...

Молебний спів за поранених (хворих)

Церковнослов'янськоюТранслітерація (Київський ізвод)

Молeбное пёніе њ недyжныхъ (рaненыхъ) мн0гихъ, и3ли2 њ є3ди1номъ

Їерeй: Бlгословeнъ бGъ нaшъ, всегдA, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ.

Ли1къ: Ґми1нь.

Діaконъ: Слaва тебЁ б9е нaшъ, слaва тебЁ.

И# поeтъ ли1къ:

ЦRю2 нбcный, ўтёшителю, дш7е и4стины, и4же вездЁ сhй, и3 вс‰ и3сполнszй, сокр0вище бlги1хъ, и3 жи1зни подaтелю, пріиди2 и3 всели1сz въ ны2, и3 њчи1сти ны2 t всsкіz сквeрны, и3 сп7си2, бlже, дyшы нaшz.

Чтeцъ:

С™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй нaсъ. [Три1жды.]

Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.

Прес™az трbце, поми1луй нaсъ: гDи, њчи1сти грэхи2 нaшz: вLко, прости2 беззакHніz н†ша: с™hй, посэти2 и3 и3сцэли2 нeмwщи нaшz, и4мене твоегw2 рaди.

ГDи, поми1луй. [Три1жды.]

Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.

Џ§е нaшъ, и4же є3си2 на нб7сёхъ, да с™и1тсz и4мz твоE, да пріи1детъ цrтвіе твоE, да бyдетъ в0лz твоS, ћкw на нб7си2 и3 на земли2. Хлёбъ нaшъ насyщный дaждь нaмъ днeсь: и3 њстaви нaмъ д0лги нaшz, ћкоже и3 мы2 њставлsемъ должникHмъ нaшымъ: и3 не введи2 нaсъ во и3скушeніе, но и3збaви нaсъ t лукaвагw.

Їерeй:

Ћкw твоE є4сть цrтво, и3 си1ла, и3 слaва, nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ.

Чтeцъ: Ґми1нь.

Тaже, ГDи поми1луй [в7i.]

Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.

Пріиди1те, поклони1мсz цReви нaшему бGу. [Покл0нъ.]

Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ хrтY, цReви нaшему бGу. [Покл0нъ.]

Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ самомY хrтY, цReви и3 бGу нaшему. [Покл0нъ.]

И# pал0мъ o7:

