...
Псалтир

Кафізма 4

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюГрецькоюУкраїнською

Кафизма четвертая

Псало́м Дави́ду, 24.

1 К Тебе́, Го́споди, воздвиго́х ду́шу мою́, Бо́же мо́й, на Тя́ упова́х, да не постыжу́ся во ве́к, ниже́ да посмею́т ми́ ся́ врази́ мои́, 2и́бо вси́ терпя́щии Тя́ не постыдя́тся. 3Да постыдя́тся беззако́ннующии вотще́. 4Пути́ Твоя́, Го́споди, скажи́ ми́, и стезя́м Твои́м научи́ мя́. 5Наста́ви мя́ на и́стину Твою́, и научи́ мя́, я́ко Ты́ еси́ Бо́г Спа́с мо́й, и Тебе́ терпе́х ве́сь де́нь. 6Помяни́ щедро́ты Твоя́, Го́споди, и ми́лости Твоя́, я́ко от ве́ка су́ть. 7Гре́х ю́ности моея́, и неве́дения моего́ не помяни́, по ми́лости Твое́й помяни́ мя́ Ты́, ра́ди бла́гости Твоея́, Го́споди. 8Бла́г и пра́в Госпо́дь, сего́ ра́ди законоположи́т согреша́ющым на пути́. 9Наста́вит кро́ткия на су́д, научи́т кро́ткия путе́м Свои́м. 10Вси́ путие́ Госпо́дни ми́лость и и́стина, взыска́ющым заве́та Его́, и свиде́ния Его́. 11Ра́ди и́мене Твоего́, Го́споди, и очи́сти гре́х мо́й, мно́г бо е́сть. 12Кто́ е́сть челове́к боя́йся Го́спода́ Законоположи́т eму́ на пути́, eго́же изво́ли. 13Душа́ eго́ во благи́х водвори́тся, и се́мя eго́ насле́дит зе́млю. 14Держа́ва Госпо́дь боя́щихся Его́, и заве́т Его́ яви́т и́м. 15О́чи мои́ вы́ну ко Го́споду, я́ко То́й исто́ргнет от се́ти но́зе мои́. 16При́зри на мя́ и поми́луй мя́, я́ко единоро́д и ни́щ е́смь а́з. 17Ско́рби се́рдца моего́ умно́жишася, от ну́жд мои́х изведи́ мя́. 18Ви́ждь смире́ние мое́, и тру́д мо́й, и оста́ви вся́ грехи́ моя́. 19Ви́ждь враги́ моя́, я́ко умно́жишася, и ненавиде́нием непра́ведным возненави́деша мя́. 20Сохрани́ ду́шу мою́, и изба́ви мя́, да не постыжу́ся, я́ко упова́х на Тя́. 21Незло́бивии и пра́вии прилепля́хуся мне́, я́ко потерпе́х Тя́, Го́споди, 22Изба́ви, Бо́же, Изра́иля от все́х скорбе́й eго́.

Псало́м Дави́ду, 25.

1 Суди́ ми́, Го́споди, я́ко а́з незло́бою мое́ю ходи́х, и на Го́спода упова́я, не изнемогу́. 2Искуси́ мя́, Го́споди, и испыта́й мя́, разжзи́ утро́бы моя́, и се́рдце мое́. 3Я́ко ми́лость Твоя́ пре́д очи́ма мои́ма е́сть, и благоугоди́х во и́стине Твое́й. 4Не седо́х с со́нмом су́етным, и со законопресту́пными не вни́ду. 5Возненави́дех це́рковь лука́внующих, и с нечести́выми не ся́ду. 6Умы́ю в непови́нных ру́це мои́, и обы́ду же́ртвенник Тво́й, Го́споди. 7Е́же услы́шати ми́ гла́с хвалы́ Твоея́, и поведа́ти вся́ чудеса́ Твоя́. 8Го́споди, возлюби́х благоле́пие до́му Твоего́ и ме́сто селе́ния сла́вы Твоея́. 9Да не погуби́ши с нечести́выми ду́шу мою́, и с му́жи крове́й живо́т мо́й. 10И́хже в руку́ беззако́ния, десни́ца и́х испо́лнися мзды́. 11А́з же незло́бою мое́ю ходи́х, изба́ви мя́, Го́споди, и поми́луй мя́. 12Нога́ моя́ ста́ на правоте́: в це́рквах благословлю́ Тя́, Го́споди.

Псало́м Дави́ду, пре́жде пома́зания, 26.

