Вступ – Про християнську віру взагалі

У чому суть християнської віри?

Християнська віра є вчення Іісуса Христа про найважливіші таємниці буття і життя, яке люди можуть осягнути лише вірою в Нього, але не своїми власними зусиллями.

 

Які ж ці найважливіші таємниці буття і життя, про які тільки Христос має істинне знання?

Найважливіші таємниці буття і життя такі:

Таємниця невидимих реалій: Бога, Ангелів, душі людини;

Таємниця створення світу і кінця світу;

Таємниця промислу Божого, що веде людину і людство до певної мети за Його премудрістю і всемогутністю;

Таємниця гріхопадіння людини і її спасіння через боговтілення;

Таємниця Царства Божого як кінцевої мети земного життя людини і вірного шляху, що веде до цієї мети.

Таємниця воскресіння з мертвих, Страшного Суду і вічного життя.

 

А чи не намагалися якісь інші вчителі віри, мислителі та філософи пояснити ці таємниці?

Так, багато хто намагався знайти пояснення цим таємницям. Однак вони спиралися лише на обмежені сили людського розуму і свої роздуми про світ і природу людини. Усі їхні наполегливі спроби проникнути в ці таємниці закінчувалися лише різними припущеннями і цілими теоріями, що суперечили одна одній.

 

У чому ж тоді полягає перевага знання Іісуса Христа?

Перевага Христа в тому, що Він – очевидець. Він свідчить: “Я говорю те, що бачив у Отця Мого” (Ін. 8:38); і в іншому місці: “Ніхто не сходив на небо, тільки Той, Хто зійшов з небес, Син Людський, Сущий на небесах” (Ін. 3:13). Учителям віри свого часу Він говорив: “Ви від нижніх, Я від вишніх; ви від світу цього, Я не від цього світу” (Ін. 8:23). Одному з начальників юдейських Він сказав: “Істинно, істинно кажу тобі: Ми говоримо про те, що знаємо, і свідчимо про те, що бачили” (Ін. 3:11). Потім Він ще раз повторив: “Я є хліб, який зійшов з небес” (Ін. 6:41). І багато іншого на цю тему Він сказав з авторитетом свідка, який бачив усі таємниці неба і землі, тому люди дивувалися Його науці, бо “ніколи не говорив чоловік так, як Цей Чоловік” (Ін. 7:46).

 

Справді, і в повсякденному житті ми більше віримо очевидцю, ніж якомусь теоретику чи філософу. Однак були й інші вчителі віри, які стверджували, що вчення своє прийняли від якихось ангелів, але ж ангели теж – очевидці великих таємниць. Як це розуміти?

Правильно, іноді Господь Бог посилав Своїх ангелів до окремих людей, щоб навчити їх і направити на шлях істинний. Але набагато частіше люди відчували помилкові видіння, тобто їм являлися духи зла в образі ангелів. Однак, у випадку Іісуса Христа справа йде по-іншому. Ангели Його і не вчили, і не вказували Йому шлях. Навпаки, Він сам наказував ангельському воїнству і виганяв злих духів із людей. Ангели служили Йому, а біси в жаху тремтіли перед ним.

 

Чи повинні ми, в такому разі, думати, що християнство вище за всі інші релігії світу?

Християнську віру не слід було б порівнювати з іншими релігіями і, строго кажучи, не слід було б називати “релігією” в язичницькому розумінні цього слова. Бо вона – не якась одна з різноманітних релігій, але вона є ВІРА В ХРИСТА І ОДКРОВЕННЯ ХРИСТОВЕ. Християнська віра – це особисте, єдине у своєму роді і повне розкриття Бога перед людьми заради їхнього просвітлення і спасіння. Іншого Одкровення Господь Бог більше не дасть до самого кінця світу, і не слід очікувати пришестя іншого месії, крім Іісуса Христа.

 

Як тоді слід ставитися до деяких спроб наших сучасників уподібнити християнську віру до всіх інших релігій?

Ці спроби хибні, бо кров Сина Божого не може бути прирівняна до чорнила літератора. Це – небезпечний експеримент, бо “Бог зневаженим не буває” (Гал. 6:7). І хоча ми, як члени стародавньої Східної Церкви, поблажливі до всякої людської істоти, нам суворо заборонено прирівнювати істину Одкровення, передану нам Богом, до релігій і філософій, створених людьми.

 

Якими засобами слід боротися проти спроб зрівняння християнської віри з іншими релігіями?

Насамперед – поглибленням нашого знання про нашу православну віру, використанням віри в повсякденному житті, зануренням у віру до самозабуття, як вчений усього себе віддає своєму відкриттю. По-друге, мудрими і шляхетними зусиллями (у жодному разі не силою), допомагаючи людям підніматися з найнижчих сходинок до висот нашої сучасної віри, а не опускатися до недосконалих вірувань і змішуватися з ними заради якоїсь домовленості.

 

Чому нашу віру ми називаємо живою вірою?

Тому, що ВІРА і ЖИТТЯ пов’язані нерозривно, як причина і наслідок. Господь Іісус Христос сказав: “Віруючий в Сина має життя вічне, а невіруючий в Сина не побачить життя, а гнів Божий перебуває на ньому” (Ін. 3:36). Крім того, було сказано: “Праведний вірою живий буде” (Євр. 10:38).

 

Глава 1. Походження та джерела православної віри

 

Звідки походить наша православна віра?

З Божого Одкровення.

 

З яких джерел ми можемо черпати усвідомлення віри або Божого Одкровення?

З двох джерел: Святого Письма і Священного Передання.

 

1.1. Святе Письмо

Що таке Святе Письмо?

Збірка священних книг Старого і Нового Завіту називається Святим Письмом, або Біблією.

 

Чому Письмо називається Святим?

Тому що Пресвятий Господь Бог наш надихнув святих людей на створення цих книг і керував їхніми працями з метою навчити нас святого життя.

 

Що означає слово Біблія?

Це слово грецьке і означає книги. Однак слово це вжито тут не в значенні “збірка”, а в значенні “якість”, тобто значення слова відноситься не до безлічі книжок, а до Книги книг, до вершини піраміди з усіх книг на світі.

 

1.1.1. Книги Старого Завіту

Як діляться книги Старого Завіту?

На чотири групи: книги законів, історичні, учительні та пророчі.

 

Які книги Старого Завіту належать до книг законів?

Це п’ять книг Мойсея, а саме:

Буття – книга про створення;

Вихід – книга про переселення;

Левит – книга про духовенство і приношення жертв;

Числа – книга про числа;

Второзаконня – книга про повторення законів.

 

Чого вчить нас книга Буття?

Насамперед вона переконує нас у Всемогутності Бога і Премудрості Його при створенні світу творчим Словом Божим. По-друге, говорить нам, з якою великою Любов’ю Господь створював людину за Своїм образом і подобою. По-третє, нагадує нам про досконалу правду Бога, Який вигнав із Раю наших прабатьків Адама і Єву, які, обдурені сатаною, відвернулися невдячно від Творця свого і повірили згубнику своєму, що призвело до трагедії людського роду.

 

Чого нас вчать книги законів Старого Завіту?

Вони показують, як Бог навчав людей за допомогою неминучого закону Правди, щоб підготувати їх до засвоєння закону Любові через Спасителя Іісуса Христа.

 

Які книги Старого Завіту є історичними?

Книга Іісуса Навина,

Книга Суддів,

Чотири книги Царств,

Книги Параліпоменон,

Перша книга Єздри,

Книга Неємії,

Книга Єсфірі.

 

Чого нас вчать ці історичні книги?

З них ми дізнаємося про активну участь у всіх значних подіях Бога, Який з найдобріших спонукань виправляє і виліковує гріховну природу людську, щоб вберегти людей від сатанинських пасток ідолопоклонства та навернути їх до Себе – Єдиного Справжнього і Людинолюбного Бога.

 

Які книги Старого Завіту є повчальними?

Книга Іова,

Псалтир,

Притчі Соломона,

Екклезіаста або Проповідника,

Пісня пісень Соломона.

 

Чого ми вчимося, читаючи ці повчальні книги?

Ці книги вчать нас, як слід ставитися до всіляких подій повсякденного життя і як поводитися на зиґзаґах життєвих доріг, не випускаючи за будь-яких обставин з уваги Господа, Бога нашого, та Його Заповіді.

 

Які книги Старого Завіту є пророчими?

Книги чотирьох великих пророків: Ісаї, Єремії, Єзекіїля, Даниїла.

Книги дванадцяти малих пророків: Осії, Іоїля, Амоса, Авдія, Іони, Михея, Наума, Авакума, Софронії, Аггея, Захарії, Малахії.

Крім того, в Церкві використовуються: Книга Премудрості Соломона, Книга Премудрості Іісуса, сина Сирахова.

 

Чи є такий поділ книг Старого Завіту строго визначеним?

Ні, не визначений. У книгах законів і пророчих можна зустріти безліч історичних фактів, а в книгах історичних є і пророцтва. Серед усіх книг особливе місце посідає Псалтир. Хоча Книгу псалмів зазвичай відносять до повчальних книг, псалми сповнені пророцтв про Христа. Крім того, Псалтир – найкращий молитовник у всій Біблії.

 

1.1.2. Книги Нового Завіту

Скільки книг у Новому Завіті?

Новий Завіт, практично, представляє собою одну книгу, бо весь він, від першої до останньої сторінки, присвячений одній центральній темі.

 

Яка центральна тема Нового Завіту?

У центрі Нового Завіту стоїть одна виняткова особистість, тобто наш Господь і Спаситель Іісус Христос.

 

З якої кількості малих книг складається велика Книга Нового Завіту?

Новий Завіт складається з двадцяти семи частин.

 

Чи можна кожну з цих малих частин назвати “книгою”?

Можна, якщо судити не за її обсягом, а за її важливістю. Серед них є Послання апостолів, що містять лише одну друковану сторінку.

 

Які книги входять до Нового Завіту?

Чотири Євангелія: від Матфея, від Марка, Луки, від Іоанна;

Діяння святих апостолів;

Сім Соборних послань: від Якова – 1, від Петра – 2, від Іоанна – 3, від Іуди – 1;

Чотирнадцять послань апостола Павла;

Одкровення (Апокаліпсис) апостола Іоанна Богослова.

 

Що означає слово “Євангеліє”?

“Євангеліє” походить від грецького слова “євангеліон”, що означає блага звістка, добра звістка.

 

Чому воно так назване?

За особистістю Іісуса Христа, Який становить досконалу доброту і досконалу новизну в історії людства.

 

Хто перший вжив слово Євангеліон у Новому Завіті?

Сам Господь Іісус Христос, Який у першій Своїй проповіді сказав людям: “Покайтеся і віруйте в Євангеліє” (Мк. 1:15).

 

Що ми дізнаємося з Чотириєвангелія?

Ми дізнаємося, що здійснилися всі обіцянки, які Бог дав людям у Старому Завіті, і що всі пророцтва, від днів Адама і далі, здійснилися в особі Іісуса Христа.

 

Чого ще вчить нас Чотириєвангеліє?

Ми дізнаємося, з одного боку, про досконалий характер Іісуса Христа, набагато досконаліший, ніж будь-хто з нас може собі уявити; про Його шляхетність і виняткову любов до людей; про Його готовність прощати й допомагати; про Його смиренність і зовнішню бідність одягу; про Його жертву і страждання заради людей. Крім того, ми дізнаємося про Його досконале Божественне походження, про Його надприродне народження, надприродні чудеса, надприродну премудрість, силу і любов, про Його чудесне воскресіння і чудесне вознесіння.

 

Чому ще?

Коротко кажучи, з Євангелій ми пізнаємо всі основні істини про нашого Спасителя і про спасіння.

 

Як би ми тоді могли назвати Євангелія порівняно з іншими книгами Нового Завіту?

Євангелія можна назвати Книгами основних істин.

 

Що ми дізнаємося з Діянь апостолів і Послань апостолів?

Ми дізнаємося про сходження Святого Духа на апостолів, про безперервну діяльність апостолів у справі проповідування Доброї звістки про Христа, про організацію Церкви, творіння чудес ім’ям Іісуса Христа, а також дізнаємося про життя перших християн і християнських громад.

 

Як тоді можна було б назвати Книгу Діянь апостольських порівняно з Євангеліями?

Діяння апостолів можна було б назвати книгою практичного застосування основних істин, що містяться в Євангеліях.

 

Що ми дізнаємося з Послань апостолів?

Ми знаходимо там пояснення основних істин, що містяться в Євангеліях.

 

Як би тоді слід було б назвати ці Послання порівняно з Євангеліями?

Послання слід було б назвати Книгами пояснення основних істин вчення Іісуса Христа.

 

Що ми дізнаємося з книги Одкровення св. апостола Іоанна Богослова?

Ми дізнаємося про тяжку боротьбу Церкви проти всіх звірів світла і пекла, а також про кінцевий тріумф Іісуса Христа, Агнця Божого, про перемогу Його над усіма силами темряви.

 

Як би тоді слід було назвати книгу Одкровення стосовно Євангелій?

Одкровення св. Іоанна Богослова слід було б назвати Книгою про остаточну перемогу основних істин, що містяться в Євангеліях, яка здійсниться наприкінці світової драми, головним героєм якої від самого початку був Іісус Христос, наш Господь і Спаситель.

 

1.2. Священне Передання

Що таке Священне Передання?

Це вся та духовна спадщина, отримана нами від наших святих предків, яка абсолютно узгоджується зі Святим Письмом і допомагає нам правильно розуміти Біблію.

 

Що давніше: Святе Письмо чи Священне Передання?

Священне Передання.

 

А що ширше?

Священне Передання. Святий євангеліст Іоанн Богослов підтверджує це словами: “Багато й іншого сотворив Іісус; але, коли б написати про те докладно, то, думаю, і сам світ не вмістив би написаних книг” (Ін. 21:25).

 

Що охоплює Священне Передання насамперед?

Священне Передання охоплює:

Короткий і точний виклад нашої православної віри;

Вчення про сім святих таїнств і обряди, пов’язані з ними;

Апостольські правила (канони);

Правила (канони) семи вселенських соборів:

I – Нікея, 325 рік за Р.Х., 318 Святих Отців,

II – Царгород, 381 рік за Р.Х., 150 Свв. Отців,

III – Єфес, 431 рік за Р.Х., 200 Свв. Отців,

IV – Халкідон, 451 рік за Р.Х., 630 Св. Отців,

V – Царгород, 553 рік за Р.Х., 160 Свв. Отців,

VI – Царгород, 680 рік за Р.Х., 170 Свв. Отців,

VII – Нікея, 787 рік за Р.Х., 367 Свв. Отців.

(отже, у цих семи вселенських соборах узяли участь лише близько двох тисяч представників Християнської Церкви з різних країн світу).

Канони і правила деяких помісних соборів;

Правила про церковну дисципліну святого Василія Великого та інших святителів;

Творіння Святих Отців Церкви;

Богослужбові книги;

Житія християнських святих і мучеників;

Звичаї віри, знамення і символи як виразники нашої віри, надії та любові.

 

Чи можна відокремлювати Священне Передання від Святого Письма?

Ні, вони нероздільні, бо у світлі Священного Передання ми правильно розуміємо Святе Письмо, а у світлі Святого Письма цінуємо і любимо Священне Передання.

 

Які були б наслідки відокремлення Священного Передання від Святого Письма?

Наслідки такого відокремлення згубні і виражаються в хибних тлумаченнях Біблії, єресях, розколах і, врешті-решт, у розділенні Вселенської Церкви.

 

Хто покликаний зберігати і не допускати спотворень тексту Святого Письма і чистоту Священного Передання?

Церква, яка, за словами апостола Павла є, “стовп і утвердження істини” (1Тим. 3:15). Насамперед, це обов’язок церковної ієрархії.

 

Глава 2. Християнське православне сповідання віри

 

У чому викладена думка православного віросповідання?

Зміст християнської віри у віросповіданні Східної Православної Церкви стисло викладено в Символі Віри.

 

Чи існують інші зразки віросповідання крім Символу Віри?

Є кілька зразків віросповідання, як-от Апостольський символ, Символ св. Афанасія Великого та св. Григорія Неокесарійського. Однак у Православній Церкві найчастіше вживається Символ віри, складений на двох Вселенських Соборах: у Нікеї (325 р.) і в Царгороді (381 р.).

 

З чого складається Символ Віри?

Символ Віри складається з дванадцяти членів:

1. Вірую в Єдиного Бога, Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого.

2. І в Єдиного Господа Іісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків. Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, не сотворенного, Єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося.

3. Він для нас, людей, і для нашого спасіння зійшов з небес, і тіло прийняв від Духа Святого і Марії Діви, і став людиною.

4. І розп’ятий був за нас при Понтії Пилаті, і страждав, і був похований.

5. І воскрес на третій день, як було написано.

6. І зійшов на небо і сидить праворуч Отця.

7. І знову Прийде у славі судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця.

8. І в Духа Святого, Господа Животворчого, що від Отця походить, що Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава, що говорив через Пророків.

9. В Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву.

10. Визнаю одне хрещення на відпущення гріхів.

11. Чекаю воскресіння мертвих

12. і життя будучого віку. Амінь.

 

2.1. Тлумачення Символу Віри

2.1.1. Перший член Символу Віри

 

Як звучить перший член Символу Віри?

Вірую в Єдиного Бога, Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого.

 

Чому ми віруємо в Єдиного Бога?

Тому що лише Єдиний Бог є істинний Бог.

