Біблія українською мовою

Книга пророка Захарія

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 7
1: У четвертий рік царя Дарія було слово Господнє до Захарії, у четвертий день дев’ятого місяця, Хаслева,
2: коли Вефиль послав Сарецера і Регем-Мелеха і супутників його помолитися перед лицем Господа
3: і запитати у священиків, які у домі Господа Саваофа, й у пророків, говорячи: «чи плакати мені у п’ятий місяць і поститися, як я робив це вже багато років?»
4: І було до мене слово Господа Саваофа:
5: скажи всьому народу землі цієї і священикам так: коли ви постились і плакали у п’ятому і сьомому місяці, притому вже сімдесят років, чи для Мене ви постилися? чи для Мене?
6: І коли ви їсте і коли п’єте, чи не для себе ви їсте, чи не для себе ви п’єте?
7: Чи не ті самі слова проголошував Господь через попередніх пророків, коли ще Єрусалим був населений і спокійний, і міста навколо нього, південна країна і низина, були населені?
8: І було слово Господнє до Захарії:
9: так говорив тоді Господь Саваоф: чиніть суд справедливий і виявляйте милість і співстраждання кожен братові своєму;
10: вдови́ і сироти́, прибульця і бідного не пригноблюйте і зла одне проти одного не замишляйте у серці вашому.
11: Але вони не хотіли слухати, відвернулися від Мене, і вуха свої обтяжили, щоб не чути.
12: І серце своє окам’янили, щоб не чути закону і слів, які посилав Господь Саваоф Духом Своїм через попередніх пророків; за те й прийшов на них великий гнів Гос­пода Саваофа.
13: І було: як Він взивав, а вони не слухали, так і вони взивали, а Я не слухав,— говорить Господь Саваоф.
14: І Я розвіяв їх серед усіх народів, яких вони не знали, і земля ця спорожніла після них, так що ніхто не ходив по ній ні взад, ні вперед, і вони зробили жадану країну пустелею.