Глаг0летъ сщ7eнникъ: Бlгословeнъ бGъ нaшъ:

И# начинaютъ брaтіz:

Слaва тебЁ б9е нaшъ, слaва тебЁ.

ЦRю2 нбcный: Трис™0е. Прес™az трbце: Џ§е нaшъ.

ГDи поми1луй, в7i.

Пріиди1те поклони1мсz: три1жды.

И# ѓбіе, ѓще є4сть пeрваz седми1ца вели1кіz четыредесsтницы, начинaемъ:

Б9е, въ п0мощь мою2 вонми2: И# и3сп0лнившусz семY, поeмъ вели1кій канHнъ.

Ѓще же ни2, начинaемъ си1це:

ВнегдA призвaти ми2, ўслhша мS бGъ прaвды моеS: въ ск0рби распространи1лъ мS є3си2. Ўщeдри мS, и3 ўслhши мlтву мою2. Сhнове человёчестіи, док0лэ тzжкосeрдіи; вскyю лю1бите суетY, и3 и4щете лжи2; И# ўвёдите, ћкw ўдиви2 гDь прпdбнаго своего2: гDь ўслhшитъ мS, внегдA воззвaти ми2 къ немY. Гнёвайтесz, и3 не согрэшaйте: ±же глаг0лете въ сердцaхъ вaшихъ, на л0жахъ вaшихъ ўмили1тесz. Пожри1те жeртву прaвды, и3 ўповaйте на гDа. МнHзи глаг0лютъ: кто2 kви1тъ нaмъ бlг†z; знaменасz на нaсъ свётъ лицA твоегw2, гDи. Дaлъ є3си2 весeліе въ сeрдцэ моeмъ, t плодA пшени1цы, вінA и3 є3лeа своегw2 ўмн0жишасz. Въ ми1рэ вкyпэ ўснY и3 почjю: ћкw ты2 гDи, є3ди1наго на ўповaніи всели1лъ мS є3си2.

ГDи, да не ћростію твоeю њбличи1ши менE, нижE гнёвомъ твои1мъ накaжеши менE. Поми1луй мS гDи, ћкw нeмощенъ є4смь: и3сцэли1 мz гDи, ћкw смzт0шасz кHсти мо‰. И# душA моS смzтeсz ѕэлw2: и3 ты2 гDи, док0лэ; Њбрати1сz гDи, и3збaви дyшу мою2, сп7си1 мz рaди млcти твоеS: Ћкw нёсть въ смeрти поминazй тебE, во ѓдэ же кто2 и3сповёстсz тебЁ; Ўтруди1хсz воздыхaніемъ мои1мъ, и3змhю на всsку н0щь л0же моE, слезaми мои1ми постeлю мою2 њмочY. Смzтeсz t ћрости џко моE, њбетшaхъ во всёхъ вразёхъ мои1хъ. Tступи1те t менE вси2 дёлающіи беззак0ніе, ћкw ўслhша гDь глaсъ плaча моегw2. Ўслhша гDь молeніе моE, гDь мlтву мою2 пріsтъ. Да постыдsтсz, и3 смzтyтсz вси2 врази2 мои2: да возвратsтсz, и3 ўстыдsтсz ѕэлw2 вск0рэ.

Док0лэ, гDи, забyдеши мS до концA; док0лэ tвращaеши лицE твоE t менE; Док0лэ положY совёты въ души2 моeй, болBзни въ сeрдцэ моeмъ дeнь и3 н0щь; Док0лэ вознесeтсz врaгъ м0й на мS; При1зри, ўслhши мS гDи б9е м0й, просвэти2 џчи мои2, да не когдA ўснY въ смeрть. Да не когдA речeтъ врaгъ м0й: ўкрэпи1хсz на него2. Стужaющіи ми2 возрaдуютсz, ѓще подви1жусz. Ѓзъ же на млcть твою2 ўповaхъ: возрaдуетсz сeрдце моE њ сп7сeніи твоeмъ. Воспою2 гDеви бlгодёzвшему мнЁ, и3 пою2 и4мени гDа вhшнzгw. При1зри, ўслhши мS гDи б9е м0й, просвэти2 џчи мои2, да не когдA ўснY въ смeрть: Да не когдA речeтъ врaгъ м0й: ўкрэпи1хсz на него2.

Слaва, и3 нhнэ:

Ґллилyіа, ґллилyіа, ґллилyіа, слaва тебЁ б9е. Три1жды. И# покл0ны G.

ГDи поми1луй, три1жды.

Слaва и3 нhнэ:

Къ тебЁ гDи, воздвиг0хъ дyшу мою2, б9е м0й на тS ўповaхъ, да не постыжyсz во вёкъ, нижE да посмэю1тъ ми сz врази2 мои2: И$бо вси2 терпsщіи тS, не постыдsтсz. Да постыдsтсz беззак0ннующіи вотщE. Пути6 тво‰ гDи, скажи1 ми, и3 стезsмъ твои6мъ научи1 мz. Настaви мS на и4стину твою2, и3 научи1 мz: ћкw ты2 є3си2 бGъ сп7съ м0й, и3 тебE терпёхъ вeсь дeнь. Помzни2 щедрHты тво‰ гDи, и3 млcти тво‰, ћкw t вёка сyть. ГрBхъ ю4ности моеS, и3 невёдэніz моегw2 не помzни2, по млcти твоeй помzни1 мz ты2, рaди бlгости твоеS гDи. Бlгъ и3 прaвъ гDь, сегw2 рaди законоположи1тъ согрэшaющымъ на пути2. Настaвитъ крHткіz на сyдъ, научи1тъ крHткіz путє1мъ свои6мъ. Вси2 путіE гDни млcть и3 и4стина, взыскaющымъ завёта є3гw2 и3 свидёніz є3гw2. Рaди и4мене твоегw2 гDи, и3 њчи1сти грёхъ м0й, мн0гъ бо є4сть. Кт0 є3сть человёкъ боsйсz гDа; законоположи1тъ є3мY на пути2, є3г0же и3зв0ли. ДушA є3гw2 во бlги1хъ водвори1тсz, и3 сёмz є3гw2 наслёдитъ зeмлю. Держaва гDь боsщихсz є3гw2, и3 завётъ є3гw2 kви1тъ и5мъ. Џчи мои2 вhну ко гDу, ћкw т0й и3ст0ргнетъ t сёти н0зэ мои2. При1зри на мS, и3 поми1луй мS, ћкw є3динор0дъ и3 ни1щъ є4смь ѓзъ. СкHрби сeрдца моегw2 ўмн0жишасz, t нyждъ мои1хъ и3зведи1 мz. Ви1ждь смирeніе моE и3 трyдъ м0й, и3 њстaви вс‰ грэхи2 мо‰. Ви1ждь враги2 мо‰, ћкw ўмн0жишасz, и3 ненавидёніемъ непрaведнымъ возненави1дэша мS. Сохрани2 дyшу мою2, и3 и3збaви мS, да не постыжyсz, ћкw ўповaхъ на тS. Неѕл0бивіи и3 прaвіи прилэплsхусz мнЁ, ћкw потерпёхъ тS гDи. И#збaви б9е, ї}лz t всёхъ скорбeй є3гw2.

На тS гDи ўповaхъ, да не постыжyсz во вёкъ, прaвдою твоeю и3збaви мS, и3 и3зми1 мz. Приклони2 ко мнЁ ќхо твоE, ўскори2 и3з8sти мS. Бyди ми2 въ бGа защи1тителz, и3 въ д0мъ прибёжища, є4же сп7сти1 мz. Ћкw держaва моS, и3 прибёжище моE є3си2 ты2: и3 и4мене твоегw2 рaди настaвиши мS, и3 препитaеши мS. И#зведeши мS t сёти сеS, ю4же скрhша ми2: ћкw ты2 є3си2 защи1титель м0й гDи. Въ рyцэ твои2 предложY дyхъ м0й: и3збaвилъ мS є3си2 гDи б9е и4стины. Возненави1дэлъ є3си2 хранsщыz суеты2 вотщE: ѓзъ же на гDа ўповaхъ. Возрaдуюсz и3 возвеселю1сz њ млcти твоeй, ћкw призрёлъ є3си2 на смирeніе моE, спaслъ є3си2 t нyждъ дyшу мою2. И# нёси менE затвори1лъ въ рукaхъ врaжіихъ, постaвилъ є3си2 на прострaннэ н0зэ мои2. Поми1луй мS гDи, ћкw скорблю2, смzтeсz ћростію џко моE, душA моS и3 ўтр0ба моS. Ћкw и3счезE въ болёзни жив0тъ м0й, и3 лBта мо‰ въ воздыхaніихъ: и3знем0же нищет0ю крёпость моS, и3 кHсти мо‰ смzт0шасz. T всёхъ вр†гъ мои1хъ бhхъ поношeніе, и3 сосёдwмъ мои6мъ ѕэлw2, и3 стрaхъ знaємымъ мои6мъ: ви1дzщіи мS в0нъ бэжaша t менE. Забвeнъ бhхъ ћкw мeртвъ t сeрдца, бhхъ ћкw сосyдъ погублeнъ. Ћкw слhшахъ гаждeніе мн0гихъ живyщихъ џкрестъ: внегдA собрaтисz и5мъ вкyпэ на мS, пріsти дyшу мою2 совэщaша. Ѓзъ же на тS гDи ўповaхъ, рёхъ: ты2 є3си2 бGъ м0й. Въ рукY твоє1ю жрeбіи мои2, и3збaви мS и3з8 руки2 вр†гъ мои1хъ, и3 t гонsщихъ мS. Просвэти2 лицE твоE на рабA твоего2, сп7си1 мz млcтію твоeю. ГDи, да не постыжyсz, ћкw призвaхъ тS, да постыдsтсz нечести1віи, и3 сни1дутъ во ѓдъ. Нёмы да бyдутъ ўстны2 льсти6выz, глаг0лющыz на прaведнаго беззак0ніе, гордhнею и3 ўничижeніемъ. К0ль мн0гое мн0жество бlгости твоеS гDи, ю4же скрhлъ є3си2 боsщымсz тебE, содёлалъ є3си2 ўповaющымъ на тS, пред8 сhны человёческими. Скрhеши и5хъ въ тaйнэ лицA твоегw2 t мzтeжа человёческа: покрhеши и5хъ въ кр0вэ t прерэкaніz kзы6къ. Бlгословeнъ гDь, ћкw ўдиви2 млcть свою2 во грaдэ њграждeніz. Ѓзъ же рёхъ во и3зступлeніи моeмъ, tвeрженъ є4смь t лицA џчію твоeю: сегw2 рaди ўслhшалъ є3си2 глaсъ мlтвы моеS, внегдA воззвaхъ къ тебЁ. Возлюби1те гDа вси2 прпdбніи є3гw2, ћкw и4стины взыскaетъ гDь и3 воздаeтъ и3зли1ше творsщымъ гордhню. Мужaйтесz, и3 да крэпи1тсz сeрдце вaше, вси2 ўповaющіи на гDа.

Живhй въ п0мощи вhшнzгw, въ кр0вэ бGа нбcнагw водвори1тсz. Речeтъ гDеви: застyпникъ м0й є3си2, и3 прибёжище моE, бGъ м0й, и3 ўповaю на него2. Ћкw т0й и3збaвитъ тS t сёти л0вчи, и3 t словесE мzтeжна. ПлещмA свои1ма њсэни1тъ тS, и3 под8 крилЁ є3гw2 надёешисz. Nрyжіемъ њбhдетъ тS и4стина є3гw2, не ўбои1шисz t стрaха нощнaгw, t стрэлы2 летsщіz во дни2, t вeщи во тьмЁ преходsщіz, t срsща и3 бёса полyденнагw. Падeтъ t страны2 твоеS тhсzща, и3 тьмA њдеснyю тебE, къ тебё же не прибли1житсz. Nбaче nчи1ма твои1ма см0триши, и3 воздаsніе грёшникwвъ ќзриши. Ћкw ты2 гDи, ўповaніе моE, вhшнzго положи1лъ є3си2 прибёжище твоE. Не пріи1детъ къ тебЁ ѕло2, и3 рaна не прибли1житсz тэлеси2 твоемY. Ћкw ѓгGлwмъ свои6мъ заповёсть њ тебЁ, сохрани1ти тS во всёхъ путeхъ твои1хъ. На рукaхъ в0змутъ тS, да не когдA преткнeши њ кaмень н0гу твою2. На ѓспіда и3 васілjска настyпиши, и3 поперeши львA и3 ѕмjz. Ћкw на мS ўповA, и3 и3збaвлю и5: покрhю и5, ћкw познA и4мz моE: Воззовeтъ ко мнЁ, и3 ўслhшу є3го2: съ ни1мъ є4смь въ ск0рби, и3змY є3го2: и3 прослaвлю є3го2: Долгот0ю днeй и3сп0лню є3го2, и3 kвлю2 є3мY сп7сeніе моE.

