У вівторок Світлої Седмиці
Последование вечерни
во свети́льничном, по Христо́с воскре́се: и про́чих, Го́споди воззва́х, на гла́с 3. Поста́вим стихо́в 6, и пое́м стихи́ры воскре́сны, гла́с 3.
Твои́м Кресто́м Христе́ Спа́се, сме́рти держа́ва разруши́ся, и диа́воля пре́лесть упраздни́ся: ро́д же челове́ческий ве́рою спаса́емый: пе́снь Тебе́ всегда́ прино́сит.
Просвети́шася вся́ческая воскресе́нием Твои́м Го́споди, и ра́й па́ки отве́рзеся: вся́ же тва́рь восхваля́ющи тя́, пе́снь тебе́ всегда́ прино́сит.
Сла́влю Отца́ и Сына си́лу, и Свята́го Ду́ха пою́ вла́сть, неразде́льное, несозда́нное Божество́, Тро́ицу Единосу́щную, ца́рствующую в ве́к ве́ка.
И восто́чны 3, гла́с то́йже.
Кресту́ Твоему́ честно́му покланя́емся Христе́, и Воскресе́ние Твое́ пое́м и сла́вим: ра́ною бо Твое́ю мы́ вси́ исцеле́хом.
Пое́м Спа́са от Де́вы вопло́щшагося: на́с бо ра́ди распя́тся, и в тре́тий де́нь воскре́се, да́руя на́м ве́лию ми́лость.
Су́щым во а́де соше́д Христо́с благовести́: дерза́йте, глаго́ля, ны́не победи́х, Аз е́смь воскресе́ние, а́з вы́ возведу́, разруши́в сме́ртная врата́.
Сла́ва:
Недосто́йно стоя́ще в пречи́стом дому́ Твое́м, вече́рнюю пе́снь возсыла́ем, из глубины́ взыва́юще Христе́ Бо́же: просвети́вый ми́р тридне́вным воскресе́нием Твои́м, изми́ лю́ди Твоя́ от руки́ враго́в Твои́х Человеколю́бче.
И ны́не: Богоро́дичен.
Ка́ко не диви́мся Богому́жному Рождеству́ Твоему́, Пречестна́я? Искуше́ния бо му́жескаго не прие́мши Всенепоро́чная, родила́ еси́ без отца́ Сы́на пло́тию пре́жде ве́к от Отца́ рожде́ннаго без ма́тере, ника́коже претерпе́вшаго измене́ния, или́ смеше́ния, или́ разделе́ния, но обою́ существу́ сво́йство це́ло сохра́ншаго. Те́мже Ма́ти Де́во Влады́чице, Того́ моли́ спасти́ся душа́м, правосла́вно Богоро́дицу испове́дающих Тя́.
Вхо́д с кади́льницею: Све́те ти́хий: Проки́мен, гла́с 7: Бо́г на́ш на небеси́ и на земли́, вся́ ели́ка восхоте́, сотвори́. Сти́х: Во исхо́де изра́илеве от еги́пта, до́му иа́ковля из люде́й ва́рвар, бы́сть иуде́а святы́ня его́. Сти́х: Мо́ре ви́де и побеже́, Иорда́н возврати́ся вспя́ть. Сти́х: Что́ ти е́сть мо́ре, я́ко побе́гло еси́? и тебе́ иорда́не, я́ко возврати́лся еси́ вспя́ть? И па́ки: Бо́г на́ш на небеси́ и на земли́, вся́ ели́ка восхоте́, сотвори́. Иере́й: Рце́м вси́: и про́чее ектении́: Сподо́би Го́споди: Та́же, Испо́лним вече́рнюю: И по возгла́се,
На стихо́вне стихи́ра воскре́сна, гла́с 3:
Стра́стию Твое́ю Христе́, омрачи́вый со́лнце и све́том Твоего́ Воскресе́ния, просвети́вый вся́ческая, приими́ на́шу вече́рнюю пе́снь человеколю́бче.
И стихи́ры па́схи, с припе́вы и́х. Христо́с воскре́се: три́жды. И отпу́ст.
Последование утрени
быва́ет все́ после́дование непреме́нно, я́коже предписа́ся.
