Канон покаянний Господу нашому Іісусу Христу

Церковнослов'янськоюТранслітераціяУкраїнською

КанHнъ покаsнный ко гDу нaшему їи7су хrтY

Глaсъ ѕ7.

Пёснь №.

Їрм0съ: Ћкw по сyху пэшешeствовавъ їи7ль, по бeзднэ стопaми, гони1телz фараHна ви1дz потоплsема, бGу побёдную пёснь пои1мъ, вопіsше.

Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS.

Нhнэ приступи1хъ ѓзъ грёшный и3 њбременeнный къ тебЁ вLцэ и3 бGу моемY: не смёю же взирaти на нб7о, т0кмw молю1сz, глаг0лz: дaждь ми2 гDи ќмъ, да плaчусz дёлъ мои1хъ г0рькw.

Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS.

Q г0ре мнЁ грёшному! пaче всёхъ человBкъ nкаsненъ є4смь: покаsніz нёсть во мнЁ: дaждь ми2 гDи слeзы, да плaчусz дёлъ мои1хъ г0рькw.

Слaва: Безyмне nкаsнне человёче, въ лёности врeмz губи1ши: помhсли житіE твоE, и3 њбрати1сz ко гDу бGу, и3 плaчисz њ дёлэхъ твои1хъ г0рькw.

И# нhнэ: М™и б9іz пречcтаz, воззри2 на мS грёшнаго, и3 t сёти діaволи и3збaви мS, и3 на пyть покаsніz настaви мS, да плaчусz дёлъ мои1хъ г0рькw.

Пёснь G.

Їрм0съ: Нёсть с™ъ, ћкоже ты2, гDи б9е м0й, вознесhй р0гъ вёрныхъ твои1хъ, бlже, и3 ўтверди1вый нaсъ на кaмени и3сповёданіz твоегw2.

Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS.

ВнегдA постaвлени бyдутъ прест0ли на суди1щи стрaшнэмъ, тогдA всёхъ человBкъ дэлA њбличaтсz: г0ре тaмw бyдетъ грBшнымъ, въ мyку tсылaємымъ: и3 то2 вёдущи, душE моS, покaйсz t ѕлhхъ дёлъ твои1хъ.

Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS.

Првdницы возрaдуютсz, ґ грёшніи восплaчутсz: тогдA никт0же возм0жетъ помощи2 нaмъ, но дэлA н†ша њсyдzтъ нaсъ. Тёмже прeжде концA покaйсz t ѕлhхъ дёлъ твои1хъ.

Слaва: Ўвы2 мнЁ великогрёшному! и4же дёлы и3 мhсльми њскверни1всz, ни кaпли слeзъ и3мёю t жестосeрдіz: нhнэ возни1кни t земли2, душE моS, и3 покaйсz t ѕлhхъ дёлъ твои1хъ.

И# нhнэ: СE взывaетъ, гпcжE, сн7ъ тв0й, и3 поучaетъ нaсъ на д0брое, ѓзъ же грёшный добрA всегдA бёгаю: но ты2, млcтиваz, поми1луй мS, да покaюсz t ѕлhхъ мои1хъ дёлъ.

ГDи, поми1луй. [Три1жды]

Сэдaленъ, глaсъ ѕ7:

Помышлsю дeнь стрaшный, и3 плaчусz дэsній мои1хъ лукaвыхъ: кaкw tвэщaю безсмeртному цRю2; и3ли2 к0имъ дерзновeніемъ воззрю2 на судію2, блyдный ѓзъ; бlгоутр0бный џ§е, сн7е є3динор0дный, и3 дш7е с™hй, поми1луй мS.

Слaва, и3 нhнэ, бGор0диченъ:

Свsзанъ мн0гими нhнэ плени1цами грэхHвъ, и3 содержи1мь лю1тыми страстьми2 и3 бэдaми, къ тебЁ прибэгaю моемY сп7сeнію, и3 вопію2: помози1 ми, дв7о, м™и б9іz.

Пёснь д7.

Їрм0съ: Хrт0съ моS си1ла, бGъ и3 гDь, чcтнaz цRковь бGолёпнw поeтъ, взывaющи t смhсла чи1ста, њ гDэ прaзднующи.

Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS.

Шир0къ пyть здЁ и3 ўг0дный сл†сти твори1ти, но г0рькw бyдетъ въ послёдній дeнь, є3гдA душA t тёла разлучaтисz бyдетъ: блюди1сz t си1хъ, человёче, цrтвіz рaди б9іz.

Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS.

Почто2 ўб0гаго њби1диши; мздY наeмничу ўдeржуеши; брaта твоего2 не лю1биши; блyдъ и3 г0рдость г0ниши; њстaви ќбw сі‰, душE моS, и3 покaйсz цrтвіz рaди б9іz.

Слaва: Q безyмный человёче, док0лэ ўглэбaеши ћкw пчелA, собирaющи богaтство твоE; вск0рэ бо поги1бнетъ ћкw прaхъ и3 пeпелъ: но б0лэе взыщи2 цrтвіz б9іz.

И# нhнэ: ГпcжE бцdе, поми1луй мS грёшнаго, и3 въ добродётели ўкрэпи2, и3 соблюди1 мz, да нaглаz смeрть не похи1титъ мS негот0ваго, и3 доведи1 мz, дв7о, цrтвіz б9іz.

