У середу Світлої Седмиці
Последование вечерни
на Го́споди воззва́х: поста́вим стихо́в 6, и пое́м стихи́ры воскре́сны, гла́с 4:
Животворя́щему Твоему́ Кресту́, непреста́нно кла́няющеся Христе́ Бо́же, тридне́вное Воскресе́ние Твое́ сла́вим: те́м бо обнови́л еси́ истле́вшее челове́ческое естество́ Всеси́льне, и и́же на небеса́ восхо́д обнови́л еси́ на́м, я́ко еди́н Бла́г и Человеколю́бец.
Дре́ва преслуша́ния запреще́ние разреши́л еси́ Спасе́, на дре́ве Кре́стнем во́лею пригвозди́вся, и во а́д соше́д, Си́льне, сме́ртныя у́зы я́ко Бо́г растерза́л еси́. Те́мже кла́няемся е́же из ме́ртвых твоему́ воскресе́нию, ра́достию вопию́ще: всеси́льне Го́споди, сла́ва Тебе́.
Врата́ а́дова сокруши́л еси́ Го́споди, и твое́ю сме́ртию сме́ртное ца́рство разруши́л еси́: ро́д же челове́ческий от истле́ния свободи́л еси́, живо́т и нетле́ние ми́ру дарова́в, и ве́лию ми́лость.
И восто́чны 3:
Прииди́те воспои́м лю́дие, Спа́сово тридне́вное воста́ние, и́мже изба́вихомся а́довых нереши́мых у́з: и нетле́ние и жи́знь вси́ восприя́хом зову́ще: распны́йся, и погребы́йся, и воскресы́й, спаси́ ны Воскресе́нием Твои́м, еди́не Человеколю́бче.
А́нгели и челове́цы Спа́се, твое́ пою́т тридне́вное воста́ние, и́мже озари́шася вселе́нныя концы́, и рабо́ты вра́жия вси́ изба́вихомся, зову́ще: животво́рче всеси́льне Спа́се, спаси́ ны воскресе́нием Твои́м, еди́не Человеколю́бче.
Врата́ ме́дная сте́рл еси́, и вереи́ сокруши́л еси́ Христе́ Бо́же, и ро́д челове́ческий па́дший воскреси́л еси́. Сего́ ра́ди согла́сно вопие́м: воскресы́й из ме́ртвых Го́споди, сла́ва Тебе́.
Сла́ва:
Го́споди, е́же от Отца́ Твое́ Рождество́, безле́тно е́сть и присносу́щно: е́же от Де́вы воплоще́ние, неизрече́нно челове́ком и несказа́нно: и е́же во а́д соше́ствие стра́шно диа́волу и а́ггелом его́: сме́рть бо попра́в, тридне́вен воскре́сл еси́ нетле́ние подава́я челове́ком, и ве́лию ми́лость.
И ны́не: Богоро́дичен:
И́же Тебе́ ра́ди богооте́ц проро́к Дави́д пе́сненно о Тебе́ провозгласи́, вели́чия Тебе́ Сотво́ршему: предста́ Цари́ца одесну́ю Тебе́, Тя́ бо Ма́терь, Хода́таицу живота́ показа́, без отца́ из Тебе́ вочелове́читися благоволи́вый Бо́г, да Сво́й па́ки обнови́т о́браз, истле́вший страстьми́, и заблу́ждшее горохи́щное обре́т овча́, на ра́мо восприи́м, ко Отцу́ принесе́т, и Своему́ хоте́нию, с небе́сными совокупи́т си́лами, и спасе́т Богоро́дице, ми́р, Христо́с име́яй ве́лию и бога́тую ми́лость.
Вхо́д с кади́лом: Све́те ти́хий: Проки́мен, гла́с 8: Гла́сом мои́м ко Го́споду воззва́х, гла́сом мои́м к Бо́гу, и вня́т ми́. Сти́х: В де́нь ско́рби моея́ Бо́га взыска́х. Сти́х: Отве́ржеся уте́шитися душа́ моя́. Сти́х: Бо́же, во святе́м пу́ть тво́й. И па́ки: Гла́сом мои́м ко Го́споду воззва́х:
На стихо́вне стихи́ра воскре́сна, гла́с 4:
Го́споди, возше́д на Кре́ст, пра́деднюю на́шу кля́тву потреби́л еси́, и соше́д во а́д, ве́чныя у́зники свободи́л еси́, нетле́ние да́руя челове́ческому ро́ду: сего́ ра́ди пою́ще сла́вим животворя́щее и спаси́тельное Твое́ воста́ние.
