П ослёдованіе ко с™0му причащeнію
М lтвами с™hхъ nтє1цъ нaшихъ, гDи їи7се хrтE б9е нaшъ, поми1луй нaсъ. Ґ ми1нь.
С лaва тебЁ б9е нaшъ, слaва тебЁ.
М lтва с™0му д¦у:
Ц Rю2 нбcный, ўтёшителю, дш7е и4стины, и4же вездЁ сhй, и3 вс‰ и3сполнszй, сокр0вище бlги1хъ, и3 жи1зни подaтелю, пріиди2 и3 всели1сz въ ны2, и3 њчи1сти ны2 t всsкіz сквeрны, и3 сп7си2, бlже, дyшы нaшz.
Т рис™0е:
С ™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй нaсъ. [Три1жды]
С лaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґ ми1нь.
М lтва ко прес™ёй трbцэ:
П рес™az трbце, поми1луй нaсъ: гDи, њчи1сти грэхи2 нaшz: вLко, прости2 беззакHніz н†ша: с™hй, посэти2 и3 и3сцэли2 нeмwщи нaшz, и4мене твоегw2 рaди.
Г Dи, поми1луй. [Три1жды]
С лaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґ ми1нь.
М lтва гDнz:
Џ §е нaшъ, и4же є3си2 на нб7сёхъ, да с™и1тсz и4мz твоE, да пріи1детъ цrтвіе твоE, да бyдетъ в0лz твоS, ћкw на нб7си2 и3 на земли2. Хлёбъ нaшъ насyщный дaждь нaмъ днeсь: и3 њстaви нaмъ д0лги нaшz, ћкоже и3 мы2 њставлsемъ должникHмъ нaшымъ: и3 не введи2 нaсъ во и3скушeніе, но и3збaви нaсъ t лукaвагw.
Г Dи, поми1луй. [в7i]
С лaва, и3 нhнэ:
П ріиди1те, поклони1мсz цReви нaшему бGу. [Покл0нъ]
П ріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ хrтY, цReви нaшему бGу. [Покл0нъ]
П ріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ самомY хrтY, цReви и3 бGу нaшему. [Покл0нъ]
P ал0мъ к7в.
Г Dь пасeтъ мS, и3 ничт0же мS лиши1тъ. На мёстэ ѕлaчнэ, тaмw всели1 мz, на водЁ пок0йнэ воспитa мz. Дyшу мою2 њбрати2, настaви мS на стєзи2 прaвды, и4мене рaди своегw2. Ѓще бо и3 пойдY посредЁ сёни смeртныz, не ўбою1сz ѕлA, ћкw ты2 со мн0ю є3си2: жeзлъ тв0й и3 пaлица твоS, т† мS ўтёшиста. Ўгот0валъ є3си2 предо мн0ю трапeзу, сопроти1въ стужaющымъ мнЁ: ўмaстилъ є3си2 є3лeомъ главY мою2, и3 чaша твоS ўпоzвaющи мS, ћкw держaвна. И# млcть твоS поженeтъ мS вс‰ дни6 животA моегw2: и3 є4же всели1ти ми сz въ д0мъ гDень въ долготY днjй.
P ал0мъ к7г.
Г Dнz землS, и3 и3сполнeніе є3S, вселeннаz, и3 вси2 живyщіи на нeй. Т0й на морsхъ њсновaлъ ю5 є4сть, и3 на рэкaхъ ўгот0валъ ю5 є4сть. Кто2 взhдетъ на г0ру гDню; и3ли2 кто2 стaнетъ на мёстэ с™ёмъ є3гw2; Непови1ненъ рукaма и3 чи1стъ сeрдцемъ, и4же не пріsтъ всyе дyшу свою2, и3 не клsтсz лeстію и4скреннему своемY. Сeй пріи1метъ бlгословeніе t гDа, и3 млcтыню t бGа сп7са своегw2. Сeй р0дъ и4щущихъ гDа, и4щущихъ лицE бGа їaкwвлz. Возми1те вратA кнsзи вaшz, и3 возми1тесz вратA вBчнаz: и3 вни1детъ цRь слaвы. Кт0 є3сть сeй цRь слaвы; гDь крёпокъ и3 си1ленъ, гDь си1ленъ въ брaни. Возми1те вратA кнsзи вaшz, и3 возми1тесz вратA вBчнаz: и3 вни1детъ цRь слaвы. Кт0 є3сть сeй цRь слaвы; гDь си1лъ, т0й є4сть цRь слaвы.
P ал0мъ рє7i.
В ёровахъ, тёмже возглаг0лахъ: ѓзъ же смири1хсz ѕэлw2. Ѓзъ же рёхъ во и3зступлeніи моeмъ: всsкъ человёкъ л0жъ. Что2 воздaмъ гDеви њ всёхъ, ±же воздадE ми2; Чaшу сп7сeніz пріимY, и3 и4мz гDне призовY: мlтвы мо‰ гDеви воздaмъ пред8 всёми людьми2 є3гw2. ЧCтнA пред8 гDемъ смeрть прпdбныхъ є3гw2. q гDи, ѓзъ рaбъ тв0й, ѓзъ рaбъ тв0й, и3 сhнъ рабhни твоеS: растерзaлъ є3си2 ќзы мо‰. ТебЁ пожрY жeртву хвалы2, и3 во и4мz гDне призовY: мlтвы мо‰ гDеви воздaмъ пред8 всёми людьми2 є3гw2, во дв0рэхъ д0му гDнz, посредЁ тебє2 їеrли1ме.
С лaва, и3 нhнэ:
Ґ ллилyіа, ґллилyіа, ґллилyіа, слaва тебЁ б9е. [Три1жды] И# покл0ны три2.
Т ропари6, глaсъ и7:
Б еззакHніz мо‰ прeзри гDи, t дв7ы рождeйсz, и3 сeрдце моE њчи1сти, хрaмъ то2 творS пречcтому твоемY тёлу и3 кр0ви: нижE tри1ни менE t твоегw2 лицA, без8 числA и3мёzй вeлію млcть.
Слaва: В о причaстіе с™hнь твои1хъ кaкw дерзнY недост0йный; Ѓще бо дерзнY къ тебЁ приступи1ти съ дост0йными, хітHнъ мS њбличaетъ, ћкw нёсть вечeрній, и3 њсуждeніе и3сходaтайствую многогрёшнэй души2 моeй. Њчи1сти гDи сквeрну души2 моеS, и3 сп7си1 мz, ћкw чlвэколю1бецъ.
И# нhнэ: М нHгаz мн0жєства мои1хъ, бцdе, прегрэшeній, къ тебЁ прибэг0хъ чcтаz, сп7сeніz трeбуz: посэти2 немощствyющую мою2 дyшу, и3 моли2 сн7а твоего2 и3 бGа нaшего дaти ми2 њставлeніе, ±же содёzхъ лю1тыхъ, є3ди1на бlгословeннаz.
[ Во ст7yю же четыредесsтницу:
Е # гдA слaвніи ў§нцы2 на ўмовeніи вeчери просвэщaхусz, тогдA їyда ѕлочести1вый сребролю1біемъ недyговавъ њмрачaшесz, и3 беззакHннымъ судіsмъ тебE првdнаго судію2 предаeтъ. ви1ждь, и3мёній рачи1телю, си1хъ рaди ўдавлeніе ўпотреби1вша! бэжи2 несhтыz души2, ўч7телю такwвaz дерзнyвшіz: и4же њ всёхъ бlгjй, гDи, слaва тебЁ.]
P ал0мъ н7.
П оми1луй мS б9е, по вели1цэй млcти твоeй, и3 по мн0жеству щедр0тъ твои1хъ њчи1сти беззак0ніе моE. Наипaче њмhй мS t беззак0ніz моегw2, и3 t грэхA моегw2 њчи1сти мS. Ћкw беззак0ніе моE ѓзъ знaю, и3 грёхъ м0й предо мн0ю є4сть вhну. ТебЁ є3ди1ному согрэши1хъ, и3 лукaвое пред8 тоб0ю сотвори1хъ: ћкw да њправди1шисz во словесёхъ твои1хъ, и3 побэди1ши, внегдA суди1ти ти2. Сe бо въ беззак0ніихъ зачaтъ є4смь, и3 во грэсёхъ роди1 мz мaти моS. Сe бо и4стину возлюби1лъ є3си2, безвBстнаz и3 т†йнаz премyдрости твоеS kви1лъ ми2 є3си2. Њкропи1ши мS v3ссHпомъ, и3 њчи1щусz: њмhеши мS, и3 пaче снёга ўбэлю1сz. Слyху моемY дaси рaдость и3 весeліе: возрaдуютсz кHсти смирє1нныz. Tврати2 лицE твоE t грBхъ мои1хъ, и3 вс‰ беззакHніz мо‰ њчи1сти. Сeрдце чи1сто сози1жди во мнЁ б9е, и3 дyхъ прaвъ њбнови2 во ўтр0бэ моeй. Не tвeржи менE t лицA твоегw2, и3 д¦а твоегw2 с™aгw не tими2 t менє2. Воздaждь ми2 рaдость сп7сeніz твоегw2, и3 д¦омъ вLчнимъ ўтверди1 мz. НаучY беззакHнныz путє1мъ твои6мъ, и3 нечести1віи къ тебЁ њбратsтсz. И#збaви мS t кровeй б9е, б9е сп7сeніz моегw2: возрaдуетсz љзhкъ м0й прaвдэ твоeй. ГDи, ўстнЁ мои2 tвeрзеши, и3 ўстA мо‰ возвэстsтъ хвалY твою2. Ћкw ѓще бы восхотёлъ є3си2 жeртвы, дaлъ бhхъ ќбw: всесожжeніz не бlговоли1ши. Жeртва бGу дyхъ сокрушeнъ: сeрдце сокрушeнно и3 смирeнно бGъ не ўничижи1тъ. Ўбlжи2 гDи, бlговолeніемъ твои1мъ сіHна, и3 да сози1ждутсz стёны їеrли6мскіz. ТогдA бlговоли1ши жeртву прaвды, возношeніе и3 всесожегaємаz: тогдA возложaтъ на nлтaрь тв0й тельцы2.
К анHнъ, глaсъ в7.
П ёснь №.
Їрм0съ: Г рzди1те лю1діе, пои1мъ пёснь хrтY бGу, раздёльшему м0ре, и3 настaвльшему лю1ди, ±же и3зведE и3з8 раб0ты є3гЂпетскіz, ћкw прослaвисz.
П рипёвъ: С eрдце чи1сто сози1жди во мнЁ б9е, и3 дyхъ прaвъ њбнови2 во ўтр0бэ моeй.
Х лёбъ животA вёчнующагw да бyдетъ ми2 тёло твоE с™0е, бlгоутр0бне гDи, и3 чcтнaz кр0вь, и3 нед{гъ многоwбрaзныхъ и3сцэлeніе.
П рипёвъ: Н е tвeржи менE t лицA твоегw2, и3 д¦а твоегw2 с™aгw не tими2 t менє2.
Њ сквернeнъ дёлы безмёстными nкаsнный, твоегw2 пречcтагw тёла и3 бжcтвенныz кр0ве недост0инъ є4смь, хrтE, причащeніz: є3гHже мS спод0би.
П рипёвъ: П рес™az бцdе, сп7си2 нaсъ.
З емлE бlгaz, бlгословeннаz бGоневёсто, клaсъ прозsбшаz неwрaнный и3 сп7си1тельный мjру, спод0би мS сeй kдyща сп7сти1сz.
П ёснь G.
Їрм0съ: Н а кaмени мS вёры ўтверди1въ, разшири1лъ є3си2 ўстA мо‰ на враги2 мо‰. Возвесели1 бо сz дyхъ м0й, внегдA пёти: нёсть с™ъ ћкоже бGъ нaшъ, и3 нёсть првdнъ пaче тебє2, гDи.
П рипёвъ: С eрдце чи1сто сози1жди во мнЁ б9е, и3 дyхъ прaвъ њбнови2 во ўтр0бэ моeй.
С лє1зныz ми2 подaждь хrтE к†пли, сквeрну сeрдца моегw2 њчищaющыz: ћкw да бlг0ю с0вэстію њчищeнъ, вёрою прихождY и3 стрaхомъ вLко, ко причащeнію бжcтвенныхъ дарHвъ твои1хъ.
П рипёвъ: Н е tвeржи менE t лицA твоегw2, и3 д¦а твоегw2 с™aгw не tими2 t менє2.
В о њставлeніе да бyдетъ ми2 прегрэшeній пречcтое тёло твоE и3 бжcтвеннаz кр0вь, д¦а же с™aгw nбщeніе, и3 въ жи1знь вёчную, чlвэколю1бче, и3 страстeй и3 скорбeй tчуждeніе.
П рипёвъ: П рес™az бцdе, сп7си2 нaсъ.
Х лёба жив0тнагw трапeза прес™az, свhше млcти рaди сшeдшагw, и3 мjрови н0вый жив0тъ даю1щагw, и3 менE нhнэ спод0би недост0йнаго, со стрaхомъ вкуси1ти сегw2, и3 жи1ву бhти.
П ёснь д7.
Їрм0съ: П ришeлъ є3си2 t дв7ы, не ходaтай, ни ѓгGлъ, но сaмъ гDи вопл0щьсz, и3 сп7слъ є3си2 всег0 мz человёка. Тёмъ зовy ти: слaва си1лэ твоeй гDи.
П рипёвъ: С eрдце чи1сто сози1жди во мнЁ б9е, и3 дyхъ прaвъ њбнови2 во ўтр0бэ моeй.
В осхотёлъ є3си2 нaсъ рaди вопл0щьсz многомлcтиве, заклaнъ бhти ћкw nвчA, грBхъ рaди человёческихъ: тёмже молю1 тz, и3 мо‰ њчи1сти согрэшє1ніz.
П рипёвъ: Н е tвeржи менE t лицA твоегw2, и3 д¦а твоегw2 с™aгw не tими2 t менє2.
И# сцэли2 души2 моеS ±звы гDи, и3 всего2 њс™и2: и3 спод0би вLко, ћкw да причащyсz тaйныz твоеS бжcтвенныz вeчери nкаsнный.
П рипёвъ: П рес™az бцdе, сп7си2 нaсъ.
Ў ми1лостиви и3 мнЁ сyщаго t ўтр0бы твоеS вLчце, и3 соблюди1 мz несквeрна рабA твоего2 и3 непор0чна, ћкw да пріeмъ ќмнаго би1сера, њсщ7yсz.
П ёснь є7.
Їрм0съ: С вёта подaтелю и3 вэкHвъ тв0рче гDи, во свётэ твои1хъ повелёній настaви нaсъ: рaзвэ бо тебє2 и3н0гw бGа не знaемъ.
П рипёвъ: С eрдце чи1сто сози1жди во мнЁ б9е, и3 дyхъ прaвъ њбнови2 во ўтр0бэ моeй.
Ћ коже предрeклъ є3си2 хrтE, да бyдетъ ќбw худ0му рабY твоемY, и3 во мнЁ пребyди, ћкоже њбэщaлсz є3си2: сe бо тёло твоE ћмъ бжcтвенное, и3 пію2 кр0вь твою2.
П рипёвъ: Н е tвeржи менE t лицA твоегw2, и3 д¦а твоегw2 с™aгw не tими2 t менє2.
С л0ве б9ій и3 б9е, ќгль тёла твоегw2 да бyдетъ мнЁ помрачeнному въ просвэщeніе, и3 њчищeніе њсквернeнной души2 моeй кр0вь твоS.
П рипёвъ: П рес™az бцdе, сп7си2 нaсъ.
М Rjе м™и б9іz, бlгоухaніz чcтн0е селeніе, твои1ми мlтвами сосyдъ мS и3збрaнный содёлай, ћкw да њсщ7eній причащyсz сн7а твоегw2.
П ёснь ѕ7.
Їрм0съ: В ъ бeзднэ грэх0внэй валszсz, неизслёдную млcрдіz твоегw2 призывaю бeздну: t тли2 б9е мS возведи2.
П рипёвъ: С eрдце чи1сто сози1жди во мнЁ б9е, и3 дyхъ прaвъ њбнови2 во ўтр0бэ моeй.
Ќ мъ, дyшу и3 сeрдце њс™и2 сп7се, и3 тёло моE, и3 спод0би неwсуждeннw вLко къ стр†шнымъ тaйнамъ приступи1ти.
П рипёвъ: Н е tвeржи менE t лицA твоегw2, и3 д¦а твоегw2 с™aгw не tими2 t менє2.
Д а бhхъ ўстрани1лсz t страстeй, и3 твоеS бlгодaти и3мёлъ бы приложeніе, животa же ўтвержeніе, причащeніемъ с™hхъ хrтE т†инъ твои1хъ.
