2 частина,  Тріодь пісна

У неділю Вербну

ТранслітераціяЦерковнослов’янськаУкраїнська

Последование утрени

На Бог Господь, тропарь, глас 1:

О́бщее воскресе́ние / пре́жде Твоея́ Стра́сти уверя́я, / из ме́ртвых воздви́гл еси́ Ла́заря, Христе́ Бо́же. / Те́мже и мы, я́ко о́троцы побе́ды зна́мения нося́ще, / Тебе́ победи́телю сме́рти вопие́м: / оса́нна в вы́шних, / благослове́н Гряды́й во и́мя Госпо́дне. [Дважды.]

Сла́ва, и ны́не, другий, глас 4:

Спогре́бшеся Тебе́ креще́нием, Христе́ Бо́же наш, / безсме́ртныя жи́зни сподо́бихомся Воскресе́нием Твои́м, / и воспева́юще зове́м: / оса́нна в вы́шних, / благослове́н Гряды́й во и́мя Госпо́дне.

По 1-м стихословии седален, глас 4.

Подобен: Удиви́ся Ио́сиф:

С ве́твьми у́мно очище́ни душа́ми, / я́коже де́ти Христа́ восхва́лим ве́рно, / велегла́сно зову́ще Влады́це: / благослове́н еси́ Спа́се в мир прише́дый, / спасти́ Ада́ма от дре́вния кля́твы, / духо́вно быв, Человеколю́бче, Но́вый Ада́м, я́коже благоволи́л еси́, / вся, Сло́ве, к поле́зному устро́ивый, сла́ва Тебе́.

Слава, и ныне, иный седален, глас 4.

Подобен: Яви́ лся еси́:

Четверодне́вна Ла́заря от гро́ба возста́вивый, Го́споди, / вся научи́л еси́ вопи́ти с ва́ием и ве́твьми Тебе́: / благослове́н еси́ Гряды́й.

И чтение во Евангелии толковом Иоанна Златоустаго.

По 2-м стихословии седален, глас 4.

Подобен: Удиви́ся:

Над дру́гом Твои́м, Христе́, сле́зы то́чиши та́йно, / и воздвиза́еши из ме́ртвых Ла́заря лежа́ща ме́ртва, / в не́мже сострада́ние показа́л еси́ человеколю́бно: / уве́девше же Твое́ прише́ствие, Иису́се, / мно́жество младе́нец изыдо́ша днесь, в рука́х ва́иа держа́ще, / оса́нна Тебе́ взыва́юще: / благослове́н еси́, во е́же мир спасти́ Прише́дый.

Слава, и ныне, иный седален, глас 1.

Подобен: Ка́мени запеча́тану:

Восхвали́те согла́сно, лю́дие и язы́цы, / Царь бо а́нгельский взы́де ны́не на жребя́, / и гряде́т хотя́й на Кресте́ порази́ти враги́, я́ко си́лен. / Сего́ ра́ди и де́ти с ва́ием взыва́ют песнь: / сла́ва Тебе́, прише́дшему Победи́телю, / сла́ва Тебе́, Спа́су Христу́, / сла́ва Тебе́, Благослове́нному, / еди́ ному Бо́гу на́шему.

И чтение тогоже слова. Таже полиелей.

Величание:

Велича́ем Тя, / Живода́вче Христе́, / оса́нна в вы́шних, / и мы Тебе́ вопие́м: / благослове́н Гряды́й во и́мя Госпо́дне.

Псалом избранный.

1 лик Го́споди, Госпо́дь наш, я́ко чу́дно и́мя Твое́ по всей земли. Я́ко взя́тся великоле́пие Твое́ превы́ше небес. Из уст младе́нец и ссу́щих соверши́л еси́ хвалу́. Враго́в Твои́х ра́ди, разруши́ши врага́ и ме́стника. Запрети́л еси́ язы́ком, и поги́бе нечести́вый. Ка́мень, его́же небрего́ша зи́ждущии, сей бысть во главу́ у́гла. От Го́спода бысть сей, и есть ди́вен во очесе́х на́ших. Госпо́дь в Сио́не вели́к, и высо́к есть над все́ми людьми́. Та́мо сокруши́ кре́пости луко́в. Слы́ша и возвесели́ся Сио́н, и возра́довашася дще́ри Иуде́йския. Возвести́ти в Сио́не и́мя Госпо́дне, и хвалу́ Его́во Иерусали́ме. Я́ко Бог спасе́т Сио́на, и сози́ждутся гра́ди Иуде́йстии. Тебе́ подоба́ет песнь, Бо́же, в Сио́не, и Тебе́ возда́стся моли́тва во Иерусали́ме. Благослове́н Гряды́й во и́мя Госпо́дне, Бог Госпо́дь, и яви́ся нам. Соста́вите пра́здник во учаща́ющих до рог олтаре́вых. Во дво́рех до́му Госпо́дня, посреде́ тебе́ , Иерусали́ме. Воцари́тся Госпо́дь во век, Бог твой, Сио́не, в род и род. Хвала́ Его́ пребыва́ет в век ве́ка.

Сла́ва, и ны́не: Аллилу́иа (3).

И по полиелеи седален, глас 8.

Подобен: Повеле́нное:

На престо́ле херуви́мсте, / и на жребя́ти возсе́д нас ра́ди, / и к стра́сти во́льней дости́г, днесь слы́шит дете́й возглаша́ющих, / оса́нна, наро́дов вопию́щих: / Сы́не Дави́дов, ускори́ спасти́, / и́хже созда́л еси́, благослове́нне Иису́се,: / на сие́ бо прише́л еси́, / да разуме́ем сла́ву Твою́.

Сла́ва, и ны́не, паки тойже.

И чтение творим о празднице, Слово кир Андреа Критскаго. Таже, степенна, первый антифон 4-го гласа.

Прокимен, глас 4:

Из уст младе́нец и ссу́щих / соверши́л еси́ хвалу́.

Стих: Го́споди Госпо́дь наш, я́ко чу́дно и́мя Твое́ по всей земли́.

Вся́кое дыха́ние:

Евангелие от Матфеа, зачало 83.

Во вре́мя о́но, егда́ прибли́жися Иису́с во Иерусали́м, и приидо́ша в Виффаги́ю к горе́ Елео́нстей, тогда́ Иису́с посла́ два ученика́, глаго́ля и́ма: иди́та в весь, я́же пря́мо ва́ма, и а́бие обря́щета oсля́ привя́зано, и жребя́ с ним, отреши́вша приведи́та Ми. И а́ще ва́ма кто рече́т что, рече́та, я́ко Госпо́дь ею́ тре́бует: а́бие же по́слет я́. Сие́ же все бысть, да сбу́дется рече́нное проро́ком, глаго́лющим: Рцы́те дще́ри Сио́нове, се Царь твой гряде́т тебе́ кро́ток, и всед на oсля́ и жребя́, сы́на подъяре́мнича. Ше́дша же ученика́ и сотво́рша, я́коже повеле́ и́ма Иису́с. Приведо́ста oсля́ и жребя́, и возложи́ша верху́ ею́ ри́зы своя́, и все́де верху́ их. Множа́йшии же наро́ди постила́ху ри́зы своя́ по пути́, друзи́и же ре́заху ве́тви от древ, и постила́ху по пути́. Наро́ди же предходя́щии (Ему́) и всле́дствующии зва́ху, глаго́люще: оса́нна Сы́ну Дави́дову, благослове́н Гряды́й во и́мя Госпо́дне, оса́нна в вы́шних. И вше́дшу Ему́ во Иерусали́м, потрясе́ся весь град, глаго́ля: кто есть Сей? Наро́ди же глаго́лаху: Сей есть Иису́с Проро́к, и́же от Назаре́та Галиле́йска. Ви́девше же архиере́е и кни́жницы чудеса́, я́же сотвори́, и óтроки зову́ща в це́ркви, и глаго́люща: оса́нна Сы́ну Дави́дову, негодова́ша. И ре́ша Ему́: слы́шиши ли, что си́и глаго́лют? Иису́с же рече́им: ей. Не́сте ли чли николи́же, я́ко из оу́ст младе́нец и ссу́щих соверши́л еси́ хвалу́? И оста́вль их, изы́де вон из гра́да в Вифа́нию, и водвори́ся ту.

Воскресе́ние Христо́во: не глаголем, но абие псалом 50.

Таже иерей взем кадило, кадит крестообразно, глаголя молитву на благословение ваиа. Диакон: Го́споду помо́лимся.

Мы же: Го́споди поми́луй.

Го́споди Бо́же наш, седя́й на херуви́мех, возста́вивый си́лу Твоего́ Сы́на, Го́спода на́шего Иису́са Христа́, да спасе́т мир Кресто́м, и погребе́нием, и воскресе́нием Свои́м. Его́же и ны́не прише́дша во Иерусали́м на во́льную страсть, лю́дие седя́щии во тьме, и се́ни сме́ртней, прие́мше воскресе́ния зна́мения, ве́тви древе́с, и ва́иа фи́ник, воскресе́ние зна́менующе срето́ша. Сам, Влады́ко, и нас по подража́нию о́нех, в предпра́зднственный сей день, ва́иа и ве́тви древе́с в рука́х нося́щих соблюди́и сохрани́. Да я́коже о́нии наро́ди и де́ти оса́нна Тебе́ приноша́ху, и мы та́кожде в пе́снех и пе́ниих духо́вных, животворя́щаго и тридне́внаго Воскресе́ния дости́гнем, в то́мже Христе́ Иису́се Го́споде на́шем, с Ни́мже благослове́н еси́, с Пресвяты́м, и Благи́м, и Животворя́щим Твои́м Ду́хом, ны́не и при́сно, и во ве́ки веко́в, ами́нь.

Егда же целуют братия Евангелие, раздавает игумен ваиа.

Слава, глас 2: Днесь Христо́с вхо́дит / во град Вифа́нию, на жребя́ти седя́й, / безслове́сие разреша́я язы́к зле́йшее, / дре́вле свире́пеющее.

И ныне, паки тойже. Таже, Поми́луй мя, Бо́же:

Стихира, глас 6: Днесь благода́ть Свята́го Ду́ха нас собра́, / и вси взе́мше крест Твой глаго́лем, / благослове́н Гряды́й во и́мя Госпо́дне, / оса́нна в вы́шних.

Посем молитва: Спаси́ Бо́же лю́ди: Го́споди поми́луй, 12.

И по возгласе, канон: ирмосы по дважды, тропари на 12. Катавасия, ирмос, оба лика: Творение господина Космы, егоже краегранесие: Оса́нна Христо́с евлогиме́нос Фео́с. Глас 4.

Песнь 1.

Ирмос: Яви́шася исто́чницы бе́здны, / вла́ги неприча́стны, / и откры́шася мо́ря волну́ющася основа́ния бу́рею, / ма́нием бо запрети́л еси́ ему́, / изря́дныя же лю́ди спасл еси́, / пою́щия побе́дную песнь Тебе́, Го́споди.

Из уст младе́нец незло́бивых и ссу́щих, / хвалу́ Твои́х раб соверши́л еси́, / разруши́ти супоста́та, / и отмсти́ти стра́стию Креста́, паде́ние дре́вняго Ада́ма, / дре́вом же воскреси́ти сего́, / пою́ща побе́дную песнь Тебе́, Го́споди.

Хвале́ние Це́рковь преподо́бных, / живу́щему в Сио́не, Тебе́, Христе́, прино́сит, / о Тебе́ же Изра́иль, Творце́ свое́м, ра́дуется, / и го́ры язы́цы противообра́знии каменосерде́чнии, от лица́ Твоего́ возвесели́шася, / пою́ще побе́дную песнь Тебе́, Го́споди.

Катавасия: Яви́шася исто́чницы:

Песнь 3.

Ирмос: Точа́щий, краесеко́мый повеле́нием Твои́м, / тве́рдый сса́ша Ка́мень изра́ильтестии лю́дие. / Ка́мень же Ты еси́, Христе́ и Жизнь, / на Не́мже утверди́ся Це́рковь, зову́щая: / оса́нна, благослове́н еси́ Гряды́й.

Мертвеца́ четверодне́вна повеле́нием Твои́м, / из ме́ртвых с тре́петом ад испусти́ Ла́заря. / Воскресе́ние бо Ты, Христе́ и жизнь, / в Не́мже утверди́ся Це́рковь зову́щи: / оса́нна, благослове́н еси́ Гряды́й.

Воспойте, лю́дие, боголе́пно в Сио́не, / и моли́тву воздади́те Христу́ во Иерусали́ме, / Сам гряде́т во сла́ве со о́бластию: / в Не́мже утверди́ся Це́рковь зову́щи: / оса́нна, благослове́н еси́ Гряды́й.

Ипакои, глас 6:

С ве́твьми воспе́вше пре́жде, / с древесы́ последи́ я́ша Христа́ Бо́га, неблагода́рнии иуде́е. / Мы же ве́рою непрело́жною при́сно почита́юще, / я́ко благоде́теля, вы́ну вопие́м Ему́: / благослове́н еси́, Гряды́й Ада́ма воззва́ти.

И чтение праздника.

Песнь 4.

Ирмос: Христо́с гряды́й – я́вственно Бог наш, / прии́дет и не закосни́т, / от горы́ приосене́нныя ча́щи, / Отрокови́цы ражда́ющия Неискусому́жныя, / проро́к дре́вле глаго́лет. / Тем вси вопие́м: / сла́ва си́ле Твое́й, Го́споди.

Да то́чат весе́лие кре́пкое масти́тельное, го́ры, и вси хо́лми, / и древа́ дубра́вная да взыгра́ют: / Христа́ хвали́те, язы́цы, / и Тому́вси лю́дие ра́дующеся возопи́йте: / сла́ва си́ле Твое́й, Го́споди.

Кре́постию ца́рствуяй ве́ки Госпо́дь, облече́н прии́дет, / Сего́ красоты́ же и сла́вы, несравне́нно есть благоле́пие в Сио́не. / Те́мже вси вопие́м: / сла́ва си́ле Твое́й, Го́споди.

Пя́дию изме́ривый небо, дла́нию же зе́млю, / Госпо́дь прии́де, Сио́н бо избра́, / в не́мже жи́ти и ца́рствовати изво́ли, / и возлюби́ лю́ди ве́рно вопию́щия: / сла́ва си́ле Твое́й, Го́споди.

Песнь 5.

Ирмос: На го́ру Сио́н взы́ди, благовеству́яй, / и Иерусали́му пропове́дуяй, / в кре́пости вознести́ глас: / пресла́вная глаго́лашася о Тебе́, Гра́де Бо́жий, / мир на Изра́иля и спасе́ние язы́ком.

