Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Чин Вечерни.

Для домашнего (келейного) чтения

Моли́твами святы́х оте́ц на́ших, Го́споди Иису́се Христе́, Бо́же наш, поми́луй нас. Ами́нь.

Сла́ва Тебе́, Бо́же наш, сла́ва Тебе́.

Царю́ Небе́сный, Уте́шителю, Ду́ше и́стины, И́же везде́ сый и вся исполня́яй, Сокро́вище благи́х и жи́зни Пода́телю, прииди́ и всели́ся в ны, и очи́сти ны от вся́кия скве́рны, и спаси́, Бла́же, ду́ши на́ша.

Святы́й Бо́же, Святы́й Кре́пкий, Святы́й Безсме́ртный, поми́луй нас. (Трижды.)

Сла́ва Отцу́ и Сы́ну и Свято́му Ду́ху, и ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.

Пресвята́я Тро́ице, поми́луй нас; Го́споди, очи́сти грехи́ на́ша; Влады́ко, прости́ беззако́ния на́ша; Святы́й, посети́ и исцели́ не́мощи на́ша, и́мене Твоего́ ра́ди.

Го́споди, поми́луй, (трижды). Сла́ва, и ны́не:

О́тче наш, И́же еси́ на Небесе́х, да святи́тся и́мя Твое́, да прии́дет Ца́рствие Твое́, да бу́дет во́ля Твоя́, я́ко на Небеси́ и на земли́. Хлеб наш насу́щный да́ждь нам днесь; и оста́ви нам до́лги на́ша, я́коже и мы оставля́ем должнико́м на́шим; и не введи́ нас во искуше́ние, но изба́ви нас от лука́ваго.

Таже, Го́споди, поми́луй, (12), Сла́ва, и ны́не:

Прииди́те, поклони́мся Царе́ви на́шему Бо́гу.

Прииди́те, поклони́мся и припаде́м Христу́, Царе́ви на́шему Бо́гу.

Прииди́те, поклони́мся и припаде́м Самому́ Христу́, Царе́ви и Бо́гу на́шему.

Псалом 103:

Благослови́, душе́ моя́, Го́спода. Го́споди, Бо́же мой, возвели́чился еси́ зело́. Во испове́дание и в велеле́поту обле́клся еси́. Одея́йся све́том, я́ко ри́зою, простира́яй не́бо, я́ко ко́жу. Покрыва́яй вода́ми превы́спренняя Своя́, полага́яй о́блаки на восхожде́ние Свое́, ходя́й на крилу́ ве́треню. Творя́й А́нгелы Своя́ ду́хи и слуги́ Своя́ пла́мень о́гненный. Основа́яй зе́млю на тве́рди ея́, не преклони́тся в век ве́ка. Бе́здна, я́ко ри́за, одея́ние ея́, на гора́х ста́нут во́ды, от запреще́ния Твоего́ побе́гнут, от гла́са гро́ма Твоего́ убоя́тся. Восхо́дят го́ры и нисхо́дят поля́ в ме́сто, е́же основа́л еси́ им. Преде́л положи́л еси́, eго́же не пре́йдут, ниже́ обратя́тся покры́ти зе́млю. Посыла́яй исто́чники в де́брех, посреде́ гор про́йдут во́ды. Напая́ют вся зве́ри се́льныя, ждут она́гри в жа́жду свою́. На ты́х пти́цы небе́сныя привита́ют, от среды́ ка́мения дадя́т глас. Напая́яй го́ры от превы́спренних Свои́х, от плода́ дел Твои́х насы́тится земля́. Прозяба́яй траву́ ското́м, и злак на слу́жбу челове́ком, извести́ хлеб от земли́. И вино́ весели́т се́рдце челове́ка, ума́стити лице́ еле́ем, и хлеб се́рдце челове́ка укрепи́т. Насы́тятся древа́ польска́я, ке́дри Лива́нстии, и́хже еси́ насади́л. Та́мо пти́цы вогнездя́тся, ероди́ево жили́ще предводи́тельствует и́ми. Го́ры высо́кия еле́нем, ка́мень прибе́жище за́яцем. Сотвори́л есть луну́ во времена́, со́лнце позна́ за́пад свой. Положи́л еси́ тму, и бысть нощь, в не́йже про́йдут вси зве́рие дубра́внии. Ски́мни рыка́ющии, восхи́тити и взыска́ти от Бо́га пи́щу себе́. Возсия́ со́лнце и собра́шася и в ло́жах свои́х ля́гут. Изы́дет челове́к на де́ло свое́ и на де́лание свое́ до ве́чера. Я́ко возвели́чишася дела́ Твоя́, Го́споди, вся прему́дростию сотвори́л еси́, испо́лнися земля́ тва́ри Твоея́. Сие́ мо́ре вели́кое и простра́нное, та́мо га́ди, и́мже несть числа́, живо́тная ма́лая с вели́кими, та́мо корабли́ препла́вают, змий сей, eго́же созда́л еси руга́тися eму́. Вся к Тебе́ ча́ют, да́ти пи́щу им во бла́го вре́мя. Да́вшу Тебе́ им соберу́т, отве́рзшу Тебе́ ру́ку вся́ческая испо́лнятся бла́гости, отвра́щшу же Тебе́ лице́, возмяту́тся, отъи́меши дух их, и исче́знут, и в персть свою́ возвратя́тся. По́слеши Ду́ха Твоего́, и сози́ждутся, и обнови́ши лице́ земли́. Бу́ди сла́ва Госпо́дня во ве́ки, возвесели́тся Госпо́дь о де́лех Свои́х, призира́яй на зе́млю, и творя́й ю́ трясти́ся, прикаса́яйся гора́м, и дымя́тся. Воспою́ Го́сподеви в животе́ мое́м, пою́ Бо́гу моему́, до́ндеже есмь, да услади́тся Ему́ бесе́да моя́, аз же возвеселю́ся о Го́споде. Да исче́знут гре́шницы от земли́, и беззако́нницы, я́коже не бы́ти им. Благослови́, душе́ моя́, Го́спода.

Со́лнце позна́ за́пад свой. Положи́л еси́ тму, и бысть нощь. Я́ко возвели́чишася дела́ Твоя́, Го́споди, вся прему́дростию сотвори́л еси́.

Сла́ва, и ны́не: Аллилу́иа, аллилу́иа, аллилу́иа, сла́ва Тебе́ Бо́же. Трижды.

Таже первый антифон:

Псалом 1:

Блаже́н муж, и́же не и́де на сове́т нечести́вых. Аллилу́иа, трижды. И на пути́ гре́шных не ста, и на седа́лищи губи́телей не се́де, но в зако́не Госпо́дни во́ля eго́, и в зако́не Его́ поучи́тся день и нощь. И бу́дет я́ко дре́во насажде́нное при исхо́дищих вод, е́же плод свой даст во вре́мя свое́, и лист eго́ не отпаде́т, и вся, ели́ка а́ще твори́т, успе́ет. Не та́ко нечести́вии, не та́ко, но я́ко прах, eго́же возмета́ет ветр от лица́ земли́. Сего́ ра́ди не воскре́снут нечести́вии на суд, ниже́ гре́шницы в сове́т пра́ведных. Я́ко весть Госпо́дь путь пра́ведных, и путь нечести́вых поги́бнет. Аллилу́иа, трижды.

Псалом 2:

Вску́ю шата́шася язы́цы, и лю́дие поучи́шася тще́тным? Предста́ша ца́рие зе́мстии, и кня́зи собра́шася вку́пе на Го́спода и на Христа́ Его́. Расто́ргнем у́зы их и отве́ржем от нас и́го их. Живы́й на Небесе́х посмее́тся им, и Госпо́дь поруга́ется им. Тогда́ возглаго́лет к ним гне́вом свои́м и я́ростию Свое́ю смяте́т я́. Аз же поста́влен есмь Царь от Него́ над Сио́ном, горо́ю свято́ю Его́, возвеща́яй повеле́ние Госпо́дне. Госпо́дь рече́ ко Мне: Сын Мой еси́ Ты, Аз днесь роди́х Тя. Проси́ от Мене́, и дам Ти язы́ки достоя́ние Твое́, и одержа́ние Твое́ концы́ земли́. Упасе́ши я́ жезло́м желе́зным, я́ко сосу́ды скуде́льничи сокруши́ши я́. И ны́не, ца́рие, разуме́йте, накажи́теся вси судя́щии земли́. Рабо́тайте Го́сподеви со стра́хом и ра́дуйтеся Ему́ с тре́петом. Аллилу́иа, трижды. Приими́те наказа́ние, да не когда́ прогне́вается Госпо́дь и поги́бнете от пути́ пра́веднаго, егда́ возгори́тся вско́ре я́рость Его́. Блаже́ни вси наде́ющиися Нань. Аллилу́иа, трижды.