П рипёвъ: П рес™az бцdе, сп7си2 нaсъ.
Б 9іе б9е сл0во с™0е, всег0 мz њс™и2, нhнэ приходsщаго къ бжcтвєннымъ твои6мъ тaйнамъ, с™hz м™ре твоеS мольбaми.
К ондaкъ, глaсъ в7:
Х лёбъ хrтE взsти не прeзри мS, тёло твоE, и3 бжcтвенную твою2 нhнэ кр0вь, пречcтыхъ вLко, и3 стрaшныхъ твои1хъ т†инъ причасти1тисz nкаsннаго: да не бyдетъ ми2 въ сyдъ, да бyдетъ же ми2 въ жив0тъ вёчный и3 безсмeртный.
П ёснь з7.
Їрм0съ: Т ёлу злат0му прем{дрыz дёти не послужи1ша, и3 въ плaмень сaми поид0ша, и3 б0ги и4хъ њбругaша, среди2 плaмене возопи1ша, и3 њроси2 | ѓгGлъ: ўслhшасz ўжE ќстъ вaшихъ мlтва.
П рипёвъ: С eрдце чи1сто сози1жди во мнЁ б9е, и3 дyхъ прaвъ њбнови2 во ўтр0бэ моeй.
И# ст0чникъ бlги1хъ, причащeніе, хrтE, безсмeртныхъ твои1хъ нhнэ тaинствъ, да бyдетъ ми2 свётъ, и3 жив0тъ, и3 безстрaстіе, и3 къ преспёzнію же и3 ўмножeнію добродётели бжcтвеннэйшіz ходaтайственно, є3ди1не бlже, ћкw да слaвлю тS.
П рипёвъ: Н е tвeржи менE t лицA твоегw2, и3 д¦а твоегw2 с™aгw не tими2 t менє2.
Д а и3збaвлюсz t страстeй, и3 врагHвъ, и3 нyжды, и3 всsкіz ск0рби, трeпетомъ и3 люб0вію, со бlгоговёніемъ, чlвэколю1бче, приступazй нhнэ къ твои6мъ безсмє1ртнымъ и3 бжcтвєннымъ тaйнамъ, и3 пёти тебЁ спод0би: бlгословeнъ є3си2 гDи б9е nтє1цъ нaшихъ.
П рипёвъ: П рес™az бцdе, сп7си2 нaсъ.
С п7са хrтA р0ждшаz пaче ўмA, бGобlгодaтнаz, молю1 тz нhнэ рaбъ тв0й, чcтую нечи1стый: хотsщаго мS нhнэ къ пречcтымъ тaйнамъ приступи1ти, њчи1сти всего2 t сквeрны пл0ти и3 дyха.
П ёснь и7.
Їрм0съ: В ъ пeщь џгненную ко nтрокHмъ є3врє1йскимъ снизшeдшаго, и3 плaмень въ р0су прел0жшаго бGа, п0йте дэлA ћкw гDа, и3 превозноси1те во вс‰ вёки.
П рипёвъ: С eрдце чи1сто сози1жди во мнЁ б9е, и3 дyхъ прaвъ њбнови2 во ўтр0бэ моeй.
Н бcныхъ и3 стрaшныхъ и3 с™hхъ твои1хъ, хrтE, нhнэ т†инъ, и3 бжcтвенныz твоеS и3 тaйныz вeчери, џбщника бhти и3 менE спод0би tчazннаго, б9е сп7се м0й.
П рипёвъ: Н е tвeржи менE t лицA твоегw2, и3 д¦а твоегw2 с™aгw не tими2 t менє2.
П од8 твоE прибёгъ бlгоутр0біе бlже, со стрaхомъ зовy ти: во мнЁ пребyди сп7се, и3 ѓзъ, ћкоже рeклъ є3си2, въ тебЁ: сe бо дерзaz на млcть твою2, ћмъ тёло твоE, и3 пію2 кр0вь твою2.
П рипёвъ: П рес™az трbце б9е нaшъ, слaва тебЁ.
Т репeщу пріeмлz џгнь, да не њпалю1сz ћкw в0скъ и3 ћкw травA. qле стрaшнагw тaинства! qле бlгоутр0біz б9іz! кaкw бжcтвеннагw тёла и3 кр0ве брeніе причащaюсz, и3 нетлёненъ сотворsюсz.
П ёснь f7.
Їрм0съ: Б езначaльна роди1телz сн7ъ, бGъ и3 гDь, вопл0щьсz t дв7ы нaмъ kви1сz, њмрачє1ннаz просвэти1ти, собрaти расточє1ннаz: тёмъ всепётую бцdу величaемъ.
П рипёвъ: С eрдце чи1сто сози1жди во мнЁ б9е, и3 дyхъ прaвъ њбнови2 во ўтр0бэ моeй.
Х rт0съ є4сть, вкуси1те и3 ви1дите: гDь нaсъ рaди, по нaмъ бо дрeвле бhвый, є3ди1ною себE принeсъ, ћкw приношeніе nц7Y своемY, при1снw закалaетсz, њсщ7azй причащaющыzсz.
П рипёвъ: Н е tвeржи менE t лицA твоегw2, и3 д¦а твоегw2 с™aгw не tими2 t менє2.
Д ушeю и3 тёломъ да њсщ7yсz вLко, да просвэщyсz, да сп7сyсz, да бyду д0мъ тв0й, причащeніемъ сщ7eнныхъ т†инъ, живyщаго тS и3мёz въ себЁ со nц7eмъ и3 д¦омъ, бlгодётелю многомлcтиве.
П рипёвъ: В оздaждь ми2 рaдость сп7сeніz твоегw2, и3 д¦омъ вLчнимъ ўтверди1 мz.
Ћ коже џгнь да бyдетъ ми2, и3 ћкw свётъ тёло твоE, и3 кр0вь сп7се м0й пречcтнaz: њпалsz грэх0вное вещество2, сжигaz же страстeй тeрніе, и3 всег0 мz просвэщaz, покланsтисz бжcтвY твоемY.
П рипёвъ: П рес™az бцdе, сп7си2 нaсъ.
Б Gъ воплоти1сz t чcтыхъ кровeй твои1хъ, тёмже всsкій р0дъ поeтъ тS вLчце, u5мнаz же мн0жєства слaвzтъ, ћкw тоб0ю ћвэ ўзрёша всёми вLчествующаго, њсуществовaвшагосz чlвёчествомъ.
И # ѓбіе:
Д ост0йно є4сть ћкw вои1стинну, бlжи1ти тS бцdу, приснобlжeнную, и3 пренепор0чную, и3 м™рь бGа нaшегw. ЧCтнёйшую херув‡мъ, и3 слaвнэйшую без8 сравнeніz сераф‡мъ, без8 и3стлёніz бGа сл0ва р0ждшую, сyщую бцdу тS величaемъ.
Т рис™0е:
С ™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй нaсъ. [Три1жды]
С лaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґ ми1нь.
М lтва ко прес™ёй трbцэ:
П рес™az трbце, поми1луй нaсъ: гDи, њчи1сти грэхи2 нaшz: вLко, прости2 беззакHніz н†ша: с™hй, посэти2 и3 и3сцэли2 нeмwщи нaшz, и4мене твоегw2 рaди.
Г Dи, поми1луй. [Три1жды]
С лaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґ ми1нь.
М lтва гDнz:
Џ §е нaшъ, и4же є3си2 на нб7сёхъ, да с™и1тсz и4мz твоE, да пріи1детъ цrтвіе твоE, да бyдетъ в0лz твоS, ћкw на нб7си2 и3 на земли2. Хлёбъ нaшъ насyщный дaждь нaмъ днeсь: и3 њстaви нaмъ д0лги нaшz, ћкоже и3 мы2 њставлsемъ должникHмъ нaшымъ: и3 не введи2 нaсъ во и3скушeніе, но и3збaви нaсъ t лукaвагw.
Т ропaрь прaздника. Ѓще недёлz, тропaрь воскrнъ глaса.
Ѓ ще же ни2, тропари6 сі‰, глaсъ ѕ7:
П оми1луй нaсъ гDи, поми1луй нaсъ: всsкагw бо tвёта недоумёюще, сію2 ти2мlтву ћкw вLцэ грёшніи прин0симъ: поми1луй нaсъ.
Слaва: Г Dи, поми1луй нaсъ, на тs бо ўповaхомъ: не прогнёвайсz на ны2 ѕэлw2, нижE помzни2 беззак0ній нaшихъ, но при1зри и3 нhнэ ћкw бlгоутр0бенъ, и3 и3збaви ны2 t вр†гъ нaшихъ: тh бо є3си2 бGъ нaшъ, и3 мы2 лю1діе твои2, вси2 дэлA рукY твоє1ю, и3 и4мz твоE призывaемъ.
И# нhнэ: М лcрдіz двє1ри tвeрзи нaмъ, бlгословeннаz бцdе: надёющіисz на тS да не поги1бнемъ, но да и3збaвимсz тоб0ю t бёдъ: тh бо є3си2 сп7сeніе р0да хrтіaнскагw.
Г Dи, поми1луй. [м7] И# покл0ны, є3ли1кw х0щеши.
И # ѓбіе настоsщыz стіхи2:
Х отS ћсти, человёче, тёло вLчне,
С трaхомъ приступи2, да не њпали1шисz: џгнь бо є4сть.
Б жcтвенную же піS кр0вь ко nбщeнію,
П eрвэе примири1сz тS њпечaлившымъ.
Т aже дерзaz тaинственное брaшно ћждь.
И #ны6z стіхи2:
П рeжде причaстіz стрaшныz жeртвы,
Ж ивотворsщагw тёла вLчнz,
С и1мъ помоли1сz џбразомъ со трeпетомъ.
М lтва №, с™aгw васjліа вели1кагw:
В Lко гDи їи7се хrтE б9е нaшъ, и3ст0чниче жи1зни и3 безсмeртіz, всеS твaри ви1димыz и3 неви1димыz содётелю, безначaльнагw nц7A соприсносyщный сн7е и3 собезначaльный, премн0гіz рaди бlгости въ послBдніz дни6 въ пл0ть њболкjйсz, и3 распнhйсz, и3 погребhйсz за ны2 неблагод†рныz и3 ѕлонр†вныz, и3 твоeю кр0вію њбнови1вый растлёвшее грэх0мъ є3стество2 нaше: сaмъ, безсмeртный цRю2, пріими2 и3 моE грёшнагw покаsніе, и3 приклони2 ќхо твоE мнЁ, и3 ўслhши глаг0лы мо‰: согрэши1хъ бо, гDи, согрэши1хъ на нб7о и3 пред8 тоб0ю, и3 нёсмь дост0инъ воззрёти на высотY слaвы твоеS: прогнёвахъ бо твою2 бlгость, тво‰ зaпwвэди преступи1въ, и3 не послyшавъ твои1хъ повелёній. Но ты2 гDи, неѕл0бивъ сhй, долготерпэли1въ же и3 многомлcтивъ, не прeдалъ є3си2 мS поги1бнути со беззак0ньми мои1ми, моегw2 всsчески њжидaz њбращeніz. Тh бо рeклъ є3си2, чlвэколю1бче, прbр0комъ твои1мъ: ћкw хотёніемъ не хощY смeрти грёшника, но є4же њбрати1тисz и3 жи1ву бhти є3мY. Не х0щеши бо вLко, создaніz твоє1ю рукY погуби1ти, нижE бlговоли1ши њ поги1бели человёчестэй, но х0щеши всBмъ сп7сти1сz, и3 въ рaзумъ и4стины пріити2. Тёмже и3 ѓзъ, ѓще и3 недост0инъ є4смь нб7сE и3 земли2, и3 сеS приврeменныz жи1зни, всего2 себE повинyвъ грэхY, и3 сластeмъ пораб0тивъ, и3 тв0й њскверни1въ џбразъ: но творeніе и3 создaніе твоE бhвъ, не tчаzвaю своегw2 сп7сeніz nкаsнный, на твоe же безмёрное бlгоутр0біе дерзaz прихождY. Пріими2 u5бо и3 менE, чlвэколю1бче гDи, ћкоже блудни1цу, ћкw разб0йника, ћкw мытарS, и3 ћкw блyднаго, и3 возми2 моE тsжкое брeмz грэхHвъ, грёхъ взeмлzй мjра, и3 нeмwщи человёчєскіz и3сцэлszй, труждaющыzсz и3 њбременє1нныz къ себЁ призывazй и3 ўпокоевazй, не пришeдый призвaти првdныz, но грBшныz на покаsніе: и3 њчи1сти мS t всsкіz сквeрны пл0ти и3 дyха, и3 научи1 мz совершaти с™hню во стрaсэ твоeмъ: ћкw да чи1стымъ свёдэніемъ с0вэсти моеS, с™hнь твои1хъ чaсть пріeмлz, соединю1сz с™0му тёлу твоемY и3 кр0ви, и3 и3мёю тебE во мнЁ живyща и3 пребывaюща, со nц7eмъ и3 с™hмъ твои1мъ д¦омъ. Е$й, гDи їи7се хrтE б9е м0й, и3 да не въ сyдъ ми2 бyдетъ причaстіе пречcтыхъ и3 животворsщихъ т†инъ твои1хъ, нижE да нeмощенъ бyду душeю же и3 тёломъ, t є4же недост0йнэ тBмъ причащaтисz: но дaждь ми2 дaже до конeчнагw моегw2 и3здыхaніz, неwсуждeннw воспріимaти чaсть с™hнь твои1хъ, въ д¦а с™aгw nбщeніе, въ напyтіе животA вёчнагw, и3 во бlгопріsтенъ tвётъ на стрaшнэмъ суди1щи твоeмъ: ћкw да и3 ѓзъ со всёми и3збрaнными твои1ми џбщникъ бyду нетлённыхъ твои1хъ бlгъ, ±же ўгот0валъ є3си2 лю1бzщымъ тS гDи: въ ни1хже препрослaвленъ є3си2 во вёки. Ґ ми1нь.
М lтва в7, с™aгw їwaнна златоyстагw:
Г Dи б9е м0й, вёмъ, ћкw нёсмь дост0инъ, нижE дов0ленъ, да под8 кр0въ вни1деши хрaма души2 моеS, занeже вeсь пyстъ и3 пaлсz є4сть, и3 не и4маши во мнЁ мёста дост0йна, є4же главY подклони1ти: но ћкоже съ высоты2 нaсъ рaди смири1лъ є3си2 себE, смири1сz и3 нhнэ смирeнію моемY. и3 ћкоже воспріsлъ є3си2 въ вертeпэ и3 въ ћслехъ безсловeсныхъ возлещи2: си1це воспріими2 и3 въ ћслехъ безсловeсныz моеS души2, и3 во њсквернeнное моE тёло вни1ти. и3 ћкоже не неудост0илъ є3си2 вни1ти, и3 свечерsти со грBшники въ домY сjмwна прокажeннагw: тaкw и3зв0ли вни1ти и3 въ д0мъ смирeнныz моеS души2, прокажeнныz и3 грёшныz. и3 ћкоже не tри1нулъ є3си2 под0бную мнЁ блудни1цу и3 грёшную, пришeдшую и3 прикоснyвшуюсz тебЁ: си1це ўмлcрдисz и3 њ мнЁ грёшнэмъ, приходsщемъ и3 прикасaющемъ ти сz. и3 ћкоже не возгнушaлсz є3си2 сквeрныхъ є3S ќстъ и3 нечи1стыхъ, цэлyющихъ тS: нижE мои1хъ возгнушaйсz сквeрншихъ џныz ќстъ и3 нечи1стшихъ, нижE мeрзкихъ мои1хъ и3 нечи1стыхъ ўстeнъ, и3 сквeрнагw и3 нечи1стэйшагw моегw2 љзhка. но да бyдетъ ми2 ќгль прес™aгw твоегw2 тёла, и3 чcтнhz твоеS кр0ве, во њсщ7eніе, и3 просвэщeніе, и3 здрaвіе смирeннэй моeй души2 и3 тёлу, во њблегчeніе тsжестей мн0гихъ мои1хъ согрэшeній, въ соблюдeніе t всsкагw діaвольскагw дёйства, во tгнaніе и3 возбранeніе ѕлaгw моегw2 и3 лукaвагw nбhчаz, во ўмерщвлeніе страстeй, въ снабдёніе зaповэдей твои1хъ, въ приложeніе бжcтвенныz твоеS бlгодaти, и3 твоегw2 цrтвіz присвоeніе. не бо2 ћкw презирazй прихождY къ тебЁ хrтE б9е, но ћкw дерзaz на неизречeнную твою2 бlгость: и3 да не на мн0зэ ўдалszйсz nбщeніz твоегw2, t мhсленнагw в0лка ѕвэроуловлeнъ бyду. Тёмже молю1сz тебЁ: ћкw є3ди1нъ сhй с™ъ вLко, њс™и2 мою2 дyшу и3 тёло, ќмъ и3 сeрдце, чревесA и3 ўтрHбы, и3 всег0 мz њбнови2, и3 вкорени2 стрaхъ тв0й во ўдесёхъ мои1хъ, и3 њсщ7eніе твоE неteмлемо t менє2 сотвори2: и3 бyди ми2 пом0щникъ и3 застyпникъ, њкормлsz въ ми1рэ жив0тъ м0й, сподоблsz мS и3 њдеснyю тебє2 предстоsніz, со с™hми твои1ми: мlтвами и3 молeньми пречcтыz твоеS м™ре, невещeственныхъ твои1хъ служи1телей и3 пречcтыхъ си1лъ, и3 всёхъ с™hхъ, t вёка тебЁ бlгоугоди1вшихъ. Ґ ми1нь.