Слaва, и3 нhнэ:

Ґллилyіа, ґллилyіа, ґллилyіа, слaва тебЁ б9е. Три1жды.

ГDи поми1луй, три1жды.

Слaва, и3 нhнэ:

Ѓще є4сть п0стъ, покл0ны три2. Тaже начинaемъ глаг0лати стіхи2 со сладкопёніемъ, не ск0рw, и3 вели1кимъ глaсомъ.

Пeрвый ли1къ: Съ нaми бGъ, разумёйте kзhцы, и3 покарsйтесz: Ћкw съ нaми бGъ.

Вторhй ли1къ: Съ нaми бGъ, разумёйте kзhцы, и3 покарsйтесz: Ћкw съ нaми бGъ.

Тaже по чи1ну кjйждо ли1къ св0й стjхъ.

Пeрвый ли1къ: Ўслhшите до послёднихъ земли2: Ћкw съ нaми бGъ.

Вторhй ли1къ: Могyщіи покарsйтесz: Ћкw съ нaми бGъ.

Ѓще бо пaки возм0жете, и3 пaки побэждeни бyдете: Ћкw съ нaми бGъ.

И# и4же ѓще совётъ совэщавaете, разори1тъ гDь: Ћкw съ нaми бGъ.

И# сл0во, є4же ѓще возглаг0лете, не пребyдетъ въ вaсъ: Ћкw съ нaми бGъ.

Стрaха же вaшегw не ўбои1мсz, нижE смути1мсz: Ћкw съ нaми бGъ.

ГDа же бGа нaшего того2 њс™и1мъ, и3 т0й бyдетъ нaмъ въ стрaхъ: Ћкw съ нaми бGъ.

И# ѓще на него2 надёzсz бyду, бyдетъ мнЁ во њсщ7eніе: Ћкw съ нaми бGъ.

И# ўповaz бyду на него2, и3 спасyсz и4мъ: Ћкw съ нaми бGъ.

СE ѓзъ и3 дёти, ±же ми2 дадE бGъ: Ћкw съ нaми бGъ.

Лю1діе ходsщіи во тьмЁ, ви1дэша свётъ вeлій: Ћкw съ нaми бGъ.

Живyщіи во странЁ и3 сёни смeртнэй, свётъ возсіsетъ на вы2: Ћкw съ нaми бGъ.

Ћкw nтрочA роди1сz нaмъ, сн7ъ, и3 дадeсz нaмъ: Ћкw съ нaми бGъ.

Е#гHже начaльство бhсть на рaмэ є3гw2: Ћкw съ нaми бGъ.

И# ми1ра є3гw2 нёсть предёла: Ћкw съ нaми бGъ.

И# нарицaетсz и4мz є3гw2, вели1ка совёта ѓгGлъ: Ћкw съ нaми бGъ.

Чyденъ совётникъ: Ћкw съ нaми бGъ.

БGъ крёпокъ, власти1тель, начaльникъ ми1ра: Ћкw съ нaми бGъ.

Nц7ъ бyдущагw вёка: Ћкw съ нaми бGъ.

И#сп0лнившымъ же сz стіхHмъ, ћкw предречeсz, поeтсz:

Съ нaми бGъ, разумёйте kзhцы, и3 покарsйтесz: Ћкw съ нaми бGъ.

И# пaки є3ди1ницею t nбою2 ли6ку.

Слaва: Пeрвый ли1къ: Съ нaми бGъ:

И# нhнэ: Вторhй: Съ нaми бGъ:

Тaже двA ли6ка вкyпэ:

Ћкw съ нaми бGъ.

И# ѓбіе настоsщыz тропари2.

Пeрвый ли1къ: Дeнь прешeдъ, бlгодарю1 тz гDи, вeчеръ, прошY, съ н0щію без8 грэхA подaждь ми2 сп7се, и3 сп7си1 мz.

Вторhй ли1къ. Слaва: Дeнь прешeдъ, славосл0влю тS вLко, вeчеръ, прошY, съ н0щію безсоблaзнство подaждь ми2 сп7се, и3 сп7си1 мz.

ДвA ли6ка. И# нhнэ: Дeнь прешeдъ, пэсносл0влю тS с™hй, вeчеръ, прошY, съ н0щію ненавётенъ подaждь ми2 сп7се, и3 спаси1 мz.

Вкyпэ двA ли6ка:

Безпл0тное є3стество2 херувjмское, нем0лчными пёсньми тS славосл0вzтъ. Шестокри6льнаz живHтнаz серафjми, непрестaнными глaсы тS превозн0сzтъ: ѓгGлwвъ же вс‰ вHинства трис™hми пёсньми тS восхвалsютъ. Прeжде бо всёхъ є3си2 сhй nц7ъ, и3 собезначaльна и4маши твоего2 сн7а: и3 равночeстна носsй д¦а жи1зни, трbцы kвлsеши нераздёльное. Прес™az дв7о м™и б9іz, и3 и5же сл0ва самови1дцы и3 слуги6: прbрHкъ же и3 м§нкъ вси2 ли1цы, ћкw безсмeртну и3мyще жи1знь: њ всёхъ моли1тесz прилёжнw, ћкw вси2 є3смы2 въ бэдaхъ. Да прeлести и3збaвльшесz лукaвагw, ѓгGльскую вопіeмъ пёснь: с™hй, с™hй, с™hй, трис™hй гDи, поми1луй и3 сп7си2 нaсъ, ґми1нь.

И# ѓбіе ни1зкимъ глaсомъ:

Вёрую во є3ди1наго бGа nц7A вседержи1телz, творцA нб7у и3 земли2, ви6димымъ же всBмъ и3 неви6димымъ. И# во є3ди1наго гDа ї}са хrтA, сн7а б9іz, є3динор0днаго, и4же t nц7A рождeннаго прeжде всёхъ вBкъ. Свёта t свёта, бGа и4стинна, t бGа и4стинна, рождeнна, не сотворeнна, є3диносyщна nц7Y, и4мже вс‰ бhша. Нaсъ рaди человBкъ, и3 нaшегw рaди сп7сeніz сшeдшаго съ нб7съ, и3 воплоти1вшагосz t д¦а с™а и3 мRjи дв7ы, и3 вочеловёчшасz. Распsтаго же за ны2 при понтjйстэмъ пілaтэ, и3 страдaвша, и3 погребeна. И# воскрeсшаго въ трeтій дeнь, по писaніємъ. И# возшeдшаго на нб7сA, и3 сэдsща њдеснyю nц7A. И# пaки грzдyщаго со слaвою суди1ти живы6мъ и3 мє1ртвымъ, є3гHже цrтвію не бyдетъ концA. И# въ д¦а с™aго, гDа животворsщаго, и4же t nц7A и3сходsщаго, и4же со nц7eмъ и3 сн7омъ спокланsема и3 сслaвима, глаг0лавшаго прbр0ки. Во є3ди1ну с™yю, соб0рную и3 ґпcльскую цRковь. И#сповёдую є3ди1но кRщeніе, во њставлeніе грэхHвъ. Чaю воскrніz мeртвыхъ: И# жи1зни бyдущагw вёка, ґми1нь.

И# ѓбіе, Прес™az: вс‰ глаг0лютсz по двaжды, кромЁ Прес™az вLчце, є4же глаг0летсz три1жды.

Прес™az вLчце бцdе, моли2 њ нaсъ грёшныхъ.

Вс‰ нбcныz си6лы с™hхъ ѓгGлъ и3 ґрх†гGлъ моли1те њ нaсъ грёшныхъ.

С™hй їwaнне прbр0че, и3 п®тeче, и3 кrти1телю гDа нaшегw ї}са хrтA, моли2 њ нaсъ грёшныхъ.

С™jи слaвніи ґпcли, прbр0цы и3 м§нцы, и3 вси2 с™jи, моли1те њ нaсъ грёшныхъ.

Прпdбніи и3 бGон0сніи nтцы2 нaши, пaстыріе и3 ўчи1теліе вселeнныz, моли1те њ нaсъ грёшныхъ.

Здё же глаг0летсz и3 с™hй хрaма.

Непобэди1маz, и3 непостижи1маz, и3 б9eственнаz си1ло чcтнaгw и3 животворsщагw кrтA, не њстaви нaсъ грёшныхъ.

Б9е, њчи1сти нaсъ грёшныхъ.

Б9е, њчи1сти нaсъ грёшныхъ, и3 поми1луй нaсъ.

Тaже: Трис™0е. Прес™az трbце: Џ§е нaшъ:

И# поeмъ тропари2 сі‰ въ понедёльникъ и3 въ срeду вeчера, во глaсъ в7. (Ѓще же прилучи1тсz прaздникъ, поeмъ тропaрь прaздника.)

Просвэти2 џчи мои2 хrтE б9е, да не когдA ўснY въ смeрть, да не когдA речeтъ врaгъ м0й: ўкрэпи1хсz на него2.

Слaва: Застyпникъ души2 моеS бyди б9е, ћкw посредЁ хождY сэтeй мн0гихъ, и3збaви мS t ни1хъ, и3 сп7си1 мz бlже, ћкw чlвэколю1бецъ.

И# нhнэ: Ћкw не и4мамы дерзновeніz за премнHгіz грэхи2 нaшz, ты2 и4же t тебE р0ждшагосz моли2, бцdе дв7о: мн0гw бо м0жетъ молeніе м™рнее ко бlгосeрдію вLки. Не прeзри грёшныхъ мольбы6 всечcтаz, ћкw млcтивъ є4сть, и3 спасти2 могjй, и4же и3 страдaти њ нaсъ и3зв0ливый.

И$ны тропари2 во вт0рникъ и3 въ четверт0къ вeчера, во глaсъ }:

Неви1димыхъ вр†гъ мои1хъ неусыпaніе вёси гDи, и3 nкаsнныz пл0ти моеS неможeніе вёси создaвый мS. Тёмже въ рyцэ твои2 предаю2 дyхъ м0й, покрhй мS крил0ма твоеS бlгости, да не когдA ўснY въ смeрть, и3 ќмныz мои2 џчи просвэти2 въ наслаждeніе б9eственныхъ словeсъ твои1хъ, и3 воздви1гни мS во врeмz бlгопотрeбно къ твоемY славосл0вію, ћкw є3ди1нъ бlгъ и3 чlвэколю1бецъ.

Стjхъ: При1зри, и3 ўслhши мS, гDи б9е м0й:

Ћкw стрaшенъ сyдъ тв0й гDи, ѓгGлwмъ предстоsщымъ, человёкwмъ вводи6мымъ, кни1гамъ разгибaємымъ, дэлHмъ и3спытyємымъ, помыслHмъ и3стzзyємымъ: кjй сyдъ бyдетъ мнЁ зачaтому во грэсёхъ; кт0 ми плaмень ўгаси1тъ; кт0 ми тьмY просвэти1тъ; ѓще не ты2 гDи, поми1луеши мS, ћкw чlвэколю1бецъ.

Слaва: Слeзы ми2 дaждь б9е, ћкоже и3ногдA женЁ грёшницэ: и3 спод0би мS њмочи1ти н0зэ твои2, ±же мS t пути2 прeлести свободи1вшыz, и3 мЂро бlгоухaніz тебЁ приноси1ти, житіE чи1сто, покаsніемъ ми2 создaнное, да ўслhшу и3 ѓзъ желaемый тв0й глaсъ: вёра твоS сп7сe тz, и3ди2 въ ми1рэ.