 

Яка сама істота Бога?

Бог є дух, безмежний, незмінний, недосяжний, незбагненний, вічний, безначальний і безкрайній.

 

Які істотні властивості Божі?

Бог – Пресвятий, Всеблагий, Всеправедний, Всемогутній, Премудрий, Багатомилостивий, Довготерплячий, Всюдиприсутній, Всезнаючий і Всезадоволений Дух.

 

Чому ми називаємо Бога – Отцем?

Тому що Він – отець Іісуса Христа, Свого Єдинородного Сина, а також точно і всіх тих, які стають чадами Його, переродившись через Іісуса Христа.

 

Чому ми називаємо Бога – Творцем?

Тому що Він створив усе видиме і невидиме Своєю силою і премудрістю, і ніщо не виникло і не існує без Нього. Бог є Творець, Творець і Вседержитель.

 

Що мається на увазі під небесами?

Небеса – це невидимий духовний світ, до якого належить незліченна кількість Ангелів.

 

Хто такі Ангели?

Ангели – духи безтілесні й невидимі.

 

Чи схожі Ангели на людей?

Так. Як і люди, Ангели – це особистості, обдаровані розумом, почуттями, могутністю й особистим ім’ям. Як і люди, вони знаходять благість у Бозі.

 

Чим Ангели відрізняються від людей?

Ангели безтілесні та безсмертні.

 

Хто такі Ангели хранителі?

Це ті з Ангелів, яким поставлено в обов’язок оберігати і захищати кожного з людей окремо. Сам Христос підтвердив це наступними словами: “Дивіться, не зневажайте жодного з малих цих: бо кажу вам, що Ангели їх на небесах завжди бачать лице Отця Мого Небесного” (Мф. 18:10).

 

Чи всі Ангели однакові?

Усі Ангели однакові за своєю природою, але відрізняються славою, могутністю і справами своїми. Існує дев’ять ангельських чинів: Престоли, Херувими, Серафими, Господства, Сили, Власті, Начала, Архангели та Ангели.

 

Як по-іншому в Біблії названі Ангели?

Дуже часто їх називають Небесним воїнством, Воїнством Господнім.

 

Чому їх називають воїнством?

Тому що вони – божественна сила, яка протистоїть злим духам, які проти Бога і нападають на людей.

 

Хто такі злі духи?

Злі духи – це ангели, які відпали від Бога і стали ворогами і Бога, і людей.

 

Як по-іншому називають злих духів?

Злих духів інакше називають дияволами.

 

Що означає слово диявол?

Воно означає: клеветник або спокусник. Дияволи невпинно зводять наклеп на Бога і людей.

 

На які злі справи дияволи невпинно наводять людей?

Вони переконують людей у всіх грішних бажаннях і спонукають їх до лихих справ, які противні Заповідям Божим, здебільшого, це – ненависть, брехня і насильство. Про це Іісус Христос говорить невіруючим іудеям, гонителям Своїм: “Ваш отець диявол; і ви хочете виконувати похоті отця вашого. Він був людиновбивця споконвіку і не встояв в істині, бо нема в ньому істини. Коли говорить він неправду, говорить своє, бо він лжець і батько неправди” (Ін. 8:44).

 

Як дізнатися, що деякі люди спокушені дияволом?

Про це говорить їхня ненависть до Бога і людей, а також їхня злоба, омана і насильство.

 

Чого найбільше бояться дияволи?

Імені Господа нашого Іісуса Христа.

 

Чиє ім’я найбільше ненавидять безбожники?

Ім’я Господа нашого Іісуса Христа.

 

2.1.2. Другий член Символу Віри

 

Як читається другий член Символу Віри?

І в Єдиного Господа Іісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків. Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, не сотворенного, Єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося.

 

Що означає ім’я Іісус Христос?

Іісус означає Спаситель, бо Він прийшов спасти людей від сатани, гріха і смерті. Христос означає Помазанник (як здавна називають Царів, Первосвящеників і Пророків).

 

Як розуміти, що Іісус – Син Божий?

Це слід розуміти так, що Він один тільки є Син Божий, народжений з сутності Бога Отця, а не створений Богом.

 

А чи велика різниця між словами “народжений” і “створений”?

Так, дуже велика. Подібно до того, як людина народжує своє дитя однієї з нею природи, але, водночас, може створити, приміром, механізм, що має іншу природу, так і Бог породив Свого Сина зі Своєї вічної сутності, і тому Син Божий наділений таким же Божественним єством від Бога Отця. Але Бог створив також незліченну кількість тварин і предметів, які не володіють божественною сутністю.

 

Чому Син Божий названий Світлом від Світла?

Бог Отець є вічним Світлом мудрості та любові, тому логічно, що Син, народжений від Такого Отця, є Світлом від Світла.

 

Що означають слова: Бога істинного від Бога істинного?

Син Божий називається Богом у тому ж істинному сенсі, як Бог Отець. Іісус Сам підтвердив це словами: “Я і Отець – єдине” (Ін. 10:30).

 

Чому ми говоримо, що через Нього все сталося?

Бог Отець усе на небі й на землі створив Сином Своїм, що підтверджує Біблія: “Все через Нього сталось, і без Нього ніщо не сталось, що сталось” (Ін. 1:3).

 

2.1.3. Третій член Символу Віри

 

Як читається третій член Символу Віри?

Він для нас, людей, і для нашого спасіння зійшов з небес, і тіло прийняв від Духа Святого і Марії Діви, і став людиною.

 

Для чого Син Божий зійшов з небес, тобто зі Своєї вічної слави і блаженства зійшов на це світло страждань?

Він зійшов заради людей і для їхнього спасіння.

 

З якої причини Він покинув небеса? Що його спонукало до цього?

Його милосердя і безмірна любов до людей.

 

Він прийшов на землю заради всіх людей?

Так, Він прийшов запропонувати спасіння всім людям землі. Однак врятувалися тільки ті, що увірували в нього і які на Його любов відповіли своєю любов’ю.

 

Що означають слова: тіло прийняв від Духа Святого і Марії Діви?

Втілився означає, що Син Божий прийняв на Себе плоть людську. Пресвята Діва Марія зачала Його надприродним шляхом, чудесним чином, коли зійшов на Неї Дух Святий.

 

Як могло статися, що Діва народила Сина, не знаючи чоловіка?

Всемогутньому Богу все можливо. Своєю могутністю створив Він на початку перших чоловіка і жінку, Адама і Єву. Так і тут, сила Вишняго осяяла Її, і Діва Марія зачала Іісуса Христа, досконалу Людину і досконалого Бога.

 

У чому Іісус Христос такий самий, як і решта людей?

Він мав тіло і душу, як будь-яка інша людина, але був безгрішний. Він був досконалою людиною, людиною без гріха і пороку.

 

Чим Іісус Христос відрізняється від усіх інших людей в історії землі?

В одній Його особистості з’єдналися дві природи, Божественна і людська. Люди є люди, а Він був Боголюдиною.

 

Чому ми називаємо Пресвяту Діву Марію Матір’ю Господа, Богородицею?

Тому що дві природи нашого Спасителя, Божественна і людська, були з’єднані в самому зачатті. Так Бог і людина в один час народжений був від Неї в одній особі.

 

Чому ми називаємо Богородицю Приснодівою?

Тому що Вона перебувала і перебуває Дівою до народження, під час народження і після народження Іісуса Христа; Вона залишилася навіки Дівою.

 

Чи шанує Православна Церква Богородицю як Святу?

Так, Її шанують понад усіх інших Святих, і навіть понад Ангелів, бо Бог обрав Її бути знаряддям спасіння людства через народження Спасителя.

 

Чому ми називаємо Іісуса Христа Спасителем?

Тому що Він зійшов з небес, щоб врятувати людей від сатани, гріха і смерті, бо сатана спричинив гріх, а за гріхом прийшла смерть.

 

Коли стався перший гріх?

У Раю, коли Адам і Єва знехтували заповіддю Божою і підкорилися сатані.

 

Як пов’язані інші люди з гріхом Адама?

Усі люди успадкували той гріх від своїх перших предків. Ми отримали у спадок гріх від прабатьків людського роду так само, як отримуємо спадкові хвороби від своїх батьків.

 

Чи був той перший гріх єдиним, коли Іісус прийшов рятувати людей?

Ні, до того першого гріха додалася незліченна кількість інших гріхів, і люди під їхнім тягарем повністю підпали під владу сатани.

 

Чому Бог не підніс якусь людину, генія, до звершення місії Іісуса Христа, щоб тим самим пощадити Свого Сина?

Тому що всі люди були грішними і смертними, навіть і найвеличніші та найкращі. Весь світ лежав у гріху. Сатана і смерть володіли світом, поки не зійшов з небес Єдиний Всемогутній Спаситель, безгрішний і безсмертний, сильніший за сатану, Він приніс людському роду визволення і порятунок.

 

2.1.4. Четвертий член Символу Віри

 

Як звучить четвертий член Символу Віри?

І розп’ятий був за нас при Понтії Пилаті, і страждав, і був похований.

 

Хто оббрехав і засудив Іісуса Христа?

Іудейські старійшини і фарисеї, які заздрили Христу, бо народ тягнувся більше до Нього, бо Він творив великі чудеса, а вони не могли цього робити.

 

Хто був той суддя, що засудив Іісуса Христа на смерть?

Понтій Пілат, римський намісник Палестини, представник римського імператора.

 

Для чого спеціально підкреслюється ім’я Понтія Пілата?

Щоб історично підтвердити момент смерті Іісуса Христа. Так само в Євангельській притчі про Його народження згадується імператор Август.

 

За який гріх чи який злочин Пілат засудив Христа на смерть?

Ні за який. Пілат особисто підтвердив перед старійшинами і народом Юдеї: “Ніякої вини я не знаходжу в Людині Цій” (Лк. 23:4). Потім він ще раз сказав: “я при вас дослідив і не знайшов Чоловіка Цього винним ні в чому тому, у чому ви звинувачуєте Його” (Лк. 23:14). Потім повторив утретє: “я виводжу Його до вас, щоб ви знали, що я не знаходжу в Ньому ніякої вини” (Ін. 19:4). Однак, злякавшись іудеїв, які кричали: “Якщо відпустиш Його, ти не друг кесареві” (Ін. 19:12), Пілат видав Його іудеям на розп’яття.

 

Як Господь Бог міг допустити, щоб Іісус помер такою жорстокою смертю, будучи повністю невинним?

Іісус помер не через свій гріх, але через наші гріхи. Вічна правда Божа принесла таку безневинну і неоціненну жертву на спокуту гріха Адама і наших гріхів.

 

А чи потрібна була така величезна жертва?

Так. Цією жертвою Господь Бог показав Свою безмежну любов до людей: “Він полюбив нас і послав Сина Свого на умилостивлення за гріхи наші” (1Ін. 4:10).

 

Чому ми називаємо Іісуса Христа Відкупителем?

Тому, що Іісус Христос Своїм стражданням і Своєю хресною смертю спокутував наш гріх і позбавив нас від прокляття і смерті.

 

Як Він міг померти, будучи безсмертним Богом?

Він помер не як Бог, але як людина. Його Божественна сутність і Його душа ніколи не зазнали смерті.

 

У чому неповторність і велич жертви Христа?

По-перше, у Його абсолютній невинності; по-друге, у Його безмежній любові до людей і Його покірності волі Отця; і, по-третє, у Його добровільному бажанні померти за грішників, щоб врятувати їх.

 

2.1.5. П’ятий Член Символу Віри

 

Як звучить п’ятий член Символу Віри?

І воскрес на третій день, як було написано.

 

Яка подія стала найбільшою перемогою Христа?

Його воскресіння з мертвих.

 

Що найбільше підтвердило, що Він є Всемогутнім Богом?

Знову ж таки, Його воскресіння з мертвих.

 

Яка подія свідчить про перемогу Христа над сатаною?

Його сходження в пекло.

 

Що таке пекло?

Царство темряви суцільної, де сатана володіє державою смерті. Христос зміг Своєю смертю позбавити сили того, хто має державу смерті (Євр. 2:14), тобто диявола.

 

Для чого Іісус Христос сходив у пекло?

Своїм сходженням у пекло Він змусив сатану тремтіти і тікати від лиця Його. Міріади душ людських, що нудилися там, Він обрадував Своїм пришестям.

 

Що Іісус Христос зробив для душ людських, які страждають у пеклі?

Він проповідував Своє Євангеліє – Добру звістку про перемогу над смертю і підтвердив Свою перемогу над сатаною і над смертю. І після того як багато хто повірив Йому, вони були врятовані.

 

Коли відбулося воскресіння Іісуса Христа?

На третій день після Його смерті, тобто точно так, як Він багато разів передрікав Своїм учням. Іісус Христос помер у п’ятницю і воскрес у неділю.

 

Хто першим дізнався про воскресіння Іісуса Христа?

Воїни, яким іудеї веліли стерегти гроб Його.

 

Кого вони сповістили про воскресіння Іісуса Христа?

Іудейських первосвящеників і старійшин.

 

Як старійшини і первосвященики сприйняли цю звістку?

Вони злякалися і занепокоїлися, підкупили вартових, давши їм достатньо грошей, і веліли оголосити всім, “що учні Його, прийшовши вночі, вкрали Його, коли ми спали” (Мф. 28:13).

 

Хто з шанувальників Іісуса Христа першим дізнався про Його воскресіння?

Жінки, які йшли за Ним із Галлілеї. Ангели, що з’явилися перед ними біля Його гробу, сказали: “Що ви шукаєте живого між мертвими? Нема Його тут: Він воскрес” (Лк. 24:5-6).

 

Як і кому Іісус Христос незаперечно довів, що Він воскрес із мертвих?

Він довів, що живий тілесно Своїм учням і послідовникам, причому не один раз, а багаторазово, протягом сорока днів, являючись їм живим, про що свідчать Євангелія, Діяння апостолів, Послання апостолів і Одкровення.

 

Що Іісус Христос робив протягом 40 днів від Свого воскресіння до Свого вознесіння на небеса?

Він протягом сорока днів продовжував говорити учням Своїм про найбільші таємниці Царства Божого.

 

Чому говориться, що Іісус Христос воскрес на третій день за писанням?

Тому, що про Його воскресіння були пророчі слова ще в Старому Завіті (наприклад, Пс. 15:9-10; Іс. 53). Сам Іісус Христос порівнював Себе з пророком Іоною, кажучи: “Як був Іона в утробі кита три дні і три ночі, так і Син Людський буде в серці землі три дні і три ночі” (Мф. 12:40). І ще раз, після Свого воскресіння, Він говорив апостолам: “Так написано і так належало постраждати Христу, і воскреснути з мертвих на третій день” (Лк. 24:46).

 

2.1.6. Шостий член Символу Віри

 

Як звучить шостий член Символу Віри?

І зійшов на небо і сидить праворуч Отця.

 

Коли Господь зійшов із землі на небо?

На сороковий день після Свого воскресіння.

 

Як ми називаємо цей день?

День Вознесіння.

 

З якого місця Господь зійшов на небо?

З гори Елеон.

 

Хто був очевидцем Його вознесіння?

Усі Його вірні учні.

 

Чому Господь зійшов на небо?

Тому що Він завершив Свою службу людям і після цього зійшов у Своє вічне місцеперебування.

 

Він зійшов на небеса в людській подобі?

Так, в образі справжньої людини, тіло якої воскресло з мертвих.

 

Для чого вознесіння Його було видимим багатьом свідкам?

Щоб переконати всіх, хто в Нього повірив, що і вони так само здіймуться на небеса після загального воскресіння мертвих.

 

Що означають слова: сидить праворуч Отця?

Це означає, що Іісус Христос має з Богом Отцем однакову велич, славу і владу. Перед Своїм вознесінням Він підтвердив це Своїм учням, сказавши: “Дана Мені всяка влада на небі і на землі” (Мф. 28:18).

 

2.1.7. Сьомий член Символу Віри

 

Як звучить сьомий член Символу Віри?

І знову Прийде у славі судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця.

 

Чого нас вчить сьомий член Символу Віри?

У ньому йдеться:

про Друге пришестя Христа;

про Суд Його над живими і мертвими;

про Його вічне Царство Небесне.

 

Чи буде друге пришестя Христа відрізнятися від першого?

Друге пришестя буде зовсім іншим. У Своє перше пришестя Він був у приниженні, з готовністю служити людям і постраждати за них. А вдруге Він прийде у величі та славі Своїй, щоб судити людей, живих і мертвих.

 

Як Він Сам говорить про Своє друге пришестя?

Він сказав: “Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі святі Ангели з Ним, тоді сяде на престолі слави Своєї, і зберуться перед Ним усі народи; і відділить одних від інших, як пастир відділяє овець від козлів” (Мф. 25:31-32). І після цього Він стане судити праведних і грішних за їхні вчинки.

 

Чи існує якийсь опис Його другого пришестя?

Існує декілька. Наприклад, апостол Павло, втішаючи тих, хто сумує за своїми померлими, каже: “Сам Господь в час сповіщення, при голосі Архангела і труби Божої, зійде з неба, і мертві у Христі воскреснуть раніше” (1Сол. 4:16).

 

А чи є ще якесь свідчення з неба про Його друге пришестя?

Є. Під час Його вознесіння з’явилися два ангели, які сказали апостолам: “Що ви стоїте і дивитесь на небо? Цей Іісус, Котрий вознісся від вас на небо, прийде таким же чином, як ви бачили Його, коли Він сходив на небо” (Діян. 1:11).