Пёснь є7.

Їрм0съ: Б9іимъ свётомъ твои1мъ, бlже, ќтренюющихъ ти2 дyшы люб0вію њзари2, молю1сz: тS вёдэти, сл0ве б9ій, и4стиннаго бGа, t мрaка грэх0внагw взывaюща.

Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS.

Воспомzни2, nкаsнный человёче, кaкw лжaмъ, клеветaмъ, разб0ю, нeмощемъ, лю6тымъ ѕвэрє1мъ, грэхHвъ рaди порабощeнъ є3си2; душE моS грёшнаz, тогH ли восхотёла є3си2;

Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS.

Трепeщутъ ми2 ќди, всёми бо сотвори1хъ винY: nчи1ма взирazй, ўши1ма слhшай, љзhкомъ ѕл†z глаг0лzй, всего2 себE геeннэ предаsй: душE моS грёшнаz, сегH ли восхотёла є3си2;

Слaва: БлудникA и3 разб0йника кaющасz пріsлъ є3си2, сп7се: ѓзъ же є3ди1нъ лёностію грэх0вною њтzгчи1хсz, и3 ѕлы6мъ дэлHмъ пораб0тихсz: душE моS грёшнаz, сегH ли восхотёла є3си2;

И# нhнэ: Ди1внаz и3 ск0раz пом0щнице всBмъ человёкwмъ, м™и б9іz, помози2 мнЁ недост0йному, душa бо моS грёшнаz тогw2 восхотЁ.

Пёснь ѕ7.

Їрм0съ: Житeйское м0ре воздвизaемое зрS напaстей бyрею, къ ти1хому пристaнищу твоемY притeкъ, вопію1 ти: возведи2 t тли2 жив0тъ м0й, многомлcтиве.

Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS.

ЖитіE на земли2 блyднw пожи1хъ, и3 дyшу во тмY предaхъ: нhнэ ќбw молю1 тz, млcтивый вLко: свободи1 мz t раб0ты сеS врaжіz, и3 дaждь ми2 рaзумъ твори1ти в0лю твою2.

Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS.

Кто2 твори1тъ такwвaz, ћкоже ѓзъ; ћкоже бо свиніS лежи1тъ въ калY, тaкw и3 ѓзъ грэхY служY: но ты2 гDи, и3ст0ргни мS t гнyса сегw2, и3 дaждь ми2 сeрдце твори1ти зaпwвэди тво‰.

Слaва: Воспрzни2, nкаsнный человёче, къ бGу, воспомzнyвъ сво‰ согрэшє1ніz, припaдаz ко творцY, слезS и3 стенS, т0йже ћкw млcрдъ, дaстъ ти2 ќмъ знaти в0лю свою2.

И# нhнэ: Бцdе дв7о, t ви1димагw и3 неви1димагw ѕлA сохрани1 мz, пречcтаz, и3 пріими2мlтвы мо‰, и3 донеси2 | сн7у твоемY, да дaстъ ми2 ќмъ твори1ти в0лю свою2.

ГDи, поми1луй. [Три1жды]

Кондaкъ, глaсъ ѕ7:

ДушE моS, почто2 грэхaми богатёеши; почто2 в0лю діaволю твори1ши; въ чес0мъ надeжду полагaеши; престaни t си1хъ, и3 њбрати1сz къ бGу съ плaчемъ, зовyщи: млcрде гDи, поми1луй мS грёшнаго.

Јкосъ: Помhсли, душE моS, г0рькій чaсъ смeрти, и3 стрaшный сyдъ творцA твоегw2 и3 бGа: ѓгGли бо гр0зніи п0ймутъ тS, душE, и3 въ вёчный џгнь введyтъ: u5бо прeжде смeрти покaйсz, вопію1щи: гDи, поми1луй мS грёшнаго.

Пёснь з7.

Їрм0съ: Росодaтельну ќбw пeщь содёла ѓгGлъ прпdбнымъ nтрокHмъ, халдє1и же њпалsющее велёніе б9іе мучи1телz ўвэщA вопи1ти: бlгословeнъ є3си2, б9е nтє1цъ нaшихъ.

Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS.

Не надёйсz, душE моS, на тлённое богaтство, и3 на непрaведное собрaніе, вс‰ бо сі‰ не вёси комY њстaвиши, но возопjй: поми1луй мS, хrтE б9е, недост0йнаго.

Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS.

Не ўповaй, душE моS, на тэлeсное здрaвіе, и3 на скоромимоходsщую красотY: ви1диши бо, ћкw си1льніи и3 младjи ўмирaютъ, но возопjй: поми1луй мS, хrтE б9е, недост0йнаго.

Слaва: Воспомzни2, душE моS, вёчное житіE, цrтво нбcное, ўгот0ванное с™ы6мъ, и3 тмY кромёшнюю, и3 гнёвъ б9ій ѕлы6мъ, и3 возопjй: поми1луй мS, хrтE б9е, недост0йнаго.

И# нhнэ: Припади2, душE моS, къ б9іей м™ри, и3 помоли1сz т0й, є4сть бо ск0раz пом0щница кaющымсz, ўм0литъ сн7а хrтA бGа, и3 поми1луетъ мS недост0йнаго.