Псалом 3:

Го́споди, что ся умно́жиша стужа́ющии ми́? Мно́зи востаю́т на мя, мно́зи глаго́лют души́ мое́й: несть спасе́ния eму́ в Бо́зе eго́. Ты же, Го́споди, Засту́пник мой еси́, сла́ва моя́ и вознося́й главу́ мою́. Гла́сом мои́м ко Го́споду воззва́х, и услы́ша мя от горы́ святы́я Своея́. Аз усну́х, и спах, воста́х, я́ко Госпо́дь засту́пит мя. Не убою́ся от тем люде́й, о́крест напа́дающих на мя. Воскресни́, Го́споди, спаси́ мя, Бо́же мой. Аллилу́иа, трижды. Я́ко Ты порази́л еси́ вся вражду́ющыя ми всу́е: зу́бы гре́шников сокруши́л еси́. Госпо́дне есть спасе́ние, и на лю́дех Твои́х благослове́ние Твое́. Аллилу́иа, трижды.

Сла́ва, и ны́не: Аллилу́иа, аллилу́иа, аллилу́иа, сла́ва Тебе́ Бо́же. (Трижды).

И абие, Го́споди, воззва́х, в прилучившийся глас. Псалмы 140, 141, 129, 116:

Го́споди, воззва́х к Тебе́, услы́ши мя. / Услы́ши мя, Го́споди. Го́споди, воззва́х к Тебе́, услы́ши мя: / вонми́ гла́су моле́ния моего́, / внегда́ воззва́ти ми к Тебе́. / Услы́ши мя, Го́споди.

Да испра́вится моли́тва моя́, / я́ко кади́ло пред Тобо́ю, / воздея́ние руку́ мое́ю / – же́ртва вече́рняя. / Услы́ши мя, Го́споди.

И по чину стихи: Положи́, Го́споди, хране́ние усто́м мои́м, и дверь огражде́ния о устна́х мои́х. Не уклони́ се́рдце мое́ в словеса́ лука́вствия, непщева́ти вины́ о гресе́х, с челове́ки де́лающими беззако́ние, и не сочту́ся со избра́нными их. Нака́жет мя пра́ведник ми́лостию и обличи́т мя, еле́й же гре́шнаго да не нама́стит главы́ моея́, я́ко еще́ и моли́тва моя́ во благоволе́ниих их. Поже́рты бы́ша при ка́мени судии́ их: услы́шатся глаго́ли мои́, я́ко возмого́ша. Я́ко то́лща земли́ просе́деся на земли́, расточи́шася ко́сти их при а́де. Я́ко к Тебе́, Го́споди, Го́споди, о́чи мои́: на Тя упова́х, не отыми́ ду́шу мою́. Сохрани́ мя от се́ти, ю́же соста́виша ми, и от собла́зн де́лающих беззако́ние. Паду́т во мре́жу свою́ гре́шницы: еди́н есмь аз, до́ндеже прейду́.

Гла́сом мои́м ко Го́споду воззва́х, гла́сом мои́м ко Го́споду помоли́хся. Пролию́ пред Ним моле́ние мое́, печа́ль мою́ пред Ним возвещу́. Внегда́ исчеза́ти от мене́ ду́ху моему́: и Ты позна́л еси́ стези́ моя́: на пути́ сем, по нему́же хожда́х, скры́ша сеть мне. Смотря́х одесну́ю и возгля́дах, и не бе зна́яй мене́: поги́бе бе́гство от мене́, и несть взыска́яй ду́шу мою́. Воззва́х к Тебе́, Го́споди, рех: Ты еси́ упова́ние мое́, часть моя́ еси́ на земли́ живы́х. Вонми́ моле́нию моему́, я́ко смири́хся зело́, изба́ви мя от гоня́щих мя, я́ко укрепи́шася па́че мене́.

Изведи́ из темни́цы ду́шу мою́, испове́датися и́мени Твоему́. Мене́ ждут пра́ведницы, до́ндеже возда́си мне. Из глубины́ воззва́х к Тебе́, Го́споди, Го́споди, услы́ши глас мой. Да бу́дут у́ши Твои́ вне́млюще гла́су моле́ния моего́. А́ще беззако́ния на́зриши, Го́споди, Го́споди, кто постои́т? Я́ко у Тебе́ очище́ние есть. И́мене ра́ди Твоего́ потерпе́х Тя, Го́споди, потерпе́ душа́ моя́ в сло́во Твое́, упова́ душа́ моя́ на Го́спода. От стра́жи у́тренния до но́щи, от стра́жи у́тренния да упова́ет Изра́иль на Го́спода. Я́ко у Го́спода ми́лость, и мно́гое у Него́ избавле́ние, и Той изба́вит Изра́иля от всех беззако́ний eго́. Хвали́те Го́спода вси язы́цы, похвали́те Его́ вси лю́дие. Я́ко утверди́ся ми́лость Его́ на нас, и и́стина Госпо́дня пребыва́ет во век.

Сла́ва, и ны́не:

Творение Софрония, патриарха Иерусалимскаго:

Све́те ти́хий святы́я сла́вы, / Безсме́ртнаго, Отца́ Небе́снаго, / Свята́го Блаже́ннаго, Иису́се Христе́. / Прише́дше на за́пад со́лнца, / ви́девше свет вече́рний, / пое́м Отца́, Сы́на и Свята́го Ду́ха, Бо́га. / Досто́ин еси́ во вся времена́ / пе́т бы́ти гла́сы преподо́бными, / Сы́не Бо́жий, живо́т дая́й, / те́мже мир Тя сла́вит.

И молитву

Сподо́би, Го́споди, в ве́чер сей без греха́ сохрани́тися нам. / Благослове́н еси́, Го́споди Бо́же оте́ц на́ших, / и хва́льно и просла́влено и́мя Твое́ во ве́ки, ами́нь. / Бу́ди, Го́споди, ми́лость Твоя́ на нас, я́коже упова́хом на Тя. / Благослове́н еси́, Го́споди, научи́ мя оправда́нием Твои́м. / Благослове́н еси́, Влады́ко, вразуми́ мя оправда́нием Твои́м. / Благослове́н еси́, Святы́й, просвети́ мя оправда́нии Твои́ми. / Го́споди, ми́лость Твоя́ во век, дел руку́ Твое́ю не пре́зри. / Тебе́ подоба́ет хвала́. Тебе́ подоба́ет пе́ние, / Тебе́ сла́ва подоба́ет, Отцу́ и Сы́ну и Свято́му Ду́ху, / ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.

Если Великий пост:

Поклоны великия три, глаголюще в них на коемждо поклоне молитву преподобнаго Ефрема:

Го́споди и Влады́ко живота́ моего́, дух пра́здности, уны́ния, любонача́лия, и праздносло́вия не даждь ми. Поклон великий.

Дух же целому́дрия, смиренному́дрия, терпе́ния, и любве́, да́руй ми рабу́ Твоему́. Поклон великий.

Ей, Го́споди Царю́, да́руй ми зре́ти моя́ прегреше́ния, и не осужда́ти бра́та моего́, я́ко благослове́н еси́ во ве́ки веко́в, ами́нь. Поклон великий.

Таже малых поклонов 12, глаголюще себе втай на кийждо поклон: Бо́же, очи́сти мя, гре́шнаго.

И паки, скончав поклоны, глаголем молитву всю вышеписанную: Го́споди и Влады́ко живота́ моего́: И поклон един великий.

