Неділя М’ясопусна

Неделя мясопустная

В субботу вечера

На утрени

На литургии

Въ суббHту вeчера, на вечeрни, по предначинaтельномъ pалмЁ nбhчное стіхосл0віе.

На ГDи воззвaхъ, постaвимъ стіхHвъ ‹. И# поeмъ nсмоглaсника стіхи6ры воскrны G, и3 ґнатHліевы G: И# тріHди днE подHбны д7. Глaсъ ѕ7.

Под0бенъ: Всю2 tложи1вше:

Е#гдA х0щеши пріити2, сyдъ прaведный сотвори1ти, судіE првdнэйшій, на пrт0лэ слaвы твоеS сэдsй, рэкA џгненнаz пред8 твоE суди1лище ўжасaющаz влечeтъ всёхъ, предстоsщымъ тебЁ нбcнымъ си1ламъ, человёкwмъ же суди6мымъ стрaхомъ, ћкоже к0ждо содёла: тогдA нaсъ пощади2, и3 чaсти хrтE спод0би сп7сaемыхъ, ћкw бlгоутр0бенъ, вёрою м0лимъ тS.

Кни6ги разгнyтсz, kвлє1на бyдутъ дэ‰ніz человёкwвъ, пред8 нестерпи1мымъ суди1лищемъ: возшуми1тъ же ю3д0ль всS стрaшнымъ скрежетaніемъ плaча, вс‰ ви1дzщи согрэши1вшыz, вёчнующымъ мyкамъ, суд0мъ прaведнымъ твои1мъ tпущaємыz, и3 бездёльнw плaчущыz щeдре. Тёмже тS м0лимъ бlже: пощади2 нaсъ пою1щихъ тS, є3ди1не многомлcтиве.

Возгласsтъ трубы6, и3 и3стощaтсz гр0бы, и3 воскрeснетъ человёческое всE є3стество2 трепeщущее, дHбраz содёzвшіи, въ рaдости рaдуютсz, чaюще мздY воспріsти: согрэши1вшіи же трепeщутъ, лю1тэ рыдaюще, въ мyку посылaеми, и3 t и3збрaнныхъ разлучaеми. ГDи слaвы, ўщeдри нaсъ ћкw бlгjй, и3 чaсти спод0би возлюби1вшихъ тS.

Плaчу и3 рыдaю, є3гдA въ чyвство пріимY џгнь вёчный, тьмY кромёшную, и3 тaртаръ, лю1тый чeрвь, скрeжетъ же пaки зyбный и3 непрестaнный, болёзнь и3мyщу бhти без8 мёры согрэши1вшымъ, и3 тебE пребlгaго нрaвомъ лукaвымъ прогнёвавшымъ, t ни1хже є3ди1нъ и3 пeрвый є4смь ѓзъ nкаsнный: но судіE, ми1лостію твоeю сп7си1 мz, ћкw бlгоутр0бенъ.

Слaва, глaсъ }:

Е#гдA постaвzтсz прест0ли и3 tвeрзутсz кни6ги, и3 бGъ на судЁ сsдетъ, q кjй стрaхъ тогдA ѓгGлwмъ предстоsщымъ въ стрaсэ, и3 рэцЁ џгненнэй влекyщей! Что2 сотвори1мъ тогдA во мн0гихъ грэсёхъ пови1нніи человёцы; є3гдa же ўслhшимъ зовyща є3го2, бlгословє1нныz nц7A въ цrтво, грBшныz же tсылaюща въ мyку: кто2 потерпи1тъ стрaшнагw џнагw и3зречeніz; но є3ди1не чlвэколю1бче сп7се, цRю2 вэкHвъ, прeжде дaже кончи1на не приспёетъ, покаsніемъ њбрати1въ, поми1луй мS.

И# нhнэ, бGор0диченъ №-й, глaса. Вх0дъ.

Свёте ти1хій:

Прокjменъ: ГDь воцRи1сz: И# пр0чее.

На літjи, Слaва, самоглaсенъ, глaсъ з7:

ГDни разумёвше зaпwвэди, тaкw поживeмъ: ѓлчущыz напитaимъ, жaждущыz напои1мъ, наг‡z њблечeмъ, стр†нныz введeмъ, болsщыz и3 въ темни1цэ сyщыz посэти1мъ: да речeтъ и3 къ нaмъ хотsй суди1ти всeй земли2: пріиди1те бlгословeнніи nц7A моегw2, наслёдуйте ўгот0ванное вaмъ цrтвіе.

И# нhнэ:

Под8 кр0въ тв0й вLчце, вси2 земнор0дніи прибэгaюще вопіeмъ ти2: бцdе ўповaніе нaше, и3збaви ны2 t безмёрныхъ прегрэшeній, и3 сп7си2 дyшы нaшz.

На стіх0внэ стіхи6ры nсмоглaсника по ґлфави1ту.

Слaва, глaсъ }:

Ўвы2 мнЁ мрaчнаz душE, док0лэ t ѕлhхъ не tрэвaешисz; док0лэ ўнhніемъ слези1ши; что2 не помышлsеши њ стрaшномъ часЁ смeрти; что2 не трепeщиши вс‰ стрaшнагw суди1ща сп7сова; u5бо что2 tвэщaеши; и3ли2 что2 tречeши; дэлA тво‰ предстоsтъ на њбличeніе твоE, дэ‰ніz њбличaютъ клевeщуща. Пр0чее q душE, врeмz настA: тецы2, предвари2, вёрою возопjй: согрэши1хъ гDи, согрэши1хъ ти2: но вёмъ чlвэколю1бче бlгоутр0біе твоE, пaстырю д0брый, да не разлучи1ши менE њдеснyю тебE предстоsніz, вели1кіz рaди млcти твоеS.

И# нhнэ, бGор0диченъ:

Безневёстнаz дв7о:

Tпусти1тельный: Бцdе дв7о, рaдуйсz: Три1жды.

И# пр0чее послёдованіе бдёніz. И# бывaетъ чтeніе въ дэsніихъ ґпcльскихъ.

На ќтрени, БGъ гDь, на глaсъ тропарS nсмоглaсника. Тропaрь воскrный, и3 бGор0диченъ, и3 nбhчное стіхосл0віе.

Чтeмъ же и3 њ нищелю1біи сл0во бGосл0ва, на три2 дэлє1ніz, є3гHже начaло:

Мyжіе брaтіе, и3 соуб0зіи:

И# полmелeй. Степeнны глaса. Прокjменъ, и3 є3ђліе ќтреннее рzдов0е. Pал0мъ н7.

Слaва, глaсъ }:

Покаsніz tвeрзи ми2 двє1ри:

И# нhнэ, бGор0диченъ.

Под0бенъ: На сп7сeніz стєзи2 настaви мS бцdе, стyдными бо њкалsхъ дyшу грэхми2, и3 въ лёности всE житіE моE и3жди1хъ: но твои1ми мlтвами и3збaви мS t всsкіz нечистоты2.

Тaже, глaсъ ѕ7:

Поми1луй мS б9е:

Мн0жєства содёzнныхъ мн0ю лю1тыхъ, помышлsz nкаsнный, трепeщу стрaшнагw днE сyднагw: но надёzсz на млcть бlгоутр0біz твоегw2, ћкw дв7дъ вопію1 ти: поми1луй мS б9е по вели1цэй твоeй млcти.

И# канHнъ воскrнъ, и3 бцdы на ѕ7: и тріHди на }.

КанHнъ, творeніе господи1на fе0дwра студjта, глaсъ ѕ7.

Пёснь №.

Їрм0съ: Пом0щникъ и3 покрови1тель бhсть мнЁ во сп7сeніе, сeй м0й бGъ, и3 прослaвлю є3го2, бGъ nц7A моегw2, и3 вознесY є3го2: слaвнw бо прослaвисz.

Дeнь стрaшный всенеизглаг0ланнагw твоегw2 пришeствіz страшyсz помышлsz: ўбоsвсz прови1жду, в0ньже предсsдеши суди1ти живы6z и3 мє1ртвыz, б9е м0й всеси1льне.

Е#гдA пріи1деши б9е, во тьмaхъ и3 тhсzщахъ ѓгGльскихъ, нбcныхъ начaлъ, и3 менE nкаsннаго, срёсти тS хrтE на џблацэхъ спод0би.

Грzди2, пріими2 душE моS, т0й чaсъ и3 дeнь, є3гдA бGъ ћвэ надстaнетъ: и3 рыдaй, плaчи, њбрэсти1сz чистA въ чaсъ и3стzзaніz.