Пёснь и7.

Їрм0съ: И#з8 плaмене прпdбнымъ р0су и3сточи1лъ є3си2, и3 првdнагw жeртву вод0ю попали1лъ є3си2: вс‰ бо твори1ши хrтE, т0кмw є4же хотёти. ТS превозн0симъ во вс‰ вёки.

Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS.

Кaкw не и4мамъ плaкатисz, є3гдA помышлsю смeрть; ви1дэхъ бо во гр0бэ лежaща брaта моего2, безслaвна и3 безwбрaзна: что2 ќбw чaю; и3 на что2 надёюсz; т0кмw дaждь ми2 гDи прeжде концA покаsніе. [Двaжды]

Слaва: Вёрую, ћкw пріи1деши суди1ти живhхъ и3 мeртвыхъ, и3 вси2 во своeмъ чи1ну стaнутъ, стaріи и3 младjи, влады6ки и3 кнsзи, дBвы и3 сщ7eнницы: гдЁ њбрsщусz ѓзъ; сегw2 рaди вопію2: дaждь ми2 гDи прeжде концA покаsніе.

И# нhнэ: Пречcтаz бцdе, пріими2 недост0йную мlтву мою2, и3 сохрани1 мz t нaглыz смeрти, и3 дaруй ми2 прeжде концA покаsніе.

Пёснь f7.

Їрм0съ: БGа человёкwмъ не возм0жно ви1дэти, на нег0же не смёютъ чи1ни ѓгGльстіи взирaти: тоб0ю же всечcтаz, kви1сz человёкwмъ сл0во воплощeнно: є3г0же величaюще, съ нбcными вHи тS ўбlжaемъ.

Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS.

Нhнэ къ вaмъ прибэгaю, ѓгGли, ґрхaгGли, и3 вс‰ нбcныz си6лы, ў пrт0ла б9іz стоsщіи, моли1тесz ко творцY своемY, да и3збaвитъ дyшу мою2 t мyки вёчныz.

Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS.

Нhнэ плaчусz къ вaмъ, с™jи патріaрси, цaріе и3 прbр0цы, ґпcли и3 с™и1тели, и3 вси2 и3збрaнніи хrтHвы: помози1те ми2 на судЁ, да сп7сeтъ дyшу мою2 t си1лы врaжіz.

Слaва: Нhнэ къ вaмъ воздэжY рyцэ, с™jи м§нцы, пусты6нницы, дёвствєнницы, првdницы, и3 вси2 с™jи, молsщіисz ко гDу за вeсь мjръ, да поми1луетъ мS въ чaсъ смeрти моеS.

И# нhнэ: М™и б9іz, помози1 ми, на тS си1льнэ надёющемусz, ўмоли2 сн7а своего2, да постaвитъ мS недост0йнаго њдеснyю себє2, є3гдA сsдетъ судsй живhхъ и3 мeртвыхъ. Ґми1нь.

Мlтва ко гDу нaшему їи7су хrтY:

ВLко хrтE б9е, и4же стrтьми2 твои1ми стр†сти мо‰ и3сцэли1вый, и3 ћзвами твои1ми ћзвы мо‰ ўврачевaвый, дaруй мнЁ, мн0гw тебЁ прегрэши1вшему, слeзы ўмилeніz, сраствори2 моемY тёлу t њбонsніz животворsщагw тёла твоегw2, и3 наслади2 дyшу мою2 твоeю чcтн0ю кр0вію, t г0рести, є4юже мS сопроти1вникъ напои2: возвhси м0й ќмъ къ тебЁ, д0лу пони1кшій, и3 возведи2 t пр0пасти поги1бели, ћкw не и4мамъ покаsніz, не и4мамъ ўмилeніz, не и4мамъ слезы2 ўтёшительныz, возводsщіz ч†да ко своемY наслёдію. Њмрачи1хсz ўм0мъ въ житeйскихъ страстeхъ, не могY воззрёти къ тебЁ въ болёзни, не могY согрётисz слезaми ±же къ тебЁ любвE. Но вLко гDи їи7се хrтE, сокр0вище бlги1хъ, дaруй мнЁ покаsніе всецёлое, и3 сeрдце люботрyдное во взыскaніе твоE: дaруй мнЁ бlгодaть твою2, и3 њбнови2 во мнЁ зрaки твоегw2 џбраза. Њстaвихъ тS, не њстaви менE: и3зhди на взыскaніе моE: возведи2 къ пaжити твоeй, и3 сопричти1 мz nвцaмъ и3збрaннагw твоегw2 стaда: воспитaй мS съ ни1ми t ѕлaка бжcтвенныхъ твои1хъ тaинствъ, мlтвами пречcтыz твоеS м™ре, и3 всёхъ с™hхъ твои1хъ. Ґми1нь.

Пе́снь 1

Ирмо́с: Я́ко по су́ху пешеше́ствовав Изра́иль, по бе́здне стопа́ми, гони́теля фарао́на ви́дя потопля́ема, Бо́гу побе́дную пе́снь пои́м, вопия́ше.

Припе́в: Поми́луй мя, Бо́же, поми́луй мя.