М lтва G, с™aгw сmмеHна метафрaста:
Е #ди1не чcтый и3 нетлённый гDи, за неизречeнную млcть чlвэколю1біz, нaше всE воспріeмый смэшeніе t чcтыхъ и3 двcтвенныхъ кровeй, пaче є3стествA р0ждшіz тS, д¦а бжcтвеннагw нашeствіемъ, и3 бlговолeніемъ nц7A присносyщнагw, хrтE їи7се, премdросте б9іz, и3 ми1ре, и3 си1ло: твои1мъ воспріsтіемъ животвор‰щаz и3 сп7си1тєльнаz страд†ніz воспріeмый, кrтъ, гвHздіz, копіE, смeрть, ўмертви2 мо‰ душетлBнныz стр†сти тэлє1сныz. Погребeніемъ твои1мъ ѓдwва плэни1вый ц†рствіz, погреби2 мо‰ бlги1ми пHмыслы лук†ваz совётwваніz, и3 лукaвствіz дyхи разори2. Триднeвнымъ твои1мъ и3 живон0снымъ воскrніемъ пaдшаго прaoтца возстaвивый, возстaви мS грэх0мъ поп0лзшагосz, џбразы мнЁ покаsніz предлагaz. Преслaвнымъ твои1мъ вознесeніемъ, плотск0е њбожи1вый воспріsтіе, и3 сіE деснhмъ nц7A сэдёніемъ почтhй, спод0би мS причaстіемъ с™hхъ твои1хъ т†инъ деснyю чaсть сп7сaемыхъ получи1ти. Сни1тіемъ ўтёшителz твоегw2 д¦а, сосyды чeстны сщ7є1нныz тво‰ ў§нки2 содёлавый, пріsтелище и3 менE покажи2 тогw2 пришeствіz. Хотsй пaки пріити2 суди1ти вселeннэй прaвдою, бlговоли2 и3 мнЁ ўсрёсти тS на џблацэхъ, судію2 и3 создaтелz моего2, со всёми с™hми твои1ми: да безконeчнw славосл0влю и3 воспэвaю тS, со безначaльнымъ твои1мъ nц7eмъ, и3 прес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґ ми1нь.
М lтва д7, с™aгw їwaнна дамаски1на:
В Lко гDи їи7се хrтE б9е нaшъ, є3ди1не и3мёzй влaсть человёкwмъ њставлsти грэхи2: ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ, прeзри мо‰ вс‰ въ вёдэніи и3 не въ вёдэніи прегрэшє1ніz: и3 спод0би мS неwсуждeннw причасти1тисz бжcтвенныхъ, и3 преслaвныхъ, и3 пречcтыхъ, и3 животворsщихъ твои1хъ т†инъ: не въ тsжесть, ни въ мyку, ни въ приложeніе грэхHвъ, но во њчищeніе, и3 њсщ7eніе, и3 њбручeніе бyдущагw животA и3 цrтвіz: въ стёну и3 п0мощь, и3 въ возражeніе сопроти1вныхъ, во и3стреблeніе мн0гихъ мои1хъ согрэшeній. Тh бо є3си2 бGъ млcти, и3 щедр0тъ, и3 чlвэколю1біz: и3 тебЁ слaву возсылaемъ, со nц7eмъ и3 с™hмъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґ ми1нь.
М lтва є7, с™aгw васjліа вели1кагw:
В ёмъ гDи, ћкw недост0йнэ причащaюсz пречcтагw твоегw2 тёла и3 чcтнhz твоеS кр0ве: и3 пови1ненъ є4смь, и3 сyдъ себЁ ћмъ и3 пію2, не разсуждaz тёла и3 кр0ве тебє2 хrтA и3 бGа моегw2: но на щедрHты тво‰ дерзaz, прихождY къ тебЁ рeкшему: kдhй мою2 пл0ть, и3 піsй мою2 кр0вь, во мнЁ пребывaетъ, и3 ѓзъ въ нeмъ. Ўмлcрдисz u5бо гDи, и3 не њбличи1 мz грёшнаго, но сотвори2 со мн0ю по млcти твоeй: и3 да бyдутъ ми2 с™†z сі‰ во и3сцэлeніе, и3 њчищeніе, и3 просвэщeніе, и3 сохранeніе, и3 сп7сeніе, и3 во њсщ7eніе души2 и3 тёла: во tгнaніе всsкагw мечтaніz, и3 лукaвагw дэsніz, и3 дёйства діaвольскагw, мhсленнэ во ўдесёхъ мои1хъ дёйствуемагw: въ дерзновeніе и3 люб0вь, ћже къ тебЁ, во и3справлeніе житіS и3 ўтверждeніе, въ возращeніе добродётели и3 совершeнства: во и3сполнeніе зaповэдей, въ д¦а с™aгw nбщeніе, въ напyтіе животA вёчнагw, во tвётъ бlгопріsтенъ на стрaшнэмъ суди1щи твоeмъ: не въ сyдъ и3ли2 во њсуждeніе.
М lтва ѕ7, с™aгw сmмеHна н0вагw бGосл0ва:
T сквeрныхъ ўстeнъ, t мeрзкаго сeрдца, t нечи1стагw љзhка, t души2 њсквернeны, пріими2 молeніе хrтE м0й, и3 не прeзри мои1хъ ни словeсъ, нижE њбразHвъ, нижE безстyдіz. Дaждь ми2 дерзновeннw глаг0лати, ±же хощY, хrтE м0й. Пaче же и3 научи1 мz, чт0 ми подобaетъ твори1ти и3 глаг0лати. Согрэши1хъ пaче блудни1цы, ћже ўвёдэ, гдЁ њбитaеши, мЂро купи1вши, пріи1де дeрзостнэ помaзати твои2 н0зэ, бGа моегw2, вLки и3 хrтA моегw2. Ћкоже џну не tри1нулъ є3си2 пришeдшую t сeрдца, нижE менє2 возгнушaйсz, сл0ве: твои1 же ми2 подaждь н0зэ, и3 держaти, и3 цэловaти, и3 струsми слeзными, ћкw многоцённымъ мЂромъ, сі‰ дeрзостнw помaзати. Њмhй мS слезaми мои1ми, њчи1сти мS и4ми, сл0ве: њстaви и3 прегрэшє1ніz мо‰, и3 прощeніе ми2 подaждь. Вёси ѕHлъ мн0жество, вёси и3 стрyпы мо‰, и3 ћзвы зри1ши мо‰: но и3 вёру вёси, и3 произволeніе зри1ши, и3 воздыхaніе слhшиши. Не таи1тсz тебє2, б9е м0й, тв0рче м0й, и3збaвителю м0й, нижE кaплz слeзнаz, нижE кaпли чaсть нёкаz. Несодёланное моE ви1дэстэ џчи твои2: въ кни1зэ же твоeй и3 є3щE несодBzннаz напи6сана тебЁ сyть. Ви1ждь смирeніе моE, ви1ждь трyдъ м0й є3ли1къ, и3 грэхи2 вс‰ њстaви ми2, б9е всsческихъ: да чи1стымъ сeрдцемъ, притрeпетною мhслію, и3 душeю сокрушeнною, несквeрныхъ твои1хъ причащyсz и3 прес™hхъ т†инъ, и4миже њживлsетсz и3 њбожaетсz всsкъ kдhй же и3 піsй чи1стымъ сeрдцемъ. Тh бо рeклъ є3си2, вLко м0й: всsкъ kдhй мою2 пл0ть, и3 піsй мою2 кр0вь, во мнЁ ќбw сeй пребывaетъ, въ нeмже и3 ѓзъ є4смь. И$стинно сл0во всsко вLки и3 бGа моегw2: бжcтвенныхъ бо причащazйсz и3 бGотворsщихъ бlгодaтей, не ќбw є4смь є3ди1нъ, но съ тоб0ю хrтE м0й, свётомъ трис0лнечнымъ, просвэщaющимъ мjръ. Да ќбw не є3ди1нъ пребyду кромЁ тебє2 живодaвца, дыхaніz моегw2, животA моегw2, рaдованіz моегw2, сп7сeніz мjру. Сегw2 рaди къ тебЁ приступи1хъ, ћкоже зри1ши, со слезaми, и3 душeю сокрушeнною, и3збавлeніе мои1хъ прегрэшeній прошY пріsти ми2, и3 твои1хъ живодaтельныхъ и3 непор0чныхъ тaинствъ причасти1тисz неwсуждeннw. Да пребyдеши, ћкоже рeклъ є3си2, со мн0ю треoкаsннымъ: да не кромЁ њбрётъ мS твоеS бlгодaти, прелeстникъ восхи1титъ мS льсти1внэ, и3 прельсти1въ tведeтъ бGотворsщихъ твои1хъ словeсъ. Сегw2 рaди къ тебЁ припaдаю, и3 тeплэ вопію1 ти: ћкоже блyднаго пріsлъ є3си2, и3 блудни1цу пришeдшую, тaкw пріими1 мz блyднаго и3 сквeрнаго, щeдре. Душeю сокрушeнною, нhнэ бо къ тебЁ приходS, вёмъ сп7се, ћкw и3нhй, ћкоже ѓзъ, не прегрэши2 тебЁ, нижE содёz дэ‰ніz, ±же ѓзъ содёzхъ. Но сіE пaки вёмъ, ћкw ни вели1чество прегрэшeній, ни грэхHвъ мн0жество превосх0дитъ бGа моегw2 мн0гое долготерпёніе и3 чlвэколю1біе крaйнее: но млcтію сострaстіz тeплэ кaющыzсz, и3 чи1стиши, и3 свётлиши, и3 свёта твори1ши причaстники, џбщники бжcтвA твоегw2 содёловаzй незави1стнw: и3 стрaнное и3 ѓгGлwмъ, и3 человёчєскимъ мhслемъ, бесёдуеши и5мъ мн0гажды, ћкоже другHмъ твои6мъ и4стиннымъ. Сі‰ дeрзостна творsтъ мS, сі‰ вперsютъ мS, хrтE м0й. И# дерзaz твои6мъ бог†тымъ къ нaмъ бlгодэsніємъ, рaдуzсz вкyпэ и3 трепeщz, nгнeви причащaюсz, травA сhй, и3 стрaнно чyдо, њрошaемь неwпaльнw, ћкоже ќбw купинA дрeвле неwпaльнэ горsщи. Нhнэ бlгодaрною мhслію, бlгодaрнымъ же сeрдцемъ, бlгодaрными ўдесы2 мои1ми, души2 и3 тёла моегw2, покланsюсz, и3 величaю, и3 славосл0влю тS б9е м0й, ћкw бlгословeна сyща, нhнэ же и3 во вёки.
М lтва з7, с™aгw їwaнна златоyстагw:
Б 9е, њслaби, њстaви, прости1 ми согрэшє1ніz мо‰, є3ли6ка ти2 согрэши1хъ, ѓще сл0вомъ, ѓще дёломъ, ѓще помышлeніемъ, в0лею и3ли2 нев0лею, рaзумомъ и3ли2 неразyміемъ, вс‰ ми2 прости2, ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ: и3мlтвами пречcтыz твоеS м™ре, ќмныхъ твои1хъ служи1телей и3 с™hхъ си1лъ, и3 всёхъ с™hхъ t вёка тебЁ бlгоугоди1вшихъ, неwсуждeннw бlговоли2 пріsти ми2 с™0е и3 пречcтое твоE тёло, и3 чcтнyю кр0вь, во и3сцэлeніе души1 же и3 тёла, и3 во њчищeніе лукaвыхъ мои1хъ помышлeній. Ћкw твоE є4сть цrтво, и3 си1ла, и3 слaва, со nц7eмъ и3 с™hмъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґ ми1нь.
М lтва и7, тогHжде с™aгw:
Н ёсмь дов0ленъ, вLко гDи, да вни1деши под8 кр0въ души2 моеS: но понeже х0щеши ты2 ћкw чlвэколю1бецъ жи1ти во мнЁ, дерзaz приступaю: повелэвaеши, да tвeрзу двє1ри, ±же ты2 є3ди1нъ создaлъ є3си2, и3 вни1деши со чlвэколю1біемъ ћкоже є3си2: вни1деши и3 просвэщaеши помрачeнный м0й п0мыслъ. Вёрую, ћкw сіE сотвори1ши: не бо2 блудни1цу со слезaми пришeдшую къ тебЁ tгнaлъ є3си2, нижE мытарS tвeрглъ є3си2 покazвшасz, нижE разб0йника познaвша цrтво твоE tгнaлъ є3си2, нижE гони1телz покazвшасz њстaвилъ є3си2 є4же бЁ: но t покаsніz тебЁ пришeдшыz, вс‰ въ ли1цэ твои1хъ другHвъ вчини1лъ є3си2, є3ди1нъ сhй бlгословeнный всегдA, нhнэ и3 въ безконє1чныz вёки. Ґ ми1нь.
М lтва f7, тогHжде с™aгw:
Г Dи їи7се хrтE б9е м0й, њслaби, њстaви, њчи1сти и3 прости1 ми грёшному, и3 непотрeбному, и3 недост0йному рабY твоемY прегрэшє1ніz, и3 согрэшє1ніz, и3 грэхопадє1ніz мо‰, є3ли6ка ти2 t ю4ности моеS дaже до настоsщагw днE и3 часA согрэши1хъ, ѓще въ рaзумэ и3 въ неразyміи, ѓще въ словесёхъ и3ли2 дёлэхъ, и3ли2 помышлeніихъ и3 мhслехъ и3 начинaніихъ, и3 всёхъ мои1хъ чyвствахъ. И# мlтвами безсёменнw р0ждшіz тS, пречcтыz и3 приснодв7ы мRjи м™ре твоеS, є3ди1ныz непостhдныz надeжды и3 предстaтельства и3 сп7сeніz моегw2, спод0би мS неwсуждeннw причасти1тисz пречcтыхъ, безсмeртныхъ, животворsщихъ, и3 стрaшныхъ твои1хъ тaинствъ, во њставлeніе грэхHвъ и3 въ жи1знь вёчную: во њсщ7eніе, и3 просвэщeніе, крёпость, и3сцэлeніе, и3 здрaвіе души1 же и3 тёла, и3 въ потреблeніе и3 всесовершeнное погублeніе лукaвыхъ мои1хъ помыслHвъ, и3 помышлeній, и3 предпріsтій, и3 нощнhхъ мечтaній, тeмныхъ и3 лукaвыхъ духHвъ: ћкw твоE є4сть цrтво, и3 си1ла, и3 слaва, и3 чeсть, и3 поклонeніе, со nц7eмъ и3 с™hмъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґ ми1нь.
М lтва ‹, с™aгw їwaнна дамаски1на:
П ред8 двeрьми хрaма твоегw2 предстою2, и3 лю1тыхъ помышлeній не tступaю: но ты2 хrтE б9е, мытарS њправди1вый, и3 хананeю поми1ловавый, и3 разб0йнику раS двє1ри tвeрзый, tвeрзи ми2 ўтрHбы чlвэколю1біz твоегw2, и3 пріими1 мz приходsща и3 прикасaющасz тебЁ, ћкw блудни1цу, и3 кровоточи1вую: џва ќбw крaz ри1зы твоеS коснyвшисz, ўд0бь и3сцэлeніе пріsтъ: џва же пречcтэи твои2 н0зэ ўдержaвши, разрэшeніе грэхHвъ понесE. Ѓзъ же nкаsнный всE твоE тёло дерзaz воспріsти, да не њпалeнъ бyду: но пріими1 мz ћкоже џныz, и3 просвэти2 мо‰ душє1внаz ч{вства, попалsz мо‰ грэхHвныz вины6, мlтвами безсёменнw р0ждшіz тS, и3 нбcныхъ си1лъ: ћкw бlгословeнъ є3си2 во вёки вэкHвъ. Ґ ми1нь.
