Пріиди1те, поклони1мсz: Покл0ны три2.

Б9е, во и4мz твоE сп7си1 мz, и3 въ си1лэ твоeй суди1 ми: б9е, ўслhши мlтву мою2, внуши2 глаг0лы ќстъ мои1хъ. Ћкw чyждіи востaша на мS, и3 крёпцыи взыскaша дyшу мою2, и3 не предложи1ша бGа пред8 соб0ю. Сe бо бGъ помогaетъ ми2, и3 гDь застyпникъ души2 моeй. Tврати1тъ ѕл†z врагHмъ мои6мъ, и4стиною твоeю потреби2 и5хъ. В0лею пожрY тебЁ, и3сповёмсz и4мени твоемY гDи, ћкw бlго. Ћкw t всsкіz печaли и3збaвилъ мS є3си2, и3 на враги2 мо‰ воззрЁ џко моE.

Внуши2 б9е мlтву мою2, и3 не прeзри молeніz моегw2. Вонми1 ми, и3 ўслhши мS: возскорбёхъ печaлію моeю, и3 смzт0хсz t глaса врaжіz и3 t стужeніz грёшнича. Ћкw ўклони1ша на мS беззак0ніе, и3 во гнёвэ враждовaху ми2. Сeрдце моE смzтeсz во мнЁ, и3 боsзнь смeрти нападE на мS. Стрaхъ и3 трeпетъ пріи1де на мS, и3 покрh мz тьмA. И# рёхъ: кто2 дaстъ ми2 крилЁ ћкw голуби1нэ, и3 полещY и3 почjю; СE ўдали1хсz бёгаz, и3 водвори1хсz въ пустhни. Чazхъ бGа, сп7сaющагw мS t малодyшіz и3 t бyри. Потопи2 гDи, и3 раздэли2 kзhки и4хъ, ћкw ви1дэхъ беззак0ніе, и3 прерэкaніе во грaдэ. Днeмъ и3 н0щію њбhдетъ и5 по стэнaмъ є3гw2: беззак0ніе и3 трyдъ посредЁ є3гw2, и3 непрaвда: и3 не њскудЁ t ст0гнъ є3гw2 ли1хва и3 лeсть. Ћкw ѓще бы врaгъ поноси1лъ ми2, претерпёлъ бhхъ u5бо: и3 ѓще бы ненави1дzй мS на мS велерёчевалъ, ўкрhлъ бhхъ сz t негw2. Тh же человёче равнодyшне, владhко м0й, и3 знaемый м0й: И$же кyпнw наслаждaлсz є3си2 со мн0ю брaшенъ, въ домY б9іи ходи1хомъ є3диномышлeніемъ. Да пріи1детъ же смeрть на нS, и3 да сни1дутъ во ѓдъ жи1ви: ћкw лукaвство въ жили1щахъ и4хъ, посредЁ и5хъ: Ѓзъ къ бGу воззвaхъ, и3 гDь ўслhша мS. Вeчеръ и3 заyтра и3 полyдне повёмъ, и3 возвэщY, и3 ўслhшитъ глaсъ м0й. И#збaвитъ ми1ромъ дyшу мою2 t приближaющихсz мнЁ: ћкw во мн0зэ бsху со мн0ю. Ўслhшитъ бGъ, и3 смири1тъ |, сhй прeжде вBкъ: нёсть бо и5мъ и3змэнeніz, ћкw не ўбоsшасz бGа. ПрострE рyку свою2 на воздаsніе, њскверни1ша завётъ є3гw2. Раздэли1шасz t гнёва лицA є3гw2, и3 прибли1жишасz сердцA и4хъ: ўмsкнуша словесA и4хъ пaче є3лeа, и3 т† сyть стрёлы. Возвeрзи на гDа печaль твою2, и3 т0й тS препитaетъ, не дaстъ въ вёкъ молвы2 прaведнику. Тh же б9е, низведeши | въ студенeцъ и3стлёніz. Мyжіе кровeй и3 льсти2 не преполовsтъ днeй свои1хъ: ѓзъ же гDи ўповaю на тS.