И# нhнэ: Непостhдную, бцdе, надeжду твою2 и3мёz, спасyсz, предстaтельство твоE стzжaвъ, пречcтаz, не ўбою1сz: поженY враги2 мо‰, и3 побэждY |, во є3ди1нъ њболкjйсz, ћкw въ бронS кр0въ тв0й, и3 всемогyщую твою2 п0мощь, молsсz вопію1 ти: вLчце, сп7си1 мz мlтвами твои1ми, и3 возстaви мS t мрaчнагw снA къ твоемY славосл0вію, си1лою и3з8 тебE воплоти1вшагwсz сн7а б9іz.

ГDи поми1луй, м7.

Слaва, и3 нhнэ:

ЧCтнёйшую херув‡мъ:

И$менемъ гDнимъ бlгослови2, џтче.

Їерeй: Мlтвами с™hхъ nтє1цъ нaшихъ, гDи ї}се хrтE б9е нaшъ, поми1луй нaсъ, ґми1нь.

И# мlтву сію2 вели1кагw васjліа:

ГDи гDи, и3збавлeй нaсъ t всsкіz стрэлы2 летsщіz во дни2, и3збaви нaсъ и3 t всsкіz вeщи во тьмЁ преходsщіz. Пріими2 жeртву вечeрнюю рyкъ нaшихъ воздэsніе. Спод0би же нaсъ и3 нощн0е п0прище без8 пор0ка прейти2, неискушeны t ѕлhхъ. И# и3збaви нaсъ t всsкагw смущeніz и3 боsзни, ћже t діaвола нaмъ прибывaющіz. Дaруй душaмъ нaшымъ ўмилeніе, и3 помыслHмъ нaшымъ попечeніе, є4же на стрaшнэмъ и3 прaведнэмъ твоeмъ судЁ и3спытaніz. Пригвозди2 стрaху твоемY плHти нaшz, и3 ўмертви2 ќды нaшz сyщыz на земли2: да и3 с0ннымъ безм0лвіемъ просвэти1мсz зрёніемъ судeбъ твои1хъ. Tими1 же t нaсъ всsкое мечтaніе непод0бное, и3 п0хоть врeдну. Возстaви же нaсъ во врeмz моли1твы, ўтверждeны въ вёрэ, и3 преспэвaющыz въ зaповэдехъ твои1хъ, бlговолeніемъ, и3 блaгостію є3динор0днагw сн7а твоегw2: съ ни1мже бlгословeнъ є3си2, съ прес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

И# ѓбіе: Пріиди1те, поклони1мсz: три1жды. И# покл0ны G.

Тaже pал0мъ н7:

Поми1луй мS б9е, по вели1цэй ми1лости твоeй и3 по мн0жеству щедр0тъ твои1хъ њчи1сти беззак0ніе моE. Наипaче њмhй мS t беззак0ніz моегw2, и3 t грэхA моегw2 њчи1сти мS. Ћкw беззак0ніе моE ѓзъ знaю, и3 грёхъ м0й предо мн0ю є4сть вhну. ТебЁ є3ди1ному согрэши1хъ, и3 лукaвое пред8 тоб0ю сотвори1хъ, ћкw да њправди1шисz во словесёхъ твои1хъ, и3 побэди1ши, внегдA суди1ти ти2. Сe бо въ беззак0ніихъ зачaтъ є4смь, и3 во грэсёхъ роди1 мz мaти моS. Сe бо и4стину возлюби1лъ є3си2, безвBстнаz и3 т†йнаz премyдрости твоеS kви1лъ ми2 є3си2. Њкропи1ши мS v3ссHпомъ, и3 њчи1щусz: њмhеши мS, и3 пaче снёга ўбэлю1сz. Слyху моемY дaси рaдость и3 весeліе, возрaдуютсz кHсти смирє1нныz. Tврати2 лицE твоE t грBхъ мои1хъ, и3 вс‰ беззакHніz мо‰ њчи1сти. Сeрдце чи1сто сози1жди во мнЁ б9е, и3 дyхъ прaвъ њбнови2 во ўтр0бэ моeй. Не tвeржи менE t лицA твоегw2, и3 д¦а твоегw2 с™aгw не tими2 t менE. Воздaждь ми2 рaдость сп7сeніz твоегw2, и3 д¦омъ вLчнимъ ўтверди1 мz. НаучY беззакHнныz путє1мъ твои6мъ, и3 нечести1віи къ тебЁ њбратsтсz. И#збaви мS t кровeй б9е, б9е сп7сeніz моегw2, возрaдуетсz љзhкъ м0й прaвдэ твоeй. ГDи, ўстнЁ мои2 tвeрзеши, и3 ўстA мо‰ возвэстsтъ хвалY твою2. Ћкw ѓще бы восхотёлъ є3си2 жeртвы, дaлъ бhхъ ќбw: всесожжeніz не бlговоли1ши. Жeртва бGу дyхъ сокрушeнъ: сeрдце сокрушeнно и3 смирeнно бGъ не ўничижи1тъ. Ўбlжи2 гDи, бlговолeніемъ твои1мъ сіHна, и3 да сози1ждутсz стёны їеrли6мскіz. ТогдA бlговоли1ши жeртву прaвды, возношeніе и3 всесожегaємаz: тогдA возложaтъ на nлтaрь тв0й тельцы2.

ГDи, ўслhши моли1тву мою2, и3 в0пль м0й къ тебЁ да пріи1детъ. Не tврати2 лицA твоегw2 t менE: в0ньже ѓще дeнь скорблю2, приклони2 ко мнЁ ќхо твоE: в0ньже ѓще дeнь призовy тz, ск0рw ўслhши мS. Ћкw и3счез0ша ћкw дhмъ днjе мои2, и3 кHсти мо‰ ћкw суши1ло сосх0шасz. Ўsзвенъ бhхъ ћкw травA, и3 и4зсше сeрдце моE, ћкw забhхъ снёсти хлёбъ м0й. T глaса воздыхaніz моегw2, прильпE к0сть моS пл0ти моeй. Ўпод0бихсz неsсыти пустhннэй, бhхъ ћкw нощнhй врaнъ на нhрищи. Бдёхъ, и3 бhхъ ћкw пти1ца, њс0бzщаzсz на здЁ. Вeсь дeнь поношaху ми2 врази2 мои2, и3 хвaлzщіи мS мн0ю кленsхусz. ЗанE пeпелъ ћкw хлёбъ kдsхъ, и3 питіE моE съ плaчемъ растворsхъ. T лицA гнёва твоегw2 и3 ћрости твоеS, ћкw вознeсъ низвeрглъ мS є3си2. Днjе мои2 ћкw сёнь ўклони1шасz, и3 ѓзъ ћкw сёно и3зсх0хъ. Тh же гDи, во вёкъ пребывaеши, и3 пaмzть твоS въ р0дъ и3 р0дъ. Ты2 воскрeсъ ўщeдриши сіHна: ћкw врeмz ўщeдрити є3го2, ћкw пріи1де врeмz. Ћкw бlговоли1ша раби2 твои2 кaменіе є3гw2, и3 пeрсть є3гw2 ўщeдрzтъ. И# ўбоsтсz kзhцы и4мене гDнz, и3 вси2 цaріе зeмстіи слaвы твоеS. Ћкw сози1ждетъ гDь сіHна, и3 kви1тсz во слaвэ своeй. ПризрЁ на моли1тву смирeнныхъ, и3 не ўничижи2 молeніz и4хъ. Да напи1шетсz сіE въ р0дъ и4нъ, и3 лю1діе зи1ждеміи восхвaлzтъ гDа. Ћкw прини1че съ высоты2 с™hz своеS, гDь съ нб7сE на зeмлю призрЁ: Ўслhшати воздыхaніе њковaнныхъ, разрэши1ти сhны ўмерщвлeнныхъ: Возвэсти1ти въ сіHнэ и4мz гDне, и3 хвалY є3гw2 во їерусали1мэ. ВнегдA собрaтисz лю1демъ вкyпэ, и3 царє1мъ є4же раб0тати гDеви. TвэщA є3мY на пути2 крёпости є3гw2, ўмалeніе днeй мои1хъ возвэсти1 ми. Не возведи2 менE въ преполовeніе днeй мои1хъ, въ р0дэ родHвъ лBта тво‰. Въ начaлэхъ ты2 гDи, зeмлю њсновaлъ є3си2, и3 дэлA рукY твоє1ю сyть нб7сA. Т† поги1бнутъ, тh же пребывaеши: и3 вс‰ ћкw ри1за њбетшaютъ, и3 ћкw nдeжду свіeши |, и3 и3змэнsтсz. Тh же т0йжде є3си2, и3 лBта тво‰ не њскудёютъ. Сhнове р†бъ твои1хъ вселsтсz, и3 сёмz и4хъ во вёкъ и3спрaвитсz.

Мlтва манассjи царS їудeйска:

ГDи вседержи1телю, б9е nтє1цъ нaшихъ, ґвраaмовъ, и3 їсаaковъ, и3 їaкwвль, и3 сёмене и4хъ прaведнагw: сотвори1вый нб7о и3 зeмлю со всeю лёпотою и4хъ, свzзaвый м0ре сл0вомъ повелёніz твоегw2, заключи1вый бeздну, и3 запечaтствовавый ю5 стрaшнымъ и3 слaвнымъ и4менемъ твои1мъ, є3г0же вс‰ боsтсz, и3 трепeщутъ t лицA си1лы твоеS °ћкw непостоsнно великолёпіе слaвы твоеS° , и3 не стерпи1мь гнёвъ, є4же на грёшники прещeніz твоегw2. Безмёрна же и3 неизслёдованна ми1лость њбэщaніz твоегw2: тh бо є3си2 гDь вhшній, бlгоутр0бенъ. Долготерпэли1въ и3 многоми1лостивъ, и3 кazйсz њ ѕл0бахъ человёческихъ. Ты2 гDи, по мн0жеству бlгости твоеS, њбэщaлъ є3си2 покаsніе и3 њставлeніе согрэши1вшымъ тебЁ, и3 мн0жествомъ щедр0тъ твои1хъ, њпредэли1лъ є3си2 покаsніе грёшникwмъ во сп7сeніе. Ты2 ќбw гDи б9е си1лъ, не положи1лъ є3си2 покаsніе прaвєднымъ, ґвраaму и3 їсаaку и3 їaкwву, не согрэши1вшымъ тебЁ. Но положи1лъ є3си2 покаsніе на мнЁ грёшнэмъ: занE согрэши1хъ пaче числA пескA морскaгw. Ўмн0жишасz беззакHніz мо‰, гDи, ўмн0жишасz беззакHніz мо‰: и3 нёсмь дост0инъ воззрёти, и3 ви1дэти высотY нбcную t мн0жества непрaвдъ мои1хъ. Слsченъ є4смь мн0гими ќзами желёзными, во є4же не возвести2 главы2 моеS, и3 нёсть ми2 њслаблeніz: занE прогнёвахъ ћрость твою2, и3 лукaвое пред8 тоб0ю сотвори1хъ, не сотвори1вый в0ли твоеS, и3 не сохрани1вый повелёній твои1хъ. И# нhнэ приклонsю колBна сeрдца, трeбуz t тебE блaгости: согрэши1хъ гDи, согрэши1хъ, и3 беззакHніz мо‰ ѓзъ вёмъ: но прошY молsсz, њслaби ми2 гDи, њслaби ми2, и3 не погуби2 менE со беззак0ньми мои1ми. НижE въ вёкъ враждовaвъ соблюдeши ѕHлъ мои1хъ, нижE њсyдиши мS въ преисп0днихъ земли2. ЗанE ты2 є3си2 б9е, бGъ кaющихсz, и3 на мнЁ kви1ши всю2 бlгость твою2, ћкw недост0йна сyща сп7сeши мS, по мн0зэй ми1лости твоeй, и3 восхвалю1 тz вhну во днeхъ животA моегw2: ћкw тS поeтъ всS си1ла нбcнаz, и3 твоS є4сть слaва во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

Трис™0е. Покл0ны три2. Прес™az трbце: Џ§е нaшъ:

Возглaсъ: Ћкw твоE є4сть цrтво:

И# тропари2 сі‰, во глaсъ ѕ7:

Поми1луй нaсъ гDи, поми1луй нaсъ: всsкагw бо tвёта недоумёюще, сію1 ти моли1тву ћкw вLцэ грёшніи прин0симъ: поми1луй нaсъ.