На хвали́тех, поста́вим стихи́ 4: и пое́м стихи́ры воскре́сны, гла́с 3:
Прииди́те вси́ язы́цы, уразуме́йте стра́шныя та́йны си́лу: Христо́с бо Спа́с на́ш, е́же в нача́ле Сло́во, распя́тся на́с ра́ди, и во́лею погребе́ся, и воскре́се из ме́ртвых, е́же спасти́ вся́ческая: Тому́ поклони́мся.
Пове́даша вся́ чудеса́ стра́жие Твои́ Го́споди: но собо́р суеты́ испо́лни мздо́ю десни́цу и́х, скры́ти мня́ше Воскресе́ние Твое́, е́же ми́р сла́вит: поми́луй на́с.
Ра́дости вся́ испо́лнишася Воскресе́ния иску́с прии́мша: Мари́а бо Магдали́на ко гро́бу прии́де, обре́те а́нгела на ка́мени седя́ща, ри́зами блиста́ющася и глаго́люща: что́ и́щете Жива́го с ме́ртвыми: не́сть зде́, но воста́, я́коже рече́, предваря́я вы́ в Галиле́и.
Во све́те Твое́м Влады́ко, у́зрим све́т Человеколю́бче: воскре́сл бо еси́ из ме́ртвых, спасе́ние ро́ду челове́ческому да́руя: да Тя́ вся́ тва́рь славосло́вит еди́наго безгре́шнаго, поми́луй на́с.
И пра́зднику стихи́ры: Па́сха свяще́нная: с припе́вы и́х. Та́же, Христо́с воскре́се: три́жды. Ектении́ и отпу́ст. И ча́с пе́рвый.
На литурги́и
Антифо́ны Па́сце. Проки́мен апо́стола, гла́с 3, пе́снь Богоро́дицы: Вели́чит душа́ Моя́ Го́спода, и возра́довася ду́х Мо́й о Бо́зе Спа́се Мое́м. Сти́х: Я́ко призре́ на смире́ние рабы́ своея́, се́ бо от ны́не ублажа́т мя́ вси́ ро́ди. Апо́стол в дея́ниих, зача́ло 4: Ста́в Пе́тр: Аллилу́иа, гла́с 8: Воскресни́ Го́споди в поко́й тво́й, ты́, и киво́т святы́ни твоея́. Сти́х: Кля́тся Госпо́дь Дави́ду и́стиною, и не отве́ржется ея́. Ева́нглие от Луки́, зача́ло 113: Пе́тр воста́в: Прича́стный: Те́ло Христо́во приими́те:
Въ понедёльникъ свётлыz седми1цы, вeчера,
во свэти1льничномъ, по Хrт0съ воскрeсе: и3 пр0чихъ, ГDи воззвaхъ, на глaсъ G. Постaвимъ стіхHвъ ѕ7, и3 поeмъ стіхи6ры воскrны, глaсъ G.
Твои1мъ кrт0мъ хrтE сп7се, смeрти держaва разруши1сz, и3 діaволz прeлесть ўпраздни1сz: р0дъ же человёческій вёрою сп7сaемый: пёснь тебЁ всегдA прин0ситъ.
Просвэти1шасz всsчєскаz воскrніемъ твои1мъ гDи, и3 рaй пaки tвeрзесz: всs же твaрь восхвалsющи тS, пёснь тебЁ всегдA прин0ситъ.
Слaвлю nц7A и3 сн7а си1лу, и3 с™aгw д¦а пою2 влaсть, нераздёльное, несоздaнное б9ество2, трbцу є3диносyщную, цaрствующую въ вёкъ вёка.
И# вост0чны G, глaсъ т0йже:
КrтY твоемY честн0му покланsемсz хrтE, и3 воскrніе твоE поeмъ и3 слaвимъ: рaною бо твоeю мы2 вси2 и3сцэлёхомъ.
Поeмъ сп7са t дв7ы вопл0щшагосz: нaсъ бо рaди распsтсz, и3 въ трeтій дeнь воскрeсе, дaруz нaмъ вeлію млcть.
Сyщымъ во ѓдэ сошeдъ хrт0съ благовэсти2: дерзaйте, глаг0лz, нhнэ побэди1хъ, ѓзъ є4смь воскrніе, ѓзъ вы2 возведY, разруши1въ смє1ртнаz вратA.
Слaва:
Недост0йнw стоsще въ пречи1стомъ домY твоeмъ, вечeрнюю пёснь возсылaемъ, и3з8 глубины2 взывaюще хrтE б9е: просвэти1вый мjръ триднeвнымъ воскrніемъ твои1мъ, и3зми2 лю1ди твоS t руки2 врагHвъ твои1хъ чlвэколю1бче.