 

Що нам ще відкрито про останній суд?

Христос Сам сказав, що, коли він повернеться в силі та славі Своїй, Він воздасть кожному за ділами його (Мф. 16:27).

 

Що Він тоді скаже віруючим і доброчесним?

“Тоді скаже Цар тим, які праворуч Нього: прийдіть, благословенні Отця Мого, наслідуйте Царство, уготоване вам від створення світу” (Мф. 25:34).

 

А що Він скаже невіруючим і грішним?

“Ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу і ангелам його” (Мф. 25:41).

 

І що буде в кінці?

Доброчесні отримають вічне життя і блаженство, а грішники – вічні муки.

 

Яким буде друге пришестя Господнє?

Блискавичним! “Як блискавка виходить зі сходу і видно її навіть до заходу, так буде пришестя Сина Людського” (Мф. 24:27).

 

Коли буде друге пришестя, і страшний Суд, і кінець світу?

Нам не відкритий час цих вражаючих подій. Лише наш Господь нагадав нам, щоб ми були завжди готові зустріти Його: “Тому і ви будьте готові, бо в котру годину не думаєте, прийде Син Людський” (Мф. 24:44).

 

Як же приготуватися до цього страшного дня?

Правильним мисленням, правильними почуттями і праведними вчинками, що творяться за Його наукою, за порадами Церкви і за прикладом Святих Божих.

 

Чи згадував Іісус Христос про якісь знамення, що говорять про наближення кінця світу?

Так. Він згадував, що такими ознаками будуть: війни, революції, землетруси, заколоти, голод, чума, рабство, лжепророки, зради, зростання ненависті та зменшення любові, дивні знамення на небі, картини жахливих лих, ворожнеча між народами, тощо.

 

Чи віримо ми, що Іісус Христос подолає всі ці негаразди?

Твердо віримо. У всіх цих лихах і нещастях наш Господь і Спаситель здобуде всі спасенні душі, як Він передбачав на початку драми світу. Жоден з тих, хто вірує в Нього і закликає Його ім’я, не загине.

 

2.1.8. Восьмий член Символу Віри

 

Як звучить восьмий член Символу Віри?

І в Духа Святого, Господа Животворчого, що від Отця походить, що Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава, що говорив через Пророків.

 

Чому Дух Святий називається Господом?

Він називається так з повним правом, так само, як Господом називаються Бог Отець і Син Божий.

 

Святий Дух – це Бог?

Звичайно, Бог, Істинний Бог від істинного Бога, тільки Він не народжується від Отця, як Син, але виходить від Отця.

 

Як же тоді можна говорити, що ми віримо в Єдиного Бога?

Ми дійсно віримо в Єдиного Бога, велику таємницю про Якого відкрив нам Христос. Він відкрив нам таємницю про повну узгодженість трьох Божих іпостасей однієї і тієї самої сутності Бога. Тому ми говоримо про Триєдиного Бога, або про Святу Трійцю, як про одного Бога.

 

Чи відкрив Господь Себе у Старому Завіті як Пресвяту Трійцю?

Лише привідкрив. Пророк Ісаія у своєму видінні чув, як серафими оспівували Бога на престолі: “Свят, Свят, Свят, Господь Саваоф” (Іс. 6:3). Тричі повторене слово свят відповідає трьом іпостасям Бога.

 

Чому Господь не відкрив Себе в Старому Завіті як Пресвяту Трійцю?

Подібно до того, як людина не відкриває душу свою слугам і чужинцям, але довіряє найпотаємніші таємниці своїм дітям, так і Бог відкрив таємницю Свого буття не “чужим” людям, що були слугами й рабами Закону, але притримав Одкровення для Своїх чад, дітей Любові, проголошеної в Новому Завіті.

 

Наскільки привідкрита таємниця Пресвятої Трійці в Новому Завіті?

Лише настільки, скільки людина може вмістити, будучи в своєму тілі. Архангел Гавриїл оголосив Пресвятій Діві: “Дух Святий зійде на Тебе, і cила Всевишнього осінить Тебе; тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим” (Лк. 1:35). Отже, тут згадана вся Трійця: Дух, Отець і Син.

 

А чи є інший приклад?

Є й інший. Під час хрещення Іісуса в Йордані, відкрилося небо, “і Дух Святий зійшов на Нього в тілесному вигляді, як голуб; і був голос з неба, Який говорив: Ти Син Мій Улюблений; в Тобі Моє благовоління” (Лк. 3:22).

 

А ще є?

Святий Євангеліст Іоанн ясно вказує: “Бо троє свідчать на небі: Отець, Слово і Дух Святий; і Ці троє – єдине” (1Ін. 5:7). Під Словом апостол Іоанн має на увазі Сина і говорить про це у своєму Євангелії: “І Слово стало плоттю, і перебувало з нами, повне благодаті й істини; і ми бачили славу Його, славу, як Єдинородного від Отця” (Ін. 1:14).

 

А ще приклад?

Господь Іісус Христос наказав Своїм учням: “Йдіть же навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа” (Мф. 28:19).

 

Чому Дух Святий називається Животворчим?

Тому що справжнього життя без Духа Святого немає ні на небі, ні на землі.

 

Чому Православна Церква вчить, що Дух Святий виходить тільки від Отця (на відміну від неправославних, які стверджують, що Дух Святий виходить і від Отця, і від Сина)?

Тому, що Православна Церква міркує логічно і вважає, що Бог про Себе знає краще, ніж люди знають про Нього. І наш Господь Бог Іісус Христос, який оголосив про таємницю Божественної сутності, відкрив Своїм учням про Святого Духа, що Дух виходить від Отця, сказавши: “Дух істини, Який від Отця виходить, Він буде свідчити про Мене” (Ін. 15:26).

 

Чому говориться, що устами Пророків говорив Дух Святий?

Тому, що це – незаперечний факт. Святий апостол Петро пише: Жодного пророцтва в Писанні не можна розв’язати самому собі. “Бо ніколи не було пророцтва з волі людської, а промовляли його святі Божі люди, яких просвіщав Дух Святий” (2Пет. 1:20-21).

 

Чи були Апостоли теж натхненні й рухомі Духом Святим?

Звичайно! Однак про Апостолів у Символі Віри не згадується, бо під час складання Символу Віри в цьому ніхто не сумнівався. Згадані лише Пророки, оскільки в ті часи єретики заперечували той факт, що Старий Завіт створений за богонатхненням Духа Святого.

 

Чи з’являвся коли-небудь Дух Святий у видимому образі?

Він з’явився в образі голуба під час хрещення Іісуса. Крім того, Він з’явився в образі язиків вогняних, що розділяються, і зійшов на Апостолів у Духів день, на П’ятдесятий день після Воскресіння Христового.

 

Чи може будь-який християнин стати причетним до Духа Святого?

Істинний християнин може, бо це випливає зі слів Іісуса Христа, сповнених докору: “Якщо ви, будучи лихими, вмієте добрі дари давати дітям вашим, то тим більше Отець Небесний дасть Духа Святого тим, хто просить у Нього” (Лк. 11:13). Святий апостол Павло писав: “Хіба ж не знаєте, що ви храм Божий, і Дух Божий живе в вас?” (1Кор. 3:16).

 

Які дари отримуємо ми, удостоївшись Духа Святого?

Всілякі дари чесноти: мудрість, розуміння, пізнання, страх Божий, хоробрість, скромність, благочестя та інші.

Як можна удостоїтися Духа Святого і Його дарів?

Через суворий контроль за своїм серцем і язиком; через старанну молитву і любов; через Таїнства.

 

2.1.9. Дев’ятий член Символу Віри

 

Як звучить дев’ятий член Символу Віри?

В Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву.

 

Що є Церква?

Церква – це абсолютно особлива спільнота людей за всю історію людства, бо по духу це – сім’я Божа, створена Словом і Кров’ю Іісуса Христа, яку очолює Бог Отець, а також яку надихає Дух Святий.

 

Що Христос говорив про Церкву?

Іісус Христос сказав: “Я збудую Церкву Мою, і ворота пекла не здолають її” (Мф. 16:18).

 

Хто є главою Церкви?

Вічно живий Христос, Який сказав: “Я з вами по всі дні до кінця віку” (Мф. 28:20). І апостол Павло говорив, як Отець Небесний прославив Свого Сина Іісуса Христа: “І поставив Його вище всього, главою Церкви, яка є тіло Його” (Еф. 1:22-23).

 

Як співвідносяться між собою Христос і члени Його Церкви?

Апостол Павло висловив це абсолютно ясно у своїх словах: всі разом “Ви – тіло Христове, а окремо – члени” (1Кор. 12:27).

 

Хто такі – члени Церкви?

Люди, чоловіки і жінки, всі ті, що об’єднані істинною вірою, однаковою надією, пов’язані одним Законом Божим про любов, освячені одними й тими ж Святими Таїнствами, і якими керують єпископи і духовенство.

 

Чим Церква відрізняється від усіх інших світських, громадських організацій?

Ставленням до своїх членів, бо навіть померлі залишаються членами Церкви, чого немає в жодній світській організації.

 

Яким чином?

Коли член Церкви закінчує свій життєвий шлях на землі, він розлучається лише зі своїм тілом, але не розлучається з Церквою. Його душа відходить у Небесну Церкву. Ось чому існують два крила Церкви: Церква видима і Церква невидима.

 

Хто належить до видимої Церкви?

Усі ті християни, які живуть на землі у видимих тілах і борються за християнську досконалість.

 

Хто належить до невидимої Церкви?

Усі ті християни, які померли в істинній вірі в Христа за останні двадцять століть, а також старозавітні праведники, яких Господь врятував під час Свого сходження в пекло.

 

Чи належать до невидимої Церкви наші померлі батьки, брати, сестри, діти, рідні та друзі?

Звісно, але за умови, що вони жили і померли, як християни.

 

Яка з Церков численніша: видима чи невидима?

Невидима Церква набагато численніша, і число її членів невпинно зростає.

 

Чи існує зв’язок між видимою Церквою, що перебуває на землі, і Церквою невидимою, що перебуває на небесах?

Існує. Ми звертаємося за допомогою до Святих, які належать до Церкви небесної.

 

У чому виражається цей зв’язок?

У молитвах живих членів Церкви за померлих і в справах милосердя, з одного боку, і в молитвах і турботах померлих про живих, з іншого боку.

 

Які головні особливості Христової Церкви?

Церква Христова – єдина, свята, вселенська й апостольська.

 

Чому ми говоримо, що Церква єдина?

Тому, що вона представляє собою єдине тіло духовне, глава якого – Іісус Христос, з єдиним Духом Святим, що перебуває в ній. Апостол Павло, говорячи про семикратну єдність Церкви, сказав: “Одне тіло і один дух, як ви й покликані до однієї надії покликання вашого; один Господь, одна віра, одне хрещення, один Бог і Отець усіх” (Еф. 4:4-6).

 

Як слід розуміти, що в єдиній Православній Церкві існують незалежні Церкви?

Незалежність приватних Церков, тобто частин єдиної Вселенської Церкви, виражається у вживанні мови свого народу або в деяких зовнішніх відмінностях, які підпорядковуються Канонічним правилам. Інакше кажучи, ці Церкви суть члени єдиного тіла Церкви Вселенської, і вони, як гілки одного дерева, живляться від одного кореня одними й тими самими соками.

 

Які в Православній Церкві існують самостійні Церкви?

Константинопольська, Єрусалимська, Олександрійська, Антіохійська, Елладська, Кіпрська, Синайська, Сербська, Болгарська, Руська, Румунська, Грузинська, Албанська, Польська, Чеських земель і Словаччини.

 

Чи однакові вони між собою?

Вони споріднені, тому й називаються Церквами-сестрами. Крім того, Руська та балканські Церкви називають Константинопольську Церкву Матір’ю Церквою, бо прийняли християнство від Царгорода.

 

Хто керує Східною Православною Церквою?

Вселенський Собор, який складається з представників усіх самостійних Церков-сестер.

 

Хто очолює помісні Церкви?

Патріарх, Митрополит або Архієпископ із Собором єпископів.

 

Чи може людина спастися без Церкви?

Ні, не може, бо Церква є скарбницею Божої благодаті, без якої ніхто не може спастися, як не може жити рука, відсічена від тіла.

 

Чому Церкву називають святою?

Тому, що вона освячена святістю її Засновника, Іісуса Христа, Його святим Словом, ділами, жертвою і стражданнями з єдиною метою спасти людей і привести їх до святості. Крім того, Церква дала і постійно дає безліч нових святих і ще більше мучеників.

 

Як у Біблії говориться про святість Церкви?

Ось один приклад: “Христос полюбив Церкву і віддав Себе за неї, щоб освятити її, очистивши водяною купіллю посередництвом слова; щоб поставити її перед Собою славною Церквою, яка не має плями, чи пороку, чи чогось подібного, але щоб вона була свята і непорочна” (Еф. 5:25-27).

 

Чи ганьблять Церкву грішники, які належать до Неї?

Грішники ганьблять себе, а не всю Церкву, як дим із труби не може забруднити все повітря землі.

 

Чи допомагає Церква грішникам виправитися?

Дуже допомагає. Це і є вельми важливе завдання Церкви – очищення грішників від їхніх гріхів, щоб зробити їх праведними членами святої сім’ї Божої.

 

Що робить Церква з грішниками, які вперто відмовляються прийти на покаяння?

Нерозкаяних грішників Церква відсікає від свого тіла, як мертві члени. Господь говорив так: якщо той, хто згрішив, “Церкви не послухає, то хай він буде тобі, як язичник і митар” (Мф. 18:17).

 

Чому Церква зветься Вселенською?

Тому що вона не обмежується ні місцем, ні часом, ні народом, ні мовою. Вона звертається до всього людства. Воскреслий Господь направив Своїх апостолів навчати всі народи.

 

З якої ще причини Церкву називають Вселенською?

Вона називається Вселенською ще й тому, що містить у собі всі істини і всі засоби, необхідні для спасіння кожної душі людської на всьому світі.

 

Чому Церкву називають Апостольською?

Тому, що дух, вчення і праці Апостолів Христа повністю збережені в Церкві.

 

Чи повинна Церква в усьому підкорятися Апостолам?

Повинна підкорятися в усьому.

 

Чому?

Тому, що Христос Сам обрав апостолів і наділив їх владою говорити і трудитися в ім’я Його. Наставляючи, Він сказав їм: “будете свідчити, бо ви спочатку зі Мною” (Ін. 15:27).

 

Чи повинні ми слухатися Апостолів, як ми слухаємося Іісуса Христа?

Повинні, бо Він сказав апостолам: “Хто вас приймає, той приймає Мене” (Мф. 10:40). Навіть більше того, Він пригрозив містам, які не приймуть апостолів, грізними словами: “істинно кажу вам: відрадніше буде землі Содомській і Гоморрській в день судний, ніж місту тому” (Мф. 10:15).

 

Яку особливу владу дав Господь Своїм апостолам?

Владу зв’язувати і дозволяти від гріха. “що ви зв’яжете на землі, те буде зв’язане на небі, і що розв’яжете на землі, те буде розв’язане на небі” (Мф. 18:18). І було сказано ще з цього ж приводу: “Кому простите гріхи, тим простяться, на кому залишите, залишаться” (Ін. 20:23).

 

Що таке спадкоємство апостольське?

Це збереження законною ієрархією Церкви вчення апостолів і прийняття благодаті дарів Духа Святого і передача їх через безперервний ланцюг церковної влади від апостолів до єпископів, від єпископів до священиків і дияконів через рукоположення.

 

Чи зберегла наша давня Православна Церква апостольське спадкоємство?

Так, зберегла.

 

Чи слід вважати те, що ми народжені і виховані в лоні Православної Церкви, щастям і великою честю?

Зрозуміло. Ми повинні бути вдячні за це Богу і своїм батькам.

 

2.1.10. Десятий член Символу Віри

 

Як звучить десятий член Символу Віри?

Визнаю одне хрещення на відпущення гріхів.

 

Що таке хрещення?

Це урочисте святе Таїнство, через яке ми стаємо законними членами Церкви.

 

Скільки всього Таїнств існує в Православній Церкві?

Сім:

1. Хрещення;

2. Миропомазання;

3. Євхаристія;

4. Покаяння;

5. Священство;

6. Шлюб;

7. Єлеосвячення.

 

Чому в Символі Віри згадується тільки таїнство Хрещення?

Насамперед тому, що через святе таїнство Хрещення ми приймаємо благодать як новонароджені чада Божі, щоб стати християнами. Тільки після цього нам дозволено приступити до всіх інших таїнств заради нашого духовного зростання.

 

А чи є ще якась причина?

Причина є, і вона в тому, що за часів укладання Символу Віри розгорілися суперечки між православними Отцями Церкви і якимись єретиками щодо питання таїнства Хрещення, а про інші таїнства жодних суперечок не було.

 

Чому ми говоримо єдине хрещення?

Тому, що таїнство Хрещення звершується над однією особою тільки один раз і не може бути повторено. Фізично ми народжуємося лише одного разу, тому й духовне народження може відбутися лише одного разу.

 

2.1.11. Одинадцятий член Символу Віри

 

Як звучить одинадцятий член Символу Віри?

Чекаю воскресіння мертвих

 

Що означає тут воскресіння мертвих?

Це означає, що Бог Своєю волею зробить безсмертними не тільки наші душі, а й наші тіла. Тому будь-яка безсмертна душа знайде своє безсмертне тіло відповідно до своїх вчинків.