В вы́шних седя́й на херуви́мех Бог, / и призира́яй на смире́нныя, / Той гряде́т во сла́ве со о́бластию, / и испо́лнятся вся́ческая Боже́ственныя хвалы́ Его́. / Мир на Изра́иля и спасе́ние язы́ком.

Сио́не Бо́жий, горо́ свята́я, и Иерусали́ме, / о́крест о́чи твои́ возведи́ и виждь / со́бранная ча́да твоя́ в тебе́, / се бо приидо́ша издале́ча, поклони́тися Царю́ твоему́. / Мир на Изра́иля и спасе́ние язы́ком.

Песнь 6.

Ирмос: Возопи́ша с весе́лием пра́ведных ду́си: / ны́не ми́ру Заве́т Но́вый завеща́ется, / и кропле́нием да обновя́тся лю́дие, Бо́жия кро́ве.

Приими́ Изра́илю Бо́жие ца́рство, / и пребыва́яй во тьме, свет да у́зрит вели́кий, / и кропле́нием да обновя́тся лю́дие, / Боже́ственныя кро́ве.

Разреше́ны своя́ ю́зники Сио́не испусти́, / и от ро́ва неве́дения безво́дна изведи́, / и кропле́нием да обновя́тся лю́дие, / Боже́ственныя кро́ве.

Кондак, самогласен, глас 6:

На престо́ле на Небеси́, / на жребя́ти на земли́ носи́мый, Христе́ Бо́же, / А́нгелов хвале́ние / и дете́й воспева́ние прия́л еси́, зову́щих Ти: / благослове́н еси́, Гряды́й Ада́ма воззва́ти.

Икос: Поне́же а́да связа́л еси́ Безсме́ртне, / и смерть умертви́л еси́, / и мир воскреси́л еси́, / с ва́иами младе́нцы восхваля́ху Тя, Христе́, я́ко победи́теля, / зову́ще Ти днесь: оса́нна Сы́ну Дави́дову. / Не ктому́ бо, рече́, закла́ни бу́дут младе́нцы, за Младе́нца Мари́ина, / но за вся младе́нцы и ста́рцы, Еди́н распина́ешися. / Не ктому́ на нас вмести́тся меч: / Твоя́ бо ре́бра прободу́тся копие́м. / Те́мже ра́дующеся глаго́лем: / благослове́н гряды́й Ада́ма воззва́ти.

Синаксарий.

Песнь 7.

Ирмос: Спасы́й во огни́ Авраа́мския Твоя́ о́троки, / и халде́и уби́в, / я́же Пра́вда пра́ведно уловля́ше, / препе́тый Го́споди, / Бо́же оте́ц на́ших, благослове́н еси́.

Покланя́ющеся лю́дие, / и со ученики́ ра́дующеся, с ва́ием, / оса́нна Сы́ну Дави́дову зовя́ху: / препе́тый Го́споди Бо́же оте́ц, благослове́н еси́.

Неискусозло́бное мно́жество, еще́ младе́нствующее естество́, / Боголе́пно Тя, Царю́ Изра́ильтеский и А́нгельский, воспе́т: / препе́тый Го́споди Бо́же оте́ц, благослове́н еси́.

С ва́ием Тя, Христе́, ве́твьми похваля́ху мно́жества, / благослове́н прише́дый Царь веко́в. / Вопия́ху же: препе́тый Го́споди Бо́же оте́ц, благослове́н еси́.

Песнь 8.

Ирмос: Весели́ся, Иерусали́ме, торжеству́йте, лю́бящии Сио́на, / Ца́рствуяй бо во ве́ки Госпо́дь Сил прии́де. / Да благогове́ет вся земля́ от лица́ Его́, / и да вопие́т: / благослови́те вся дела́ Госпо́дня, Го́спода.

На жребя́ мла́до всед Царь твой, Сио́не, / предста́ Христо́с: безслове́сную бо и́дольскую пре́лесть разруши́ти, / и неудержа́нное стремле́ние уста́вити всех язы́к прии́де, во е́же пе́ти: / вся дела́, по́йте Го́спода.

Бог твой, ра́дуйся, Сио́не, зело́, / воцари́ся во ве́ки Христо́с. / Сей, я́коже пи́сано есть, кро́ткий и спаса́яй, / пра́ведный Изба́витель наш, прии́де на жребя́ти, / ко́нское свире́пство уби́ти враго́в, не вопию́щих: / благослови́те вся дела́ Госпо́дня, Го́спода.

Оскудева́ет Боже́ственных огражде́ний, / законопресту́пное со́нмище непокори́вых, / поне́же дом моли́твы Бо́жия, верте́п сотвори́ша разбо́йническ, / от се́рдца Изба́вителя отри́нувше, Ему́же вопие́м: / благослови́те вся дела́ Госпо́дня, Го́спода.

Честне́йшую не поем.

Песнь 9.

Ирмос: Бог Госпо́дь и яви́ся нам. / Соста́вите пра́здник, / и веселя́щеся прииди́те, возвели́чим Христа́, / с ва́иями и ве́твьми, пе́сньми зову́ще: / благослове́н Гряды́й во и́мя Го́спода, Спа́са на́шего.

Язы́цы вску́ю шата́етеся? / Пи́сменницы, и свяще́нницы, почто́ тще́тным поучи́стеся? / Кто Сей, ре́кше, / Ему́же де́ти с ва́ием и ве́твьми, пе́сньми зову́т: / благослове́н гряды́й во И́мя Го́спода, Спа́са на́шего.

Сей Бог наш, Ему́же никто́же подо́бен, / пра́ведный всяк путь изобре́т, даде́ возлю́бленному Изра́илю. / По сих же с челове́ки поживе́ я́влься: / благослове́н гряды́й во И́мя Го́спода, Спа́са на́шего.

Собла́зны стези́, что близ вас положи́сте непокори́вии?» Но́ги ва́ша ско́ры кровь излия́ти Влады́чню, / но воскре́снет вся́ко спасти́ зову́щия: / благослове́н гряды́й во И́мя Го́спода, Спа́са на́шего.

Светильна же не глаголем, но абие: Свят Госпо́дь Бог наш. Трижды, на глас 4.

На хвалитех поставим стихов 6, и поем стихиры самогласны 4, повторяюще два. Глас 4:

Мно́жество наро́да, Го́споди, / постила́ху по пути́ ри́зы своя́: / друзи́и же ре́заху ве́тви от древе́с и ноша́ху. / Предыду́щии же и после́дующии, зовя́ху глаго́люще: / оса́нна Сы́ну Дави́дову, / благослове́н еси́ прише́дый, / и па́ки гряды́й во и́мя Госпо́дне. [Дважды.]

Хотя́щу Тебе́ вни́ти во святы́й град, Го́споди, / ве́тви садо́в лю́дие ноша́ху, / Тебе́ пою́ще, всех Влады́ку, / и зря́ще Тя на жребя́ти седя́ща, / я́коже на херуви́мех зря́ху. / Сего́ ра́ди си́це вопия́ху: / оса́нна в вы́шних, / благослове́н еси́прише́дый, / и па́ки гряды́й во и́мя Госпо́дне. [Дважды.]

Изыди́те язы́цы, изыди́те и лю́дие, / и ви́дите днесь Царя́ Небе́снаго, / я́ко на престо́ле высо́це, / на жребя́ти ху́де во Иерусали́м входя́ща. / Ро́де иуде́йский неве́рный и прелюбоде́йный, прииди́ и виждь, / Его́же ви́де Иса́иа во пло́ти нас ра́ди приити́ иму́ща, / ка́ко уневеща́ет Себе́, я́ко целому́дренный но́вый Сио́н, / и отлага́ет осужде́нную со́нмицу: / я́ко в нетле́нном же бра́це и нескве́рном, / нескве́рнии стеко́шася благохва́ляще, неискусозло́бнии де́ти. / С ни́миже и мы пою́ще возопие́м песнь а́нгельскую: / оса́нна в вы́шних, / Иму́щему ве́лию ми́лость.

О́бщее воскресе́ние, / пре́жде во́льныя стра́сти Твоея́, / во увере́ние всех предпоказа́вый, Христе́ Бо́же, / Ла́заря у́бо в Вифа́нии, держа́вною си́лою Твое́ю, / четверодне́вна ме́ртва воскреси́л еси́: / слепце́м же е́же ви́дети я́ко Светода́вец дарова́л еси́, Спа́се, / и во святы́й град со ученики́ Твои́ми вшел еси́, / седя́ на жребя́ти о́сли, / проро́ческая исполня́яй пропове́дания, / я́коже на херуви́мех носи́мый, / и де́ти евре́йстии с ве́твьми и ва́иами предсрета́ху Тя. / Те́мже и мы, ве́тви ма́сличныя нося́ще и ва́иа, / благода́рственно Тебе́ вопие́м: / оса́нна в вы́шних, / благослове́н гряды́й во И́мя Госпо́дне.

Слава, и ныне, глас 6: Пре́жде шести́ дней Па́схи, прии́де Иису́с в Вифа́нию, / и приступи́ша к Нему́ ученицы́ Его́, глаго́люще Ему́: / Го́споди, где хо́щеши угото́ваем Ти я́сти Па́сху? / Он же посла́ их, / иди́те в пре́днюю весь, / и обря́щете челове́ка скуде́ль воды́ нося́ща, / после́дуйте ему́ и до́му влады́це рцы́те: / Учи́тель глаго́лет, / у тебе́ сотворю́ Па́сху со ученики́ Мои́ми.

Славословие великое. И тропарь: О́бщее воскресе́ние: Таже ектении, и час первый, и оглашение, и обычный отпуст, и лития вне монастыря.

Отпуст:

И́же на жребя́ти о́сли се́сти изво́ливый, на́шего ра́ди спасе́ния, Христо́с, и́стинный Бог наш, моли́твами Пречи́стыя Своея́ Ма́тере, святы́х сла́вных и всехва́льных Апо́стол, и всех святы́х, поми́лует и спасе́т нас, я́ко Благ и Человеколю́бец.

 

На литургии

Антифон 1, глас 2, псалом 114. Возлюби́х, я́ко услы́шит Госпо́дь / глас моле́ния моего́. Припев: Моли́твами Богоро́дицы, Спа́се, спаси́ нас.

Стих: 2: Я́ко приклони́ у́хо Свое́ мне, / и во дни моя́ призову́.

Припев: Моли́твами Богоро́дицы, Спа́се, спаси́ нас.

Стих 3: Объя́ша мя боле́зни сме́ртныя, / беды́ а́довы обрето́ша мя. Припев: Моли́твами Богоро́дицы, Спа́се, спаси́ нас.

Стих 4: Скорбь и боле́знь обрето́х, / и и́мя Госпо́дне призва́х. Припев: Моли́твами Богоро́дицы, Спа́се, спаси́ нас.

Слава, и ныне: Моли́твами Богоро́дицы, Спа́се, спаси́ нас.

Антифон 2, псалом 115. Ве́ровах, те́мже возглаго́лах, / аз же смири́хся зело́.

Припев: Спаси́ ны, Сы́не Бо́жий, / возсе́дый на жребя́, пою́щия Ти: / аллилу́иа.

Стих 2: Что возда́м Го́сподеви о всех, / я́же воздаде́ ми?

Припев: Спаси́ ны, Сы́не Бо́жий, / возсе́дый на жребя́, пою́щия Ти: / аллилу́иа. Стих 3: Ча́шу спасе́ния прииму́, / и и́мя Госпо́дне призову́.

Припев: Спаси́ ны, Сы́не Бо́жий, / возсе́дый на жребя́, пою́щия Ти: / аллилу́иа. Стих 4: Моли́твы моя́Го́сподеви возда́м, / пред все́ми людьми́Его́.

Припев: Спаси́ ны, Сы́не Бо́жий, / возсе́дый на жребя́, пою́щия Ти: / аллилу́иа. Слава, и ныне: Единоро́дный Сы́не:

Антифон 3, глас 1, псалом 117: Испове́дайтеся Го́сподеви я́ко благ, я́ко в век ми́лость Его́.

Тропарь, глас 1:

О́бщее воскресе́ние / пре́жде Твоея́ Стра́сти уверя́я, / из ме́ртвых воздви́гл еси́ Ла́заря, Христе́ Бо́же. / Те́мже и мы, я́ко о́троцы побе́ды зна́мения нося́ще, / Тебе́ победи́телю сме́рти вопие́м: / оса́нна в вы́шних, / благослове́н Гряды́й во и́мя Госпо́дне.

Стих 2: Да рече́т у́бо дом Изра́илев: я́ко благ, я́ко в век ми́лость Его́.

Тропарь: О́бщее воскресе́ние:

Стих 3: Да рече́т у́бо дом Ааро́нь: я́ко благ, я́ко в век ми́лость Его́.

Тропарь: О́бщее воскресе́ние:

Стих 4: Да реку́т у́бо вси боя́щиися Го́спода: я́ко благ, я́ко в век ми́лость Его́.

Тропарь: О́бщее воскресе́ние:

Вход:

Благослове́н Гряды́й во и́мя Госпо́дне, благослови́хом вы из до́му Госпо́дня, Бог Госпо́дь, и яви́ся нам.

Тропарь, глас 1:

О́бщее воскресе́ние / пре́жде Твоея́ Стра́сти уверя́я, / из ме́ртвых воздви́гл еси́ Ла́заря, Христе́ Бо́же. / Те́мже и мы, я́ко о́троцы побе́ды зна́мения нося́ще, / Тебе́ победи́телю сме́рти вопие́м: / оса́нна в вы́шних, / благослове́н Гряды́й во и́мя Госпо́дне.

Слава, тропарь, глас 4:

Спогре́бшеся Тебе́ креще́нием, Христе́ Бо́же наш, / безсме́ртныя жи́зни сподо́бихомся Воскресе́нием Твои́м, / и воспева́юще зове́м: / оса́нна в вы́шних, / благослове́н Гряды́й во и́мя Госпо́дне.

И ныне, кондак самогласен, глас 6:

На престо́ле на Небеси́, / на жребя́ти на земли́ носи́мый, Христе́ Бо́же, / А́нгелов хвале́ние / и дете́й воспева́ние прия́л еси́, зову́щих Ти: / благослове́н еси́, Гряды́й Ада́ма воззва́ти.

Таже Трисвятое.

Прокимен Апостола, глас 4:

Благослове́н Гряды́й во И́мя Госпо́дне, / Бог Госпо́дь, и яви́ся нам.

Стих: Испове́дайтеся Го́сподеви я́ко благ, я́ко в век ми́лость Его́.

Апостол к Филипписием, зачало 247.