1 Госпо́дь просве́щение мое́ и Спаси́тель мо́й, кого́ убою́ся́ Госпо́дь Защи́титель живота́ моего́, от кого́ устрашу́ся́ 2Внегда́ приближа́тися на мя́ зло́бующым, е́же сне́сти пло́ти моя́, оскорбля́ющии мя́, и врази́ мои́, ти́и изнемого́ша и падо́ша. 3А́ще ополчи́тся на мя́ по́лк, не убои́тся се́рдце мое́, а́ще воста́нет на мя́ бра́нь, на Него́ а́з упова́ю. 4Еди́но проси́х от Го́спода, то́ взыщу́: е́же жи́ти ми́ в дому́ Госпо́дни вся́ дни́ живота́ моего́, зре́ти ми́ красоту́ Госпо́дню и посеща́ти хра́м святы́й Его́. 5Я́ко скры́ мя́ в селе́нии Свое́м в де́нь зо́л мои́х, покры́ мя́ в та́йне селе́ния Своего́, на ка́мень вознесе́ мя́. 6И ны́не се́ вознесе́ главу́ мою́, на враги́ моя́: обыдо́х и пожро́х в селе́нии Его́ же́ртву хвале́ния и воскликнове́ния, пою́ и воспою́ Го́сподеви. 7Услы́ши, Го́споди, гла́с мо́й, и́мже воззва́х: поми́луй мя́ и услы́ши мя́. 8Тебе́ рече́ се́рдце мое́, Го́спода взыщу́. Взыска́ Тебе́ лице́ мое́, лица́ Твоего́, Го́споди, взыщу́. 9Не отврати́ лица́ Твоего́ от Мене́ и не уклони́ся гне́вом от раба́ Твоего́: помо́щник мо́й бу́ди, не отри́ни мене́, и не оста́ви мене́, Бо́же Спаси́телю мо́й. 10Я́ко оте́ц мо́й и ма́ти моя́ оста́виста мя́, Госпо́дь же восприя́т мя́. 11Законоположи́ ми́, Го́споди, в пути́ Твое́м и наста́ви мя́ на стезю́ пра́вую вра́г мои́х ра́ди. 12Не преда́ждь мене́ в ду́шы стужа́ющих ми́, я́ко воста́ша на мя́ свиде́теле непра́веднии и солга́ непра́вда себе́. 13Ве́рую ви́дети блага́я Госпо́дня на земли́ живы́х. 14Потерпи́ Го́спода, мужа́йся и да крепи́тся се́рдце твое́, и потерпи́ Го́спода.

Сла́ва:

Псало́м Дави́ду, 27.

1КТебе́, Го́споди, воззову́, Бо́же мо́й, да не премолчи́ши от Мене́, да не когда́ премолчи́ши от Мене́: и уподо́блюся низходя́щым в ро́в. 2Услы́ши, Го́споди, гла́с моле́ния моего́, внегда́ моли́ти ми́ ся́ к Тебе́, внегда́ возде́ти ми́ ру́це мои́ ко хра́му свято́му Твоему́. 3Не привлецы́ мене́ со гре́шники и с де́лающими непра́вду не погуби́ мене,́ глаго́лющими ми́р с бли́жними свои́ми, зла́я же в сердца́х свои́х. 4Да́ждь и́м, Го́споди, по дело́м и́х, и по лука́вству начина́ний и́х: по дело́м руку́ и́х да́ждь и́м: возда́ждь воздая́ние и́х и́м. 5Я́ко не разуме́ша в дела́ Госпо́дня и в дела́ руку́ Его́: разори́ши я́, и не сози́ждеши я́. 6Благослове́н Госпо́дь, я́ко услы́ша гла́с моле́ния моего́. 7Госпо́дь Помо́щник мо́й, и Защи́титель мо́й: на Него́ упова́ се́рдце мое́, и помо́же ми́, и процвете́ пло́ть моя́, и во́лею мое́ю испове́мся Ему́. 8Госпо́дь утвержде́ние люде́й Свои́х, и Защи́титель спа́сений христа́ Своего́ е́сть. 9Спаси́ лю́ди Твоя́ и благослови́ достоя́ние Твое́, и упаси́ я́, и возми́ 3 я́ до ве́ка.

Псало́м Дави́ду, исхо́да ски́нии, 28.