Та́же, па́схи стихи́ры с припе́вы и́х. И про́чее я́ко предписа́ся, и отпу́ст.
Последование утрени
восле́дование все́ пра́здника, я́коже предъяви́ся.
На хвали́тех, поста́вим стихи́ 4. И пое́м стихи́ры воскре́сны, гла́с 4:
Кре́ст претерпе́вый и сме́рть, и воскресы́й из ме́ртвых Всеси́льне Го́споди, сла́вим Твое́ Воскресе́ние.
Кресто́м Твои́м Христе́, от дре́вния кля́твы свободи́л еси́ на́с, и сме́ртию Твое́ю естество́ на́ше му́чащаго диа́вола упраздни́л еси́: воста́нием же Твои́м ра́дости вся́ испо́лнил еси́. Те́мже вопие́м Ти́: воскресы́й из ме́ртвых Го́споди, сла́ва Тебе́.
Твои́м Кресто́м Христе́ Спа́се, наста́ви на́с на и́стину Твою́, и изба́ви на́с от се́тей вра́жиих, воскресы́й из ме́ртвых, возста́ви ны́ па́дшыяся грехо́м, просте́р ру́ку Твою́ Человеколю́бче Го́споди, моли́твами святы́х Твои́х.
Оте́ческих Твои́х не́др не разлучи́вся, Единоро́дный Сло́ве Бо́жий, прише́л еси́ на зе́млю за человеколю́бие, Челове́к бы́в непрело́жен, и Кре́ст и сме́рть претерпе́л еси́ пло́тию, безстра́стный Божество́м: воскре́с же из ме́ртвых, безсме́ртие по́дал еси́ ро́ду челове́ческому, я́ко еди́н Всеси́лен.
Та́же стихи́ры па́схи с припе́вы и́х, и обы́чный отпу́ст. И лити́а вне́ оби́тели. Часы́ же по обы́чаю па́схи.
Во вт0рникъ свётлыz седми1цы вeчера,
на ГDи воззвaхъ: постaвимъ стіхHвъ ѕ7, и3 поeмъ стіхи6ры воскрeсны, глaсъ д7:
Животворsщему твоемY кrтY, непрестaннw клaнzющесz хrтE б9е, триднeвное воскrніе твоE слaвимъ: тёмъ бо њбнови1лъ є3си2 и3стлёвшее человёческое є3стество2 всеси1льне, и3 и4же на нб7сA восх0дъ њбнови1лъ є3си2 нaмъ, ћкw є3ди1нъ бlгъ и3 чlвэколю1бецъ.
Дрeва преслушaніz запрещeніе разрэши1лъ є3си2 сп7сE, на дрeвэ кrтнэмъ в0лею пригвозди1всz, и3 во ѓдъ сошeдъ си1льне, смє1ртныz ќзы ћкw бGъ растерзaлъ є3си2. Тёмже клaнzемсz є4же и3з8 мeртвыхъ твоемY воскrнію, рaдостію вопію1ще: всеси1льне гDи, слaва тебЁ.
ВратA ѓдова сокруши1лъ є3си2 гDи, и3 твоeю смeртію смeртное цaрство разруши1лъ є3си2: р0дъ же человёческій t и3стлёніz свободи1лъ є3си2, жив0тъ и3 нетлёніе мjру даровaвъ, и3 вeлію млcть.
И# вост0чны G:
Пріиди1те воспои1мъ лю1діе, сп7сово триднeвное востaніе, и4мже и3збaвихомсz ѓдовыхъ нерэши1мыхъ ќзъ: и3 нетлёніе и3 жи1знь вси2 воспріsхомъ зовyще: распнhйсz, и3 погребhйсz, и3 воскресhй, сп7си1 ны воскrніемъ твои1мъ, є3ди1не чlвэколю1бче.
ЃгGли и3 человёцы сп7се, твоE пою1тъ триднeвное востaніе, и4мже њзари1шасz вселeнныz концы2, и3 раб0ты врaжіz вси2 и3збaвихомсz, зовyще: животв0рче всеси1льне сп7се, сп7си1 ны воскrніемъ твои1мъ, є3ди1не чlвэколю1бче.
ВратA мBднаz стeрлъ є3си2, и3 верєи2 сокруши1лъ є3си2 хrтE б9е, и3 р0дъ человёческій пaдшій воскRси1лъ є3си2. Сегw2 рaди соглaсно вопіeмъ: воскресhй и3з8 мeртвыхъ гDи, слaва тебЁ.
