Книга Вихід

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 21
1: А оце закони, що ти викладеш перед ними:
2: Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде дармо на волю.
3: Якщо прийде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.
4: Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочок, та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.
5: А якщо раб той щиро скаже: Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, не вийду на волю,
6: то нехай його пан приведе його до суддів, і підведе його до дверей або до бічних одвірків, та й проколе пан його вухо йому шилом, і він буде робити йому повіки!
7: А коли хто продасть дочку свою на невільницю, не вийде вона, як виходять раби.
8: Якщо вона невгодна в очах свого пана, який призначив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її.
9: А якщо призначить її для сина свого, то зробить їй за правом дочок.
10: Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подружнього пожиття їй.
11: А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде дармо, без окупу.
12: Хто вдарить людину, і вона вмре, той конче буде забитий.
13: А хто не чатував, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.
14: А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, візьмеш його від жертівника Мого на смерть.
15: А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.
16: А хто вкраде людину і продасть її, або буде вона знайдена в руках його, той конче буде забитий.
17: І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.
18: А коли будуть сваритися люди, і вдарить один одного каменем або кулаком, і той не вмре, а зляже на постелю,
19: якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння часу його та справді вилікує.
20: А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.
21: Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він його гроші.
22: А коли будуть битися люди, і вдарять вагітну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, як покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.
23: А якщо станеться нещастя, то даси душу за душу,
24: око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,
25: опарення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.
26: А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.
27: А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.
28: А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкаменований той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.
29: А якщо віл був битливим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, буде він укаменований, а також власник буде забитий.
30: Якщо на нього буде накладений викуп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накладене.
31: Або вдарить віл сина, або вдарить дочку, буде зроблено йому за цим законом.
32: Коли вдарить той віл раба або невільницю, то власник дасть панові того тридцять шеклів срібла, а віл той буде вкаменований.
33: А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде туди віл або осел,
34: власник ями відшкодує, верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.
35: А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополовині, і також загинулого поділять пополовині.
36: А коли буде відоме, що віл був битливим і вчора й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкодує вола за того вола, а забитий буде йому.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 22
1: Коли хто вкраде вола або овечку, і заріже його або продасть його, то відшкодує п'ять штук великої худоби за вола того, а чотири дрібної худоби за ту овечку.
2: Коли злодій буде зловлений в підкопі, і буде побитий так, що помре, то нема провини крови на тому, хто побив.
3: Але як засвітило сонце над ним, то є на ньому провина крови. Злодій конче відшкодує, а якщо він нічого не має, то буде проданий за свою крадіжку.
4: Якщо та крадіжка справді буде знайдена в руці його живою, від вола аж до осла, до ягняти, то нехай відшкодує удвоє.
5: Коли хто випасе поле або виноградника, і пустить свою худобу й буде випасати на чужому полі, відшкодує найліпшим із поля свого й найліпшим із свого виноградника.
6: Коли вийде огонь і попаде на тернину, і буде спалена скирта, або збіжжя стояче, або поле, конче відшкодує той, хто запалив пожежу.
7: Коли хто дасть своєму ближньому срібло або посуд на збереження, а воно буде вкрадене з дому того чоловіка, якщо буде знайдений злодій, нехай відшкодує вдвоє.
8: Якщо ж злодій не буде знайдений, то власник дому буде приведений до суддів, на присягу, що не простягав своєї руки на працю свого ближнього.
9: У кожній справі провини, про вола, про осла, про овечку, про одіж, про все згублене, про яке хто скаже, що це його, нехай справа обох прийде до судді. Кого суддя визнає за винного, той відшкодує вдвоє своєму ближньому.
10: Коли хто дасть своєму ближньому на збереження осла, або вола, або овечку, чи яку іншу худобину, а вона згине, або буде скалічена, або буде заграбована, і ніхто того не бачив,
11: присяга Господня нехай буде між обома, що він не простяг своєї руки на власність свого ближнього, а власник її нехай забере, а позваний не буде відшкодувати.
12: А якщо справді буде вкрадена від нього, то нехай відшкодує власникові її.
13: Якщо дійсно буде розшарпана вона, нехай принесе її як свідоцтво, а за розшарпане він не відшкодує.
14: А коли хто позичить від свого ближнього худобину, а вона буде скалічена або згине, а власник її не був із нею, то конче відшкодує;
15: якщо ж її власник був із нею, не відшкодує. А якщо худобина була найнята, то піде та шкода в заплату її.
16: А коли хто підмовить дівчину, яка не заручена, і ляже з нею, то нехай дасть їй віно, і візьме її собі за жінку.
17: Якщо батько її справді відмовить віддати її йому, нехай відважить срібла згідно з віном дівочим.
18: Чарівниці не зоставиш при житті.
19: Кожен, хто зляжеться з худобиною, конче буде забитий.
20: Кожен, хто приносить жертву богам, крім Бога Одного, підпадає закляттю.
21: А приходька не будеш утискати та гнобити його, бо й ви були приходьками в єгипетськім краї.
22: Жодної вдови та сироти не будеш гнобити;
23: якщо ж ти справді гнобитимеш їх, то коли вони, кличучи, кликатимуть до Мене, то конче почую їхній зойк,
24: і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем, і стануть жінки ваші вдовами, а діти ваші сиротами.
25: Якщо позичиш гроші народові Моєму, бідному, що з тобою, то не будь йому, як суворий позичальник, не покладеш на нього лихви.