Живhй въ п0мощи вhшнzгw, въ кр0вэ бGа нбcнагw водвори1тсz. Речeтъ гDеви: застyпникъ м0й є3си2, и3 прибёжище моE, бGъ м0й, и3 ўповaю на него2. Ћкw т0й и3збaвитъ тS t сёти л0вчи, и3 t словесE мzтeжна. ПлещмA свои1ма њсэни1тъ тS, и3 под8 крилЁ є3гw2 надёешисz. Nрyжіемъ њбhдетъ тS и4стина є3гw2, не ўбои1шисz t стрaха нощнaгw, t стрэлы2 летsщіz во дни2, t вeщи во тьмЁ преходsщіz, t срsща и3 бёса полyденнагw. Падeтъ t страны2 твоеS тhсzща, и3 тьмA њдеснyю тебE, къ тебё же не прибли1житсz. Nбaче nчи1ма твои1ма см0триши, и3 воздаsніе грёшникwвъ ќзриши. Ћкw ты2 гDи, ўповaніе моE, вhшнzго положи1лъ є3си2 прибёжище твоE. Не пріи1детъ къ тебЁ ѕло2, и3 рaна не прибли1житсz тэлеси2 твоемY. Ћкw ѓгGлwмъ свои6мъ заповёсть њ тебЁ, сохрани1ти тS во всёхъ путeхъ твои1хъ. На рукaхъ в0змутъ тS, да не когдA преткнeши њ кaмень н0гу твою2. На ѓспіда и3 васілjска настyпиши, и3 поперeши львA и3 ѕмjz. Ћкw на мS ўповA, и3 и3збaвлю и5: покрhю и5, ћкw познA и4мz моE: Воззовeтъ ко мнЁ, и3 ўслhшу є3го2: съ ни1мъ є4смь въ ск0рби, и3змY є3го2: и3 прослaвлю є3го2: Долгот0ю днeй и3сп0лню є3го2, и3 kвлю2 є3мY сп7сeніе моE.

Слaва, и3 нhнэ:

Ґллилyіа, ґллилyіа, ґллилyіа, слaва тебЁ б9е. Три1жды.

ГDи поми1луй, три1жды.

И# ѓще поeтсz, БGъ гDь, глаг0лемъ: Слaва, тропaрь днE.

Ѓще же ґллилyіа, глаг0лемъ настоsщій тропaрь, во глaсъ в7:

И$же въ шестhй дeнь же и3 чaсъ, на кrтЁ пригвождeй въ раи2 дерзновeнный ґдaмовъ грёхъ, и3 согрэшeній нaшихъ рукописaніе раздери2 хrтE б9е, и3 сп7си2 нaсъ.

Стjхъ №: Внуши2 б9е, мlтву мою2, и3 не прeзри молeніz моегw2.

Стjхъ в7: Ѓзъ къ бGу воззвaхъ и3 гDь ўслhша мS.

Слaва, и3 нhнэ, бGор0диченъ:

Ћкw не и4мамы дерзновeніz за премнHгіz грэхи2 нaшz, ты2 и4же t тебE р0ждшагосz моли2 бцdе дв7о: мн0гw бо м0жетъ молeніе м™рнее ко бlгосeрдію вLки. Не прeзри грёшныхъ мольбы6 всечcтаz, ћкw млcтивъ є4сть, и3 сп7сти2 могjй, и4же и3 страдaти њ нaсъ и3зв0ливый.

Ск0рw да предварsтъ ны2 щедрHты тво‰ гDи, ћкw њбнищaхомъ ѕэлw2: помози2 нaмъ б9е сп7се нaшъ, слaвы рaди и4мене твоегw2 гDи, и3збaви нaсъ, и3 њчи1сти грэхи2 нaшz, и4мене рaди твоегw2.

Трис™0е. По Џ§е нaшъ:

Кондaкъ днE с™aгw. Ѓще п0стъ, глаг0лемъ тропари2 сі‰, во глaсъ в7:

Сп7сeніе содёлалъ є3си2 посредЁ земли2 хrтE б9е, на кrтЁ пречи1стэи рyцэ твои2 простeрлъ є3си2, собирaz вс‰ kзhки зовyщыz: гDи, слaва тебЁ.