Бра́тие, ра́дуйтеся всегда́ о Го́споде: и па́ки реку́, ра́дуйтеся. Кро́тость ва́ша разу́мна да бу́дет всем челове́ком. Госпо́дь близ. Ни о че́мже пецы́теся, но во всем моли́твою и моле́нием со благодаре́нием проше́ния ва́ша да сказу́ются к Бо́гу. И мир Бо́жий, превосходя́й всяк ум, да соблюде́т сердца́ ва́ша и разуме́ния ва́ша о Христе́ Иису́се. Про́чее же, бра́тие моя́, ели́ка суть и́стинна, ели́ка че́стна, ели́ка пра́ведна, ели́ка пречи́ста, ели́ка прелюбе́зна, ели́ка доброхва́льна, а́ще ка́я доброде́тель, и а́ще ка́я похвала́, сия́ помышля́йте. И́мже и научи́стеся, и прия́сте, и слы́шасте, и ви́десте во мне, сия́ твори́те, и Бог ми́ра бу́дет с ва́ми.

Аллилуиа, глас 1:

Стих: Воспо́йте Го́сподеви песнь но́ву, я́ко ди́вна сотвори́ Госпо́дь.

Стих: Ви́деша вси концы́ земли́ спасе́ние Бо́га на́шего.

Евангелие от Иоанна, зачало 41.

Пре́жде шести́ дний Па́схи, прии́де Иису́с в Вифа́нию, иде́же бе Ла́зарь уме́рый, его́же воскреси́ от ме́ртвых. Сотвори́ша же Ему́ ве́черю ту, и Ма́рфа служа́ше: Ла́зарь же еди́н бе от возлежа́щих с Ним. Мари́я же прие́мши ли́тру ми́ра на́рда писти́ка многоце́нна, пома́за но́зе Иису́сове, и отре́ власы́ свои́ми но́зе Его́. Хра́мина же испо́лнися от вони́ ма́сти благово́нныя. Глаго́ла же еди́н от учени́к Его́, Иу́да Си́монов Искарио́тский, и́же хотя́ше Его́ преда́ти: Чесо́ ра́ди ми́ро сие́ не про́дано бысть на трех стех пе́нязь, и дано́ ни́щим? Сие́ же рече́, не я́ко о ни́щих печа́шеся, но я́ко тать бе, и ковче́жец име́яше, и вмета́емая ноша́ше. Рече́ же Иису́с: не де́йте ея́, да в день погребе́ния Моего́ соблюде́т е́. Ни́щия бо всегда́ и́мате с собо́ю, Мене́ же не всегда́ и́мате. Разуме́ же наро́д мног от Иуде́й, я́ко ту есть: и приидо́ша не Иису́са ра́ди то́кмо, но да и Ла́заря ви́дят, его́же воскреси́ от ме́ртвых. Совеща́ша же архиере́е, да и Ла́заря убию́т, я́ко мно́зи его́ ра́ди идя́ху от Иуде́й и ве́роваху во Иису́са. Во у́трий же день наро́д мног прише́дый в пра́здник, слы́шавше, я́ко Иису́с гряде́т во Иерусали́м, прия́ша ва́иа от фи́ник, и изыдо́ша в сре́тение Ему́, и зва́ху глаго́люще: оса́нна, благослове́н Гряды́й во И́мя Госпо́дне, Царь Изра́илев. Обре́т же Иису́с oсля́, все́де на не, я́коже есть пи́сано: Не бо́йся, дщи Сио́ня, се Царь твой гряде́т, седя́ на жребя́ти óсли. Сих же не разуме́ша ученицы́ Его́ пре́жде, но егда́ просла́вися Иису́с, тогда́ помяну́ша, я́ко сия́ бы́ша о Нем пи́сана, и сия́ сотвори́ша Ему́. Свиде́тельствоваше же наро́д, и́же бе пре́жде с Ним, егда́ Ла́заря возгласи́ от гро́ба, и воскреси́ его́ от ме́ртвых. Сего́ ра́ди и сре́те Его́ наро́д, я́ко слы́шаша Его́ сие́ сотво́рша зна́мение.

И бывает Литургия Златоустова.

Вместо Достойна, поем ирмос, глас 4:

Бог Госпо́дь и яви́ся нам. / Соста́вите пра́здник, / и веселя́щеся прииди́те, возвели́чим Христа́, / с ва́иями и ве́твьми, пе́сньми зову́ще: / благослове́н Гряды́й во и́мя Го́спода, Спа́са на́шего.

Причастен:

Благослове́н Гряды́й во И́мя Госпо́дне, / Бог Госпо́дь, и яви́ся нам. / Аллилу́иа, трижды. На трапезе утешение: ядим рыбы, и вино пием, благодаряще Бога.

Последование вечерни

На Го́споди воззва́х: поставим стихов 6,

и поем самогласны три, повторяюще сия, глас 8:

Ра́дуйся и весели́ся, гра́де Сио́не, / красу́йся и ра́дуйся Це́ркве Бо́жия, / се бо Царь твой прии́де в пра́вде, / на жребя́ти седя́, от детей воспева́емый: / оса́нна в вы́шних, благослове́н еси́, / Име́яй мно́жество щедро́т, поми́луй нас.

Прии́де Спас днесь во град Иерусали́м, / испо́лнити писа́ние / и вси прия́ша в ру́ки ва́иа, / ри́зы же подстила́ху Ему́, / ве́дуще, я́ко Той есть Бог наш, / Ему́же херуви́ми вопию́т непреста́нно: / оса́нна в вы́шних, благослове́н еси́, / Име́яй мно́жество щедро́т, поми́луй нас.

На херуви́мех носи́мый и пева́емый от серафи́м, / возсе́л еси́ на жребя́ дави́дски Бла́же, / и де́ти Тя воспева́ху Боголе́пно, / иуде́е же ху́ляху беззако́нно, / стро́потное язы́ков, седа́лище жребца́ прообразова́ше, / из неве́рия в ве́ру претворя́емое. / Сла́ва Тебе́, Христе́, / еди́не Ми́лостиве и Человеколю́бче.

Слава: Ра́дуйся и весели́ся, гра́де Сио́не, / красу́йся и ра́дуйся Це́ркве Бо́жия, / се бо Царь твой прии́де в пра́вде, / на жребя́ти седя́, от детей воспева́емый: / оса́нна в вы́шних, благослове́н еси́, / Име́яй мно́жество щедро́т, поми́луй нас.

И ныне: На херуви́мех носи́мый и пева́емый от серафи́м, / возсе́л еси́ на жребя́ дави́дски Бла́же, / и де́ти Тя воспева́ху Боголе́пно, / иуде́е же ху́ляху беззако́нно, / стро́потное язы́ков, седа́лище жребца́ прообразова́ше, / из неве́рия в ве́ру претворя́емое. / Сла́ва Тебе́, Христе́, / еди́не Ми́лостиве и Человеколю́бче.

Вход. Прокимен обычный: Се ны́не благослови́те:

На стиховне стихиры самогласны, глас 2:

От ве́твий и ва́ий, я́ко от Боже́ственна пра́здника, / в Боже́ственный преше́дше пра́здник, / к честно́му Христо́вых страсте́й, / ве́рнии, стеце́мся та́инству спаси́тельному, / и Сего́ ви́дим за нас страсть терпя́ща во́льную, / Тому́же пе́ние подо́бное / благодаря́ще воспои́м, уми́льно зову́ще: / благоутро́бия исто́чниче и спасе́ния приста́нище, / Го́споди, сла́ва Тебе́.

Стих: Воспо́йте Го́сподеви песнь но́ву.

Глас 3: Стра́шно е́же впа́сти в ру́це Бо́га жи́ва, / Сей судия́ есть помышле́ний и мы́слей серде́чных. / Никто́же да вни́дет искуша́яй ве́ру непоро́чную, / но в кро́тости и стра́се Христу́ присту́пим, / да прии́мем ми́лость и благода́ть обря́щем, / во благовре́менную по́мощь.

Стих: Ви́деша вси концы́ земли́ спасе́ние Бо́га нашего.

Глас 7: Со́нмице лука́вая и прелюбоде́йная, / своему́ му́жу не сохра́ншая ве́ру, / что держи́ши заве́т, его́же не была́ еси́ насле́дница? / Что хва́лишися о Отце́, Сы́на отве́ргшаяся? / Проро́ки не прия́ла еси́, Сы́на возвести́вшия. / Поне́ свои́х чад усрами́ся, си́це вопию́щих: / оса́нна Сы́ну Дави́дову, / благослове́н Гряды́й во и́мя Госпо́дне.

Слава, глас 2: От ве́твий и ва́ий, я́ко от Боже́ственна пра́здника, / в Боже́ственный преше́дше пра́здник, / к честно́му Христо́вых страсте́й, / ве́рнии, стеце́мся та́инству спаси́тельному, / и Сего́ ви́дим за нас страсть терпя́ща во́льную, / Тому́же пе́ние подо́бное / благодаря́ще воспои́м, уми́льно зову́ще: / благоутро́бия исто́чниче и спасе́ния приста́нище, / Го́споди, сла́ва Тебе́.

И ныне, глас 3: Стра́шно е́же впа́сти в ру́це Бо́га жи́ва, / Сей судия́ есть помышле́ний и мы́слей серде́чных. / Никто́же да вни́дет искуша́яй ве́ру непоро́чную, / но в кро́тости и стра́се Христу́ присту́пим, / да прии́мем ми́лость и благода́ть обря́щем, / во благовре́менную по́мощь.

Ны́не отпуща́еши: И по О́тче наш, тропарь: Богоро́дице Де́во ра́дуйся: И прочая яко обычно. И обычныя поклоны.

Вестно буди, яко Богоро́дице Де́во: и прочая, со сладкопением поются, во святыя Четыредесятницы Недели, такожде и в настоящую. В прочия же дни Великия седмицы поскору глаголются.

Отпуст:

Гряды́й Госпо́дь на во́льную страсть на́шего ра́ди спасе́ния, Христо́с, и́стинный Бог наш, моли́твами пречи́стыя Своея́ Ма́тере и всех святы́х, поми́лует и спасе́т нас, я́ко Благ и Человеколю́бец.

Въ суббHту вaій вeчера,

на мaлэй вечeрни постaвимъ стіхи2 д7, и3 поeмъ настоsщыz стіхи6ры. Глaсъ ѕ7:

Под0бенъ: Триднeвнw:

T неѕл0бивыхъ мLнєцъ хrтE, на жребsти сэдS пріsлъ є3си2 побёдную пёснь, грzдhй ко стrти: трис™hмъ пёніемъ t ѓгGлъ воспэвaемый.

СE цRь тв0й сіHне, кр0токъ и3 сп7сazй грzдeтъ на жребsти, враги2 взыскyzй порази1ти въ крёпости: рaдуйсz и3 красyйсz съ вaіемъ прaзднующи.

Восплeщимъ соглaснw вёрніи, вBтви добродётелей и3 мы2, ћкw џтроцы нhнэ приносsще хrтY, и3 семY б9eственныхъ дёлъ распрострeмъ њдэ‰ніz, и3 тaинственнw сего2 пріи1мемъ.

В†іа добродётелей брaтіе, принесeмъ хrтY бGу грzдyщему, нaсъ рaди человёчески пострадaти в0лею, б9ествA крёпостію всBмъ безстрaстіе даровaти.

Слaва, и3 нhнэ, под0бенъ т0йже:

На плещaхъ херувjмскихъ ћкw бGъ носи1мый, сэдaетъ на жребS, нaсъ рaди на снёдь грzдhй хотёніемъ: пріиди1те ўсeрднw сего2 съ вaіемъ воспои1мъ.

На стіх0внэ, глaсъ в7:

Под0бенъ: Д0ме є3vфрafовъ:

Свэтли1сz сіHне н0вый вaіемъ, воспэвaй со џтроки, сE цRь тв0й сп7сazй къ стrти грzдeтъ.

Стjхъ: И#з8 ќстъ мLнєцъ и3 ссyщихъ соверши1лъ є3си2 хвалY.

Весели1тесz ґдaме и3 є4vо, съ прbр0ки, сE призвaти вaсъ стrтію, гDь прих0дитъ.

Стjхъ: ГDи гDь нaшъ, ћкw чyдно и4мz твоE по всeй земли2.

ГорЁ со nц7eмъ, и3 д¦омъ, ѓгGльскую пріeмый пёснь, њбнищавaетъ стрaннw д0лэ, и3 џтроческую пёснь пріeмлетъ.

Слaва, и3 нhнэ, под0бенъ т0йже:

Пою2 твоE стрaшное смотрeніе стрaхомъ, є4же њсaнна взывaю тебЁ: менe бо грzдeши сп7сти2, бlгословeнный гDи.

Нhнэ tпущaеши:

Трис™0е. И# пр0чее ћкоже nбhчай.

И# тропари2, глaсъ №:

Џбщее воскrніе, прeжде твоеS стrти ўвэрsz, и3з8 мeртвыхъ воздви1глъ є3си2 лaзарz хrтE б9е. Тёмже и3 мы2 ћкw џтроцы побёды знaмєніz носsще, тебЁ побэди1телю смeрти вопіeмъ: њсaнна въ вhшнихъ, бlгословeнъ грzдhй во и4мz гDне.

И# другjй, глaсъ д7:

Спогрeбшесz тебЁ крещeніемъ хrтE б9е нaшъ, безсмeртныz жи1зни спод0бихомсz воскrніемъ твои1мъ, и3 воспэвaюще зовeмъ: њсaнна въ вhшнихъ, бlгословeнъ грzдhй во и4мz гDне.

И# бывaетъ tпyстъ. И# вх0димъ въ трапeзу.

Въ суббHту вaій вeчера, на вели1цэй вечeрни, по предначинaтельномъ pалмЁ, nбhчное стіхосл0віе. Бlжeнъ мyжъ: Каfjсма всS. На ГDи воззвaхъ, постaвимъ стіхHвъ ‹. И# поeмъ стіхи6ры самоглaсны є7, повторsюще |. Глaсъ ѕ7:

Днeсь бlгодaть с™aгw д¦а нaсъ собрA, и3 вси2 взeмше кrтъ тв0й глаг0лемъ, бlгословeнъ грzдhй во и4мz гDне, њсaнна въ вhшнихъ.

И#мёzй пrт0лъ нб7о, и3 подн0жіе зeмлю, бGа nц7A сл0во и3 сн7ъ соприсносyщный, на жребsти безсловeснэмъ смири1сz днeсь, въ виfaнію пришeдъ. Тёмже дёти є3врє1йскіz, вBтви рукaми держaще, хвaлzху глaсомъ: њсaнна въ вhшнихъ, бlгословeнъ грzдhй цRь ї}левъ.

