...

Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
       Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга пророка Ісаї

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 47
1: Зійди і сядь на порох, дівчи­но, дочко Вавилона; сиди на землі: престолу немає, дочко халдеїв, і надалі не будуть називати тебе ніжною і розкішною.
2: Візьми жорна­ і мели борошно; зніми покривало твоє, підбери поділ, відкрий гомілки, переходь через ріки:
3: відкриється нагота твоя, і навіть видний буде сором твій. Звершу помсту і не пощаджу нікого.
4: Відкупитель ваш— Господь Саваоф ім’я Йому, Святий Ізраїлів.
5: Сиди мовчки і піди у темряву, дочко халдеїв: бо надалі не будуть називати тебе господинею царств.
6: Я прогнівався на народ Мій, принизив спадщину Мою і віддав їх у руки твої; а ти не виявила їм милосердя, на старця накладала украй тяжке ярмо твоє.
7: І ти говорила: «вічно буду господинею», а не уявляла того у розумі твоєму, не думала, що буде опісля.
8: Але нині вислухай це, зніжена, що живеш безтурботно, говориш у серці своєму: «я,— й іншої подібної до мене немає; не буду сидіти вдовою і не буду знати втрати дітей».
9: Але раптово, в один день, прийде до тебе те й інше, втрата дітей і вдівство; пов­ною мірою прийдуть вони на тебе, незважаючи на безліч чародійств твоїх і на велику силу чаклувань твоїх.
10: Бо ти сподівалася на лиходійство твоє, говорила: «ніхто не бачить мене». Мудрість твоя і знання твоє— вони збили тебе з путі; і ти говорила у серці твоєму: «я, і ніхто, крім мене».
11: І прийде на тебе біда: ти не дізнаєшся, звідки вона підніметься; і нападе на тебе біда, якої ти не в силах будеш відвернути, і раптово прийде на тебе згуба, про яку ти і не думаєш.
12: Залишайся ж зі своїми чаклуваннями і з безліччю чародійств твоїх, якими ти займалася­ від юности твоєї: можливо, допоможеш собі, можливо, встоїш.
13: Ти стом­лена безліччю порад твоїх; нехай же виступлять спостерігачі небес і звіздарі й віщуни по новомісяччях, і спасуть тебе від того, що повинно статися з тобою.
14: Ось вони, як солома: вогонь спалив їх,— не визволили душі своєї від полум’я; не залишилося ні вугілля, щоб погрітися, ні вогню, щоб посидіти біля нього.
15: Такими стали для тебе ті, з якими ти трудилася, з якими вела торгівлю від юности твоєї. Кожен побрів у свій бік; ніхто не рятує тебе.
← попередній розділнаступний розділ →