М lтва №i, с™aгw їwaнна златоyстагw:
В ёрую, гDи, и3 и3сповёдую, ћкw ты2 є3си2 вои1стину хrт0съ сн7ъ бGа живaгw, пришeдый въ мjръ грBшныz сп7сти2, t ни1хже пeрвый є4смь ѓзъ. Е#щE вёрую, ћкw сіE є4сть сaмое пречcтое тёло твоE, и3 сіS є4сть сaмаz чcтнaz кр0вь твоS. Молю1сz u5бо тебЁ: поми1луй мS, и3 прости1 ми прегрэшє1ніz мо‰, вHльнаz и3 невHльнаz, ±же сл0вомъ, ±же дёломъ, ±же вёдэніемъ и3 невёдэніемъ, и3 спод0би мS неwсуждeннw причасти1тисz пречcтыхъ твои1хъ тaинствъ, во њставлeніе грэхHвъ, и3 въ жи1знь вёчную. Ґ ми1нь.
П риходsй же причасти1тисz, глаг0ли въ себЁ настоsщыz стіхи2 метафрaста:
С E приступaю къ бжcтвенному причащeнію.
С одётелю, да не њпали1ши мS пріwбщeніемъ:
Џ гнь бо є3си2 недостHйныz попалszй.
Н о ќбw њчи1сти мS t всsкіz сквeрны.
Т aже глаг0ли:
В eчери твоеS тaйныz днeсь, сн7е б9ій, причaстника мS пріими2: не бо2 врагHмъ твои6мъ тaйну повёмъ, ни лобзaніz ти2 дaмъ ћкw їyда, но ћкw разб0йникъ и3сповёдаю тS: помzни1 мz, гDи, во цrтвіи твоeмъ.
П aки стіхи2 сі‰:
Б Gотворsщую кр0вь ўжасни1сz, человёче, зрS:
Џ гнь бо є4сть недостHйныz попалszй.
Б жcтвенное тёло и3 њбожaетъ мS, и3 питaетъ:
Њ божaетъ дyхъ, ќмъ же питaетъ стрaннw.
Т aже тропари6:
Ў слади1лъ мS є3си2 люб0вію хrтE, и3 и3змэни1лъ мS є3си2 бжcтвеннымъ твои1мъ рачeніемъ: но попали2 nгнeмъ невещeственнымъ грэхи2 мо‰, и3 насhтитисz є4же въ тебЁ наслаждeніz спод0би, да ликyz возвеличaю бlже, двA пришє1ствіz тво‰.
В о свётлостехъ с™hхъ твои1хъ кaкw вни1ду недост0йный; ѓще бо дерзнY совни1ти въ черт0гъ, nдeжда мS њбличaетъ, ћкw нёсть брaчна, и3 свsзанъ и3звeрженъ бyду t ѓгGлwвъ: њчи1сти гDи, сквeрну души2 моеS, и3 сп7си1 мz, ћкw чlвэколю1бецъ.
Т aже мlтву:
В Lко чlвэколю1бче, гDи їи7се хrтE б9е м0й, да не въ сyдъ ми2 бyдутъ с™†z сі‰, за є4же недост0йну ми2 бhти: но во њчищeніе и3 њсщ7eніе души1 же и3 тёла, и3 во њбручeніе бyдущіz жи1зни и3 цrтвіz. Мнё же є4же прилэплsтисz бGу бlго є4сть, полагaти во гDэ ўповaніе сп7сeніz моегw2.
И # пaки: В eчери твоеS тaйныz днeсь, сн7е б9ій, причaстника мS пріими2: не бо2 врагHмъ твои6мъ тaйну повёмъ, ни лобзaніz ти2 дaмъ ћкw їyда, но ћкw разб0йникъ и3сповёдаю тS: помzни1 мz, гDи, во цrтвіи твоeмъ.
М оли́твами святы́х оте́ц на́ших, Го́споди Иису́се Христе́ Бо́же наш, поми́луй нас. Ами́нь.
Царю́ Небе́сный, Уте́шителю, Ду́ше и́стины, И́же везде́ сый и вся исполня́яй, Сокро́вище благи́х и жи́зни Пода́телю, прииди́ и всели́ся в ны, и очи́сти ны от вся́кия скве́рны, и спаси́, Бла́же, ду́ши на́ша.
Святы́й Бо́же, Святы́й Кре́пкий, Святы́й Безсме́ртный, поми́луй нас. (Tрижды)
Сла́ва Отцу́ и Сы́ну и Свято́му Ду́ху, и ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Пресвята́я Тро́ице, поми́луй нас; Го́споди, очи́сти грехи́ на́ша; Влады́ко, прости́ беззако́ния на́ша; Святы́й, посети́ и исцели́ не́мощи на́ша, и́мене Твоего́ ра́ди.
Го́споди, поми́луй. (Трижды)
Сла́ва Отцу́ и Сы́ну и Свято́му Ду́ху, и ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
О́тче наш, И́же еси́ на небесе́х! Да святи́тся и́мя Твое́, да прии́дет Ца́рствие Твое́, да бу́дет во́ля Твоя́, я́ко на небеси́ и на земли́. Хлеб наш насу́щный даждь нам днесь; и оста́ви нам до́лги на́ша, я́коже и мы оставля́ем должнико́м на́шим; и не введи́ нас во искуше́ние, но изба́ви нас от лука́ваго.
Го́споди, поми́луй. (12 раз)
Сла́ва Отцу́ и Сы́ну и Свято́му Ду́ху, и ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Прииди́те, поклони́мся Царе́ви на́шему Бо́гу. (Поклон)
Прииди́те, поклони́мся и припаде́м Христу́, Царе́ви на́шему Бо́гу. (Поклон)
Прииди́те, поклони́мся и припаде́м Самому́ Христу́, Царе́ви и Бо́гу на́шему. (Поклон)
Псалом 22 Госпо́дь пасе́т мя, и ничто́же мя лиши́т. На ме́сте зла́чне, та́мо всели́ мя, на воде́ поко́йне воспита́ мя. Ду́шу мою́ обрати́, наста́ви мя на стези́ пра́вды, и́мене ра́ди Своего́. А́ще бо и пойду́ посреде́ се́ни сме́ртныя, не убою́ся зла, я́ко Ты со мно́ю еси́, жезл Твой и па́лица Твоя́, та мя уте́шиста. Угото́вал еси́ пре́до мно́ю трапе́зу сопроти́в стужа́ющим мне, ума́стил еси́ еле́ом главу́ мою́, и ча́ша Твоя́ упоява́ющи мя, я́ко держа́вна. И ми́лость Твоя́ пожене́т мя вся дни живота́ моего́, и е́же всели́ти ми ся в дом Госпо́день, в долготу́ дний.
Псалом 23 Госпо́дня земля́, и исполне́ние ея́, вселе́нная и вси живу́щии на ней. Той на моря́х основа́л ю́ есть, и на река́х угото́вал ю́ есть. Кто взы́дет на го́ру Госпо́дню? Или́ кто ста́нет на ме́сте святе́м Его́? Непови́нен рука́ма и чист се́рдцем, и́же не прия́т всу́е ду́шу свою́, и не кля́тся ле́стию и́скреннему своему́. Сей прии́мет благослове́ние от Го́спода, и ми́лостыню от Бо́га, Спа́са своего́. Сей род и́щущих Го́спода, и́щущих лице́ Бо́га Иа́ковля. Возми́те врата́, кня́зи ва́ша, и возми́теся врата́ ве́чная, и вни́дет Царь сла́вы. Кто есть сей Царь сла́вы? Госпо́дь кре́пок и си́лен, Госпо́дь си́лен в бра́ни. Возми́те врата́, кня́зи ва́ша, и возми́теся врата́ ве́чная, и вни́дет Царь сла́вы. Кто есть сей Царь сла́вы? Госпо́дь сил, Той есть Царь сла́вы.
Псалом 115 Ве́ровах, те́мже возглаго́лах, аз же смири́хся зело́. Аз же рех во изступле́нии мое́м: всяк челове́к ложь. Что возда́м Го́сподеви о всех, я́же воздаде́ ми? Ча́шу спасе́ния прииму́, и и́мя Госпо́дне призову́, моли́твы моя́ Го́сподеви возда́м пред все́ми людьми́ Его́. Честна́ пред Го́сподем смерть преподо́бных Его́. О, Го́споди, аз раб Твой, аз раб Твой и сын рабы́ни Твоея́; растерза́л еси́ у́зы моя́. Тебе́ пожру́ же́ртву хвалы́, и во и́мя Госпо́дне призову́. Моли́твы моя́ Го́сподеви возда́м пред все́ми людьми́ Его́, во дво́рех до́му Госпо́дня, посреде́ тебе́, Иерусали́ме.
Сла́ва Отцу́ и Сы́ну и Свято́му Ду́ху, и ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Аллилу́ия. (Трижды с тремя поклонами)
Тропари, глас 8
Беззако́ния моя́ пре́зри, Го́споди, от Де́вы рожде́йся, и се́рдце мое́ очи́сти, храм то творя́ пречи́стому Твоему́ Те́лу и Кро́ви, ниже́ отри́ни мене́ от Твоего́ лица́, без числа́ име́яй ве́лию ми́лость.
Сла́ва Отцу́ и Сы́ну и Свято́му Ду́ху.
Во прича́стие святы́нь Твои́х ка́ко дерзну́ [вни́ду], недосто́йный? А́ще бо дерзну́ к Тебе́ приступи́ти с досто́йными, хито́н мя облича́ет, я́ко несть вече́рний, и осужде́ние исхода́тайствую многогре́шной души́ мое́й. Очи́сти, Го́споди, скве́рну души́ моея́, и спаси́ мя, я́ко Человеколю́бец.
И ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Мно́гая мно́жества мои́х, Богоро́дице, прегреше́ний, к Тебе́ прибего́х, Чи́стая, спасе́ния тре́буя: посети́ немощству́ющую мою́ ду́шу, и моли́ Сы́на Твоего́ и Бо́га на́шего, да́ти ми оставле́ние, я́же соде́ях лю́тых, еди́на Благослове́нная.
[Во Святу́ю же Четыредеся́тницу:
Егда́ сла́внии ученицы́ на умове́нии ве́чери просвеща́хуся, тогда́ Иу́да злочести́вый сребролю́бием неду́говав омрача́шеся, и беззако́нным судия́м Тебе́ пра́веднаго Судию́ предае́т. Виждь, име́ний рачи́телю, сих ра́ди удавле́ние употреби́вша: бежи́ несы́тыя души́, Учи́телю такова́я дерзну́вшия. И́же о всех благи́й Го́споди, сла́ва Тебе́.]
Псалом 50 Поми́луй мя, Бо́же, по вели́цей ми́лости Твое́й, и по мно́жеству щедро́т Твои́х очи́сти беззако́ние мое́. Наипа́че омы́й мя от беззако́ния моего́, и от греха́ моего́ очи́сти мя; я́ко беззако́ние мое́ аз зна́ю, и грех мой пре́до мно́ю есть вы́ну. Тебе́ еди́ному согреши́х и лука́вое пред Тобо́ю сотвори́х, я́ко да оправди́шися во словесе́х Твои́х, и победи́ши внегда́ суди́ти Ти. Се бо, в беззако́ниих зача́т есмь, и во гресе́х роди́ мя ма́ти моя́. Се бо, и́стину возлюби́л еси́; безве́стная и та́йная прему́дрости Твоея́ яви́л ми еси́. Окропи́ши мя иссо́пом, и очи́щуся; омы́еши мя, и па́че сне́га убелю́ся. Слу́ху моему́ да́си ра́дость и весе́лие; возра́дуются ко́сти смире́нныя. Отврати́ лице́ Твое́ от грех мои́х и вся беззако́ния моя́ очи́сти. С е́рдце чи́сто сози́жди во мне, Бо́же, и дух прав обнови́ во утро́бе мое́й. Не отве́ржи мене́ от лица́ Твоего́ и Ду́ха Твоего́ Свята́го не отыми́ от мене́. Возда́ждь ми ра́дость спасе́ния Твое́го и Ду́хом Влады́чним утверди́ мя. Научу́ беззако́ныя путе́м Твои́м, и нечести́вии к Тебе́ обратя́тся. Изба́ви мя от крове́й, Бо́же, Бо́же спасе́ния моего́; возра́дуется язы́к мой пра́вде Твое́й. Го́споди, устне́ мои́ отве́рзеши, и уста́ моя́ возвестя́т хвалу́ Твою́. Я́ко а́ще бы восхоте́л еси́ же́ртвы, дал бых у́бо: всесожже́ния не благоволи́ши. Же́ртва Бо́гу дух сокруше́н; се́рдце сокруше́нно и смире́нно Бог не уничижи́т. Ублажи́, Го́споди, благоволе́нием Твои́м Сио́на, и да сози́ждутся сте́ны Иерусали́мския. Тогда́ благоволи́ши же́ртву пра́вды, возноше́ние и всесожега́емая; тогда́ возложа́т на oлта́рь Твой тельцы́.
Канон, глас 2 Песнь 1
Ирмо́с:
Припев: С
Хлеб живота́ ве́чнующаго да бу́дет ми Те́ло Твое́ Свято́е, благоутро́бне Го́споди, и Честна́я Кровь, и неду́г многообра́зных исцеле́ние.
Припев: Н
Оскверне́н де́лы безме́стными окая́нный, Твоего́ Пречи́стаго Те́ла и Боже́ственныя Кро́ве недосто́ин есмь, Христе́, причаще́ния, его́же мя сподо́би.
Припев: П
Богородичен:
Песнь 3
Ирмо́с:
С е́рдце чи́сто сози́жди во мне, Бо́же, и дух прав обнови́ во утро́бе мое́й.
Сле́зныя ми пода́ждь, Христе́, ка́пли, скве́рну се́рдца моего́ очища́ющия: я́ко да благо́ю со́вестию очище́н, ве́рою прихожду́ и стра́хом, Влады́ко, ко причаще́нию Боже́ственных Даро́в Твои́х.
Н е отве́ржи мене́ от лица́ Твоего́, и Ду́ха Твоего́ Свята́го не отыми́ от мене́.
Во оставле́ние да бу́дет ми прегреше́ний Пречи́стое Те́ло Твое́, и Боже́ственная Кровь, Ду́ха же Свята́го обще́ние, и в жизнь ве́чную, Человеколю́бче, и страсте́й и скорбе́й отчужде́ние.
П ресвята́я Богоро́дице, спаси́ нас.
Хле́ба живо́тнаго Tрапе́за Пресвята́я, свы́ше ми́лости ра́ди сше́дшаго, и ми́рови но́вый живо́т даю́щаго, и мене́ ны́не сподо́би недосто́йнаго, со стра́хом вкуси́ти сего́, и жи́ву бы́ти.
Песнь 4
Ирмо́с:
С е́рдце чи́сто сози́жди во мне, Бо́же, и дух прав обнови́ во утро́бе мое́й.
Восхоте́л еси́, нас ра́ди вопло́щься, Многоми́лостиве, закла́н бы́ти я́ко овча́, грех ра́ди челове́ческих; те́мже молю́ Тя: и моя́ очи́сти согреше́ния.
Н е отве́ржи мене́ от лица́ Твоего́, и Ду́ха Твоего́ Свята́го не отыми́ от мене́.
Исцели́ души́ моея́ я́звы, Го́споди, и всего́ освяти́, и сподо́би, Влады́ко, я́ко да причащу́ся та́йныя Твоея́ Боже́ственныя ве́чери, окая́нный.
П ресвята́я Богоро́дице, спаси́ нас.
Уми́лостиви и мне Су́щаго от утро́бы Твоея́, Влады́чице, и соблюди́ мя нескве́рна раба́ Твое́го и непоро́чна, я́ко да прие́м у́мнаго би́сера, освящу́ся.
Песнь 5
Ирмо́с:
С е́рдце чи́сто сози́жди во мне, Бо́же, и дух прав обнови́ во утро́бе мое́й.
Я́коже предре́кл еси́, Христе́, да бу́дет у́бо худо́му рабу́ Твоему́, и во мне пребу́ди, я́коже обеща́лся еси́: се бо Те́ло Твое́ ям Боже́ственное и пию́ Кровь Твою́.
Н е отве́ржи мене́ от лица́ Твоего́, и Ду́ха Твоего́ Свята́го не отыми́ от мене́.
Сло́ве Бо́жий и Бо́же, угль Те́ла Твое́го да бу́дет мне помраче́нному в просвеще́ние, и очище́ние оскверне́нной души́ мое́й Кровь Твоя́.
П ресвята́я Богоро́дице, спаси́ нас.