Слaва: Пречи1стому w4бразу твоемY покланsемсz бlгjй, просsще прощeніz прегрэшeній нaшихъ, хrтE б9е: в0лею бо бlговоли1лъ є3си2 пл0тію взhти на кrтъ, да и3збaвиши, ±же создaлъ є3си2, t раб0ты врaжіz. Тёмъ бlгодaрственнw вопіeмъ ти2: рaдости и3сп0лнилъ є3си2 вс‰, сп7се нaшъ, пришeдый сп7сти2 мjръ.

И# нhнэ: Млcрдіz сyщи и3ст0чникъ, млcти спод0би нaсъ бцdе, при1зри на лю1ди согрэши1вшыz, kви2 ћкw при1снw си1лу твою2: на тs бо ўповaюще, рaдуйсz, вопіeмъ ти2, ћкоже и3ногдA гавріи1лъ, безпл0тныхъ ґрхістрати1гъ.

Сeй глаг0летсz въ понедёльникъ, во вт0рникъ и3 четверт0къ. Послёдующій же глаг0летсz въ срeду и3 пzт0къ, вмёстw: Млcрдіz сyщи:

Глaсъ в7, кrтобGор0диченъ:

Препрослaвлена є3си2 бцdе дв7о, поeмъ тS: кrт0мъ бо сн7а твоегw2 низложи1сz ѓдъ, и3 смeрть ўмертви1сz, ўмерщвлeнніи востaхомъ, и3 животA спод0бихомсz, рaй воспріsхомъ дрeвнее наслаждeніе. Тёмъ бlгодарsще, славосл0вимъ ћкw держaвнаго хrтA бGа нaшего, и3 є3ди1наго многомлcтиваго.

ГDи поми1луй, м7.

И$же на всsкое врeмz, и3 на всsкій чaсъ, на нб7си2 и3 на земли2 покланsемый и3 слaвимый, хrтE б9е, долготерпэли1ве, многомлcтиве, многобlгоутр0бне, и4же прaвєдныz любsй, и3 грBшныz ми1луzй, и4же вс‰ зовhй ко сп7сeнію њбэщ†ніz рaди бyдущихъ бл†гъ. Сaмъ гDи, пріими2 и3 нaшz въ чaсъ сeй мlтвы, и3 и3спрaви жив0тъ нaшъ къ зaповэдемъ твои6мъ: дyшы нaшz њсвzти2, тэлесA њчи1сти, помышлє1ніz и3спрaви, мы6сли њчи1сти, и3 и3збaви нaсъ t всsкіz ск0рби, ѕHлъ и3 болёзней: њгради2 нaсъ с™hми твои1ми ѓгGлы, да њполчeніемъ и4хъ соблюдaеми и3 наставлsеми, дости1гнемъ въ соединeніе вёры, и3 въ рaзумъ непристyпныz твоеS слaвы: ћкw бlгословeнъ є3си2 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

Посeмъ: ГDи поми1луй, три1жды.

Слaва, и3 нhнэ:

ЧCтнёйшую херув‡мъ:

И$менемъ гDнимъ бlгослови2, џтче.

Сщ7eнникъ: Мlтвами с™hхъ nтє1цъ нaшихъ, гDи ї}се хrтE б9е нaшъ, поми1луй нaсъ.