1 Принеси́те Го́сподеви сы́нове Бо́жии, принеси́те Го́сподеви, сы́ны о́вни, принеси́те Го́сподеви сла́ву и че́сть. 2Принеси́те Го́сподеви сла́ву и́мени Его́, поклони́теся Го́сподеви во дворе́ святе́м Его́. 3Гла́с Госпо́день на вода́х, Бо́г сла́вы возгреме́, Госпо́дь на вода́х мно́гих. 4Гла́с Госпо́день в кре́пости, гла́с Госпо́день в великоле́пии. 5Гла́с Го́спода, сокруша́ющаго ке́дры, и стры́ет Госпо́дь ке́дры Лива́нския: 6и истни́т я́ я́ко тельца́ Лива́нска, и возлю́бленный я́ко сы́н единоро́жь. 7Гла́с Го́спода, пресеца́ющаго пла́мень огня́. 8Гла́с Го́спода, стряса́ющаго пусты́ню, и стрясе́т Госпо́дь пусты́ню Кадди́йскую. 9Гла́с Госпо́день сверша́ющий еле́ни, и откры́ет дубра́вы, и в хра́ме Его́ вся́кий глаго́лет сла́ву. 10Госпо́дь пото́п населя́ет, и ся́дет Госпо́дь Ца́рь в ве́к. 11Госпо́дь кре́пость лю́дем Свои́м да́ст, Госпо́дь благослови́т лю́ди Своя́ ми́ром.

Псало́м пе́сни, обновле́ния до́му Дави́дова, 29.

2 Вознесу́ Тя́, Го́споди, я́ко подъя́л мя́ еси́, и не возвесели́л еси́ враго́в мои́х о мне́. 3Го́споди Бо́же мо́й, воззва́х к Тебе́, и исцели́л мя́ еси́. 4Го́споди, возве́л еси́ от а́да ду́шу мою́, спа́сл мя́ еси́ от низходя́щих в ро́в. 5По́йте Го́сподеви, преподо́бнии Его́, и испове́дайте па́мять святы́ни Его́. 6Я́ко гне́в в я́рости Его́, и живо́т в во́ли Его́: ве́чер водвори́тся пла́чь, и зау́тра ра́дость. 7А́з же ре́х во оби́лии мое́м: не подви́жуся во ве́к. 8Го́споди, во́лею Твое́ю пода́ждь добро́те мое́й си́лу. Отврати́л же еси́ лице́ Твое́, и бы́х смуще́н. 9К Тебе́, Го́споди, воззову́, и к Бо́гу моему́ помолю́ся. 10Ка́я по́льза в кро́ви мое́й, внегда́ схо́дити ми́ во истле́ние́ Еда́ испове́стся Тебе́ пе́рсть, или возвести́т и́стину Твою́́ 11Слы́ша Госпо́дь и поми́лова мя́: Госпо́дь бы́сть Помо́щник мо́й. 12Обрати́л еси́ пла́чь мо́й в ра́дость мне́: растерза́л еси́ вре́тище мое́, и препоя́сал мя́ еси́ весе́лием. 13Я́ко да воспое́т Тебе́ сла́ва моя́, и не умилю́ся: Го́споди Бо́же мо́й, во ве́к испове́мся Тебе́.

Сла́ва:

В коне́ц, псало́м Дави́ду, изступле́ния, 30.

2 На Тя́, Го́споди, упова́х, да не постыжу́ся во ве́к: пра́вдою Твое́ю изба́ви мя́ и изми́ мя́. 3Приклони́ ко мне́ у́хо Твое́, ускори́ изъя́ти мя́, бу́ди ми́ в Бо́га Защи́тителя, и в до́м прибе́жища, е́же спасти́ мя́. 4Я́ко держа́ва мо́я и прибе́жище мое́ еси́ Ты́, и и́мене Твоего́ ра́ди наста́виши мя́, и препита́еши мя́. 5Изведе́ши мя́ от се́ти сея́, ю́же скры́ша ми́, я́ко Ты́ еси́ Защи́титель мо́й, Го́споди. 6В ру́це Твои́ предложу́ ду́х мо́й: изба́вил мя́ еси́, Го́споди Бо́же и́стины. 7Возненави́дел еси́ храня́щыя суеты́ вотще́: а́з же на Го́спода упова́х. 8Возра́дуюся и возвеселю́ся о ми́лости Твое́й, я́ко призре́л еси́ на смире́ние мое́, спа́сл еси́ от ну́жд ду́шу мою́, 9и не́си мене́ затвори́л в рука́х вра́жиих, поста́вил еси́ на простра́нне но́зе мои́. 10Поми́луй мя́, Го́споди, я́ко скорблю́: смя́теся я́ростию о́ко мое́, душа́ моя́ и утро́ба моя́. 11Я́ко исчезе́ в боле́зни живо́т мо́й и ле́та моя́ в воздыха́ниих, изнемо́же нището́ю кре́пость моя́ и ко́сти моя́ смято́шася. 12От все́х вра́г мои́х бы́х поноше́ние, и сосе́дом мои́м зело́, и стра́х зна́емым мои́м: видящии мя́ во́н бежа́ша от Мене́. 13Забве́н бы́х я́ко ме́ртв от се́рдца, бы́х я́ко сосу́д погубле́н. 14Я́ко слы́шах гажде́ние мно́гих, живу́щих о́крест, внегда́ собра́тися и́м вку́пе на мя́, прия́ти ду́шу мою́ совеща́ша. 15А́з же на Тя́, Го́споди, упова́х, ре́х: Ты́ еси́ Бо́г мо́й. 16В руку́ Твое́ю жре́бии мои́: изба́ви мя́ из руки́ вра́г мои́х и от гоня́щих мя́. 17Просвети́ лице́ Твое́ на раба́ Твоего́, спаси́ мя́ ми́лостию Твое́ю. 18Го́споди, да не постыжу́ся, я́ко призва́х Тя́: да постыдя́тся нечести́вии и сни́дут во а́д. 19Не́мы да бу́дут устны́ льсти́выя, глаго́лющыя на пра́веднаго беззако́ние, горды́нею и уничиже́нием. 20Ко́ль мно́гое мно́жество бла́гости Твоея́, Го́споди, ю́же скры́л еси́ боя́щымся Тебе́, соде́лал еси́ упова́ющым на Тя́ пре́д сы́ны чело́веческими. 21Скры́еши и́х в та́йне лица́ Твоего́ от мяте́жа челове́ческа, покры́еши и́х в кр́ове от пререка́ния язы́к. 22Благослове́н Госпо́дь, я́ко удиви́ ми́лость Свою́ во гра́де огражде́ния. 23А́з же ре́х во изступле́нии мое́м: отве́ржен е́смь от лица́ о́чию Твое́ю: сего́ ра́ди услы́шал еси́ гла́с моли́твы моея́, внегда́ воззва́х к Тебе́. 24Возлюби́те Го́спода, вси́ преподо́бнии Его́, я́ко и́стины взыска́ет Госпо́дь, и воздае́т изли́ше творя́щым горды́ню. 25Мужа́йтеся, и да крепи́тся се́рдце ва́ше, вси́ упова́ющии на Го́спода.