26: Якщо дійсно візьмеш у заставу одежу ближнього свого, то вернеш її йому до заходу сонця,
27: бо вона єдине накриття його, вона одіж на тіло його; на чому він буде лежати? І станеться, коли буде він кликати до Мене, то почую, бо Я милосердний.
28: Бога не будеш лихословити, а начальника в народі твоїм не будеш проклинати.
29: Не будеш спізнюватися, щодо жертов, із щедрістю збіжжя та з плинами твоїми. Перворідного з синів своїх даси Мені.
30: Так зробиш волові своєму, і дрібній худобі своїй: сім день буде вона з своєю матір'ю, а восьмого дня даси її Мені.
31: І ви будете Мені святими людьми, і не будете їсти м'яса, розшарпаного в полі, псові кинете його!

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 23
1: Не будеш розносити неправдивих поголосок. Не покладеш руки своєї з несправедливим, щоб бути свідком неправди.
2: Не будеш з більшістю, щоб чинити зло. І не будеш висловлюватися про позов, прихиляючись до більшости, щоб перегнути правду.
3: І не будеш потурати вбогому в його позові.
4: Коли стрінеш вола свого ворога або осла його, що заблудив, то конче повернеш його йому.
5: Коли побачиш осла свого ворога, що лежить під тягарем своїм, то не загаїшся помогти йому, конче поможеш разом із ним.
6: Не перегинай суду на бік вбогого свого в його позові.
7: Від неправдивої справи віддалишся, а чистого й справедливого не забий, бо Я не всправедливлю несправедливого.
8: А хабара не візьмеш, бо хабар осліплює зрячих і викривляє слова справедливих.
9: А приходька не будеш тиснути, бож ви познали душу приходька, бо самі були приходьками в єгипетськім краї.
10: І шість літ будеш сіяти землю свою, і будеш збирати її врожай,
11: а сьомого опустиш її та полишиш її, і будуть їсти вбогі народу твого, а позостале по них буде їсти польова звірина. Так само зробиш для виноградника твого, і для оливки твоєї.
12: Шість день будеш робити діла свої, а сьомого дня спочинеш, щоб відпочив віл твій, і осел твій, і щоб відідхнув син невільниці твоєї й приходько.
13: І все, що Я сказав вам, будете виконувати. А ймення інших богів не згадаєте, не буде почуте воно на устах твоїх.
14: Три рази на рік будеш святкувати Мені.
15: Будеш дотримувати свято Опрісноків; сім день будеш їсти опрісноки, як наказав тобі, окресленого часу місяця авіва, бо в нім ти був вийшов з Єгипту. І не будете являтися перед лицем Моїм з порожніми руками.
16: І свято жнив первоплоду праці твоєї, що сієш на полі. І свято збирання при закінченні року, коли ти збираєш з поля працю свою.
17: Три рази на рік буде являтися ввесь чоловічий рід твій перед лицем Владики Господа.
18: Не будеш приносити крови жертви Моєї на квашенім, а лій Моєї святкової жертви не буде ночувати аж до ранку.
19: Початки первоплоду твоєї землі принесеш до дому Господа, Бога твого. Не будеш варити ягняти в молоці його матері.
20: Ось Я посилаю Ангола перед лицем твоїм, щоб він охороняв у дорозі тебе, і щоб провадив тебе до того місця, яке Я приготовив.
21: Стережися перед лицем Його, і слухайся Його голосу! Не протився Йому, бо Він не пробачить вашого гріха, бо Ім'я Моє в Ньому.
22: Коли ж справді послухаєш ти його голосу, і вчиниш усе, що говорю, то Я буду ворогувати проти ворогів твоїх, і буду гнобити твоїх гнобителів.
23: Бо Мій Ангол ходитиме перед лицем твоїм, і запровадить тебе до амореянина, і хіттеянина, і періззеянина, і ханаанеянина, хіввеянина, і євусеянина, а Я знищу його.
24: Не будеш вклонятися їхнім богам, і служити їм не будеш, і не будеш чинити за вчинками їх, бо конче порозбиваєш і конче поламаєш їхні стовпи для богів.
25: І будеш служити ти Господеві, Богові своєму, і Він поблагословить твій хліб та воду твою, і з-посеред тебе усуне хворобу.
26: У твоїм Краї не буде такої, що скидає плода, ані неплідної. Число твоїх днів Я доповню.
27: Свій страх пошлю перед лицем твоїм, і приведу в замішання ввесь цей народ, що ти ввійдеш між нього. І всіх ворогів твоїх оберну до тебе потилицею.
28: І пошлю шершня перед тобою, і він вижене перед тобою хіввеянина, ханаанеянина та хіттеянина.
29: Не вижену їх перед тобою в однім році, щоб не став той Край спустошеним, і не розмножилася на тебе польова звірина.
30: Помалу Я буду їх виганяти перед тобою, аж поки ти розродишся, і посядеш цей Край.
31: І покладу границю твою від моря Червоного й аж до моря Филистимського, і від пустині аж до Річки, бо дам в вашу руку мешканців цього Краю, і ти виженеш їх перед собою.
32: Не складай умови з ними та з їхніми богами.
33: Не будуть сидіти вони в твоїм Краї, щоб не ввести тебе в гріх супроти Мене, коли будеш служити їхнім богам, бо це буде пастка тобі!