И# покл0ны, ћкw речeсz, ѓще є4сть п0стъ. Тaже мlтва с™aгw вели1кагw васjліа:

Б9е и3 гDи си1лъ, и3 всеS твaри содётелю, и4же за млcрдіе безприклaдныz млcти твоеS, є3динор0днаго сн7а твоего2, гDа нaшего ї}са хrтA, низпослaвый на сп7сeніе р0да нaшегw, и3 чcтнhмъ є3гw2 кrт0мъ рукописaніе грBхъ нaшихъ растерзaвый, и3 побэди1вый тёмъ нач†ла и3 вл†сти тьмы2: сaмъ вLко чlвэколю1бче, пріими2 и3 нaсъ грёшныхъ бlгодaрствєнныz сі‰ и3 молє1бныz мlтвы, и3 и3збaви нaсъ t всsкагw всегуби1тельнагw и3 мрaчнагw прегрэшeніz, и3 всёхъ њѕл0бити нaсъ и4щущихъ, ви1димыхъ и3 неви1димыхъ вр†гъ. Пригвозди2 стрaху твоемY плHти нaшz, и3 не ўклони2 сердeцъ нaшихъ въ словесA и3ли2 помышлє1ніz лукaвствіz: но люб0вію твоeю ўzзви2 дyшы нaшz, да къ тебЁ всегдA взирaюще, и3 є4же t тебE свётомъ наставлsеми, тебE непристyпнаго и3 присносyщнаго зрsще свёта, непрестaнное тебЁ и3сповёданіе и3 бlгодарeніе возсылaемъ, безначaльному nц7Y со є3динор0днымъ твои1мъ сн7омъ, и3 всес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

И# ѓще ќбw БGъ гDь пёто є4сть, и3з8wбрази1тєльнаz глаг0лемъ здЁ. Ѓще же ґллилyіа, глаг0ли | по девsтомъ часЁ, ґ девsтый чaсъ по шест0мъ начинaетсz си1це:

С™hй б9е: По Џ§е нaшъ:

ГDи поми1луй, в7i.

Слaва, и3 нhнэ:

Пріиди1те, поклони1мсz: три1жды.

И# pалмы2, и3 прHчаz.

Вёдомо бyди, ћкw во с™ёй горЁ ґfHнской, и3 въ пр0чихъ монастырёхъ, въ часёхъ глаг0лютъ всегдA вмёстw кондакA предпи6санныz тропари2 на рzдY, си1рэчь: Бlгословeнъ є3си2, хrтE б9е нaшъ: и3 прHчаz.

Ґ кондaкъ глаг0лютъ т0кмw на и3з8wбрази1тельныхъ, кромЁ вLчнихъ прaздникwвъ и3 с™hхъ, є3гдA пётъ полmелeй и3 вели1кое славосл0віе: тогдa бо глаг0летсz вездЁ кондaкъ.

Прийдіть, поклонімось… (тричі).

Псалом 53

Боже, в ім’я Твоє спаси мене і силою Твоєю допоможи мені. Боже, почуй молитву мою і вислухай слова уст моїх. Бо чужі повстали на мене, і сильні шукають душі моєї, і не мають вони Бога перед собою. Та ось Бог помагає мені, і Господь підкріпляє душу мою. Він відплатить за зло ворогам моїм. Істиною Твоєю, Боже, Ти погубиш їх. Від серця принесу жертву Тобі і прославлю ім’я Твоє, бо воно благе. Бо Ти визволив мене від усякої скорботи, і на ворогів моїх сміливо дивиться око моє.

Псалом 54

Вислухай, Боже, молитву мою і не зневаж благання мого. Прихилися і вислухай мене, я плачу від туги моєї. І тривожуся від голосу ворожого і від утисків нечестивців. Бо вони чинять мені беззаконня й у гніві ворогують проти мене. Серце моє стривожилося в мені, смертельні страхіття напали на мене. Страх і трепет прийшли на мене, і жах огорнув мене. І я сказав: хто дав би мені крила, як у голуба, я б полетів та відпочив би. Полетів би якнайдалі, став би жити в пустелі, ждучи Бога, щоб спас мене від слабкодухості і від бурі. Розбий, Господи, і роз’єднай змову їхню, бо беззаконня та ворожнечу бачу я в місті. Вдень і вночі вони обходять його по мурах його, а усередині його — беззаконня та кривда. І не зникають з вулиць його насильство і зрада. Та якби це ворог ганьбив мене, я стерпів би, або якби це ненависник мій величався наді мною, я не зважав би на нього. Але ти, чоловіче — однодумцю мій, приятелю і друже мій, з яким ми щиро сходилися і до дому Божого разом ходили! Нехай загибель прийде на них, бо лукавство в оселях їхніх посеред них. Я ж до Бога взиваю, і Господь почує мене. Увечері, і вранці, і опівдні буду благати й молити, і Він почує голос мій. Він визволить миром душу мою від напасників моїх, бо їх багато в мене. Почує мене Бог, і упокорить їх Той, Хто перебуває вічно, бо нема в них каяття, і не бояться вони Бога. Підіймають руки свої на невинних і оскверняють завіт Його. Уста їх масніші від масла, а в серці їх злоба. Масні, як олива, слова їх, але то гострі стріли. Покладайся на Господа у скорботах твоїх, і Він підтримає тебе. Ніколи не дасть Він упасти праведникові. Ти, Боже, кинеш їх у яму погибелі. Кровожерні й підступні не доживуть і до половини віку свого. Я ж, Господи, уповаю на Тебе.