Псало́м Дави́ду, ра́зума, 31.

1 Блаже́ни, и́хже остави́шася беззако́ния и и́хже прикры́шася греси́. 2Бла́жен му́ж, eму́же не вмени́т Госпо́дь греха́, ниже́ е́сть во усте́х eго́ ле́сть. 3Я́ко умолча́х, обетша́ша ко́сти моя́, от е́же зва́ти ми́ ве́сь де́нь. 4Я́ко де́нь и но́щь отяготе́ на мне́ рука́ Твоя́, возврати́хся на стра́сть, егда́ унзе́ ми́ те́рн. 5Беззако́ние мое́ позна́х и греха́ моего́ не покры́х, ре́х: испове́м на мя́ беззако́ние мое́ Го́сподеви, и Ты́ оста́вил еси́ нече́стие се́рдца моего́. 6За то́ помо́лится к Тебе́ вся́к преподо́бный во вре́мя благопотре́бно: оба́че в пото́пе во́д мно́гих к не́му не прибли́жатся. 7Ты́ еси́ прибе́жище мое́ от ско́рби обдержа́щия мя́: ра́досте моя́, изба́ви мя́ от обыше́дших мя́. 8Вразумлю́ тя́ и наста́влю тя́ на пу́ть се́й, во́ньже по́йдеши, утвержу́ на тя́ о́чи Мои́. 9Не бу́дите я́ко ко́нь и ме́ск, и́мже не́сть ра́зума: брозда́ми и уздо́ю че́люсти и́х востя́гнеши, не приближа́ющихся к тебе́. 10Мно́ги ра́ны гре́шному, упова́ющаго же на Го́спода ми́лость обы́дет. 11Весели́теся о Го́споде, и ра́дуйтеся, пра́веднии, и хвали́теся, вси́ пра́вии се́рдцем.

Сла́ва:

 

По 4-й кафисме,

Трисвято́е. и по О́тче на́ш:

Та́же тропари́, гла́с 7

Смире́нную мою́ ду́шу посети́, Го́споди, во гресе́х все́ житие́ ижди́вшую: и́мже о́бразом блудни́цу, приими́ и мене́, и спаси́ мя́.

Препла́вая пучи́ну настоя́щаго жити́я, помышля́ю бе́здну мно́гих мои́х зо́л, и не име́яй окорми́теля помышле́ний, Петро́в провещава́ю Ти́ гла́с: спаси́ мя́, Христе́, спаси́ мя, Бо́же, я́ко Человеколю́бец.

Сла́ва: Ско́ро совни́дем в неве́стник Христо́в, да вси́ услы́шим блаже́нный гла́с Христа́ Бо́га на́шего: прииди́те, лю́бящии небе́сную сла́ву, соприча́стницы бы́вше му́дрых де́в, уясни́вше свещы́ на́ша ве́рою.