Ўжасaетъ мS и3 страши1тъ џгнь негаси1мый геeнскій, чeрвь г0рькій, скрeжетъ зубHвъ: но њслaби ми2, њстaви, и3 стоsнію мS хrтE, и3збрaнныхъ твои1хъ соучини2.

Возжелённагw твоегw2 глaса, с™ы6z тво‰ зовyщагw на рaдость, да ўслhшу и3 ѓзъ nкаsнный, и3 њбрsщу цrтвіz нбcнагw неизречeнное наслаждeніе.

Не вни1ди со мн0ю въ сyдъ, носsй мо‰ дэ‰ніz, словесA и3зыскyzй, и3 и3справлszй стремлє1ніz: но щедр0тами твои1ми презирaz мо‰ лю6таz, сп7си2 мz всеси1льне.

Трbченъ: Тріmпостaснаz є3ди1нице, начaльнэйшаz гпcжE всёхъ, совершенноначaльное преначaліе, самA нaсъ сп7си2, џ§е и3 сн7е и3 дш7е прес™hй.

БGор0диченъ: Кто2 роди2 сн7а, несёzнна џ§имъ зак0номъ; сего2 ќбw раждaетъ nц7ъ без8 м™ре. Преслaвное чyдо! Тh бо родилA є3си2 чcтаz, бGа вкyпэ и3 человёка.

Катавaсіа: Пом0щникъ и3 покрови1тель:

Пёснь G.

Їрм0съ: Ўтверди2 гDи, на кaмени зaповэдей твои1хъ подви1гшеесz сeрдце моE, ћкw є3ди1нъ с™ъ є3си2, и3 гDь.

ГDь грzдeтъ, и3 кто2 стерпи1тъ стрaхъ є3гw2; кто2 kви1тсz лицY є3гw2; но гот0ва бyди, q душE, ко срётенію.

Предвари1мъ, плaчемъ, примири1мсz бGу прeжде концA: стрaшно бо суди1ще, на нeмже вси2 њбнажeни стaнемъ.

Поми1луй гDи, поми1луй мS, вопію1 ти, є3гдA пріи1деши со ѓгGлы твои1ми tдaти всBмъ по достоsнію дэsній.

Нестерпи1мый, гDи, гнёвъ, кaкw стерплю2 судA твоегw2, преслyшавъ твоE повелёніе; но пощади2, пощади2 мS въ чaсъ судA.

Њбрати1сz, воздохни2 душE nкаsннаz, прeжде дaже житіS торжество2 концA не пріи1метъ, прeжде дaже двє1ри черт0га не затвори1тъ гDь.

Согрэши1хъ, гDи, ћкоже и3нhй никт0же t человBкъ, прегрэши1въ пaче человёка: прeжде судA млcтивъ бyди ми2, чlвэколю1бче.

Трbченъ: Трbце пр0стаz, несоздaннаz, безначaльное є3стество2 въ трbцэ воспэвaемое v3постaсей, спаси1 ны, вёрою покланsющыzсz держaвэ твоeй.

БGор0диченъ: ПрозzблA є3си2 пречcтаz безсёменнымъ ржcтв0мъ жив0е сл0во, воплощeнное во ўтр0бэ твоeй, непрел0жное: слaва бGом™и, ржcтвY твоемY.

Катавaсіz: Ўтверди2 гDи:

Сэдaленъ, глaсъ ѕ7:

Помышлsю дeнь стрaшный, и3 плaчусz дэsній мои1хъ лукaвыхъ: кaкw tвэщaю безсмeртному цRю2; к0имъ же дерзновeніемъ воззрю2 на судію2 блyдный ѓзъ; бlгоутр0бный џ§е, сн7е є3динор0дный, дш7е с™hй, поми1луй мS.

Слaва:

Во ю3д0ли плaча, въ мёстэ є4же положи1лъ є3си2, є3гдA сsдеши млcтиве, сотвори1ти прaведный сyдъ, не њб8zви2 мо‰ т†йнаz, нижE посрами2 менE пред8 ѓгGлы: но пощади1 мz б9е и3 поми1луй мS.

И# нhнэ, бGор0диченъ:

Ўповaніе мjра бlгaz бцdе дв7о, твоE и3 є3ди1ное стрaшное предстaтельство молю2: ўмилосeрдисz на ўдобоwбстоsтєльныz лю1ди, ўмоли2 ми1лостиваго бGа, и3збaвитисz душaмъ нaшымъ t всsкагw прещeніz, є3ди1на бlгословeннаz.

Пёснь д7.

Їрм0съ: Ўслhша прbр0къ:

НастA дeнь, ўжE при двeрехъ сyдъ, душE б0дрствуй, и3дёже цaріе вкyпэ и3 кнsзи, богaтіи и3 ўб0зіи собирaютсz и3 воспріи1метъ по достоsнію содёzнныхъ t человBкъ кjйждо.

Въ чинY своeмъ, монaхъ и3 їерaрхъ, стaрый и3 ю4ный, рaбъ и3 владhка и3стsжетсz, вдови1ца и3 дёва и3спрaвитсz: и3 всBмъ г0ре тогдA, не и3мёвшымъ житіE непови1нное.

Неумhтный сyдъ тв0й, неутаeнное твоE суди1ще хитросл0віz, не витjй худ0жество крaдущее, не свидётелей непщевaніе tражaющее прaведное: въ тебё бо бз7э всёхъ сокровє1ннаz предстоsтъ.

Да не пріидY въ зeмлю плaча, да не ви1жду мёсто тьмы2 хrтE м0й сл0ве, нижE свsзанъ бyду рукaма и3 ногaма, внЁ черт0га твоегw2 и3звeрженный, nдeжду нетлёніz њсквернeнную и3мёzй всеoкаsнный.

ВнегдA tлучи1ши грBшныz t прaведныхъ, судsй мjру, є3ди1наго t nвeцъ мS твои1хъ сопричти2, t к0злищъ разлучaz мS чlвэколю1бче, во є4же ўслhшати глaса џнагw бlгословeннагw твоегw2.

И#спытaнію бывaему, и3 кни1гамъ tверзaємымъ содёzнныхъ, что2 сотвори1ши, q душE nкаsннаz; что2 tвэщaеши на суди1щи, не и3мyщаz прaвды плоды2 принести2 хrтY, и3 содётелю твоемY;

Слhша богaтагw во плaмени мyки рыданосл0віz, плaчусz и3 рыдaю nкаsнный, тогHжде сhй њсуждeніz, и3 молю1сz: поми1луй мS сп7се мjра, во врeмz судA.

Трbченъ: Сн7а t nц7A, и3 д¦а слaвлю, ћкw t с0лнца свётъ и3 лучY: џваго ќбw рождeственнэ, занE и3 рождeніе, џваго же происх0днэ, занE и3 происхождeніе, собезначaльную б9eственную трbцу, покланsемую t всsкіz твaри.

БGор0диченъ: Дв7аz мLнца роди1вшаz, и3 чистотY соблю1дшаz, чcтаz ты2 kви1ласz є3си2 бGа р0ждши и3 человёка, є3ди1наго того2 во nбою2 зр†ку: чyдо твоE дв7о м™и, ўжасaетъ всsкій слyхъ и3 п0мыслъ.

Катавaсіа: Ўслhша прbр0къ пришeствіе твоE гDи, и3 ўбоsсz, ћкw х0щеши t дв7ы роди1тисz, и3 человёкwмъ kви1тисz, и3 глаг0лаше: ўслhшахъ слyхъ тв0й, и3 ўбоsхсz, слaва си1лэ твоeй гDи.

Пёснь є7.

Їрм0съ: T н0щи ќтренююща:

Трeпетъ неисповэди1мый, и3 стрaхъ тaмw: пріи1детъ бо гDь, и3 дёло съ ни1мъ коегHждо t человBкъ: и3 кто2 tсю1ду пр0чее себE не восплaчетъ;

РэкA џгненнаz смущaетъ мS, и3стаzвaетъ мS, стрyжетъ мS скрeжетъ зубHвъ, тьмA бeздны: и3 кaкw, и3ли2 что2 содёzвъ, бGа ўми1лостивлю;

Пощади2, пощади2 гDи, рабA твоего2, да не когдA предaси менE гHрькимъ мучи1телємъ ѓггелwмъ лю6тымъ: въ ни1хже нёсть тaмw пок0z њбрэсти2.

Кнsзь и3 в0ждь тaмw вкyпэ, богaтый и3 безслaвный, вели1кій кyпнw и3 мaлый и3спрaвитсz рaвнw: г0ре комyждо пр0чее неугот0вленному.

Њслaби, њстaви гDи, и3 прости2 є3ли6ка ти2 согрэши1хъ, и3 не покажи1 мz тaмw пред8 ѓгGлы во њсуждeніи nгнS, и3 студA некончaемагw.