На тS, гDи, ўповaхъ, да не постыжyсz въ вёкъ. Прaвдою твоeю и3збaви мS и3 и3зми1 мz: приклони2 ко мнЁ ќхо твоE и3 сп7си1 мz. бyди ми2 въ бGа защи1тителz и3 въ мёсто крёпко сп7сти1 мz: ћкw ўтверждeніе моE и3 прибёжище моE є3си2 ты2. Б9е м0й, и3збaви мS и3з8 руки2 грёшнагw, и3з8 руки2 законопрестyпнагw и3 њби1дzщагw: ћкw ты2 є3си2 терпёніе моE, гDи, гDи, ўповaніе моE t ю4ности моеS. въ тебЁ ўтверди1хсz t ўтр0бы, t чрeва мaтере моеS ты2 є3си2м0й покрови1тель: њ тебЁ пёніе моE вhну. Ћкw чyдо бhхъ мнHгимъ: и3 ты2 пом0щникъ м0й крёпокъ. Да и3сп0лнzтсz ўстA мо‰ хвалeніz, ћкw да воспою2 слaву твою2, вeсь дeнь великолёпіе твоE. Не tвeржи менE во врeмz стaрости: внегдA њскудэвaти крёпости моeй, не њстaви менE. Ћкw рёша врази2 мои2 мнЁ, и3 стрегyщіи дyшу мою2 совэщaша вкyпэ, глаг0люще: бGъ њстaвилъ є4сть є3го2, пожени1те и3 и3ми1те є3го2, ћкw нёсть и3збавлszй. Б9е м0й, не ўдали1сz t менE: б9е м0й, въ п0мощь мою2 вонми2. Да постыдsтсz и3 и3счeзнутъ њклеветaющіи дyшу мою2, да њблекyтсz въ стyдъ и3 срaмъ и4щущіи ѕл†z мнЁ. Ѓзъ же всегдA воз8уповaю на тS, и3 приложY на всsку похвалY твою2. ЎстA мо‰ возвэстsтъ прaвду твою2, вeсь дeнь сп7сeніе твоE, ћкw не познaхъ кни6жнаz. вни1ду въ си1лэ гDни: гDи, помzнY прaвду тебє2 є3ди1нагw. Б9е м0й, и5мже научи1лъ мS є3си2 t ю4ности моеS, и3 до нhнэ возвэщY чудесA тво‰. И# дaже до стaрости и3 престарёніz, б9е м0й, не њстaви менE, д0ндеже возвэщY мhшцу твою2 р0ду всемY грzдyщему, си1лу твою2 и3 прaвду твою2, б9е, дaже до вhшнихъ, ±же сотвори1лъ ми2 є3си2 вели6чіz: б9е, кто2 под0бенъ тебЁ; є3ли6ки kви1лъ ми2 є3си2 скHрби мнHги и3 ѕлы2; и3 њбрaщьсz њживотвори1лъ мS є3си2 и3 t бeзднъ земли2 возвeлъ мS є3си2. Ўмн0жилъ є3си2 на мнЁ вели1чествіе твоE, и3 њбрaщьсz ўтёшилъ мS є3си2, и3 t бeзднъ земли2 пaки возвeлъ мS є3си2. И$бо ѓзъ и3сповёмсz тебЁ въ лю1дехъ, гDи, въ сосyдэхъ pал0мскихъ и4стину твою2, б9е: воспою2 тебЁ въ гyслехъ, с™hй ї}левъ. возрaдуетэсz ўстнЁ мои2, є3гдA воспою2 тебЁ, и3 душA моS, ю4же є3си2 и3збaвилъ: є3щe же и3 љзhкъ м0й вeсь дeнь поучи1тсz прaвдэ твоeй, є3гдA постыдsтсz и3 посрaмzтсz и4щущій ѕл†z мнЁ.

Молебний спів за недужних (поранених), одного чи багатьох

Священник: Благослове́н Бог наш, всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

Диякон: Сла́ва Тебі́, Бо́же наш, сла́ва Тебі́.

І співає хор:

Царю́ Небе́сний, Уті́шителю, Ду́ше і́стини, І́же везді́ сий і вся ісполня́яй, Сокро́вище благи́х і жи́зні Пода́телю, прийди́ і всели́ся в ни, і очи́сти ни от вся́кия скве́рни, і спаси́, Бла́же, ду́ші на́ша.

Чтець:

Святи́й Бо́же, Святи́й Крі́пкий, Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. [Тричі]

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Пресвята́я Тро́йце, поми́луй нас: Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ша; Влади́ко, прости́ беззако́нія на́ша; Святи́й, посіти́ і ісціли́ не́мощі на́ша і́мене Твоєго́ ра́ди.

Го́споди, поми́луй. [Тричі]

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

О́тче наш, І́же єси́ на Небесі́х, да святи́ться і́м’я Твоє́, да при́йдеть Ца́рствіє Твоє́, да бу́деть во́ля Твоя́, я́ко на Небесі́ і на землі́. Хліб наш насу́щний даждь нам днесь; і оста́ви нам до́лги на́ша, я́коже і ми оставля́єм должнико́м на́шим; і не введи́ нас во іскуше́ніє, но ізба́ви нас от лука́ваго.

Священник:

Я́ко Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Чтець: Амі́нь.

Потім, Го́споди, поми́луй [12 разів.]