И# нhнэ, бGор0диченъ.
Кaкw не диви1мсz бGомyжному ржcтвY твоемY, пречcтнaz; и3скушeніz бо мyжескагw не пріeмши всенепор0чнаz, родилA є3си2 без8 nц7A сн7а пл0тію прeжде вёкъ t nц7A рождeннаго без8 м™ре, никaкоже претерпёвшаго и3змэнeніz, и3ли2 смэшeніz, и3ли2 раздэлeніz, но nбою2 сущєствY св0йство цёло сохрaншаго. Тёмже м™и дв7о вLчце, того2 моли2 сп7сти1сz душaмъ, правослaвнw бцdу и3сповёдающихъ тS.
Вх0дъ съ кади1льницею: Свёте ти1хій:
Прокjменъ, глaсъ з7:
БGъ нaшъ на нб7си2 и3 на земли2, вс‰ є3ли6ка восхотЁ, сотвори2.
Стjхъ: Во и3сх0дэ ї}левэ t є3гЂпта, д0му їaкwвлz и3з8 людeй в†рваръ, бhсть їудeа с™hнz є3гw2.
Стjхъ: М0ре ви1дэ и3 побэжE, їoрдaнъ возврати1сz вспsть.
Стjхъ: Чт0 ти є4сть м0ре, ћкw побёгло є3си2; и3 тебЁ їoрдaне, ћкw возврати1лсz є3си2 вспsть;
И# пaки: БGъ нaшъ на нб7си2 и3 на земли2, вс‰ є3ли6ка восхотЁ, сотвори2.
Їерeй: Рцeмъ вси2: и3 пр0чее є3ктеніи2.
Спод0би гDи:
Тaже, И#сп0лнимъ вечeрнюю:
На стіх0внэ стіхи1ра воскрeсна, глaсъ G:
Стrтію твоeю хrтE, њмрачи1вый с0лнце и3 свётомъ твоегw2 воскrніz, просвэти1вый всsчєскаz, пріими2 нaшу вечeрнюю пёснь чlвэколю1бче.
И# стіхи6ры пaсхи, съ припёвы и4хъ.
Хrт0съ воскрeсе: Три1жды.
И# tпyстъ.
Во вт0рникъ свётлыz седми1цы,
на ќтрени бывaетъ всE послёдованіе непремённw, ћкоже предписaсz.
На хвали1техъ, постaвимъ стіхи2 д7: и3 поeмъ стіхи6ры воскrны, глaсъ G:
Пріиди1те вси2 kзhцы, ўразумёйте стрaшныz тaйны си1лу: хrт0съ бо сп7съ нaшъ, є4же въ начaлэ сл0во, распsтсz нaсъ рaди, и3 в0лею погребeсz, и3 воскрeсе и3з8 мeртвыхъ, є4же сп7сти2 всsчєскаz: томY поклони1мсz.
Повёдаша всS чудесA стрaжіе твои2 гDи: но соб0ръ суеты2 и3сп0лни мзд0ю десни1цу и4хъ, скрhти мнsше воскrніе твоE, є4же мjръ слaвитъ: поми1луй нaсъ.
Рaдости вс‰ и3сп0лнишасz воскrніz и3скyсъ пріи1мша: марjа бо магдали1на ко гр0бу пріи1де, њбрёте ѓгGла на кaмени сэдsща, ри1зами блистaющасz и3 глаг0люща: что2 и4щете живaгw съ мeртвыми: нёсть здЁ, но востA, ћкоже речE, предварsz вы2 въ галілeи.
Во свётэ твоeмъ вLко, ќзримъ свётъ чlвэколю1бче: воскrлъ бо є3си2 и3з8 мeртвыхъ, сп7сeніе р0ду человёческому дaруz: да тS всS твaрь славосл0витъ є3ди1наго безгрёшнаго, поми1луй нaсъ.
И# прaзднику стіхи6ры:
Пaсха свzщeннаz: съ припёвы и4хъ.
Тaже, Хrт0съ воскрeсе: Три1жды.
Е#ктєніи2 и3 tпyстъ. И# чaсъ пeрвый.
На літургjи, ґнтіфHны пaсцэ.
Прокjменъ ґпcла, глaсъ G, пёснь бцdы:
Вели1читъ душA моS гDа, и3 возрaдовасz д¦ъ м0й њ бз7э сп7сэ моeмъ.