Ны́не приступи́х а́з гре́шный и обремене́нный к Тебе́, Влады́це и Бо́гу моему́; не сме́ю же взира́ти на не́бо, то́кмо молю́ся, глаго́ля: да́ждь ми́, Го́споди, у́м, да пла́чуся де́л мои́х го́рько.

Поми́луй мя, Бо́же, поми́луй мя.

О, го́ре мне́ гре́шному! Па́че все́х челове́к окая́нен е́смь, покая́ния не́сть во мне́; да́ждь ми́, Го́споди, сле́зы, да пла́чуся де́л мои́х го́рько.

Сла́ва Отцу, и Сы́ну, и Свято́му Ду́ху. Безу́мне, окая́нне челове́че, в ле́ности вре́мя губи́ши; помы́сли житие́ твое́, и обрати́ся ко Го́споду Бо́гу, и пла́чися о де́лех твои́х го́рько.

И ны́не, и при́сно, и во ве́ки веко́в, ами́нь. Ма́ти Бо́жия Пречи́стая, воззри́ на мя́ гре́шнаго, и от се́ти диа́воли изба́ви мя́, и на пу́ть покая́ния наста́ви мя́, да пла́чуся де́л мои́х го́рько.

Пе́снь 3

Ирмо́с: Не́сть свя́т, я́коже Ты́, Го́споди Бо́же мо́й, вознесы́й ро́г ве́рных Твои́х, Бла́же, и утверди́вый на́с на ка́мени испове́дания Твоего́.

Поми́луй мя, Бо́же, поми́луй мя.

Внегда́ поста́влени бу́дут престо́ли на суди́щи стра́шнем, тогда́ все́х челове́к дела́ облича́тся; го́ре та́мо бу́дет гре́шным, в му́ку отсыла́емым; и то́ ве́дущи, душе́ моя́, пока́йся от злы́х де́л твои́х.

Поми́луй мя, Бо́же, поми́луй мя.

Пра́ведницы возра́дуются, а гре́шнии воспла́чутся, тогда́ никто́же возмо́жет помощи́ на́м, но дела́ на́ша осу́дят на́с, те́мже пре́жде конца́ пока́йся от злы́х де́л твои́х.

Сла́ва Отцу, и Сы́ну, и Свято́му Ду́ху. Увы́ мне́ великогре́шному, и́же де́лы и мы́сльми оскверни́вся, ни ка́пли сле́з име́ю от жестосе́рдия; ны́не возни́кни от земли́, душе́ моя́, и пока́йся от злы́х де́л твои́х.

И ны́не, и при́сно, и во ве́ки веко́в, ами́нь. Се́, взыва́ет, Госпоже́, Сы́н Тво́й, и поуча́ет на́с на до́брое, а́з же гре́шный добра́ всегда́ бе́гаю; но Ты́, Ми́лостивая, поми́луй мя́, да пока́юся от злы́х мои́х де́л.

Седа́лен, гла́с 6‑й

Помышля́ю де́нь стра́шный и пла́чуся дея́ний мои́х лука́вых: ка́ко отвеща́ю Безсме́ртному Царю́, или́ ко́им дерзнове́нием воззрю́ на Судию́, блу́дный а́з? Благоутро́бный О́тче, Сы́не Единоро́дный и Ду́ше Святы́й, поми́луй мя́.

Сла́ва Отцу, и Сы́ну, и Свято́му Ду́ху, и ны́не, и при́сно, и во ве́ки веко́в, ами́нь.

Богоро́дичен

Свя́зан мно́гими ны́не плени́цами грехо́в и содержи́м лю́тыми страстьми́ и беда́ми, к Тебе́ прибега́ю, моему́ спасе́нию, и вопию́: помози́ ми́, Де́во, Ма́ти Бо́жия.

Пе́снь 4

Ирмо́с: Христо́с моя́ си́ла, Бо́г и Госпо́дь, честна́я Це́рковь боголе́пно пое́т, взыва́ющи от смы́сла чи́ста, о Го́споде пра́зднующи.

Поми́луй мя, Бо́же, поми́луй мя.

Широ́к пу́ть зде́ и уго́дный сла́сти твори́ти, но го́рько бу́дет в после́дний де́нь, егда́ душа́ от те́ла разлуча́тися бу́дет: блюди́ся от си́х, челове́че, Ца́рствия ра́ди Бо́жия.

Поми́луй мя, Бо́же, поми́луй мя.

Почто́ убо́гаго оби́диши, мзду́ нае́мничу уде́ржуеши, бра́та твоего́ не лю́биши, блу́д и го́рдость го́ниши? Оста́ви у́бо сия́, душе́ моя́, и пока́йся Ца́рствия ра́ди Бо́жия.

Сла́ва Отцу, и Сы́ну, и Свято́му Ду́ху. О, безу́мный челове́че, доко́ле углеба́еши, я́ко пчела́, собира́ющи бога́тство твое́? Вско́ре бо поги́бнет, я́ко пра́х и пе́пел: но бо́лее взыщи́ Ца́рствия Бо́жия.

И ны́не, и при́сно, и во ве́ки веко́в, ами́нь. Госпоже́ Богоро́дице, поми́луй мя́ гре́шнаго, и в доброде́тели укрепи́, и соблюди́ мя́, да на́глая сме́рть не похи́тит мя́ негото́ваго, и доведи́ мя́, Де́во, Ца́рствия Бо́жия.