Слaва: ГDи, поми1луй нaсъ: на тs бо ўповaхомъ, не прогнёвайсz на ны2 ѕэлw2, нижE помzни2 беззак0ній нaшихъ: но при1зри и3 нhнэ ћкw бlгоутр0бенъ, и3 и3збaви ны2 t вр†гъ нaшихъ: тh бо є3си2 бGъ нaшъ, и3 мы2 лю1діе твои2, вси2 дэлA рукY твоє1ю, и3 и4мz твоE призывaемъ.

И# нhнэ: Милосeрдіz двє1ри tвeрзи нaмъ бlгословeннаz бцdе, надёющіисz на тS да не поги1бнемъ, но да и3збaвимсz тоб0ю t бёдъ: тh бо є3си2 сп7сeніе р0да хrтіaнскагw.

ГDи поми1луй, м7.

Слaва, и3 нhнэ:

ЧCтнёйшую херув‡мъ:

И$менемъ гDнимъ бlгослови2, џтче.

Сщ7eнникъ: Моли1твами с™hхъ nтє1цъ нaшихъ, гDи ї}се хrтE, б9е нaшъ, поми1луй нaсъ, ґми1нь.

И# моли1тву:

ВLко б9е џ§е вседержи1телю, гDи, сн7е є3динор0дный ї}се хrтE, и3 с™hй дш7е, є3ди1но б9ество2, є3ди1на си1ла, поми1луй мS грёшнаго: и3 и4миже вёси судьбaми, сп7си1 мz недост0йнаго рабA твоего2, ћкw бlгословeнъ є3си2 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

Пріиди1те, поклони1мсz: три1жды.

И# ѓбіе: Б9е, въ п0мощь мою2 вонми2, гDи, помощи1 ми потщи1сz. Да постыдsтсz и3 посрaмzтсz и4щущіи дyшу мою2. Да возвратsтсz вспsть, и3 постыдsтсz хотsщіи ми2 ѕл†z. Да возвратsтсz ѓбіе стыдsщесz, глаг0лющіи ми2: бlгоже, бlгоже. Да возрaдуютсz и3 возвеселsтсz њ тебЁ вси2 и4щущіи тебE б9е: и3 да глаг0лютъ вhну, да возвели1читсz гDь, лю1бzщіи сп7сeніе твоE. Ѓзъ же ни1щъ є4смь и3 ўб0гъ, б9е помози1 ми: пом0щникъ м0й, и3 и3збaвитель м0й є3си2 ты2, гDи не закосни2.

ГDи, ўслhши мlтву мою2, внуши2 молeніе моE во и4стинэ твоeй, ўслhши мS въ прaвдэ твоeй: И# не вни1ди въ сyдъ съ раб0мъ твои1мъ, ћкw не њправди1тсz пред8 тоб0ю всsкъ живhй. Ћкw погнA врaгъ дyшу мою2, смири1лъ є4сть въ зeмлю жив0тъ м0й: Посади1лъ мS є4сть въ тeмныхъ, ћкw мє1ртвыz вёка. И# ўны2 во мнЁ дyхъ м0й, во мнЁ смzтeсz сeрдце моE. Помzнyхъ дни6 дрє1вніz, поучи1хсz во всёхъ дёлэхъ твои1хъ, въ творeніихъ рукY твоє1ю поучaхсz. Воздёхъ къ тебЁ рyцэ мои2: душA моS ћкw землS безв0днаz тебЁ. Ск0рw ўслhши мS гDи, и3счезE дyхъ м0й: не tврати2 лицA твоегw2 t менE, и3 ўпод0блюсz низходsщымъ въ р0въ. Слhшану сотвори2 мнЁ заyтра млcть твою2, ћкw на тS ўповaхъ. Скажи2 мнЁ гDи пyть, в0ньже пойдY, ћкw къ тебЁ взsхъ дyшу мою2. И#зми1 мz t вр†гъ мои1хъ, гDи къ тебЁ прибэг0хъ, научи1 мz твори1ти в0лю твою2, ћкw ты2 є3си2 бGъ м0й. Д¦ъ тв0й бlгjй настaвитъ мS на зeмлю прaву. И$мене твоегw2 рaди гDи, живи1ши мS, прaвдою твоeю и3зведeши t печaли дyшу мою2: И# млcтію твоeю потреби1ши враги2 мо‰, и3 погуби1ши вс‰ стужaющыz души2 моeй, ћкw ѓзъ рaбъ тв0й є4смь.

Слaва въ вhшнихъ бGу, и3 на земли2 ми1ръ, въ человёцэхъ бlговолeніе. Хвaлимъ тS, бlгослови1мъ тS, клaнzемъ ти сz, славосл0вимъ тS, бlгодари1мъ тS, вели1кіz рaди слaвы твоеS. ГDи цRю2 нбcный, б9е џ§е вседержи1телю, гDи сн7е є3динор0дный ї}се хrтE, и3 с™hй дш7е: гDи б9е, ѓгнче б9ій, сн7е n§ь, взeмлzй грёхъ мjра, поми1луй нaсъ: взeмлzй грэхи2 мjра, пріими2мlтву нaшу, сэдsй њдеснyю nц7A, поми1луй нaсъ. Ћкw ты2 є3си2 є3ди1нъ с™ъ, ты2 є3си2 є3ди1нъ гDь, ї}съ хrт0съ, въ слaву бGа nц7A, ґми1нь.

На всsку н0щь бlгословлю1 тz, и3 восхвалю2 и4мz твоE во вёки, и3 въ вёкъ вёка.

ГDи, прибёжище бhлъ є3си2 нaмъ въ р0дъ и3 р0дъ. Ѓзъ рёхъ: гDи, поми1луй мS, и3сцэли2 дyшу мою2, ћкw согрэши1хъ тебЁ. ГDи, къ тебЁ прибэг0хъ, научи1 мz твори1ти в0лю твою2, ћкw ты2 є3си2 бGъ м0й: ћкw ў тебE и3ст0чникъ животA, во свётэ твоeмъ ќзримъ свётъ. Пробaви млcть твою2 вёдущымъ тS.

Тaже: Спод0би гDи въ н0щь сію2 без8 грэхA сохрани1тисz нaмъ. Бlгословeнъ є3си2 гDи, б9е nтє1цъ нaшихъ, и3 хвaльно, и3 прослaвлено и4мz твоE во вёки, ґми1нь.

Бyди гDи, млcть твоS на нaсъ, ћкоже ўповaхомъ на тS. Бlгословeнъ є3си2 гDи, научи1 мz њправдaніємъ твои6мъ. Бlгословeнъ є3си2 вLко, вразуми1 мz њправдaніємъ твои6мъ. Бlгословeнъ є3си2 с™hй, просвэти1 мz њправдaніи твои1ми. ГDи, млcть твоS во вёкъ, дёлъ рукY твоє1ю не прeзри. ТебЁ подобaетъ хвалA, тебЁ подобaетъ пёніе, тебЁ слaва подобaетъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

Посeмъ глаг0лемъ канHнъ рzдовhй с™0му, и3ли2 бцdэ.

И# по и3сполнeніи канHна и3 тропарeй:

Трис™0е. Прес™az трbце: Џ§е нaшъ:

Тaже поeмъ велеглaснw и3 к0снw, на глaсъ ѕ7:

ГDи си1лъ съ нaми бyди, и3н0гw бо рaзвэ тебE пом0щника въ ск0рбехъ не и4мамы: гDи си1лъ, поми1луй нaсъ.

И# tвэщaетъ т0жде другjй ли1къ.

И# поeтъ начeншій ли1къ:

Стjхъ №: Хвали1те бGа во с™hхъ є3гw2, хвали1те є3го2 во ўтвержeніи си1лы є3гw2. ГDи си1лъ, съ нaми бyди:

Вторhй ли1къ:

Стjхъ в7: Хвали1те є3го2 на си1лахъ є3гw2, хвали1те є3го2 по мн0жеству вели1чествіz є3гw2. ГDи си1лъ, съ нaми бyди:

Стjхъ G: Хвали1те є3го2 во глaсэ трyбнэмъ, хвали1те є3го2 во pалти1ри и3 гyслехъ. ГDи си1лъ, съ нaми бyди:

Стjхъ д7: Хвали1те є3го2 въ тmмпaнэ и3 ли1цэ, хвали1те є3го2 во стрyнахъ и3 nргaнэ. ГDи си1лъ, съ нaми бyди:

Стjхъ є7: Хвали1те є3го2 въ кmмвaлэхъ доброглaсныхъ, хвали1те є3го2 въ кmмвaлэхъ восклицaніz: всsкое дыхaніе да хвaлитъ гDа. ГDи си1лъ, съ нaми бyди:

Тaже џба ли6ка вкyпэ:

Хвали1те бGа во с™hхъ є3гw2, хвали1те є3го2 во ўтвержeніи си1лы є3гw2.

ГDи си1лъ, съ нaми бyди, и3н0гw бо рaзвэ тебE пом0щника въ ск0рбехъ не и4мамы: гDи си1лъ, поми1луй нaсъ.

Слaва: ГDи, ѓще не бhхомъ с™ы6z тво‰ и3мёли мlтвенники, и3 бlгостhню твою2 ми1лующую нaсъ: кaкw смёли бhхомъ сп7се, пёти тS, є3г0же славосл0вzтъ непрестaннw ѓгGли; сердцевёдче, пощади2 дyшы нaшz.

И# нhнэ: МнHгаz мн0жєства мои1хъ бцdе прегрэшeній, къ тебЁ прибэг0хъ чи1стаz, сп7сeніz трeбуz. Посэти2 немощствyющую мою2 дyшу, и3 моли2 сн7а твоего2 и3 бGа нaшего, дaти ми2 њставлeніе, ±же содёzхъ лю1тыхъ, є3ди1на бlгословeннаz.

Всес™az бцdе, во врeмz животA моегw2 не њстaви менE, человёческому предстaтельству не ввёри мS: но самA заступи2, и3 поми1луй мS.

ВсE ўповaніе моE на тS возлагaю, м™и б9іz, сохрани1 мz под8 кр0вомъ твои1мъ.

ГDи поми1луй, м7.

И$же на всsкое врeмz и3 на всsкій чaсъ, на нб7си2 и3 на земли2 покланsемый и3 слaвимый хrтE б9е, долготерпэли1ве, многомлcтиве, многобlгоутр0бне, и4же прaвєдныz любsй и3 грBшныz ми1луzй, и4же вс‰ зовhй ко сп7сeнію њбэщaніz рaди бyдущихъ бл†гъ. Сaмъ гDи, пріими2 и3 нaшz въ чaсъ сeй мlтвы, и3 и3спрaви жив0тъ нaшъ къ зaповэдемъ твои6мъ: дyшы нaшz њсвzти2, тэлесA њчи1сти, помышлє1ніz и3спрaви, мы6сли њчи1сти, и3 и3збaви нaсъ t всsкіz ск0рби, ѕHлъ и3 болёзней: њгради2 нaсъ с™hми твои1ми ѓгGлы, да њполчeніемъ и4хъ соблюдaеми и3 наставлsеми, дости1гнемъ въ соединeніе вёры, и3 въ рaзумъ непристyпныz твоеS слaвы: ћкw бlгословeнъ є3си2 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

ГDи поми1луй, три1жды.

Слaва, и3 нhнэ:

ЧCтнёйшую херув‡мъ:

И$менемъ гDнимъ бlгослови2, џтче.

Сщ7eнникъ: Б9е, ўщeдри ны2:

И# твори1мъ G покл0ны вели6кіz, съ мlтвою с™aгw є3фрeма, и3 пр0чихъ в7i:

ГDи и3 вLко животA моегw2, дyхъ прaздности, ўнhніz, любоначaліz и3 праздносл0віz не дaждь ми2. Покл0нъ.

