Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Діяння святих апостолів

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 4
1: Коли вони говорили до народу, до них приступили священники й начальники охорони храму і саддукеї,
2: гніваючись на те, що вони навчають народ і проповідують в Іісусі воскресіння з мертвих;
3: і наклали на них руки, і віддали їх під варту до ранку; бо вже був вечір.
4: Багато ж з тих, хто слухав слово, увірували; і число таких людей було близько п'яти тисяч.
5: На другий день зібралися в Ієрусалим начальники їхні, і старійшини та книжники,
6: і первосвященник Анна, і Каіафа, і Іоанн, і Олександр та інші з роду первосвященницького;
7: і, поставивши їх посередині, питали: якою силою або яким іменем ви зробили це?
8: Тоді Петро, сповнившись Духа Святого, сказав їм: начальники народу і старійшини ізраїльські!
9: Якщо від нас сьогодні вимагають відповіді за благодіяння немічному чоловікові, як він зцілився,
10: то хай буде відомо всім вам і всьому народові ізраїльському, що іменем Іісуса Христа Назорея, Котрого ви розп'яли, Котрого Бог воскресив з мертвих, Ним поставлений він перед вами здоровий.
11: Він є камінь, відкинутий вами, будівничими, Який став наріжним, і нема ні в кому іншому спасіння (Пс. 117,22),
12: бо нема іншого імені під небом, даного людям, яким належало б спастися нам.
13: Побачивши сміливість Петра та Іоанна й помітивши, що вони люди некнижні й прості, вони дивувались, а разом з тим впізнавали їх, що вони були з Іісусом;
14: бачачи ж зціленого чоловіка, який стояв з ними, нічого не могли сказати проти.
15: І, наказавши їм вийти геть із синедріону, міркували між собою,
16: кажучи: що нам робити з цими людьми? Бо всім, хто живе в Ієрусалимі, відомо, що ними зроблене явне чудо, і ми не можемо відкинути цього;
17: але, щоб це не розголошувалось більше в народі, погрозою заборонимо їм, щоб не говорили про це ім'я нікому з людей.
18: І, покликавши їх, заборонили їм зовсім говорити і вчити про ім'я Іісуса.
19: Але Петро та Іоанн сказали їм у відповідь: розсудіть, чи справедливо перед Богом слухати вас більше, ніж Бога?
20: Ми не можемо не говорити про те, що бачили й чули.
21: Вони ж, пригрозивши, відпустили їх, не маючи можливості покарати їх, через народ, бо всі прославляли Бога за те, що сталося.
22: Бо було понад сорок років тому чоловікові, з яким сталося це чудо зцілення.
23: Коли їх відпустили, вони прийшли до своїх і переказали те, що говорили їм первосвященники й старійшини.
24: Вони ж, вислухавши, однодушно піднесли голос до Бога й сказали: Владико Боже, Котрий створив небо й землю, і море та все, що в них!
25: Ти устами отця нашого Давида, раба Твого, сказав Духом Святим: чого заметушились язичники, і народи задумують марне?
26: Повстали царі земні, і князі зібралися разом на Господа й на Христа Його (Пс. 2,1–2).
27: Бо справді зібрались у місті цьому на Святого Сина Твого Іісуса, помазаного Тобою, Ірод і Понтій Пілат з язичниками та народом ізраїльським,
28: щоб зробити те, чому бути визначила наперед рука Твоя і рада Твоя.
29: І нині, Господи, споглянь на погрози їхні, і дай рабам Твоїм з усією сміливістю промовляти слово Твоє,
30: коли Ти простягаєш руку Твою на те, щоб зцілення, знамення й чудеса творилися іменем Святого Сина Твого Іісуса.
31: І після молитви їхньої, захиталося місце, де вони зібрались, і сповнилися всі Духа Святого, і промовляли слово Боже з дерзновінням.
32: У багатьох з тих, що увірували, було одне серце й одна душа; і ніхто нічого з майна свого не називав своїм, а все в них було спільне.
33: Апостоли ж з великою силою свідчили про воскресіння Господа Іісуса Христа; і велика благодать була на всіх них.
34: Не було між ними жодного вбогого; бо всі, хто володів землями або домами, продавали їх і приносили гроші за продане
35: і клали до ніг Апостолів; і давалось кожному, хто чого потребував.
36: Так Іосія, прозваний Апостолами Варнавою, що значить – син утіхи, левіт, родом кіпрянин,
37: у якого була своя земля, продавши її, приніс гроші й поклав до ніг Апостолів.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 10
1: У Кесарії був один чоловік, на ім'я Корнилій, сотник з полку, званого Італійським,
2: благочестивий і богобоязливий з усім домом своїм, він творив багато милостині народові і завжди молився Богові.