Пріиди1те и3 мы2 днeсь вeсь н0вый ї}ль, ћже t kзы6къ цRковь, со прbр0комъ захaріею возопіи1мъ: рaдуйсz ѕэлw2 дщи2 сіHнова, проповёдуй дщи2 їеrли1мова: ћкw сE цRь тв0й грzдeтъ тебЁ кр0токъ и3 сп7сazй, и3 всёдый на жребS џсле, сhна под8zрeмнича: прaзднуй ±же дэтeй, вBтви рукaми держaщи похвали2: њсaнна въ вhшнихъ, бlгословeнъ грzдhй цRь ї}левъ.

Честн0е воскrніе твоE проwбразyz нaмъ, воздви1глъ є3си2 ўмeршаго повелёніемъ твои1мъ, бездыхaннаго лaзарz дрyга бlже, и3з8 гр0ба четвероднeвна смердsща. Тёмже и3 на жребS возшeдъ њбрaзнw, ћкоже на колесни1цэ носи1мь, kзhки ўкротэвaz сп7се. Сегw2 рaди и3 хвалeніе прин0ситъ возлю1бленный ї}ль и3з8 ќстъ ссyщихъ, и3мLнєцъ неѕл0бивыхъ, зрsщихъ тS хrтE, входsща во с™hй грaдъ, прeжде шести2 днeй пaсхи.

Прeжде шести2 днeй пaсхи пріи1де ї}съ во виfaнію, и3 приступи1ша къ немY ў§нцы2 є3гw2, глаг0люще є3мY: гDи, гдЁ х0щеши, ўгот0ваемъ ти2 ћсти пaсху. џнъ же послA и4хъ: и3ди1те въ прeднюю вeсь, и3 њбрsщете человёка, скудeль воды2 носsща: послёдуйте є3мY, и3 д0му владhцэ рцhте: ў§тль глаг0летъ, ў тебE сотворю2 пaсху со ў§нки2 мои1ми.

Слaва, №-ю стіхи1ру:

Днeсь бlгодaть с™aгw д¦а:

И# нhнэ, пaки т0йже. Вх0дъ.

Свёте ти1хій.

Прокjменъ: ГDь воцRи1сz, въ лёпоту њблечeсz.

БытіS чтeніе. (ГлавA м7f, ст. №-в7i.)

ПризвA їaкwвъ сhны сво‰, и3 речE и5мъ: собери1тесz, да возвэщY вaмъ, что2 срsщетъ вaсъ въ послBдніz дни6. Собери1тесz, и3 послyшайте менE сhнове їaкwвли: послyшайте ї}лz, послyшайте nтцA вaшего. Їyдо, тебE похвaлzтъ брaтіz тво‰: рyцэ твои2 на плещY вр†гъ твои1хъ: покл0нzтсz тебЁ сhнове nтцA твоегw2. СкЂменъ львHвъ їyда, t лёторасли сhне м0й возшeлъ є3си2: возлeгъ ўснyлъ є3си2 ћкw лeвъ, и3 ћкw скЂменъ, кто2 возбyдитъ є3го2; Не њскудёетъ кнsзь t їyды, и3 в0ждь t чрeслъ є3гw2, д0ндеже пріи1дутъ tложє1наz є3мY: и3 т0й чazніе kзhкwвъ. Привzзyzй къ лозЁ жребS своE, и3 къ вjнничію жребцA nслsте своегw2: и3сперeтъ він0мъ nдeжду свою2, и3 кр0вію гр0здіz њдэsніе своE. Радостотв0рны џчи є3гw2 пaче вінA, и3 бэлы2 зyбы є3гw2 пaче млекA.

Прbр0чества софHніева чтeніе. (ГлавA G, ст. д7i-f7i.)

Тaкw глаг0летъ гDь: рaдуйсz дщи2 сіHнова ѕэлw2, проповёдуй дщи2 їеrли1мова, весели1сz и3 преукрашaйсz t всегw2 сeрдца твоегw2, дщи2 їеrли1млz. Tsтъ гDь непр†вды тво‰, и3 и3збaвилъ тS є4сть и3з8 руки2 вр†гъ твои1хъ: воцRи1тсz гDь посредЁ тебE, и3 не ќзриши ѕлA ктомY. Во врeмz џно речeтъ гDь їеrли1му: дерзaй сіHне, да не њслабёютъ рyцэ твои2. ГDь бGъ тв0й въ тебЁ, си1льный сп7сeтъ тS: наведeтъ на тS весeліе, и3 њбнови1тъ тS въ любви2 своeй, и3 возвесели1тсz њ тебЁ во ўкрашeніи, ћкw въ дeнь прaздника. И# соберY сотрє1ныz тво‰: г0ре, кто2 пріи1метъ нaнь поношeніе; СE ѓзъ сотворю2 въ тебЁ, тебE рaди, глаг0летъ гDь, во врeмz џно: и3 спасY ўтиснeнную, и3 tриновeнную пріимY, и3 положY | въ похвалeніе, и3 и3мени1ты по всeй земли2.

Прbр0чества захaріина чтeніе. (ГлавA f7, ст. f7-є7i.)

Тaкw глаг0летъ гDь: рaдуйсz ѕэлw2 дщи2 сіHнz, проповёдуй дщи2 їеrли1млz: сE цRь тв0й грzдeтъ тебЁ првdнъ и3 сп7сazй, т0й кр0токъ, и3 всёдъ на под8zрeмника и3 жребцA ю4на. И# потреби1тъ колєсни1цы t є3фрeма, и3 к0ни t їеrли1ма, и3 потреби1тъ лyкъ брaнный, и3 мн0жество, и3 ми1ръ t kзhкwвъ: и3 њбладaетъ водaми t м0рz до м0рz, и3 t рёкъ до и3сх0дищъ земли2. И# ты2 въ кр0ви завёта твоегw2, и3спусти1лъ є3си2 ќзники тво‰ t р0ва не и3мyща воды2. Сsдите въ твердёлехъ свsзани с0нмища, и3 за є3ди1нъ дeнь пришeльствіz твоегw2 сугyбw воздaмъ ти2. Занeже напрzг0хъ тS себЁ їyдо ћкw лyкъ, и3сп0лнихъ є3фрeма, и3 воздви1гну ч†да тво‰ сіHне на ч†да є4ллинска, и3 њсzжy тz ћкw мeчь рaтника. И# гDь на ни1хъ kви1тсz, и3 и3зhдетъ ћкw м0лніz стрэлA є3гw2: и3 гDь бGъ вседержи1тель въ трубY вострyбитъ, и3 п0йдетъ въ шyмэ прещeніz своегw2. ГDь вседержи1тель защити1тъ и5хъ.

На літjи стіхи6ры самоглaсны, глaсъ №:

Всес™hй д¦ъ, ґпcлы научи1вый глаг0лати и3нhми стрaнными љзhки, т0й дётемъ є3врє1йскимъ неискусоѕлHбнымъ повелэвaетъ звaти: њсaнна въ вhшнихъ, бlгословeнъ грzдhй цRь ї}левъ.

Собезначaльный и3 соприсносyщный, сн7ъ и3 сл0во џ§ее, на жребsти безсловeсномъ сэдS, пріи1де днeсь во грaдъ їеrли1мъ: є3гHже херувjми со стрaхомъ зрёти не м0гутъ, дёти восхвали1ша, съ вaіемъ и3 вётвьми, хвалY тaинственнw воспэвaюще: њсaнна въ вhшнихъ, њсaнна сн7у дв7дову, пришeдшему сп7сти2 t прeлести вeсь р0дъ нaшъ.

Прeжде шести2 днeй пaсхи, глaсъ тв0й ўслhшасz гDи, во глубинaхъ ѓдовыхъ: тёмже и3 лaзарz четвероднeвна воздви1глъ є3си2. Дёти же є3врє1йскіz взывaху: њсaнна б9е нaшъ, слaва тебЁ.

Глaсъ в7:

Входsщу ти2 гDи во с™hй грaдъ, на жребsти сэдS, потщaлсz є3си2 пріити2 на стrть, да соверши1ши зак0нъ и3 прbр0ки. Дёти же є3врє1йскіz воскrніz побёду предвозвэщaюще, срэтaху тS съ вётвьми и3 вaіемъ, глаг0люще: бlгословeнъ є3си2 сп7се, поми1луй нaсъ.

Слaва тебЁ хrтE, въ вhшнихъ сэдsщему на пrт0лэ, и3 нhнэ чaемому съ чcтнhмъ твои1мъ кrт0мъ. Тёмже весели1тсz дщи2 сіHнова, рaдуютсz kзhцы земнjи, вBтви держaтъ дёти, ри6зы же ў§нцы2, и3 всS вселeннаz научи1сz вопи1ти тебЁ: бlгословeнъ є3си2 сп7се, поми1луй нaсъ.

Слaва и3 нhнэ, глaсъ G:

Прeжде шести2 днeй бытіS пaсхи, пріи1де ї}съ во виfaнію, воззвaти ўмeрша четвероднeвна лaзарz, и3 проповёдати воскrніе. Срэт0ша же є3го2 и3 жєны2, мaрfа и3 марjа сєстры2 лaзарєвы, вопію1ще къ немY: гDи, ѓще бы є3си2 бhлъ здЁ, не бы2 ќмерлъ брaтъ нaшъ. ТогдA глаг0ла къ ни6мъ: не предрек0хъ ли вaмъ: вёруzй въ мS, ѓще и3 ќмретъ, жи1въ бyдетъ: покажи1те ми2, гдЁ положи1сте є3го2; и3 вопіsше къ немY зижди1тель всёхъ: лaзаре, грzди2 в0нъ.

И# nбы6чныz літjи мlтвы въ пaперти.

На стіх0внэ стіхи6ры самоглaсны, глaсъ }:

Рaдуйсz и3 весели1сz грaде сіHне, красyйсz и3 рaдуйсz цRкве б9іz: сe бо цRь тв0й пріи1де въ прaвдэ, на жребsти сэдS, t дэтeй воспэвaемый: њсaнна въ вhшнихъ, бlгословeнъ є3си2, и3мёzй мн0жество щедр0тъ, поми1луй нaсъ.

Стjхъ: И#з8 ќстъ младeнєцъ и3 ссyщихъ соверши1лъ є3си2 хвалY.

Пріи1де сп7съ днeсь во грaдъ їеrли1мъ, и3сп0лнити писaніе, и3 вси2 пріsша въ рyки в†іа: ри6зы же подстилaху є3мY, вёдуще, ћкw т0й є4сть бGъ нaшъ, є3мyже херувjми вопію1тъ непрестaннw: њсaнна въ вhшнихъ, бlгословeнъ є3си2, и3мёzй мн0жество щедр0тъ поми1луй нaсъ.

Стjхъ: ГDи гDь нaшъ, ћкw чyдно и4мz твоE по всeй земли2.

На херувjмэхъ носи1мый, и3 пэвaемый t сераф‡мъ, возсёлъ є3си2 на жребS дв7дски бlже: и3 дёти тS воспэвaху бGолёпнw, їудeє же хyлzху беззак0ннw: стр0потное kзhкwвъ, сэдaлище жребцA проwбразовaше, и3з8 невёріz въ вёру претворsемое. Слaва тебЁ хrтE, є3ди1не млcтиве и3 чlвэколю1бче.

Слaва, глaсъ ѕ7:

Днeсъ бlгодaть с™aгw д¦а нaсъ собрA:

И# нhнэ, пaки т0йже.

Нhнэ tпущaеши:

Трис™0е, и3 пр0чее по nбhчаю. И# глаг0лемъ тропaрь tпусти1тельный, глaсъ №:

Џбщее воскrніе: Двaжды.

И$нъ тропaрь, глaсъ д7:

Спогрeбшесz тебЁ: Е#ди1ножды.

Бyди и4мz гDне: Три1жды.

И# pал0мъ: Бlгословлю2 гDа:

И# предложи1тсz чтeніе. Сл0во торжeственное прaздника.

На ќтрени,

на БGъ гDь, тропарS џба:

Џбщее воскrніе: Двaжды.

Слaва, и3 нhнэ:

Спогрeбшесz тебЁ кRщeніемъ:

По №-мъ стіхосл0віи сэдaленъ, глaсъ д7.

Под0бенъ: Ўдиви1сz їHсифъ:

Съ вётвьми ќмнw њчищeни душaми, ћкоже дёти хrтA восхвaлимъ вёрнw, велеглaснw зовyще вLцэ: бlгословeнъ є3си2 сп7се въ мjръ пришeдый, сп7сти2 ґдaма t дрeвніz клsтвы, д¦0внw бhвъ чlвэколю1бче н0вый ґдaмъ, ћкоже бlговоли1лъ є3си2: вс‰ сл0ве къ полeзному ўстр0ивый, слaва тебЁ.

Слaва, и3 нhнэ, и3нhй сэдaленъ, глaсъ д7.

Под0бенъ: Kви1лсz є3си2:

Четвероднeвна лaзарz t гр0ба возстaвивый гDи, вс‰ научи1лъ є3си2 вопи1ти съ вaіемъ и3 вётвьми тебЁ: бlгословeнъ є3си2 грzдhй.

И# чтeніе во є3ђліи толков0мъ їwaнна златоyстагw.

По в7-мъ стіхосл0віи сэдaленъ, глaсъ д7.

Под0бенъ: Ўдиви1сz:

Над8 дрyгомъ твои1мъ хrтE слeзы т0чиши тaйнw, и3 воздвизaеши и3з8 мeртвыхъ лaзарz лежaща мeртва, въ нeмже сострадaніе показaлъ є3си2 чlвэколю1бнw: ўвёдэвше же твоE пришeствіе ї}се, мн0жество младeнєцъ и3зыд0ша днeсь, въ рукaхъ в†іа держaще, њсaнна тебЁ взывaюще: бlгословeнъ є3си2, во є4же мjръ сп7сти2 пришeдый.

Слaва, и3 нhнэ, и3нhй сэдaленъ, глaсъ №.

Под0бенъ: Кaмени запечaтану:

Восхвали1те соглaснw лю1діе и3 kзhцы: цRь бо ѓгGльскій взhде нhнэ на жребS, и3 грzдeтъ хотsй на кrтЁ порази1ти враги2, ћкw си1ленъ. Сегw2 рaди и3 дёти съ вaіемъ взывaютъ пёснь: слaва тебЁ пришeдшему побэди1телю: слaва тебЁ сп7су хrтY: слaва тебЁ бlгословeнному, є3ди1ному бGу нaшему.

И# чтeніе тогHже сл0ва.

Тaже полmелeй. И# по полmелeи сэдaленъ, глaсъ }.

Под0бенъ: Повелённое:

На пrт0лэ херувjмстэ, и3 на жребsти возсёдъ нaсъ рaди, и3 къ стrти в0льнэй дости1гъ, днeсь слhшитъ дэтeй возглашaющихъ, њсaнна, нар0дwвъ вопію1щихъ: сн7е дв7довъ, ўскори2 сп7сти2, и5хже создaлъ є3си2, бlгословeнне ї}се: на сіe бо пришeлъ є3си2, да разумёемъ слaву твою2.