Молитва святаго Симеона Богоприимца:

Ны́не отпуща́еши раба́ Твоего́, Влады́ко, / по глаго́лу Твоему́ с ми́ром: / я́ко ви́деста о́чи мои́ спасе́ние Твое́, / е́же еси́ угото́вал пред лице́м всех люде́й, / свет во открове́ние язы́ков, / и сла́ву люде́й Твои́х Изра́иля.

Святы́й Бо́же, Святы́й Кре́пкий, Святы́й Безсме́ртный, поми́луй нас. (Трижды.)

Сла́ва Отцу́ и Сы́ну и Свято́му Ду́ху, и ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.

Го́споди, поми́луй, (трижды). Сла́ва, и ны́не:

И тропарь дня, если суббота:

Богоро́дице Де́во, ра́дуйся, / Благода́тная Мари́е, Госпо́дь с Тобо́ю: / Благослове́на Ты в жена́х, и Благослове́н Плод чре́ва Твоего́, / я́ко Спа́са родила́ еси́ душ на́ших. Трижды.

Если Великий пост:

Сла́ва: Крести́телю Христо́в, всех нас помяни́, / да изба́вимся от беззако́ний на́ших: / тебе бо даде́ся благода́ть моли́тися за ны. Поклон един.

И ны́не: Моли́те за ны святи́и Апо́столи, святи́и вси, / да изба́вимся от бед и скорбе́й: / вас бо те́плыя предста́тели ко Спа́су стяжа́хом. Поклон един.

Под Твое́ благоутро́бие прибега́ем, Богоро́дице, / моле́ния на́ша не пре́зри во обстоя́нии, / но от бед изба́ви ны, Еди́на Чи́стая, Еди́на Благослове́нная. Без поклона.

Посем: Бу́ди И́мя Госпо́дне благослове́но от ны́не и до ве́ка. Трижды.

Таже псалом 33:

Благословлю́ Го́спода на вся́кое вре́мя, вы́ну хвала́ Его́ во усте́х мои́х. О Го́споде похва́лится душа́ моя́, да услы́шат кро́тцыи и возвеселя́тся. Возвели́чите Го́спода со мно́ю и вознесе́м и́мя Его́ вку́пе. Взыска́х Го́спода и услы́ша мя, и от всех скорбе́й мои́х изба́ви мя. Приступи́те к Нему́ и просвети́теся, и ли́ца ва́ша не постыдя́тся. Сей ни́щий воззва́, и Госпо́дь услы́ша и́, и от всех скорбе́й eго́ спасе́ и́. Ополчи́тся А́нгел Госпо́день о́крест боя́щихся Его́, и изба́вит их. Вкуси́те и ви́дите, я́ко благ Госпо́дь; блаже́н муж, и́же упова́ет Нань. Бо́йтеся Го́спода, вси святи́и Его́, я́ко несть лише́ния боя́щымся Его́. Бога́тии обнища́ша и взалка́ша, взыска́ющии же Го́спода не лиша́тся вся́каго бла́га.

Утверди́, Бо́же, / святу́ю правосла́вную ве́ру правосла́вных христиа́н / во век ве́ка.

Досто́йно есть я́ко вои́стинну блажи́ти Тя, Богоро́дицу, / Присноблаже́нную и Пренепоро́чную и Ма́терь Бо́га на́шего. Честне́йшую Херуви́м / и сла́внейшую без сравне́ния Серафи́м, / без истле́ния Бо́га Сло́ва ро́ждшую, / су́щую Богоро́дицу, Тя велича́ем.

Сла́ва, и ны́не, Го́споди, поми́луй, трижды.

Господи Иисусе Христе, Сыне Божий, молитвами Пречистыя Твоея Матере, преподобных и богоносных отец наших и всех святых помилуй и спаси нас, яко Благ и Человеколюбец. Аминь

И молитву сию Великаго Василия:

Благослове́н еси́ Влады́ко Вседержи́телю, просвети́вый день све́том со́лнечным, и нощь уясни́вый заря́ми о́гненными, е́же долготу́ дне прейти́ нам сподо́бил еси́, и прибли́житися нача́лом но́щи: услы́ши моле́ние на́ше, и всех люде́й Твои́х, и всех нас прости́ во́льная и нево́льная согреше́ния. Приими́ вече́рняя на́ша моле́ния, и низпосли́ мно́жество ми́лости Твоя́, и щедро́т Твои́х на достоя́ние Твое́. Остени́ нас святы́ми Твои́ми А́нгелы, вооружи́ нас ору́жием пра́вды, огради́ нас и́стиною Твое́ю, соблюди́ нас си́лою Твое́ю, изба́ви нас от вся́каго обстоя́ния, вся́каго наве́та сопроти́внаго. Пода́ждь же нам и настоя́щий ве́чер, с приходя́щею но́щию соверше́н, свят, ми́рен, безгре́шен, безбла́знен, безмечта́нен, и вся дни живота́ на́шего, моли́твами святы́я Богоро́дицы, и всех святы́х от ве́ка благоугоди́вших, ами́нь.

Глаг0летъ сщ7eнникъ: Бlгословeнъ бGъ нaшъ:

И# начинaетъ предстоsтель, и3ли2 ўчинeнный чтeцъ:

Пріиди1те, поклони1мсz цReви нaшему бGу.

Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ хrтY, цReви нaшему бGу.

Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ самомY хrтY цReви и3 бGу нaшему.

Бlгослови2 душE моS гDа: гDи б9е м0й, возвели1чилсz є3си2 ѕэлw2, во и3сповёданіе и3 въ велелёпоту њблeклсz є3си2. Њдэsйсz свётомъ ћкw ри1зою, простирazй нб7о ћкw к0жу. Покрывazй водaми превhспрєннzz сво‰, полагazй џблаки на восхождeніе своE, ходsй на крилY вётрєню. Творsй ѓгGлы сво‰ дyхи и3 слуги6 сво‰ плaмень џгненный. Њсновazй зeмлю на твeрди є3S, не преклони1тсz въ вёкъ вёка. Бeздна, ћкw ри1за њдэsніе є3S, на горaхъ стaнутъ в0ды. T запрещeніz твоегw2 побёгнутъ, t глaса гр0ма твоегw2 ўбоsтсz. Восх0дzтъ г0ры, и3 низх0дzтъ полS въ мёсто, є4же њсновaлъ є3си2 и5мъ. Предёлъ положи1лъ є3си2, є3гHже не прeйдутъ, нижE њбратsтсz покрhти зeмлю. Посылazй и3ст0чники въ дeбрэхъ, посредЁ г0ръ пр0йдутъ в0ды. Напаsютъ вс‰ ѕвёри сє1льныz, ждyтъ nнaгри въ жaжду свою2. На тhхъ пти6цы нбcныz привитaютъ, t среды2 кaменіz дадsтъ глaсъ. Напаszй г0ры t превhспреннихъ свои1хъ, t плодA дёлъ твои1хъ насhтитсz землS. Прозzбazй травY скотHмъ, и3 ѕлaкъ на слyжбу человёкwмъ, и3звести2 хлёбъ t земли2. И# віно2 весели1тъ сeрдце человёка, ўмaстити лицE є3лeемъ, и3 хлёбъ сeрдце человёка ўкрэпи1тъ. Насhтzтсz древA польск†z, кeдри лівaнстіи, и5хже є3си2 насади1лъ. Тaмw пти6цы вогнэздsтсz: є3рwдjево жили1ще предводи1тельствуетъ и4ми. Г0ры высHкіz є3лeнємъ, кaмень прибёжище зazцємъ. Сотвори1лъ є4сть лунY во временA, с0лнце познA зaпадъ св0й. Положи1лъ є3си2 тьмY, и3 бhсть н0щь, въ нeйже пр0йдутъ вси2 ѕвёріе дубрaвніи: СкЂмни рыкaющіи восхи1тити, и3 взыскaти t бGа пи1щу себЁ. ВозсіS с0лнце, и3 собрaшасz, и3 въ л0жахъ свои1хъ лsгутъ. И#зhдетъ человёкъ на дёло своE, и3 на дёланіе своE до вeчера. Ћкw возвели1чишасz дэлA тво‰ гDи, вс‰ премyдростію сотвори1лъ є3си2: и3сп0лнисz землS твaри твоеS. СіE м0ре вели1кое и3 прострaнное, тaмw гaди, и4хже нёсть числA, живHтнаz м†лаz съ вели1кими. Тaмw корабли2 преплaваютъ, ѕмjй сeй, є3г0же создaлъ є3си2 ругaтисz є3мY. Вс‰ къ тебЁ чaютъ, дaти пи1щу и5мъ во бlго врeмz. Дaвшу тебЁ и5мъ, соберyтъ: tвeрзшу тебЁ рyку, всsчєскаz и3сп0лнzтсz бlгости. Tврaщшу же тебЁ лицE возмzтyтсz: tи1меши дyхъ и4хъ, и3 и3счeзнутъ, и3 въ пeрсть свою2 возвратsтсz. П0слеши д¦а твоего2, и3 сози1ждутсz, и3 њбнови1ши лицE земли2. Бyди слaва гDнz во вёки, возвесели1тсz гDь њ дёлэхъ свои1хъ: Призирazй на зeмлю, и3 творsй ю5 трzсти1сz: прикасazйсz горaмъ, и3 дымsтсz. Воспою2 гDеви въ животЁ моeмъ: пою2 бGу моемY, д0ндеже є4смь. Да ўслади1тсz є3мY бесёда моS, ѓзъ же возвеселю1сz њ гDэ. Да и3счeзнутъ грBшницы t земли2, и3 беззакHнницы, ћкоже не бhти и5мъ: бlгослови2 душE моS гDа. С0лнце познA зaпадъ св0й: положи1лъ є3си2 тьмY и3 бhсть н0щь. Ћкw возвели1чишасz дэлA тво‰ гDи, вс‰ премyдростію сотвори1лъ є3си2.