Мари́е, Ма́ти Бо́жия, благоуха́ния честно́е селе́ние, Твои́ми моли́твами сосу́д мя избра́нный соде́лай, я́ко да освяще́ний причащу́ся Сы́на Твое́го.
Песнь 6
Ирмо́с:
С е́рдце чи́сто сози́жди во мне, Бо́же, и дух прав обнови́ во утро́бе мое́й.
Ум, ду́шу и се́рдце освяти́, Спа́се, и те́ло мое́, и сподо́би неосужде́нно, Влады́ко, к стра́шным Та́йнам приступи́ти.
Н е отве́ржи мене́ от лица́ Твоего́, и Ду́ха Твоего́ Свята́го не отыми́ от мене́.
Да бых устрани́лся от страсте́й, и Твоея́ благода́ти име́л бы приложе́ние, живота́ же утвержде́ние, причаще́нием Святы́х, Христе́, Та́ин Твои́х.
П ресвята́я Богоро́дице, спаси́ нас.
Бо́жие, Бо́же, Сло́во Свято́е, всего́ мя освяти́, ны́не приходя́щаго к Боже́ственным Твои́м Та́йнам, Святы́я Ма́тере Твоея́ мольба́ми.
Кондак, глас 2
Хлеб, Христе́, взя́ти не пре́зри мя, Те́ло Твое́, и Боже́ственную Твою́ ны́не Кровь, пречи́стых, Влады́ко, и стра́шных Твои́х Та́ин причасти́тися окая́ннаго, да не бу́дет ми в суд, да бу́дет же ми в живо́т ве́чный и безсме́ртный.
Песнь 7
Ирмо́с:
С е́рдце чи́сто сози́жди во мне, Бо́же, и дух прав обнови́ во утро́бе мое́й.
Исто́чник благи́х, причаще́ние, Христе́, безсме́ртных Твои́х ны́не Та́инств да бу́дет ми свет, и живо́т, и безстра́стие, и к преспея́нию же и умноже́нию доброде́тели Боже́ственнейшия хода́тайственно, еди́не Бла́же, я́ко да сла́влю Тя.
Н е отве́ржи мене́ от лица́ Твоего́, и Ду́ха Твоего́ Свята́го не отыми́ от мене́.
Да изба́влюся от страсте́й, и враго́в, и ну́жды, и вся́кия ско́рби, тре́петом и любо́вию со благогове́нием, Человеколю́бче, приступа́яй ны́не к Твои́м безсме́ртным и Боже́ственным Та́йнам, и пе́ти Тебе́ сподо́би: благослове́н еси́, Го́споди, Бо́же оте́ц на́ших.
П ресвята́я Богоро́дице, спаси́ нас.
Спа́са Христа́ ро́ждшая па́че ума́, Богоблагода́тная, молю́ Тя ны́не, раб Твой, Чи́стую нечи́стый: хотя́щаго мя ны́не к пречи́стым Та́йнам приступи́ти, очи́сти всего́ от скве́рны пло́ти и ду́ха.
Песнь 8
Ирмо́с:
С е́рдце чи́сто сози́жди во мне, Бо́же, и дух прав обнови́ во утро́бе мое́й.
Небе́сных, и стра́шных, и Cвяты́х Твои́х, Христе́, ны́не Та́ин, и Боже́ственныя Твоея́ и та́йныя ве́чери о́бщника бы́ти и мене́ сподо́би отча́яннаго, Бо́же Спа́се мой.
Н е отве́ржи мене́ от лица́ Твоего́, и Ду́ха Твоего́ Свята́го не отыми́ от мене́.
Под Твое́ прибе́г благоутро́бие, Бла́же, со стра́хом зову́ Ти: во мне пребу́ди, Спа́се, и аз, я́коже рекл еси́, в Тебе́; се бо дерза́я на ми́лость Твою́, ям Те́ло Твое́, и пию́ Кровь Твою́.
П ресвята́я Тро́ице, Бо́же наш, сла́ва Тебе́.
Тро́ичен:
Песнь 9
Ирмо́с:
С е́рдце чи́сто сози́жди во мне, Бо́же, и дух прав обнови́ во утро́бе мое́й.
Христо́с е́сть, вкуси́те и ви́дите: Госпо́дь нас ра́ди, по нам бо дре́вле бы́вый, еди́ною Себе́ прине́с, я́ко приноше́ние Отцу́ Своему́, при́сно закала́ется, освяща́яй причаща́ющияся.
Н е отве́ржи мене́ от лица́ Твоего́, и Ду́ха Твоего́ Свята́го не отыми́ от мене́.
Душе́ю и те́лом да освящу́ся, Влады́ко, да просвещу́ся, да спасу́ся, да бу́ду дом Твой причаще́нием Свяще́нных Та́ин, живу́щаго Тя име́я в себе́ со Отце́м и Ду́хом, Благоде́телю Многоми́лостиве.
В озда́ждь ми ра́дость спасе́ния Твое́го и Ду́хом Владычним утверди́ мя.
Я́коже огнь да бу́дет ми, и я́ко свет, Те́ло Твое́ и Кровь, Спа́се мой, пречестна́я, опаля́я грехо́вное вещество́, сжига́я же страсте́й те́рние, и всего́ мя просвеща́я, покланя́тися Божеству́ Твоему́.
П ресвята́я Богоро́дице, спаси́ нас.
Бог воплоти́ся от чи́стых крове́й Твои́х; те́мже вся́кий род пое́т Тя, Влады́чице, у́мная же мно́жества сла́вят, я́ко Тобо́ю я́ве узре́ша все́ми Влады́чествующаго, осуществова́вшагося челове́чеством.
Досто́йно е́сть я́ко вои́стинну блажи́ти Тя Богоро́дицу, Присноблаже́нную и Пренепоро́чную и Ма́терь Бо́га на́шего. Честне́йшую херуви́м и сла́внейшую без сравне́ния серафи́м, без истле́ния Бо́га Сло́ва ро́ждшую, су́щую Богоро́дицу Тя велича́ем.
Святы́й Бо́же, Святы́й Кре́пкий, Святы́й Безсме́ртный, поми́луй нас. (Tрижды)
Сла́ва Отцу́ и Сы́ну и Свято́му Ду́ху, и ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Пресвята́я Тро́ице, поми́луй нас; Го́споди, очи́сти грехи́ на́ша; Влады́ко, прости́ беззако́ния на́ша; Святы́й, посети́ и исцели́ не́мощи на́ша, и́мене Твоего́ ра́ди.
Го́споди, поми́луй. (Трижды)
Сла́ва Отцу́ и Сы́ну и Свято́му Ду́ху, и ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
О́тче наш, И́же еси́ на небесе́х! Да святи́тся и́мя Твое́, да прии́дет Ца́рствие Твое́, да бу́дет во́ля Твоя́, я́ко на небеси́ и на земли́. Хлеб наш насу́щный даждь нам днесь; и оста́ви нам до́лги на́ша, я́коже и мы оставля́ем должнико́м на́шим; и не введи́ нас во искуше́ние, но изба́ви нас от лука́ваго.
Если неделя, тропарь воскресный по гласу. Если же нет, настоящие тропари, глас 6:
Поми́луй нас, Го́споди, поми́луй нас; вся́каго бо отве́та недоуме́юще, сию́ Ти моли́тву я́ко Влады́це гре́шнии прино́сим: поми́луй нас.
Сла́ва Отцу́ и Сы́ну и Свято́му Ду́ху.
Го́споди, поми́луй нас, на Тя бо упова́хом; не прогне́вайся на ны зело́, ниже́ помяни́ беззако́ний на́ших, но при́зри и ны́не я́ко благоутро́бен, и изба́ви ны от враг на́ших; Ты бо еси́ Бог наш, и мы лю́дие Твои́, вси́ дела́ руку́ Твое́ю, и и́мя Твое́ призыва́ем.
И ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Милосе́рдия две́ри отве́рзи нам, благослове́нная Богоро́дице, наде́ющиися на Тя да не поги́бнем, но да изба́вимся Тобо́ю от бед: Ты бо еси́ спасе́ние ро́да христиа́нскаго.
Го́споди, поми́луй (40 раз). И поклоны, аще хочеши.
И стихи:
Хотя́ я́сти, челове́че, Те́ло Влады́чне,
Стра́хом приступи́, да не опали́шися: огнь бо е́сть.
Боже́ственную же пия́ Кровь ко обще́нию,
Пе́рвее примири́ся тя опеча́лившим.
Та́же дерза́я, та́инственное бра́шно яждь.
Пре́жде прича́стия стра́шныя же́ртвы,
Животворя́щаго Те́ла Влады́чня,
Сим помоли́ся о́бразом со тре́петом:
Молитва 1-я, Василия Великого
Влады́ко Го́споди Иису́се Христе́, Бо́же наш, Исто́чниче жи́зни и безсме́ртия, всея́ тва́ри ви́димыя и неви́димыя Соде́телю, безнача́льнаго Отца́ соприсносу́щный Сы́не и собезнача́льный, премно́гия ра́ди бла́гости в после́дния дни в плоть оболки́йся, и распны́йся, и погребы́йся за ны неблагода́рныя и злонра́вныя, и Твое́ю Кро́вию обнови́вый растле́вшее грехо́м естество́ на́ше, Сам, Безсме́ртный Царю́, приими́ и мое́ гре́шнаго покая́ние, и приклони́ у́хо Твое́ мне, и услы́ши глаго́лы моя́. Согреши́х бо, Го́споди, согреши́х на не́бо и пред Тобо́ю, и несмь досто́ин воззре́ти на высоту́ сла́вы Твоея́: прогне́вах бо Твою́ бла́гость, Твоя́ за́поведи преступи́в, и не послу́шав Твои́х повеле́ний. Но Ты, Го́споди, незло́бив сый, долготерпели́в же и многоми́лостив, не пре́дал еси́ мя поги́бнути со беззако́ньми мои́ми, моего́ вся́чески ожида́я обраще́ния. Ты бо рекл еси́, Человеколю́бче, проро́ком Твои́м: я́ко хоте́нием не хощу́ сме́рти гре́шника, но е́же обрати́тся и жи́ву бы́ти ему́. Не хо́щеши бо, Влады́ко, созда́ния Твое́ю руку́ погуби́ти, ниже́ благоволи́ши о поги́бели челове́честей, но хо́щеши всем спасти́ся, и в ра́зум и́стины приити́. Те́мже и аз, а́ще и недосто́ин есмь небесе́ и земли́, и сея́ привре́менныя жи́зни, всего́ себе́ повину́в греху́, и сласте́м порабо́тив, и Твой оскверни́в о́браз; но творе́ние и созда́ние Твое́ быв, не отчаява́ю своего́ спасе́ния окая́нный, на Твое́ же безме́рное благоутро́бие дерза́я, прихожду́. Приими́ у́бо и мене́, Человеколю́бче Го́споди, я́коже блудни́цу, я́ко разбо́йника, я́ко мытаря́ и я́ко блу́днаго, и возми́ мое́ тя́жкое бре́мя грехо́в, грех взе́мляй ми́ра, и не́мощи челове́ческия исцеля́яй, тружда́ющияся и обремене́нныя к Себе́ призыва́яй и упокоева́яй, не прише́дый призва́ти пра́ведныя, но гре́шныя на покая́ние. И очи́сти мя от вся́кия скве́рны пло́ти и ду́ха, и научи́ мя соверша́ти святы́ню во стра́се Твое́м: я́ко да чи́стым све́дением со́вести моея́, святы́нь Твои́х часть прие́мля, соединю́ся свято́му Те́лу Твоему́ и Кро́ви, и име́ю Тебе́ во мне живу́ща и пребыва́юща, со Отце́м, и Святы́м Твои́м Ду́хом. Ей, Го́споди Иису́се Христе́, Бо́же мой, и да не в суд ми бу́дет прича́стие пречи́стых и животворя́щих Та́ин Твои́х, ниже́ да не́мощен бу́ду душе́ю же и те́лом, от е́же недо́стойне тем причаща́тися, но даждь ми, да́же до коне́чнаго моего́ издыха́ния, неосужде́нно восприима́ти часть святы́нь Твои́х, в Ду́ха Свята́го обще́ние, в напу́тие живота́ ве́чнаго, и во благоприя́тен отве́т на Стра́шнем Суди́щи Твое́м: я́ко да и аз со все́ми избра́нными Твои́ми о́бщник бу́ду нетле́нных Твои́х благ, я́же угото́вал еси́ лю́бящим Тя, Го́споди, в ни́хже препросла́влен еси́ во ве́ки. Ами́нь.
Молитва 2-я, святого Иоанна Златоустого
Го́споди Бо́же мой, вем, я́ко несмь досто́ин, ниже́ дово́лен, да под кров вни́деши хра́ма души́ моея́, зане́же весь пуст и па́лся е́сть, и не и́маши во мне ме́ста досто́йна е́же главу́ подклони́ти: но я́коже с высоты́ нас ра́ди смири́л еси́ Себе́, смири́ся и ны́не смире́нию моему́; и я́коже восприя́л еси́ в верте́пе и в я́слех безслове́сных возлещи́, си́це восприими́ и в я́слех безслове́сныя моея́ души́, и во оскверне́нное мое́ те́ло вни́ти. И я́коже не неудосто́ил еси́ вни́ти, и свечеря́ти со гре́шники в до́му Си́мона прокаже́ннаго, та́ко изво́ли вни́ти и в дом смире́нныя моея́ души́, прокаже́нныя и гре́шныя; и я́коже не отри́нул еси́ подо́бную мне блудни́цу и гре́шную, прише́дшую и прикосну́вшуюся Тебе́, си́це умилосе́рдися и о мне гре́шнем, приходя́щем и прикаса́ющем Ти ся; и я́коже не возгнуша́лся еси́ скве́рных ея́ уст и нечи́стых, целу́ющих Тя, ниже́ мои́х возгнуша́йся скве́рнших о́ныя уст и нечи́стших, ниже́ ме́рзких мои́х и нечи́стых усте́н, и скве́рнаго и нечи́стейшаго моего́ язы́ка. Но да бу́дет ми угль пресвята́го Твое́го Те́ла, и честны́я Твоея́ Кро́ве, во освяще́ние и просвеще́ние и здра́вие смире́нней мое́й души́ и те́лу, во облегче́ние тя́жестей мно́гих мои́х согреше́ний, в соблюде́ние от вся́каго диа́вольскаго де́йства, во отгна́ние и возбране́ние зла́го моего́ и лука́ваго обы́чая, во умерщвле́ние страсте́й, в снабде́ние за́поведей Твои́х, в приложе́ние Боже́ственныя Твоея́ благода́ти, и Твое́го Ца́рствия присвое́ние. Не бо я́ко презира́яй прихожду́ к Тебе́, Христе́ Бо́же, но я́ко дерза́я на неизрече́нную Твою́ бла́гость, и да не на мно́зе удаля́яйся обще́ния Твое́го, от мы́сленнаго во́лка звероуловле́н бу́ду. Те́мже молю́ся Тебе́: я́ко еди́н сый Свят, Влады́ко, освяти́ мою́ ду́шу и те́ло, ум и се́рдце, чревеса́ и утро́бы, и всего́ мя обнови́, и вкорени́ страх Твой во удесе́х мои́х, и освяще́ние Твое́ неотъе́млемо от мене́ сотвори́; и бу́ди ми помо́щник и засту́пник, окормля́я в ми́ре живо́т мой, сподобля́я мя и одесну́ю Тебе́ предстоя́ния со святы́ми Твои́ми, моли́твами и моле́ньми Пречи́стыя Твоея́ Ма́тере, невеще́ственных Твои́х служи́телей и пречи́стых сил, и всех святы́х, от ве́ка Тебе́ благоугоди́вших. Ами́нь.