 

Які бувають тіла?

За словами апостола Павла, “Є тіло душевне, є тіло духовне” (1Кор. 15:44).

 

Після воскресіння, померлі повстануть у тих же тілах, у яких вони були поховані?

Ні, бо тіла померлих тлінні. Вони воскреснуть у духовних тілах, які безсмертні й нетлінні.

 

Як Господь Бог воскресить мертвих?

Своїм Словом, так само, як Він словом Своїм створив світ, так само, як Він словом Своїм воскресив і померлу дівчину, і померлого юнака, і Лазаря. Те ж саме станеться в разі загального воскресіння: “мертві почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть” (Ін. 5:25).

 

Що станеться з живими в момент воскресіння мертвих?

Їхні тіла миттєво зміняться і стануть духовними та безсмертними, але відповідно до їхніх вчинків і моралі.

 

Коли буде загальне воскресіння мертвих?

Наприкінці світу, коли Господь Бог вважатиме, що число спасенних і обраних виповнилося.

 

У якому стані перебувають до загального воскресіння душі померлих?

У тому стані, який відповідає їхнім вчинкам під час перебування у своїх тілах на землі, тобто або в стані передчуття вічного блаженства, або в стані передчуття вічних мук.

 

Яким судом засуджена душа на тимчасове блаженство чи на тимчасові муки?

Так званим приватним, завчасним судом.

 

Коли буває індивідуальний суд?

Одразу після смерті людини.

 

На якому суді буде вирішено, що чекає на душу: вічне блаженство чи вічні муки?

На останньому загальному суді, який називають також Страшним Судом.

 

Коли буде Страшний Суд?

Наприкінці світу, після воскресіння мертвих.

 

Чим відрізняється приватний суд від останнього суду?

На приватному суді судять тільки душі окремих осіб, а на загальному останньому суді будуть засуджені разом і душі, і тіла.

 

Чому душі праведників не отримують одразу після відходу з цього життя вічного блаженства в Царстві Небесному?

Тому, що вони чекатимуть на всіх нас, решту, про яких вони завжди пам’ятають і за яких завжди палко відстоюють.

 

А ще з якої причини?

Вони очікують возз’єднання зі своїми воскреслими тілами. Безліч людських створінь у Царстві Небесному відрізнятимуться від безлічі Ангелів тим, що володітимуть духовними тілами, тоді як Ангели повністю безтілесні.

 

2.1.12. Дванадцятий член Символу Віри

 

Як звучить дванадцятий член Символу Віри?

І життя будучого віку.

 

Що означають слова життя будучого віку?

Це життя, яке почнеться після нашої смерті та воскресіння.

 

Яким буде життя праведників майбутнього віку?

Справжнє і повне життя в єднанні з Богом і з небесною сім’єю Божою; життя кришталевої чистоти і божественної слави, вічного світла і радості.

 

Що сказав Іісус Христос про праведників майбутнього віку?

“Тоді праведники засяють, як сонце, в Царстві Отця їхнього” (Мф. 13:43).

 

Чи отримають усі праведники рівне блаженство й однакову славу?

Незважаючи на те, що для всіх праведників настане блаженне життя, вони будуть відрізнятися, як відрізняється сонце від місяця і зірки одна від одної: “Інша слава сонця, інша слава місяця, інша зірок; і зірка від зірки різниться у славі” (1Кор. 15:41).

 

Чому Бог, Всемилостивий і Довготерпеливий, не рятує злочинців і безбожників, які наполегливо грішать?

Тому, що вони самі не бажають спасіння. Вони відкидають поклик Божий, зневажають хрест Христа, противляться Божому Закону, не вірять Істині, але радіють неправді, тіснять Церкву і переслідують віруючих; одним словом, вони виступають на боці сатани проти Бога і ніколи не каються.

 

Чи можуть грішники покаятися після смерті?

Ні, не можуть. Тільки на цьому світі люди можуть вибрати, ким бути: добровільними слугами Христа чи сатани. Після смерті вони приєднаються до свого господаря, якого обрали і за яким слідували у своєму земному житті. Господь Іісус Христос сказав Своїм слугам: “де Я, там і слуга Мій буде” (Ін. 12:26).

 

Глава 3. Сім святих таїнств

Що таке святе Таїнство?

Святе Таїнство є видима священнодія, за допомогою якої невидима спасительна сила, що називається Божою благодаттю, приносить чудотворні дари тим, хто їх приймає.

 

Що таке Божа благодать?

Божа благодать – це ті дари Божі, які Бог Отець дає через Духа Святого, але за заслугами Сина.

 

Які ці дари?

Це всілякі благодатні дари, необхідні для нашого відродження, освячення і спасіння.

 

Чи правда, що ми спасаємося тільки Божою благодаттю?

Так, якщо добровільно приймаємо Божу благодать із вірою, яка виражається через добрі справи.

 

Скільки святих Таїнств у Православній Церкві?

Їх усього сім: Хрещення, Миропомазання, Євхаристія, Покаяння, Священство, Шлюб і Єлеосвячення.

 

Які святі Таїнства можна повторити, а які не можна?

Не можна повторити таїнства: Хрещення, Миропомазання і Священство. Решту можна.

 

3.1. Святе таїнство Хрещення

Що таке таїнство Хрещення?

Хрещення є Таїнство, під час якого вірянин очищується від усіх гріхів, успадкованих і особистих, і, як дитя новонароджене, вступає в Христову Церкву.

 

Що найважливіше в таїнстві Хрещення?

Триразове занурення у воду в ім’я Пресвятої Трійці: Отця і Сина та Святого Духа за відповідних молитов священика.

 

Чому ми вважаємо, що для будь-якого члена Церкви хрещення необхідне?

По-перше, Іісус Христос власним прикладом освятив Хрещення. По-друге, ми повинні дотримуватися Його заповіді, даної учням: “Йдіть же навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа” (Мф. 28:19). По-третє, ми повинні пам’ятати про Його суворе нагадування: “якщо хто не народиться від води і Духа, не може увійти в Царство Боже” (Ін. 3:5).

 

Яке значення має триразове занурення у воду і поява з води при Хрещенні?

Триразове занурення означає смерть для гріхів проти Пресвятої Трійці, а триразова поява з води символізує відродження до життя в Бозі.

 

Які три речі вимагає священик від хрещеної особи?

Зречення від сатани, покаяння і прийняття православ’я згідно з Символом Віри.

 

Коли хрестять немовлят, хто від їхнього імені ручається у зреченні від сатани, покаянні та істинній вірі?

За немовлят ці слова вимовляють хрещений батько, або кум.

 

Які обов’язки хрещеного батька (кума)?

Хрещений батько (кум) повинен виховувати і навчити свого хрещеника істинної віри.

 

Яке шанування надається хрещеному батькові (куму)?

Православні дуже шанують хрещених батьків, вважаючи їх духовними восприємниками.

 

Чому необхідно хрестити немовлят?

По-перше, через побоювання, що дитя, якщо помре нехрещеним, буде виключене з сім’ї християнської і тому на Останньому Суді з’явиться серед безбожників. По-друге, тому, що апостоли хрестили дітей. По-третє, Сам Господь Іісус Христос дуже любив дітей і вимагав: “дозвольте дітям приходити до Мене” (Мк. 10:14).

 

Як слід ставитися до батьків, які через свою безвідповідальність допускають, щоб немовля померло нехрещеним?

Як до вбивць своїх рідних дітей.

 

Що потрібно робити, якщо немовля сильно хворе, а священика немає?

У такому винятковому випадку Церква дозволяє будь-якому православному, чоловікові або жінці, провести обряд хрещення найкоротшим чином, тобто тричі занурити дитя у воду, вимовляючи при цьому слова: ” Хрещається раб Божий (ім’я) в ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь”. Якщо немовля виживе, надалі парафіяльний священик має доповнити Хрещення та здійснити Миропомазання.

 

3.2. Святе таїнство Миропомазання

Що таке Миропомазання?

Миропомазання – це таке таїнство, за допомогою якого охрещена людина отримує дари Духа Святого, що зміцнюють і умудряють її, допомагають їй зберігати істинну віру і жити в непорочності.

 

Як звершується це таїнство над хрещеними людьми?

Священик помазує окремі частини тіла хрещеної людини святим миром, вимовляючи при цьому слова: ” Печать дару Духа Святого. Амінь”

 

Звідки взяті ці слова?

З Послання апостола Павла, де сказано: “А утверджуючий нас з вами у Христі і Котрий помазав нас є Бог, Він і поклав печать на нас і дав запоруку Духа в серця наші” (2Кор. 1:21-22).

 

Чому насамперед помазується чоло?

Щоб освятився розум для роздумів про Бога і Його вчення.

 

Що означає помазання грудей?

Щоб освятилося серце для любові до Бога.

 

Для чого помазують очі?

Щоб освятити їх для споглядання благодаті Божої у всякому творінні.

 

Для чого помазують вуха?

Щоб освятити їх для сприйняття слова Божого.

 

Для чого помазують щоки?

Щоб освятити їх для вираження радості при добрих справах і сорому за гріхи.

 

Для чого помазують уста?

Щоб освятити їх для прославляння Господа Бога і щоб вони завжди говорили правдиво і благопристойно.

 

Для чого помазують руки?

Щоб освятити їх для добрих і благородних справ перед Богом.

 

Для чого помазують ноги?

Щоб освятити їх і спрямувати християнина істинним шляхом, що веде в Царство Боже.

 

Як усе це можна висловити коротко?

Щоб освятити людину цілком, її душу і її тіло, її справи і її поведінку, щоб стала вона святою, як святий Бог.

 

Чи правильно звершувати таїнство Миропомазання відразу після Хрещення?

Правильно, бо так сказано і в Святому Письмі, і в Священному Переданні. Хрещення водою символізує очищення, а миропомазання означає освячення Духом Святим. Див.: 1Ін. 2:20-27; 2Кор. 1:21-22; Діян. 7:14-16, а також Вих. 29:4-7. З Біблії випливає, що одне таїнство від іншого не відділяється.

 

Хто звершує таїнство миропомазання?

Священик, проте не без участі в цьому таїнстві єпископа. Єпископи готують і освячують святе миро, без якого священик не може звершити таїнство миропомазання.

 

Чи говориться в Старому Завіті про помазання, що стало прообразом таїнства миропомазання?

Так, говориться. У давнину царі помазувалися на царство. Про це сказано в 1Сам. 10:1,16:13. Нині всі християни миропомазані, бо Христос “Нас зробив царями і священиками Богу і Отцю Своєму” (Одкр. 1:6).

 

3.3. Святе таїнство Євхаристії

Що таке Причастя?

Євхаристія є таїнством, у якому віруючий християнин під виглядом хліба і вина приймає саме Тіло і Кров Господа нашого Іісуса Христа.

 

Хто встановив таїнство Причастя?

Господь наш Іісус Христос уперше здійснив причащання учнів Своїх на Таємній вечері, напередодні Свого страждання і смерті.

 

Як Іісус Христос причащав Апостолів?

Про це йдеться в Євангелії: “І коли вони їли, Іісус взяв хліб і, благословивши, переламав і, роздаючи учням, сказав: прийміть, їжте; це є Тіло Моє. І, взявши чашу та подякувавши, подав їм і сказав: пийте з неї всі, бо це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів” (Мф. 26:26-28).

 

Під час якого богослужіння в церкві готується і відбувається таїнство Причастя?

Під час найважливішого церковного богослужіння, яке називається Божественна Літургія.

 

Чому Божественна Літургія важливіша за всі інші церковні служби?

Тому що вона відкриває всю драму життя Іісуса Христа від Його Різдва до Його Вознесіння на небеса.

 

Який момент Божественної Літургії найважливіший?

Перетворення хліба і вина, яке здійснює єпископ або священик.

 

Чому таїнство Причастя відбувається в церкві постійно?

Тому, що так заповідав Іісус Христос: “Це творіть на Мій спомин” (Лк. 22:19).

 

Чому необхідно причащатися?

Тому, що від цього залежить наше вічне життя. Іісус Христос сказав: “Той, хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, той має життя вічне, і Я воскрешу його останнього дня” (Ін. 6:54).

 

Які наслідки неприйняття причастя?

У цьому випадку ми в смертельній небезпеці, бо Господь сказав абсолютно ясно: “якщо не будете їсти Плоті Сина Людського і пити Його Крові, то не будете мати життя в собі” (Ін. 6:53).

 

Як слід готуватися до таїнства Причастя?

Постом і молитвою, сповіданням своїх гріхів і прощенням тих, що згрішили проти нас.

 

Що ми приймаємо через таїнство Причастя?

Ми приймаємо в себе Самого живого Іісуса Христа і, з’єднавшись із Ним, отримуємо життя вічне, про що Він сам говорив так: “Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров в Мені перебуває, і Я в ньому” (Ін. 6:56).

 

Чи можна пояснити це якимось прикладом із життя?

Немовля приймає молоко своєї матері, яке, по суті, є її тіло і кров, і, харчуючись цим, зростає. Подібно до того і ми під час Причастя вкушаємо Тіло і Кров Господню, і від цієї їжі душі наші зростають і вдосконалюються.

 

Що ще можна було б сказати про їжу наших душ?

Тіла наші створені з пороху, із землі, тому й харчуються земною їжею, але душі наші мають небесну сутність і тому повинні харчуватися небесною їжею. Іісус Христос так сказав про Себе: “Цей-то є хліб, який зійшов з небес” (Ін. 6:58).

 

Як часто потрібно причащатися?

Щонайменше чотири рази на рік (протягом чотирьох постів). Однак бажано приступати до причащання якомога частіше, залежно від готовності до причастя. Особливо важливо причащатися під час хвороби.

 

Яку молитву потрібно вимовляти перед причастям?

“Вірую, Господи, і сповідую, що Ти істинний Христос, Син Бога живого, Який зійшов з небес у світ спасти грішників, з яких я – найперший.

Ще вірю, що тут істинне і пречисте Тіло Твоє і сама пречиста Кров Твоя.

Тому благаю Тебе: помилуй мене і прости мені гріхи мої, зроблені вільно чи мимоволі, відаючи чи не відаючи, словом чи ділом, і удостой мене без засудження причаститися святих Тайн Твоїх задля прощення гріхів і життя вічного”.

 

3.4. Святе таїнство Покаяння

Що таке Покаяння?

Покаяння – це Таїнство, в якому той, хто розкаявся, отримує відпущення гріхів і примирення з Богом.

 

Які гріхи прощаються через таїнство покаяння, а які – ні?

Прощаються всі гріхи, які ми вчинили після хрещення і в яких сповідалися священикові та покаялися.

Однак, спадковий гріх одним покаянням, без хрещення, не може бути прощений. Крім того, деякі смертні гріхи не можуть бути відпущені, наприклад, хула “на Духа Святого, не проститься йому ні в цьому віці, ні в майбутньому” (Мф. 12:32).

 

Що потрібно для звершення цього Таїнства?

Сповідь гріхів перед священиком, після чого священик читає молитву і в ім’я Пресвятої Трійці відпускає гріхи особі, яка кається.

 

Звідки ми знаємо, що людині, яка кається, гріхи прощаються?

Це відомо з Біблії та Священного Передання. Іісус Христос пробачив гріхи тому, хто покаявся, точно так само чинили й Апостоли. Зі Священного Передання відомі імена багатьох грішників, які покаялися у своїх гріхах, змінили своє життя і стали Святими.

 

Хто надав право єпископам і священикам відпускати гріхи?

Сам Господь Іісус Христос, Який сказав Своїм апостолам: “Кому простите гріхи, тим простяться, на кому залишите, залишаться” (Ін. 20:23).

 

Якщо хтось згрішив проти ближнього свого, а той йому пробачив, то чи потрібно тому, хто згрішив, іти на сповідь до священика?

Рекомендується, бо всяке зло, спрямоване проти людей, спрямоване також і проти Бога. Не існує гріхів, які не завдають шкоди Богові. Тому необхідно завжди приходити до священика заради сповіді та відпущення гріхів.

 

З яким духовним настроєм потрібно йти на сповідь?

Зі щирим каяттям і скорботним серцем, з почуттям прощення всіх, хто згрішив проти нас, і з рішенням підкоритися священику, якщо він накладе єпітимію.

 

Яку епітимію (покарання) може призначити священик?

Найрізноманітнішу, залежно від тяжкості наших гріхів, наприклад, постити, молитися, відшкодувати збитки потерпілому, зробити милосердну справу, або навіть може відлучити від причастя на деякий час.

 

Як часто потрібно каятися?

Чим частіше, тим краще. Необхідно сповідатися перед таїнством причащання. Врешті-решт, потрібно сповідатися під час тяжкої хвороби, бо ми не знаємо дня своєї смерті. Тому потрібно бути готовими, абсолютно готовими приєднатися до небесної сім’ї Божої як розкаяне, вільне від гріха, благословенне чадо Боже.

 

3.5. Святе таїнство Священства

У чому полягає Таїнство Священства?

Священство – це Таїнство, в якому Дух Святий через покладення рук єпископів надає благодать і право тим, кого висвячують на священика чи єпископа, звершувати решту таїнств Церкви і керувати духовним життям своєї пастви.

 

Скільки ступенів у Таїнстві Священства?

Три ступені: єпископ, священик і диякон.

 

Чим вони різняться?

Єпископ може звершувати всі сім Таїнств Церкви, священик – шість, крім Таїнства священства, а диякон допомагає єпископу і священику, але сам звершувати Таїнства не може.