Пощади2, пощади2 гDи, создaніе твоE: согрэши1хъ, њслaби ми2, ћкw є3стеств0мъ чи1стый, сaмъ є3си2 є3ди1нъ, и3 и4ный рaзвэ тебE никт0же є4сть внЁ сквeрны.

Трbченъ: Е#ди1ницу є3стеств0мъ тS трbце воспэвaю, безначaльную, непости1жную, начaльственное, цaрское, пресовершeнное є3ди1нство, бGа, и3 свёта, и3 животA, и3 содётелz мjру.

БGор0диченъ: Въ ржcтвЁ твоeмъ пaче є3стествA чcтаz, зак0ни є3стествA тебЁ разори1шасz ћвэ: и4бо без8 сёмене раждaеши превёчнаго бGа, t nц7A рождeннаго.

Катавaсіа: T н0щи ќтренююща, чlвэколю1бче, просвэти2, молю1сz, и3 настaви и3 менE на повелBніz тво‰, и3 научи1 мz сп7се, твори1ти в0лю твою2.

Пёснь ѕ7.

Їрм0съ: Возопи1хъ всёмъ сeрдцемъ:

Во стрaшнэмъ хrтE пришeствіи твоeмъ, є3гдA kви1шисz съ нб7сE, и3 постaвzтсz прест0ли, и3 кни6ги разгнyтсz: пощади2, пощади2 тогдA сп7се, создaніе твоE.

Тaмw ничт0же помощи2м0жетъ, бGу сyщу судіи2, ни тщaніе, ни кHзни, ни слaва, ни дрyжба: рaзвэ t дёлъ крёпость твоS, q душE моS!

Тaмw вкyпэ кнsзь и3 в0ждь, ни1щій и3 богaтый, душE, ни nтeцъ возм0жетъ ни мaти помогaющи, ни и3збавлszй брaтъ њсуждeніz.

Стрaшное душE, и3стzзaніе помышлsющи судіино2, ўжасни1сz tсю1ду, ўгот0ви сл0во, да не њсyдишисz ќзами вёчными.

Возми2 твоE, да не ўслhшу гDи, tсылaемь t тебE, нижE, є4же поиди2 во џгнь проклsтыхъ: но возжелённагw глaса првdныхъ.

Ѓдскихъ врaтъ и3збaви мS гDи, пр0пасти, и3 тьмы2 несвэти1мыz t преисп0днихъ, и3 nгнS негаси1магw, и3 всsкіz и3нhz мyки вёчныz.

Трbченъ: Трbчнагw є3ди1нства б9ество2 пою2, nц7A, и3 сн7а, и3 б9eственнагw д¦а, є3ди1нагw начaла держaву, сораздэлsемагw треми2 начертaньми.

БGор0диченъ: Двeрь ты2 є3си2, ю4же є3ди1нъ пр0йде вшeдый и3 и3зшeдый, и3 ключи2 не разрэши1вый дёвства чи1стаz, ї}съ создaвый ґдaма, и3 сн7ъ тв0й.

Катавaсіа: Возопи1хъ всёмъ сeрдцемъ мои1мъ къ щeдрому бGу, и3 ўслhша мS t ѓда преисп0днzгw, и3 возведE t тли2 жив0тъ м0й.

Кондaкъ, глaсъ №:

Е#гдA пріи1деши б9е на зeмлю со слaвою, и3 трепeщутъ всsчєскаz: рэкa же џгненнаz пред8 суди1щемъ влечeтъ, кни6ги разгибaютсz, и3 т†йнаz kвлsютсz: тогдA и3збaви мS t nгнS неугаси1магw, и3 спод0би мS њдеснyю тебE стaти судіE првdнэйшій.

Јкосъ: Стрaшное суди1ще твоE помышлsz пребlгjй гDи, и3 дeнь сyдный, ўжасaюсz, и3 бою1сz, t с0вэсти моеS њбличaемь, є3гдA и4маши сёсти на пrт0лэ твоeмъ, и3 твори1ти и3спытaніе: тогдA tрещи1сz грэхHвъ никт0же возм0жетъ, и4стинэ њбличaющей, и3 боsзни содержaщей: вельми2 ќбw возшуми1тъ тогдA џгнь геeнскій, грBшницы же возскрежeщутъ. Тёмже мS поми1луй прeжде концA, и3 пощади1 мz судіE прaведнэйшій.

Сmнаxaрь. Стіхи2:

Е#гдA судsй земли2 судіE всёхъ сsдеши,

Пріиди1те, џнагw глaса, дост0йна и3 менE ўсуди2.