И ны́не: Душе́, пока́йся пре́жде исхо́да твоего́, су́д неумы́тен гре́шным е́сть и нестерпи́мый. Возопи́й Го́споду во умиле́нии се́рдца: согреши́х Ти́ в ве́дении и не в ве́дении, Ще́дрый, моли́твами Богоро́дицы уще́дри и спаси́ мя́.

Го́споди, поми́луй (40) и моли́тва:

Тебе́, Го́споди, еди́ному благо́му и непамятозло́бному, испове́даю грехи́ моя́, Тебе́ припа́даю вопия́, недосто́йный: согреши́х, Го́споди, согреши́х и не́смь досто́ин воззре́ти на высоту́ небе́сную от мно́жества непра́вд мои́х. Но, Го́споди мо́й, Го́споди, да́руй ми́ сле́зы умиле́ния, еди́ный Бла́же и ми́лостивый, я́ко да и́ми Тя́ умолю́, очи́ститися пре́жде конца́ от вся́каго греха́: стра́шно бо́ и гро́зно ме́сто и́мам проити́, те́ла разлучи́вся, и мно́жество мя́ мра́чное и безчелове́чное де́монов сря́щет, и никто́же в по́мощь спу́тствуяй или́ избавля́яй. Те́м припа́даю Твое́й бла́гости, не преда́ждь оби́дящым мя́, ниже́ да похва́лятся о мне́ врази́ мои́, благи́й Го́споди, ниже́ да реку́т: в ру́ки на́ша прише́л еси́, и на́м пре́дан еси́. Ни́, Го́споди, не забу́ди щедро́т Твои́х и не возда́ждь ми́ по беззако́нием мои́м, и не отврати́ лица́ Твоего́ от Мене́: но Ты́, Го́споди, накажи́ мя́, оба́че ми́лостию и щедро́тами. Вра́г же мо́й да не возра́дуется о мне́, но угаси́ eго́ на мя́ преще́ния и все́ упраздни́ eго́ де́йство, и да́ждь ми́ к Тебе́ пу́ть неуко́рный, благи́й Го́споди: зане́же и согреши́в, не прибего́х ко ино́му врачу́, и не простро́х руки́ моея́ к бо́гу чужде́му, не отри́ни у́бо моле́ния моего́, но услы́ши мя́ Твое́ю бла́гостию и утверди́ мое́ се́рдце стра́хом Твои́м, и да бу́дет благода́ть Твоя́ на мне́, Го́споди, я́ко о́гнь попаля́яй нечи́стыя во мне́ по́мыслы. Ты́ бо еси́, Го́споди, све́т, па́че вся́каго све́та; ра́дость, па́че вся́кия ра́дости; упокое́ние, па́че вся́каго упокое́ния; жи́знь и́стинная и спасе́ние, пребыва́ющее во ве́ки веко́в, ами́нь.

Каfjсма четвeртаz

Pал0мъ дв7ду, к7д

Къ тебЁ, гDи, воздвиг0хъ дyшу мою2, б9е м0й, на тS ўповaхъ, да не постыжyсz во вёкъ, нижE да посмэю1тъ ми сz врази2 мои2:

И$бо вси2 терпsщіи тS не постыдsтсz.

                                      ΚΑΘΙΣΜΑ ΤΕΤΑΡΤΟΝ
ΨΑΛΜΟΣ 24ος

Πρὸς σέ, Κύριε, ἦρα τὴν ψυχήν μου, ὁ Θεός μου.

Кафизма №4

24 псалом
Псалом Давида.

1 До Тебе, Господи, підношу душу мою.
2 Боже мій, на Тебе я уповаю. Не дай мені осоромитися, не допусти, щоб вороги мої втішилися перемогою наді мною.
3 Нехай не осоромляться всі, що надіються на Тебе, а осоромляться ті, що беззаконствують даремно.
4 Господи, вкажи мені путі Твої і навчи мене стежок Твоїх.
5 Настав мене на істину Твою і навчи, бо Ти — Бог спасіння мого, на Тебе повсякчас я надію покладаю.
6 Згадай про милосердя Твоє, Господи, і про милість Твою, що подаєш од віку.
7 Гріхів юности моєї і несвідомости моєї не поминай, пом’яни мене в милості Твоїй, Господи, заради благости Твоєї.
8 Господь благий і праведний, тому наставляє грішника на путь спасіння.
9 Він веде покірливих до правди і навчає лагідних путей Своїх.
10 Всі путі Господні — милість і істина для тих, хто шанує завіти Його і свідчення Його.
11 Ради імені Твого, Господи, прости провину мою, бо вона велика.
12 Хто та людина, що боїться Господа? Він укаже їй дорогу, яку треба обирати.
13 Душа її буде у блаженстві, і рід її успадкує землю.
14 Сила Господня — тим, що бояться Його, і завіт Свій відкриває їм.
15 Очі мої завжди до Господа, бо Він визволить із сіті ноги мої.
16 Зглянься на мене, Господи, і помилуй мене, бо я самотній і знесилений.
17 Страждання серця мого примножилися, з біди моєї визволи мене.
18 Поглянь на скорботи мої і знесилення моє і прости всі гріхи мої.
19 Поглянь на ворогів моїх, як багато їх і якою лютою ненавистю ненавидять мене!
20 Охорони душу мою і спаси мене, щоб я не осоромився, уповаючи на Тебе.
21 Непорочність і правда нехай охороняють мене, бо я надіюся на Тебе.
22 Спаси, Боже, народ Твій від усіх страждань його.
 