Стjхъ: Ћкw призрЁ на смирeніе рабы2 своеS, сe бо t нhнэ ўблажaтъ мS вси2 р0ди.
Ґпcлъ въ дэsніихъ, зачaло д7:
Стaвъ пeтръ:
Ґллилyіа, глaсъ }: Воскrни2 гDи въ пок0й тв0й, ты2, и3 ківHтъ с™hни твоеS.
Стjхъ: Клsтсz гDь дв7ду и4стиною, и3 не tвeржетсz є3S.
Е#ђліе t луки2, зачaло рGi:
Пeтръ востaвъ:
Причaстный: Тёло хrт0во пріими1те:
Стихири воскресні, глас 3:
Твоїм хрестом, Христе Спасе, смерти держава зруйнувалась і диявола омана припинилась; рід же людський, вірою спасений, пісню Тобі завжди приносить.
Просвітилось усе воскресінням Твоїм, Господи, і рай знову відкрився, все творіння, прославляючи Тебе, пісню Тобі завжди приносить.
Прославляю Отця і Сина силу; і Духа Святого оспівую владу, нероздільне, нестворене Божество, Тройцю єдиносущну, що царює повік віку.
І східні 3, глас той самий:
Хресту Твоєму чесному поклоняємося, Христе, і воскресіння Твоє оспівуємо і славимо: бо Твоєю раною всі ми зцілилися.
Оспівуємо Спаса, що від Діви воплотився, заради нас розіп’явся, і на третій день воскрес, даруючи нам велику милість.
До сущих у пеклі зійшов Христос, благовістуючи: радійте, промовляючи: нині Я переміг, Я є воскресіння, Я вас виведу, зруйнувавши врата смерти.
Слава…
Стоячи недостойно у пречистому домі Твоїм, вечірню пісню возсилаємо, із глибини душі взиваючи, Христе Боже: Ти, що просвітив світ триденним воскресінням Твоїм, визволи людей Твоїх із рук ворогів Твоїх, Чоловіколюбче.
І нині…
Богородичний: Як нам не дивуватися Богомужному Різдву Твоєму, Пречиста? Бо, не пізнавши мужа, Ти, всенепорочна, без отця породила Сина у плоті, перше віків народженого від Отця без матері, Який не зазнав ніякої зміни, ані змішання, ані розділення, а в цілості властивості обох природ зберіг. Тому, Мати Діво, Владичице, моли Його, щоб спаслися душі тих, що православно Богородицею визнають Тебе.
Вхід з кадилом. Світло тихе…
Прокимен, глас 7: Бог наш на небесах і на землі все, що захотів, створив.
Стих: При виході Ізраїля з Єгипту, від людей чужих, до дому Якова, стала Юдея святинею Його.
Стих: Море побачило і побігло, Йордан повернувся назад.
Стих: Що з тобою, море, що ти побігло, і з тобою, Йордане, що ти повернувся назад?
Священик: Промовмо всі… і далі єктенія. Сподоби, Господи… і після виголосу на стиховні стихира воскресна, глас 3.
Стражданням Твоїм, Христе, затьмарив сонце, і світлом Твого воскресіння просвітив усе; прийми нашу вечірню пісню, Чоловіколюбче.
Далі стихири Пасхи з їх приспівами: Христос воскрес… (тричі).
І відпуст.
На утрені
Відправляється все за раніше описаною послідовністю, як у понеділок Світлого тижня.
На Хваліте… ставимо стихів 4 і співаємо стихири воскресні, глас 3.
Прийдіть, усі народи, і зрозумійте страшної таїни силу: Христос Спас наш, Який є від початку Слово, розіп’явся заради нас, зі Своєї волі був похований, і воскрес із мертвих, щоб спасти все, Йому поклонімось.
Розповіла про всі чудеса сторожа Твоя, Господи; але зібрання суєтне, наповнивши нагородою руки її, намагалося утаїти воскресіння Твоє, яке світ прославляє; помилуй нас.
Радістю все наповнилося, випробування воскресінням прийнявши: бо Магдалина Марія, прийшовши до гробу, знайшла ангела, що сидів на камені у сяючих ризах і говорив: чого шукаєте живого між мертвими, Його нема тут, Він воскрес, як сказав, і випередить вас у Галилеї.