Въ сjй дeнь вторaгw и3 неумhтнагw пришeствіz хrт0ва пaмzть твори1мъ, ю4же б9eственнэйшіи nтцы2 по двою2 при6тчу положи1ша, ћкw да не кто2 во џну б9іе чlвэколю1біе ўвёдавъ, лёностнw поживeтъ глаг0лz: чlвэколюби1въ є4сть бGъ, и3 є3гдA грэхA tлучyсz, гот0во и4мамъ всE соверши1ти. Сeй стрaшный дeнь здЁ ўчини1ша, да смeртію и3 чazніемъ бyдущихъ ѕлhхъ ўстраши1вше, лёностнw живyщыz къ добродётели возведyтъ, не надёющыzсz къ чlвэколю1бному т0чію, но взирaти ћкw и3 првdнъ є4сть судіS и3 tдаeтъ комyждо по дэлHмъ є3гw2. И$накw же, и3 душaмъ прешeдшымъ, подобaше пріити2 и3 судіи2: w4бразъ же нёкій, и3 настоsщій прaздникъ: понeже ќбw конeцъ всёхъ прaздникwвъ полагaетсz нhнэ, ћкоже и3 џнъ всёхъ бyдетъ по нaмъ конeчный. Подобaетъ бо смотри1ти, ћкw въ бyдущую недёлю начaло мjра, и3 сaмое t раS падeніе положaтъ ґдaмово: настоsщій же всёхъ днeй конeцъ, и3 мjру самомY. Въ мzсопyстэ же сію2 положи1ша, сокращaюще, мню2, пи1щу и3 њб8zдeніе стрaха рaди прaздника, и3 къ ми1лости бли1жнzгw нaсъ созывaюще. И# и4накw: понeже питaвшесz и3згнaхомсz и3з8 є3дeма, и3 под8 суд0мъ бhхомъ и3 клsтвою: посемY настоsщій положи1ша прaздникъ, и3 ћкw х0щемъ въ другyю недёлю ґдaмомъ, по w4бразу є3дeмскому и3згнaтисz, д0ндеже хrт0съ пришeдъ пaки нaсъ возведeтъ къ раю2. Втор0е же пришeствіе речeсz, занE и3 пeрвэе пл0тію къ нaмъ пріи1де, но ти1хъ и3 без8 слaвы: нhнэ же съ преестeственными чудесы2 пріи1детъ, и3 съ kвлeнною свётлостію съ нб7съ и3 съ тёломъ, ћкw да познaнъ бyдетъ всёми: ћкw сeй є4сть и4же и3 пeрвэе пришeдый, и3 р0дъ человёчь и3збaвивый, и3 суди1ти пaки хотsй сaмъ, ѓще д0брэ д†ннаz є3мY соблюдE. КогдA ќбw бyдетъ сіE пришeствіе; никт0же вёсть: сіe бо и3 гDь ґп0столwмъ скры2. ТогдA ќбw знaмєніz нBкаz kви2 предвари1ти, ±же нёцыи t с™hхъ прострaннэе и3з8zсни1ша. Глаг0летсz же, ћкw по седми1хъ тhсzщахъ лётъ пришeствіе є3гw2 бyдетъ. Прeжде же є3гw2 пришeствіz пріи1детъ ґнтjхрістъ, и3 роди1тсz, ћкw глаг0летъ с™hй їпполЂтъ ри1мскій, t жены2 сквeрны, и3 дэви1цы мни1мыz, t є3врє1й же сyщи t плeмене дaнова, и4же бsше џтрокъ їaкwвль: и3 ходи1ти ќбw и4мать по хrтY проходS жи1тельство, и3 чудесA соверши1тъ, є3ли6ка ќбw и3 хrт0съ дёйствова, и3 мє1ртвыz воскреси1тъ. Nбaче по мечтaнію вс‰ содёетъ: и3 рождeніе, и3 пл0ть, и3 прHчаz вс‰, ћкоже глаг0летъ ґпcлъ. 2 И# тогдA, глаг0лz, tкрhетсz сhнъ пaгубы, во всsкой си1лэ и3 знaменіихъ и3 чудесёхъ л0жныхъ: nбaче не сaмъ діaволъ въ пл0ть претвори1тсz, ћкоже и3з8 дамaска глаг0летъ їwaннъ: но человёкъ t блудA роди1всz, всE сатанино2 дёйствіе пріи1метъ, и3 внезaпу востaнетъ: тaже блaгъ и3 кр0токъ всBмъ kви1тсz. И# глaдъ тогдA вeлій бyдетъ: ўгоди1тъ лю1демъ, и3 б9eствєннаz пис†ніz пр0йдетъ, и3 постY навhкнетъ: и3 понyдитсz t человBкъ, и3 цaрь проповёстсz: и3 возлю1битъ мн0жае є3врeйскій р0дъ, и3 во їеrли1мъ дости1гнетъ, и3 хрaмъ и4хъ воздви1гнетъ. Прeжде же седми1хъ лётъ, ћкоже глаг0летъ даніи1лъ, пріи1детъ є3нHхъ и3 и3ліA, проповёдающе лю1демъ не пріимaти є3го2: сeй же є4мь и4хъ ўмyчитъ, тaже и3 главы6 и4хъ tсэчeтъ. Благочeствовати же и3зв0лившіи далeче tбёгнутъ, и4хже въ горaхъ њбрётъ, дeмwнми и3скyситъ: ўмaлzтсz же сeдмь лётъ џнаz и3збрaнныхъ рaди, и3 глaдъ бyдетъ вели1къ, стіхjамъ всBмъ превращaємымъ, ћкw потреби1тисz вмaлэ ўжE всBмъ. По си1хъ же внезaпу ћкw м0лніz съ нб7съ гDне пришeствіе бyдетъ, пред8идyщу чcтн0му є3гw2 кrтY: и3 џгненнаz рэкA клок0щущи є3мY пред8и1детъ, всю2 зeмлю t сквeрны њчищaющи. Ћтъ же бyдетъ ѓбіе и3 ґнтjхrтъ, и3 є3гw2 слуги6, и3 предадsтсz вёчному nгню2. Воструби1вшымъ же ѓгGлwмъ, пріи1детъ внезaпу t конє1цъ земли2, и3 t всёхъ стіхjй, всsкъ человёческій р0дъ во їеrли1мъ, ћкw средA мjра т0й: и3 тaмw сэд0ша прест0ли на судЁ: nбaче съ свои1ми тэлесы6 и3 душaми, всBмъ къ нетлёнію престіхjwваннымъ, и3 є3ди1нъ и3мyщымъ зрaкъ: и3 тёмъ же стіхjамъ на лyчшее пріeмшымъ и3змэнeніе. И# разлучи1тъ є3ди1нэмъ сл0вомъ гDь прaвєдныz t грёшныхъ. И# п0йдутъ благи1хъ дёлатели, вёчный жив0тъ пріeмлюще: грёшніи же въ вёчную пaки мyку, и3 никогдaже си1хъ престaніе бyдетъ. Вёдомо же, ћкw не постA тогдA взhщетъ, и3 наготы2, и3 чудeсъ, хrт0съ, дwбрa бо и3 сі‰: но мн0жицею си1хъ л{чшаz, ми1лостыню ћвэ и3 простhню. Речeтъ бо прaвєднымъ и3 грBшнымъ шeсть нёкихъ зaповэдей: взалкaхъ бо, и3 дaсте ми2 ћсти. Возжадaхъ, и3 напои1сте мS. Стрaненъ бёхъ, и3 введ0сте мS. Нaгъ, и3 њдёzсте мS. Б0ленъ бёхъ, и3 посэти1сте мS. Въ темни1цэ бёхъ, и3 пріид0сте ко мнЁ. Е#ли1ко бо сотвори1сте є3ди1ному си1хъ мeньшихъ, мнЁ сотвори1сте: ±же м0жетъ всsкъ кто2 сотвори1ти по си1лэ. ТогдA ќбw всsкъ 4 кто2 и3сповёсть, ћкw гDь ї}съ хrт0съ, во слaву бGа nц7A. М{ки ќбw, ±же сщ7eнное є3ђліе предадE, сі‰ сyть: 5 тaмw бyдетъ плaчь, и3 скрeжетъ зубHвъ: чeрвь и4хъ не скончaетсz, и3 џгнь и4хъ не ўгaснетъ, и3 6 вложи1те є3го2 во тьмY кромёшную. Ћже ќбw вс‰ свётлw цRковь б9іz пріeмши непщyетъ, пи1щи ќбw и3 цrтвію нбcному бhти, съ бGомъ с™hхъ спребывaнію, бyдущему џнымъ сіsнію всегдaшнему и3 восхождeнію. Мучeнію же и3 тьмЁ, и3 сицєвhмъ t бGа ўдалeнію и3 душaмъ с0вэстію и3ждивeнію, кaкw лёностію и3 пи1щею врeменною б9eственнагw сіsніz лиши1шасz. Неизречeннымъ человэколю1біемъ твои1мъ хrтE б9е, желaтельнагw твоегw2 глaса нaсъ спод0би, и3 сyщымъ њдеснyю тебE сопричти2, и3 поми1луй нaсъ, ґми1нь.

Пёснь з7.

Їрм0съ: Согрэши1хомъ, беззак0нновахомъ:

Припадeмъ и3 восплaчемсz прeжде судA џнагw вёрніи, є3гдA нб7сA поги1бнутъ, ѕвёзды спадyтъ, и3 всS землS поколeблетсz, да млcтива њбрsщемъ въ конeцъ nтцє1въ бGа.

Неумhтное и3стzзaніе, стрaшный є4сть тaмw сyдъ, и3дёже судіS неутаeнъ є4сть, и3дёже лицA нёсть въ дарёхъ пріsти: тогдA пощади1 мz вLко, и3 и3збaви всsкагw гнёва твоегw2 стрaшнагw.

ГDь грzдeтъ суди1ти, кто2 стерпи1тъ видёніе є3гw2; вострепещи2 душE nкаsннаz, вострепещи2, и3 ўгот0ви и3сх0дищу дэлA тво‰, да млcтива и3 милосeрда њбрsщеши є3го2, nтцє1въ бGа бlгословeнна.

Негаси1мый џгнь смущaетъ мS, горчaйшій червeй скрeжетъ, ѓдъ душетлённый страши1тъ мS, бlгоуми1ленъ tню1дъ не бывaю. Но гDи гDи, прeжде концA ўтверди1 мz стрaхомъ твои1мъ.

Припaдаю ти2, и3 приношY тебЁ ћкоже слeзы глаг0лы мо‰: согрэши1хъ, ћкоже не согрэши2 блудни1ца, и3 беззак0нновахъ, ћкw и4ный никт0же на земли2. Но ўщeдри вLко, творeніе твоE, и3 призови1 мz.

Њбрати1сz душE, покaйсz, tкрhй сокровє1ннаz, глаг0ли бGу вс‰ вёдущему: ты2 вёси мо‰ т†йнаz є3ди1не сп7се, но сaмъ мS поми1луй, ћкоже поeтъ дв7дъ, по млcти твоeй.

Трbченъ: Три2, є3ди1но существ0мъ, и3 є3ди1но ли1цами, три2 пою2 сі‰: nц7ъ, сн7ъ, и3 с™hй д¦ъ, є3ди1на си1ла, хотёніе и3 дёйство. Е#ди1нъ бGъ трис™hй, цrтво є3ди1но є3диноначaльнэйшее.

БGор0диченъ: Прох0дитъ краснёйшій t черт0га чрeва твоегw2 бGъ, ћкоже цRь њдёzнный бGоткaнною багрzни1цею, њбагрeніz тaйнагw пречcтыхъ кровeй твои1хъ, безневёстнаz, и3 цrтвуетъ землeю.

Катавaсіа: Согрэши1хомъ, беззак0нновахомъ, непрaвдовахомъ пред8 тоб0ю, нижE соблюд0хомъ, нижE сотвори1хомъ, ћкоже заповёдалъ є3си2 нaмъ: но не предaждь нaсъ до концA, nтцє1въ б9е.

Пёснь }.

Їрм0съ: Е#г0же вHинства нбcнаz:

Стрaшнагw вторaгw твоегw2, гDи, пришeствіz помышлsz срётеніе, трепeщу прещeніz твоегw2, бою1сz гнёва твоегw2: t сегH мz часA зовY, сп7си2 во вёки.

ТебЁ бGу судsщу всsчєскаz, кто2 стерпи1тъ земнор0денъ, сhй стрaстенъ; негаси1мый бо џгнь тогдA, и3 чeрвь скрежeщущій вельми2, њсуждє1нныz пріи1метъ во вёки.