25 псалом
Псалом Давида.
 
1 Розсуди мене, Господи, бо я ходив у невинності моїй; на Господа я надіявся і не похитнувся.
2 Випробуй мене, Господи, досліди мене, розпали серце моє і всю істоту мою.
3 Бо милість Твоя перед моїми очима, і я ходив у істині Твоїй.
4 Не сидів я з людьми нечестивими, і з підступними не піду.
5 Я зненавидів збори беззаконників і з нечестивцями не сяду.
6 Умию в невинності руки мої і обійду жертовник Твій, Господи,
7 щоб сповіщати голосом хвали про всі дивні діла Твої.
8 Господи, полюбив я красу дому Твого і місце оселі слави Твоєї.
9 Не погуби з нечестивими душі моєї і життя мого з людьми кровожерними,
10 що руки їхні готові на беззаконня, а правиця їхня повна підкупів.
11 Я ж у непорочності моїй ходжу. Спаси мене, [Господи], і помилуй мене.
12 Нога моя стоїть на дорозі правди. У церквах буду благословляти Тебе, Господи.
 
26 псалом
(До помазання).
Псалом Давида.

 
1 Господь — Просвіта моя і Спаситель мій, кого убоюся? Господь — Захисник життя мого, кого устрашуся?
2 Коли нападуть на мене противники й вороги мої, щоб пожерти тіло моє, то вони спотикнуться і впадуть.
3 Коли й військо проти мене стане, не злякається серце моє; коли й ціла війна стане проти мене, і тоді я буду надіятися на Нього.
4 Одного прошу я у Господа, одного бажаю, щоб жити мені в домі Господньому усі дні життя мого, дивитися на красу Господню, щоранку молитися у храмі Його.
5 Бо Він сховає мене в домі Своїм у день біди, сховає в оселі Своїй, на скелю піднесе мене.
6 Я піднесу голову мою вище за ворогів моїх, що оточують мене. Принесу в домі Його жертву хвали. Буду співати й прославляти Господа.
7 Почуй, Господи, голос мій, яким я взиваю до Тебе; зглянься на мене і помилуй мене.
8 Від Тебе говорить серце моє: «Шукайте Господа!» Я шукаю лиця Твого, Господи.
9 Не відвертай же від мене лиця Твого і не відкидай у гніві раба Твого. Ти — Поміч моя, не відкинь мене і не покинь мене, Боже, Спасителю мій.
10 Бо коли батько й мати покинули мене, то Ти, Господи, прийняв мене.
11 Навчи ж мене, Господи, путей Твоїх і настанови на стежку правди, задля ворогів моїх.
12 Не віддавай мене в руки ворогам моїм, бо повстали проти мене лжесвідки і злобою палають на мене.
13 Але я вірю, що побачу милість Господню на землі живих.
14 Надійся ж на Господа і будь мужнім. Нехай кріпиться серце твоє. Чекай допомоги від Господа.
Слава…
 
27 псалом
Псалом Давида.
 
1 До Тебе, Господи, взиваю я. Боже мій! Не будь мовчазний до мене. Бо коли не будеш зважати на мене, то я стану як ті, що сходять у могилу.
2 Почуй, Господи, голос моління мого, коли я молюся до Тебе, коли підношу руки мої до храму святого Твого.
3 Не осуди мене з нечестивими і не погуби з тими, що чинять неправду, що говорять про мир до ближніх своїх, а на серці у них зло.
4 Воздай їм, Господи, за ділами їхніми, за лукавством вчинків їх: за ділами рук їхніх відплати їм заслужене ними.
5 За те, що вони не зважали на діла Господні, на діла рук Його, Він зруйнує їх і вже не відбудує.
6 Нехай буде благословенний Господь, бо Він почув голос моління мого.
7 Господь — помічник мій і захисник мій. На Нього уповало серце моє. Він допоміг мені і оновив тіло моє. Я віддам Йому хвалу піснею моєю.
8 Господь — кріпость людей Своїх, захист і Спаситель помазаника Свого.
9 Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє: паси їх і піднось їх повіки.
 