Молитва 3-я, Симеона Метафраста
Еди́не чи́стый и нетле́нный Го́споди, за неизрече́нную ми́лость человеколю́бия на́ше все восприе́мый смеше́ние, от чи́стых и де́вственных крове́й па́че естества́ Ро́ждшия Тя, Ду́ха Боже́ственнаго наше́ствием, и благоволе́нием Отца́ присносу́щнаго, Христе́ Иису́се, прему́дросте Бо́жия, и ми́ре, и си́ло; Твои́м восприя́тием животворя́щая и спаси́тельная страда́ния восприе́мый, крест, гво́здия, копие́, смерть, умертви́ моя́ душетле́нныя стра́сти теле́сныя. Погребе́нием Твои́м а́дова плени́вый ца́рствия, погреби́ моя́ благи́ми по́мыслы лука́вая сове́тования, и лука́вствия ду́хи разори́. Тридне́вным Твои́м и живоно́сным воскресе́нием па́дшаго пра́отца возста́вивый, возста́ви мя грехо́м попо́лзшагося, о́бразы мне покая́ния предлага́я. Пресла́вным Твои́м вознесе́нием плотско́е обожи́вый восприя́тие, и сие́ десны́м Отца́ седе́нием почты́й, сподо́би мя прича́стием святы́х Твои́х Та́ин десну́ю часть спаса́емых получи́ти. Сни́тием Уте́шителя Твоего́ Ду́ха сосу́ды че́стны свяще́нныя Твоя́ ученики́ соде́лавый, прия́телище и мене́ покажи́ Того́ прише́ствия. Хотя́й па́ки приити́ суди́ти вселе́нней пра́вдою, благоволи́ и мне усре́сти Тя на о́блацех, Судию́ и Созда́теля моего́, со все́ми святы́ми Твои́ми: да безконе́чно славосло́влю и воспева́ю Тя, со безнача́льным Твои́м Отце́м, и Пресвяты́м и Благи́м и Животворя́щим Твои́м Ду́хом, ны́не и при́сно, и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Молитва 4-я, его же
Я́ко на Стра́шнем Твое́м и нелицеприе́мнем предстоя́й Суди́лищи, Христе́ Бо́же, и осужде́ния подъе́мля, и сло́во творя́ о соде́янных мно́ю злых; си́це днесь, пре́жде да́же не приити́ дне́ви осужде́ния моего́, у свята́го Твоего́ Же́ртвенника предстоя́ пред Тобо́ю и пред стра́шными и святы́ми а́нгелы Твои́ми, преклоне́н от своея́ со́вести, приношу́ лука́вая моя́ и беззако́нная дея́ния, явля́яй сия́ и облича́яй. Виждь, Го́споди, смире́ние мое́, и оста́ви вся грехи́ моя́; виждь, я́ко умно́жишася па́че влас главы́ моея́ беззако́ния моя́. Ко́е у́бо не соде́ях зло? Кий грех не сотвори́х? Ко́е зло не вообрази́х в души́ мое́й? Уже́ бо и де́лы соде́ях: блуд, прелюбоде́йство, го́рдость, киче́ние, укоре́ние, хулу́, праздносло́вие, смех неподо́бный, пия́нство, гортанобе́сие, объяде́ние, не́нависть, за́висть, сребролю́бие, любостяжа́ние, лихои́мство, самолю́бие, славолю́бие, хище́ние, непра́вду, злоприобре́тение, ре́вность, оклевета́ние, беззако́ние; вся́кое мое́ чу́вство и вся́кий уд оскверни́х, растли́х, непотре́бен сотвори́х, де́лателище быв вся́чески диа́воле. И ве́м, Го́споди, я́ко беззако́ния моя́ превзыдо́ша главу́ мою: но безме́рно есть мно́жество щедро́т Твои́х, и ми́лость неизрече́нна незло́бивыя Твоея́ бла́гости, и несть грех побежда́ющ человеколю́бие Твое́. Те́мже, пречу́дный Царю́, незло́биве Го́споди, удиви́ и на мне гре́шнем ми́лости Твоя́, покажи́ бла́гости Твоея́ си́лу и яви́ кре́пость благоутро́бнаго милосе́рдия Твоего́, и обраща́ющася приими́ мя гре́шнаго. Приими́ мя, я́коже прия́л еси́ блу́днаго, разбо́йника, блудни́цу. Приими́ мя пребезме́рне и сло́вом, и де́лом, и по́хотию безме́стною, и помышле́нием безслове́сным согреши́вша Тебе́. И я́коже во единонадеся́тый час прише́дших прия́л еси́, ничто́же досто́йно соде́лавших, та́ко приими́ и мене́ гре́шнаго: мно́го бо согреши́х, и оскверни́хся, и опеча́лих Ду́ха Твоего́ Свята́го, и огорчи́х человеколю́бную утро́бу Твою́ и де́лом, и сло́вом, и помышле́нием, в нощи́ и во дни, явле́нне же и неявле́нне, во́лею же и нево́лею. И вем, я́ко предста́виши грехи́ моя́ пре́до мно́ю таковы́, я́ковы же мно́ю соде́яшася, и истя́жеши сло́во со мно́ю о и́хже ра́зумом непроще́нно согреши́х. Но, Го́споди, Го́споди, да не пра́ведным судо́м Твои́м, ниже́ я́ростию Твое́ю обличи́ши мя, ниже́ гне́вом Твои́м нака́жеши мя; поми́луй мя, Го́споди, я́ко не то́кмо не́мощен е́смь, но и Твое́ есмь созда́ние. Ты у́бо, Го́споди, утверди́л еси́ на мне страх Твой, аз же лука́вое пред Тобо́ю сотвори́х. Тебе́ у́бо еди́ному согреши́х, но молю́ Тя, не вни́ди в суд с рабо́м Твои́м. Аще бо беззако́ния на́зриши, Го́споди, Го́споди, кто постои́т? Аз бо есмь пучи́на греха́, и несмь досто́ин, ниже́ дово́лен воззре́ти и ви́дети высоту́ небе́сную, от мно́жества грехо́в мои́х, и́хже несть числа́: вся́кое бо злодея́ние и кова́рство, и ухищре́ние сатанино́, и растле́ния, злопомне́ния, сове́тования ко греху́, и ины́е тьмочи́сленныя стра́сти не оскуде́ша от мене́. Ки́ими бо не растли́хся грехи́? Ки́ими не содержа́хся злы́ми? Всяк грех соде́ях, вся́кую нечистоту́ вложи́х в ду́шу мою́, непотре́бен бых Тебе́ Бо́гу моему́, и челове́ком. Кто возста́вит мя, в сицева́я зла́я и толи́ка па́дшаго согреше́ния? Го́споди Бо́же мой, на Тя упова́х; а́ще есть ми спасе́ния упова́ние, а́ще побежда́ет человеколю́бие Твое́ мно́жества беззако́ний мои́х, бу́ди ми спаси́тель, и по щедро́там Твои́м и ми́лостем Твои́м, осла́би, оста́ви, прости́ ми вся, ели́ка Ти согреши́х, яко мно́гих зол испо́лнися душа́ моя́, и несть во мне спасе́ния наде́жды. Поми́луй мя, Бо́же, по вели́цей ми́лости Твое́й и не возда́ждь ми по дело́м мои́м, и не осуди́ мя по дея́ниям мои́м, но обрати́, заступи́, изба́ви ду́шу мою́ от совозраста́ющих ей зол и лю́тых восприя́тий. Спаси́ мя ра́ди ми́лости Твоея́, да иде́же умно́жится грех, преизоби́лует благода́ть Твоя́; и восхвалю́ и просла́влю Тя всегда́, вся дни живота́ моего́. Ты бо еси́ Бог ка́ющихся и Спас согреша́ющих; и Тебе́ сла́ву возсыла́ем со Безнача́льным Твои́м Отце́м, и Пресвяты́м и Благи́м и Животворя́щим Твои́м Ду́хом, ны́не и при́сно, и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Молитва 5-я, святого Иоанна Дамаскина
Влады́ко Го́споди Иису́се Христе́, Бо́же наш, еди́не име́яй власть челове́ком оставля́ти грехи́, я́ко благ и Человеколю́бец пре́зри моя́ вся в ве́дении и не в ве́дении прегреше́ния, и сподо́би мя неосужде́нно причасти́тися Боже́ственных, и пресла́вных, и пречи́стых, и животворя́щих Твои́х Та́ин, не в тя́жесть, ни в му́ку, ни в приложе́ние грехо́в, но во очище́ние, и освяще́ние, и обруче́ние бу́дущаго живота и Ца́рствия, в сте́ну и по́мощь, и в возраже́ние сопроти́вных, во истребле́ние мно́гих мои́х согреше́ний. Ты бо еси́ Бог ми́лости, и щедро́т, и человеколю́бия, и Тебе́ сла́ву возсыла́ем, со Отце́м, и Святы́м Ду́хом, ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Молитва 6-я, святого Василия Великого
Вем, Го́споди, я́ко недо́стойне причаща́юся пречи́стаго Твое́го Те́ла и честны́я Твоея́ Кро́ве, и пови́нен есмь, и суд себе́ ям и пию́, не разсужда́я Те́ла и Кро́ве Тебе́ Христа́ и Бо́га моего́, но на щедро́ты Твоя́ дерза́я прихожду́ к Тебе́ ре́кшему: яды́й Мою́ плоть, и пия́й Мою́ кровь, во Мне пребыва́ет, и Аз в нем. Умилосе́рдися у́бо, Го́споди, и не обличи́ мя гре́шнаго, но сотвори́ со мно́ю по ми́лости Твое́й; и да бу́дут ми свя́тая сия́ во исцеле́ние, и очище́ние, и просвеще́ние, и сохране́ние, и спасе́ние, и во освяще́ние души́ и те́ла; во отгна́ние вся́каго мечта́ния, и лука́ваго дея́ния, и де́йства диа́вольскаго, мы́сленнe во удесе́х мои́х де́йствуемаго, в дерзнове́ние и любо́вь, я́же к Тебе́; во исправле́ние жития́ и утвержде́ние, в возраще́ние доброде́тели и соверше́нства; во исполне́ние за́поведей, в Ду́ха Свята́го обще́ние, в напу́тие живота́ ве́чнаго, во отве́т благоприя́тен на Стра́шнем Суди́щи Твое́м: не в суд или́ во осужде́ние.
Молитва 7-я, святого Симеона Нового Богослова
От скве́рных усте́н, от ме́рзкаго се́рдца, от нечи́стаго язы́ка, от души́ оскверне́ны, приими́ моле́ние, Христе́ мой, и не пре́зри мои́х ни слове́с, ниже́ образо́в, ниже́ безсту́дия. Даждь ми дерзнове́нно глаго́лати, я́же хощу́, Христе́ мой, па́че же и научи́ мя, что ми подоба́ет твори́ти и глаго́лати. Согреши́х па́че блудни́цы, я́же уве́де, где обита́еши, ми́ро купи́вши, прии́де де́рзостне пома́зати Твои́ но́зе, Бо́га моего́, Влады́ки и Христа́ моего́. Я́коже о́ну не отри́нул еси́ прише́дшую от се́рдца, ниже́ мене́ возгнуша́йся, Сло́ве: Твои́ же ми пода́ждь но́зе, и держа́ти и целова́ти, и струя́ми сле́зными, я́ко многоце́нным ми́ром, сия́ де́рзостно пома́зати. Омы́й мя слеза́ми мои́ми, очи́сти мя и́ми, Сло́ве. Оста́ви и прегреше́ния моя́, и проще́ние ми пода́ждь. Ве́си зол мно́жество, ве́си и стру́пы моя́, и я́звы зри́ши моя́, но и ве́ру ве́си, и произволе́ние зри́ши, и воздыха́ние слы́шиши. Не таи́тся Тебе́, Бо́же мой, Тво́рче мой, Изба́вителю мой, ниже́ ка́пля сле́зная, ниже́ ка́пли часть не́кая. Несоде́ланное мое́ ви́десте о́чи Твои́, в кни́зе же Твое́й и еще́ несоде́янная напи́сана Тебе́ суть. Виждь смире́ние мое́, виждь труд мой ели́к, и грехи́ вся оста́ви ми, Бо́же вся́ческих: да чи́стым се́рдцем, притре́петною мы́слию, и душе́ю сокруше́нною, нескве́рных Твои́х причащу́ся и пресвяты́х Та́ин, и́миже оживля́ется и обожа́ется всяк яды́й же и пия́й чи́стым се́рдцем; Ты бо рекл еси́, Влады́ко мой: всяк яды́й Мою́ Плоть, и пия́й Мою́ Кровь, во Мне у́бо сей пребыва́ет, в не́мже и Аз есмь. Истинно сло́во вся́ко Влады́ки и Бо́га моего́: Боже́ственных бо причаща́яйся и Боготворя́щих благода́тей, не у́бо есмь еди́н, но с Тобо́ю, Христе́ мой, Све́том трисо́лнечным, просвеща́ющим мир. Да у́бо не еди́н пребу́ду кроме́ Тебе́ Живода́вца, дыха́ния моего́, живота́ моего́, ра́дования моего́, спасе́ния ми́ру. Сего́ ра́ди к Тебе́ приступи́х, я́коже зри́ши, со слеза́ми, и душе́ю сокруше́нною, избавле́ния мои́х прегреше́ний прошу́ прия́ти ми, и Твои́х живода́тельных и непоро́чных Та́инств причасти́тися неосужде́нно, да пребу́деши, я́коже рекл еси́, со мно́ю треокая́нным: да не кроме́ обре́т мя Твоея́ благода́ти, преле́стник восхи́тит мя льсти́вне, и прельсти́в отведе́т Боготворя́щих Твои́х слове́с. Сего́ ра́ди к Тебе́ припа́даю, и те́пле вопию́ Ти: я́коже блу́днаго прия́л еси́, и блудни́цу прише́дшую, та́ко приими́ мя блу́днаго и скве́рнаго, Ще́дре. Душе́ю сокруше́нною, ны́не бо к Тебе́ приходя́, вем, Спа́се, я́ко ины́й, я́коже аз, не прегреши́ Тебе́, ниже́ соде́я дея́ния, я́же аз соде́ях. Но сие́ па́ки вем, я́ко не вели́чество прегреше́ний, ни грехо́в мно́жество превосхо́дит Бо́га моего́ мно́гое долготерпе́ние и человеколю́бие кра́йнее; но ми́лостию состра́стия те́пле ка́ющияся, и чи́стиши, и све́тлиши, и све́та твори́ши прича́стники, о́бщники Божества́ Твое́го соде́ловаяй незави́стно, и стра́нное и а́нгелом, и челове́ческим мы́слем, бесе́дуеши им мно́гажды, я́коже друго́м Твои́м и́стинным. Сия́ де́рзостна творя́т мя, сия́ вперя́ют мя, Христе́ мой. И дерза́я Твои́м бога́тым к нам благодея́нием, ра́дуяся вку́пе и трепе́ща, огне́ви причаща́юся трава́ сый, и стра́нно чу́до, ороша́емь неопа́льно, я́коже у́бо купина́ дре́вле неопа́льне горя́щи. Ны́не благода́рною мы́слию, благода́рным же се́рдцем, благода́рными удесы́ мои́ми, души́ и те́ла моего́, покланя́юся и велича́ю, и славосло́влю Тя, Бо́же мой, я́ко благослове́нна су́ща, ны́не же и во ве́ки.
Молитва 8-я, святого Иоанна Златоустого
Бо́же, осла́би, оста́ви, прости́ ми согреше́ния моя́, ели́ка Ти согреши́х, а́ще сло́вом, а́ще де́лом, а́ще помышле́нием, во́лею или́ нево́лею, ра́зумом или́ неразу́мием, вся ми прости́ я́ко благ и человеколю́бец, и моли́твами Пречи́стыя Твоея́ Ма́тере, у́мных Твои́х служи́телей и святы́х сил, и всех святы́х, от ве́ка Тебе́ благоугоди́вших, неосужде́нно благоволи́ прия́ти ми свято́е и пречи́стое Твое́ Те́ло и честну́ю Кровь, во исцеле́ние души́ же и те́ла, и во очище́ние лука́вых мои́х помышле́ний. Я́ко Твое́ е́сть Ца́рство и си́ла и сла́ва, со Отце́м и Святы́м Ду́хом, ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Его же, 9-я
Несмь дово́лен, Влады́ко Го́споди, да вни́деши под кров души́ моея́; но поне́же хо́щеши Ты, я́ко Человеколю́бец, жи́ти во мне, дерза́я приступа́ю; повелева́еши, да отве́рзу две́ри, я́же Ты еди́н созда́л еси́, и вни́деши со человеколю́бием я́коже еси́, вни́деши и просвеща́еши помраче́нный мой по́мысл. Ве́рую, я́ко сие́ сотвори́ши: не бо блудни́цу, со слеза́ми прише́дшую к Тебе́, отгна́л еси́; ниже́ мытаря́ отве́ргл еси́ пока́явшася; ниже́ разбо́йника, позна́вша Ца́рство Твое́, отгна́л еси́; ниже́ гони́теля пока́явшася оста́вил еси́, е́же бе: но от покая́ния Тебе́ прише́дшия вся, в ли́це Твои́х друго́в вчини́л еси́, еди́н сый благослове́нный всегда́, ны́не и в безконе́чныя ве́ки. Ами́нь.