Всsкое дыхaніе є3гдA призовeши, є4же разсуди1ти хrтE вкyпэ: вели1кій стрaхъ тогдA, вeліz нyжда, т0кмw помогaющымъ дэsніємъ во вёки.

Всёхъ судіE б9е м0й и3 гDи, да ўслhшу тогдA глaса твоегw2 вожделённагw, да ўви1жду свётъ тв0й вели1кій, да ўзрю2 вселє1ніz тво‰, да ўзрю2 слaву твою2, рaдуzсz во вёки.

Правосyде сп7се поми1луй, и3 и3збaви мS nгнS и3 прещeніz, є3г0же мнЁ на судЁ прaведнw под8sти: њслaби ми2 прeжде концA, добродётелію и3 покаsніемъ.

Е#гдA сsдеши судіE, ћкw бlгоутр0бенъ, и3 покaжеши стрaшную слaву твою2 хrтE: q кjй стрaхъ тогдA, пeщи горsщей, и3 всBмъ боsщымсz нестерпи1магw суди1ща твоегw2!

Бlгослови1мъ nц7A и3 сн7а, и3 с™aго д¦а, гDа.

Е#ди1наго бGа по существY чтY, три2 v3пwстaси пою2 њпредэли1тельнэ, и4ныz, но не и4накwвыz: понeже б9ество2 є3ди1но въ тріeхъ ли1цэхъ: и4бо nц7ъ, и3 сн7ъ, и3 б9eственный д¦ъ.

БGор0диченъ: И#з8 свэтлёйшагw чрeва твоегw2 прошeдъ, ћкw жени1хъ и3з8 черт0га возсіS хrт0съ, свётъ вeлій сyщымъ во тьмЁ: и4бо прaвды сlнце њблистaвъ, просвэти2 чcтаz мjръ.

Хвaлимъ, бlгослови1мъ, покланsемсz гDви, пою1ще, и3 превозносsще во вс‰ вёки.

Їрм0съ: Е#г0же вHинства нбcнаz слaвzтъ, и3 трепeщутъ херувjми и3 серафjми, всsко дыхaніе и3 твaрь, п0йте, бlгослови1те и3 превозноси1те во вс‰ вёки.

Пёснь f7.

Їрм0съ: Безсёменнагw зачaтіz:

ГDь грzдeтъ грBшныz мyчити, прaвєдныz же спасти2: восплaчемсz, и3 возрыдaимъ, и3 пріи1мемъ чyвство џнагw днE, в0ньже безвBстнаz и3 т†йнаz tкрhвъ, человёкwмъ tдaстъ по достоsнію.

Пристрaшенъ и3 трeпетенъ бhсть мwmсeй, ви1дz тS t зaднихъ: кaкw же постою2, лицE твоE ви1дz тогдA ѓзъ nкаsнный, є3гдA пріи1деши съ нб7сE; но пощади1 мz щeдре, млcтивнымъ твои1мъ призрённемъ.

Даніи1лъ ўбоsсz часA и3стzзaніz, ѓзъ же nкаsнный что2 постраждY t негw2, грzдhй гDи, стрaшнагw днE, но дaждь ми2 прeжде концA бlгоуг0днw тебЁ послужи1ти, и3 ўлучи1ти цrтвіе твоE.

Џгнь гот0витсz, чeрвь ўстроsетсz: весeліе, слaва, њслаблeніе, свётъ невечeрній, рaдость првdныхъ: и3 кто2 бlжeнный и3збёгнути не восх0щетъ мучeніz пeрвыхъ, наслёдивый втор†z;

Да мS не tврати1тъ t лицA твоегw2 гDи ћрость твоегw2 гнёва: нижE да ўслhшу глaса клsтвеннагw, во џгнь tсылaющагw, но да вни1ду въ рaдость нетлённагw твоегw2 черт0га и3 ѓзъ тогдA со с™hми твои1ми.

Ќмъ ўzзви1сz, тёло њструпи1сz, болёзнуетъ дyхъ, сл0во и3знем0же, житіE ўмертви1сz, конeцъ при двeрехъ тёмже nкаsннаz моS душE, что2 сотвори1ши, є3гдA пріи1детъ судіS и3спытaти тво‰;

Трbченъ: Е#ди1нагw є3динороди1телю, є3динор0днагw сн7а џ§е, и3 є3ди1не є3ди1нагw свёте, свёта сіsніе: и3 є3ди1ный є3ди1не є3ди1нагw бGа, с™hй дш7е, гDа гDь, вои1стинну сhй. Q трbце є3ди1нице с™az! Сп7си1 мz бGосл0вzща тS.

БGор0диченъ: Чyдо ржcтвA твоегw2 ўдивлsетъ мS всенепор0чнаz, кaкw зачинaеши безсёменнw неwб8имeннаго: рцы2, кaкw дёвствуеши р0ждши ћкw м™и; є4же пaче є3стествA вёрою пріeмъ, рождeнному поклони1сz: є3ли6ка х0щетъ бо, и3м0жетъ.

Катавaсіа: Безсёменнагw зачaтіz ржcтво2 несказaнное, м™ре безмyжныz нетлёненъ пл0дъ: б9іе бо рождeніе њбновлsетъ є3стествA. Тёмже тS вси2 р0ди, ћкw бGоневёстную м™рь, правослaвнw величaемъ.

Е#xапостілaрій: Тaже настоsщій.

Под0бенъ: Со ўченики2 взhдемъ:

Стрaшный дeнь судA, и3 неизречeнныz твоеS слaвы, помышлsz трепeщу гDи всsкw, и3 трzсhйсz стрaхомъ вопію2: на зeмлю є3гдA пріи1деши суди1ти хrтE б9е всsчєскаz со слaвою, t всsкагw и3збaви мS мучeніz, њдеснyю тебE вLко спод0бивый мS стaти.

Другjй:

Под0бенъ: Жєны2 ўслhшите:

СE дeнь грzдeтъ гDа вседержи1телz, и3 кто2 стерпи1тъ стрaхъ пришeствіz џнагw; дeнь бо ћрости є4сть, и3 пeщь горsщаz, в0ньже судіS сsдетъ, и3 по достоsнію дэsній комyжде tдаsй.

БGор0диченъ: Чaсъ и3спытaніz, и3 стрaшнагw пришeствіz чlвэколю1бца вLки помышлsz, вeсь трепeщу, и3 сётуz, вопію1 ти: судіE м0й прaведнэйшій, и3 є3ди1не многомлcтиве, кaющасz пріими1 мz бцdы мlтвами.

На хвали1техъ стіхи6ры воскрeсны nсмоглaсника д7: и3 ґнат0ліевъ є3ди1нъ: и3 тріHди д7, глaсъ ѕ7. Самоглaсны.

Стjхъ: Всsкое дыхaніе:

Помышлsю дeнь џный и3 чaсъ, є3гдA и4мамы вси2 нaзи и3 ћкw њсуждeни, неумhтному судіи2 предстaти, тогдA трубA возшуми1тъ вельми2, и3 њснов†ніz земли2 подви1жатсz, и3 мeртвіи t гробHвъ воскrнутъ, и3 в0зрастомъ є3ди1нэмъ вси2 бyдутъ, и3 всёхъ т†йнаz kвлє1нна предстaнутъ пред8 тоб0ю и3 возрыдaютъ, и3 восплaчутсz, и3 во џгнь кромёшный tи1дутъ, и5же никогдaже покazшасz: и3 въ рaдость и3 весeліе, првdныхъ жрeбій вни1детъ въ черт0гъ нбcный.

Стjхъ: И#сповёмсz тебЁ гDи всёмъ сeрдцемъ мои1мъ:

Q каковhй чaсъ тогдA, и3 дeнь стрaшный, є3гдA сsдетъ судіS на прест0лэ стрaшномъ! Кни6ги разгибaютсz, и3 дэ‰ніz њбличaютсz, и3 т†йнаz тьмы2 kвлє1на бывaютъ, ѓгGли њбтекaютъ, собирaюще вс‰ kзhки. Пріиди1те, ўслhшите цaріе и3 кнsзи, раби2 и3 своб0дни, грBшницы и3 првdницы, богaтіи и3 ни1щіи: ћкw грzдeтъ судіS, хотsй суди1ти всeй вселeннэй. И# кто2 претерпи1тъ пред8 лицeмъ є3гw2, є3гдA ѓгGли предстaнутъ њбличaюще дэ‰ніz, помышлє1ніz, и3 мы6сли, ±же въ нощи2 и3 во дни2; q каковhй чaсъ тогдA! Но прeжде дaже не приспёетъ кончи1на, потщи1сz зовyщи душE: б9е, њбрати1въ сп7си1 мz, ћкw є3ди1нъ бlгоутр0бенъ.