Слaва:
ГDи, є4же t nц7A твоE ржcтво2, безлётно є4сть и3 присносyщно: є4же t дв7ы воплощeніе, неизречeнно человёкwмъ и3 несказaнно: и3 є4же во ѓдъ сошeствіе стрaшно діaволу и3 ѓггелwмъ є3гw2: смeрть бо попрaвъ, триднeвенъ воскrлъ є3си2 нетлёніе подавaz человёкwмъ, и3 вeлію млcть.
И# нhнэ: бGор0диченъ:
И$же тебE рaди бGоoтeцъ прbр0къ дв7дъ пёсненнw њ тебЁ провозгласи2, вели6чіz тебЁ сотв0ршему: предстA цRи1ца њдеснyю тебE, тs бо м™рь, ходaтаицу животA показA, без8 nц7A и3з8 тебE вочеловёчитисz бlговоли1вый бGъ, да св0й пaки њбнови1тъ w4бразъ, и3стлёвшій страстьми2, и3 заблyждшее горохи1щное њбрётъ nвчA, на рaмо воспріи1мъ, ко nц7Y принесeтъ, и3 своемY хотёнію, съ нбcными совокупи1тъ си1лами, и3 сп7сeтъ бцdе, мjръ, хrт0съ и3мёzй вeлію и3 богaтую млcть.
Вх0дъ съ кади1ломъ: Свёте ти1хій:
Прокjменъ, глaсъ }:
Глaсомъ мои1мъ ко гDу воззвaхъ, глaсомъ мои1мъ къ бGу, и3 внsтъ ми2.
Стjхъ: Въ дeнь ск0рби моеS бGа взыскaхъ.
Стjхъ: Tвeржесz ўтёшитисz душA моS.
Стjхъ: Б9е, во с™ёмъ пyть тв0й.
И# пaки: Глaсомъ мои1мъ ко гDу воззвaхъ:
На стіх0внэ стіхи1ра воскрeсна, глaсъ д7:
ГDи, возшeдъ на кrтъ, прaдэднюю нaшу клsтву потреби1лъ є3си2, и3 сошeдъ во ѓдъ, вBчныz ќзники свободи1лъ є3си2, нетлёніе дaруz человёческому р0ду: сегw2 рaди пою1ще слaвимъ животворsщее и3 сп7си1тельное твоE востaніе.
Тaже, пaсхи стіхи6ры съ припёвы и4хъ.
И# пр0чее ћкw предписaсz, и3 tпyстъ.
Въ срeду свётлыz седми1цы, на ќтрени,
вослёдованіе всE прaздника, ћкоже пред8zви1сz.
На хвали1техъ, постaвимъ стіхи2 д7. И# поeмъ стіхи6ры воскrны, глaсъ д7:
Кrтъ претерпёвый и3 смeрть, и3 воскресhй и3з8 мeртвыхъ всеси1льне гDи, слaвимъ твоE воскrніе.
Кrт0мъ твои1мъ хrтE, t дрeвніz клsтвы свободи1лъ є3си2 нaсъ, и3 смeртію твоeю є3стество2 нaше мyчащаго діaвола ўпраздни1лъ є3си2: востaніемъ же твои1мъ рaдости вс‰ и3сп0лнилъ є3си2. Тёмже вопіeмъ ти2: воскRсhй и3з8 мeртвыхъ гDи, слaва тебЁ.
Твои1мъ кrт0мъ хrтE сп7се, настaви нaсъ на и4стину твою2, и3 и3збaви нaсъ t сётей врaжіихъ, воскRсhй и3з8 мeртвыхъ, возстaви ны2 пaдшыzсz грэх0мъ, простeръ рyку твою2 чlвэколю1бче гDи, мlтвами с™hхъ твои1хъ.
N§ескихъ твои1хъ нёдръ не разлучи1всz, є3динор0дный сл0ве б9ій, пришeлъ є3си2 на зeмлю за чlвэколю1біе, чlвёкъ бhвъ непрел0женъ, и3 кrтъ и3 смeрть претерпёлъ є3си2 пл0тію, безстрaстный б9еств0мъ: воскрeсъ же и3з8 мeртвыхъ, безсмeртіе п0далъ є3си2 р0ду человёческому, ћкw є3ди1нъ всеси1ленъ.