Слaва, и3 нhнэ:

Ґллилyіа, ґллилyіа, ґллилyіа, слaва тебЁ б9е. Три1жды.

Тaже є3ктеніA вели1каz. Тaже стіхосл0віе pалти1рz, и3 по стіхосл0віи є3ктеніA мaлаz.

И# ѓбіе, ГDи воззвaхъ, въ прилучи1вшійсz глaсъ:

ГDи, воззвaхъ къ тебЁ, ўслhши мS. Ўслhши мS гDи.

ГDи, воззвaхъ къ тебЁ, ўслhши мS: вонми2 глaсу молeніz моегw2, внегдA воззвaти ми2 къ тебЁ. Ўслhши мS гDи.

Вторhй ли1къ:

Да и3спрaвитсz мlтва моS, ћкw кади1ло пред8 тоб0ю, воздэsніе рукY моє1ю, жeртва вечeрнzz. Ўслhши мS гDи.

И# по чи1ну стіхи2:

Положи2, гDи, хранeніе ўстHмъ мои6мъ, и3 двeрь њграждeніz њ ўстнaхъ мои1хъ.

Не ўклони2 сeрдце моE въ словесA лукaвствіz, непщевaти вины2 њ грэсёхъ.

Съ человёки дёлающими беззак0ніе, и3 не сочтyсz со и3збрaнными и4хъ.

Накaжетъ мS прaведникъ млcтію, и3 њбличи1тъ мS: є3лeй же грёшнагw да не намaститъ главы2 моеS.

Ћкw є3щE и3мlтва моS во бlговолeніихъ и4хъ, пожeрты бhша при кaмени судіи6 и4хъ.

Ўслhшатсz глаг0ли мои2, ћкw возмог0ша: ћкw т0лща земли2 просёдесz на земли2, расточи1шасz кHсти и4хъ при ѓдэ.

Ћкw къ тебЁ гDи, гDи, џчи мои2, на тS ўповaхъ, не tими2 дyшу мою2.

Сохрани1 мz t сёти, ю4же состaвиша ми2, и3 t собл†знъ дёлающихъ беззак0ніе.

Падyтъ во мрeжу свою2 грBшницы: є3ди1нъ є4смь ѓзъ, д0ндеже прейдY.

Глaсомъ мои1мъ ко гDу воззвaхъ, глaсомъ мои1мъ ко гDу помоли1хсz.

Пролію2 пред8 ни1мъ молeніе моE, печaль мою2 пред8 ни1мъ возвэщY.

ВнегдA и3счезaти t менE дyху моемY, и3 ты2 познaлъ є3си2 стєзи2 мо‰.

На пути2 сeмъ, по немyже хождaхъ, скрhша сёть мнЁ.

Смотрsхъ њдеснyю и3 возглsдахъ, и3 не бЁ знazй менE.

Поги1бе бёгство t менE, и3 нёсть взыскazй дyшу мою2.

Воззвaхъ къ тебЁ гDи, рёхъ: ты2 є3си2 ўповaніе моE, чaсть моS є3си2 на земли2 живhхъ.

Вонми2 молeнію моемY, ћкw смири1хсz ѕэлw2: и3збaви мS t гонsщихъ мS, ћкw ўкрэпи1шасz пaче менE.

На ‹, стіхи6ры:

И#зведи2 и3з8 темни1цы дyшу мою2, и3сповёдатисz и4мени твоемY.

МенE ждyтъ прaвєдницы, д0ндеже воздaси мнЁ.

На }:

И#з8 глубины2 воззвaхъ къ тебЁ гDи, гDи, ўслhши глaсъ м0й.

Да бyдутъ ќши твои2, внeмлющэ глaсу молeніz моегw2.

На ѕ7:

Ѓще беззакHніz нaзриши гDи, гDи, кто2 постои1тъ; ћкw ў тебE њчищeніе є4сть.

И$мене рaди твоегw2 потерпёхъ тS гDи, потерпЁ душA моS въ сл0во твоE, ўповA душA моS на гDа.

На д7:

T стрaжи ќтренніz до н0щи, t стрaжи ќтренніz, да ўповaетъ ї}ль на гDа.

Ћкw ў гDа млcть, и3 мн0гое ў негw2 и3збавлeніе, и3 т0й и3збaвитъ ї}лz t всёхъ беззак0ній є3гw2.

Хвали1те гDа вси2 kзhцы, похвали1те є3го2 вси2 лю1діе.

Ћкw ўтверди1сz млcть є3гw2 на нaсъ, и3 и4стина гDнz пребывaетъ во вёкъ.

Слaва: С™aгw минeи. И# нhнэ: БGор0диченъ. Ѓще нёсть с™aгw: Слaва: И# нhнэ: БGор0диченъ.

Творeніе сwфр0ніа, патріaрха їеrли1мскагw.

Свёте ти1хій с™hz слaвы, безсмeртнагw nц7A нбcнагw, с™aгw бlжeннагw, ї}се хrтE: пришeдше на зaпадъ с0лнца, ви1дэвше свётъ вечeрній, поeмъ nц7A, сн7а и3 с™aго д¦а, бGа. Дост0инъ є3си2 во вс‰ временA пётъ бhти глaсы прпdбными, сн7е б9ій, жив0тъ даsй: тёмже мjръ тS слaвитъ.

Подобaетъ вёдати, ћкw ѓще прилучи1тсz м7-ца, и3ли2 Ґллилyіа, вмёстw прокjменwвъ седми1цы, поeмъ сі‰.

Въ пнdльникъ вeчера:

Ґллилyіа, три1жды, во глaсъ ѕ7.

Стjхъ: ГDи, да не ћростію твоeю њбличи1ши менE, нижE гнёвомъ твои1мъ накaжеши менE. Ґллилyіа.

Стjхъ: И# во вёки вэкHвъ.

Мh же высочaйшимъ глaсомъ: Ґллилyіа.

Во вт0рникъ и3 въ четверт0къ вeчера:

Ґллилyіа.

Стjхъ: Возноси1те гDа бGа нaшего, и3 покланsйтесz подн0жію н0гу є3гw2, ћкw с™о є4сть. Ґллилyіа.

Стjхъ: И# во вёки вэкHвъ. Ґллилyіа.

Въ срeду вeчера:

Ґллилyіа.

Стjхъ: Во всю2 зeмлю и3зhде вэщaніе и4хъ, и3 въ концы2 вселeнныz глаг0лы и4хъ. Ґллилyіа.

Стjхъ: И# во вёки вэкHвъ. Ґллилyіа.