Глaсъ }:

Стjхъ: Возвеселю1сz и3 возрaдуюсz њ тебЁ:

Даніи1лъ прbр0къ, мyжъ желaній бhвъ, власти1тельное б9іе ви1дэвъ, си1це вопіsше: судіS сёде, и3 кни6ги разгнyшасz. Блюди2 душE моS, пости1ши ли сz; бли1жнzгw твоегw2 не прeзри. T брaшенъ воздержи1ши ли сz; брaта твоегw2 не њсуждaй: да не во џгнь tсылaема сгори1ши ћкw в0скъ, но да без8 поткновeніz введeтъ тS хrт0съ въ цrтвіе своE.

Глaсъ №.

Стjхъ: Воскресни2 гDи б9е м0й, да вознесeтсz рукA твоS:

Пред8wчи1стимъ себE брaтіе, цари1цею добродётелей: сe бо пріи1де, богaтство нaмъ бlги1хъ подаю1щи: страстeй ўтолsетъ дмє1ніz, и3 вLцэ примирsетъ прегрэши1вшыz. Тёмже съ весeліемъ сію2 пріи1мемъ, вопію1ще хrтY бGу: воскrhй и3з8 мeртвыхъ, неwсуждeны нaсъ сохрани2, славосл0вzщыz тS є3ди1наго безгрёшнаго.

Слaва: пaки т0йже стjхъ. И# нhнэ:

Пребlгословeнна є3си2:

Славосл0віе вели1кое: и3 tпyстъ.

Тaже, nбhчнаz літjа въ притв0рэ, въ нeйже поeмъ: Слaва, и3 нhнэ, стіхи1ру є3ђльскую. Присовокуплsемъ и чaсъ №-й, въ нeмже чтeтсz њглашeніе прпdбнагw nтцA нaшегw fе0дwра студjта.

На літургjи и3з8wбрази1тєльнаz. И# бlжє1нна глaса, на ѕ7: и3 t канHна тріHди пёснь ѕ7, на д7.

Прокjменъ, глaсъ G:

Вeлій гDь нaшъ:

Стjхъ: Хвали1те гDа, ћкw бlгъ pал0мъ:

Ґп0столъ къ корjнfzнwмъ, зачaло Rм.

Ґллилyіа, глaсъ }: Пріиди1те возрaдуемсz гDви, воскли1кнемъ бGу сп7си1телю нaшему.

Стjхъ: Предвари1мъ лицE є3гw2 во и3сповёданіи, и3 во pалмёхъ воскли1кнемъ є3мY.

Е#ђліе t матfeа, зачaло Rѕ.

Причaстенъ: Хвали1те гDа съ нб7съ:

Другjй: Рaдуйтесz првdніи њ гDэ:

 

У суботу на вечірні

Після передпочаткового псалма стихословимо кафизму першу. На Господи, взиваю… ставимо 6 стихир чергового гласу і 4 стихири з Тріоді, глас 6:

Коли захочеш прийти, Судде Найправедніший, щоб суд праведний чинити, сівши на престолі слави Твоєї, — ріка вогненна, страхітлива приведе всіх до судища Твого, де стоятимуть перед Тобою Небесні Сили, і люди судитимуться у страху за свої вчинки, — тоді помилуй нас, Христе, і долі спасенних сподоби як милосердний, щиро благаємо Тебе.

Книги розкриються, видимі будуть діяння людей перед нестерпним судом, — сповниться ж уся земля страшним скреготом і плачем, бачачи всіх грішників у невтішному риданні, на вічні муки праведним судом Твоїм, Щедрий, відпущених. Тому благаємо Тебе, Милосердний, помилуй, єдиний Многомилостивий, нас, що славимо Тебе.

Затрублять труби, спустіють гроби, і воскресне все трепетне людське єство. Доброчинці в радості радіють, сподіваючись прийняти нагороду; грішники ж тремтять, гірко ридаючи, бо будуть на муки послані й від обраних відлучені. Господи слави, змилуйся над нами як благий і сподоби долі тих, що полюбили Тебе.

Плачу і ридаю, коли свідомо відчуваю вогонь вічний, темряву непроглядну і пекло, люту черву, а також скрегіт зубів безперестанний і страждання, що мають бути для тих, які без міри згрішили, і Тебе, Преблагого, норовом лукавим прогнівили, а з них один і перший я, окаянний. Але, Судде, милістю Твоєю спаси мене як благоутробний.

Слава… глас 8:

Коли поставлять престоли і розкриються книги, і Бог на суді сяде, о, який буде жах тоді: спереду стоятимуть ангели в страху, і ріка вогненна втягуватиме! Що вдіємо ми, винні у безлічі гріхів люди? Коли почуємо голос Отця, що кликатиме благословенних у Царство, а грішників відсилатиме на муки, — хто перенесе цей страшний присуд? Але, єдиний Чоловіколюбче Спасе, Царю віків, раніше, ніж кінець настане, до покаяння навернувши, помилуй мене.

І нині…

Богородичний догматик чергового гласу.

На стиховні стихири Октоїха.

Слава… глас 8:

Горе мені, затьмарена душе, як довго ти від зла не відступатимеш? Доки від безнадійности плакатимеш? Чому не задумаєшся над страшним часом смерти? Чому не тремтиш уся від страшного суду Спасового? Що відповідатимеш або від чого відречешся? Діла твої звинувачують тебе, діяння викривають наклепника. Нарешті, о душе, настав час: іди, попередь, і з вірою взивай: згрішив я, Господи, згрішив перед Тобою, але знаю, Чоловіколюбче, милосердя Твоє, не розлучи мене з тими, що стоятимуть праворуч Тебе, ради великої Твоєї милости.

І нині…

Богородичний того ж гласу: Неневісна Діво, що Бога несказанно зачала плоттю, Мати Бога Вишнього, прийми благання рабів Твоїх, Всенепорочна, подаючи всім очищення від гріхів. Нині наші благання приймаючи, молися за спасіння душ наших.

Тропар: Богородице Діво… (тричі).

 

На утрені

На Бог Господь… тропар воскресний (двічі). Слава: і нині. Богородичний. Після полієлея На ріках Вавилонських,.. потім Ангельський собор,.. ступеневі, прокимен гласу черговий, Євангеліє. Воскресіння Христове бачивши,.. псалом 50, Покаяння відкрий мені двері…

 

Канон

Воскресний на 4, богородичний на 2 і Тріоді, глас 6.

Пісн. 1

Ірмос: Помічник і Покровитель став мені на спасіння. Він Бог мій, і прославлю Його, — Бог отця мого, і звеличу Його: славно бо прославився.

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Жахаюсь, роздумуючи про страшний несказанного пришестя Твого день, в який сядеш судити живих і мертвих: боюся, передбачаючи його, Боже мій всесильний.

Коли прийдеш, Боже, серед десятків тисяч і тисяч ангельських Начал небесних, сподоби і мене, окаянного, зустріти Тебе, Христе, на хмарах.

Іди прийми, душе моя, той день і годину, коли Бог явно зійде, плач і ридай, вияви себе чистою в час випробовування.

Жахає мене і страшить вогонь пекельний невгасимий, черва, що точить, скрегіт зубів. Але полегши, прости і признач мене, Христе, стояти разом з обраними Твоїми.

Жаданий Твій голос, що кликатиме святих Твоїх до радості, нехай почую і я, окаянний, і пізнаю несказанну радість Царства Небесного.

Не ввійди зі мною в суд, несучи мої вчинки, слова досліджуючи і прагнення викриваючи. Але, щедротами Твоїми уневажнюючи мої люті гріхи, спаси мене, Всесильний.

Слава…

Триіпостасна Єдинице, найвища Владичице всіх, звершеноначальна Предвічносте, Сама нас спаси: Отче, Сину, і Душе Святий.

І нині…

Хто народив Сина, не зачатого за отцевим законом, Того ж Сина народжує Отець без Матері. Преславне чудо! Ти бо, Чиста, породила Бога разом і Людину.

Катавасія: Помічник і Покровитель…

 

Пісн. 3

Ірмос: Утверди, Господи, на камені заповідей Твоїх захитане серце моє, бо Ти Єдиний Святий і Господь.

Господь гряде, хто перенесе страх Його: хто стане перед лицем Його? Будь же готовою, о душе, до зустрічі.

Приготуймося, плачмо, примирімося з Богом раніше кінця: страшний бо суд, на ньому ж усі нагими станемо.

Помилуй, Господи, помилуй мене, — взиватиму до Тебе, коли прийдеш з ангелами Твоїми відплатити всім за ділами і вчинками.