 

Хто висвячує єпископа?

Два або більше єпископів.

 

Хто такі єпископи?

Єпископи – спадкоємці Апостолів.

 

Хто встановив церковну ієрархію?

Сам Господь Іісус Христос як перший Первосвященик, про що сказано в Посланні апостола Павла до євреїв. Він, як джерело всякої влади і права у Своїй Церкві, дав апостолам владу вчити, зцілювати і прощати гріхи.

 

Який вигляд має церковна ієрархія?

Вище за всіх – Іісус Христос як вічний Первосвященик, від нього йдуть Апостоли, від Апостолів – єпископи, і від єпископів – священики та диякони.

 

Чому в цьому Таїнстві необхідно покладати руки?

Перш за все, так чинили Апостоли. При цьому покладанням рук на того, кого висвячують, переноситься духовна сила. Таким чином пов’язується законним чином церковна влада і священнодійство.

 

Чи може існувати якась церковна громада, яка не визнає єпископа і не керується ним?

Ні, не може, бо така частина Церкви відокремлюється від тіла Вселенської Православної Церкви і позбавляється благодаті Божої.

 

Чому ми кличемо священика отцем?

Тому, що через священика при Хрещенні ми народжуємося заново як діти Божі. З рук під час Причастя ми отримуємо небесну їжу (Тіло і Кров Господню). У таїнстві Покаяння від нього отримуємо відпущення гріхів, а в інших Таїнствах знаходимо дари Духа Святого. Крім того, священик за нас невпинно молиться, навчає нас, спрямовує порадами, застерігає, керує нами. Тому священики насправді наші духовні отці. Зрозуміло, вони мають бути гідні цього імені та своєї великої місії.

 

3.6. Таїнство Шлюбу

Що таке Шлюб?

Святе Таїнство Шлюбу, або вінчання, є Таїнство, через яке Дух Святий з’єднує в єдину сутність християнина і християнку, які перед священиком без вагань оголошують, що будуть все своє життя кохати один одного й зберігати вірність, та отримують благословення народжувати в шлюбі й виховувати дітей.

 

Як Бог благословив першу шлюбну пару?

Господь Бог благословив у Раю наших прабатьків Адама і Єву і сказав: “Плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю” (Бут. 1:28).

 

Якою є єдність чоловіка і дружини в шлюбі?

Цей союз є найтіснішими узами з усіх стосунків, що пов’язують людей, адже сказано: “Залишить чоловік батька свого і матір свою, і приліпиться до жінки своєї, і будуть двоє одна плоть” (Бут. 2:24).

 

Чи підтвердив Господь Іісус Христос цей стародавній заповіт про шлюб?

Так. Він повторив ці слова Старого Завіту і, виступаючи проти розірвання шлюбу, додав: “Тож вони вже не двоє, а плоть єдина. Отже, що Бог поєднав, того людина хай не розлучає” (Мф. 19:6).

 

Чи освятив шлюб Господь Іісус Христос?

Він освятив шлюб Своєю присутністю на весіллі в Кані Галілейській і перетворенням на тому весіллі води на вино.

 

Який сенс надав Він шлюбу?

Господь надав шлюбу глибшого сенсу. Як вода перетворилася на вино, так і в Його присутності плотське кохання перетворюється на духовну любов двох душ.

 

Чи вніс Новий Завіт якісь зміни в погляди на народження дітей?

Народження дітей у дохристиянські часи мало на меті наповнити землю, а на меті християнського шлюбу – наповнити Церкву Христову на землі та на небі, а зрештою – наповнити Рай.

 

Чи має християнський шлюб якесь глибше символічне значення?

Має. Апостол Павло порівнює шлюбні узи чоловіка і дружини з узами Христа і Його Церкви. Тому він підкреслює, що, подібно до Христа, Який є главою Церкви, чоловік має бути главою дружини. Як чоловік і жінка у шлюбі стають одним цілим, так єдині й невіддільні Іісус і Його Церква.

 

3.7. Таїнство Єлеосвячення

Що таке Єлеосвячення?

Таїнство Єлеосвячення складається з молитов священика і помазування хворого освяченим єлеєм, за допомогою якого на хворого призивається благодать Божа для його одужання.

 

Що тут розуміється під хворобою?

Хвороба як тіла, так і душі.

 

Як впливає в цьому Таїнстві благодать Божа?

Вона виліковує тіло від його недугів і очищує душу від її гріхів.

 

З яких часів це таїнство здійснюється в Церкві?

З часів Іісуса Христа. За велінням Іісуса апостоли пішли проповідувати Євангеліє різним народам і багатьох хворих мастили олією і зцілювали (Мк. 6:13).

 

Як це таїнство було доручено єпископам і священикам?

За заповіддю Апостолів. Апостол Яків пише абсолютно ясно: “Хто з вас хворий, хай покличе пресвітерів Церкви і хай помоляться над ним, помазавши його єлеєм в ім’я Господнє. І молитва віри зцілить хворого і підведе його Господь; і, якщо він гріхи вчинив, простяться йому” (Як. 5:14-15).

 

Чи звершується Таїнство Єлеосвячення тільки над важкохворими і вмираючими?

Ні. Це воістину чудотворне Таїнство звершується і над тими, хто легко хворий.

 

3.8. Вчення Православної Церкви про Святі Таїнства

Давайте окреслимо картину семи Таїнств, що охоплюють і освячують кожну людську істоту:

1. ХРЕЩЕННЯ: очищення людей від усіх гріхів, що узгоджується з світським вченням про чистоту.

2. МИРОПОМАЗАННЯ: зміцнення, просвітлення Духом Святим, що узгоджується з світським прагненням здобути освіту та виховання.

3. ПРИЧАСТЯ: харчування душі Божим хлібом і вином, що відповідає фізичній потребі в харчуванні.

4. ШЛЮБ: самовідданість – співучасть, що перегукується з дружньою допомогою і відповідає інстинкту продовження роду.

5. ПОКАЯННЯ: самоосуд, очищення сльозами своїх гріхів, що відповідає світському вченню про правдивість.

6. ЄЛЕОСВЯЧЕННЯ: лікування душі, що відповідає медичній допомозі тілу в лікарні.

7. РУКОПОЛОЖЕННЯ: управління, керівництво, спрямування до Бога, що в суспільному житті відповідає потребі в порядку, владі та службі.

 

Глава 4. Старозавітні заповіді

Існують три види Божих заповідей: найдавніші заповіді, Старий Завіт і Новий (останній) Завіт.

Найдавніші заповіді не були записані. Закон Божий був закарбований у серцях людських і в совісті їхній, як каже апостол Павло про язичників: “бо коли язичники, що не мають закону, з природи законне роблять, то, не маючи закону, вони самі собі закон:вони показують, що справа закону в них написана в серцях, про що свідчить їхня совість” (Рим. 2:14-15).

Цей найдавніший неписаний закон був спільним для всього нащадків Адама. З часів праотців він переносився з уст в уста, з покоління в покоління і зберігся через віки як Священне Передання.

Однак невпинними зусиллями сатани та через зіпсованість людей цей природний Закон зник із людських сердець. Тому Господь Бог через Мойсея, за п’ятнадцять століть до Христа, дав людям Закон, записаний на скрижалях. Цей писаний Закон називається Старий Завіт.

Жоден із цих двох Законів не зміг врятувати рід людський від трьох головних зол: від сатани, від гріха і від смерті. Ці Закони були лише підготовчими, що підводять людей до останнього Закону Божого, який називається Новим Завітом. Цей Новий Божий Закон даний людям через Господа нашого Іісуса Христа.

 

Що таке Старий Завіт?

Цей Божий Закон, який Бог дав через Мойсея на горі Синай, був записаний на двох кам’яних скрижалях і складався з десяти заповідей.

 

Як звучать Десять заповідей?

1. Я Господь, Бог твій… Нехай не буде в тебе інших богів перед лицем Моїм.

2. Не роби собі кумира і ніякого зображення того, що на небі вгорі, і що на землі внизу, і що у воді нижче землі.

3. Не вимовляй імені Господа, Бога твого, даремно, бо Господь не залишить без покарання того, хто вимовляє ім’я Його даремно.

4. Шість днів працюй, і роби всілякі діла твої; а день сьомий – субота Господу Богу твоєму.

5. Шануй батька твого і матір твою, щоб продовжилися дні твої на землі.

6. Не вбивай.

7. Не роби перелюбу.

8. Не кради.

9. Не виголошуй неправдивого свідчення на ближнього твого.

10. Не бажай дому ближнього твого, не бажай дружини ближнього твого, ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні віслюка його, нічого, що є в ближнього твого.

 

Як ці заповіді були написані на двох кам’яних плитах?

На першій кам’яній плиті були викарбувані написи чотирьох Заповідей, які упорядковують наше ставлення до Бога. На іншій кам’яній скрижалі було написано шість Заповідей, що впорядковували наше ставлення до людини.

 

4.1. Перша заповідь

Що нам наказує Перша заповідь Божа?

Щоб ми вірили в єдиного Бога, Який єдиний істинний Бог, і відмовилися від віри в безліч богів, бо це гріх і обман.

 

Для людей у ті часи чи було природно вірити в єдиного Бога, як і для нас сьогодні?

На початку люди вірили в єдиного Бога, однак згодом, примножуючи гріхи, людська совість затьмарилася, і люди з багатою уявою, під впливом своїх пристрастей і за спокушанням сатани, вигадали безліч богів.

 

Чим ми грішимо проти віри в єдиного Бога?

1. Обоженням так званих великих людей (як римляни обожнювали свого імператора) замість Бога.

2. Поклонінням речам: або поклоніння творінням рук людських, або поклоніння перед світом Божим (обожнювання сонця, зірок і природи взагалі) замість поклоніння Богові.

3. Допуском у наші серця скептицизму, тобто сумнівів в існуванні Бога.

4. Вченнями про бога, які відрізняються від віри наших отців, тобто єресями.

5. Відділенням від Вселенської Церкви, тобто розколами.

 

Чи забороняє ця Заповідь шанувати Пресвяту Діву, Ангелів і Святих?

Не забороняє, бо ми їм не поклоняємося, як Богу, але шануємо як найдостойніших членів сім’ї Божої.

 

Чому ми тоді молимося Святим?

Тому, що сказано, що Бог виконує молитви тих, які Його люблять. Святі – найбільші шанувальники Бога. За допомогою їхнього посередництва Бог допомагає нам, і ми знаємо це з досвіду.

 

4.2. Друга заповідь

Що нам наказує Друга заповідь Божа?

Не обожнювати нікого, крім єдиного Бога. Як було вже сказано раніше, друга заповідь забороняє нам поклонятися перед світом природи і творами рук людських. Господь Бог вищий за всі Свої і людські справи.

 

Чому ж тоді ми шануємо ікони?

Ми шануємо ікони як благословенні образи єдиного животворчого Бога, Його Ангелів, Святих Божих і мучеників за віру, які є нашими заступниками і посередниками перед Богом.

 

Коли ми молимося перед іконою, кому ми молимося?

Святому, що перебуває на небесах, чий лик зображений на іконі, а через нього Господу Богу, Царю царів і всіх Святих Своїх.

 

Коли ми прикладаємося до ікони, кого ми торкаємося устами?

Вустами своїми ми торкаємося до зображення Святого, а думками і серцями своїми ми доторкаємося до самого Святого Божого, як до живої і реальної особистості, що перебуває в Небесній Церкві.

 

Хто засуджує Православну Церкву за шанування Святих Божих і за молитви до них?

Виключно протестанти, які не мають духовного досвіду спілкування зі Святими і які не розуміють, що головна справа Іісуса Христа полягає в тому, що Він із правовірних і перенароджених людей створив сім’ю Божу, яка пов’язує найтіснішими путами чад Божих на небі і чад Божих на землі.

 

Хто ще грішить проти віри в єдиного Бога?

Ми самі грішимо проти віри в єдиного Бога і чинимо, як язичники, коли переїдаємося і обпиваємося, так що шлунок стає нашим богом. Або коли ми починаємо обожнювати гроші, майно, звеличувати свою особистість, або державу, або народ, або цивілізацію.

 

4.3. Третя заповідь

Що нам наказує Третя заповідь Божа?

Не вживати ім’я Боже даремно і в розмовах непристойних.

 

Що нам особливо заборонено Третьою заповіддю?

ЗАБОРОНЕНО:

Вимовляти непристойні слова, коли говоримо про Бога.

Промовляти ім’я Боже в розмовах незначних або навіть для підтвердження брехні.

Клястися ім’ям Божим і богохульствувати.

Порушувати заповіді та обітниці, дані Богові.

 

Як потрібно проголошувати ім’я Боже?

Ім’я Боже слід вимовляти рідко, тільки в молитві і завжди з превеликим благоговінням, бо це – найсвятіше ім’я, від якого в жахові тремтять демони, яким благословляються люди і їхні справи, яке виліковує хвороби та освячує вуста, що проголошують його.

 

4.4. Четверта заповідь

Що нам наказує Четверта заповідь Божа?

Присвячувати сьомий день Богу і проводити його, як день відпочинку.

 

Що означає слово субота?

Субота означає день відпочинку, тому що за шість днів Бог створив небо і землю, а в сьомий день спочив від справ творіння. Хочу лише нагадати, що один день для Господа – як тисяча років, а тисяча років – як один день: “для Тебе тисяча літ — мов день учорашній” (Пс. 89:4).

 

Чому ми вважаємо неділю днем відпочинку?

Тому, що Господь наш Іісус Христос на сьомий день воскрес із мертвих, а в суботу Він перебував у Пеклі, проповідуючи Євангеліє померлим і спасаючи їх.

 

Який день для Іісуса Христа був днем відпочинку?

Неділя – день, коли Він здобув перемогу над останнім ворогом, тобто над смертю. У п’ятницю, Великий П’яток, Він переміг наші гріхи, у суботу Він переміг царство сатани в пеклі, а в неділю Він переміг смерть Своїм Воскресінням. Так славетно Він завершив місію спасіння людей. І тільки тоді Він віддався відпочинку. Тому неділя і Його, і наш день відпочинку.

 

Як слід проводити неділю, святий день?

Радісно, пам’ятаючи про перемогу Христа над смертю;

Утримуючись від повсякденних турбот;

У молитві вдома і в храмі;

Читаючи Біблію та інші корисні для душі книги;

Розмірковуючи про свої справи і думки за минулі шість днів;

Відвідуючи хворих і роблячи справи милосердя;

Відпочиваючи і прославляючи в душі Бога, Пресвяту Богородицю, Ангелів і Святих Божих.

 

4.5. П’ята заповідь

Що нам наказує П’ята заповідь Божа?

Шанувати батька свого і матір свою.

 

Як потрібно шанувати своїх батьків?

Потрібно цінувати їх, прислухатися до їхніх порад, прислухатися до їхнього досвіду, бути вдячними їм і любити їх так, як вони люблять нас. Допомагати їм у старості, а після їхньої смерті згадувати в молитвах і займатися благодійністю в пам’ять про них.

 

Чому слід шанувати своїх батьків?

По-перше, як цілком зрозуміло, тому, що через них Господь Бог дарував нам життя. Їхньою самовідданою любов’ю, неоціненними турботами й стараннями ми виросли та отримали виховання.

По-друге, тому, що наші батьки, як єдина плоть, символізують Бога Отця, а ми символізуємо Бога Сина. Тож наше ставлення до батьків є символом нашого ставлення до Бога, до Пресвятої Трійці.

По-третє, як ми шануємо чи не шануємо своїх батьків, так і діти наші шануватимуть нас чи не шануватимуть, що доведено досвідом упродовж усієї історії роду людського.

 

Яке покарання чекає на тих, хто не дотримується цієї заповіді?

Дуже важке. У Старому Завіті Господь наказав: “Хто злословить батька свого, або матір свою, того треба віддати на смерть” (Вих. 21:17). Ной прокляв сина свого Хама і його нащадків за те, що Хам виявився нешанобливим до свого батька і знущався над його бідністю. Так Авесалом помер страшною смертю, пронизаний стрілами, коли повис на дубі, заплутавшись у його гілках своїм волоссям, бо повстав проти батька свого царя Давида.

 

Чи є в Біблії приклади, що діти, які шанують своїх батьків, отримують благословення Боже?

У Біблії дуже багато таких прикладів. Наприклад, у Посланні Єремії є дивовижний приклад послуху батькові синів Рахава, який заборонив їм пити вино, і Господь Саваоф благословив їх.

 

Чи дотримувався Іісус Христос цієї заповіді?

Звісно, дотримувався, і словом Своїм, і ділом.

 

Чи допомагає нам наше шанування батьків у чомусь іншому?

Так, шануванням батьків ми вчимося і готуємося поважати авторитети, як у духовному житті, так і в світському.

 

4.6. Шоста заповідь

Що нам наказує Шоста заповідь Божа?

Нам забороняється вбивати свого ближнього через заздрість, ненависть, корисливість або помсту.

 

Чому забороняється вбивати ближнього?

Бог створив людину за Своїм образом і подобою і вдихнув у неї життя. Отже, вбивством людини ми повстаємо проти Божої подоби і проти Божої власності. Ми не маємо права забирати те, чого не можемо дати.

 

Як потрібно ставитися до самогубства?

Самогубство дорівнює вбивству. Наше життя належить не нам, а Богові.

 

Як потрібно думати про вбивство на війні?