Въ недёлю же и3 въ пzт0къ вeчера, никогдaже поeтсz ґллилyіа. Ѓще же є4сть БGъ гDь, пою1тсz прокjмены сі‰.

Въ недёлю вeчера, глaсъ }:

СE нhнэ бlгослови1те гDа вси2 раби2 гDни.

Стjхъ: Стоsщіи во хрaмэ гDни, во дв0рэхъ д0му бGа нaшегw.

Въ понедёльникъ вeчера, глaсъ д7:

ГDь ўслhшитъ мS, внегдA воззвaти ми2 къ немY.

Стjхъ: ВнегдA призвaти ми2, ўслhша мS бGъ прaвды моеS.

Во вт0рникъ вeчера, глaсъ №:

Млcть твоS гDи, поженeтъ мS вс‰ дни6 животA моегw2.

Стjхъ: ГDь пасeтъ мS, и3 ничт0же мS лиши1тъ, на мёстэ ѕлaчнэ, тaмw всели1 мz.

Въ срeду вeчера, глaсъ є7:

Б9е, во и4мz твоE сп7си1 мz, и3 въ си1лэ твоeй суди1 ми.

Стjхъ: Б9е, ўслhши мlтву мою2, внуши2 глаг0лы ќстъ мои1хъ.

Въ четверт0къ вeчера, глaсъ ѕ7:

П0мощь моS t гDа, сотв0ршагw нб7о и3 зeмлю.

Стjхъ: Возвед0хъ џчи мои2 въ г0ры, tню1дуже пріи1детъ п0мощь моS.

Въ пzт0къ вeчера, глaсъ з7:

Б9е, застyпникъ м0й є3си2 ты2, и3 млcть твоS предвари1тъ мS.

Стjхъ: И#зми1 мz t вр†гъ мои1хъ б9е, и3 t востаю1щихъ на мS и3збaви мS.

Въ суббHту вeчера, глaсъ ѕ7:

ГDь воцRи1сz, въ лёпоту њблечeсz.

Стjхъ: Њблечeсz гDь въ си1лу и3 препоsсасz.

Стjхъ: И$бо ўтверди2 вселeнную, ћже не подви1житсz.

Стjхъ: Д0му твоемY подобaетъ с™hнz гDи, въ долготY днjй.

И# по прокjменэ глаг0летъ:

Спод0би гDи въ вeчеръ сeй без8 грэхA сохрани1тисz нaмъ. Бlгословeнъ є3си2 гDи б9е nтє1цъ нaшихъ, и3 хвaльно и3 прослaвлено и4мz твоE во вёки, ґми1нь.

Бyди гDи, млcть твоS на нaсъ, ћкоже ўповaхомъ на тS. Бlгословeнъ є3си2 гDи, научи1 мz њправдaніємъ твои6мъ. Бlгословeнъ є3си2 вLко, вразуми1 мz њправдaніємъ твои6мъ. Бlгословeнъ є3си2 с™hй, просвэти1 мz њправдaніи твои1ми.

ГDи, млcть твоS во вёкъ, дёлъ рукY твоє1ю не прeзри: тебЁ подобaетъ хвалA, тебЁ подобaетъ пёніе, тебЁ слaва подобaетъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у нhнэ, и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

Сщ7eнникъ: И#сп0лнимъ вечeрнюю мlтву нaшу: И# прHчаz.

И# по возглaсэ стіхи6ры стіх0вны, въ ни1хже глаг0лемъ настоsщыz стіхи2.

Стjхъ №: Къ тебЁ возвед0хъ џчи мои2, живyщему на нб7си2. СE ћкw џчи р†бъ въ рукY госп0дій свои1хъ, ћкw џчи рабhни въ рукY госпожи2 своеS: тaкw џчи нaши ко гDу бGу нaшему, д0ндеже ўщeдритъ ны2.

Стjхъ в7: Поми1луй нaсъ, гDи, поми1луй нaсъ, ћкw по мн0гу и3сп0лнихомсz ўничижeніz: наипaче нап0лнисz душA нaша поношeніz гобзyющихъ, и3 ўничижeніz г0рдыхъ.

Слaва, и3 нhнэ, бGор0диченъ.

Мlтва с™aгw сmмеHна бGопріи1мца:

Нhнэ tпущaеши рабA твоего2, вLко, по глаг0лу твоемY, съ ми1ромъ: ћкw ви1дэста џчи мои2 сп7сeніе твоE, є4же є3си2 ўгот0валъ пред8 лицeмъ всёхъ людeй, свётъ во tкровeніе kзhкwвъ, и3 слaву людeй твои1хъ ї}лz.

Трис™0е. По Џ§е нaшъ:

Тропaрь прилучи1вшагwсz прaздника, и3ли2 с™aгw, и3ли2 днE. Слaва, и3 нhнэ, бGор0диченъ: и3 tпyстъ.

Ѓще же є4сть м7-ца, и3ли2 и4нъ п0стъ, и3 Ґллилyіа пёто, глаг0ли тропари2 сі‰, во глaсъ д7:

Бцdе дв7о рaдуйсz, бlгодaтнаz мRjе, гDь съ тоб0ю: бlгословeна ты2 въ женaхъ, и3 бlгословeнъ пл0дъ чрeва твоегw2, ћкw сп7са родилA є3си2 дyшъ нaшихъ. Покл0нъ.

Слaва: Кrти1телю хrт0въ, всёхъ нaсъ помzни2, да и3збaвимсz t беззак0ній нaшихъ: тебё бо дадeсz бlгодaть моли1тисz за ны2. Покл0нъ.

И# нhнэ: Моли1те за ны2 с™jи ґпcли, с™jи вси2, да и3збaвимсz t бёдъ и3 скорбeй: вaсъ бо тє1плыz предстaтели ко сп7су стzжaхомъ. Покл0нъ.

Под8 твоE бlгоутр0біе прибэгaемъ бцdе, молє1ніz н†ша не прeзри во њбстоsніи, но t бёдъ и3збaви ны2 є3ди1на чcтаz, є3ди1на бlгословeннаz. Без8 покл0на.

ГDи поми1луй, м7.

Слaва, и3 нhнэ:

ЧCтнёйшую херув‡мъ:

И$менемъ гDнимъ бlгослови2, џтче.

Сщ7eнникъ: Сhй бlгословeнъ хrт0съ бGъ нaшъ, всегдA, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.

Вёдомо бyди, ћкw ў грeкwвъ сію2мlтву предстоsтель глаг0летъ:

Нбcный цRю2, вёру ўтверди2, kзhки ўкроти2, мjръ ўмири2, с™hй хрaмъ сeй (и3ли2 с™yю nби1тель сію2) д0брэ сохрани2: прeжде tшeдшыz nтцы2 и3 брaтію нaшу въ селeніихъ прaведныхъ ўчини2, и3 нaсъ въ покаsніи и3 и3сповёданіи пріими2, ћкw бlгjй и3 человэколю1бецъ.

Посeмъ покл0ны вели6кіz три2, глаг0люще въ себЁ на к0емждо покл0нэ мlтву прпdбнагw є3фрeма.

ГDи и3 вLко животA моегw2, дyхъ прaздности, ўнhніz, любоначaліz и3 праздносл0віz не дaждь ми2. Покл0нъ вели1кій.

Д¦ъ же цэломyдріz, смиреномyдріz, терпёніz и3 любвE дaруй ми2 рабY твоемY. Покл0нъ вели1кій.

Е$й гDи цRю2, дaруй ми2 зрёти мо‰ прегрэшє1ніz, и3 не њсуждaти брaта моегw2: ћкw бlгословeнъ є3си2 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. Покл0нъ вели1кій.

Тaже мaлыхъ покл0нwвъ в7i, глаг0люще себЁ втaй на кjйждо покл0нъ:

Б9е, њчи1сти мS грёшнаго.

И# пaки, скончaвъ покл0ны, глаг0лемъ мlтву всю2 вышепи1санную:

ГDи и3 вLко животA моегw2:

И# покл0нъ є3ди1нъ вели1кій.

Тaже, Трис™0е. И# покл0ны три2. И# по Џ§е нaшъ:

ГDи поми1луй, в7i.