Его же, 10-я
Го́споди Иису́се Христе́, Бо́же мой, осла́би, оста́ви, очи́сти и прости́ ми гре́шному, и непотре́бному, и недосто́йному рабу́ Твоему́, прегреше́ния, и согреше́ния, и грехопаде́ния моя́, ели́ка Ти от ю́ности моея́, да́же до настоя́щаго дне и часа́ согреши́х: а́ще в ра́зуме и в неразу́мии, а́ще в словесе́х или́ де́лех, или́ помышле́ниих и мы́слех, и начина́ниих, и всех мои́х чу́вствах. И моли́твами безсе́менно ро́ждшия Тя Пречи́стыя и Присноде́вы Мари́и, Ма́тере Твоея́, еди́ныя непосты́дныя наде́жды и предста́тельства и спасе́ния моего́, сподо́би мя неосужде́нно причасти́тися пречи́стых, безсме́ртных, животворя́щих и стра́шных Твои́х Та́инств, во оставле́ние грехо́в и в жизнь ве́чную: во освяще́ние, и просвеще́ние, кре́пость, исцеле́ние, и здра́вие души́ же и те́ла, и в потребле́ние и всесоверше́нное погубле́ние лука́вых мои́х помысло́в, и помышле́ний, и предприя́тий, и нощны́х мечта́ний, те́мных и лука́вых духо́в; я́ко Твое́ е́сть Ца́рство, и си́ла, и сла́ва, и честь, и поклоне́ние, со Отце́м и Святы́м Твои́м Ду́хом, ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Молитва 11-я, святого Иоанна Дамаскина
Пред две́рьми хра́ма Твое́го предстою́, и лю́тых помышле́ний не отступа́ю; но Ты, Христе́ Бо́же, мытаря́ оправди́вый, и ханане́ю поми́ловавый, и разбо́йнику рая́ две́ри отве́рзый, отве́рзи ми утро́бы человеколю́бия Твое́го, и приими́ мя приходя́ща и прикаса́ющася Тебе́, я́ко блудни́цу, и кровоточи́вую: о́ва у́бо кра́я ри́зы Твоея́ косну́вшися, удо́бь исцеле́ние прия́т, о́ва же пречи́стеи Твои́ но́зе удержа́вши, разреше́ние грехо́в понесе́. Аз же, окая́нный, все Твое́ Те́ло дерза́я восприя́ти, да не опале́н бу́ду; но приими́ мя, я́коже о́ныя, и просвети́ моя́ душе́вныя чу́вства, попаля́я моя́ грехо́вныя вины́, моли́твами безсе́менно Р́ождшия Тя, и Небе́сных сил; я́ко благослове́н еси́ во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Молитва святого Иоанна Златоустого
Ве́рую, Го́споди, и испове́дую, я́ко Ты еси́ вои́стинну Христо́с, Сын Бо́га жива́го, прише́дый в мир гре́шныя спасти́, от ни́хже пе́рвый есмь аз. Еще́ ве́рую, я́ко сие́ е́сть са́мое пречи́стое Те́ло Твое́, и сия́ е́сть са́мая честна́я Кровь Твоя́. Молю́ся у́бо Тебе́: поми́луй мя, и прости́ ми прегреше́ния моя́, во́льная и нево́льная, я́же сло́вом, я́же де́лом, я́же ве́дением и неве́дением, и сподо́би мя неосужде́нно причасти́тися пречи́стых Твои́х Та́инств, во оставле́ние грехо́в, и в жизнь ве́чную. Ами́нь.
Приходя же причаститься, произноси мысленно эти стихи Метафраста:
Се приступа́ю к Боже́ственному Причаще́нию.
Соде́телю, да не опали́ши мя приобще́нием:
Огнь бо еси́, недосто́йныя попаля́яй.
Но у́бо очи́сти мя от вся́кия скве́рны.
Затем:
Ве́чери Твоея́ та́йныя днесь, Сы́не Бо́жий, прича́стника мя приими́; не бо враго́м Твои́м та́йну пове́м, ни лобза́ния Ти дам, я́ко Иу́да, но я́ко разбо́йник испове́даю Тя: помяни́ мя, Го́споди, во Ца́рствии Твое́м.
И стихи:
Боготворя́щую Кровь ужасни́ся, челове́че, зря:
Огнь бо е́сть, недосто́йныя попаля́яй.
Боже́ственное Те́ло и обожа́ет мя и пита́ет:
Обожа́ет дух, ум же пита́ет стра́нно.
Потом тропари:
Услади́л мя еси́ любо́вию, Христе́, и измени́л мя еси́ Боже́ственным Твои́м раче́нием; но попали́ огне́м невеще́ственным грехи́ моя́, и насы́титися е́же в Тебе́ наслажде́ния сподо́би: да лику́я возвелича́ю, Бла́же, два прише́ствия Твоя́.
Во све́тлостех Святы́х Твои́х ка́ко вни́ду недосто́йный? А́ще бо дерзну́ совни́ти в черто́г, оде́жда мя облича́ет, я́ко несть бра́чна, и свя́зан изве́ржен бу́ду от а́нгелов. Очи́сти, Го́споди, скве́рну души́ моея́, и спаси́ мя, я́ко Человеколю́бец.
Также молитву:
Влады́ко Человеколю́бче, Го́споди Иису́се Христе́ Бо́же мой, да не в суд ми бу́дут Свята́я сия́, за е́же недосто́йну ми бы́ти: но во очище́ние и освяще́ние души́ же и те́ла, и во обруче́ние бу́дущия жи́зни и Ца́рствия. Мне же, е́же прилепля́тися Бо́гу, бла́го е́сть, полага́ти во Го́споде упова́ние спасе́ния моего́.
И еще:
Ве́чери Твоея́ та́йныя днесь, Сы́не Бо́жий, прича́стника мя приими́; не бо враго́м Твои́м та́йну пове́м, ни лобза́ния Ти дам, я́ко Иу́да, но я́ко разбо́йник испове́даю Тя: помяни́ мя, Го́споди, во Ца́рствии Твое́м.
Г осподи Іісусе Христе, Сину Божий, молитвами Пречистої Твоєї Матері і всіх святих помилуй нас. Амінь.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди є і все наповнюєш, Скарбнице добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.
Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі) .
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Трійце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, прийди і зціли немочі наші імені Твого заради.
Господи, помилуй (тричі).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Господи, помилуй (12 разів).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Прийдіть, поклонімось Цареві нашому Богу.
Прийдіть, поклонімось і припадім Христу, Цареві нашому Богу.
Прийдіть, поклонімось і припадім Самому Христу, Цареві і Богу нашому.
Псалом 22 Господь пасе мене, і нічого мені не бракуватиме. На місці плодючім, там Він оселив мене; біля води спокійної виховав мене. Душу мою навернув; навів мене на стежки правди задля імені Свого. Коли піду навіть у тіні смертній, не боятимуся зла, бо Ти зі мною; жезл Твій і палиця Твоя – вони потішили мене. Ти наготував переді мною трапезу на очах гнобителів моїх; Ти намастив оливою голову мою, і чаша Твоя, що напоює, найкраща. І милість Твоя буде йти слідом за мною по всі дні життя мого, й оселюся в домі Господнім на довгі дні.
Псалом 23 Господня земля і все, що наповнює її, вселена і всі, що живуть у ній. Він на морях заснував її й на ріках утвердив її. Хто зійде на гору Господню, або хто стане на місці святому Його? Той у кого невинні руки і чисте серце, хто не марнував на суєту душу свою і не присягався ближньому своєму зрадливо. Той прийме благословення від Господа і милість від Бога, Спаса свого. Це рід тих, що шукають Господа, шукають лиця Твого, Боже Якова. Піднесіть, князі, брами ваші, і піднесіться, врата вічні, – і ввійде Цар слави! Хто є цей Цар слави? Господь кріпкий і сильний, Господь могутній в бою. Піднімайте, князі, верхи ваші, і піднімайтеся, врата вічні, – і ввійде Цар слави! Хто є цей Цар слави? Господь Сил, Він є Цар слави.
Псалом 115 Вірував я, тому й заговорив, і я смирився вельми. І сказав я в нестямі моїй: “Кожна людина говорить неправду!” Що віддам Господу за все, що Він воздав мені? Чашу спасіння прийму й ім’я Господнє призву. Молитви мої Господу воздам перед усіма людьми Його. Чесна перед Господом смерть преподобних Його. О Господи, я раб Твій, я раб Твій і син рабині Твоєї. Ти розірвав кайдани мої. Тобі принесу жертву хваління й ім’я Господнє призву. Молитви мої Господу воздам перед усіма людьми Його. У дворах дому Господнього, посеред тебе, Єрусалиме.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алілуя, алілуя, алілуя. Слава Тобі, Боже (3 рази).
Тропарі, глас 8: Господи, що від Діви народився, не зважай на беззаконня мої і серце моє очисти, творячи мене храмом Пречистого Твого Тіла й Крови, маючи незчисленні великі милості, не відкидай мене від лиця Твого.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу. Як наважуся до Причастя Святинь Твоїх приступити я, недостойний? Може б, насмілитися до Тебе приступити з достойними, але одяг мій викриває мене, бо він не до вечері, і душа моя многогрішна осудження заслужила. Господи, очисти ж скверну душі моєї і спаси мене, бо Ти Чоловіколюбний.
І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Маючи велике множество гріхів, вчинених мною, до Тебе прибігаю, Богородице Чиста, спасіння благаючи: відвідай немічну душу мою і моли Сина Твого й Бога нашого дати відпущення моїх гріхів, єдина благословенна.
[Під час Великого посту:
Коли славні ученики умиванням ніг на вечері просвіщалися, тоді Юда злочестивий недугою грошолюбства засліплювався і беззаконним суддям Тебе, Праведного Суддю, продавав. Глянь, скарбів ревнителю, на того, що через них повісився. Тікай від тієї ненаситної душі, що на Вчителя так наважилася. Милосердний до всіх Господи, слава Тобі.]
Псалом 50 Помилуй мене, Боже, з великої милості Твоєї і з великого милосердя Твого очисти беззаконня моє! Головне – омий мене від беззаконня мого і від гріха мого очисти мене! Бо беззаконня моє я визнаю і гріх мій переді мною є завжди. Проти Тебе Єдиного я згрішив і лукаве перед Тобою вчинив, тож правим Ти будеш у словах Своїх і переможеш, коли судитимешся зі мною. Бо ось, у беззаконнях зачатий я, і у гріхах народила мене мати моя. Ти істину возлюбив єси, і тому приховані таємниці мудрості Своєї відкрив мені. Окропи мене ісопом – і очищуся, омий мене – і стану білішим за сніг! Даси мені почути радість і веселість, зрадіють кістки виснажені! Відверни лице Твоє від гріхів моїх і всі беззаконня мої очисти! Серце чисте створи в мені, Боже, і дух правий віднови в утробі моїй! Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відніми від мене! Поверни мені радість спасіння Твого і духом могутнім укріпи мене! Навчатиму беззаконників шляхам Твоїм, і нечестиві до Тебе навернуться. Очисти мене від гріхів кровопролиття, Боже, Боже спасіння мого, і зрадіє язик мій правді Твоїй. Господи, розімкнеш уста мої, і вони сповістять хвалу Твою! Бо якби ти жертви забажав – я б воістину приніс її, але всеспалень не благоволиш. Жертва Богу – дух покаянний: серцем покаянним і смиренним Бог не знехтує. З ласки Твоєї, Господи, даруй благовоління Своє Сіону, нехай постануть мури Єрусалима. Тоді благовоління Твоє буде до жертви правди, прославлення і всеспалення; тоді покладуть на жертовник Твій тельців.
Канон на глас 2 Ірмос:
Приспів:
Хлібом, що подає вічне життя і що зціляє від багатьох різноманітних недугів, нехай буде мені, Милосердний Господи, Тіло Твоє і Дорогоцінна Кров Твоя.
Приспів:
Осквернений непристойними ділами, я, окаянний, недостойний причащання Твого Пречистого Тіла та Божественної Крови, Христе, але сподоби мене його.
Приспів:
Благословенна Богоневісто, земле плодовита, що зростила неораний та спасенний для світу Колос. Сподоби мене спастись, приймаючи Його в їжу.
Ірмос:
Дай мені, Христе, краплі сліз, що очищають нечистоту мого серця, щоб благою совістю очищений з вірою і страхом приступив я до причащення Божественних Дарів Твоїх, Владико.
Чоловіколюбче, нехай буде для мене Пречисте Тіло Твоє і Божественна Кров на прощення провин, на спілкування з Святим Духом, на життя вічне, Чоловіколюбче, та на звільнення від страждань і скорбот.
Пресвята Трапезо Хліба життя, що з милосердя з неба зійшов і світові нове життя подав, сподоби й мене, недостойного, зі страхом спожити Його та бути живим.
Ірмос:
Заради нас втілившись, Многомилостивий, Ти захотів бути заколеним, як вівця, за гріхи людські. Тому я молю Тебе: очисти і мої провини.
Зціли рани моєї душі, Господи, і всього освяти, і сподоби, Владико, мене окаянного причаститись Тайної Твоєї Божественної Вечері.
Умилостив і до мене Народженого Тобою, Владичице, і збережи мене, раба Твого, чистим та без порочним, щоб мені освятитися, приймаючи духовний бісер.
Ірмос: Світла Подателю і віків Творче, Господи, у світлі заповідей Твоїх настав нас, бо крім Тебе іншого бога не знаємо.
Як Ти сказав, Христе, так нехай буде і для мене, вбогого Твого раба, перебувай у мені, як Ти обіцяв, бо ось я споживаю Твоє Божественне Тіло і п’ю Кров Твою.
Слово Боже і Боже, палаюча вуглина Твого Тіла нехай буде для мене, затьмареного, на просвіту і Кров Твоя на очищення оскверненої моєї душі.
Маріє, Мати Божа, священний храм пахощів, Твоїми молитвами вчини мене вибраною посудиною, щоб мені причаститися святинь Сина Твого.
Ірмос:
Розум, душу і серце, а також і тіло моє освяти, Спасе, і сподоби, Владико, приступити до страшних Тайн неосудно.
Нехай звільнюсь я від пристрастей та нехай дістану примноження благодаті Твоєї та зміцнення життя через причащання святих Твоїх Тайн, Христе.
Боже, Слово Боже, Святе, освяти всього мене, що приступаю нині до Божественних Твоїх Тайн по молитвах Твоєї Святої Матері.
Кондак: Не позбав мене, Христе, можливосте прийняти нині Хліб – Тіло Твоє і Божественну Кров, нехай не буде для мене, окаянного, в осуд причащання пречистих і страшних Твоїх Тайн, Владико, але нехай буде для мене на життя вічне та безсмертне.
Ірмос: Тілу золотому премудрі діти не послужили, а у вогонь самі ввійшли і богів їхніх осміяли; посеред полум’я співали, зрошені ангелом. Почута вже вуст ваших молитва.
Причащання Твоїх безсмертних Тайн, Христе, нехай буде для мене нині джерелом благ: світла, життя, душевного спокою, засобом для досягнення доброчесності Божественним клопотанням та примноження її, щоб я прославляв Тебе, Єдиний Благий.
Приступаючи нині з трепетом, любов’ю та благоговінням до Твоїх безсмертних Таїн, нехай звільнюсь я, Чоловіколюбний, від пристрастей, ворогів та злиднів, від бід та всякої скорботи, і удостой мене співати Тобі: “Благословенний Ти, Господи, Боже отців наших”.
Спасителя Христа, Недосяжного для розуму, народила, Богоблагодатна, молю Тебе нині, раб Твій, Чисту, нечистий: мене, що готуюся тепер приступити до пречистих Тайн, очисти від скверни плоті та духу.
Ірмос:
Удостой, Христе, нині і мене, що втратив надію, стати учасником небесних страшних і святих Твоїх Тайн і Твоєї Божественної Тайної Вечері, Боже, Спасе мій.
Прибігши під Твоє Милосердя, Блаже, я зі страхом благаю Тебе: перебувай у мені, Спасе, і я в Тобі перебуваю, як Ти сказав, бо ось, покладаючи надію на Твою милість, я споживаю Тіло Твоє і п’ю Кров Твою.
Приспів:
Я тремчу, приймаючи вогонь, щоб не згоріти, як віск і як трава. О страшна тайно! О милосердя Боже! Я, як персть земна, причащаюсь Божественним Тілом і Кров’ю і стаю безсмертним.
Ірмос:
Причащанням святих Тайн нехай освячусь я, Владико, душею і тілом, нехай просвічусь, нехай спасусь, нехай стану домом Твоїм, маючи Тебе, що живеш в мені з Отцем і Духом, Благодійнику Многомилостивий.
Як вогонь нехай буде для мене і як світло Тіло Твоє й Кров Найдорогоцінніша, Спасе мій, що опалює гріховну речовину і спалює пристрастей терня, й усього мене просвічує поклонятися Твоєму Божеству.
Бог втілився від чистої Твоєї крови. Тому всі народи оспівують Тебе, Владичице, і сонми духів славлять, що через Тебе вони ясно побачили Владику вселеної в людській природі.