Дyхъ же цэломyдріz, смиреномyдріz, терпёніz и3 любвE, дaруй ми2 рабY твоемY. Покл0нъ.

Е$й гDи цRю2, дaруй ми2 зрёти мо‰ прегрэшє1ніz, и3 не њсуждaти брaта моегw2: ћкw бlгословeнъ є3си2 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. Покл0нъ.

Тaже: Трис™0е. И# покл0ны G. Прес™az трbце: Џ§е нaшъ:

ГDи поми1луй, в7i.

И# мlтва молeбнаz ко прес™ёй бцdэ, пavла монaха nби1тели є3vергетjды, си1рэчь, бlгодётельницы:

Несквeрнаz, неблaзнаz, нетлённаz, пречcтаz, чcтаz дв7о, бGоневёсто вLчце, ћже бGа сл0ва человёкwмъ преслaвнымъ твои1мъ ржcтв0мъ соедини1вшаz, и3 tри1нувшеесz є3стество2 р0да нaшегw нбcнымъ совокyпльшаz: ћже ненадeжныхъ є3ди1на надeжда, и3 бори1мыхъ п0моще, гот0вое заступлeніе къ тебЁ притекaющихъ, и3 всёхъ хrтіaнъ прибёжище. Не гнушaйсz менE грёшнагw, сквeрнагw, сквeрными п0мыслы, и3 словесы2, и3 дэsньми всего2 себE непотрeбна сотв0рша, и3 рaзумомъ лёности сластeй житіS рабA бhвша: но ћкw чlвэколюби1вагw бGа м™и, человэколю1бнэ ўмилосeрдисz њ мнЁ грёшнэмъ и3 блyднэмъ, и3 пріими2 моE, є4же t сквeрныхъ ўстeнъ приноси1мое тебЁ молeніе: и3 твоего2 сн7а, и3 нaшего вLку и3 гDа, мaтернее твоE дерзновeніе ўпотреблsющи, моли2, да tвeрзетъ и3 мнЁ чlвэколю1бныz ўтрHбы своеS бlгости, и3 презрёвъ мо‰ безчи1слєннаz прегрэшє1ніz, њбрати1тъ мS къ покаsнію, и3 свои1хъ зaповэдей дёлателz и3скyсна kви1тъ мS. И# предстaни мнЁ при1снw, ћкw млcтиваz, и3 милосeрдаz, и3 бlголюби1ваz, въ настоsщемъ ќбw житіи2 тeплаz предстaтельнице и3 пом0щнице, сопроти1вныхъ нашє1ствіz tгонsющи, и3 ко сп7сeнію наставлsющи мS: и3 во врeмz и3сх0да моегw2 њкаsнную мою2 дyшу соблюдaющи, и3 тє1мныz зрaки лукaвыхъ бэсHвъ далeче t неS tгонsющи: въ стрaшный же дeнь судA вёчныz мS и3збавлsющи мyки, и3 неизречeнныz слaвы твоегw2 сн7а и3 бGа нaшегw наслёдника мS показyющи. ю4же и3 да ўлучY вLчце моS, прес™az бцdе, твои1мъ ходaтайствомъ и3 заступлeніемъ бlгодaтію и3 чlвэколю1біемъ є3динор0днагw сн7а твоегw2, гDа и3 бGа и3 сп7са нaшегw ї}са хrтA: є3мyже подобaетъ всsкаz слaва, чeсть и3 поклонeніе, со безначaльнымъ є3гw2 nц7eмъ, и3 прес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ є3гw2 д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

Мlтва и3нaz ко гDу нaшему ї}су хrтY, ґнті0ха монaха пандeкта:

И# дaждь нaмъ вLко, на с0нъ грzдyщымъ пок0й тёла и3 души2, и3 сохрани2 нaсъ t мрaчнагw снA грэх0внагw, и3 t всsкагw тeмнагw и3 нощнaгw сладострaстіz: ўкроти2 стремлє1ніz страстeй, ўгаси2 разжжє1нныz стрёлы лукaвагw, ±же на ны2 льсти1внw дви6жимыz: пл0ти нaшеz вост†ніz ўтоли2, и3 всsкое земн0е и3 вещeственное нaше мудровaніе ўспи2. И# дaруй нaмъ б9е, б0дръ ќмъ, цэломyдръ п0мыслъ, сeрдце трезвsщеесz, с0нъ лег0къ и3 всsкагw сатанинA мечтaніz и3змэнeнъ. Возстaви же нaсъ во врeмz мlтвы ўтверждє1ны въ зaповэдехъ твои1хъ, и3 пaмzть судeбъ твои1хъ въ себЁ твeрду и3мyщz: всен0щное славосл0віе нaмъ дaруй, во є4же пёти и3 бlгослови1ти и3 слaвити пречcтн0е и3 великолёпое и4мz твоE, nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

Преслaвнаz приснодв7о, м™и хrтA бGа, принеси2 нaшу мlтву сн7у твоемY, и3 бGу нaшему, да сп7сeтъ тоб0ю дyшы нaшz.

Мlтва и3нaz с™aгw їwаннjкіа.

Ўповaніе моE nц7ъ, прибёжище моE сн7ъ, покр0въ м0й д¦ъ с™hй, трbце с™az, слaва тебЁ.

Сщ7eнникъ: Слaва тебЁ, хrтE б9е, ўповaніе нaше, слaва тебЁ.

Слaва, и3 нhнэ:

ГDи поми1луй, три1жды. Бlгослови2.

И# ѓбіе сщ7eнникъ возглашaетъ, нaмъ на зeмлю прикл0ншымсz:

ВLко многомлcтиве, гDи ї}се хrтE б9е нaшъ, мlтвами всепречcтыz вLчцы нaшеz бцdы, и3 приснодв7ы марjи: Си1лою чcтнaгw и3 животворsщагw кrтA: Предстaтельствы чcтнhхъ нбcныхъ си1лъ безпл0тныхъ: ЧCтнaгw слaвнагw прbр0ка, п®тeчи и3 кrти1телz їwaнна: С™hхъ слaвныхъ и3 всехвaльныхъ ґпcлъ: С™hхъ слaвныхъ и3 добропобёдныхъ мyченикwвъ: Прпdбныхъ и3 бGон0сныхъ nтє1цъ нaшихъ: С™hхъ и3 прaведныхъ бGоoтє1цъ, їwакjма и3 ѓнны, и3 всёхъ твои1хъ с™hхъ, Бlгопріsтну сотвори2мlтву нaшу. Дaруй нaмъ њставлeніе прегрэшeній нaшихъ. Покрhй нaсъ кр0вомъ крилY твоє1ю. Tжени2 t нaсъ всsкаго врагA и3 сопостaта. Ўмири2 нaшу жи1знь. ГDи, поми1луй нaсъ, и3 мjръ тв0й, и3 сп7си2 дyшы нaшz, ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ.

Тaже сотвори1въ предстоsтель покл0нъ на зeмлю, глаг0летъ брaтіи:

Бlгослови1те nтцы2 с™jи, прости1те ми2 грёшному.

И# брaтіz: БGъ прости1тъ ти2, џтче с™hй.

Сщ7eнникъ же глаг0летъ:

Пом0лимсz њ вели1комъ господи1нэ и3 nц7Ё нaшемъ с™ёйшемъ патріaрхэ моск0вскомъ и3 всеS руси2 и4м>къ и3 њ господи1нэ нaшемъ преwсщ7eннэйшемъ є3пcкпэ (и3ли2 ґрхіепcкпэ, и3ли2 митрополjтэ) и4м>къ.

И# прHчаz, ћкоже предпи1сано въ полyнощницэ.

И# мы2: ГDи поми1луй, на всsкій стjхъ.

И# послэди2 предстоsтель глаг0летъ:

Мlтвами с™hхъ nтє1цъ нaшихъ, гDи ї}се хrтE б9е нaшъ, поми1луй нaсъ.

И# начинaютъ брaтіz t деснaгw и3 лёвагw ли1ка по чи1ну. Е#ди1нъ по є3ди1ному, твори1ти покл0нъ, и3 проси1ти и3 пріsти прощeніе t предстоsтелz, под0бнэ глаг0люще:

Бlгослови2 џтче с™hй, и3 прости1 мz грёшнаго. И# прHчаz.

Стоsщу предстоsтелю посреди2 цRкве, д0ндеже и3сп0лнzтсz вс‰.

И# пріeмше прощeніе t предстоsтелz, tх0димъ въ кє1лліи нaшz, глаг0люще мlтву сію2, ћже и3 t всsкагw человёка глаг0летсz:

Ненави1дzщихъ и3 њби1дzщихъ нaсъ прости2 гDи, чlвэколю1бче. Бlготворsщымъ бlгосотвори2. Брaтіzмъ и3 ср0дникwмъ нaшымъ, дaруй ±же ко сп7сeнію прошє1ніz, и3 жи1знь вёчную. Въ нeмощехъ сyщыz посэти2, и3 и3сцэлeніе дaруй. Я%же въ м0ри ўпрaви. Съ путешeствующими спутешeствуй. Правосл†внымъ хrтіaнwмъ споб0рствуй. Служaщымъ, и3 ми1лующымъ нaсъ, грэхHвъ њставлeніе дaруй. Заповёдавшихъ нaмъ недостHйнымъ моли1тисz њ ни1хъ, поми1луй по вели1цэй твоeй ми1лости. Помzни2 гDи, прeжде ўс0пшыz nтцы2, и3 брaтію нaшу, и3 ўпок0й |, и3дёже присэщaетъ свётъ лицA твоегw2. Помzни2 гDи, брaтій нaшихъ плэнeнныхъ, и3 и3збaви | t всsкагw њбстоsніz. Помzни2 гDи, плодоносsщихъ, и3 добродёлающихъ во с™hхъ твои1хъ цRквахъ, и3 дaждь и5мъ ћже ко сп7сeнію прошє1ніz, и3 жи1знь вёчную. Помzни2 гDи и3 нaсъ смирeнныхъ, и3 грёшныхъ, и3 недост0йныхъ р†бъ твои1хъ: и3 просвэти2 нaшъ ќмъ свётомъ рaзума твоегw2, и3 настaви нaсъ на стезю2 зaповэдей твои1хъ. Мlтвами пречcтыz вLчцы нaшеz бцdы, и3 приснодв7ы мRjи, и3 всёхъ твои1хъ с™hхъ. Ћкw бlгословeнъ є3си2 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

Конeцъ вели1кагw повечeріz.

Прощeніе си1це глаг0летсz:

Прости1 мz, џтче с™hй, и3 бlгослови2, є3ли6ка согрэши1хъ во вс‰ дни6 животA моегw2, и3 въ сjй дeнь без8 числA согрэши1хъ, душeю и3 тёломъ, сн0мъ и3 лёностію, помрачeніемъ бэс0вскимъ, въ мhслехъ нечи1стыхъ, въ забhтіи ўмA, и3 во њсуждeніи: согрэши1хъ сeрдцемъ, и3 всёми мои1ми чyвствы, слyхомъ и3 ви1домъ, в0лею и3 нев0лею: и3 нёсть тогw2 грэхA, є3гHже не сотвори1хъ, но њ всёхъ кaюсz, прости2 мS, џтче с™hй, и3 бlгослови2, и3 помоли1сz њ мнЁ грёшнэмъ.

Читається у В. Піст і перед Святами Різдва Хр. та Водохреща.

Свящ.: Благословен Бог наш завжди…

Читець: Амінь. Слава Тобі Боже наш…

(І повний початок, стор. 5: Прийдіть, поклонімось…)

Псалом 69. (70)

Псалом Давида.
^1-2 Боже, на поміч мені прийди, Господи, поспіши допомогти мені.
³ Нехай повстидаються і осоромляться ті, що шукають душі моєї.
⁴ Нехай відступлять осоромлені ті, що шукають загибелі мені.
⁵ Нехай хутко побіжить назад ті, що кажуть про мене: «..добре, добре!»
⁶ Але нехай зрадуються і звеселяться ті, що шукають Тебе, Боже.
⁷ І ті, що люблять спасіння Твоє, нехай завжди кажуть: «Великий Господь!»
⁸ А я немічний і бідний: Боже, допоможи мені. Ти — Поміч моя і Спаситель мій. Господи, не забарись.