Пе́снь 5

Ирмо́с: Бо́жиим све́том Твои́м, Бла́же, у́тренюющих Ти́ ду́ши любо́вию озари́, молю́ся, Тя́ ве́дети, Сло́ве Бо́жий, и́стиннаго Бо́га, от мра́ка грехо́внаго взыва́юща.

Поми́луй мя, Бо́же, поми́луй мя.

Воспомяни́, окая́нный челове́че, ка́ко лжа́м, клевета́м, разбо́ю, не́мощем, лю́тым звере́м, грехо́в ра́ди порабоще́н еси́; душе́ моя́ гре́шная, того́ ли восхоте́ла еси́?

Поми́луй мя, Бо́же, поми́луй мя.

Трепе́щут ми́ у́ди, все́ми бо сотвори́х вину́: очи́ма взира́яй, уши́ма слы́шай, язы́ком зла́я глаго́ляй, всего́ себе́ гее́нне предая́й; душе́ моя́ гре́шная, сего́ ли восхоте́ла еси́?

Сла́ва Отцу, и Сы́ну, и Свято́му Ду́ху. Блудника́ и разбо́йника ка́ющася прия́л еси́, Спа́се, а́з же еди́н ле́ностию грехо́вною отягчи́хся и злы́м дело́м порабо́тихся, душе́ моя́ гре́шная, сего́ ли восхоте́ла еси́?

И ны́не, и при́сно, и во ве́ки веко́в, ами́нь. Ди́вная и ско́рая помо́щнице все́м челове́ком, Ма́ти Бо́жия, помози́ мне́ недосто́йному, душа́ бо моя́ гре́шная того́ восхоте́.

Пе́снь 6

Ирмо́с: Жите́йское мо́ре, воздвиза́емое зря́ напа́стей бу́рею, к ти́хому приста́нищу Твоему́ прите́к, вопию́ Ти́: возведи́ от тли́ живо́т мо́й, Многоми́лостиве.

Поми́луй мя, Бо́же, поми́луй мя.

Житие́ на земли́ блу́дно пожи́х и ду́шу во тьму́ преда́х, ны́не у́бо молю́ Тя́, Ми́лостивый Влады́ко: свободи́ мя́ от рабо́ты сея́ вра́жия, и да́ждь ми́ ра́зум твори́ти во́лю Твою́.

Поми́луй мя, Бо́же, поми́луй мя.

Кто́ твори́т такова́я, я́коже а́з? Я́коже бо свиния́ лежи́т в калу́, та́ко и а́з греху́ служу́. Но Ты́, Го́споди, исто́ргни мя́ от гну́са сего́ и да́ждь ми́ се́рдце твори́ти за́поведи Твоя́.

Сла́ва Отцу, и Сы́ну, и Свято́му Ду́ху. Воспряни́, окая́нный челове́че, к Бо́гу, воспомяну́в своя́ согреше́ния, припа́дая ко Творцу́, слезя́ и стеня́; То́й же, я́ко милосе́рд, да́ст ти́ у́м зна́ти во́лю Свою́.

И ны́не, и при́сно, и во ве́ки веко́в, ами́нь. Богоро́дице Де́во, от ви́димаго и неви́димаго зла́ сохрани́ мя́, Пречи́стая, и приими́ моли́твы моя́, и донеси́ я́ Сы́ну Твоему́, да да́ст ми́ у́м твори́ти во́лю Его́.

Конда́к

Душе́ моя́, почто́ греха́ми богате́еши, почто́ во́лю диа́волю твори́ши, в чесо́м наде́жду полага́еши? Преста́ни от си́х и обрати́ся к Бо́гу с пла́чем, зову́щи: милосе́рде Го́споди, поми́луй мя́ гре́шнаго.

И́кос

Помы́сли, душе́ моя́, го́рький ча́с сме́рти и стра́шный су́д Творца́ твоего́ и Бо́га: А́нгели бо гро́знии по́ймут тя́, душе́, и в ве́чный о́гнь введу́т: у́бо пре́жде сме́рти пока́йся, вопию́щи: Го́споди, поми́луй мя́ гре́шнаго.

Пе́снь 7

Ирмо́с: Росода́тельну у́бо пе́щь соде́ла А́нгел преподо́бным отроко́м, халде́и же опаля́ющее веле́ние Бо́жие, мучи́теля увеща́ вопи́ти: благослове́н еси́, Бо́же оте́ц на́ших.

Поми́луй мя, Бо́же, поми́луй мя.

Не наде́йся, душе́ моя́, на тле́нное бога́тство и на непра́ведное собра́ние, вся́ бо сия́ не ве́си кому́ оста́виши, но возопи́й: поми́луй мя́, Христе́ Бо́же, недосто́йнаго.

Поми́луй мя, Бо́же, поми́луй мя.

Не упова́й, душе́ моя́, на теле́сное здра́вие и на скоромимоходя́щую красоту́, ви́диши бо, я́ко си́льнии и млади́и умира́ют; но возопи́й: поми́луй мя́, Христе́ Бо́же, недосто́йнаго.