3: Близько дев'ятої години дня, у видінні, він ясно бачив Ангела Божого, який увійшов до нього і сказав йому: Корнилію!
4: Він же, глянув на нього і, злякавшись, сказав: що, Господи? Ангел відповів йому: молитви твої та милостині твої прийшли на пам'ять перед Богом.
5: Отож пошли людей до Іоппії і поклич Симона, званого Петром.
6: Він гостює в одного Симона шкіряника, дім якого біля моря; він скаже тобі слова, якими спасешся ти і весь твій дім.
7: Коли Ангел, який говорив з Корнилієм, відійшов, то він, покликавши двох із своїх слуг і побожного воїна з тих, які були при ньому,
8: і, розповівши їм усе, послав їх у Іоппію.
9: Другого дня, коли вони йшли і наближались до міста, Петро близько шостої години зійшов на верх дому помолитися.
10: І відчув він голод, і захотів їсти. Поки ж приготовляли, на нього зійшла нестяма
11: і бачить розкрите небо і якусь посудину, ніби велике полотно, прив'язане за чотири кінці, що спускається на землю, і сходить до нього;
12: у ній знаходились усякі земні чотириногі, і звірі, і плазуни, і птахи небесні.
13: І був голос до нього: встань, Петре, заколи та їж.
14: Петро ж сказав: ні, Господи, я ніколи не їв нічого скверного або нечистого.
15: Тоді вдруге був голос до нього: що Бог очистив, того ти не вважай нечистим.
16: Сталося це тричі; і посудина знову піднялася на небо.
17: Коли ж Петро в собі дивувався, що б означало видіння, яке він бачив, ось, посланці від Корнилія, розпитавши про Симонів дім, зупинились біля воріт;
18: і, крикнувши, спитали: чи тут зупинився Симон, званий Петром?
19: Тим часом як Петро розмірковував про видіння, Дух сказав йому: ось, три чоловіки шукають тебе;
20: встань, зійди і йди з ними, нітрохи не вагаючись; бо Я послав їх.
21: Петро, зійшовши до людей, присланих до нього Корнилієм, сказав: я той, кого ви шукаєте; в якій справі ви прийшли?
22: Вони ж сказали: Корнилій сотник, муж праведний і богобоязливий, про якого добре говорить весь народ іудейський, одержав повеління через святого Ангела покликати тебе до дому свого і послухати слова твого.
23: Тоді Петро, запросивши їх, пригостив. А на другий день, вставши, пішов з ними, і дехто з братії іоппійської пішов з ним.
24: Наступного дня прийшли вони до Кесарії. Корнилій же чекав їх, скликавши своїх родичів та близьких друзів.
25: Коли входив Петро, Корнилій його зустрів і поклонився, припавши до його ніг.
26: Петро ж підвів його, кажучи: встань, я теж людина.
27: І, розмовляючи з ним, увійшов у дім і знайшов багатьох, що зібралися.
28: І сказав їм: ви знаєте, що іудеєві заборонено знатися або зближатися з іноплемінником; але Бог відкрив мені, щоб я жодного чоловіка не вважав негідним або нечистим.
29: Тому я, коли мене покликали, прийшов, не вагаючись. Отож питаю: для чого ви покликали мене?
30: Корнилій сказав: четвертого дня я постився аж до цієї години: і о дев'ятій годині молився в своєму домі, і ось, став переді мною муж у світлій одежі,
31: і каже: Корнилію! почута молитва твоя, і милостині твої згадалися перед Богом.
32: Отож пошли в Іоппію та поклич Симона, званого Петром; він зупинився в домі шкіряника Симона, що біля моря; він прийде і скаже тобі.
33: Зразу ж послав я до тебе, і ти добре зробив, що прийшов. Тепер ми всі стоїмо перед Богом, щоб вислухати все, що повелів тобі Бог.
34: Петро відкрив уста і сказав: істинно пізнаю, що Бог не дивиться на особу,
35: але у всякому народі той, хто боїться Його і робить по правді, приємний Йому.
36: Він послав синам Ізраїлевим слово, благовіствуючи мир через Іісуса Христа; Цей є Господь усіх.
37: Ви знаєте про те, що сталося по всій Іудеї, починаючи від Галілеї, після хрещення, проповіданого Іоанном:
38: як Бог Духом Святим і силою помазав Іісуса з Назарета, і Він ходив, творив добро і зціляв усіх, поневолених дияволом, тому що Бог був з Ним.