Існують різні види воєн. У Старому Завіті часто йдеться про війну як про Божу війну. Під цим мається на увазі битва за правду проти жаху брехні. У такій війні виправдане вбивство і вважається заслугою бути вбитим.

 

Які бувають вбивці в мирний час?

Є вбивці тіла і вбивці душі. Вбивці душ – це ті, хто, будучи розбещеним безбожником, вбиває душі людські, розбещуючи їх і відвертаючи їх від Бога.

 

Чому заборонені дуелі?

Учасники дуелі не шанують ні церковні, ні державні закони. У дуелі невинну сторону може бути вбито, а винну – помилувано.

 

Як тоді розуміти, що в Біблії схвалюється поєдинок між Давидом і Голіафом?

Цей поєдинок не був особистим випробуванням сил, але зіткненням між воїнством істинного Бога і військом ворогів Божих, ідолопоклонників. Давид вийшов проти захисника язичництва і з Божою допомогою та за Божим натхненням переміг. Це для нас прекрасний приклад Божого промислу і Його Всемогутності. У поєдинку Давида і Голіафа немає нічого схожого на звичайну дуель.

 

Хто найстаріший і найзліший вбивця у світі?

Диявол, бо про нього Іісус Христос сказав: “Він був людиновбивця споконвіку” (Ін. 8:44). Якби Бог не перешкоджав йому, він убив би всі людські істоти. Решта вбивць людей є знаряддя диявола.

 

З якої причини диявол бажає винищити рід людський?

Через ненависть і злобу, бо він знає, що люди повинні отримати Царство Небесне, яке він втратив. Тому диявола і називають людиноненависником.

 

Чому Бог захищає і береже життя людей?

Тому, що Він любить людей. Тому Бог зветься Людинолюбцем.

 

4.7. Сьома заповідь

Що забороняється Сьомою заповіддю?

Забороняються незаконні статеві відносини, такі, як: перелюб, дошлюбні зв’язки та інші ганебні пристрасті, які природне ставлення до тіла замінили протиприродним.

 

У чому полягає ця заповідь?

Щоб зберегти святість, цнотливість, щастя і мету життя в шлюбі.

 

У чому причина порушення цієї заповіді?

Насамперед, це пастки сатани, які ворог усякої чистоти, цнотливості та святості розставляє людям, ненавидячи примноження роду людського та зростання духовної сім’ї Божої, тобто Церкви.

По-друге, неосвіченість чоловіків і жінок, які пристрасно розглядають тіла одне одного замість того, щоб вдивлятися в душі. Вони мало знають про великих духівників і про Божих людей. Ця неосвіченість походить від неправильного виховання і зіпсованості суспільства.

 

Нарівні з яким гріхом Біблія ставить гріх перелюбу?

У Старому Завіті ідолопоклонство називається перелюбом, зрадою, блудом. А ідолопоклонство – це смертний гріх проти Бога.

 

Які наслідки блуду?

Загибель тіла і душі, самообман, лихі хвороби, душевне збентеження, знервованість, хворі й потворні діти, розпач і, врешті-решт, безумство.

 

4.8. Восьма заповідь

Що забороняється Восьмою заповіддю?

Забороняється красти. Особа, яка краде, називається злодієм. Нам заборонено ставати злодіями.

 

Що таке крадіжка?

Таємне привласнення майна, що належить ближньому або державі;

Відкритий силовий грабіж чужого майна;

Обман незаможних або незнаючих під час купівлі або продажу;

Байдужість на громадській службі, намагання працювати менше, ніж потрібно, і менше того, за що оплачено;

Життя за рахунок брехні, шахрайства і фальсифікації.

 

Чого очікує від нас Бог, що ми повинні робити?

Поважати будь-яку власність;

Заслужити повагу оточуючих почесною працею;

Жити своєю працею і допомагати менш щасливим ближнім;

Бути ревними і старанними на службі, намагаючись зробити більше, ніж від нас очікують.

 

4.9. Дев’ята заповідь

Що забороняється Дев’ятою заповіддю?

Забороняється свідчити неправдиво про ближнього таємно, відкрито або перед судом.

 

Яка брехня найнебезпечніша?

Неправдиве свідчення проти людини на суді, коли на підтвердження своїх слів присягаються іменем Божим.

 

Які наслідки лжесвідчення?

Матеріальні та моральні збитки людини, звинуваченої неправдиво. Однак ще більшої шкоди завдається самому лжесвідку, бо, вимовляючи брехню, він затьмарює, розбещує і губить свою власну душу.

 

Чи можливо, що лжесвідок не буде викритий і покараний?

Ні. За це ручається Сам Господь Бог, Який каже: “нема нічого прихованого, що не відкрилося б, і таємного, що не стало б відомим” (Мф. 10:26).

 

Який класичний приклад з історії християнства говорить про істину, що відкрилася?

Коли охоронці Гробу Христового прийшли до старійшин і оголосили їм про воскресіння Іісуса, “вони, зібравшись із старійшинами, скликали раду, дали чимало грошей воїнам і сказали: скажіть, що учні Його, прийшовши вночі, вкрали Його, коли ми спали” (Мф. 28:12-13). Однак брехня не змогла приховати факт Воскресіння Іісуса Христа, але лише покрила брехунів вічною ганьбою.

 

Чи попереджували Апостоли християн, що не можна говорити неправду?

Будучи головними борцями за втілену Істину, апостоли дуже різко виступали проти брехні. Так, апостол Яків пише: “Коли хто з вас думає, що він побожний і не приборкує свого язика, а обманює своє серце, то побожність у того пуста” (Як. 1:26). Так само нетерпимий до брехні й апостол Петро в Першому посланні.

 

Звідки виходять брехня й обман?

Від сатани, якого Господь Іісус Христос називає батьком неправди: “Коли говорить він неправду, говорить своє, бо він лжець і батько неправди” (Ін. 8:44).

 

4.10. Десята заповідь

Що забороняється Десятою заповіддю?

Егоїстичні бажання і несправедливі побажання володіти чимось, що належить ближньому.

 

Чому забороняються бажання, які ще не стали справами?

Тому, що погані думки породжують погані вчинки. Наше серце є майстернею, звідки виходять усі наші думки, слова і вчинки. Наш Господь Іісус Христос говорив: “Від серця виходять злі помисли, вбивства, перелюбства, любодіяння, крадіжки, лжесвідчення, хула – це сквернить людину” (Мф. 15:19-20).

 

Чи мають сенс наші мрії про привласнення майна ближнього?

Не мають жодного сенсу. Такими помислами ми збираємося побудувати щастя на нещасті свого ближнього. Тому такі бажання – просто безумство.

 

Як можна боротися з лихими бажаннями?

Контролем за своїми бажаннями, очищенням серця молитвою і страхом Божим, сповіданням священикові всіх своїх грішних помислів, пам’яттю про смерть і Страшний суд Божий, на якому кожен отримає нагороду за свої вчинки.

 

Глава 5. Новий Завіт

Що таке Новий Завіт?

Це Закон Божий, який був відкритий і переданий людям через Іісуса Христа, Сина Божого, Месію.

 

Як ще називають Новий Завіт?

Останній Закон Божий.

 

Чому так кажуть?

Тому, що іншого Завіту Господь Бог не дасть до кінця світу.

 

Як ще називають Новий Завіт?

Внутрішній Закон, закон совісті, бо він ґрунтується на внутрішніх мотивах нашої зовнішньої діяльності.

 

Тоді, що таке взагалі Закон Христа?

Це новий, останній, внутрішній закон Божий, найдосконаліший і єдиний закон спасіння.

 

Чому Господь Бог не дав такий Завіт через Мойсея?

З тієї самої причини, з якої і ми вчимо дітей, що робити можна, а чого не можна, навчаючи їх абетки правильної поведінки, не намагаючись пояснити дітям приховані мотиви правильних вчинків. Апостол Павло так пояснює це: “І я, браття, не міг з вами говорити як з духовними, але як з плотськими, як з немовлятами у Христі. Я годував вас молоком, а не твердою їжею, бо ви були ще не в силах, і зараз ще не в силах.” (1Кор. 3:1-2).

 

У чому відмінність зовнішнього Закону, даного через Мойсея, і внутрішнього закону, даного через Іісуса Христа?

Закон Мойсея дано як підготовчий Закон для одного малого пасомого народу, а Закон Іісуса Христа дано всім народам землі, які пов’язані між собою в єдину духовну сім’ю Божу безцінною Кров’ю Самого Христа.

 

5.1. Дві найвеличніші заповіді Нового Завіту

 

Які дві найбільші заповіді Христа є в Новому Завіті?

Перша заповідь Нового Завіту:

“Возлюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм, і всією силою твоєю” (Мк. 12:30).

І друга заповідь, подібна до першої:

“Возлюби ближнього твого, як самого себе” (Мк. 12:31).

 

Що сказав Іісус Христос про ці заповіді Нового Завіту?

Іісус Христос сказав, що на цих двох заповідях ґрунтується весь Старий Завіт, а також підтвердив, що важливішого за ці заповіді немає нічого.

 

Чи означає це, що десять заповідей Старого Завіту втратили своє значення після проголошення цих двох заповідей Нового Завіту?

Ні. Це означає лише, що заповіді про любов до Бога і до ближнього зробили Старий Завіт досконалішим. Це підтвердив апостол Павло, сказавши: “…любов є виконання закону” (Рим. 13:10). Інакше кажучи, любов вища, ніж заповіді та заборони, бо вона приборкує найсильніше і творить найбільше.

 

Що означає: любити Бога?

Це означає: любити Його понад усе: більше за себе, сім’ю, людей, тобто понад усе на світі.

 

Що означає: любити Бога всім серцем своїм?

Це означає: переплавити всі почуття свого серця в одне почуття любові до Бога.

 

Що означає: любити Бога всією душею своєю?

Це означає: осяяти і надихнути свою душу любов’ю до Бога.

 

Що означає: любити Бога всією силою своєю?

Це означає: приборкати волю свою і підпорядкувати її справі, угодній Богові.

 

Що означає друга заповідь Нового Завіту: любити ближнього свого, як самого себе?

Перш за все, це означає, що потрібно любити Господа Іісуса Христа, Найдосконалішу Людину, найближчу нам і найулюбленішу, а через Нього любити і всіх інших людей, близьких для нас.

 

Чи входить наша любов до Іісуса Христа в першу заповідь?

Звичайно, входить, проте там мається на увазі любов до Нього, як до Бога, в іпостасях Пресвятої Трійці, тобто любов до Бога Сина і одночасно до Бога Отця і Духа Святого. А тут розуміється любов до Нього, як до людини, до зразка справжньої людини, найблагороднішої з усіх синів роду людського.

 

Чи говорив Господь Іісус Христос про необхідність любові до Нього?

Так, говорив, причому досить вражаюче. Він сказав: “Хто любить батька чи матір більше, ніж Мене, недостойний Мене; і хто любить сина чи дочку більше, ніж Мене, недостойний Мене” (Мф. 10:37).

Крім того, Він сказав: “Хто ненавидить Мене, той ненавидить і Отця Мого” (Ін. 15:23). Іісус Христос запитує кожного з нас: “Чи любиш ти Мене?”, як Він запитував апостола Петра: “Симоне Іоанин! Чи любиш ти Мене” (Ін. 21:15). І апостол Павло каже: “Хто не любить Господа Іісуса Христа,– анафема, маран-афа” (1Кор. 16:22).

 

Що тоді можна сказати про нашу любов до інших людей?

Подібно до того, як ми любимо Бога через Іісуса Христа, так само ми любимо і людей через Іісуса Христа.

 

Чи слугує наша любов до Іісуса Христа основою нашої любові до Бога і до людей?

Зрозуміло, так, бо якщо ми любимо Христа, який втілив у Собі любов, то ми любимо і всіх, кого Він любить і за кого Він помер. Таким чином, обидві заповіді Нового Завіту зобов’язують нас любити Ісуса Христа, возлюбленого Посередника між Богом і людьми. Без любові до Нього наша любов до Бога і до людей не буде повною та істинною.

 

Що ще говориться в Новому Завіті про любов?

Воістину, багато. Наприклад, наше знання про Бога залежить від нашої любові до Бога, бо “Хто не любить, той не пізнав Бога, тому що Бог є любов” (1Ін. 4:8). Або ще: “У любові нема страху, а досконала любов проганяє страх” (1Ін. 4:18), а де немає страху, там запанує мир.

 

Що є очевидним вираженням нашої любові до Бога?

Молитва і виконання волі Божої.

 

У чому на практиці виражається наша любов до ближнього?

У благодійності, тобто справах милосердя, вчинках і думках, словах і молитвах за ближніх в ім’я Господа нашого Іісуса Христа та Його заради.

 

5.2. Про молитву

Що таке християнська молитва?

Це спосіб нашого спілкування з Богом, через який ми висловлюємо свою віру, надію і любов.

 

Які бувають молитви?

• Внутрішня молитва
• Зовнішня молитва
• Особиста молитва
• Соборна молитва

 

Що таке внутрішня молитва і що – зовнішня?

Внутрішню молитву називають ще розумною молитвою. Вона звершується в мовчанні, без слів, розумом і серцем. Зовнішня молитва називається ще усною і вимовляється словами.

 

Як часто потрібно молитися?

Це залежить від того, наскільки ми любимо Бога. Чим сильніше ми любимо Бога, тим частіше ми підносимося до Нього в молитві. Найдостойнішими будуть ті, хто моляться Богу безперестанку, слідуючи словам Іісуса Христа, “що треба завжди молитися” (Лк. 18:1).

 

Як можна молитися безперервно?

Молитися безперервно можна розумною молитвою, тобто внутрішньою. Можна про себе возносити до Бога свої нечутні молитви навіть у дорозі або під час роботи, дякуючи Йому, вихваляючи Його або звертаючись до Його допомоги.

 

Яка внутрішня молитва найкоротша?

“Господи Іісусе Христе, помилуй мене!”

 

Що таке особиста молитва і що таке соборна молитва?

Коли людина молиться сама, мовчки або усно, то це – особиста молитва. Коли ж вона приєднується до молитви інших людей у церкві або де-небудь ще, то така молитва називається соборною.

 

Які з цих молитов обов’язкові для християнина?

Вони обидві обов’язкові. Потрібно молитися і таємно, про себе, але також і явно, вголос. Коли людина надана самій собі, вона має молитися скрізь, а також має молитися разом з іншими християнами в церкві. Святі чинили так само.

 

Які головні думки мають бути в молитві?

Будь-яка правильна молитва зазвичай складається з трьох частин: подяки, благання і прославлення. Спочатку ми дякуємо Богові за все, що прийняли від Нього, потім просимо Його виконати те, що нам потрібно на даний момент, і, нарешті, прославляємо Його і величаємо Його доброту, всемогутність і славу.

 

5.3. Молитва Господня

Що таке молитва Господня?

Найдосконаліша, загальна молитва, яку промовляють і вдома, і в храмі – це молитва Господня. Вона називається так тому, що Господь Іісус Христос передав її Своїм учням як зразок молитви.

 

Як звучить молитва Господня в Євангелії?

Вона звучить так:

“Отче наш, Ти, що є на небесах! хай святиться ім’я Твоє; хай прийде Царство Твоє; хай буде воля Твоя і на землі, як на небі; хліб наш насущний дай нам на цей день; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є Царство і сила і слава повік. Амінь.” (Мф. 6:9-13).

 

Як побудована молитва Господня?

По-перше, вона містить прикликання, потім сім молитовних прохань і закінчується славослів’ям.

 

Як ми починаємо?

Ми починаємо прикликанням Бога, називаючи Його Отче наш.

 

Чому ми не говоримо “Отче мій”?

Тільки Іісус Христос, не створений, але народжений Син Божий, має право називати Бога Отець Мій, а ми, створені Богом і усиновлені Ним, завдяки самовідданій жертві Іісуса Христа, сини й доньки, маємо честь Його Батька називати Отче наш, тому що “тим, котрі прийняли Його, віруючим в ім’я Його, дав силу дітьми Божими бути” (Ін. 1:12).

 

А чи є ще причина, з якої ми можемо називати Бога своїм Отцем?

У цьому зверненні прихований великий сенс братньої любові. Христос бажає, щоб ми любили один одного, як брати. Крім того, тільки ті, які визнають єдиного батька, можуть вважатися братами.

 

Чому ми не називаємо Бога “Творець наш”?

Тому, що Господь Бог створив увесь світ, проте Він більше, ніж Творець людей. Він Отець усіх людей, які від Духа Святого переродилися і стали чадами Божими. Тому люди не просто творіння, але й чада Божі.

 

Чому ми говоримо: Той, хто на небесах?

Тому, що істинний Бог вічно перебуває на небесах, тобто поза часом і простором. Він не обмежений землею, як хибні боги язичників, що поклоняються природі та особистостям.

 

5.3.1. Перше молитовне прохання

 

Яке перше прохання в молитві Господній?

Нехай святиться ім’я Твоє.

 

Яке бажання ми виражаємо цим проханням?

Ми молимо Бога допомогти нам зробити так, щоб ім’я Його шанувалося всіма людьми, як найсвятіше і найбільше ім’я на світі. Заповіді Старого Завіту, де Бог вважався Творцем і Суддею, забороняли людям вимовляти ім’я Боже даремно. Через Новий Завіт про любов ми зобов’язані всюди і завжди нести по життю найсвятіше ім’я Отця нашого і бути готовими померти в ім’я Христа, як загинули за віру міріади християнських мучеників.

 

5.3.2. Друге молитовне прохання

 

Яке друге прохання в молитві Господній?