Псалом 90

Хто живе під охороною Всевишнього, той під покровом Бога Небесного оселиться. Каже він до Господа: «Ти Пристановище і Захист мій, Бог мій, і я уповаю на Нього». Він спасе тебе від сіті ловця і від пошесті згубної. Плечима Своїми Він захистить тебе, і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш. Обороною тобі буде правда Його. Не побоїшся страху вночі, ані стріли, що летить удень. Ані пошесті, що ходить у темряві, ані напасті духа зла опівдні. Впаде біля тебе тисяча, і десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться. Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними бачити. Бо ти сказав: «Господь — надія моя», і Всевишнього ти обрав за оборонця собі. Отже, не прийде до тебе лихо, і пошесть не наблизиться до оселі твоєї. Бо Він ангелам Своїм звелить, щоб охороняли тебе на всіх путях твоїх. На руках вони понесуть тебе, щоб нога твоя не спіткнулася об камінь. На гаспида й василиска ти наступатимеш і потопчеш лева й змія. Бо каже Господь: «За те, що він поклав надію на Мене, Я визволю його і захищу його, бо він знає ім’я Моє. Буде кликати Мене, Я почую його; буду з ним у скорботі, визволю його і прославлю його. Довгим життям обдарую його і дам йому спасіння Моє».

Слава: і нині.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (тричі).

Господи, помилуй (тричі).

Якщо співається Бог Господь, то читається:

Слава… і тропар дня, свята або святому, а потім:

Інині…

Богородичний:

Через превеликі гріхи наші…

А коли Алилуя, то виголошуємо цей тропар шостого часу, глас 2:

Ти, що в шостий день же і годину на хресті розіп’яв Адамів гріх безрозсудний у раю, і гріхів наших рукописання розірви, Христе Боже, і спаси нас.

Стих: Вислухай, Боже, молитву мою і не зневаж моління мого.

Стих: До Бога взиваю, і Господь вислухає мене.

Слава: і нині.

Через превеликі гріхи наші сміливості не маємо, але Ти, Богородице Діво, благай Народженого від Тебе: бо багато може молитва Матері до благосердя Владики. Не відкинь благання грішних, Всечиста, бо Милостивий і спасти може Той, Хто й страждати за нас зволив. Скоро пошли нам щедроти Твої, Господи, бо зубожіли дуже ми. Поможи нам, Боже, Спасителю наш, задля слави імені Твого; Господи, визволи нас і очисти гріхи наші заради імені Твого.

Трисвяте. Пресвята Тройце. Отче наш.

Бо Твоє є Царство.

Читець: Амінь.

Потім кондак дня або святого.

А під час Великого посту читаємо ці тропарі на глас 2-й:

Спасіння вчинив Ти посеред землі, Христе Боже; на хресті простер Ти пречисті руки Твої, збираючи всі народи, що взивають: «Господи, слава Тобі».

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу.

Пречистому Твоєму образові поклоняємось, Благий, просячи прощення провин наших, Христе Боже, бо Ти з волі Своєї тілом зійшов на хрест, щоб визволити створених Тобою з ворожої неволі. Тому вдячно співаємо Тобі: Ти радістю наповнив усе, Спасе наш, прийшовши спасти світ.