39: І ми свідки всього, що зробив Він на землі Іудейській і в Ієрусалимі, і що Його вбили, повісивши на древі.
40: Цього Бог воскресив на третій день, і дав Йому являтися
41: не всьому народові, а свідкам, Богом наперед вибраним, нам, які їли й пили з Ним, після воскресіння Його з мертвих.
42: І Він повелів нам проповідувати людям і свідчити, що Він є призначений від Бога Суддя живих і мертвих.
43: Про Нього всі пророки свідчать, що всякий віруючий в Нього одержить відпущення гріхів іменем Його.
44: Коли Петро ще продовжував цю промову, Дух Святий зійшов на всіх, хто слухав слово.
45: І віруючі з обрізаних, які прийшли з Петром, дивувалися, що Дар Святого Духа зійшов і на язичників,
46: бо чули, що вони говорять мовами і величають Бога. Тоді Петро сказав:
47: хто може заборонити хреститись водою тим, що, як і ми, одержали Святого Духа?
48: І звелів їм хреститися в ім'я Іісуса Христа. Потім вони просили його пробути в них кілька днів.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 11
1: Почули Апостоли та браття, які були в Іудеї, що і язичники прийняли слово Боже.
2: І коли Петро прийшов до Ієрусалима, обрізані дорікали йому,
3: кажучи: ти ходив до людей необрізаних і їв з ними.
4: Петро ж почав переказувати їм по порядку, говорячи:
5: у місті Іоппії я молився, і в натхненні бачив видіння: сходила якась посудина, ніби велике полотно, яке чотирма кінцями спускалося з неба, і опустилось до мене.
6: Я подивився в нього і, розглядаючи, побачив чотириногих земних, звірів, плазунів і птахів небесних.
7: І почув я голос, який промовляв мені: встань, Петре, заколи та їж.
8: Я ж сказав: ні, Господи, ніщо скверне або нечисте ніколи не входило в уста мої.
9: І відповів мені голос вдруге з неба: що Бог очистив, того ти не вважай нечистим.
10: Це сталося тричі, і знову піднялося все на небо.
11: І ось, в той же час три чоловіки, послані з Кесарії до мене, стали перед домом, де я був.
12: Дух сказав мені йти з ними, аніскільки не вагаючись. Пішли зі мною й ці шість братів, і ми прийшли в дім того чоловіка.
13: Він розповів нам, як він бачив у домі своєму Ангела святого, який став і сказав йому: пошли до Іоппії людей і поклич Симона, званого Петром;
14: він скаже тобі слова, якими спасешся ти і весь дім твій.
15: Коли ж почав я говорити, зійшов на них Дух Святий, як і на нас спочатку.
16: Згадав я тоді слово Господа, як Він сказав: Іоанн хрестив водою, а ви будете хрещені Духом Святим.
17: Отже, якщо Бог дав їм такий дар, як і нам, що увірували в Господа Іісуса Христа, то хто ж я, щоб міг перешкоджати Богові?
18: Вислухавши це, вони заспокоїлись і прославили Бога, кажучи: видно, і язичникам дав Бог покаяння на життя.
19: Тим часом розсіяні через гоніння, що сталося після Стефана, пройшли до Фінікії та Кіпра і Антіохії, нікому не проповідуючи слово, крім іудеїв.
20: Були ж деякі з них кіпряни і киринейці, які, прийшовши до Антіохії, говорили до еллінів, благовіствуючи Господа Іісуса.
21: І рука Господня була з ними, і велике число, увірувавши, навернулося до Господа.
22: Дійшла чутка про це до церкви Ієрусалимської, і доручили Варнаві йти до Антіохії.
23: Він прийшов і, побачивши благодать Божу, зрадів і переконував усіх триматися Господа щирим серцем;
24: бо він був чоловік добрий і сповнений Духа Святого і віри. І приєдналося чимало народу до Господа.
25: Потім Варнава пішов у Тарс шукати Савла і, знайшовши його, привів до Антіохії.
26: Цілий рік збиралися вони в церкві і вчили багато народу, і учні в Антіохії вперше почали зватися християнами.
27: У ті дні прийшли з Ієрусалима до Антіохії пророки.
28: І один з них, на ім'я Агав, вставши, провістив Духом, що по всьому світі буде великий голод, що й сталося за кесаря Клавдія.
29: Тоді учні ухвалили, щоб кожний з свого достатку послав допомогу браттям, які живуть в Іудеї,
30: що й зробили, пославши зібране до пресвітерів через Варнаву і Савла.
← попередній розділнаступний розділ →