Канон: Помішник і Покровитель…

Після нього дальші Псалми, як показано нижче. Так на першому тижні Посту. На всіх інших тижнях після: Прийдіть, поклонімось… і Псалми оці:

Псалом 4

Псалом Давида.
^1-2 Коли кличу я, почуй мене, Боже правди моєї. В тісноті Ти давав мені простір. Помилуй мене і почуй молитву мою.
³ Сини людські! Доки будете ганьбити славу Мою? Нащо любите марноту і шукаєте неправди?
⁴ Знайте, що Господь виділив для Себе святого Свого. Господь почує мене, коли я зватиму Його.
⁵ Гніваючись, не согрішайте, роздумуйте в серцях ваших і на постелях ваших заспокойтеся.
⁶ Приносьте жертву правди і надійтеся на Господа.
⁷ Багато кажуть: хто покаже нам добро? Ти відзначив на нас світло Лиця Твого, Господи.
⁸ Ти дав веселощі в серці моїм; від плоду пшениці, вина та оливи вони змножуються.
⁹ Спокійно я лягаю і сплю, бо Ти, Господи, мене одного на надії оселив єси.

Псалом 6

Псалом Давида.
^1-2 Господи, не суди мене в ярості Твоїй і не карай мене у гніві Твоїм.
⁴ Помилуй мене, Господи, бо я немічний, і спіли (?) мене, Господи, бо порушилися кості мої.
⁵ І душа моя стривожена. А Ти ж, Господи, доки?
⁶ Зглянься, Господи, і визволи душу мою, спаси мене ради милости Твоєї.
⁷ Бо хто ж після смерти споминатиме Тебе? І в гробі хто ж буде славити Тебе?
⁸ Я втомився від зідхання мого; кожної ночі обминаю ложе моє сльозами моїми, зрошую ними постіль мою.
⁹ Висохло від смутку око моє. Змарніло під усіх ворогів лице моє.
¹⁰ Відступіть від мене всі, що чинете беззаконня, бо почув Господь голос плачу мого!
¹¹ Почув Господь благання моє, Господь молитву мою прийняв.
¹² Нехай осоромляться і застрашаться всі вороги мої і нехай з соромом побіжать і зникнуть дуже скоро.

Псалом 12. (13)

Псалом Давида.
^1-2 Доки, Господи, забуватимеш мене докраю? Доки відвертатимеш Лице Твоє від мене?
³ Доки носитиму думи мої в душі моїй і муки в серці моїм день і ніч?
⁴ Доки буде підноситися ворог мій наді мною?
⁵ Зглянься і почуй мене, Господи, Боже мій. Просвіти очі мої, щоб я не заснув насмерть,
⁶ Щоб не сказав ворог мій: «я переміг його» та щоб не зраділи вороги мої, коли б я похитнувся.
⁷ Я ж на милість Твою надіюся, серце моє радітиме спасінням Твоїм.
⁸ Славитиму Господа, що добро вчинив мені і співатиму Імені Господа Всевишнього.

Слава… Алилуя, Алилуя, Алилуя, Слава Тобі Боже. (3 р.).

Господи, помилуй. (3 р.). Слава… І нині…

Псалом 24

Псалом Давида.
¹ До Тебе, Господи, підношу душу мою. Боже мій, на Тебе я надію покладаю.
² Не дай мені осоромитися, не допусти, щоб вороги мої втішилися
³ Нехай не осоромляться всі, що надіються на Тебе, а осоромляться ті, що зраджують (Тебе) даремно.
⁴ Господи, вкажи мені шляхи Твої і навчи мене, де стежки Твої.
⁵ Веди мене в правді Твоїй і навчи, бо Ти — Бог спасіння мого, на Тебе повсяк час я надію покладаю.
⁶ Згадай про милосердя Твоє, Господи, і про милість Твою, що подаєш від віку.
⁷ Гріхів молодости моєї і несвідомости моєї не споминай, спом’яни мене в милості Твоїй, Господи, задля милосердя Твого.
⁸ Господь Милосердний і Праведний, тому навчає Він грішника, де дорога спасіння.
⁹ Він веде покірливих до правди і вказує тихому дорогу свою.
¹⁰ Всі стежки Господні — милість і істина для тих, хто шанує заповіти Його і свідчення Його.
¹¹ Ради Імені Твого, Господи, прости провину мою, бо вона велика.
¹² Хто та людина, що боїться Господа? Він укаже їй дорогу, яку вибрати.
¹³ Душа її буде в щасті і рід її унасліднює землю.
¹⁴ Підтримує Господь тих, що бояться Його, і заповіт Свій переказує їм.
¹⁵ Очі мої завжди до Господа, бо Він визволить із сітки ноги мої.
¹⁶ Зглянься на мене, Господи, і помилуй мене, бо я самотній і знесилений.
¹⁷ Страждання серця мого намножились, з біди моєї визволи мене.
¹⁸ Споглянь на горе моє і знесилення моє, і прости всі гріхи мої.
¹⁹ Поглянь на ворогів моїх, як багато їх і якою лютою ненавистю ненавидять мене!
²⁰ Охорони душу мою і спаси мене, щоб я не осоромився, надіючись на Тебе.
²¹ Непорочність і правда нехай охороняють мене, бо я надіюся на Тебе.
²² Спаси Боже народ Твій від усіх страждань його.

Псалом 30. (31)

Псалом Давида.
^1-2 На Тебе, Господи, я надіюся. Не дай мені осоромитися по віки, по правді Твоїй спаси мене.
³ Прихили до мене ухо Твоє, поспіши вирвати мене; будь мені Богом — Оборонцем, твердинею пристановища, щоб спасти мене.
⁴ Бо Ти Скеля моя і огорожа моя. Задля Імені Твого провадь мене і направляй мене.
⁵ Виведи мене із сітки, яку таємно поставили на мене, бо Ти Оборонець мій.
⁶ В руки Твої віддаю дух мій. Ти визволив мене, Господи, Боже Істини.
⁷ Я ненавиджу тих, що надіються на ідолів, а я надіюся на Господа.
⁸ Буду радуватися й веселитися милістю Твоєю, бо Ти зглянув на приниження моє і визволив з недолі душу мою.
⁹ Не віддав мене в руки ворогів, а поставив на просторі ноги мої.
¹⁰ Помилуй мене, Господи, бо я в тісноті; висохло під гори око моє, і душа моя і все нутро моє.
¹¹ Бо до краю доходить у журбі життя моє і роки мої в зідханнях. В стражданнях моїх виснажилась сила моя і кості мої висохли.
¹² Від нападу ворогів моїх, я став посміховиськом у сусідів моїх і пострахом для знайомих моїх; ті, що бачили мене, геть тікають від мене.
¹³ Мене забули в серцях своїх, як померлого; я став наче посуд розбитий.
¹⁴ Бо я чую, як мене ганьблять ті, що живуть навколо мене, коли вони збираються та радиться вирвати душу мою.
¹⁵ Але я на Тебе, Господи, надіюся і кажу: «Ти — Бог мій.
¹⁶ В руках Твоїх доля моя. Визволи мене з руки ворогів моїх, від гнобителів моїх.
¹⁷ Проясни Лице Твоє до раба Твого, спаси мене милістю Твоєю, Господи.
¹⁸ Нехай не осоромлюся тим, що вдаюся до Тебе, нехай осоромляться нечестиві.
¹⁹ Нехай замовкнуть уста улесливі, що говорять проти праведного неправдиво, гордовито та зневажливо».
²⁰ Яке велике множество добра в Тебе. Господи, яке зберігаєш Ти для тих, що бояться Тебе, що наготовив Ти для тих, що надіються на Тебе перед синами людськими! (Іоана 12, 26; 17, 24).
²¹ Ти сховаєш їх у сяйві Лиця Твого, від заколотів людських, укриєш їх під Покровою Твоєю від сперечань народніх.
²² Благословенний Господь, що явив мені дивну милість Свою у місті оборонному!
²³ А я сказав у нестямі моїй; «відкинутий я від очей Твоїх». Але почув Ти голос молитви моєї, коли я благав Тебе.
²⁴ Любіть Господа всі праведники Його, бо Господь охороняє вірних Своїх і аж надто відплачує тим, що поводяться гордовито.
²⁵ Будьте мужні і нехай кріпиться серце ваше всіх, що надієтеся на Господа.

Псалом 90. (91)

Хвалебна пісня Давида.
¹ Хто живе надією на Всевишнього, той під покровою Бога Небесного спочиває.
² Каже він до Господа: «Ти моє Пристановище і захист мій». «Бог мій і я надіюся на Нього».
³ Він спасе тебе від сітки ловця і від пошесті згубної.
⁴ Плечима Своїми Він захистить тебе і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш. Обороною тобі буде Правда Його.
⁵ Не побоїшся страху вночі, ані стріли, що летить удень.
⁶ Ані пошесті, що діє в темряві, ані напасти духа зла опівдні.
⁷ Впаде коло тебе тисяча, і десять тисяч правобіч тебе, але до тебе не наблизиться.
⁸ Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними бачити.
⁹ Бо ти сказав: «Господь — Надія моя», і Всевишнього ти обрав за оборонця собі.
¹⁰ Отже, не прийде до тебе лихо і пошесть не наблизиться до оселі твоєї.
¹¹ Бо Він Ангелам Своїм звелить, щоб охороняли тебе на всіх стежках твоїх.
¹² На руках вони понесуть тебе, щоб нога твоя не спіткнулася об камінь.
¹³ На гаспида й василиска ти наступатимеш і потопчеш лева й змія.
¹⁴ Бо скаже Господь: «За те, що він любить Мене, Я охороню його і захищу його, бо він знає Ім’я Моє.
¹⁵ Буде звати Мене, Я почую його; буду з ним у скрутний час, визволю його і прославлю його.
¹⁶ Довгим життям обдарую його і дам йому спасіння Моє.

Слава…

Слава… І нині… Алилуя… (як вище сказано). Слава і нині…

Спів велично.

З нами Бог! Розумійте, народи, і покоряйтеся, бо з нами Бог.

(До кожного слідуючого Стиха додається: Бо з нами Бог).
Почуйте всі до країв землі. Бо з нами Бог.
Могутні, покоряйтеся…
Бо хоч ви й знову повстанете, знову подолані будете…
І коли раду врадите, зруйнує Господь…
І що ви проголосите, не здійсниться вам…
Погрози ж вашої не боїмося і не захитаємось…
Господа Бога нашого будемо боятися і Він буде нам на страх…
І якщо буду на Нього надіятися. Він буде мені на освячення…
І покладатимусь на Нього й спасуся Ним…
Ось я і діти, що мені дав їх Бог…
Люди, що сиділи в темряві, побачили Світло Велике…
Ви, що живете в країні й тіні смертельній, Світло засяє вам…
Бо Немовлятко народилось нам, Син (Божий) і Його дано нам…
Його влада на плечах Його…
І милуванню Його немає краю…
І зветься Ім’я Його: Великої ради Ангел…
Бог Кріпкий, Володар, Начальник миру…
Отець будучого Віку.

І знову:

З нами Бог! Розумійте… Слава… І нині… Бо з нами Бог.

Тропарі:

День проживши, дякую Тобі, Господи, і вечора прошу з ніччю без гріха, подай мені, Спасе, і спаси мене.

Слава…

День проживши, славословлю Тебе, Владико, і вечера прошу з ніччю без спокуси, подай мені, Спасе, і спаси мене.

І нині…

День проживши, оспівую Тебе, Святий, і вечера прошу з ніччю без спокуси подай мені, Спасе, і спаси мене.

Безтілесне єство Херувимське невмовкаючими піснями Тебе славословлять. Шестокрилі Серафими невпинними голосами Тебе превозносять. Ангельське все множество трисвятими піснями Тебе вихваляють. Бо раніше всього Ти є. Отець. Рівнобезпочаткового маєш Сина, і Рівночесного носиш Духа Життя, являючи Тройцю Нероздільну.