Слaва, и3 нhнэ, пaки т0йже. И# чтeніе твори1мъ њ прaздницэ, Сл0во кЂръ ґндрeа кри1тскагw. Тaже, степє1нна, пeрвый ґнтіфHнъ д7-гw глaса.

Прокjменъ, глaсъ д7:

И#з8 ќстъ младeнєцъ и3 ссyщихъ соверши1лъ є3си2 хвалY.

Стjхъ: ГDи гDь нaшъ, ћкw чyдно и4мz твоE по всeй земли2.

Всsкое дыхaніе:

Е#ђліе t матfeа, зачaло п7г.

Воскrніе хrт0во: не глаг0лемъ. Но ѓбіе pал0мъ н7. Тaже їерeй взeмъ кади1ло, кади1тъ кrтоwбрaзнw, глаг0лz мlтву на бlгословeніе вaіа.

Діaконъ: ГDу пом0лимсz.

Мh же: ГDи поми1луй.

ГDи б9е нaшъ, сэдsй на херувjмэхъ, возстaвивый си1лу твоегw2 сн7а, гDа нaшегw ї}са хrтA, да сп7сeтъ мjръ кrт0мъ, и3 погребeніемъ, и3 воскrніемъ свои1мъ: є3г0же и3 нhнэ пришeдша во їеrли1мъ на в0льную стrть, лю1діе сэдsщіи во тьмЁ, и3 сёни смeртнэй, пріeмше воскrніz знaмєніz, вBтви древeсъ, и3 в†іа ф‡нікъ, воскrніе знaменующе срэт0ша. Сaмъ вLко и3 нaсъ по подражaнію џнэхъ, въ предпрaзднственный сeй дeнь, в†іа и3 вBтви древeсъ въ рукaхъ носsщихъ соблюди2 и3 сохрани2. Да ћкоже џніи нар0ди и3 дёти њсaнна тебЁ приношaху, и3 мы2 тaкожде въ пёснехъ и3 пёніихъ д¦0вныхъ, животворsщагw и3 триднeвнагw воскrніz дости1гнемъ, въ т0мже хrтЁ ї}сэ гDэ нaшемъ: съ ни1мже бlгословeнъ є3си2, съ прес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

Е#гдa же цэлyютъ брaтіz є3ђліе, раздавaетъ и3гyменъ в†іа.

Слaва, глaсъ в7:

Днeсь хrт0съ вх0дитъ во грaдъ виfaнію, на жребsти сэдsй, безсловeсіе разрэшaz kзhкъ ѕлёйшее, дрeвле свирёпэющее.

И# нhнэ, пaки т0йже.

Тaже: Поми1луй мS б9е:

Стіхи1ра, глaсъ ѕ7:

Днeсь бlгодaть с™aгw д¦а нaсъ собрA:

Посeмъ мlтва: Сп7си2 б9е лю1ди:

ГDи поми1луй, в7i.

И# по возглaсэ, канHнъ: їрмосы2 по двaжды, тропари2 на в7i. Катавaсіа, їрм0съ, џба ли6ка: Творeніе господи1на космы2, глaсъ д7, є3гHже краегранeсіе:

Њсaнна хrт0с є3ђлогимeнос fе0с.

Пёснь №.

Їрм0съ: Kви1шасz и3ст0чницы бeздны влaги непричaстны, и3 tкрhшасz м0рz волнyющасz њснов†ніz бyрею: мaніемъ бо запрети1лъ є3си2 є3мY, и3зрsдныz же лю1ди спaслъ є3си2. Пою1щыz побёдную пёснь тебЁ гDи.

И#з8 ќстъ младeнєцъ неѕл0бивыхъ, и3 ссyщихъ, хвалY твои1хъ р†бъ соверши1лъ є3си2, разруши1ти супостaта, и3 tмсти1ти стрaстію кrтA, падeніе дрeвнzгw ґдaма, дрeвомъ же воскRси1ти сего2, пою1ща побёдную пёснь тебЁ гDи.

Хвалeніе цRковь прпdбныхъ, живyщему въ сіHнэ, тебЁ хrтE прин0ситъ: њ тебё же ї}ль творцЁ своeмъ рaдуетсz, и3 г0ры kзhцы противоwбрaзніи каменосердeчніи, t лицA твоегw2 возвесели1шасz, пою1ще побёдную пёснь тебЁ гDи.

Катавaсіа: Kви1шасz и3ст0чницы:

Пёснь G.

Їрм0съ: Точaщій краесэк0мый повелёніемъ твои1мъ, твeрдый ссaша кaмень ї}льтестіи лю1діе. Кaмень же ты2 є3си2 хrтE и3 жи1знь, на нeмже ўтверди1сz цRковь зовyщаz: њсaнна бlгословeнъ є3си2 грzдhй.

МертвецA четвероднeвна повелёніемъ твои1мъ, и3з8 мeртвыхъ съ трeпетомъ ѓдъ и3спусти2 лaзарz. Воскrніе бо ты2 хrтE и3 жи1знь, въ нeмже ўтверди1сz цRковь зовyщи: њсaнна бlгословeнъ є3си2 грzдhй.

Восп0йте лю1діе бGолёпнw въ сіHнэ, и3мlтву воздади1те хrтY во їеrли1мэ, сaмъ грzдeтъ во слaвэ со џбластію: въ нeмже ўтверди1сz цRковь зовyщи: њсaнна бlгословeнъ є3си2 грzдhй.

V#пакои2, глaсъ ѕ7:

Съ вётвьми воспёвше прeжде, съ древесы2 послэди2 ћша хrтA бGа, небlгодaрніи їудeє. Мh же вёрою непрел0жною при1снw почитaюще ћкw бlгодётелz, вhну вопіeмъ є3мY: бlгословeнъ є3си2 грzдhй ґдaма воззвaти.

И# чтeніе прaздника.

Пёснь д7.

Їрм0съ: Хrт0съ грzдhй ћвственнw бGъ нaшъ, пріи1детъ и3 не закосни1тъ, t горы2 пріwсэнeнныz чaщи, nтрокови1цы раждaющіz неискусомyжныz, прbр0къ дрeвле глаг0летъ. Тёмъ вси2 вопіeмъ: слaва си1лэ твоeй гDи.

Да т0чатъ весeліе крёпкое масти1тельное, г0ры, и3 вси2 х0лми, и3 древA дубр†внаz да взыгрaютъ: хrтA хвали1те kзhцы, и3 томY вси2 лю1діе рaдующесz возопjйте: слaва си1лэ твоeй гDи.

Крёпостію цrтвуzй вёки гDь, њблечeнъ пріи1детъ, сегw2 красотh же и3 слaвы, несравнeнно є4сть бlголёпіе въ сіHнэ. Тёмже вси2 вопіeмъ: слaва си1лэ твоeй гDи.

Пsдію и3змёривый нб7о, длaнію же зeмлю, гDь пріи1де, сіHнъ бо и3збрA, въ нeмже жи1ти и3 цrтвовати и3зв0ли, и3 возлюби2 лю1ди вёрнw вопію1щыz: слaва си1лэ твоeй гDи.

Пёснь є7.

Їрм0съ: На г0ру сіHнъ взhди бlговэствyzй, и3 їеrли1му проповёдуzй, въ крёпости вознести2 глaсъ: пресл†внаz глаг0лашасz њ тебЁ грaде б9ій. Ми1ръ на ї}лz, и3 сп7сeніе kзhкwмъ.

Въ вhшнихъ сэдsй на херувjмэхъ бGъ, и3 призирazй на смирє1нныz,т0й грzдeтъ во слaвэ со џбластію, и3 и3сп0лнzтсz всsчєскаz б9eственныz хвалы2 є3гw2. Ми1ръ на ї}лz, и3 сп7сeніе kзhкwмъ.

СіHне б9ій, горо2 с™az, и3 їеrли1ме, џкрестъ џчи твои2 возведи2, и3 ви1ждь сHбраннаz ч†да тво‰ въ тебЁ: сe бо пріид0ша и3здалeча, поклони1тисz цRю2 твоемY. Ми1ръ на ї}лz, и3 сп7сeніе kзhкwмъ.

Пёснь ѕ7.

Їрм0съ: Возопи1ша съ весeліемъ првdныхъ дyси: нhнэ мjру завётъ н0вый завэщaетсz, и3 кроплeніемъ да њбновsтсz лю1діе, б9іz кр0ве.

Пріими2 ї}лю б9іе цrтво, и3 пребывazй во тьмЁ, свётъ да ќзритъ вели1кій, и3 кроплeніемъ да њбновsтсz лю1діе, б9eственныz кр0ве.

Разрэшeны сво‰ ю4зники сіHне и3спусти2, и3 t р0ва невёдэніz безв0дна и3зведи2, и3 кроплeніемъ да њбновsтсz лю1діе, б9eственныz кр0ве.

Кондaкъ, самоглaсенъ, глaсъ ѕ7:

На пrт0лэ на нб7си2, на жребsти на земли2 носи1мый хrтE б9е, ѓгGлwвъ хвалeніе, и3 дэтeй воспэвaніе пріsлъ є3си2 зовyщихъ ти2: бlгословeнъ є3си2 грzдhй ґдaма воззвaти.

Јкосъ: Понeже ѓда свzзaлъ є3си2 безсмeртне, и3 смeрть ўмертви1лъ є3си2, и3 мjръ воскRси1лъ є3си2, съ вaіами младeнцы восхвалsху тS хrтE, ћкw побэди1телz, зовyще ти2 днeсь: њсaнна сн7у дв7дову. Не ктомy бо, речE, заклaни бyдутъ младeнцы, за мLнца мRjина: но за вс‰ младeнцы и3 стaрцы, є3ди1нъ распинaешисz. Не ктомY на нaсъ вмэсти1тсz мeчь: тво‰ бо рeбра прободyтсz копіeмъ. Тёмже рaдующесz глаг0лемъ: бlгословeнъ грzдhй ґдaма воззвaти.

Сmнаxaрій. Стіхи2:

На жребS всёдъ сл0вомъ прострhй нб7о:

Человёки взыскyzй, разрэши1ти безсловeсіz.

Въ сjй дeнь, слaвный и3 пресвётлый прaздникъ вaій прaзднуемъ, вины2 рaди сицевhz: по востaніи лaзаревэ и3з8 мeртвыхъ, мн0зи ви1дэвше бhвшее, вёроваху во хrтA. И# ќбw ўтверждaетсz сyдъ їудeйскою с0нмицею, хrтa же, и3 самаго2 ўби1ти лaзарz. Бёгаетъ ќбw ї}съ мёсто ѕл0бэ даS, їудє1и же въ прaздникъ пaсхи ўби1ти є3го2 поучeніе положи1ша. И# врeмени бёгства дaну бhвшу д0лгу, прeжде шести2 днeй пaсхи, глаг0летъ, пріи1де ї}съ во виfaнію, и3дёже бЁ лaзарь ўмeрый: и3 тaмw њбёду бhвшу, kдsше съ ни1мъ и3 лaзарь: сестрa же є3гw2 марjа на хrт0вэ н0зэ мЂро и3зливaше. И# наyтріе посылaетъ ў§нки2 сво‰ привести2 nсли1цу и3 жребS. И# и3мёzй пrт0лъ нб7о, всёдъ на жребS, вх0дитъ во їеrли1мъ: дёти же є3врє1йскіz и3 сaми подстилaху є3мY ри6зы сво‰ и3 вBтви фjнікwвъ, џвыz ќбw рёжуще, друг‡z же и3 въ рукaхъ носsще, вопіsху є3мY предсылaюще: њсaнна сн7у дв7дову, бlгословeнъ грzдhй во и4мz гDне, цRь ї}левъ. Сіe же бhсть, џнэхъ љзhки подви1гшу всес™0му д¦у, въ слaву и3 бlгохвалeніе хrт0во. Kвлsху же хrт0ву на смeрть побёду вaіами, сjесть, вётвьми: вaіа бо ў є3врewвъ вётвь мsгкаz глаг0летсz. Nбhчай бо бsше, ћкw побэди1телє п0двигwвъ, и3ли2 брaній нёкіихъ, вётвьми древeсъ присноцвэтyщихъ, въ побёдныхъ провождeніихъ почитaеми, и3 њбводи1ми бsху. Гадaтельственнw же знaменоваше жребeцъ, сyщыz ны2 t kзы6къ лю1ди, на нeмже всёдъ хrт0съ, и3 препочи1въ, њдолётель и3 побэди1тель, цRь же всеS земли2 наречeсz. Њ сeмъ прaздницэ и3 прbр0къ глаг0лаше захaріz 1: рaдуйсz ѕэлw2 дщи2 сіHнова, сE цRь тв0й грzдeтъ тебЁ кр0токъ, и3 всёдъ на под8zрeмника и3 жребцA џслz сhна под8zрeмнича. И# дв7дъ пaки њ дётехъ: и3з8 ќстъ младeнєцъ и3 ссyщихъ соверши1лъ є3си2 хвалY. Но входsщу, речE, хrтY потрzсeсz вeсь їеrли1мъ: и3 во tмщeніе нар0ди t ґрхіерє1и поwщрeни бhвше, смотрsху є3го2 ўби1ти: т0й же таsшесz крhzсz, и3 kвлszсz, при1тчами глаг0лаше и5мъ. Неизречeннымъ твои1мъ милосeрдіемъ хrтE б9е нaшъ, побэди1тели ны2 безсловeсныхъ страстeй сотвори2, и3 твою2 свётлую на смeрть побёду: ћсное же и3 живон0сное воскrніе ви1дэти спод0би, и3 поми1луй нaсъ нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

Пёснь з7.

Їрм0съ: Сп7сhй во nгни2 ґвра†мскіz тво‰ џтроки, и3 халдє1и ўби1въ, ±же прaвда прaведнw ўловлsше, препётый гDи б9е nтє1цъ нaшихъ, бlгословeнъ є3си2.

Покланsющесz лю1діе, и3 со ў§нки2 рaдующесz, вaіемъ, њсaнна сн7у дв7дову зовsху: препётый гDи б9е nтє1цъ, бlгословeнъ є3си2.

Неискусоѕл0бное мн0жество, є3щE младeнствующее є3стество2, бGолёпнw тS цRю2 ї}льтескій и3 ѓгGльскій воспётъ: препётый гDи б9е nтє1цъ, бlгословeнъ є3си2.

Съ вaіемъ тS хrтE, вётвьми похвалsху мн0жєства, бlгословeнъ пришeдый цRь вэкHвъ. Вопіsху же препётый гDи б9е nтє1цъ, бlгословeнъ є3си2.

Пёснь }.