Тaже мlтву:

Всес™az трbце, є3диносyщнаz держaво, нераздёльное цrтво, всёхъ бlги1хъ винA, бlговоли1 же и3 њ мнЁ грёшнэмъ, ўтверди2, вразуми2 сeрдце моE, и3 всю2 мою2 tими2 сквeрну. Просвэти2 мою2 мhсль, да вhну слaвлю, пою2 и3 покланsюсz, и3 глаг0лю: є3ди1нъ с™ъ, є3ди1нъ гDь, ї}съ хrт0съ, въ слaву бGа nц7A, ґми1нь.

Посeмъ:

Бyди и4мz гDне бlгословeно t нhнэ и3 до вёка. Три1жды.

И# покл0ны G. Слaва, и3 нhнэ: Тaже, pал0мъ lг:

Бlгословлю2 гDа на всsкое врeмz, вhну хвалA є3гw2 во ўстёхъ мои1хъ. Њ гDэ похвaлитсz душA моS: да ўслhшатъ кр0тцыи и3 возвеселsтсz. Возвели1чите гDа со мн0ю, и3 вознесeмъ и4мz є3гw2 вкyпэ. Взыскaхъ гDа, и3 ўслhша мS и3 t всёхъ скорбeй мои1хъ и3збaви мS. Приступи1те къ немY и3 просвэти1тесz, и3 ли1ца в†ша не постыдsтсz. Сeй ни1щій воззвA, и3 гDь ўслhша и5, и3 t всёхъ скорбeй є3гw2 сп7сE и5. Њполчи1тсz ѓгGлъ гDень w4крестъ боsщихсz є3гw2 и3 и3збaвитъ и5хъ. Вкуси1те и3 ви1дите, ћкw бlгъ гDь: бlжeнъ мyжъ, и4же ўповaетъ нaнь. Б0йтесz гDа, вси2 с™jи є3гw2, ћкw нёсть лишeніz боsщымсz є3гw2. Богaтіи њбнищaша и3 взалкaша: взыскaющіи же гDа не лишaтсz всsкагw блaга. Пріиди1те, ч†да, послyшайте менE, стрaху гDню научY вaсъ. Кт0 є3сть человёкъ хотsй жив0тъ, любsй дни6 ви1дэти блaги; Ўдержи2 љзhкъ тв0й t ѕлA и3 ўстнЁ твои2, є4же не глаг0лати льсти2. Ўклони1сz t ѕлA и3 сотвори2 блaго: взыщи2 ми1ра и3 пожени2 и5. Џчи гDни на првdныz, и3 ќши є3гw2 въ моли1тву и4хъ. Лицe же гDне на творsщыz ѕл†z, є4же потреби1ти t земли2 пaмzть и4хъ. Воззвaша првdніи, и3 гDь ўслhша и5хъ и3 t всёхъ скорбeй и4хъ и3збaви и5хъ. Бли1з8 гDь сокрушeнныхъ сeрдцемъ, и3 смирє1нныz дyхомъ сп7сeтъ. МнHги скHрби првdнымъ, и3 t всёхъ и4хъ и3збaвитъ | гDь. Храни1тъ гDь вс‰ кHсти и4хъ, ни є3ди1на t ни1хъ сокруши1тсz. Смeрть грёшникwвъ лютA, и3 ненави1дzщіи првdнаго прегрэшaтъ. И#збaвитъ гDь дyшы р†бъ свои1хъ, и3 не прегрэшaтъ вси2 ўповaющіи на него2.

И# pал0мъ рм7д:

Вознесy тz, б9е м0й, цRю2м0й, и3 бlгословлю2 и4мz твоE въ вёкъ и3 въ вёкъ вёка. На всsкъ дeнь бlгословлю1 тz, и3 восхвалю2 и4мz твоE въ вёкъ и3 въ вёкъ вёка. Вeлій гDь и3 хвaленъ ѕэлw2, и3 вели1чію є3гw2 нёсть концA. Р0дъ и3 р0дъ восхвaлzтъ дэлA тво‰ и3 си1лу твою2 возвэстsтъ: Великолёпіе слaвы с™hни твоеS возглаг0лютъ и3 чудесA тво‰ повёдzтъ: И# си1лу стрaшныхъ твои1хъ рекyтъ и3 вели1чіе твоE повёдzтъ: Пaмzть мн0жества бlгости твоеS tрhгнутъ и3 прaвдою твоeю возрaдуютсz. Щeдръ и3 млcтивъ гDь, долготерпэли1въ и3 многомлcтивъ. Бlгъ гDь всsчєскимъ, и3 щедрHты є3гw2 на всёхъ дёлэхъ є3гw2. Да и3сповёдzтсz тебЁ, гDи, вс‰ дэлA тво‰, и3 прпdбніи твои2 да бlгословsтъ тS: Слaву цrтвіz твоегw2 рекyтъ и3 си1лу твою2 возглаг0лютъ, Сказaти сыновHмъ человёчєскимъ си1лу твою2 и3 слaву великолёпіz цrтвіz твоегw2. Цrтво твоE цrтво всёхъ вэкHвъ, и3 вLчество твоE во всsкомъ р0дэ и3 р0дэ. Вёренъ гDь во всёхъ словесёхъ свои1хъ и3 прпdбенъ во всёхъ дёлэхъ свои1хъ. Ўтверждaетъ гDь вс‰ низпaдающыz и3 возставлsетъ вс‰ низвeржєнныz. Џчи всёхъ на тS ўповaютъ, и3 ты2 даeши и5мъ пи1щу во бlговрeменіи: Tверзaеши ты2 рyку твою2 и3 и3сполнsеши всsкое жив0тно бlговолeніz. Првdнъ гDь во всёхъ путeхъ свои1хъ и3 прпdбенъ во всёхъ дёлэхъ свои1хъ. Бли1з8 гDь всBмъ призывaющымъ є3го2, всBмъ призывaющымъ є3го2 во и4стинэ: В0лю боsщихсz є3гw2 сотвори1тъ, и3 моли1тву и4хъ ўслhшитъ, и3 сп7сeтъ |. Храни1тъ гDь вс‰ лю1бzщыz є3го2, и3 вс‰ грёшники потреби1тъ. ХвалY гDню возглаг0лютъ ўстA мо‰: и3 да бlгослови1тъ всsка пл0ть и4мz с™0е є3гw2 въ вёкъ и3 въ вёкъ вёка.

И# посeмъ:

Дост0йно є4сть:

Слaва, и3 нhнэ:

ГDи поми1луй, три1жды. Бlгослови2.

И# бывaетъ конeчный tпyстъ. Сі‰ же бывaютъ, є3гдA є4сть вели1кій п0стъ.

Ѓще же є4сть и4нъ п0стъ, и3 пёто Ґллилyіа, по покл0нэхъ, и3 трис™0мъ, и3 по возглaсэ:

Ћкw твоE є4сть цrтво:

ГDи поми1луй, в7i.

Слaва, и3 нhнэ:

И# пaки, ГDи поми1луй, три1жды. Бlгослови2.

И# tпyстъ.

Ѓще же є4сть БGъ гDь, по трис™0мъ tпусти1тельный тропaрь днE, и3 tпyстъ.

Ѓще же х0щеши, по концЁ вечeрни глаг0ли мlтву сію2 вели1кагw васjліа:

Бlгословeнъ є3си2 вLко вседержи1телю, просвэти1вый дeнь свётомъ с0лнечнымъ, и3 н0щь ўzсни1вый зарsми џгненными, є4же долготY днE прейти2 нaсъ спод0билъ є3си2, и3 прибли1житисz начaлwмъ н0щи: ўслhши молeніе нaше, и3 всёхъ людeй твои1хъ, и3 всёхъ нaсъ прости2 вHльнаz и3 невHльнаz согрэшє1ніz. Пріими2 вечє1рнzz н†ша молє1ніz, и3 низпосли2 мн0жество млcти твоеS, и3 щедр0тъ твои1хъ на достоsніе твоE: њстэни2 нaсъ с™hми твои1ми ѓгGлы: воwружи2 нaсъ nрyжіемъ прaвды: њгради2 нaсъ и4стиною твоeю: соблюди2 нaсъ си1лою твоeю: и3збaви нaсъ t всsкагw њбстоsніz, и3 всsкагw навёта сопроти1внагw. Подaждь же нaмъ и3 настоsщій вeчеръ съ приходsщею н0щію совершeнъ, с™ъ, ми1ренъ, безгрёшенъ, безблaзненъ, безмечтaненъ, и3 вс‰ дни6 животA нaшегw. Мlтвами с™hz бцdы. И# всёхъ с™hхъ t вёка бlгоугоди1вшихъ, ґми1нь.