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Богородице, Ти є джерело милосердя! Сподоби і нас Твоєї милості, зглянься на грішних людей, покажи, як завжди, силу Твою, на Тебе-бо надію покладаючи, співаємо Тобі: «Радуйся», як колись Гавриїл, безтілесних Архистратиг.

Останній тропар читаємо в понеділок, вівторок і четвер.

А в середу та п’ятницю замість: Богородице, Ти єси джерело милосердя…читається цей хрестобогородичний, глас 2-й:

Препрославлена Ти, Богородице Діво, в піснях славимо Тебе: хрестом бо Сина Твого зруйновано пекло, і смерть умертвлено; ми, умертвлені, встали й життя сподобилися; рай — давню насолоду — здобули. Тому, дякуючи, прославляємо Христа Бога, як Могутнього й Єдиного Многомилостивого.

Господи, помилуй (40 разів). І цю молитву:

Ти, що кожного часу й кожної години на небі й на землі поклоняємий і славимий, Христе Боже, Довготерпеливий, Многомилостивий і Премилосердний, що праведників любиш і грішників милуєш, що всіх кличеш до спасіння обітницею прийдешніх благ. Прийми, Господи, в цю годину й наші молитви, і направ життя наше до заповідей Твоїх. Душі наші освяти, тіла очисти, помисли направ, думки очисти, і визволи нас від усякої скорботи, біди й страждання. Оточи нас святими Твоїми ангелами, щоб ми, бережені і проваджені ними, прийшли до єдності віри й до пізнання неприступної Твоєї слави, бо Ти благословенний на віки віків. Амінь.

Господи, помилуй (тричі).

Слава: і нині.

Чеснішу від Херувимів і незрівнянно славнішу від Серафимів, що без істління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.

Іменем Господнім благослови, отче.

Священик: Молитвами святих отців наших, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас.

Якщо є Великий піст, священик виголошує молитву святого Єфрема Сиріна з поклонами, як указано:

Господи і Владико життя мого, духа лінивства, безнадійності, владолюбства й марнослів’я не дай мені (земний поклін).

Дух же доброчесності, смиренномудрості, терпіння й любові даруй мені, рабу Твоєму (земний поклін).

Так, Господи Царю, даруй мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого, бо Ти благословенний на віки віків. Амінь. (земний поклін).

Після нього 12 малих (поясних) поклонів, молячись:

Боже, очистимене грішного і помилуй мене.

Після цього всю молитву:

Господи і Владико життя мого…

І великий поклін.

Молитва Василія Великого:

Боже й Господи Сил і всього творіння Сотворителю! Ти з милосердя і незрівнянної милості Твоєї послав на спасіння роду нашого Єдинородного Сина Твого, Господа нашого Ісуса Христа, і чесним Його хрестом рукописання гріхів наших розірвав і переміг ним начало й владу темряви. Сам, Владико Чоловіколюбче, прийми й від нас грішних ці вдячні та благальні молитви, і визволи нас від усякого всезгубного й темного гріха, і від усіх видимих і невидимих ворогів, що бажають вчинити нам зло. Пригвізди до страху Твого тіла наші й не допусти сердець наших до слів або помислів лукавих, але любов’ю Твоєю пройми душі наші, щоб повсякчас на Тебе дивлячись і світлом Твоїм просвітлені, бачачи Тебе, неприступне й вічне Світло, ми безперестанно Тобі похвалу й подяку возсилали — Безпочатковому Отцеві з Єдинородним Твоїм Сином і Всесвятим, і Благим, і Животворчим Твоїм Духом нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Після цього, якщо співалося Бог Господь, одразу починаємо зображальні. А якщо було Алилуя, по зображальні читаємо після часу 9-го, а час 9-й після часу 6-го починається так:

Трисвяте. Отче наш.

Бо Твоє є Царство.

Господи, помилуй (12 разів).

Слава: і нині.

Прийдіть, поклонімось… (тричі), псалми та інше.

Кінець шостого часу