Преподобний Іоанн Ветхопечерник

День пам'яті (н. ст.)

Місяця квітня на 19-й день

Старою (“вітхою”) лаврою називалася обителі преподобного Харитона, яка знаходилася в палестинській пустелі неподалік від Єрусалима. Вона називалася “Старою лаврою” тому, що влаштована була святим Харитоном раніше за інші лаври, як про те докладно написано в його житії. Саме у цій Харитоновій лаврі й подвизався в посництві преподобний Іоанн Ветхопечерник. З юних років палаючи любов’ю до Господа, святий Іоанн приліпився до Бога всією своєю душею, згідно з писаним у Святому Письмі: “мені щастя — наближатися до Бога, на Господа покладати надію мою” (Пс. 72:28). Зневаживши суєтне мирське життя, святий Іоанн залишив вітчизну свою і, взявши на себе хрест іночеського життя, мандрував різними місцями в ім’я Господа, Котрий, з дня Свого народження і до самої смерті, “не мав, де голову прихилити” (Мф. 8:20).

Діставшись до Єрусалима, святий Іоанн поклонився живоносному Гробу Господню, потім прийшов до вищезгаданої лаври блаженного Харитона, де за своє доброчесне життя удостоєний був сану ієрея. Приборкуючи плотські пристрасті велкиим утриманням, святий Іоанн явив себе й тут наслідувачем великих давніх посників: чуваннями, що тривали всю ніч, і безперестанною пам’яттю про смерть святий досягнув ціковитого умертвління своєї плоті й був неначе ангелом у людському тілі.

Проживши чимало років та невпинно догоджаючи Богові, святий преставився до Господа. На руках святих безплотних ангелів душа його була віднесена у вічні обителі небесні.

Преподобного Іоанна іменують “Ветхопечерником”, а не “Ветхолавратом”, бо Стара лавра преподобного Харитона спочатку знаходилася у розбійницькій печері. Там був ув’язнений розбійниками святий Харитон. Але після того, як лиходії, випивши отруєного зміїною отрутою вина, померли, преподобний звільнився від них. Знайшовши в печері багато золота, награбованого розбійниками, святий Харитон влаштував біля печери церкву; коли ж зібралася навколо нього братія, то заснував над печерою і обитель. А оскільки преподобний Іоанн жив у тій давній печері, звершуючи богослужіння в печерній церкві, він був названий “Ветхопечерником”.