28 псалом
(Після закінчення свята кущів).
Псалом Давида.

 
1 Принесіть Господеві, сини Божі, принесіть Господеві молодих ягнят, принесіть Господеві славу і честь.
2 Віддавайте Господеві славу імені Його. Поклоняйтеся Господеві в дивній святині Його.
3 Голос Господній над водами, Бог слави загримів. Загримів Господь над водами великими.
4 Голос Господа могутній, голос Господа величний.
5 Голос Господа ламає кедри, Господь сокрушає кедри ливанські.
6 Від голосу Його гори скачуть, як телята, Ливан і Сиріон — як молоді єдинороги.
7 Голос Господа викрешує полум’я вогню, від голосу Господа трясеться пустеля. Потрясає Господь пустелю Кадеську.
8 Голос Господа розроджує ланей і оголює ліси. У храмі Його все говорить про Його велич.
9 Господь возсів на Престолі над водами великими і як Цар буде над нами повіки.
10 Господь дасть силу народові Своєму, Господь миром благословить людей Своїх.
 
29 псалом
Пісня Давида на оновлення дому.
 
1-2 Прославлятиму Тебе, Господи, бо Ти підняв мене і не допустив, щоб вороги мої тішилися наді мною.
3 Господи, Боже мій! Я взивав до Тебе, і Ти зцілив мене.
4 Господи, Ти вивів душу мою з пекла, Ти повернув мене до життя, визволив мене з — поміж тих, що сходять у могилу.
5 Співайте Господеві, всі святі Його, прославляйте святу пам’ять Його,
6 бо на мить гнів Його і на все життя — милість Його; звечора плач, а на ранок — радість.
7 І я говорив у дні благоденства мого: «Не похитнуся я повіки».
8 Господи, Ти з милости Своєї укріпив гору мою, але відвернув Ти лице Твоє, і я захитався.
9 Тоді до Тебе, Господи, я взивав і до Бога [мого] молився, кажучи:
10 «Яка користь у крові моїй, коли я зотлію? Чи ж буде порох славити Тебе та сповіщати про істину Твою?
11 Господи, почуй мене і помилуй мене; Господи, прийди на поміч мені».
12 І Ти змінив плач мій на радість, зняв з мене одежу смутку і зодягнув мене веселістю.
13 Нехай же славить Тебе душа моя і не вмовкає. Господи, Боже мій, буду славити Тебе повік.

Слава…
 
30 псалом
Начальнику хору.
Псалом Давида.
(Під час повстання).

 
1-2 На Тебе, Господи, уповаю. Не дай мені осоромитися повіки, правдою Твоєю спаси мене.
3 Прихили до мене вухо Твоє, поспіши визволити мене; будь мені Богом Заступником і Домом пристановища, щоб спасти мене.
4 Бо Ти сила моя і пристановище моє. Заради імені Твого наставляєш мене і насичуєш мене.
5 Виведи мене з сіті, яку таємно поставили на мене, бо Ти Заступник мій, Господи.
6 В руки Твої віддаю дух мій — Ти визволив мене, Господи, Боже істини.
7 Я ненавиджу тих, що надіються на ідолів, я ж на Господа уповаю.
8 Возрадуюсь і звеселюся милістю Твоєю, бо Ти зглянувся на смирення моє і визволив з недолі душу мою.
9 Не віддав мене в руки ворогів, а поставив на просторі ноги мої.
10 Помилуй мене, Господи, бо я у скорботі; висохло від горя око моє, і душа моя і все нутро моє.
11 Бо виснажилося у недузі життя моє, і роки мої в зітханнях. У стражданнях моїх знемогла сила моя, і кості мої висохли.
12 Від нападів ворогів моїх я став посміховиськом навіть у сусідів моїх і страхіттям для знайомих моїх; ті, що бачать мене, геть тікають від мене.
13 Я забутий у серцях, як мертвий; я став наче посуд розбитий.
14 Бо я чую, як мене ганьблять ті, що живуть навколо мене, коли вони збираються та радяться, щоб узяти душу мою.
15 Але я на Тебе, Господи, уповаю і кажу: «Ти — Бог мій».
16 У руці Твоїй доля моя. Визволи мене з рук ворогів моїх, від гонителів моїх.
17 Просвіти лице Твоє на раба Твого, спаси мене милістю Твоєю, Господи.
18 Нехай не осоромлюся тим, що призиваю Тебе, нехай осоромляться нечестиві і зійдуть у пекло.
19 Нехай замовкнуть уста улесливі, що говорять беззаконня проти праведного, гордовито і зневажливо.
20 Яке велике множество благости Твоєї, Господи, яку зберігаєш Ти для тих, що бояться Тебе, яку наготував Ти для тих, що уповають на Тебе перед синами людськими!
21 Ти сховаєш їх у сяйві лиця Твого від заколотів людських, укриєш їх під покровом Твоїм від ворожнечі народів.
22 Благословенний Господь, Який явив мені дивну милість Свою у місті оборонному.
23 Я ж сказав у нестямі моїй: «Відкинутий я від очей Твоїх». Але почув Ти голос молитви моєї, коли я взивав до Тебе.
24 Любіть Господа, всі преподобні Його, бо Господь охороняє вірних Своїх і з лишком відплачує гордовитим.
25 Будьте мужні, і нехай кріпиться серце ваше, всі, хто уповає на Господа.
 