Їрм0съ: Весели1сz їеrли1ме, торжествyйте лю1бzщіи сіHна: цrтвуzй бо во вёки гDь си1лъ пріи1де, да бlгоговёетъ всS землS t лицA є3гw2, и3 да вопіeтъ: бlгослови1те вс‰ дэлA гDнz гDа.

На жребS млaдо всёдъ цRь тв0й сіHне, предстA хrт0съ: безсловeсную бо јдwльскую прeлесть разруши1ти, и3 неудержaнное стремлeніе ўстaвити всёхъ kзhкъ пріи1де, во є4же пёти: вс‰ дэлA п0йте гDа.

БGъ тв0й, рaдуйсz сіHне ѕэлw2, воцRи1сz во вёки хrт0съ. Сeй, ћкоже пи1сано є4сть, кр0ткій и3 сп7сazй, првdный и3збaвитель нaшъ, пріи1де на жребsти, к0нское свирёпство ўби1ти врагHвъ, не вопію1щихъ: бlгослови1те вс‰ дэлA гDнz гDа.

Њскудэвaетъ б9eственныхъ њграждeній, законопрестyпное с0нмище непокори1выхъ, понeже д0мъ мlтвы б9іz, вертeпъ сотвори1ша разб0йническъ, t сeрдца и3збaвителz tри1нувше, є3мyже вопіeмъ: бlгослови1те вс‰ дэлA гDнz гDа.

ЧCтнёйшую не поeмъ.

Пёснь f7.

Їрм0съ: БGъ гDь, и3 kви1сz нaмъ, состaвите прaздникъ, и3 веселsщесz пріиди1те, возвели1чимъ хrтA, съ вaіами и3 вётвьми, пёсньми зовyще: бlгословeнъ грzдhй во и4мz гDа сп7са нaшегw.

Kзhцы вскyю шатaетесz; пи1сменницы, и3 сщ7eнницы, почто2 тщє1тнымъ поучи1стесz; кто2 сeй, рeкше, є3мyже дёти съ вaіемъ и3 вётвьми, пёсньми зовyтъ: бlгословeнъ грzдhй во и4мz гDа сп7са нaшегw.

Сeй бGъ нaшъ, є3мyже никт0же под0бенъ, прaведный всsкъ пyть и3з8wбрётъ, дадE возлю1бленному ї}лю. По си1хъ же съ человёки поживE ћвльсz: бlгословeнъ грzдhй во и4мz гDа сп7са нaшегw.

Соблaзны стези2, что2 бли1зъ вaсъ положи1сте непокори1віи; н0ги вaшz ск0ры кр0вь и3зліsти вLчню: но воскrнетъ всsкw сп7сти2 зовyщыz: бlгословeнъ грzдhй во и4мz гDа сп7са нaшегw.

Свэти1льна же не глаг0лемъ, но ѓбіе:

С™ъ гDь бGъ нaшъ. Три1жды, на глaсъ д7.

На хвали1техъ постaвимъ стіхHвъ ѕ7, и3 поeмъ стіхи6ры самоглaсны д7, повторsюще двA. Глaсъ д7:

Мн0жество нар0да гDи, постилaху по пути2 ри6зы сво‰: друзjи же рёзаху вBтви t древeсъ, и3 ношaху. Пред8идyщіи же и3 послёдующіи, зовsху глаг0люще: њсaнна сн7у дв7дову, бlгословeнъ є3си2 пришeдый, и3 пaки грzдhй во и4мz гDне.

Хотsщу тебЁ вни1ти во с™hй грaдъ гDи, вBтви садHвъ лю1діе ношaху, тебE пою1ще всёхъ вLку: и3 зрsще тS на жребsти сэдsща, ћкоже на херувjмэхъ зрsху. Сегw2 рaди си1це вопіsху: њсaнна въ вhшнихъ, бlгословeнъ є3си2 пришeдый, и3 пaки грzдhй во и4мz гDне.

И#зыди1те kзhцы, и3зыди1те и3 лю1діе, и3 ви1дите днeсь цRS нбcнаго, ћкw на пrт0лэ выс0цэ, на жребsти хyдэ во їеrли1мъ входsща. Р0де їудeйскій невёрный и3 прелюбодёйный, пріиди2 и3 ви1ждь, є3г0же ви1дэ и3сaіа во пл0ти нaсъ рaди пріити2 и3мyща, кaкw ўневэщaетъ себЁ, ћкw цэломyдренный н0вый сіHнъ, и3 tлагaетъ њсуждeнную с0нмицу: ћкw въ нетлённомъ же брaцэ и3 несквeрномъ, несквeрніи стек0шасz бlгохвaлzще, неискусоѕл0бніи дёти. Съ ни1миже и3 мы2 пою1ще возопіeмъ пёснь ѓгGльскую: њсaнна въ вhшнихъ, и3мyщему вeлію млcть.

Џбщее воскrніе, прeжде в0льныz стrти твоеS, во ўвэрeніе всёхъ предпоказaвый хrтE б9е, лaзарz ќбw въ виfaніи, держaвною си1лою твоeю, четвероднeвна мeртва воскRси1лъ є3си2: слэпцє1мъ же є4же ви1дэти ћкw свэтодaвецъ даровaлъ є3си2 сп7се, и3 во с™hй грaдъ со ў§нки2 твои1ми вшeлъ є3си2, сэдS на жребsти џсли, прbр0чєскаz и3сполнszй проповBданіz, ћкоже на херувjмэхъ носи1мый, и3 дёти є3врeйстіи съ вётвьми и3 вaіами предсрэтaху тS. Тёмже и3 мы2 вBтви м†сличныz носsще и3 в†іа, бlгодaрственнw тебЁ вопіeмъ: њсaнна въ вhшнихъ, бlгословeнъ грzдhй во и4мz гDне.

Слaва, и3 нhнэ, глaсъ ѕ7:

Прeжде шести2 днeй пaсхи, пріи1де ї}съ въ виfaнію, и3 приступи1ша къ немY ў§нцы2 є3гw2, глаг0люще є3мY: гDи, гдЁ х0щеши ўгот0ваемъ ти2 ћсти пaсху; џнъ же послA и4хъ, и3ди1те въ прeднюю вeсь, и3 њбрsщете человёка скудeль воды2 носsща, послёдуйте є3мY, и3 д0му владhцэ рцhте: ў§тль глаг0летъ, ў тебE сотворю2 пaсху со ў§нки2 мои1ми.

Славосл0віе вели1кое.

И# тропaрь: Џбщее воскrніе:

Тaже є3ктєніи2, и3 чaсъ пeрвый, и3 њглашeніе, и3 nбhчный tпyстъ, и3 літjа внЁ монастырS.

На літургjи ґнтіфHнъ №, глaсъ в7, pал0мъ рд7i.

Возлюби1хъ, ћкw ўслhшитъ гDь глaсъ молeніz моегw2.

Припёвъ: Мlтвами бцdы, сп7се сп7си2 нaсъ.

Стjхъ в7: Ћкw приклони2 ќхо своE мнЁ, и3 во дни6 мо‰ призовY.

Мlтвами бцdы, сп7се сп7си2 нaсъ.

Стjхъ G: Њб8sша мS болBзни смє1ртныz, бэды6 ѓдwвы њбрэт0ша мS.

Мlтвами бцdы, сп7се сп7си2 нaсъ.

Стjхъ д7: Ск0рбь и3 болёзнь њбрэт0хъ, и3 и4мz гDне призвaхъ.

Мlтвами бцdы, сп7се сп7си2 нaсъ.

Слaва, и3 нhнэ:

Мlтвами бцdы, сп7се сп7си2 нaсъ.

ҐнтіфHнъ в7, pал0мъ рє7i.

Вёровахъ, тёмже возглаг0лахъ: ѓзъ же смири1хсz ѕэлw2. Сп7си1 ны сн7е б9ій, возсёдый на жребS, пою1щыz ти2: ґллилyіа.

Стjхъ в7: Что2 воздaмъ гDви њ всёхъ, ±же воздадe ми; Сп7си1 ны сн7е б9ій:

Стjхъ G: Чaшу сп7сeніz пріимY, и3 и4мz гDне призовY. Сп7си1 ны сн7е б9ій:

Стjхъ д7: Мlтвы мо‰ гDви воздaмъ, пред8 всёми людьми2 є3гw2. Сп7си1 ны сн7е б9ій:

Слaва, и3 нhнэ:

Е#динор0дный сн7е:

ҐнтіфHнъ G, глaсъ №, pал0мъ рз7i:

И#сповёдайтесz гDви ћкw бlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.

Тропaрь: Џбщее воскrніе:

Стjхъ в7: Да речeтъ ќбw д0мъ ї}левъ: ћкw бlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.

Џбщее воскrніе:

Стjхъ G: Да речeтъ ќбw д0мъ ґарHнь: ћкw бlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.

Џбщее воскrніе:

Стjхъ д7: Да рекyтъ ќбw вси2 боsщіисz гDа: ћкw бlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.

Џбщее воскrніе:

Вх0дъ: Бlгословeнъ грzдhй во и4мz гDне, бlгослови1хомъ вы2 и3з8 д0му гDнz, бGъ гDь, и3 kви1сz нaмъ.

Тропaрь: Џбщее воскrніе:

Слaва:

Спогрeбшесz тебЁ кRщeніемъ хrтE:

И# нhнэ, кондaкъ:

На пrт0лэ на нб7си2:

Тaже трис™0е. Прокjменъ ґпcла, глaсъ д7:

Бlгословeнъ грzдhй во и4мz гDне, бGъ гDь, и3 kви1сz нaмъ.

Стjхъ: И#сповёдайтесz гDви ћкw бlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.

Ґпcлъ къ філіпписjємъ, зачaло см7з.

Ґллилyіа, глaсъ №: Восп0йте гDви пёснь н0ву, ћкw ди6вна сотвори2 гDь.

Стjхъ: Ви1дэша вси2 концы2 земли2 сп7сeніе бGа нaшегw.

Е#ђліе t їwaнна, зачaло м7а.

И# бывaетъ літургjа златоyстова.

Причaстенъ: Бlгословeнъ грzдhй во и4мz гDне, бGъ гDь, и3 kви1сz нaмъ.

Ґллилyіа, три1жды.

На трапeзэ ўтэшeніе: kди1мъ ры6бы, и3 віно2 піeмъ, бlгодарsще бGа.

Въ недёлю вaій вeчера,

На ГDи воззвaхъ, постaвимъ стіхHвъ ѕ7, и3 поeмъ самоглaсны три2, повторsюще сі‰, глaсъ }:

Рaдуйсz и3 весели1сz грaде сіHне: красyйсz и3 рaдуйсz цRкве б9іz: сe бо цRь тв0й пріи1де въ прaвдэ, на жребsти сэдS, t дэтeй воспэвaемый: њсaнна въ вhшнихъ, бlгословeнъ є3си2 и3мёzй мн0жество щедр0тъ, поми1луй нaсъ.

Пріи1де сп7съ днeсь во грaдъ їеrли1мъ, и3сп0лнити писaніе и3 вси2 пріsша въ рyки в†іа: ри6зы же подстилaху є3мY, вёдуще, ћкw т0й є4сть бGъ нaшъ, є3мyже херувjми вопію1тъ непрестaннw: њсaнна въ вhшнихъ, бlгословeнъ є3си2 и3мёzй мн0жество щедр0тъ, поми1луй нaсъ.

На херувjмэхъ носи1мый, и3 пэвaемый t сераф‡мъ, возсёлъ є3си2 на жребS дв7дски бlже, и3 дёти тS воспэвaху бGолёпнw, їудeє же хyлzху беззак0ннw: стр0потное kзhкwвъ, сэдaлище жребцA проwбразовaше, и3з8 невёріz въ вёру претворsемое: слaва тебЁ хrтE, є3ди1не млcтиве и3 чlвэколю1бче.

Слaва: Рaдуйсz и3 весели1сz:

И# нhнэ: На херувjмэхъ носи1мый:

Вх0дъ. Прокjменъ nбhчный:

СE нhнэ бlгослови1те:

На стіх0внэ стіхи6ры самоглaсны, глaсъ в7:

T вётвій и3 вaій, ћкw t б9eственна прaздника, въ б9eственный прешeдше прaздникъ, къ чcтн0му хrт0выхъ стrтeй, вёрніи, стецeмсz тaинству сп7си1тельному: и3 сего2 ви1димъ за нaсъ стrть терпsща в0льную, томy же пёніе под0бное бlгодарsще воспои1мъ, ўми1льнw зовyще: бlгоутр0біz и3ст0чниче, и3 сп7сeніz пристaнище, гDи слaва тебЁ.

Стjхъ: Восп0йте гDви пёснь н0ву.

Глaсъ G:

Стрaшно є4же впaсти въ рyцэ бGа жи1ва: сeй судіS є4сть помышлeній и3 мhслей сердeчныхъ. Никт0же да вни1детъ и3скушazй вёру непор0чную: но въ кр0тости и3 стрaсэ хrтY пристyпимъ, да пріи1мемъ млcть, и3 бlгодaть њбрsщемъ, во бlговрeменную п0мощь.

Стjхъ: Ви1дэша вси2 концы2 земли2 сп7сeніе бGа нaшегw.

Глaсъ з7:

С0нмице лукaваz и3 прелюбодёйнаz, своемY мyжу не сохрaншаz вёру, что2 держи1ши завётъ, є3гHже не былA є3си2 наслёдница; что2 хвaлишисz њ nц7Ё, сн7а tвeргшаzсz; прbр0ки не пріsла є3си2, сн7а возвэсти1вшыz. ПонE свои1хъ ч†дъ ўсрами1сz, си1це вопію1щихъ: њсaнна сн7у дв7дову, бlгословeнъ грzдhй во и4мz гDне.

Слaва, глaсъ в7:

T вётвій и3 вaій:

И# нhнэ, глaсъ G:

Стрaшно є4же впaсти въ рyцэ бGа жи1ва:

Нhнэ tпущaеши:

И# по Џ§е нaшъ, тропaрь:

Бцdе дв7о рaдуйсz:

И# прHчаz ћкw nбhчно. И# nбы6чныz покл0ны.

(Зри2) Вёстно бyди, ћкw Бцdе дв7о: и3 прHчаz, со сладкопёніемъ пою1тсz, во с™hz четыредесsтницы недBли, тaкожде и3 въ настоsщую. Въ пр0чыz же дни6 вели1кіz седми1цы поск0ру глаг0лютсz.

 

У суботу ввечері

 

 

На Великій вечірні: після передпочаткового псалма єктенія, Блажен муж… кафизма вся.

На Господи, взиваю… стихири на 10, глас 6.

Нині благодать Святого Духа нас зібрала, і всі ми, взявши Хрест Твій, промовляємо: благословен, хто йде в ім’я Господнє, осанна в вишніх.