Сла́ва Отцу, и Сы́ну, и Свято́му Ду́ху. Воспомяни́, душе́ моя́, ве́чное житие́, Ца́рство Небе́сное, угото́ванное святы́м, и тьму́ кроме́шную и гне́в Бо́жий злы́м, и возопи́й: поми́луй мя́, Христе́ Бо́же, недосто́йнаго.

И ны́не, и при́сно, и во ве́ки веко́в, ами́нь. Припади́, душе́ моя́, к Бо́жией Ма́тери и помоли́ся То́й, е́сть бо ско́рая помо́щница ка́ющимся, умо́лит Сы́на Христа́ Бо́га, и поми́лует мя́ недосто́йнаго.

Пе́снь 8

Ирмо́с: Из пла́мене преподо́бным ро́су источи́л еси́ и пра́веднаго же́ртву водо́ю попали́л еси́: вся́ бо твори́ши, Христе́, то́кмо е́же хоте́ти. Тя́ превозно́сим во вся́ ве́ки.

Поми́луй мя, Бо́же, поми́луй мя.

Ка́ко не и́мам пла́катися, егда́ помышля́ю сме́рть, ви́дех бо во гро́бе лежа́ща бра́та моего́, безсла́вна и безобра́зна? Что́ у́бо ча́ю, и на что́ наде́юся? То́кмо да́ждь ми́, Го́споди, пре́жде конца́ покая́ние. (Два́жды)

Сла́ва Отцу, и Сы́ну, и Свято́му Ду́ху. Ве́рую, я́ко прии́деши суди́ти живы́х и ме́ртвых, и вси́ во свое́м чи́ну ста́нут, ста́рии и млади́и, влады́ки и кня́зи, де́вы и свяще́нницы; где́ обря́щуся а́з? Сего́ ра́ди вопию́: да́ждь ми́, Го́споди, пре́жде конца́ покая́ние.

И ны́не, и при́сно, и во ве́ки веко́в, ами́нь. Пречи́стая Богоро́дице, приими́ недосто́йную моли́тву мою́ и сохрани́ мя́ от на́глыя сме́рти, и да́руй ми́ пре́жде конца́ покая́ние.

Пе́снь 9

Ирмо́с: Бо́га челове́ком невозмо́жно ви́дети, на Него́же не сме́ют чи́ни А́нгельстии взира́ти; Тобо́ю же, Всечи́стая, яви́ся челове́ком Сло́во Воплоще́нно, Его́же велича́юще, с небе́сными во́и Тя́ ублажа́ем.

Поми́луй мя, Бо́же, поми́луй мя.

Ны́не к ва́м прибега́ю, А́нгели, Арха́нгели и вся́ небе́сныя си́лы, у Престо́ла Бо́жия стоя́щии, моли́теся ко Творцу́ своему́, да изба́вит ду́шу мою́ от му́ки ве́чныя.

Поми́луй мя, Бо́же, поми́луй мя.

Ны́не пла́чуся к ва́м, святи́и патриа́рси, ца́рие и проро́цы, апо́столи и святи́телие и вси́ избра́ннии Христо́вы: помози́те ми́ на суде́, да спасе́т ду́шу мою́ от си́лы вра́жия.

Сла́ва Отцу, и Сы́ну, и Свято́му Ду́ху. Ны́не к ва́м воздежу́ ру́це, святи́и му́ченицы, пусты́нницы, де́вственницы, пра́ведницы и вси́ святи́и, моля́щиися ко Го́споду за ве́сь ми́р, да поми́лует мя́ в ча́с сме́рти моея́.

И ны́не, и при́сно, и во ве́ки веко́в, ами́нь. Ма́ти Бо́жия, помози́ ми́, на Тя́ си́льне наде́ющемуся, умоли́ Сы́на Своего́, да поста́вит мя́ недосто́йнаго одесну́ю Себе́, егда́ ся́дет судя́й живы́х и ме́ртвых, ами́нь.

Моли́тва

Влады́ко Христе́ Бо́же, И́же страстьми́ Свои́ми стра́сти моя́ исцели́вый и я́звами Свои́ми я́звы моя́ уврачева́вый, да́руй мне́, мно́го Тебе́ прегреши́вшему, сле́зы умиле́ния; сраствори́ моему́ те́лу от обоня́ния Животворя́щаго Те́ла Твоего́, и наслади́ ду́шу мою́ Твое́ю Честно́ю Кро́вию от го́рести, е́юже мя́ сопроти́вник напои́; возвы́си мо́й у́м к Тебе́, до́лу пони́кший, и возведи́ от про́пасти поги́бели: я́ко не и́мам покая́ния, не и́мам умиле́ния, не и́мам сле́зы уте́шительныя, возводя́щия ча́да ко своему́ насле́дию. Омрачи́хся умо́м в жите́йских страсте́х, не могу́ воззре́ти к Тебе́ в боле́зни, не могу́ согре́тися слеза́ми, я́же к Тебе́ любве́. Но, Влады́ко Го́споди Иису́се Христе́, сокро́вище благи́х, да́руй мне́ покая́ние всеце́лое и се́рдце люботру́дное во взыска́ние Твое́, да́руй мне́ благода́ть Твою́ и обнови́ во мне́ зра́ки Твоего́ о́браза. Оста́вих Тя́, не оста́ви мене́; изы́ди на взыска́ние мое́, возведи́ к па́жити Твое́й и сопричти́ мя́ овца́м избра́ннаго Твоего́ ста́да, воспита́й мя́ с ни́ми от зла́ка Боже́ственных Твои́х Та́инств, моли́твами Пречи́стыя Твоея́ Ма́тере и все́х святы́х Твои́х. Ами́нь.