ЧCтнёйшую херув‡мъ:

И# бывaетъ tпyстъ.

Кожна перша Церковна Служба починається повним початком, як тут написано, а слідуючі за нею Служби починаються коротко: Після Благословен… Амінь.

Прийдіть, поклонімось…

Священик: Благословен Бог наш завжди, нині і по всяк час і на віки вічні.

Читець: Амінь. Слава Тобі, Боже наш, Слава Тобі.

Царю Небесний, Утішителю, Душе Істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе Добра і життя Подателю! Прийди і вселися в нас і очисти нас від усякого гріха і спаси, Милосердний, душі наші.

Ангельська пісня. Трисвяте

Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний. Помилуй нас. (3 р.).

Слава Отцю і Синові і Святому Духові і нині і по всяк час і на віки вічні. Амінь.

Молитва до Пресвятої Тройці

Пресвятая Тройце, помилуй нас! Господи, очисти гріхи наші, Владико, прости беззаконня наші, Святий, зглянься і сціли немочі наші Імені Твого ради.

Господи, помилуй. (3 р.). Слава… І нині…

Молитва Господня

Отче наш, що єси на Небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє. Нехай прийде Царство Твоє. Нехай буде воля Твоя, як на Небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні. І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. І не введи нас у спокусу. Але визволи нас від лукавого.

Свящ.: Бо Твоє єсть Царство і сила і слава Отця і Сина і Святого Духа, нині і по всяк час і на віки вічні.

Читець: Амінь. Господи, помилуй. (12 р.).

Прийдіть, поклонімось Цареві нашому Богу.

Прийдіть, поклонімось і припадім до Христа Царя, нашого Бога.

Прийдіть, поклонімось і припадім до Самого Христа Царя і Бога нашого.

Час 9-й (година дев’ята) стор. 67.

Після 9-го Часа Прийдіть поклонімось… і Псалом 103. Якщо ж 9-го Часа не читають, то початок повний, як показано вище. Прийдіть, поклонімось… І Псалом

Псалом 103. (104)

Псалом Давида про створення світу.

¹ Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти дивно Великий. В славу й красу одігся єси.
² Ти одягнувся світлом, як одежею, розпістер небо, як шатро.
³ Ти поставив над водами Оселі Свої, хмари — колісниці Твої, ходиш на крилах вітру.
⁴ Ти твориш Ангелами Своїми духів, і слугами Своїми — палючий вогонь.
⁵ Ти поставив землю на твердій основі її, і не захитається вона по віки.
⁶ Безоднею, як шатою обгорнув Ти її. На горах стояти води.
⁷ Від наказу Твого вони біжать. Від голосу грому Твого здрігаються.
⁸ Підносяться на гори, сходять у долини, в місце, яке Ти призначив їм.
⁹ Ти межі поклав їм, яких не перейдуть і не повернуться, щоб покрити землю.
¹⁰ Ти з джерел посилаєш потоки; між горами течуть води.
¹¹ Вони напувають усіх звірин польових, дикі осли задовольняють спрагу свою.
¹² При них вітає небесне птаство; Серед скель лунає голос їх.
¹³ Ти напуваєш гори з височин Твоїх; плодами дій Твоїх насищається земля.
¹⁴ Ти вирощуєш траву для скотини, рослини й збіжжя на поживу людям, щоб здобували хліба від землі.
¹⁵ І вино, що веселить серце людини. І олію, що від неї повніє лице її. І хліб, що серце людині кріпить.
¹⁷ На них птаство мостить гнізда собі, гніздо орла вище за всіх.
¹⁸ Високі гори для оленів, скелі — захисток звіринам.
¹⁹ Ти створив місяць, щоб відзначав час. Сонце знає захід свій.
²⁰ Ти насуваєш темряву і настає ніч, тоді вилазить всі звірини лісові.
²¹ Рикають молоді леви, щоб здобути від Бога поживи собі.
²² Зійде сонце, вони вертаються і в логовищах своїх лигають.
²³ А чоловік виходить на діло своє, на працю свою аж до вечера.
²⁴ Які величні діла Твої, Господи! Все премудро створив Ти. Повна земля створінь Твоїх.
²⁵ Ось море велике, просторе, там плавають гади, яким немає числа, тварини малі й великі.
²⁶ Там кораблі пливуть, і кіти великі, що Ти створив їх вигравати в ньому.
²⁷ Всі вони від Тебе ждуть, щоб Ти дав їм поживи в час свій.
²⁸ Ти даєш їм, вони збірають; відкриєш руку Твою — всі добром насищаються.
²⁹ Сховаєш лице Твоє, вони затривожаться; відбереш дихання їх, вони повмирають і в порох повернуться.
³⁰ Пошлеш Духа Твого — знову створюються, і Ти оновляєш лице землі. Дивні діла Твої, Господи!
³¹ Нехай буде слава Господові навіки! Нехай радіє Господь творінням Своїм!
³² Він погляне на землю і вона трясеться, доторкнеться до гір, і з них дим підіймається.
³³ Славитиму Господа, поки й життя мого. Співатиму Богові моєму, доки й живу.
³⁴ Нехай буде люба Йому пісня моя, а я буду веселитися в Господі.
³⁵ Нехай щезнуть грішники з землі і беззаконників нехай не буде.
³⁶ Благослови, душе моя, Господа!
³⁷ Сонце знає захід свій. Ти насуваєш темряву і настає ніч.
³⁸ Які величні діла Твої, Господи! Все премудро створив Ти.

Слава… І нині…

Алилуя, Алилуя, Алилуя. Слава Тобі, Боже. (3 р.).

Ектенія велика (в служебнику).

Блажен муж, що не ходить на раду безбожних. Алилуя.

(3 р. на кожний стих).

Бо знає Господь путь праведних, а путь нечестивців погине.

Служіть Господеві зі страхом і радійте Йому з трепетом.

Блаженні всі, хто надіється на Нього.

Воскресни, Господи, і спаси мене, Боже мій.

Від Господа спасіння і над народом Твої благословення Твоє.

Слава… І нині… Алилуя…

Алилуя, Алилуя, Алилуя. Слава Тобі, Боже. (3 р.).

Ектенія мала

Стихи із 140-го Псалма. Співають на 8 гол., один за другим по черзі в неділях.

Господи, взиваю до Тебе — вислухай мене. Вислухай мене, Господи. Господи, взиваю до Тебе, вислухай мене. Зглянься на моління мої, коли я благаю Тебе. Вислухай мене, Господи.

Нехай піднесеться молитва моя, як пахощі кадильні перед Тобою. І піднесення рук моїх, як жертва вечірня. Вислухай мене, Господи.

Далі співають Стихи цього і 141-го Псалма на одній ноті поперемінно, потім Стихи до Стихир:

Псалом 140

³ Постав, Господи, охорону устам моїм, і огороди двері в устах моїх.
⁴ Не допусти серця мого до слів лукавих — виправдувати мої гріхи, разом з людьми, що роблять беззаконство, щоб не став я спільником пристрастей їх.
⁵ Нехай навчає мене праведник, це — милість, нехай і докоряє мені; олива ж (слів) грішника нехай не намастить голови моєї. І молитва моя проти злодіянь їх.
⁶ Пожерла земля коло камення суддів їх, слова ж мої лунають переможно.
⁷ Як скиба землі розметались вони по землі; розсипались кості їх над пеклом.
⁸ На Тебе ж, Господи, звернені очі мої; на Тебе надія моя, не відкинь душі моєї.
⁹ Охорони мене від сітки, що її поставили на мене, від тенет, що їх наставили беззаконні.
¹⁰ У сітку свою впадуть нечестивці, а я з Тобою її перейду.