Маючи престолом небо, а підніжжям землю, Бога Отця Слово і Син співвічносущий на осляті безсловесному смирився нині й до Вифанії прийшов. Тому діти єврейські, віття в руках тримаючи, голосно славили: осанна в вишніх, благословен грядущий Цар Ізраїлів.

Прийдімо і ми сьогодні, весь новий Ізраїль — Церква від народів, — і з пророком Захарією заспіваймо: радуйся вельми, дочко Сионова, проповідуй, дочко Єрусалимова, — це бо Цар твій гряде до тебе лагідний і Спаситель, сидячи на осляті, синові під’яремної ослиці; святкуй разом з дітьми, несучи в руках віття похвали: осанна в вишніх, благословен грядущий Цар Ізраїлів.

Святе Воскресіння Твоє прообразуючи нам, воскресив Ти з гробу чотириденного померлого, бездиханного, вже затхлого друга Твого Лазаря повелінням Твоїм, Благий. Тому і на осля сів Ти, як на прообраз вознесіння колісниці, народи упокоряючи, Спасе. Тому й похвалу приносить улюблений Ізраїль устами немовлят і дітей незлобливих, що бачили Тебе, Христе, грядущого у святе місто за шість днів до Пасхи.

За шість днів до Пасхи прийшов Ісус до Вифанії, і приступили до Нього ученики, кажучи: Господи, де хочеш, щоб приготували Тобі їсти Пасху? Він же послав їх: ідіть у найближче село і зустрінете чоловіка, що нестиме у глечику воду, ідіть услід за ним і скажіть господареві дому: Учитель каже, що в тебе справлятиме Пасху з учениками Своїми.

Слава…

Перша стихира: Нині благодать Святого Духа…

І нині… та сама стихира. Вхід. Світло тихе…

Прокимен: Господь воцарився, у велич зодягнувся.

Паремія: Буття читання (49, 1-2, 8-12).

Прикликав Яків синів своїх і сказав: зберіться і я сповіщу вам, що буде з вами у грядущі дні. Зійдіться і послухайте мене, сини Якова, послухайте Ізраїля, послухайте батька вашого. Іудо! Тебе хвалитимуть брати твої. Рука твоя на хребті ворогів твоїх: поклоняться тобі сини батька твого. Іуда — молодий лев, син мій, зі здобиччю піднімається. Причаївся він, ліг, як лев і як левиця: хто підніме його? Не відійде скіпетр від Іуди і жезл від стегон його, доки не прийде Примиритель і Йому підкоряться народи. Він прив’язує до виноградної лози осля своє і до лози найкращого винограду — сина ослиці своєї; пере у вині одежу свою і в крові грон — вбрання своє. Очі його іскристіші, ніж вино, і біліші за молоко зуби його.

Пророцтва Софонії читання (3, 14-19).

Так говорить Господь: Радій, дочко Сиона, торжествуй, Ізраїлю! Прикрашайся і веселись усім серцем, дочко Єрусалима! Відкинув Господь присуд над тобою, прогнав ворога твого! Господь — Цар Ізраїлів — посеред тебе: вже більше не зазнаєш зла. В той день скажуть Єрусалиму: не бійся, і Сиону: нехай не ослаблюються руки твої. Господь Бог твій посеред тебе, Він могутній і спасе тебе. Він буде радіти тобою, буде милостивий до тебе в любові Своїй, буде торжествувати ради тебе у радощах. Я зберу тих, що журяться, за урочистими святкуваннями: вони твої, на них тяжіє зневага. Ось Я притисну всіх гнобителів твоїх, Я спасу кульгавих і зберу докупи розпорошених і зроблю їх славними і знатними на всій цій землі, де зневажали їх. В той час Я приведу вас і тоді ж зберу вас, бо зроблю вас знатними і почесними між усіма народами землі, коли поверну полонених ваших перед очима вашими, — говорить Господь.

Пророцтва Захарії читання (9, 9-15).

Так говорить Господь: радій велично, дочко Сиона, торжествуй, дочко Єрусалима: ось Цар твій іде до тебе, праведний і спасительний, лагідний, сидячи на осляті, синові під’яремної ослиці. Тоді я знищу колісниці у Єфрема і коней в Єрусалимі, і зламаний буде лук війни; і Він сповістить мир народам світу, і влада Його буде від моря й до моря, і від ріки аж до країв землі. А що ж до тебе, ради крови завіту твого, Я визволю в’язнів твоїх із ями, в якій нема води. Повертайтеся до твердині ви, полонені, з надією; сьогодні Я сповіщаю, що поверну тобі вдвоє. Бо, як лук, натягну Собі Іуду, і наповню лук Єфремом, і воздвигну синів твоїх, Сионе, проти синів еллінських, і зроблю тебе мечем витязя. І з’явиться над ними Господь, і, як блискавка, вилетять стріли Його, і засурмить Господь Бог трубою і піде походом у бурях полуденних. Господь Вседержитель буде захищати їх.

На літії стихири, глас 1:

Всесвятий Дух, що навчив апостолів говорити іншими дивними мовами, дітям єврейським незлобним повелів вітати: осанна в вишніх, благословен грядущий Цар Ізраїлів.

Співбезначальний і співвічносущий Син і Слово Отче, на осляті безсловесному сидячи, прийшов до міста Єрусалима. На Нього херувими від страху дивитись не можуть, а діти прославляють з пальмами і віттям, хвалу таємно співаючи: осанна в вишніх, осанна Сину Давидовому, що прийшов спасти від спокуси весь рід наш.

За шість днів до Пасхи голос Твій, Господи, був почутий у глибинах пекла, ним же Ти чотириденного померлого Лазаря воскресив. Діти ж єврейські взивали: осанна, Боже наш, слава Тобі.

Глас 2: Коли входив Ти, Господи, у святе місто, сидячи на осляті, поспішав Ти йти на страждання, щоб виконати закон і пророків. Діти ж єврейські, провішуючи перемогу воскресіння, зустрічали Тебе з пальмами і віттям, виголошуючи: благословен Ти, Спасе, помилуй нас.

Слава Тобі, Христе, що в вишніх сидиш на престолі, а нині чекаємо тебе з чесним Твоїм Хрестом. Тому веселиться дочка Сионова, радіють народи землі, віття тримають діти, ученики ж — ризи, і вся вселенна навчилася виголошувати Тобі: благословенний Ти, Спасе, помилуй нас.

Слава: і нині.

Глас 3: За шість днів до Пасхи, прийшов Ісус до Вифанії покликати чотириденного померлого Лазаря і провістити воскресіння. Зустріли Його жінки — Марфа і Марія. Лазареві сестри, взиваючи до Нього: Господи, якби Ти був тут, не вмер би брат наш. Тоді Господь промовив до них: чи не говорив Я вам раніше: хто вірує в Мене, хоч і помре — живий буде. Покажіть мені, де поклали його: і голосно промовив до нього Творець усіх: Лазарю, вийди.

Стихири на стиховні, глас 8:

Радуйся і веселися, місто Сионське, красуйся і радій, Церкво Божа: ось бо Цар твій прийшов у правді, на осляті сидячи, дітьми прославлюваний: осанна в вишніх, благословенний Ти, що маєш множество щедрот, помилуй нас.

Стих: Із уст дітей і немовлят вчинив єси хвалу (Пс. 8:3).

Прийшов сьогодні Спас до міста Єрусалима виконати Писання, і всі, взявши в руки пальмове віття, підстеляли Йому одежу, знаючи, що Він є Бог наш; Йому ж херувими безперестанно співають: осанна в вишніх, благословенний Ти, що маєш множество щедрот, помилуй нас.

Стих: Господи, Боже наш, яке величне ім’я Твоє по всій землі (Пс. 8:10).

Ти, Якого херувими носять і оспівують серафими, сів на осля, Благий, як Давид казав; і діти Тебе прославляли божественно, юдеї ж ганьбили беззаконно. Сидіння на осляті прообразувало нестримний перехід народів із невір’я до віри. Слава Тобі, Христе, єдиний милостивий і Чоловіколюбець.

Слава…

Нині благодать Святого Духа нас зібрала, і всі ми, взявши Хрест Твій, промовляємо: благословен, хто йде в ім’я Господнє, осанна в вишніх.

І нині… знову те саме.

Нині відпускаєш… Трисвяте… і далі.

Тропар, глас 1: Загальне воскресіння… (двічі).

Також тропар інший, глас 4: 3 Тобою через хрещення поховані, Христе Боже наш, безсмертного життя сподобилися ми воскресінням Твоїм і, прославляючи, взиваємо: осанна в вишніх, благословен, хто йде в ім’я Господнє.

Нехай буде благословенне… і псалом 33: Благословлю Господа…

 

На утрені

 

На Бог Господь… тропар: Загальне воскресіння… (двічі).

Слава: і нині.

З Тобою через хрещення поховані…

Після першої кафизми сідальний, глас 4:

З очищеними від помислів душами, як діти, з віттям достойно прославмо Христа, голосно взиваючи до Владики: благословенний Ти, Спасе, що у світ прийшов спасти Адама від стародавнього прокляття, духовно ставши новим Адамом, як благозволив Ти, Чоловіколюбче, Слово, що все на користь влаштував, слава Тобі.

Слава: і нині, інший сідальний:

Чотириденного Лазаря із гробу воскресив Ти, Господи, і всіх нас навчив співати Тобі з віттям і пальмами: благословенний Ти, що грядеш.

Після 2-ої кафизми сідальний, глас 4:

Над другом Твоїм, Христе, сльози таємно проливаєш і воскрешаєш із мертвих Лазаря, виявивши цим співстраждання до нього, Чоловіколюбче. Побачивши Твоє пришестя, Ісусе, множество дітей вийшло сьогодні, в руках віття тримаючи і виголошуючи: осанна, благословенний Ти, що прийшов спасти світ.

Слава: і нині.

Інший сідальний, глас 1:

Вихваляйте однодушно люди і народи: Цар бо ангелів нині сів на осля і йде добровільно на хрест, щоб перемогти ворога як всемогутній. Тому і діти з віттям співали пісню: слава Тобі, грядущому Переможцю; слава Тобі, Спасе Христе; слава Тобі, благословенному, єдиному Богу нашому.

Полієлей і величання.

Величаємо Тебе, Життєдавче Христе, осанна в вишніх, і ми співаємо Тобі: благословен, хто йде в ім’я Господнє.

Стих: Господи Боже наш, яке величне ім’я Твоє по всій землі.

Після полієлея сідальний, глас 8:

Той, Хто на престолі херувимському перебуває, нас ради сів на осля і страждань вільних досяг, сьогодні чує голос дітей, що виголошують: осанна, і народів, що взивають: Сину Давидів, поспішай спасти тих, кого Ти створив, благословенний Ісусе; бо для того й прийшов Ти, щоб зрозуміли славу Твою.

Ступеневі: Від юности моєї…

Прокимен, глас 4: Із уст дітей і немовлят вчинив єси хвалу.

Стих: Господи Боже наш, яке величне ім’я Твоє по всій землі.

Євангеліє: Мф. 21:1-11,15-17, зач. 83.

Воскресіння Христове… — не співаємо, а зразу читаємо псалом 50, під час читання якого священик кадить хрестовидно приготоване віття (тричі).

Диякон: Господу помолимось.

Співці: Господи, помилуй.

Священик читає молитву: Господи Боже наш, Ти, що сидиш на херувимах, Ти підніс силу Свою і послав Єдинородного Сина Твого, Господа нашого Ісуса Христа, спасти світ хрестом, погребінням і воскресінням Своїм; і нині ж Його, що прийшов до Єрусалима на вільні страждання, люди, що сидять у темряві й тіні смертній, зустріли, взявши, як знамено воскресіння, віття дерев і фінікових пальм. Сам, Владико, збережи й охорони нас, що віття це за прикладом тих у цей передсвятковий день носимо в руках, щоб, як ті народи й діти, викликували Тобі: осанна! Так і ми в піснях і співах духовних досягли животворчого триденного воскресіння в Тім же Христі Ісусі, Господі нашім. З ним Ти благословенний з Пресвятим, благим і животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки віків.

Співці: Амінь.

Священик: Мир усім.

Співці: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші вклоніть перед Господом.

Співці: Тобі, Господи.

Священик читає молитву: Господи Боже Вседержителю! Ти вказав на Церкву через образ ковчега за праведника й угодника Ноя, провіщаючи пришестя Пресвятого Духа через голуба, що приніс оливкову гілку. Цей образ звершили діти єврейські, зустрічаючи Тебе з віттям оливковим, викликуючи Тобі: осанна в вишніх, благословен, хто йде в ім’я Господнє! Сам, отже, Господи Ісусе Христе, Боже наш, Ти, що благословив народ, який зустрічав Тебе з віттям, — благослови та освяти і віття й вербу цю, щоб стало це віття ліками для нашого спасіння і таїною Твоєї благодаті; щоб усі, хто приймає їх, де б не знаходилися, Твоє благословення отримали; Ти ж, прогнавши всяку противну силу, покрий Своєю правицею тих, кого викупив Своєю чесною кров’ю, — щоб ми всі одностайно заспівали Тобі: осанна в вишніх, благословенний Ти, що йдеш судити правдою, з Отцем і Святим Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Співці: Амінь.

Священик окроплює свяченою водою вербу, промовляючи:

Благословляється і освячується віття й верба окропленням водою цією свяченою в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, амінь (тричі).

Коли священик кропить свяченою водою віття, співці співають:

Слава… глас 2.

Нині Христос входить до міста Вифанії, на осляті сидячи, знищуючи пагубну несвідомість народів, що здавна лютує.

І нині… те саме, також Помилуй мене, Боже… і стихира, глас 6: Нині благодать Святого Духа…

Священик виголошує: Спаси, Боже, людей Твоїх…

Після виголосу стає біля тетраподу, помазує людей єлеєм і роздає освячену вербу.

 

Канон, глас 4

Пісн. 1

 

 

Ірмос: Показалися джерела безодні без води, і відкрилося сухе дно схвильованого бурею моря, бо Ти Своїм повелінням заборонив йому; обраний же народ спас, що співає пісню перемоги Тобі, Господи.

Приспів: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

Із уст дітей незлобивих і немовлят хвалу рабів Твоїх учинив Ти, щоб знищити супротивника й викупити хресним стражданням падіння давнього Адама і через древо воскресити його, що співає пісню перемоги Тобі, Господи.

Тобі, Христе, що живеш у Сионі, Церква святих приносить похвалу. Тобою, Творцем своїм, радується Ізраїль, і невірні гірські люди, ворожі й жорстокі серцем, від лиця Твого звеселилися, співаючи пісню перемоги Тобі, Господи.