Як я витримаю, Господи, нестерпний гнів суду Твого за невиконання Твоїх заповітів. Але помилуй, помилуй мене в час суду.

Навернися, зітхни, окаянна душе, поки ще кінець торжества життя твого не настав, поки ще дверей чертога не зачинив Господь.

Згрішив я, Господи, як ніхто інший з людей, згрішив більше будь-якої людини. Але ще раніше, до суду, будь милостивий до мене, Чоловіколюбче.

Слава…

Тройце нероздільна, несотворенна, Безначальне Єство, в трьох Іпостасях прославлюване, спаси нас, що з вірою поклоняємося владі Твоїй.

І нині…

Через безсіменне зачаття породила єси, Пречиста, Живе Слово, втілене в утробі Твоїй без зміни. Слава, Богомати, Різдву Твоєму.

Катавасія: Утверди, Господи…

Сідальний, глас 6: Роздумую про страшний день і плачу через вчинки мої лукаві. Що відповім Безсмертному Цареві? Як насмілюся, блудний, поглянути на Суддю? Милосердний Отче, Сину Єдинородний, Душе Святий, помилуй мене.

Слава…

В долині плачу, в місці, що призначив Ти, коли сядеш чинити суд праведний, не виявляй, Милостивий, моїх таємниць і не осором мене перед ангелами, але змилосердься наді мною, Боже, і помилуй мене.

І нині…

Богородичний: Надіє світу, милостива Богородице Діво, Твого і єдиного щирого заступництва прошу: змилосердься над беззахисними людьми, ублагай Милостивого Бога визволитися душам нашим від усякої кари, єдина благословенна.

 

Пісн. 4

Ірмос: Почув пророк про пришестя Твоє, Господи, і убоявся, бо Ти хочеш від Діви родитися і людям явитися, і промовив: почув я вість про Тебе і убоявся. Слава силі Твоїй, Господи.

Не спи, душе: настав день, уже при дверях суд, де царі разом і князі, багаті й убогі збираються, і кожна людина прийме заслужене за свої діяння.

Кожен в чині своєму: чернець та ієрарх, старий і юний, раб і володар допитані будуть: вдовиця і діва визначаться, і горе тоді буде всім, хто не мав життя невинного.

Безпристрасний суд Твій, всевидюще Твоє судочинство виявлять хитрощі, навіть красномовців привабливий обман чи вигадки свідків, що правду відкидали; перед Тобою, Боже, таємниці всіх видимі.

Нехай не прийду я в землю плачу і не побачу місця темряви, Христе мій Слове, а також нехай не закують рук і ніг моїх і не відкинуть від чертога Твого мене, окаянного, що осквернив одежу нетління.

Коли відлучиш грішних від праведних, Судде світу, причисли мене до овець Твоїх, Чоловіколюбче, відділивши від козлів, щоб і я почув благословенний голос Твій.

Як настане час випробування і розкриються книги вчинків, що робитимеш, о душе окаянна, що відповідатимеш на суді без плодів правди, які мала б принести до Христа, Творця Твого?

Чую ридання багатія в полум’ї мук, плачу і ридаю, окаянний, вартий такого ж осудження, і молюся: помилуй мене, Спасе світу, в час суду.

Слава…

Сина від Отця і Духа славлю, як від сонця світло і промінь: Одного родженого, тому й народження; Іншого ж, Який сходить, тому і зшестя, безначальну Божественну Тройцю, Якій поклоняється всяке творіння.

І нині…

В дівстві породивши Дитя і непорочність зберігши, Ти, Чиста, стала Матір’ю Бога і Людини, єдиного в двох образах: чудо Твоє, Діво Мати, дивне для всякого слуху і помислу.

Катавасія: Почув пророк…

 

Пісн. 5

Ірмос: Від ночі молюся я, Чоловіколюбче, просвіти, благаю і направ і мене на повеління Твої й навчи мене, Спасе, творити волю Твою.

Трепет несказанний і страх там: прийде бо Господь, і з Ним діла кожної людини. Хто тоді не оплакуватиме себе?

Ріка вогненна жахає мене, морить мене, мучать мене скрегіт зубів, темрява безодні. Як же, або що вчинивши, умилостивлю Бога?

Помилуй, помилуй, Господи, раба Твого і ніколи не віддавай мене жорстоким мучителям, злим духам: там бо у них не можна спокою знайти.

Князь і вождь там разом, багатий і безславний, великий і малий стануть перед судом рівними: горе кожному, хто раніше не приготувався.

Полегши, відпусти, Господи, і прости все, у чому згрішив я перед Тобою, і не покажи мене перед ангелами осудженим на вогонь і безконечний сором.

Помилуй, помилуй, Господи, творіння Твоє, згрішив я, зглянься на мене, бо Сам Ти — єдиний чистий єством, і ніхто інший, крім Тебе, не є поза скверною.

Слава…

Єдину єством Тебе, безначальну незбагненну Тройцю оспівую — державну, царську, вседовершену Єдність, Бога, і Світло, і Життя, і Творця світу.

І нині…

Надприродним різдвом Твоїм, Чиста, явно перевищила Ти закони природи: без сімені бо народила предвічного Бога, від Отця родженого.

 

Пісн. 6

Ірмос: Взивав я всім серцем моїм до Милостивого Бога, і почув Він мене із пекла підземного, і визволив із тління життя моє.

Під час страшного, Христе, пришестя Твого, коли явишся з небес, і поставляться престоли, і книги розкриються, — помилуй, помилуй тоді, Спасе, творіння Твоє.

Там перед Богом, істинним Суддею, ніщо вже не допоможе: ні старання, ні лукавство, ні слава, ні дружба, хіба тільки вага діл твоїх, о душе моя!

Там будуть разом князь і вождь, убогий і багатий, душе; ні батько не матиме сили, ні мати не допоможе, не визволить і брат від осудження.

Роздумуючи про страшне випробування Судді, відтепер вжахнися, душе, приготуйся до відповіді, щоб не була засуджена на вічні кайдани.

Візьми своє, щоб не почув я, Господи, відкинутий від Тебе: йди у вогонь проклятих; а щоб почув бажаний Твій голос до праведних.

Спаси мене, Господи, від пекла, безодні, й безпросвітної темряви підземної, і від вогню невгасимого, й усякої іншої муки вічної.

Слава…

Троїчну єдність Божества оспівую: Отця, і Сина, і Божественного Духа, єдине Начало держави, розділюване на три Особи.

І нині…

Богородичний: Ти єси двері, Чиста, в які один Ісус — Творець Адама і Син Твій — пройшов, ввійшовши і вийшовши, і ключів дівства не порушив.

Катавасія: Взивав я всім серцем…

Кондак, глас 1:

Коли прийдеш, Боже, на землю зі славою, і все затремтить, а ріка вогненна до суду потягне, книги розкриються, і таємниці виявляться, тоді звільни мене від вогню невгасимого і сподоби мене праворуч Тебе стати, Судде Праведний.

Ікос: Роздумуючи про страшне судище Твоє, Преблагий Господи, і про день судний, жахаюся і боюся, докорами совісти моєї викритий: коли сядеш на престолі Твоїм і чинитимеш випробовування, тоді зректися гріхів ніхто не зможе, бо дійсність свідчитиме, а страх стримуватиме. Вельми зашумить тоді вогонь пекельний, а грішники заскрегочуть. Тому помилуй мене перед кінцем і спаси мене, Судде Праведний.

 

Пісн. 7

Ірмос: Згрішили, беззаконствували, неправду чинили перед Тобою: ні виконали, ані творили того, що Ти заповідав єси нам, та не покинь вас назавжди, отців Боже.

Припадімо і плачмо, вірні, ще до суду того, коли небеса зникнуть, зорі впадуть, і вся земля захитається, щоб милостивим був до нас Бог отців наших під кінець світу.

Безпристрасне випробування, страшний там суд, де Суддя Всевидючий є, там не зважатимуть на дари. Тоді пощади мене, Владико, і позбав гніву Твого страшного.

Господь гряде судити. Хто стерпить надзвичайне пришестя Його? Затремти, душе окаянна, затремти і до відходу з цього світу приготуй діла свої, щоб милостивим і милосердним був до тебе благословенний Бог отців наших.

Невгасимий вогонь тривожить мене, найгірший скрегіт черви, пекло душогубне страшить мене, смиренномудрим ніяк не можу стати. Але, Господи, Господи, ще до смерти утверди мене страхом Твоїм.

Припадаю до Тебе і приношу, як сльози, слова мої: згрішив я більше, ніж блудниця, і в беззаконні жив, як ніхто інший на землі. Але змилосердься, Владико, над творінням Твоїм і поклич мене.