Псалом 141. (142)

¹ Голосом моїм до Господа взивав я; Голосом моїм до Господа я молився.
² Розкажу Йому всі жалі мої, і журбу мою Йому сповіщу.
³ Коли знемогав у мені дух мій, Ти знав стежки мої. На дорозі, що я ходив, поставили сітку для мене.
⁴ Дивився я навкруги: ніхто не взнає мене; немає захисту і ніхто не дбає про душу мою.
⁵ Я до Тебе взивав, Господи, й казав: Ти — Надія моя і доля моя на землі живих.
⁶ 3глянь на молитву мою, бо я знесилений; спаси мене від гнобителів моїх, бо вони сильніші від мене.

Стихи до Стихир

На 10. Виведи з темниці душу мою, щоб я славив Ім’я Твоє.

Мене ждуть праведники поки явиш милість Твою мені.

На 8. Із глибини взиваю до Тебе, Господи. Господи, почуй голос мій.

Нехай будуть уха Твої уважні до голосу благання мого.

На 6. Коли на беззаконня наші зважатимеш, Господи — Господи, то хто встоїть? Та в Тебе змилування є. Ради Імені Твого надіюся на Тебе, Господи, надіється душа моя на Слово Твоє. Надіється душа моя на Господа.

На 4. Від раньої зорі до ночі, від раньої зорі нехай надіються люди на Господа.

Бо в Господа милість і могутнє в Нього визволення, Він визволить нас від усіх беззаконь наших.

Хваліть Господа всі народи, прославляйте Його всі люди. Бо велика милість Його над нами, і Істина Його перебуває вічно.

Тут Слава… І нині… І Догматик (в суботу) або Стихира перед Святом. І Малий вхід.

Вечірня пісня Св. Тройці, через Сина Божого Іс. Хр

Світе Тихий святої слави Безсмертного Отця Небесного. Святого, Блаженного — Ісусе Христе: Доживши до заходу сонця, бачивши світло вечірнє, славимо Отця, Сина і Святого Духа Бога. Достоно (?) є повсяк час вихваляти Тебе голосами побожними. Сину Божий, що життя даєш, тому-то й світ Тебе славить.

Прокимни вечірні на кожний день.

В суботу. Гол. 6

Господь царює, у величність одягнувся.

Стихи: Одягнувся Господь в силу і опоясався.

Він утвердив світ і не похитнеться.

Домові Твоєму, Господи, належить святість на вічні дні.

В неділю. Гол. 8

Нині благословляйте Господа всі слуги Господні.

Стих: Що стоїте в Домі Господнім, у дворах Бога нашого.

В понеділок. Гол. 4

Господь почує мене, коли я зватиму Його.

Стих: Коли взивав я, почув мене Бог правди моєї.

У вівторок. Гол. 1

Милість Твоя, Господи, провожатиме мене у всі дні життя мого.

Стих: Господь пасе мене і всім задовольняє мене.

В середу. Гол. 5

Боже, в Ім’я Твоє спаси мене і силою Твоїй суди мене.

Стих: Боже, вислухай молитву мою, почуй слова уст моїх.

В четвер. Гол. 6

Поміч моя від Господа, що створив небо і землю.

Стих: Звів я очі мої вгору, звідкіль прийде поміч моя.

В п’ятницю. Гол. 7

Боже, Заступник мій єси Ти, і милість Твоя зустріне мене. Стих: Спаси мене від ворогів моїх, Боже, і від тих, що повстають на мене, визволи мене.

(Тут Паремії перед святами).

Ектенія потрійна. (На буднях не буває).

Молитва Вечірні

Сподоби, Господи, в вечір цей від гріха вберегтися нам. Благословений Ти, Господи, Боже отців наших, і хвальне і прославлене Ім’я Твоє на віки. Амінь.

Нехай буде милість Твоя, Господи, над нами, бо ми надіємось на Тебе.

Благословений Ти, Господи, навчи мене заповітів Твоїх. Благословений Ти, Владико, врозуми мене заповітами Твоїми. Благословений Ти, Святий, просвіти мене заповітами Твоїми.

Господи, милість Твоя по вік, не зневаж діло рук Твоїх. Тобі належить хвала. Тобі належить співання. Тобі слава належить Отцю і Синові і Святому Духові. Нині і по всяк час і на віки вічні. Амінь.

Ектенія Прохальна. Перед Святами тут Стихири на Літії і Літія. Перед неділею і на будні тут Стихири на Стиховні.

У Піст до Стихир ці Стихи:

До Тебе, що живеш на Небі, звів я очі мої. Ось як очі до рук господарів їх, як очі рабині до рук господині, так очі наші до Господа Бога нашого аж доки помилує нас.

Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо надто ми наситилися зневаги. Над міру сповнена душа наша ганьби від ситих та зневаги від гордих.

Пісня прав. Симеона

Нині відпускаєш раба Твого, Владико, по слову Твоєму, заспокоєним, бо побачили очі мої спасіння Твоє, що Ти наготовив перед лицем усіх людей. Світло на просвіту народів і славу людей Твоїх — Ізраїля.

Святий Боже… по Отче наш… Амінь. Тропар.

Як нема благословення хлібів перед святом, то в суботу співають Тропар Богородиці 3-чі, гол. 4. Перед святами Тропар свята 3-чі.

Богородице Діво, радуйся, Благодатна Маріє, Господь з Тобою. Благословенна Ти між жонами і Благословенний Плід утроби Твоєї, бо Ти породила Спаса душ наших.

Якщо сама вечірня, то робимо закінчення:

Свящ.: Премудрість. Співають: Благослови.

Свящ.: Благословений Христос Бог наш завжди, нині і по всяк час і на віки вічні.

Співці: Амінь. Утверди, Боже, святу Православну Віру, Православних Християн на віки вічні.

Свящ.: Пресвятая Богородице, спаси нас.

Співці: Чеснішу від Херувимів і незрівняно славнішу від Серафимів, що без істління Бого Слово породила, Дійсну Богородицю Тебе величаємо.

Свящ.: Слава Тобі, Христе Боже, Надіє наша, Слава Тобі. Співці: Слава… І нині… Господи, помилуй. (3 р.). Благослови. Свящ.: (говорить Відпуст).

Якщо ж зразу Утреня, то після: Богородице Діво радуйся… Співають: Нехай буде Ім’я Господнє Благословенне… 3-чі. Свящ. Благословення Господнє на вас… і зразу Шестопсальми Утрені.

У В. Піст, крім п’ятниці й суботи, після: Отче наш.. Оці Тропарі на 1-ий монаший голос:

Богородице Діво, радуйся… (і поклін).

Слава…

Хрестителю Христовий, усіх нас спом’яни, щоб позбавитися нам беззаконня нашого, бо Тобі дана благодать молитися за нас. (поклін).

І нині…

Моліться за нас, свиті Апостоли і всі святі щоб позбавитися бід і скорбот, вас бо, як теплих заступників, ми маємо, (поклін).

Далі читаємо:

До Твого милосердя прибігаємо, Богородице. Моління нашого в скорботах не зневаж, а під лиха визволи нас — Єдина Чиста і Благословенна.

Господи, помилуй. (40 р.). Слава… І нині… Честнійшую… Іменем Господнім благослови, Отче.

Свящ.: Благословений Христос Бог наш… Амінь.

Молитва

Небесний Царю! Вірних людей Твоїх укріпи, народи заспокой, Віру утверди, світ утихомир, країну нашу добре збережи, спочилих батьків і братів наших в оселях праведних осели і нас у покаянні й сповіді прийми як Благий і Чоловіколюбець.

Молитва Св. Єфрема Сірина

Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, безнадійности, владолюбства та пустомовства не дай мені, (поклін).

Духа ж чистоти, смиренномудрія, терпіння та любови даруй мені рабові Твоєму, (поклін).

О, Господи Царю! Дай мені бачити мої гріхи і не осуджувати брата мого, бо Ти Благословений на віки вічні. Амінь.

Потім кажи тихо 12 раз: Боже, очисти мене грішного. (з малими поклонами). І знову молитву всю св. Єфрема і один поклін. Якщо не служать тепер же Повечірря, то зразу відпуст.