Катавасія: Показалися джерела безодні…

 

 

Пісн. 3

 

 

Ірмос: З усіченого твердого каменя повелінням Твоїм потекла вода, яку пив народ ізраїльський. Камінь же — Ти, Христе, і Життя, на Ньому утвердилася Церква, що взиває: осанна, благословен Грядущий.

Лазаря, чотириденного мерця, за повелінням Твоїм пекло з трепетом відпустило із мертвих: Ти бо, Христе, Воскресіння і Життя, на Ньому утвердилась Церква, що взиває: осанна, благословен Грядущий.

Заспівайте, люди, божественно в Сионі і молитву віддайте Христові в Єрусалимі, Сам бо гряде у славі з владою. На Ньому утвердилася Церква, що взиває: осанна, благословен Грядущий.

Іпакой, глас 6:

З віттям раніше прославили, потім з киями взяли Христа Бога невдячні юдеї. Ми ж, з вірою незмінною завжди шануючи як благодійника, щодня взиваємо до Нього: благословенний Ти, що йдеш Адама покликати.

 

 

Пісн. 4

 

 

Ірмос: Христос, Який іде у славі, Бог наш, прийде, не гаючись, від затіненої гущавиною горн — Діви, що безмужно породила, як древній пророк говорить. Тому всі взиваємо: слава силі Твоїй, Господи.

Нехай виточуть радість велику оливкові гори й усі горби, і заграють дерева дібров; прославляйте Христа, народи, і Йому, всі люди, весело співайте: слава силі Твоїй, Господи.

Господь — Цар віків — прийде, зодягнений у могутність, але незрівнянна велич краси і слави Його в Сионі; тому всі співаємо: слава силі Твоїй, Господи.

Господь, що найдрібнішою мірою виміряв небо і землю, прийшов, бо обрав Сион, в якому зволив жити й царювати, і полюбив людей, що з вірою взивають: слава силі Твоїй, Господи.

 

 

Пісн. 5

 

 

Ірмос: На гору Сион зійди, благовістячи і проповідуючи Єрусалиму, в могутності піднеси голос: преславне провіщувалося про тебе, місто Боже, мир на Ізраїля і спасіння народам.

Бог, що сидить на херувимах у вишніх і піклується про смиренних, гряде зі славою в могутності, і все наповниться Божественною хвалою Його: мир на Ізраїля і спасіння народам.

Сионе Божий, горо свята, Єрусалиме, підведи очі навколо і подивися на дітей своїх, що зібралися до тебе, вони бо здалеку прийшли поклонитися Цареві твоєму; мир на Ізраїля і спасіння народам.

 

 

Пісн. 6

 

 

Ірмос: Взивали з радістю духи праведних: нині Новий Завіт світу заповідається, й окропленням Божою кров’ю нехай оновляться люди.

Прийми, Ізраїлю, Боже Царство, а ті, що в темряві перебувають, нехай побачать світ великий, і окропленням Божественною кров’ю нехай оновляться люди.

Вільними відпусти в’язнів своїх, Сионе, і виведи їх з безводної ями несвідомости, і окропленням Божественною кров’ю нехай оновляться люди.

Кондак, глас 6: На престолі на небесах, а на землі на осляті сидячи, Христе Боже, прийняв Ти хвалу ангелів і славлення дітей, які виголошували Тобі: благословен єси, що йдеш Адама визволяти.

Ікос: Тому, що Ти, Безсмертний, полонив пекло, смерть умертвив і світ воскресив, діти з пальмами прославляли Тебе, Христе, як переможця, вітаючи Тебе сьогодні: осанна Синові Давидовому, бо не тільки за дітей вбитих, за Немовля Маріїне, але за всіх, дітей і старих, Єдиний розпинається. Не проти нас буде занесений меч — Твої бо ребра будуть проколоті списом; тому, радіючи, виголошуємо: благословен, що йдеш Адама визволяти.

 

 

Пісн. 7

 

 

Ірмос: Ти, що спас від вогню Авраамових Твоїх отроків, а знищив халдеїв, засуджених справедливим судом, препрославлений Господи, Боже отців наших, благословен єси.

Люди, падаючи на коліна і разом з учениками радіючи, з пальмами взивали: осанна Синові Давидовому, препрославлений Господи, Боже отців наших, благословен єси.

Множество незлобивих дітей Тебе, Царю Ізраїльський і ангельський, побожно оспівали: препрославлений Господи, Боже отців наших, благословен єси.

Безліч людей з пальмами і віттям прославляли Тебе, Христе, — благословен грядущий Цар віків, і співали: препрославлений Господи, Боже отців наших, благословен єси.

 

 

Пісн. 8

 

 

Ірмос: Веселись, Єрусалиме, торжествуйте всі, хто любить Сион: прийшов бо Господь Сил, Який царює повік. Нехай благоговіє вся земля перед лицем Його і нехай співає: благословіть, усі творіння Господні, Господа.

З’явився Христос, Цар твій, Сионе, сівши на молоде осля, щоб безсловесну оману ідолослужіння знищити і нестримні напади всіх невірних зупинити, щоб і вони співали: всі творіння, оспівуйте Господа.

Радуйся, Сионе, вельми: Бог твій — Христос — воцарився повік. Він, як написано, лагідний і Спаситель праведний, Визволитель наш, прийшов на осляті, щоб убити кінське буйство ворогів, які не хочуть співати: благословіть, усі творіння Господні, Господа.

Виганяється беззаконне зборище непокірливих із божественної огради, бо з Божого дому молитви вони зробили вертеп розбійників, від серця відкинувши Визволителя. Йому ж ми виголошуємо: благословіть, усі творіння Господні, Господа.

Хвалимо, благословляємо… Катавасія: Чеснішу за херувимів… не співаємо.

Приспів: Величай, душе моя, на осляті грядущого Господа…

 

 

Пісня 9

 

 

Ірмос: Бог Господь і явився нам, приготуйте свято і, радіючи, прийдіть, прославимо Христа, з пальмами і віттям у піснях виголошуючи: благословен, хто йде в ім’я Господа Спаса нашого.

Чого ви, люди, занепокоїлися? Книжники і священики, навіщо ви задумали даремне, кажучи: хто Він, що Йому діти з пальмами і віттям у піснях виголошують: благословен, хто йде в Ім’я Господа Спаса нашого?

Це Бог наш, Йому нема подібного, Він праведну путь знайшов і дав улюбленому Ізраїлю, потім явився і з людьми пожив: благословен, хто йде в Ім’я Господа Спаса нашого.

Спокус стежки близько від себе проклали ви, непокірливі, ноги ваші поспішають пролити кров владичну; але Він неодмінно воскресне і спасе тих, що взивають: благословен, хто йде в ім’я Господа Спаса нашого.

Світильний не читаємо, а співаємо тричі: Свят Господь Бог наш…

Хвалітні стихири на 6, глас 4:

Множество народу, Господи, розстеляло по дорозі одежу свою, інші різали віття з дерев і несли, ідучи спереду і ззаду, і взивали, кажучи: осанна Синові Давидовому, благословенний Ти, що прийшов і знову йдеш у ім’я Господнє.

Коли Ти хотів увійти в святе місто, Господи, віття з дерев люди носили, оспівуючи Тебе, Владику всіх; і бачили Тебе, що на осляті сидів, немов на херувимах, і ради цього знову співали: осанна в вишніх, благословенний Ти, що прийшов і знову йдеш у Ім’я Господнє.

Виходьте, народи, виходьте, племена, дивіться нині на Царя Небесного, що, наче на високому престолі, на малому осляті до Єрусалима входить. Рід єврейський, невірний і нечестивий, прийди й подивися на Того, чиє пришестя в тілі ради нас провістив Ісая. Він, непорочний, заручається з Новим Сионом і відкидає осуджене зборище. Як у нетлінному і непорочному шлюбі, зібралися непорочні і незлобиві діти, з ними ж і ми, прославляючи, співаємо ангельську пісню: осанна в вишніх Тому, що має велику милість.

Ти провістив загальне воскресіння перед добровільним стражданням Твоїм, Христе Боже, і для запевнення всіх воскресив у Вифанії могутньою Твоєю силою Лазаря, чотириденного померлого. Сліпцям зір як світлодавець дарував Ти, Спасе, й у святе місто з учениками Своїми ввійшов, і, наче на крилах херувимів, сидячи на осляті, сповнив провіщення пророків. Діти єврейські з пальмами і віттям зустрічали Тебе; тому й ми, несучи оливкове віття і пальми, вдячно співаємо Тобі: осанна в вишніх, благословен, хто йде в ім’я Господнє.

Слава: і нині, глас 6:

За шість днів до Пасхи прийшов Ісус до Вифанії, і приступили до Нього ученики, кажучи: Господи, де хочеш щоб приготували Тобі їсти Пасху? Він же послав їх: ідіть у найближче село і зустрінете чоловіка, що нестиме у глечику воду, ідіть услід за ним і скажіть господареві дому: Учитель каже, що в тебе справлятиме Пасху з учениками Своїми.

Славослів’я велике, і тропар: Загальне воскресіння перед Твоїм стражданням…

Відпуст свята, і Перший час.

На Літургії
 

Антифон перший (Пс. 114).
 

Стих 1: Я люблю Господа, Він почув голос благання мого.

Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Стих 2: Прихилив до мене вухо Своє; буду призивати Його в усі дні мої.

Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Стих 3: Обійняли мене болі смертельні, і муки пекельні найшли на мене.

Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси мене.

Стих 4: Слава… і нині.

Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

 

Антифон другий (Пс. 115).
 

Стих 1: Вірував я, тому й заговорив, і я смирився вельми.

Приспів: Спаси нас, Сину Божий, грядущий на осляті, співаємо Тобі: алилуя.

Стих 2: Що віддам Господу за все, що Він воздав мені?

Приспів: Спаси нас, Сину Божий, грядущий на осляті, співаємо Тобі: алилуя.

Стих 3: Чашу спасіння прийму й Ім’я Господнє призву.

Приспів: Спаси нас, Сину Божий, грядущий на осляті, співаємо Тобі: алилуя.

Стих 4: Молитви мої Господу воздам перед усіма людьми Його.

Приспів: Спаси нас, Сину Божий, грядущий на осляті, співаємо Тобі: алилуя.

 

Антифон третій (Пс. 117).
 

Стих 1: Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його.

Тропар: Загальне воскресіння перед Твоїм стражданням запевняючи…

Стих 2: Нехай же промовить дім Ізраїлів, що Господь благий і повіки милість Його.

Тропар: Загальне воскресіння…

Стих 3: Нехай говорить дім Ааронів, що Господь благий і повіки милість Його.

ТропарЗагальне воскресіння…

Стих 4: Нехай говорять всі, що бояться Господа, бо Він благий і повіки милість Його.

Тропар: Загальне воскресіння…

Вхідне: Благословен, хто йде в ім’я Господнє. Благословляємо вас із дому Господнього. Бог Господь і явився нам.

Тропар: Загальне воскресіння…

Слава…

З Тобою через хрещення ми поховані, Христе Боже наш, і безсмертного життя сподобилися Воскресінням Твоїм; прославляючи, взиваємо: осанна в вишніх, благословен, хто йде в ім’я Господнє.

І нині…

Кондак: На престолі на небесах, а на землі на осляті сидячи, Христе Боже, прийняв Ти хвалу ангелів і славлення дітей, які виголошували Тобі: благословен єси, що йдеш Адама визволяти.

Трисвяте.

Прокимен, глас 4: Благословен, хто йде в ім’я Господнє, Бог Господь і явився нам.

Стих: Сповідуйтеся Господу, бо Він Благий, бо повік милість Його.

Апостол: Флп. 4:4-9, зач. 247.

Євангеліє: Ін. 12:1-18, зач. 41.

Причасний: Благословен, хто йде в ім’я Господнє. Бог Господь і явився нам. Алилуя (тричі).

На трапезі утіха: споживаємо рибу і вино п’ємо, дякуючи Богу.

 

 

На вечірні

 

 

На Господи, взиваю… стихири на 6, глас 8:

Радуйся і веселися, місто Сионське; красуйся і радій, Церкво Божа: це бо Цар твій прийшов у правді, на осляті сидячи, дітьми прославлений: осанна в вишніх, благословенний Ти, що маєш множество щедрот, помилуй нас (двічі).

Прийшов сьогодні Спас у місто Єрусалим виконати Писання, і всі, взявши в руки пальмове віття, підстеляли Йому одежу, знаючи, що Він є Бог наш, Йому ж херувими безперестанно співають: осанна в вишніх, благословенний Ти, що маєш множество щедрот, помилуй нас (двічі).

Ти, Якого херувими носять і оспівують серафими, сів на осля, Благий, як Давид казав; і діти Тебе прославляли божественно, юдеї ж ганьбили беззаконно. Сидіння на осляті прообразувало нестримний перехід народів із невір’я до віри. Слава Тобі, Христе, єдиний милостивий і Чоловіколюбець (двічі).

Слава…

Радуйся і веселися…

І нині…

Ти, Якого херувими носять…

Вхід. Прокимен, глас 8: Ось нині благословіть Господа, всі раби Господні.

На стиховні стихири, глас 2.

Від віття і пальм, як від урочистого свята, що перейшло в Божественне свято чесних Христових Страстей, як до спасительного таїнства поспішаймо, вірні, і побачимо Його, що за нас страждання терпить добровільно; Йому ж і спів достойний і вдячний принесімо, побожно взиваючи: Джерело милосердя і спасіння Пристановище. Господи, слава Тобі.

Стих: Заспівайте Господу пісню нову, бо дивне сотворив Господь (Пс. 97:1).

Страшно стати на суд Бога Живого: Він є суддя помислів і намірів сердечних. Ніхто нехай не входить, щоб спокусити віру непорочну, але у смиренні і страху приступімо до Христа, щоб прийняти милість, і благодать знайдемо у сприятливий час.

Стих: Побачили всі кінці землі спасіння Бога нашого (Пс. 97:3).

Громадо лукава й перелюбна, ти Мужеві своєму не зберегла віри. Чого тримаєшся завіту, не бувши спадкоємицею, чого хвалишся Отцем, відкинувши Сина? Пророків, що провістили Сина, не прийняла ти, то хоч своїх дітей посоромся, що так взивають: осанна Синові Давидовому, благословен, Хто йде в Ім’я Господнє.

Слава…

Від віття і пальм…

І нині…

Страшно стати на суд Бога Живого…

Нині відпускаєш… і по Отче наш… — тропар: Богородице Діво, радуйся…

Далі, як звичайно, з належними поклонами.

Нехай буде відомо, що Богородице Діво, радуйся… та інше співається зворушливо в неділі Великого посту, також і в цю неділю. В інші дні Великого тижня читається.