31 псалом
Псалом Давида. Повчання.
 
1 Блаженні, кому прощено беззаконня і чиї гріхи покрито.
2 Блажен муж, якому Господь не поставить у провину гріха і в устах якого немає лукавства.
3 Коли я замовк, постарілися кості мої від благання мого увесь день.
4 Бо день і ніч тяжіла наді мною рука Твоя, і свіжість лиця мого зникла, як у літню посуху.
5 Беззаконня мої я пізнав і гріха мого не утаїв. Я сказав: визнаю я перед Господом беззаконня мої, і Ти простив провини серця мого.
6 Тому помолиться до Тебе кожен праведник у слушний час, і навіть велика повінь не досягне його.
7 Ти Пристановище моє у скорботі, що огорнула мене; Радосте моя, визволи мене від тих, що оточили мене.
8 «Врозумлю тебе й наставлю тебе на путь, що нею ходитимеш; пильнуватиме тебе око Моє.
9 Не будьте як кінь і мул, що розуму не мають; віжками та вуздечкою стягни щелепи їх, якщо не наближаються до тебе».
10 Багато покарань грішникові, а того, хто уповає на Господа, покриє милість.
11 Веселіться в Господі і радуйтеся, праведні, і торжествуйте всі, праві серцем.

Слава…

Після 4-ї кафизми

 Трисвяте… по Отче наш
І тропарі, глас 4.
 
Убогу душу мою, що в гріхах прожила життя, відвідай, Господи, і, як блудницю, прийми й мене і спаси мене.
 
Перепливаючи пучину цього життя, я потопаю через безліч моїх гріхів і, не маючи спасіння в думках моїх, кличу до Тебе Петровим голосом: «Спаси мене, Христе! Спаси мене, Боже, як Чоловіколюбець».
Слава…Скоро вийдемо назустріч Христові, як ті діви, щоб почути солодкий голос Христа Бога нашого. Ідіть же всі, що любите небесну славу, приєднайтеся до мудрих дів, засвітивши свічки наші вірою.
І нині…Душе! Покайся раніше кінця твого, бо суд неминучий для грішників і нестерпний. Взивай до Господа розчуленим серцем: згрішив я свідомо й несвідомо. Щедрий! Молитвами Богородиці помилуй мене.
 
Господи, помилуй (40 разів).
 

Молитва

Тобі, Господи, єдиному й незлобивому, сповідую гріхи мої. До Тебе припадаю я, недостойний, і взиваю: згрішив я, Господи, згрішив і недостойний поглянути на висоту небесну через множество неправд моїх. Але, Господи мій, Господи! Дай мені сльози покаяння, щоб я ними ублагав Тебе — єдиного благого і милостивого.  Очисти мене від гріха раніше кінця мого. Бо страшне місце я маю пройти, коли відділюся від тіла мого; бо зустріне мене багато темних демонів, і ніхто не буде мене проводжати й захищати. Тому припадаю до Твого милосердя: не віддай мене тим, що хочуть уловити мене, щоб не потішалися з мене вороги мої та щоб не сказали: «Ти будеш наш!». Ні, Господи, не забудь щедрот Твоїх і не відплати мені за беззаконня мої. Не відверни лиця Твого від мене і, хоч маєш покарати мене, карай милостиво й лагідно, а ворог нехай не посміється з мене. Ти погаси його гнів і спини всі його зли дії. А мені, милосердний Господи, дай дорогу до Тебе просту й легку. Бо хоч і грішив я, але не звертався до іншого лікаря і не простягав руки моєї до бога іншого. Отже не відкидай мене, а почуй мене у благості Твоїй. Утверди серце моє страхом Твоїм, і нехай буде на мені Благодать Твоя, Господи, що, як вогнем, попалить мої нечисті помисли. Бо Ти, Господи, Світло, вище від усякого світла, Радість, вища за всі радості, упокоєння, вище за всякий спокій. Ти — Життя вічне і Спасіння, що перебуває навіки віків. Амінь.