У світлі Твоєму, Владико, побачимо світло, Чоловіколюбче: бо Ти воскрес із мертвих, даруючи спасіння роду людському, щоб усе творіння прославляло Тебе, єдиного безгрішного; помилуй нас.
І стихири свята: Пасха священна… з їх приспівами.
Далі: Христос воскрес… (тричі).
Єктенії, і відпуст. Час перший.
На Літургії
Антифони Пасхи.
Прокимен Апостола, глас 3, пісня Богородиці:
Величає душа моя Господа, і зрадів дух Мій у Бозі, Спасі Моїм.
Стих: Бо Він зглянувся на смирення раби Своєї, ось бо віднині ублажатимуть Мене всі роди.
Діянь святих апостолів читання. Зачало 4
У ті дні Петро, ставши з одинадцятьма, підвищив голос свій і промовив до них: мужі юдейські і всі жителі Єрусалима! Нехай це буде відомо вам, і вислухайте слова мої: вони не п’яні, як ви думаєте, бо зараз третя година дня; але це те, що провіщав пророк Іоіль: і буде в останні дні, — говорить Господь, — виллю Я від Духа Мого на всяку плоть; і будуть пророкувати сини ваші й дочки ваші, і юнаки ваші видіння бачитимуть, і старці ваші сновидіннями наставлені будуть. І на рабів Моїх і на рабинь Моїх у ті дні виллю від Духа Мого, і будуть пророкувати. І покажу чудеса вгорі на небі і знамення внизу на землі, кров і вогонь і куріння диму. Сонце перетвориться на темряву і місяць на кров, перш ніж прийде день Господній, великий і славний. І буде: усякий, хто прикличе ім’я Господнє, спасеться.
Алилуя, глас 8:
Воскресни, Господи, у спокій Твій, Ти і кивот святині Твоєї.
Стих: Клявся Господь Давиду істиною і не зречеться її.
Євангеліє від Луки. Зачало 113
Одного разу Петро, вставши, побіг до гробу і, нахилившись, побачив самі тільки ризи, що лежали, і пішов назад, дивуючися з того, що сталося. Того ж дня двоє з них йшли в село, що було стадій за шістдесят від Єрусалима і звалося Еммаус. І розмовляли між собою про всі ці події. І коли вони розмовляли і міркували між собою, Сам Ісус, наблизившись, пішов з ними. Але очі їхні були стримані, так що вони не впізнали Його. Він же сказав до них: про що ви сперечаєтесь між собою, ідучи, і чим ви засмучені? Один з них, на ім’я Клеопа, сказав Йому у відповідь: невже Ти, один з тих, що прийшли до Єрусалима, не знаєш, що сталося в ньому цими днями? І сказав їм: що саме? Вони відповіли Йому: про Ісуса Назарянина, Який був мужем-пророком, сильним ділом і словом перед Богом і всіма людьми. Як видали Його первосвященики і начальники наші для засудження на смерть і розіп’яли Його. Ми ж сподівалися, що Він є Той, Хто має визволити Ізраїль, до того ж сьогодні вже третій день, як усе це сталося. Та ще й налякали нас деякі жінки з наших, які вранці були біля гробу, і не знайшли тіла Його, і, прийшовши, розповідали, що вони бачили і явлення ангелів, які говорять, що Він живий. І пішли деякі з наших до гробу, і знайшли так, як жінки говорили, а Самого ж не бачили. Тоді Він сказав їм: о нерозумні і мляві серцем, щоб вірувати в усе, про що говорили пророки! Чи не так же належало постраждати Христу й увійти в славу Свою? І, почавши від Мойсея і від усіх пророків, пояснював їм сказане про Нього у всьому Писанні. І наблизились вони до того села, куди йшли; і Він робив вигляд, що хоче йти далі. А вони затримували Його, кажучи: залишся з нами, бо вже вечоріє, і день закінчується. І Він увійшов і залишився з ними. І коли Він возлежав з ними, то взяв хліб, благословив, переломив і подав їм. У них же відкрилися очі, і вони впізнали Його. Але Він став невидимим для них. І вони казали один одному: чи ж не палало в нас серце наше, коли Він говорив нам у дорозі і коли пояснював нам Писання? І, вставши тієї ж години, повернулися до Єрусалима і знайшли разом одинадцятьох і тих, що були з ними, які говорили, що Господь воістину воскрес і явився Симонові. І вони розповіли, що було в дорозі, і як вони Його впізнали у переломленні хліба.
Причасний: Тіло Христове…