Пісн. 1

Ірмос: Як по суші, пройшов по безодні Ізраїль стопами; бачачи, як гнобитель фараон потопляється, взивав: пісню перемоги Богові співаймо.

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Нині приступив я, грішний і обтяжений провинами, до Тебе, Владики і Бога мого; не смію й глянути на небо, тільки молюся, промовляючи: дай мені, Господи, розум, щоб я гірко оплакував вчинки мої.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Ой, горе мені, грішному! Найгірший я з усіх людей, і не маю каяття; дай мені, Господи, сльози, щоб я гірко оплакував вчинки мої.

Слава Отцю і Сину, і Святому Духу.

Безрозсудний, нещасний чоловіче, нащо в лінощах час марнуєш? Подумай над життям своїм і навернися до Господа Бога, і гірко оплакуй вчинки твої.

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Мати Божа Пречиста, споглянь на мене, грішного, порятуй мене від дияволових тенет і на шлях каяття скеруй мене, щоб я гірко оплакував вчинки мої.

Пісн. 3

Ірмос: Нема святішого, як Ти, Господи, Боже мій. Ти підніс силу вірних Твоїх, Милосердний, і утвердив нас на камені визнавання заповітів Твоїх.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Коли будуть поставлені престоли на страшному суді, тоді відкриються вчинки всіх людей; горе тоді буде грішникам, на муку засудженим; і знаючи це, душе моя, покайся за лихі вчинки твої.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Праведники зрадіють, а грішники заридають, тоді ж ніхто не зможе нам допомогти, але вчинки наші засудять нас; через те перше кінця покайся за лихі вчинки твої.

Слава… Ой, горе мені, многогрішному, що вчинками й думками осквернився, та через закам’янілість серця не маю ні краплі сліз; нині ж, душе моя, звільнися від земного і покайся за лихі вчинки твої.

І нині… Ось кличе, Владичице, Син Твій і навчає нас творити добро, а я, грішний, завжди втікаю від добра; але Ти, Милостива, помилуй мене, щоб я покаявся за лихі вчинки мої.

Сідальний, голос 6

Помишляю про день страшний і оплакую діла мої лукаві: що відповім Безсмертному Царю? І як насмілюся поглянути на Суддю, блудний я? Милосердний Отче, Сину Єдинородний і Душе Святий, помилуй мене.

Слава… і нині…

Зв’язаний нині тенетами безлічі гріхів і поневолений лютими пристрастями й бідами, до Тебе вдаюся, мого порятунку, і взиваю: поможи мені, Діво, Мати Божа.

Пісн. 4

Ірмос: «Христос — моя сила, Бог і Господь», — свята Церква побожно співає, взиваючи від серця чистого, Господа прославляючи.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Широка тут путь і зручна для хтивих учинків, але гірко буде в останній день, коли душа з тілом розлучатиметься: остерігайся цього, чоловіче, заради Царства Божого.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Нащо вбогого кривдиш, платню робітника затримуєш, брата твого не любиш, блуд і гордість примножуєш? Облиш усе це, душе моя, і покайся заради Царства Божого.

Слава… О, безумний чоловіче, доки потопатимеш, як бджола, збираючи багатство твоє? Ще трохи — й загине, бо воно — порох і попіл. Ти ж найбільше шукай Царства Божого.

І нині… Владичице Богородице, помилуй мене, грішного, і в чеснотах зміцни, і охорони, щоб нагла смерть не забрала мене неготового, і доведи мене, Діво, до Царства Божого.

Пісн. 5

Ірмос: Божественним Світлом Твоїм, Милосердний, просвіти, молюся, душі тих, що зранку вдаються до Тебе пізнати Тебе, Слово Боже, Істинного Бога, що з темряви гріхів визволяє.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Пригадай, окаянний чоловіче, як через гріхи став ти підневільним неправді, наклепам, грабункам, хворобам, хижим звірам; душе моя грішна, чи ж того ти запрагла була?

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Тремтить моє тіло, бо ним усім завинив я: очима дивився, вухами слухав, язиком лихе промовляв, і всього себе прирік на пекельні муки; душе моя грішна, чи ж того ти запрагла була?

Слава… Блудника й розбійника, що каялися, Ти, Спасителю, прийняв, я ж сам обрав уярмлення лінощами гріховними й поневолення лихими вчинками; душе моя грішна, чи ж того ти запрагла була?

І нині… Дивна й скора помічнице всіх людей, Мати Божа, допоможи мені, недостойному, бо душа моя грішна того запрагла.

Пісн. 6

Ірмос: Житейське море, схвильоване бурею напастей, бачачи і до тихого пристановища Твого прийшовши, благаю: визволи з тління життя моє, Многомилостивий.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Життя на землі я розпусно прожив і душу в темряву віддав, нині ж благаю Тебе, Милостивий Владико: звільни мене від цієї служби ворогові й дай мені розум творити волю Твою.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Хто ще так робить, як я? Бо як свиня лежить у гної, так і я гріху служу. Але Ти, Господи, вирви мене з цього смороду і навчи моє серце виконувати заповіді Твої.