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Прийді́те, поклоні́мся Царе́ві на́шему Бо́гу. [Поклон]

Прийді́те, поклоні́мся і припаде́м Христу́, Царе́ві на́шему Бо́гу. [Поклон]

Прийді́те, поклоні́мся і припаде́м Само́му Христу́, Царе́ві і Бо́гу на́шему. [Поклон]

Псалом 70

На Тя, Го́споди, упова́х, да не постижу́ся во вік. Пра́вдою Твоє́ю ізба́ви м’я і ізми́ м’я; приклони́ ко мні у́хо Твоє́ і спаси́ м’я. Бу́ди мі в Бо́га Защи́тителя і в мі́сто крі́пко спасти́ м’я. Я́ко утвержде́ніє моє́ і прибі́жище моє́ єси́ Ти. Бо́же мой, ізба́ви м’я із руки́ грі́шнаго, із руки́ законопресту́пнаго і оби́дящаго. Я́ко Ти єси́ терпі́ніє моє́, Го́споди, Го́споди, упова́ніє моє́ от ю́ности моєя́. В Тебі́ утверди́хся от утро́би, от чре́ва ма́тере моєя́ Ти єси́ мой покрови́тель, о Тебі́ пі́ніє моє́ ви́ну. Я́ко чу́до бих мно́гим, і Ти помо́щник мой крі́пок. Да іспо́лняться уста́ моя́ хвале́нія, я́ко да воспою́ сла́ву Твою́, весь день великолі́піє Твоє́. Не отве́ржи мене́ во вре́м’я ста́рости, внегда́ оскудіва́ти крі́пости моє́й, не оста́ви мене́. Я́ко рі́ша вразі́ мої́ мні, і стрегу́щії ду́шу мою́ совіща́ша вку́пі, глаго́люще: Бог оста́вил єсть єго́, пожені́те і імі́те єго́, я́ко ність ізбавля́яй. Бо́же мой, не удали́ся от мене́. Бо́же мой, в по́мощ мою́ воньми́. Да постидя́ться і ісче́знуть оклевета́ющії ду́шу мою́, да облеку́ться во студ і срам і́щущії зла́я мні. Аз же всегда́ возупова́ю на Тя, і приложу́ на вся́ку похвалу́ Твою́. Уста́ моя́ возвістя́ть пра́вду Твою́, весь день спасе́ніє Твоє́, я́ко не позна́х кни́жная. Вни́ду в си́лі Госпо́дні: Го́споди, пом’яну́ пра́вду Тебе́ єди́наго. Бо́же мой, ї́мже научи́л м’я єси́ от ю́ности моєя́, і до ни́ні возвіщу́ чудеса́ Твоя́. І да́же до ста́рости і престарі́нія, Бо́же мой, не оста́ви мене́, до́ндеже возвіщу́ ми́шцю Твою́ ро́ду всему гряду́щему, си́лу Твою́ і пра́вду Твою́, Бо́же, да́же до ви́шніх, яже сотвори́л мі єси́ вели́чія. Бо́же, кто подо́бен Тебі́? Єли́ки яви́л мі єси́ ско́рбі мно́гі і зли, і обра́щся оживотвори́л м’я єси́ і от бездн землі́ возве́л м’я єси́. Умно́жил єси́ на мні вели́чествіє Твоє́, і обра́щся уті́шил м’я єси́, і от бездн землі́ па́ки возве́л м’я єси́. І́бо аз іспові́мся Тебі́ в лю́дех, Го́споди, в сосу́діх псало́мських і́стину Твою́, Бо́же. Воспою́ Тебі́ в гу́слех, Святи́й Ізра́їлев. Возра́дуєтіся устні́ мої́, єгда́ воспою́ Тебі́, і душа́ моя́, ю́же єси́ ізба́вил. Єще́ же і язи́к мой весь день поучи́ться пра́вді Твоє́й, єгда́ постидя́ться і посра́м’яться і́щущий зла́я мні.