Пресвята Діво — Мати Божа, Самовидці Слова і слуги, Собори пророків і мучеників, Ви маєте безсмертне життя, моліться ж і за нас усердно, бо всі ми перебуваємо в бідах, щоб і ми, визволившись від омани лукавового, співали ангельську пісню: Святий, Святий, Святий, Трисвятий Господи, помилуй і спаси нас. Амінь.

Вірую в Єдиного… Потім Стихи

Пресвятая Владичице Богородице, молися за нас грішних. (3 р.).

Всі небесні сили святих Ангелів і Архангелів моліть за нас грішних. (по 2 р.).

Святий Іоане пророче і Предтече і Хрестителю Господа нашого Ісуса Христа моли за нас грішних.

Святі славні Апостоли, пророки і мученики і всі святі, моліть за нас грішних.

Преподобні і богоносні Отці наші — Пастирі і Учителі вселенські, моліть за нас грішних.

Святі і праведні Богоотці Якиме і Анно моліть за нас грішних.

Непереможна й незламна Божественна сило Чесного й Животворчого Хреста не покинь нас грішних.

Боже, очисти нас грішних.

Боже, очисти нас грішних і помилуй нас.

Святий Боже… по Отче наш…

На Різдво Христове, Богоявлення й Благовіщення тут

Тропар свята, а в Піст ці Тропарі:

В понеділок і середу вечера. Гол. 2

Просвіти очі мої, Христе Боже, щоб я не заснув на смерть, щоб не сказав ворог мій: я переміг його.

Слава…

Заступником душі моєї будь, Боже, бо я ходжу посеред сіток многих. Визволи мене від них і спаси мене, Милосердний, як Чоловіколюбець.

І нині…

Тому, що ми не маємо сміливости через безліч гріхів наших, то Ти — Богородице Діво, Народженого від Тебе благай, бо вельми могутня молитва Матері до милосердя Владики. Не відкинь наших благань, Всечиста, бо Милостивий і може спасти Той, що й страждати за нас зволив.

У вівторок і четвер вечера. Гол. 3

Ти знаєш, Господи, щоневидимі вороги мої ніколи не сплять, знаєш і немочі гріховного мого тіла, Створителю мій, тому в руки Твої віддаю дух мій. Покрий мене Крильми Твого милосердя і мисленні очі мої просвіти утіхою Божественних слів Твоїх. Підведи мене в належний час на Твоє прославління, бо Ти Єдиний Благий і Чоловіколюбець.

Стих: Зглянься на мене, Господи, Боже мій.

Який страшний суд Твій, Господи, Боже мій! Стоять Ангели, люди приводяться, книги сумління розкриваються, діла зважуються, помисли виявляються. Який то присуд буде мені, зачатому в гріхах? Хто вогонь мені погасить? Хто темряву мені просвітить, коли не Ти, Господи, помилуєш і спасеш мене як Чоловіколюбець?

Слава…

Сльози мені подай, Боже, як колись жінці грішниці, і сподоби мене ними омочити ноги Твої, що мене під путі загибельної визволили; і миро пахощів Тобі принести — життя чисте, моїм покаянням здобуте, щоб і я почув бажаний голос Твій: Віра Твоя спасла тебе. Іди в спокої.

І нині…

Маючи на Тебе, Богородице, певну надію, я спасуся; придбавши Твоє заступництво, Пречиста, я нікого не побоюся. Зодягнувшись тільки в одну Твою Покрову та в Твою всемогутню допомогу, наче в броню, я пожену ворогів моїх і подолаю їх. Тому, молячись, взиваю до Тебе, Богородице: спаси мене молитвами Твоїми та підійми від тяжкого сну на Твоє прославління силою Рожденного від Тебе Сина Божого.

Господи, помилуй. (40 р.).

Слава… І нині… Честнійшу… Іменем Господнім… Свящ.: Молитвами святих Отців наших Господи Ісусе Христе Боже наш помилуй нас.

Читець: Амінь.

Молитва Св. Василія Великого

Господи, Господи,спаси нас від усякої стріли, що летить удень, і визволи від усякої недоброї пригоди, що приходить уночі. Прийми жертву вечірню — рук наших піднесення. Сподоби ж нас і нічну пору непорочно пройти без спокуси від злого. Спаси нас від усякої тривоги й страху, що наводяться дияволом. Даруй душам нашим покаяння і помислам нашим піклування про відповідь на Страшному й Праведному Суді Твоїм. Прикріпи до страху Твого тіла наші і умертви пристрастні пориви наші, щоб і в сонному мовчанні ми просвіщалися навчанням постанов Твоїх. Прожени під нас усякі помисли нечисті й побажання гріховні та підійми нас у час молитви твердих у вірі й ревних до заповітів Твоїх, благоволінням і милосердям Єдинородного Сина Твого, що з Ним Благословенний Ти з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом, нині і по всяк час і на віки вічні. Амінь.

Прийдіть, поклонімось… Частина 2-га.

Псалом 50. (51)

Псалом Давида. Молитва покаяння.
^1-2 Помилуй мене, Боже, з великої милості Твоїй, і звеликого милосердя Твого прости провини мої.
³ Особливо обмий мене від беззаконня мого і від гріха мого очисти мене.
⁴ Бо беззаконня мої я знаю і гріх мій повсяк час передо мною.
⁵ Тобі Єдиному я згрішив і лукаве перед очима Твоїми заподіяв.
⁶ Отже, Ти праведний в словах Твоїх і чистий у присуді Твоїм.
⁷ Бо я в беззаконні зачатий і в гріхах породила мене мати моя.
⁸ Ось Ти Істину полюбив єси; недовідоме і таємне мудрости Твоєї Ти явив мені.
⁹ Окропи мене іссопом, і я буду чистий; обмий лісне, і я буду біліший від снігу.
¹⁰ Дай мені почути радість і веселість, і зрадіють кості (мої) розбиті.
¹¹ Одверни Лице Твоє від гріхів моїх, і всі беззаконня мої очисти.
¹² Серце чисте створи в мені, Боже, і Духа Правди віднови в нутрі моїм.
¹³ Не відкинь мене під Лиця Твого, і Духа Твого Святого не відберай від мене.
¹⁴ Поверни мені радість спасіння Твого і Духом Владичнім підкріпи мене.
¹⁵ Навчатиму беззаконників путів Твоїх, і нечестиві повернуться до Тебе.
¹⁶ Визволи мене від гріхів моїх, Боже, Боже, Спасителю мій, і язик мій радісно величатиме правду Твою.
¹⁷ Господи, відкрий уста мої і язик мій сповістить хвалу Твою.
¹⁸ Бо не задовольнить Тебе жертва, яку я приніс би; жертви всепаління Ти не бажаєш.
¹⁹ Жертва Богові — дух упокорений; серця скорботного і смиренного Ти не відкинеш.
²⁰ Ущаслив, Господи, ласкою Твоєю Сион, і нехай збудуються стіни Єрусалимські.
²¹ Тоді угодні Тобі будуть жертви правди, підношення і все- паління.
²² Тоді покладуть на жертівник Твій тельців

Псалом 101. (102)

Молитва убогого, коли він у журбі та виливає перед Богом благання своє.
¹ Господи! Почуй молитву мою і плач мій до Тебе нехай дійде.
² Не відвертай лиця Твого від мене в день, коли я в журбі. Прихили ухо Твоє в той день, коли призову Тебе; скоро почуй мене.
³ Бо щезають, наче дим, дні мої, і кості мої, мов сухарі висохли.
⁴ Я підкошений, наче трава, і висохло серце моє, бо я вже забув їсти хліб мій.
⁵ Від тяжкого зідхання мого присохли кістки мої до тіла мого.
⁶ Я став подібний до неяситі в пустині, став, як та сова на руїнах, не сплю і став наче самотній птах на дахові.
⁷ Кожний день зневажають мене вороги мої. і ті, що нахваляються на мене, проклинають мене.
⁸ Я вже попіл їм, наче хліб, і пиття моє змішую з сльозами.
⁹ Від гніву Твого та обурення Твого, бо Ти підняв та й кинув мене.
¹⁰ Дні мої, як тінь, зникають, і я висох, як та трава.
¹¹ Ти ж, Господи, перебуваєш вічно і пам’ять про Тебе з роду в рід.
¹² Ти встанеш і змилосердишся над Сионом. бо вже час помилувати його, бо вже прийшов призначений час.
¹³ Бо раби Твої полюбили й каміння його, і жаль їм руїн його.
¹⁴ І будуть народи боятися Імені Твого, і всі царі землі — Слави Твоєї.
¹⁵ Бо відбудує Господь Сион і явиться в Славі Своїй.
¹⁶ Він прихилиться до молитви пригноблених і не відкине благання їх.
¹⁷ І буде написано про це для поколінь майбутніх, і люди, що народяться, будуть хвалити Господа.
¹⁸ Бо Він прихилився з висоти святої Своєї, зглянув Господь на землю з небес,
¹⁹ Щоб почути зідхання закованих, звільнити синів, на смерть засуджених,
²⁰ Щоб прославляли Ім’я Його в Сионі і вихваляли Його в Єрусалимі.
²¹ Коли разом зберуться народи й царства служити Господеві.
²² Ти виснажив у дорозі сили мої, скоротив дні віку мого.
²³ І я сказав: «Боже мій! Не знищуй мене на половині життя мого. Твої роки в роди родів (вічно).
²⁴ В початках Ти, Господи, землю створив і небо то діло рук Твоїх.
²⁵ Вони загинуть, Ти ж існуватимеш; вони, як одіж, постаріють, як шати, переміниш їх, і вони зміняться.
²⁶ А Ти все Той же і роки Твої не скінчаться.
²⁷ Сини рабів Твоїх будуть жити, і насіння їх твердо буде стояти перед Тобою.

Молитва Манасії

Господи, Вседержителю, Боже Отців наших: Авраама, Ісаака і Якова та нащадків їх праведних, що створив небо й землю зо всією красою їх, що обмежив берегами море словом наказу Твого, що замкнув безодню й запечатав її страшним і славним Іменем Твоїм, Якого всі бояться й тремтять перед силою Твоєю, і ніхто не може встояти перед величчю слави Твоєї. Бо нестерпний гнів і кара Твоя на грішників, але й безмежна і незбагнена милість обітувань Твоїх. Бо Ти, Господи. Всевишній, Добросердешний, Довготерпеливий і Многомилостивий, і прощаєш гріхи грішникам. Ти, Господи, з великої ласки Твоєї дав надію на прощення через каяття всім, що згрішили перед Тобою, і з великої щедрости Своєї, призначив покаяння для спасіння грішників. Ти, Господи, Боже сил, не наклав каяття на праведних Авраама, Ісаака і Якова, що не згрішили перед Тобою, а наклав покуту на мене грішного, бо в мене гріхів більше, ніж піску морського. Намножилися беззаконства мої. Господи, намножилися беззаконства мої, і я недостойний зминути на височінь небесну від множества провин моїх. Мене гнітять тяжкі залізні кайдани, я не можу підвести голови моєї і нема мені полегшення. Бо я прогнівив Благість Твою і лукаве перед Тобою вчинив. Не корився волі Твоїй і не додержував заповітів Твоїх. І ось тепер приклоняю коліна серця і благаю в Тебе милости. Прости мені, Господи, прости мені і не занапасти мене за беззаконства мої. Не пам’ятай провин моїх і не засуди мене до пекла, бо Ти ж Бог тих, що каються, то й на мені яви всю добрість Твою. Помилуй мене негідного з великої милости Твоєї і я буду прославляти Тебе у всі дні життя мого. Бо Тебе оспівують всі сили небесні і Твоя слава на віки вічні. Амінь.

Святий Боже… по Отче наш…

На Святах тут Кондак, а в Піст оці —

Тропарі. Гол. 6.

Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо жодного оправдання не маючи, ми грішні Тобі, як Владиці, цю тільки молитву приносимо: Помилуй нас.

Слава…

Господи, помилуй нас, бо на Тебе надію покладаємо. Не прогнівайся вельми на нас і не споминай беззаконня нашого, а зглянься на нас, як Милосердний і визволи нас від ворогів наших, бо Ти — Бог наш, а ми — люди Твої, всі створіння рук Твоїх і Ім’я Твоє призиваємо.