Тaже стіхи6ры пaсхи съ припёвы и4хъ, и3 nбhчный tпyстъ. И# літjа внЁ nби1тели. Часh же по nбhчаю пaсхи.
На літургjи ґнтіфHны пaсхи
Прокjменъ ґпcла, глaсъ ѕ7:
ПомzнY и4мz твоE во всsкомъ р0дэ и3 р0дэ.
Стjхъ: Слhши дщи2 и3 ви1ждь, и3 приклони2 ќхо твоE.
Ґпcлъ дэsній, зачaло є7:
РечE пeтръ къ лю1демъ:
Ґллилyіа, глaсъ в7: Вели1читъ душA моS гDа, и3 возрaдовасz д¦ъ м0й њ бз7э сп7сэ моeмъ.
Стjхъ: Ћкw призрЁ на смирeніе рабы2 своеS, сe бо t нhнэ ўблажaтъ мS вси2 р0ди.
Е#ђліе t їwaнна, зачaло д7:
Стоsше їwaннъ:
Причaстный: Тёло хrт0во:
Животворчому Твоєму хресту безперестанно поклоняючись, Христе Боже, триденне воскресіння Твоє славимо; ним бо Ти оновив зотліле людське єство, Всесильний, і нам на небеса вхід Ти оновив як єдиний благий і Чоловіколюбець.
Від непослуху забороненого дерева Ти визволив, Спасе, розіп’явшись добровільно на древі хреснім і, в пекло зійшовши, Всесильний, кайдани смерти розірвав як Бог. Тому поклоняємося Твоєму з мертвих воскресінню, радісно взиваючи: Всемогутній Господи, слава Тобі.
Врата пекельні знищив Ти, Господи, і Твоєю смертю смертне царство зруйнував; рід же людський від тління визволив, життя і нетління світу дарував, і велику милість.
І східні 3:
Прийдіть, люди, оспіваймо Спасове триденне воскресіння, яким ми звільнилися від пекельних тяжких кайданів, і нетління й життя всі сприйняли, взиваючи: розіп’ятий, похований і воскреслий, спаси нас Твоїм воскресінням, єдиний Чоловіколюбче.
Ангели і люди, Спасе, оспівують Твоє триденне воскресіння, яким засяяли краї вселенної, і від неволі ворожої всі визволилися, взиваючи: Животворче, всесильний Спасе, спаси нас Твоїм воскресінням, єдиний Чоловіколюбче.
Врата мідні зруйнував Ти і кайдани розірвав, Христе Боже, і рід людський гріховний Ти воскресив; тому єдинодушно співаємо: воскреслий із мертвих, Господи, слава Тобі.
Слава…
Господи, Твоє від Отця народження безлітне є і вічне; Твоє від Діви втілення незбагненне для людей і невимовне; Твоє вшестя у пекло страшне для диявола і ангелів його. Бо Ти смерть подолав триденним воскресінням, подаючи людям нетління і велику милість.
І нині…
Богородичний: Пророк Давид, що через Тебе, Богородице, богоотцем став, у пісні Тому, хто велич Тобі дарував, так провістив про Тебе: стала Цариця праворуч Тебе. Бо Тебе, Матір, заступницею життя показав Бог, що благозволив від Тебе без отця людиною стати, щоб образ Свій оновити, що у пристрастях зітлів, і овечку, в горах заблукалу, відшукавши та на плечі взявши, до Отця принести, з волі Своєї з’єднати з Небесними Силами і спасти, Богородице, світ, Христос має велику й багату милість.
Вхід з кадилом. Світло тихе…
Прокимен, глас 8:
Голосом моїм до Господа взивав, голосом моїм до Бога, і Він почув мене.
Стих: В день скорботи моєї Бога знайшов руками моїми.
Стих: Відвернулася від утіхи душа моя, пом’янув Бога і звеселився.
Стих: Боже, у святому путь Твоя.
І знову: Голосом моїм до Господа взивав…
На стиховні стихири воскресні, глас 4:
Господи, зійшовши на хрест, прадідів наших клятву Ти розірвав і, зійшовши до пекла, ув’язнених від віку Ти визволив, нетління дарував роду людському. Заради цього ми оспівуємо, славлячи животворче і спасительне Твоє воскресіння.
Далі стихири Пасхи з їх приспівами, і все інше, як написано; і відпуст.
На утрені
Весь порядок свята, як і в попередні пасхальні дні.
На Хваліте… ставимо стихів 4, і співаємо стихири воскресні, глас 4.