Нехай прийде Царство Твоє.

 

Яке бажання ми висловлюємо цим проханням?

Ми молимо Бога допомогти нам зробити так, щоб Царство Небесне Пресвятої Трійці Єдиносущної прийшло й вмістилося в наші душі, у наші сім’ї, у наш народ і запанувало на всій землі.

 

Як розуміти, що Царство Небесне прийде в нас?

Подібно до того, як Бог Отець, Син і Дух Святий є Єдине у вічній злагоді миру, могутності та слави, так і ми бажаємо, щоб наш розум, серце і воля стали єдиними, як Божественна сутність, відображенням Якої є наші душі. Нехай буде відображення таким же, як і Оригінал!

 

Як ми дізнаємося, що Царство Боже прийшло?

Царство Боже… є праведність і мир та радість у Святому Дусі (Рим. 14:17). Коли ми побачимо, що це переповнює наші душі і душі всіх людей навколо нас, тоді ми можемо бути впевнені, що Царство Боже прийшло.

 

5.3.3. Третє молитовне прохання

 

Яке третє прохання в молитві Господній?

Нехай буде воля Твоя і на землі, як на небі.

 

Яке бажання висловлюємо ми цим проханням?

Ми звертаємося за допомогою до Бога, щоб Він зупинив наші коливання між Богом і сатаною, між добром і злом, щоб ми змогли повністю зректися волі сатани і віддатися волі Отця нашого, як Господь наш Іісус Христос вчинив, молячись у Гефсиманському саду: “пронеси мимо Мене чашу цю; але не чого Я хочу, а чого Ти” (Мк. 14:36).

 

Чому ми говоримо: як на небі?

Тому, що на небесах Ангели і Святі всім серцем своїм, сповненим радості, підкоряються волі Божій. Божа воля є їхня воля, і це робить їх щасливими. Ось чому ми молимо про це і для нас на землі.

 

5.3.4. Четверте молитовне прохання

 

Яке четверте прохання в молитві Господній?

Хліб наш насущний дай нам сьогодні;

 

Яке бажання висловлюємо ми цим проханням?

По-перше, цим проханням ми виражаємо свою впевненість, що без Божої всемогутності й милосердя ми не зможемо прожити й дня. По-друге, розуміючи, що ми можемо померти в будь-який день, ми просимо врятувати нас від божевільних бажань збирати багатство для життя в далекому майбутньому, в той час як наші ближні можуть вмирати від голоду, не маючи навіть хліба, щоб існувати. Іншими словами, ми молимо Господа дати нам рівно стільки, скільки нам потрібно, ні більше і ні менше.

 

Про який хліб тут ідеться?

Тут мається на увазі як матеріальна, так і духовна їжа, яку ми не можемо отримати без Божої благодаті та милосердя. Матеріальний хліб росте на землі, а духовний приходить із неба. Перший потрібен для тіла, а другий – для душі. Про матеріальний хліб Іісус Христос сказав, що “не хлібом єдиним житиме людина” (Мф. 4:4), а про духовний хліб Він говорив: “Я хліб живий, який зійшов з небес; хто їсть цей хліб, житиме вічно” (Ін. 6:51). Отже, хліб, який потрібен нам для існування, є сам Христос, а інший хліб – лише доповнення до того хліба.

 

5.3.5. П’яте молитовне прохання

 

Яке п’яте прохання в молитві Господній?

і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим;

 

Яке бажання висловлюємо ми цим проханням?

Ми просимо Бога допомогти нам стриматися і пробачити ближнім гріхи їхні, зроблені проти нас, як і Він міг би пробачити нам наші гріхи. Сказано було Його вустами: “Якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний, а коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших” (Мф. 6:14-15).

 

5.3.6. Шосте молитовне прохання

 

Яке шосте прохання в молитві Господній?

І не введи нас у спокусу.

 

Яке бажання висловлюємо ми цим проханням?

Ми благаємо Бога пам’ятати про наші людські слабкості й не насилати на нас тяжких бід заради нашого утвердження у вірі та не дозволити дияволу спокушати нас у нещастях.

 

У чому відмінність між Божим випробовуванням і диявольською спокусою?

Різниця воістину величезна. Коли Господь Бог попускає нам різні страждання, Він чинить так з наміром зміцнити наші чесноти, подібно до того, як у вогні загартовують сталь. Диявол же, навпаки, спокушає нас якимось гріхом або ганьбою з наміром зробити нас ще гіршими, слабкішими, поганішими, щоб врешті-решт повністю відвести від Бога і зовсім погубити.

 

5.3.7. Сьоме молитовне прохання

 

Яке сьоме прохання в молитві Господній?

Але визволи нас від лукавого.

 

Яке бажання висловлюємо ми цим проханням?

Ми молимо Бога звільнити нас від поганих справ і від нехороших людей. Ми ніби молимося: “Збережи нас, Отче наш, від поганих вчинків і захисти від найнебезпечнішого ворога”.

 

Хто найнебезпечніший ворог?

Сатана. Усі гріховні думки і погані вчинки, що від них походять, походять від сатани. Ось чому цим проханням ми молимо Господа, Який є світло і любов, позбавити нас від ворога, який сам по собі є темрява і ненависть.

 

5.3.8. Славослів’я

 

Чим завершується молитва Господня?

Славослів’ям, яке звучить так: Бо Твоє є Царство і сила і слава навіки. Амінь.

 

Що ми виражаємо цим славослів’ям?

Ми виражаємо свою віру в Бога як у всемогутнього і найславетнішого Царя, Який тільки один може виконати наші молитви. Тому ми його величаємо, прославляємо і любимо.

 

Що означає слово: Амінь?

Амінь – це одне з імен Бога. Господь сказав апостолу Іоанну Богослову: “Так говорить Амінь, свідок правдивий і істинний, початок створіння Божого” (Одкр. 3:14). Ми завершуємо будь-яку молитву і всяку подяку Богові цим ім’ям. Це те ж саме, якщо б ми говорили: Бог, Істина. Так само, вимовляючи клятву, ми говоримо наприкінці: “Амінь”, що означає: “Те, що ми говоримо, істинне, як Істина або як Бог.

 

5.4. Характер християнина за Новим Завітом

Новий, або останній, Завіт дано людям через Іісуса Христа, Бога, Який втілився, з метою сформувати в людях новий характер, щоб вони стали новими людьми, гідними називатися чадами Божими й успадкувати Царство Небесне. Цей новий характер має розвинутися з усіх євангельських чеснот, як особистих, так і загальних.

 

5.4.1. Виховання християнського характеру

Духовність і моральність християн формується під впливом трьох чинників.

 

Із чого складається християнський характер?

Основні складові: покірність Христу і Його Церкві, особисті старання досягти успіху в чеснотах і особливе натхнення, або Божа благодать, яку отримують через Церковні Таїнства.

 

Які найважливіші християнські чесноти?

Віра, надія і любов.

 

Який сенс закладений у цьому?

Правильне мислення через віру в Христа, цнотливі почуття через надію на Христа і чеснота через любов до Христа.

 

Які ще є християнські чесноти?

Їх багато, але найважливіших сім:

• Смиренність;
• Щедрість;
• Моральна чистота;
• Милосердя;
• Стриманість;
• Кроткість;
• Ревність у вірі.

 

Як досягти цих чеснот?

Наполегливими повтореннями, доки ці чесноти не стануть для нас природними, як дихання.

 

Хіба наполегливим повторенням християнських чеснот можна досягти успіху в розвитку нашого характеру?

Звичайно. Подібно до того, як система освіти будується, здебільшого, на повторенні, так і тренування християнських чеснот у житті вельми істотне.

 

Що заважає правильно розвивати християнський характер?

Гріх.

 

Що таке гріх?

Насправді всякий гріх є брехнею і насильством.

 

Які гріхи називаються смертними?

Ті, що ведуть до вічної смерті. Їх усього сім.

 

Як вони співвідносяться із сімома чеснотами?

Сім смертних гріхів протилежні семи найбільшим чеснотам:

1. Гордість протистоїть смиренності;
2. Сріблолюбство – щедрості;
3. Розбещеність – моральній чистоті;
4. Заздрість – милосердю;
5. Нестриманість – стриманості;
6. Гнів – кроткості;
7. Відчай – ревнощам у вірі.

 

Які ще бувають важкі гріхи?

Є ще чотири кричущі гріхи, що караються Небесами:

• Навмисне вбивство з метою пограбування;
• Содомія;
• Недоплата за найману працю;
• Знущання над вдовами та дітьми.

 

Чи бувають менші гріхи?

Буває безліч гріхів не таких важких, які можна пробачити, які можуть проявлятися в думках, словах, бажаннях і справах.

 

Як можна звільнитися від гріхів?

Через таїнство Покаяння, жорстким контролем над собою і не допущенням повторення гріха, а також дієвим прагненням до добра.

 

5.4.2. Заповіді блаженств

Господь Іісус Христос у Своїй Нагірній проповіді заповідав учням:

 

Блаженні убогі духом, бо тих є Царство Небесне.

Убогі духом – це ті, які вважають себе абсолютно нікчемними порівняно з величчю Божою і пристрасно бажають збагатитися в Бозі та в Його Царстві.

 

Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться.

Ті, що плачуть на цьому світі, у швидкоплинному світі, схожі на Сина Божого, Який ніколи не сміявся, але вельми часто журився через нерозумність, гріховність людей та їхні страждання.

 

Блаженні кроткі, бо вони успадкують землю.

Кроткі – це людинолюбні та довготерпеливі люди. Через кроткість Іісуса Христа називали Агнець Божий. Сердиті й роздратовані протилежні кротким. Сердиті швидко схоплюють, але так само швидко і втрачають, а кроткі, терплячі та наполегливі, через тривалий час домагаються свого. Християни зазнавали гонінь з боку язичників і були майже всі винищені, проте зараз вони переважають на землі.

 

Блаженні голодні і спраглі на правду, бо вони наситяться.

Голодні та спраглі на правду – це люди, які важко страждають від пороків світу. Вони побачать перемогу воскреслого Христа, Який переможе всі сили зла, і їхні серця наповняться блаженством і радістю. Вони побачать також перемогу гнаної Церкви і зрадіють.

 

Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть.

Як ми чинимо з чадами Божими, так і Бог вчинить з нами. Милість за милість. Однак Боже милосердя незрівнянно вище за милосердя людське, і Господь обіцяє милостивим, що вони отримають у сто разів більше. Милосердя – подвійна чеснота. Милостиві до інших, ми повинні бути милостиві й до самих себе і не забувати про спасіння своєї душі. Егоїзм, помста і злоба протилежні до милосердя.

 

Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.

Людське серце – це дійсно око духовне, що дає змогу бачити речі духовні і, насамперед, Бога. Тривалим подвигом і Божою благодаттю серце може очиститися від нечистот гріха. Про це прекрасно говорять нам Житія Святих. Від брудних думок і поганих бажань мутніє око серця.

 

Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.

Іісус Христос названий Князем миру. Він передав мирний дух Своїм учням. Кожен може дати лише те, що сам має. Якщо ми матимемо мир у своїх душах, то зможемо передати мир і іншим. Згода розуму, серця і волі створює потрійний єдиний мир – істинний, Божественний мир у душі.

 

Блаженні гнані за правду, бо тих є Царство Небесне.

Бути гнаним за правду означає бути подібними до Іісуса Христа і апостолів. У Православній Церкві з’явилася величезна кількість мучеників, які постраждали за правду, які населили Небесне Царство Христове, “краще постраждати за добрі діла, ніж за злі”, – як пише апостол Петро (1Пет. 3:17).

 

Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гонитимуть і зводитимуть на вас усяке лихослів’я та наклепи через Мене.

Тут Іісус Христос говорить про страждання Своїх послідовників. Їх будуть мучити, ганьбити і лаяти, але вони повинні все перетерпіти і не втратити віру в Нього, сподіваючись, що Він прийде у Свій час, як Переможець і праведний Суддя, і назавжди відокремить праведників від грішників.

 

Висновок:

Радуйтесь і веселіться, бо велика ваша нагорода на небесах.

Радійте, плачучи; радійте, страждаючи; радійте, помираючи, бо найвидатніші з роду людського, які пройшли тим самим тернистим шляхом, що й ви, чекають на вас тепер на тому світі, де господарює Іісус Христос і де немає ані зітхань, ані смутку, ані страждань, а лише життя й радість вічні.

 

5.5. Християнські чесноти

Поряд із Заповідями блаженств, Господь наш Іісус Христос дав накази Своїм послідовникам досягти й інших чеснот, які теж важливі для виховання християнського характеру. Цих чеснот можна досягти лише свідомо, самовідданою працею та цнотливим життям, беручи приклад зі Святих Отців Церкви.

 

5.5.1. Удосконалення характеру

• ВИКОНУЙТЕ ВНУТРІШНЮ МОЛИТВУ. Здійснюйте її так, як сказано в Біблії: “Коли молишся, увійди в кімнату твою і, зачинивши двері твої, помолись Отцю твоєму, Котрий втайні, і Отець твій, Який бачить таємне, віддасть тобі явно” (Мф. 6:6).
• ПОСТУЙТЕ. Піст тримайте перед Богом, а не перед людьми. “Коли постишся, помасти голову твою і вмий лице твоє, щоб явитися постником не перед людьми, а перед Отцем твоїм, Котрий втайні; і Отець твій, Який бачить таємне, віддасть тобі явно” (Мф. 6:17-18).
• ДБАЙТЕ ПРО ДУШУ. Необхідно піклуватися і про тіло, і про душу, причому по-різному. Душа відрізняється від тіла, і їй потрібна зовсім інакша їжа, інший одяг та інше світло, бо, як сказав Іісус: “Не хлібом єдиним житиме людина” (Лк. 4:4).
• БЕРЕЖІТЬ ЦІЛІСНІСТЬ ДУШІ. Цілісністю душі визначається сила і мир душевний, а поділена душа означає слабкість і погибель, бо всякий “всяке місто чи дім, що розділився у собі, не встоїть” (Мф. 12:25). Господь каже також: “Ніхто не може служити двом господарям… не можете служити Богові й мамоні” (Мф. 6:24).
• КЕРУЙТЕ ДУМКАМИ І ПОЧУТТЯМИ. Добрі думки – це насіння для добрих справ. Господь Бог Всевидячий знає всі наші думки і застерігає, що погані думки оскверняють людину, ” Бо з серця виходять злі помисли, убивства, перелюби, перелюбіння, крадіжки, лжесвідчення” (Мф. 15:19). Тому необхідно постійно стежити за своїми думками і вдосконалювати свою душу.
• НЕ ДАВАЙТЕ ВОЛІ ЯЗИКУ. Пам’ятайте, що “за всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь в день суду” (Мф. 12:36).
• УНИКАЙТЕ ЛИЦЕМІРСТВА І ВДАВАННЯ. Згадайте слова Іісуса учням, а отже, і нам: “бережіться закваски фарисейської, яка є лицемірство. Нема нічого прихованого, що не відкрилося б, і таємного, чого б не дізналися” (Лк. 12:1-2).
• ВІРТЕ, ЯК ДІТИ. Станьте щирими, довірливими і скромними, як діти, бо, “Якщо ви не навернетесь і не будете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне” (Мф. 18:3).
• БУДЬТЕ ТЕРПЛЯЧІ ТА СТІЙКІ. Витримавши всі труднощі у виконанні заповідей Божих, ви напевно врятуєте душу, бо “хто витерпить до кінця, той спасеться” (Мф. 10:22).
• ЗБЕРІГАЙТЕ ПОМІРНІСТЬ у їжі, питті та інших потребах. “Дивіться ж за собою, щоб ваші серця не обтяжувались об’їданням та пияцтвом і житейськими турботами” (Лк. 21:34).
• БЕЗУМОВНО ВІРТЕ у всемогутність і милосердя Іісуса Христа. Не бійтеся, але вірте. Запам’ятайте, що надія і любов без твердої віри – що будинок без фундаменту.
• ВИВЧАЙТЕ Святе Письмо, і переконання в силі Божій зростатиме з кожним днем, зміцнюючи віру.
• УСАМІТНЮЙТЕСЯ, бо самотність вельми корисна для самоспостереження, роздумів над власним життям і розмов із Богом. На самоті нудно лише поверхневим людям. Згадайте, що Іісус Христос часто віддалявся в пустелю і залишався один.
• ЗВІЛЬНЯЙТЕСЯ ВІД РЕЧЕЙ. Життя людини полягає не у володінні над безліччю речей. Душа людини для Бога цінніша за весь світ. “яка користь людині, якщо вона здобуде весь світ, а душу свою занапастить” (Мф. 16:26). Ми маємо бути обережними, щоб не принижувати себе, свою особистість, свою душу матеріальними благами, але здійнятися душею вище за все на світі.
• СТІЙТЕ ПЕРЕД БОГОМ. Воістину релігійна людина прекрасно розуміє, що вона постійно стоїть перед Богом, Живим і Всевидячим. Тому вона соромиться гріха і пишається праведними справами.
• ПЕРЕБУВАЙТЕ У ХРИСТІ, бо сказано: “Я є лоза, а ви гілки; хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду” (Ін. 15:5). Тож нехай Христос увійде у ваші серця, як у дім Свій, і почне керувати звідти вашими думками, бажаннями та справами.
• ГОТУЙТЕСЯ ДО СМЕРТІ І ЧЕКАЙТЕ СУДУ. Людина, яка щодня бачить і чує, як помирають тисячі людей, але не думає про власну смерть, нерозумна. Людині, яка не думала про наближення смерті, але набивала зерном комори на багато років вперед, Господь сказав: “нерозумний! цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти заготовив?” (Лк. 12:20).
• ДЯКУЙТЕ БОГУ за все. Навіть якщо Господь подав вам малу частину, але ви вдячні і за це, Він примножить дари Свої, як примножив п’ять хлібів.
• СЛАВОСЛОВТЕ ГОСПОДА. Не шукайте слави у людей, але прославляйте Бога. Чим більше ви віддаєте, тим більше отримаєте. Говоріть слідом за Пресвятою Богородицею: “величає душа Моя Господа, і зрадів дух Мій у Бозі, Спасові Моєму” (Лк. 1:46-47).