Слава… Навернись, окаянний чоловіче, до Бога, згадавши свої гріхи, слізно голосячи, припади до Творця; Він же, як Милосердний, дасть тобі розум пізнати волю Свою.

І нині… Богородице Діво, від видимого й невидимого зла збережи мене, Пречиста, і прийми молитви мої, і принеси їх до Сина Твого, щоб дав мені розум творити волю Його.

Кондак

Душе моя, нащо гріхами багатієш, нащо волю диявола чиниш, на що надію покладаєш? Відвернися від зла і навернися до Бога, зі сльозами взиваючи: Господи, помилуй мене, грішного.

Ікос

Пригадай, душе моя, гіркий час смерти і страшний суд Творця твого і Бога: ангели бо грізні візьмуть тебе, душе, і у вогонь вічний уведуть; тож раніше смерти покайся, взиваючи: Господи, помилуй мене, грішного.

Пісн. 7

Ірмос: Росоносною вчинив піч ангел для побожних отроків, а веління Боже, що халдеїв опаляло, приневолило гнобителя взивати: благословен єси, Боже отців наших.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Не надійся, душе моя, на тлінне багатство й на нечесні прибутки, бо не знаєш, кому все це залишиш, але благай: помилуй мене, Христе Боже, недостойного.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Не надійся, душе моя, на тілесне здоров’я й на швидкоминущу вроду, бо ти бачиш, як сильні й молоді помирають; але благай: помилуй мене, Христе Боже, недостойного.

Слава… Пригадай, душе моя, вічне життя і Царство Небесне, приготоване для святих, і темряву безпросвітну та гнів Божий — для злих, і благай: помилуй мене, Христе Боже, недостойного.

І нині… Припади, душе моя, до Божої Матері й помолися до Неї, бо Вона ж, скора помічниця тих, що каються, ублагає Сина Христа Бога і помилує мене, недостойного.

Пісн. 8

Ірмос: Із полум’я преподобним Ти росу виточив і жертву праведника водою спалив, бо все твориш Ти, Христе, зі Своєї волі: Тебе прославляємо по всі віки.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Як же мені не плакати, коли думаю про смерть, бо я бачив брата мого, що лежить у гробі спотворений і знеславлений. Чого ж чекаю і на що надіюся? Тільки дай мені, Господи, раніше кінця мого, покаяння (ще раз Приспів і цей Тропар).

Слава… Вірую, що Ти прийдеш судити живих і мертвих, і всі встануть за своїм чином, старі й молоді, владики й князі, дівственики й священики; де ж я опинюся? Тому й благаю: дай мені, Господи, раніше кінця мого, покаяння.

І нині… Пречиста Богородице, прийми недостойну молитву мою, охорони мене від наглої смерти і дай мені, раніше кінця мого, покаяння.

Пісня 9

Ірмос: Бога людям неможливо бачити, бо на Нього й чини ангельські не сміють дивитись. Через Тебе ж, Всечиста, Слово стало тілом і з’явилось людям. Величаючи Його, з небесними силами Тебе прославляємо.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

До вас нині вдаюся, ангели, архангели й усі небесні сили, що стоїте біля престолу Божого: моліться до Творця свого, щоб визволив душу мою від муки вічної.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Вас нині благаю, святі патріархи, царі й пророки, апостоли й святителі та всі обранці Христові: допоможіть мені на суді, щоб спас душу мою від сил ворожих.

Слава… До вас нині підношу руки, святі мученики, пустельники, дівственики, праведники й усі святі, що молитеся до Господа за весь світ, щоб помилував мене в годину смерти моєї.

І нині… Мати Божа, допоможи мені, бо я на Тебе дуже покладаюся, ублагай Сина Свого, щоб поставив мене, недостойного, праворуч Себе, коли сяде судити живих і мертвих. Амінь.

Молитва

Владико Христе Боже, Ти, що страстями Своїми пристрасті мої зцілив і ранами Своїми мої рани вилікував, дай мені, грішному, сльози покаяння; освяти тіло моє пахощами Твого Животворчого Тіла й осолоди душу мою Твоєю Чесною Кров’ю від тієї гіркоти, що нею мене супротивник напоїв. Піднеси мій розум до Тебе, бо він прилип до землі, і виведи з погибельної безодні; бо не маю каяття, не маю душевного жалю за гріхи, не маю сліз утіхи, що приводять дітей до свого насліддя.

Затьмарив я розум життєвими пристрастями, не можу звести очей до Тебе у хворобі, не можу зігрітися сльозами любови до Тебе. Але, Владико Господи Ісусе Христе, Скарбе добра, подай мені щире покаяння і серце, любов’ю наповнене, щоб шукало Тебе; подай мені благодать Твою та віднови в мені риси Твого образу. Я покинув Тебе, але Ти не покидай мене; вийди на пошук мене, виведи мене на пасовища Твої та прилучи мене до овець вибраної Твоєї отари, насити мене з ними поживою Божественних Твоїх Таїн, молитвами Пречистої Твоєї Матері й усіх святих Твоїх. Амінь.