Ти хрест перетерпів і смерть, і воскрес із мертвих, Всесильний Господи, славимо Твоє воскресіння.
Хрестом Твоїм, Христе, від давньої клятви Ти визволив нас, і смертю Твоєю знищив диявола, що мучив єство наше; воскресінням же Твоїм Ти наповнив усе радістю. Тому взиваємо до Тебе: воскреслий із мертвих, Господи, слава Тобі.
Твоїм хрестом, Христе Спасе, настав нас на істину Твою, і визволи нас від сітей ворожих; воскреслий із мертвих, підніми нас, що впали у гріх, простягнувши руку Твою, Чоловіколюбче Господи, молитвами святих Твоїх.
Від Отцівського Твого лона Ти не відлучився, єдинородне Слово Боже, прийшов Ти на землю заради чоловіколюбства, ставши людиною незаперечно, і хрест і смерть Ти перетерпів плоттю, будучи безстрасним Божеством: воскрес із мертвих і дарував безсмертя роду людському як єдиний Всемогутній.
Далі стихири Пасхи з їх приспівами, і звичайний відпуст.
І літія поза монастирем.
Часи Пасхи, як звичайно.
Прокимен Апостола, глас 6:
Пом’яну ім’я Твоє у всякому роді і роді.
Стих: Слухай дочко, і споглянь, і прихили вухо Твоє.
Діянь святих апостолів читання. Зачало 5
У ті дні Петро сказав до людей: мужі ізраїльські! Вислухайте слова ці: Ісуса Назорея, Мужа, засвідченого вам від Бога силами й чудесами і знаменнями, які Бог створив через Нього серед вас, як і самі знаєте, Його (Ісуса), визначеного радою і передбаченням Божим виданого, ви взяли і, пригвоздивши руками беззаконних, убили; але Бог воскресив Його, розірвавши пута смерти: тому що їй неможливо було втримати Його. Бо Давид говорить про Нього: я бачив Господа перед собою завжди, бо Він праворуч мене, щоб я не похитнувся. Від того зраділо серце моє і звеселився язик мій: навіть і плоть моя спочине в упованні, бо Ти не залишиш душі моєї в пеклі і не даси святому Твоєму побачити тління. Ти дав мені пізнати путь життя; Ти сповниш мене радістю перед лицем твоїм. Мужі-браття, нехай буде дозволено з дерзновенням сказати вам про праотця Давида, що він і помер і був похований, і гріб його у нас до цього дня. Будучи ж пророком і знаючи, що Бог з клятвою обіцяв йому від плоду стегон його воздвигнути Христа у плоті й посадити на престолі його, він, передбачивши, сказав про воскресіння Христове, що не залишиться душа Його у пеклі, і плоть його не побачить тління. Цього Ісуса Бог воскресив, чого всі ми свідки. Отже, Він, будучи вознесений десницею Божою і прийнявши від Отця обітницю Святого Духа, дарував те, що ви нині бачите і чуєте. Бо Давид не зійшов на небеса; але сам говорить: сказав Господь Господеві моєму: сиди праворуч Мене, доки покладу ворогів Твоїх до підніжжя ніг Твоїх. Отже, твердо знай, весь дім Ізраїлів, що Бог учинив Господом і Христом цього Ісуса, Якого ви розп’яли.
Алилуя, глас 2:
Величає душа Моя Господа, і зрадів дух Мій у Бозі, Спасі Моїм.
Стих: Бо зглянувся на смирення раби Своєї, ось бо віднині ублажатимуть Мене всі роди.
Євангеліє від Іоана. Зачало 4
Одного разу стояв Іоан з двома з його учнів. І, побачивши Ісуса, Який ішов, сказав: ось Агнець Божий. Почувши від нього ці слова, обидва учні пішли за Ісусом. Ісус же, обернувшись і побачивши, що вони йдуть за Ним, говорить їм: чого ви шукаєте? Вони сказали Йому: Равві (що означає: Учителю)! Де Ти живеш? Говорить їм: підіть і побачите. Вони пішли і побачили, де Він живе: і пробули у Нього той день, а було близько десятої години. Одним з тих двох, які чули від Іоана про Ісуса і пішли за Ним, був Андрій, брат Симона-Петра. Він спочатку розшукав брата свого Симона і каже йому: ми знайшли Месію, що означає: Христос. І привів його до Ісуса. Ісус же, поглянувши на нього, сказав: ти — Симон, син Іони; ти наречешся Кифа, що означає камінь (Петро).
Причасний: Тіло Христове…