Навернися, душе, покайся, відкрий таємниці, скажи Всевідцю Богу: Ти знаєш, єдиний Спасе, мої таємниці, але Сам помилуй мене з милости Твоєї, як співав Давид.

Слава…

Тройцю єдину Єством і єдину у Трьох Лицях, оспівую: Отець, Син і Святий Дух, єдина Сила, Воля і Дія, єдиний Бог Трисвятий, єдине Царство Самодержавне.

І нині…

В чертозі утроби Твоєї народився величний Бог, одягнений, як Цар, у боготкану багряницю таємничого забарвлення пречистою кров’ю Твоєю, Неневісна, і царює на землі.

Катавасія: Згрішили, беззаконствували…

 

Пісн. 8

Ірмос: Його, що Воїнства Небесні славлять, і перед Яким трепечуть херувими і серафими, все, що дише, і твар, оспівуйте, благословляйте і прославляйте по всі віки.

Думаючи про зустріч Твого страшного другого пришестя, трепечу перед покаранням Твоїм, боюся гніву Твого, тому взиваю до Тебе: від цієї години спаси мене назавжди.

Коли Ти, Боже, будеш судити всіх, хто із земнородних страдників стерпить: невгасимий бо тоді вогонь і нестерпна черва назавжди приймуть осуджених.

Коли покличеш разом усіх людей, Христе, судити, — великий страх тоді, велике горе, лише добрі діла тоді допоможуть.

Судде всіх, Боже мій і Господи, нехай почую я тоді голос Твій жаданий, нехай побачу світ Твій великий, нехай погляну на оселі Твої, нехай подивлюся на славу Твою, радіючи повіки.

Правосудний Спасе, помилуй і спаси мене від вогню і кари, які справедливо належить мені прийняти, але полегши мені ще до кінця через добродійство і покаяння.

Коли сядеш, Судде милосердний, і покажеш страшну славу Твою, Христе, о, який страх перед вогненною піччю всім, хто боїться нестерпного судища Твого.

Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа, Господа.

Єдиного єством Бога визнаю, ясно оспівую три Іпостасі, різні, але не відмінні, бо Божество єдине в трьох Лицях: Отець, і Син, і Святий Дух.

І нині…

З найсвітлішої утроби Твоєї, Чиста, як жених із палати, вийшов Христос, засяявши великим світлом сущим у темряві: Сонце правди сяйвом просвітило світ.

Хвалимо, благословимо, поклоняємося Господеві, оспівуючи і прославляючи по всі віки.

Катавасія: Його, що Воїнства Небесні славлять…

 

Пісня 9

Ірмос: Безсіменного зачаття народження несказанне Матері безмужної нетлінний плід: Боже народження оновлює єство. Тому всі роди Тебе, як Богоневісну Матір, православно величаємо.

Господь гряде грішників покарати і праведників спасти: заплачмо і заридаймо, усвідомимо цей день, коли, невідоме і таємне відкривши, Він воздасть людям за ділами.

В страху і трепеті був Мойсей, побачивши Тебе ззаду. Як же встою тоді я, окаянний, побачивши лице Твоє, коли прийдеш з небес? Але пощади мене, Щедрий, ради милостивого Твого піклування.

Даниїл убоявся часу випробувань. А як же я, окаянний, постраждаю від нього в страшний день, Грядущий Господи? Але дай мені ще перед кінцем благовгодно Тобі послужити і сподобитися Царства Твого.

Вогонь готується і черва теж. Утіха, слава, полегшення, світло невечірнє — радість праведних. І хто, блаженний, не захоче уникнути мук перших і наслідувати других?

Нехай не відкине мене від лиця Твого, Господи, лютість гніву Твого, також хай не почую голосу прокляття, що у вогонь відсилає, а нехай і я тоді увійду в радість нетління Твого чертогу зі святими Твоїми.

Уразився розум, тіло вкрилося ранами, страждає дух, слово знемагає, — життя завмирає, кінець при дверях. Тому, окаянна душе моя, що вчиниш, коли прийде Суддя випробувати тебе?

Слава…

Єдинородителю єдиного Єдинородного Сина, Отче, і Єдине єдиного Світла. Світла Сяйво; і Єдиний Єдине Єдиного Бога. Святий Душе, Господа Господь, воістину Сущий; о, Тройце, Єдинице свята! Спаси мене, що Тебе прославляю.

І нині…

Чудо Різдва Твого, Всенепорочна, дивує мій розум. Як безсіменно зачала Ти Небесного? Скажи, як Дівою залишилася Ти, народивши, як Мати? Все це надприродне вірою приймаю, Родженому поклоняюсь, Який все, що хоче, може.

Катавасія: Безсіменного зачаття…

Екзапостиларій Октоїха, також і Тріоді 2:

Розмірковуючи про страшний день суду і про несказанну Твою славу, Господи, весь трепечу і, тремтячи від страху, взиваю: коли прийдеш на землю у славі, Христе Боже, судити всіх, звільни мене від усякої муки і сподоби мене, Владико, праворуч Тебе стати.

Ось настає день Господа Вседержителя. Хто стерпить страх пришестя Його? Це є день гніву, і піч палюча. Тоді Суддя сяде і за заслугами за діла кожному воздається.

Богородичний: Роздумуючи про час випробування і страшного пришестя Чоловіколюбця Владики, весь трепечу і в печалі взиваю до Тебе: Судде мій праведний і єдиний многомилостивий, мене, що каюся, прийми молитвами Богородиці.

На Хваліте… стихири з Октоїха 5. і Тріоді 4, глас 6:

Розмірковую про день той і час, коли маємо всі, нагі й осуджені, перед Безпристрасним Суддею стати; тоді труба затрубить вельми, основи землі захитаються, і мертві воскреснуть із гробів, за віком всі однакові будуть, і заридають, і у вогонь пекельний ввійдуть ті, що ніколи не каялись; а собор праведних увійде в чертог небесний на радість і втіху.

Стих: Славитиму Тебе, Господи, всім серцем моїм, розповідатиму про всі чудеса Твої (Пс. 9:1-2).

О, який тоді буде час і день страшний, коли сяде Суддя на престолі страшному! Книги розкриваються і вчинки викриваються, а таємниці темряви явними стають; ангели обступають, всі народи збираються. Прийдіть, почуйте, царі й князі, раби і вільні, грішники і праведники, багаті й убогі, бо гряде Суддя і хоче судити всю вселенну. Хто встоїть перед лицем Його, коли ангели стануть виявляти вчинки, помисли і думки — денні й нічні? О, який буде час тоді! Але, перш ніж настане кінець, з ревністю взивай, душе: Боже, наверни і спаси мене як єдиний милосердний.

Стих: Буду веселитися і хвалитися Тобою, буду співати імені Твоєму, Всевишній (Пс. 9:3).

Пророк Даниїл, мужем праведним бувши, всемогутність Божу бачивши, так взивав: Суддя сів, і книги розкрилися. Пильнуй, душе моя, чи постиш ти? Не зневажай ближнього твого. Чи стримуєшся від їжі? Брата свого не осуджуй, щоб не бути відісланою у вогонь згоріти як віск, але щоб без перешкоди ввів Тебе Христос у Царство Своє.

Стих: Воскресни, Господи, Боже мій, нехай піднесеться рука Твоя; і не забудь убогих Твоїх до кінця (Пс. 9:33).

Заздалегідь очистимо себе, браття, царицею чеснот, бо ось приходить вона, багатство благ подаючи, гордість пристрастей знищує і з Владикою примиряє грішників. Тому з радістю її приймімо, взиваючи до Христа Бога: Ти, що воскрес із мертвих, неосудними збережи нас, що прославляємо Тебе, єдиного Безгрішного.

Слава… знову той самий. І нині…

Преблагословенна єси, Богородице Діво…

Славослів’я велике і відпуст.

На ЛітургіїПрокимен, глас 3: Великий Господь наш, і велика сила Його, і розуму Його немає числа (Пс. 146,5).

Стих: Хваліть Господа, бо благо співати Богу нашому: нехай буде Йому насолодою наша похвала (Пс. 146,1).

Апостол: 1Кор. 8:8-13-9:1-2. зач. 140.

Алилуя, глас 8: Прийдіть, у радості заспіваємо Господу, виголосимо славу Спасителю нашому (Пс. 94:1).

Стих: Станьмо перед лицем Його з хвалою, піснями прославмо Його (Пс. 94:2).

Євангеліє: Мф, 25, 31-46, зач. 106.

Причасний: Хваліть Господа з небес! Хваліть Його у вишніх (Пс. 148:1).

Інший: Радуйтеся, праведні, у Господі: праведним подобає похвала (Пс. 32:1).