 

5.5.2. Удосконалення стосунків із людьми

• ТВОРІТЬ МИЛОСТИНЮ ТАЄМНО. “коли твориш милостиню, не труби перед собою, як роблять лицеміри… щоб прославляли їх люди, … хай ліва рука твоя не знає, що робить правиця твоя, щоб милостиня твоя була таємна; і Отець твій, Котрий бачить таємне, віддасть тобі явно” (Мф. 6:2-4).
• ПОДАВАЙТЕ БЕЗ ЗВОЛІКАННЯ. “Тому, хто просить у тебе, – дай, і від того, хто хоче в тебе позичити, – не відвертайся” (Мф. 5:42). Подавайте все в ім’я Христа і братерства заради.
• ЛЮБІТЬ ВОРОГІВ. “любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас” (Мф. 5:44). Іншого шляху до єднання з Христом і встановлення миру та братерства – немає.
• ТВОРІТЬ ДОБРО ЛЮДЯМ. Як? Так само, як ви хотіли б, щоб люди чинили з вами, бо в цьому закон і пророки (Мф. 7:12). Ця заповідь іде після двох великих заповідей Христа.
• ПРОЩАЙТЕ БРАТОВІ У ХРИСТІ. “Якщо ж согрішить проти тебе брат твій, виговори йому; і коли покається, прости йому; і коли сім раз у день согрішить проти тебе і сім раз на день звернеться і скаже: каюсь,– прости йому” (Лк. 17:3-4).
• БУДЬТЕ СКРОМНІ. Христос був народжений у хліві. Чому ж тоді ми боремося за вищі почесті й перші місця? “сідай на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшовши, сказав: друже! пересядь вище; тоді буде тобі честь перед тими, хто сидить з тобою” (Лк. 14:10-11).
• СПІВЧУВАЙТЕ ГРІШНИКУ. Це спосіб допомогти їм виправитися. Висміювання та осуд не принесуть йому користі. Христос вважав таких людей хворими. Він відвідував їх (як, наприклад, Закхея), їв та щиро розмовляв із ними. Тому Йому вдавалося повернути їм духовне здоров’я і людську гідність.
• ПРИМИРІТЬСЯ З ВОРОГОМ. Перед тим, як вирушити до церкви або до суду, християнин має спробувати примиритися зі своїм недругом.
• СМІЛИВО СПОВІДУЙТЕ ХРИСТА ПЕРЕД ЛЮДЬМИ. “хто посоромиться Мене і слів Моїх, того й Син Людський посоромиться, як прийде у славі Своїй” (Лк. 9:26).
• СТЕРЕЖІТЬСЯ ЛЖЕ-ХРИСТА. Останнім часом безбожники і вороги Христа проголосять себе або іншого небезпечного брехуна “Христом”. Передбачаючи це, Господь Іісус Христос нагадував: “стережіться, щоб вас не ввели в заблудження, бо багато прийде під іменем Моїм, кажучи, що це Я… не ходіть за ними” (Лк. 21:8).
• ВІДДАВАЙТЕ ПО ЗАСЛУГАХ. “Віддавайте кесареве кесарю, а Боже Богові” (Мф. 22:21). Це означає: віддайте світській владі те, що належить світу, а Богові – дари духовні. Як на монетах вирізьблений портрет кесаря, так і на душі людській є лик Божий.
• БУДЬТЕ РОЗСУДЛИВІ. “Від усякого, кому дано багато, багато й вимагається” (Лк. 12:48) або в здоров’ї, або в багатстві, або в знанні, або в почестях. Якщо вам дано мало, то від вас мало і буде потрібно. Божа правда визначена і досконала. Не розумно повставати проти таких законів.
• БУДЬТЕ ГОТОВІ СЛУЖИТИ. Прислуговування облагороджено від Христа і через Христа, тому добровільні слуги в ім’я Боже – це нова еліта. “Син Людський не для того прийшов, щоб Йому служили, а щоб послужити і віддати душу Свою для викуплення багатьох” (Мф. 20:28). “Якщо Я ваш “Господь і Учитель, умив вам ноги, то і ви повинні вмивати ноги один одному. Бо Я дав вам приклад” (Ін. 13:14-15).
• БУДЬТЕ ГОТОВІ до ЖЕРТВИ, причому не тільки матеріальними речами, а й життям своїм заради Христа, Який пожертвував Собою заради нашого вічного спасіння. “Нема більшої від тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх” (Ін. 15:13). Ви можете мати безліч друзів, але найближчим другом повинен бути тільки Іісус Христос.
• НАДІЙТЕСЬ, не втрачайте християнського оптимізму в життєвих випробуваннях. У всіх бідах, нещастях, стражданнях, навіть у муках чи на порозі смерті християнин сповнений надії, бо пам’ятає слова Христа:

1. “Велика ваша нагорода на небесах” (Мф. 5:12);
2. “Не бійтесь тих, що вбивають тіло, а душі не можуть убити” (Мф. 10:28);
3. “Я переміг світ” (Ін. 16:33);
4. “Дана Мені всяка влада на небі й на землі” (Мф. 28:18).

 

Глава 6. Православний Церковний Рік

Господь Іісус Христос освятив простір і час, бо Він – Господь і того, і іншого. Де б не кликали Його імені: чи то на землі, чи то на воді, чи то в повітрі, хоч би де пролилася кров мучеників за віру, хоч би де врятували мощі святих від знищення, хоч би де було зведено храм або іншу споруду, збудовану на славу Його, – кожне таке місце святе. Так само і з часом. Тривають церковні богослужіння, і Його славлять святим Таїнством євхаристії по всьому світу, а також стражданням новомучеників за Нього і гонінням праведників. Тому кожен день протягом усього року присвячений Йому або прямо, або опосередковано через святих Божих.

 

6.1. Свята

Які свята присвячені Іісусу Христу?

Кожна неділя тижня присвячена пам’яті Його славного воскресіння, Його перемозі над смертю.

 

Які інші урочисті дні святкуються на честь Господа нашого Іісуса Христа?

Різдво Господнє, Богоявлення, Стрітення Господнє, Вербна неділя, Великий П’яток, Пасха, Вознесіння, П’ятидесятниця, Преображення, Хрестовоздвиження.

 

Які свята присвячені Пресвятій Богородиці?

Різдво Богородиці, Введення у Храм, Благовіщення, Успіння.

 

Які дні пам’яті святих Божих?

Собор Архістратига Михаїла та інших небесних Сил безтілесних, Собор Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна, дні святих Апостолів, пророків, святих отців, святих угодників і мучеників Божих.

 

Чи всі християнські святі внесені до церковного календаря?

Ні, далеко не всі, тільки мале число, тобто кілька сотень особливих прикладів праведного життя, великої мудрості, самодисципліни, відважного сповідування віри і мучеництва за православну віру.

 

Кому присвячені дні тижня?

• Понеділок присвячений ангелам Господнім,
• Вівторок – святому Іоанну Хрестителю,
• Середа – Чесному Хресту,
• Четвер – святим Апостолам і святителю Миколаю Чудотворцю,
• П’ятниця – Чесному Хресту,
• Субота – всім святим,
• Неділя – Воскресінню Христовому.

 

Чи є в Церкві особливі служби для кожного святого?

Так, є. Ці служби записані в церковній книзі, яка називається “Мінея”. На кожен місяць є своя книга, тому є дванадцять “Міней”, і кожен день місяця присвячений одному або більше святим.

 

6.2. Пости

Хто встановив піст як умову спасіння?

Піст встановив Господь наш Іісус Христос Своїм прикладом (див.: Мф. 4:2) і Своїм вченням (див.: Мф. 6:16-18,17,21).

 

Яка мета посту?

• очищення тіла,
• зміцнення волі,
• піднесення душі над тілом,
• прославлення Бога і шанування святих.

 

У чому полягає піст?

В утриманні від скоромної їжі, в утриманні від поганих помислів, бажань і вчинків, у примноженні молитви, благодійності, а також у ревнішому дотриманні християнських чеснот.

 

Які існують багатоденні пости?

• Різдвяний піст, який триває шість тижнів,
• Великий піст, який триває сім тижнів,
• Петрів піст змінної тривалості,
• Успенський піст, який триває два тижні.

Дати всіх багатоденних постів занесені до православного календаря.

 

Які одноденні пости?

Кожна середа і п’ятниця впродовж усього року, крім Святок, седмиці після тижня про митаря і фарисея перед Великим постом, Пасхальної седмиці та Троїцької седмиці.

 

А ще є пісні дні?

• Різдвяний святвечір напередодні Різдва Христового,
• Богоявленський святвечір напередодні Богоявлення,
• Усікновення глави святого Іоанна Хрестителя,
• Воздвиження Чесного Хреста.

 

6.3. Дні поминання усопших

Яке значення днів поминання покійних?

Дні поминання усопших освіжають у пам’яті й укріплюють нашу свідомість, що ми і наші померлі родичі християни складаємо єдиний неподільний живий організм, єдину живу Церкву. Ми також пов’язані Духом Життя і певною мірою залежимо один від одного.

 

Які наші обов’язки в дні поминання усопших?

Наш прямий обов’язок у ці дні молитися в храмі й на цвинтарі, а також творити милостиню за душі спочилих із глибокою вірою, що Господь Бог прийме пожертву за упокій душ тих, кого поминаємо.

 

Які дні поминання є в Православній Церкві?

Дні поминання бувають особисті та загальні. Особисті дні поминання здійснюють члени сім’ї за своїх померлих родичів. Церква звершує загальні дні поминання про всіх усопших членів Церкви від її початку.

 

Скільки загальних днів поминання в церковному році?

Всього чотири:

1. перед Великим постом, у суботу м’ясопусну,
2. перед Трійцею, тобто Троїцька батьківська субота,
3. перед Різдвяним постом, тобто Димитріївська батьківська субота,
4. на Радоницю.

Крім цих днів, кожна субота присвячена поминанню покійних, як зазначено в суботніх церковних службах (у богослужбових книгах “Октоїх” і “Тріоді”).

 

Глава 7. Про священні предмети

Усе, що освячене і присвячене служінню Богові, вважається священними предметами. Це храми, священні сосуди для вівтаря, хоругви, священицькі облачення, богослужбові книги. Найважливішими священними предметами є хрест, ікони та святі мощі.

 

7.1. Святий Хрест

Чому хрест вважається священним предметом?

Тому, що Христос помер на Хресті заради нашого спасіння. З давніх-давен хрест шанується як єдиний знамено Християнства, знамено перемоги над сатаною і всіма ворогами Христа.

 

З якого часу християни використовують знак хреста?

З апостольських часів.

 

Чим нам допомагає хрест?

Дає нам надію у відчаї, мужність в страсі, полегшення в болю, свободу в насильстві.

 

Чи залежить ця допомога від матеріалу, з якого виготовлений хрест?

Ні, допомогу дає Христос через хрест.

 

Чому ж саме через хрест?

Щоб нагадати нам той факт, що люди отримали вічне спасіння через страждання нашого Спасителя на Хресті.

 

Як Церква шанує Хрест?

Хрест використовується у будь-якому богослужінні, при будь-якій молитві в храмі, у будь-якому богослужінні поза храмом. Хресту присвячені два дні в тижні: середа і п’ятниця, коли читають і співають про Розп’ятого Христа, Його страждання і про значення Його страждань, щоб ми не забували про це.

 

Який особливий піснеспів присвячений Хресту в службах середи і п’ятниці?

Грецькою цей піснеспів називається “ексапостиларій”, тобто “Світилен”, і він проголошує:

“Хрест – хранитель усього всесвіту,

Хрест – краса Церкви,

Хрест – царів держава,

Хрест – вірних фортеця,

Хрест – ангелів слава

І демонів виразка”.

 

7.2. Святі Ікони

Що таке ікони?

Це зображення лику Спасителя нашого Іісуса Христа і подій з Його земного життя. Те, що написано в Євангелії, у фарбах представлено на дерев’яній дошці ікони або на стінах храму і відкривається нашому погляду так само, як ми осягаємо Євангельське слово під час читання.

 

Кого ще зображують на іконах?

Пресвяту Богородицю, ангелів і святих.

 

Чому ми вшановуємо тільки ангелів і святих, але не інші творіння або предмети?

Тому, що вони пов’язані з Божественною особистістю нашого Спасителя Іісуса Христа, а також тому, що ангели і святі угодники являють собою єдину вічну цінність особистості. Будь-яке інше творіння має лише тимчасову, швидкоплинну цінність.

 

У чому головне значення ікон ангелів і святих угодників?

Вони показують нам владу Вищої сили над силами природи.

 

Чи шануємо ми ікони як матеріальні предмети?

Ні в якому разі! Ми не обожнюємо нікого і нічого, крім Пресвятої Трійці Єдиного Бога. Ми шануємо святих угодників, улюблених дітей Божих і послідовників Христа, як діти шанують фотографії своїх батьків або братів.

 

Чи є ікони лише зображеннями Христа і Його святих? Вони лише символ нашого поклоніння перед ними?

Ні, ікони набагато важливіші. Освячені ікони – це канали передачі могутньої Божої благодаті, яка зцілює, перероджує, просвіщає, надає відваги та нагадує, що Господь Бог настільки любить святих Своїх і мучеників як найближчих членів Своєї сім’ї, що навіть дарує їхнім ликам чудотворну силу, коли їх вшановують та їхнім ім’ям звертаються до Нього.

 

Як це можна довести?

Багатостороннім досвідом Церкви протягом життя багатьох поколінь, а також прикладами дії чудотворних ікон у наш час.

 

Чому до Христа не шанували святих і не зверталися до них за допомогою, як стали робити після Христа?

Тому, що всі святі були в пеклі, доки Христос не зійшов у пекло і не звільнив їхні душі.

 

7.3. Святі Мощі

Що таке святі мощі?

Нетлінні рештки тіл святих угодників, що виявили чудотворну силу.

 

Чи є в Біблії приклад, що підтверджує чудотворну силу святих мощей?

Є, дивись (2Сам. 13:21).

 

Чи обожнюємо ми святі мощі?

Ні, ми обожнюємо тільки Єдиного Істинного Бога, що дає силу мощам возлюблених святих Своїх, щоб їх прославити, як святі за життя прославляли Його.

 

Чи мають мощі або інші священні предмети магічну силу?

Ні. Це хибна думка язичників. Чудотворна сила мощей і священних предметів походить від живого Бога і Його вічно живих святих угодників, але не від самих предметів.

 

7.4. Як ставитися до чудес Божих?

Зі Святого Письма ми знаємо, що Всемогутній Бог іноді творив чудеса за допомогою неживих предметів, наприклад, таких, як

• жезл Мойсея (Вих. 4:25),
• мідний змій (Чис. 21:89),
• кістки Єлисея (2Сам. 13:21),
• край одягу Іісуса Христа (Мф. 9:20-22), земля і купальня Силоам (Ін. 9:67), тінь святого апостола Петра, який проходив повз (Діян. 5:15),
• хустки й опоясання святого апостола Павла (Діян. 19:12).

Тому немає й тіні сумніву, що Господь Бог творить чудеса через святий Хрест, святі ікони і святі мощі. Ці чудеса потрібно розуміти:

• як милість Божу по відношенню до немічних і виснажених людей,
• як Боже свідоцтво, що Він, живий Бог, присутній всюди, все бачить, зокрема й усі наші справи,
• як нагадування Боже про те, що, чим більше чудес ми бачимо, тим міцніше повинні вірити в Нього з любов’ю і страхом, тим частіше повинні виправляти своє життя відповідно до Заповідей Господніх.

Інакше є небезпека, що і ми будемо засуджені разом із тим народом, у чиїй присутності Іісус стільки чудес сотворив… перед ними, та й вони не вірували в Нього (Ін. 12:37). Тому Господь і сказав: Якби Я не сотворив між ними діл, яких ніхто інший не робив, то не мали б гріха; а тепер і побачили, і зненавиділи і Мене, і Отця Мого (Ін. 15:24).

 

Глава 8. Церковні заповіді

1) Молитися Богу, відвідувати храм і слухати службу Божу щонеділі та у свята;

2) дотримуватися багатоденних і одноденних постів;

3) шанувати духовних осіб;

4) сповідувати свої гріхи священику;

5) уникати дружби з невіруючими і не читати атеїстичні та невідповідні книги;

6) молитися Богу за живих і померлих;

7) дотримуватися особливих постів і молитов, коли це наказано священноначаллям у випадках великих бід, як, наприклад, війна, епідемія, голод, посуха тощо;

8) допомагати утриманню церкви, церковнослужителів і церковних організацій;

9) виховувати дітей у вірі батьків і давати поради грішникам повернутися до віри;

10) підтримувати всі починання Православної Церкви, спрямовані на виконання її місії у світі.