Д остойно є, і це воістину, блажити Тебе, Богородицю, Присноблаженну і Пренепорочну і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово народила, істинну Богородицю, Тебе величаємо.
Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі) .
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Трійце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, прийди і зціли немочі наші імені Твого заради.
Господи, помилуй (тричі).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Тропар дня або свята. Якщо неділя, тропар недільний з гласом. Якщо ж ні,
то ці тропарі, глас 6-й:
Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо, ніякого виправдання не знаходячи, цю молитву Тобі як Владиці ми, грішні, приносимо: помилуй нас.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу.
Господи, помилуй нас, бо на Тебе ми сподіваємось; не прогнівайся на нас дуже і не помʼяни беззаконь наших, але зглянься і нині, як Благоутробний, і позбав нас від ворогів наших. Бо Ти Бог наш, а ми – люди Твої, всі – творіння рук Твоїх і імʼя Твоє прикликаємо.
І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Милосердя двері відкрий нам, Благословенна Богородице, щоб, сподіваючись на Тебе, не загинули, але позбавились Тобою бід. Бо Ти єси спасіння роду християнського.
Господи, помилуй (40 разів).
І поклони, скільки хочеш.
Перед причастям страшної жертви. Животворчого Тіла й Крові Господа, молися з трепетом:
Молитва 1-ша, Василія Великого Владико, Господи Іісусе Христе, Боже наш, Джерело життя і безсмертя. Творче всього творіння видимого й невидимого, Рівновічний і Співбезпочатковий Сину Безпочаткового Отця! Ти з безмірної благости в останній час тіло прийняв і був розп’ятий і похований за нас, невдячних і нерозсудливих, і Твоєю Кров’ю обновив понівечену гріхом природу нашу. Сам, Безсмертний Царю, прийми покаяння і від мене грішного і нахили вухо Твоє до мене і вислухай слова мої. Бо згрішив я, Господи, згрішив перед небом і перед Тобою і став недостойним поглянути на висоту слави Твоєї, бо я прогнівив Твою благість, порушив Твої заповіді і не послухав Твоїх повелінь. Але Ти, Господи, не злопам’ятливий, довготерпеливий і многомилостивий, не віддав мене на погибель з беззаконнями моїми і навернення мого чекаєш. Бо Ти ж, Господи, сказав через пророка Твого: “Не бажаю Я смерті грішника, але нехай він покається і буде живий”. Бо Ти, Владико, не хочеш погубити творіння рук Твоїх, і не люба Тобі погибель людська, але хочеш, щоб усі спаслися і до пізнання істини прийшли. Тому і я, хоч і недостойний неба і землі, і цього дочасного життя, бо всього себе піддав гріхові, віддав у неволю пристрастям і осквернив Твій образ; але Твоїм ділом і творінням бувши, я, окаянний, не втрачаю надії на своє спасіння і приходжу, на Твоє безмірне милосердя надію поклавши. Прийми ж і мене, Чоловіколюбний Господи, як блудницю, як розбійника, як митаря і як блудного, і візьми мій важкий тягар гріхів Ти, що гріхи світу взяв, що зцілюєш немочі людські, що кличеш до Себе і заспокоюєш знеможених і обтяжених, що прийшов покликати не праведників, а грішників до покаяння. Очисти мене від усякої скверни тілесної і навчи мене приступати до святощів зі страхом Твоїм, щоб, приймаючи в чистім свідоцтві сумління мого частину святощів Твоїх, я з’єднався з Святим Твоїм Тілом і Кров’ю і щоб Ти жив і перебував у мені з Отцем і Святим Твоїм Духом. Так, Господи Іісусе Христе, Боже мій, не на осуд нехай буде мені причастя пречистих і животворчих Твоїх Таїн, і нехай не буду я немічний душею і тілом, недостойно причастившись їх. Але дай мені аж до останнього зітхання мого неосудно приймати частину святощів Твоїх на спільність із Духом Святим, на шлях до життя вічного і на добру відповідь на страшнім суді Твоїм; щоб і я з усіма обранцями Твоїми був спільником нетлінних Твоїх благ, які Ти підготував для тих, що люблять Тебе, Господи; вони ж прославляють Тебе повіки. Амінь.
Молитва 2-га, Іоанна Златоуста Господи, Боже мій, я знаю, що я недостойний і негідний того, щоб Ти ввійшов під покрівлю дому душі моєї, бо він увесь спустошений і занепалий, і не маєш у мені достойного місця, де б голову прихилити. Але як Ти з висоти задля нас смирив Себе, так і нині смирися до моєї не достойності. І як Ти зволив лягти у печері в яслах тварин нерозумних, так благозволь увійти в ясла нерозумної моєї душі і в осквернене моє тіло. І як Ти не вважав за недостойне ввійти і повечеряти з грішниками в домі Симона прокаженого, так благозволь увійти і в дім покірної моєї, прокаженої і грішної душі. І як Ти не відкинув подібної до мене блудниці й грішниці, що прийшла і доторкнулася до Тебе, так змилосердься і наді мною грішним, що приходжу і доторкаюсь до Тебе. І як Ти не погордував скверними і нечистими її устами, що цілували Тебе, так не погордуй і моїми ще більш, ніж її, скверними і нечистими устами та скверним і найнечистішим моїм язиком. Але нехай буде вугіль Пресвятого Твого Тіла і дорогоцінної Твоєї Крови на освячення і на просвітлення і на здоров’я покірної моєї душі й тіла; на полегшення тягарів моїх багатьох провин, на збереження від усякого диявольського діла, на віддалення і припинення мого злого і лукавого звичаю, на змертвіння пристрастей, на сповнення заповідей Твоїх, на примноження Божественної Твоєї благодаті і на здобуття Царства Божого. Бо я приходжу до Тебе, Христе Боже, не з погордою, але з сміливою надією на невимовну Твою благість; і щоб мене, надовго віддаленого від спільності з Тобою, не уловив вовк мислений. Благаю ж Тебе, Владико, Єдиний Святий, освяти мою душу й тіло, розум і серце, нутро й істоту, і всього мене обнови, і вкорени страх Твій у суглоби мої, і освячення Твоє вчини незнищенним у мені. І будь мені помічником і заступником, провадячи в спокої життя моє, сподобляючи мене стояти праворуч Тебе разом із святими Твоїми, молитвами й благанням Пречистої Твоєї Матері, безтілесних Твоїх слуг, і пречистих Сил, і всіх святих, що від віку Тобі вгодне вчинили. Амінь.
Молитва 3-тя, Симеона Метафраста Єдиний Чистий і Нетлінний Господи! Ти, що з невимовної милості чоловіколюбства прийняв цілу нашу тлінність від чистої і непорочної крови Тієї, яка надприродно породила Тебе, Христе Іісусе. Премудросте Божа, Спокою і Сило, зішестям Божественного Духа і благоволінням Віковічного Отця. Ти, що через Твоє втілення прийняв животворчі й спасенні страждання, хрест, цвяхи, спис, смерть, – умертви мої душогубні пристрасті тілесні. Ти, що Твоїм погребінням полонив царство пекельне, поховай добрими думками мої лукаві замисли й знищ духа лукавства. Ти, що Твоїм на третій день живоносним воскресінням підвів упалого праотця, піднеси мене, грішного, подаючи мені способи покаяння. Ти, що Твоїм преславним вознесінням на небо обожнив прийняте Тіло і вшанував його перебуванням праворуч Отця, сподоби мене через причастя святих Твоїх Таїн здобути блаженну долю спасенних. Ти, що через пришестя Утішителя Твого Духа вчинив святих Твоїх учеників почесним сосудом, яви й мене вмістилищем Його пришестя. Ти, що знов прийдеш судити вселену по правді, благоволи, щоб і я зустрів на хмарах Тебе, мого Суддю і Творця, з усіма святими Твоїми, щоб я безконечно прославляв і оспівував Тебе з предвічним Твоїм Отцем і Пресвятим, і Благим, і Животворчим Твоїм Духом нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Молитва 4-та, Іоанна Дамаскіна Владико, Господи Іісусе Христе, Боже наш, Єдиний, що маєш владу прощати людям гріхи, прости, як Благий і Чоловіколюбний, усі мої провини свідомі й несвідомі; і сподоби мене неосудно причаститися Божественних, і найславніших, і пречистих, і животворчих Твоїх Таїн не на муку, не на примноження гріхів, але на очищення, й освячення, й запоруку майбутнього життя й царства, на оборону й допомогу, і на поборення супротивників, і на знищення багатьох моїх провин. Бо Ти Бог Милостивий, і Милосердний, і Чоловіколюбний, і Тобі славу віддаємо з Отцем і Святим Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Молитва 5-та, Василія Великого Знаю, Господи, що я недостойно причащаюся Пречистого Твого Тіла і дорогоцінної Твоєї Крови, і винний я, і в осуд для себе їм і п’ю, не розважаючи про Тіло і Кров Твою, Христа і Бога мого. Але сміливо покладаючись на милосердя Твоє, приходжу до Тебе, що сказав: “Хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров, той у Мені перебуває, і Я в ньому”. Змилосердься, Господи, і не докоряй мені грішному, але вчини зо мною з милості Твоєї. І нехай будуть мені ці святощі на зцілення, і очищення, і просвічення, і збереження, і спасіння, і освячення душі і тіла; на відігнання всякої примхливої думки і лукавого вчинку і діла диявольського, що через розум діє в суглобах моїх; на сміливість і любов до Тебе; на поправу життя і певність; на збільшення чесноти й звершености; на сповнення заповідей; на спільність із Духом Святим; на путь до життя вічного і на добру відповідь на страшнім суді Твоїм; не на суд і не в осуд. Амінь.
Молитва 6-та, Симеона, Нового Богослова Від скверних уст, від мерзенного серця, від нечистого язика, від оскверненої душі прийми благання, Христе мій, і не відкинь ні слів моїх, ні благань, ані зухвальства. Дай мені, Христе мій, сміливо говорити те, що я хочу, але й навчи мене, що мені треба чинити й говорити. Згрішив я більше, ніж блудниця, що, довідавшись, де Ти перебуваєш, і купивши мира, сміливо прийшла намастити Твої ноги, Бога мого, Владики й Христа мого. Як не відкинув Ти її, що прийшла від щирого серця, так і мною не погордуй, Слово, а дозволь мені Твої ноги і тримати, і цілувати, і потоками сліз, як дорогоцінним миром, сміливо їх намащати. Обмий мене сльозами моїми, очисти мене ними, Слово, відпусти і провини мої і подай мені прощення. Ти знаєш безліч злих вчинків моїх, знаєш і струпи мої, і рани бачиш мої, але і віру знаєш, і прагнення бачиш, і зітхання чуєш. Не втаїться від Тебе, Боже мій, Сотворителю мій, Визволителю мій, ні крапля сльози, ані частина краплі. Спостерегли очі Твої те, чого я не доконав ще, і в книзі Твоїй записано і також і те, чого я не вчинив. Поглянь на і покору мою, поглянь на неміч мою, яка вона велика. І всі гріхи відпусти мені, Боже і всього, щоб я з чистим серцем, з трепетною думкою і сокрушенною душею причастився непорочних Твоїх і пресвятих Таїн, що оживляють і обожнює усякого, хто їсть і п’є з чистим серцем. Бо Ти, Владико мій, сказав: “Кожний, хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров, той у Мені перебуває, і Я в ньому”.
Правдиве кожне слово Владики і Бога мого, бо хто учасник Божественних і Боготворчих милостей, той уже не самотній, але з Тобою, Христе мій, трисонячним світлом, що світ просвічує. Щоб не перебувати мені одному без Тебе, Життєдавче, Дихання моє, Життя моє, Утіхо моя, Спасіння світу, я до Тебе приступив, як бачиш, зі сльозами і сокрушенною душею, благаючи визволення від моїх провин і неосудного причастя Твоїх животворчих і непорочних Таїн, щоб Ти перебував, як і сказав, зо мною, най нещасливішим: щоб спокусник, знайшовши мене без Твоєї благодаті, не заволодів мною підступно і, спокусивши, не відвернув від Твоїх слів. Тому я до Тебе припадаю й гаряче взиваю до Тебе: як прийняв Ти блудного й блудницю, що прийшла, так прийми, Милосердний, мене блудного і розпусного, мене, що нині до Тебе приходжу з душею сокрушенною. Знаю, Спасе, що ніхто інший так не згрішив Тобі, як я, і не вчинив таких діл, які я вчинив. Але знаю також і те, що ні страшні провини, ані безліч гріхів не перевищують великого довготерпіння і найвищого чоловіколюбства Бога мого. Але тих, що щиро каються, Ти оливою милості і очищаєш, і освітлюєш, і учасниками світла чиниш, щедро творячи спільниками Твого Божества, і на диво ангелам і людському розумінню многократно розмовляєш із ними, як із правдивими друзями Твоїми. Це дає мені сміливість, це окрилює мене надією, Христе мій. І я, сміливо надіючись на Твої великі добродійства для нас, радіючи і разом тремтячи, приймаю вогонь, будучи травою, і, дивне чудо, покриваюся росою невидимою, наче і справді купина, що колись горіла неопалимо. І тому вдячною думкою і вдячним серцем, вдячними моїми суглобами душі й тіла і мого поклоняюся, величаю і прославляю Тебе, Боже мій, бо Ти благословен нині і повіки. Амінь.
Молитва 7-ма, Іоанна Златоуста Боже, полегши, відпусти і прости мені провини мої, якими я згрішив перед Тобою чи словом, чи ділом, чи думкою, волею чи неволею, свідомо чи несвідомо – все мені прости, як Благий і Чоловіколюбний, і молитвами Пречистої Твоєї Матері, духовних слуг Твоїх і святих Сил і всіх святих, що від віку вгодне Тобі чинили, благоволи, щоб я неосудно прийняв Святе і Пречисте Тіло Твоє і дорогоцінну Кров на зцілення душі й тіла і на очищення лукавих моїх думок. Бо Твоє є Царство, і сила, і слава з Отцем і Святим Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Молитва 8-ма, Іоанна Златоуста Я недостойний того, щоб Ти, Владико, Господи, ввійшов під покрівлю душі моєї, але тому, що Ти, як Чоловіколюбний, хочеш жити в мені, я сміливо приступаю. Накажи, я відчиню двері, що їх Ти один сотворив, і Ти ввійдеш чоловіколюбно, яким Ти є з природи, ввійдеш і просвітиш затемнений розум мій. Вірую, Ти вчиниш це, бо блудницю, яка прийшла до Тебе з сльозами, Ти не віддалив; і митаря, що покаявся, Ти не відкинув; і розбійника, що пізнав Царство Твоє, Ти не відігнав; і гонителя, що покаявся, Ти не залишив тим, ким він був; але всіх, що прийшли до Тебе з покаянням, Ти серед друзів Твоїх умістив, Єдиний благословенний завжди, нині і на віки безконечні. Амінь.
Молитва 9-та, Іоанна Златоуста Господи, Іісусе Христе, Боже мій, полегши, відпусти, очисти і просвіти мені, грішному і нікчемному і недостойному рабові Твоєму, провини, гріхи й помилки мої, що ними від молодих літ аж до цього дня й години я згрішив свідомо й несвідомо, словами чи ділами, помислами, думками і намірами та усіма моїми почуттями. І молитвами Пречистої Приснодіви Марії, Матері Твоєї, що безсімено Тебе породила, єдиної неосоромної надії, захисниці і спасіння мого, сподоби мене неосудно причаститися пречистих, безсмертних, животворчих і страшних Твоїх Таїн на відпущення гріхів і на життя вічне, на освячення, і просвічення, і зміцнення, і зцілення, і здоров’я душі і тіла; на знищення і цілковите вигублення лукавих моїх міркувань, помислів, намірів і нічних примар темних, і лукавих духів. Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, і честь, і поклоніння з Отцем і Святим Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Молитва 10-та, Іоанна Дамаскіна Перед дверима храму Твого я стою і від страшних думок не визволяюся. Але Ти, Христе Боже, що митаря виправдав, і хананеянку помилував, і розбійникові двері раю відчинив, відчини мені милосердя чоловіколюбства Твого і прийми мене, що приходжу і доторкаюся Тебе, як блудницю і кровоточиву. Бо одна, доторкнувшись до краю одягу Твого, одразу зцілення прийняла; а друга, обнявши Твої ноги, відпущення гріхів дістала. Я ж, нещасний, що насмілився все Твоє Тіло прийняти, нехай не буду опалений. Але прийми мене, як і їх, і просвіти мої душевні почування, спаливши мої духовні провини молитвами Пречистої, що безсімено породила Тебе, і Сил Небесних, бо Ти благословенний на віки віків. Амінь.