І нині…

Милосердя двері відкрий нам, Благословенна Богородице, щоб ми, надіючись на Тебе, не загинули, а визволилися Тобою від лиха, бо Ти єси спасіння роду Християнського.

Господи, помилуй. (40 р.).

Слава… І нині… Честнійшую… Іменем Господнім…

Священик: Молитвами святих Отців…

Читець: Амінь, і —

Молитва.

Владико, Боже Отче Вседержителю! Господи Сину Єдинородний Ісусе Христе і Святий Душе. Єдине Божество і Єдина Сило, помилуй мене грішного і якими Сам знаєш судьбами спаси мене недостойного раба Твого, бо Ти Благословенний на віки вічні. Амінь.

Прийдіть, поклонімось… Частина 3-тя

Псалом 69. (70)

Псалом Давида.
^1-2 Боже, на поміч мені прийди, Господи, поспіши допомогти мені.
³ Нехай повстидаються і осоромляться ті, що шукають душі моєї.
⁴ Нехай відступлять осоромлені ті, що шукають загибелі мені.
⁵ Нехай хутко побіжать назад ті, що кажуть про мене: «добре, добре».
⁶ Але нехай зрадуються і звеселяться ті, що шукають Тебе, Боже.
⁷ І ті, що люблять спасіння Твоє, нехай завжди кажуть: «Великий Господь».
⁸ А я немічний і бідний: Боже, допоможи мені. Ти — Поміч
⁹ моя і Спаситель мій. Господи, не забарись.

Псалом 142. (143)

Псалом Давида. Молитва.
¹ Господи! Почуй молитву мою, зглянься на благання моє, в істині Твоїй; вислухай мене по правді Твоїй.
² І не входь у суд з рабом Твоїм, бо не виправдається перед Тобою ніхто з живих.
³ Бо ворог переслідує душу мою, топче в землю життя моє, кинув мене в темряву, як мерців давно померлих.
⁴ І впав мені дух мій, стривожилось серце моє.
⁵ Я згадую дні давні, розмишляю про діла Твої, думаю над творивом рук Твоїх.
⁶ До Тебе простягаю руки мої, і душа моя, як земля спрагнена перед Тобою.
⁷ Скоро почуй мене, Господи! Дух мій знемогає. Не ховай лиця Твого від мене, бо стану, як ті, що сходять у могилу.
⁸ Зранку дай мені почути милість Твою, бо на Тебе я надіюся. Покажи мені дорогу, якою йти мені, бо до Тебе підношу душу мою.
⁹ Визволь мене, Господи, від ворогів моїх, до Тебе вдаюсь.
¹⁰ Навчи мене чинити волю Твою, бо Ти — Бог мій. Дух Твій милосердний нехай веде мене по шляху правди.
¹¹ Задля Імені Твого, Господи, підживи мене; ради правди Твоєї, виведи з напасти душу мою.
¹² І по милості Твоїй знищи ворогів моїх і гнобителів душі моєї, бо я — раб Твій.

Мале Славословіє

Слава в вишніх Богові на Небі і на землі мир, між людьми благовоління. Хвалимо Тебе, благословимо Тебе. Покланяємось Тобі, прославляємо Тебе. Дякуємо Тобі ради великої слави Твоєї. Господи, Царю Небесний Боже Отче Вседержителю. Господи, Сину Єдинородний Ісусе Христе і Святий Душе. Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця, що взяв гріхи світу, помилуй нас. Ти, що взяв гріхи світу, прийми молитву нашу. Ти, що сидиш праворуч Отця, помилуй нас. Бо Ти Єдиний Святий, Ти Єдиний Господь Ісус Христос в славу Бога Отця. Амінь.

По всяк день благословлятиму Тебе і вихвалятиму Ім’я Твоє поки й віку і на віки вічні.

Господи, пристановищем нашим був Ти від роду й до роду. Я сказав: Господи, помилуй мене. Сціли душу мою, бо нагрішив я перед Тобою. Господи, до Тебе вдаюсь: навчи мене чинити волю Твою, бо Ти Бог мій, бо в Тобі джерело життя. В сяйві Твоєму побачимо світ. Нехай завжди буде милість Твоя на тих, що визнають Тебе.

Сподоби, Господи, в ніч цю без гріха зберегтися нам. Благословений Ти, Господи, Боже Отців наших, і хвальне і прославлене Ім’я Твоє по віки. Амінь.

Нехай буде милість Твоя, Господи, над нами, бо ми надіємось на Тебе. Благословений Ти, Господи, навчи мене заповітів Твоїх. Благословений Ти, Владико, в розуми мене заповітами Твоїми. Благословений Ти, Святий, просвіти мене заповітами Твоїми.

Господи, ласка Твоя довіку. Не забудь діло рук Твоїх. Тобі належить хвала. Тобі належить співання. Тобі слава належить Отцю і Синові і Святому Духові, нині і по всяк час і на віки вічні. Амінь.

Трисвяте… Отче наш…

І співаємо на гол. 6 оці стихи.

Господи сил, будь з нами (бо іншої допомоги, крім Твоєї), в скорботах не маємо, Господи сил, помилуй нас.

Хваліть Бога в Святині Його, хваліть Його в могутності сили Його. Господи сил… (до кожного стиха).

Хваліть Його за силу Його, хваліть Його за неосяжність величности Його.

Хваліть Його голосом трубним, хваліть Його на псалтирі і гуслях.

Хваліть Його на тимпані і хором, хваліть Його на струнах і органах.

Хваліть Його на арфах милозвучних, хваліть Його на цимбалах із співами. Все, що дише, нехай хвалить Господа.

Слава… — і ці пісні, гол. 6.

Господи, коли б ми не мали святих Твоїх, які моляться за нас і добросердешности Твоєї, що милує нас, чи насмілилися б ми, Спасе, оспівувати Тебе Якого невпинно прославляють Ангели? Серцевідче, помилуй душі наші.

І нині…

Велике множество моїх провин, Богородице, до Тебе припадаю, Чиста, спасіння благаючи, помилуй немічну мою душу, і моли Сина Твого і Бога нашого, щоб дав мені прощення провин моїх — Єдина Благословенная.

Всесвятая Богородице, увесь час життя мого не покидай мене, на людське заступництво не віддавай мене, а Сама заступи і помилуй мене.

Всю надію мою на Тебе покладаю Мати Божа, охорони мене під захистом Твоїм.

Господи, помилуй. (40 р.).

Молитва

Ти, що по всяк час і кожну годину на Небі й на землі приймаєш поклоніння і славлення, Христе Боже, Довготерпеливий і Многомилостивий, вельми Добросердешний, що праведних любиш, а грішників милуєш, що всіх кличеш до спасіння, обіцяючи майбутні блага: Сам, Господи, прийми і наші оці молитви; направ життя наше по Твоїх заповітах. Душі наші освяти, тіла очисти, наміри наші направ і думки очисти, і визволи нас від усякої скорботи, лиха й слабування. Захисти нас святими Твоїми Ангелами, щоб ми, зберігаючись і навчаючись під їх охороною, досягли єдности в Вірі і зрозуміння неприступної Твоєї слави, бо Ти Благословенний на віки вічні. Амінь.

Господи помилуй. (3 р.). Слава і нині… Честнійшую…

Іменем Господнім благослови, Отче!

Свящ.: Боже, будь щедрий до нас, благослови нас, світлом Лиця Твого осяй нас і помилуй нас.

Читець: Амінь.

Свящ.:Молитву св. Єфрема: Господи і Владико життя…

(З поклонами. ) Трисвяте… по Отче наш… Господи, помилуй. (12 р.).

Молитва до Богоматері

Пренепорочна, Нетлінна, Пречиста, Чистая Діво, Богоневісто, Владичице! що Бога — Слово преславним породженням Твоїм з людьми з’єднала і відпале єство наше з небесними сполучила. Єдина Надіє безнадійних і гноблених Поміч, готовий захист усім, хто до Тебе прибігає. Не погидуй мною грішним і скверним, що поганими думками, словами й ділами всього себе непотрібним зробив, і через лінивий розум мій зробив себе рабом утіх життьових. Але, Мати Чоловіколюбивого Бога, чоловіколюбно змилосердися надо мною грішним і блудним і прийми моє, хоч і з скверних уст принесене Тобі моління, і Твого Сина і нашого Владику й Господа з материнською сміливістю моли, щоб і мені відкрив глибину чоловіколюбної Своєї благости, і, забувши незчисленні гріхи мої, повернув мене до каяття і явив мене мудрим виконавцем заповітів Своїх. І стань поперед мене завжди, як милостива, милосердна і ласколюбива, в цьому життю тепла Заступниця й Помішниця, відганяючи напади ворогів і направляючи мене до спасіння. А в час кончини моєї збережи немічну мою душу і лукавих бісів далеко віджени від мене. А в день Суду визволи мене від вічної муки і невимовної слави Сина Твого і Бога нашого мене сподоби. Її то, Владичице моя Пресвятая Богородице, нехай унаслідую я за Твоїм посередництвом і заступництвом, Благодаттю ж і чоловіколюбством Єдинородного Сина Твого, Господа нашого Ісуса Христа з Предвічним Його Отцем і Пресвятим і Благим і Животворчим Його Духом, нині і по всяк час і на віки вічні. Амінь.

Молитва до Господа Ісуса Христа

І дай нам, Владико, спокій тіла й душі і збережи нас у цю ніч від тяжкого сну гріховного. Втихомир наші пристрасті та погаси розпалені стріли спокус від лукавого. Неспокій тіла вгамуй і всякі життьові суєтні вигадки приспи. Даруй нам, Боже, бадьорий розум, чисті думки, тверезе серце, сон легкий без жодних диявольських мрій. Підведи нас у час молитви твердих у заповітах Твоїх, щоб ми твердо пам’ятали присуди Твої. Дай нам усю ніч Тебе вихваляти, оспівувати й славити Пречесне й Величне Ім’я Твоє Отця і Сина і Святого Духа, нині і по всяк час і на віки вічні. Амінь.

Преславна Вседіво Мати Христа Бога, принеси нашу молитву до Сина Твого і Бога нашого, щоб спас Тобою душі наші.

Надія моя Отець, Пристановище моє Син, Захист мій Дух Святий. Тройце Свята, слава Тобі.

Слава… І нині… Господи, помилуй. (3 р.). Благослови.

Тут люди прихиляються на колінах лицем до землі, а Священик молиться за них лицем до народу.

Владико Многомилостивий, Господи Ісусе Христе, Боже наш! За молитви Всепречистої Владичеці нашої Богородиці і Вседіви Марії, силою Чесного й Животворчого Хреста, заступництвом св. небесних сил безтілесних, святого славного пророка предтечі і хрестителя Іоана, святих славних і всехвальних Апостолів, святих славних і добропобідних мучеників, преподобних і Богоносних отців наших; св. і праведних Богоотців Якима й Ганни і всіх святих Твоїх: Любоприємною створи молитву нашу, даруй нам прощення провин наших, покрий нас покровою крил Твоїх, прожени від нас всякого ворога і супротивника, заспокой життя наше, Господи, помилуй нас і світ Твій і спаси душі наші, як Благий і Чоловіколюбець. Амінь.

В монастирях тут Свящ, просить прощення у братії. І зараз безпереривна Ектенія:

Помолимось за Владику нашого…
(Ми на кожне прохання: Господи, помилуй).
За боголюбиву країну нашу…
За правлячу владу і воїнство.
За Отців духовних і братів та сестер наших.
За тих, що люблять нас і тих, що ненавидить нас. За тих, що помигають і послуговують нам.
За тих, що заповідали нам молитися за них.
За визволення поневолених.
За відсутніх отців і братів наших.
За тих, що подорожують та за хворих і немічних.
За врожай плодів земних.
Помолімося й за кожну душу християнську.
За титарів св. храму цього.
За батьків наших і за всіх, що раніше спочили — батьків, матерів, братів і сестер наших, що скрізь лежать поховані.
Помолімося й за себе самих. Господи, помилуй. (3 р.).

Свящ.: Молитвами св. Отців наших, Господи Ісусе Христе Боже наш, помилуй нас.

Ми: Амінь.