Послання до Тита

наступний розділ →

Розділ 1
1: Павел, раб Божий, Апостол же Іісуса Христа, за вірою вибраних Божих і пізнанням істини, що належить до благочестя,
2: у надії вічного життя, яке обіцяв вірний у слові Бог раніше вікових часів,
3: а в свій час явив Своє слово в проповіді, довіреній мені за велінням Спасителя нашого, Бога,–
4: Титу, істинному синові за спільною вірою: благодать, милість і мир від Бога Отця і Господа Іісуса Христа, Спасителя нашого.
5: Для того я залишив тебе на Криті, щоб ти довершив недокінчене і поставив у всіх містах пресвітерів, як я тобі наказував:
6: коли хто непорочний, чоловік однієї жінки, дітей має вірних, яких не докоряють в розпусті чи непокірності.
7: Бо єпископ повинен бути непорочний, як Божий домобудівник, не зухвалий, не гнівливий, не п'яниця, не забіяка, не користолюбець,
8: а гостинний, який любить добро, доброчесний, справедливий, благочестивий, стриманий,
9: який додержується правдивого слова, згідно з вченням, щоб він мав силу й наставляти в здоровому вченні і викривати противників.
10: Бо є багато і непокірних, марнословів і обманщиків, особливо з обрізаних,
11: яким треба затуляти уста: вони розбещують цілі доми, навчаючи, чого не слід, заради ганебної користі.
12: З них же самих один віршотворець сказав: критяни завжди лжеці, злі звірі, черева ліниві.
13: Свідчення це справедливе. З цієї причини викривай їх суворо, щоб вони були здорові у вірі,
14: незважаючи на іудейські байки і накази людей, які відвертаються від істини.
15: Для чистих усе чисте; а для осквернених і невірних нема нічого чистого, бо осквернені і розум їхній і совість.
16: Вони говорять, що знають Бога, а ділами відрікаються, будучи огидними і непокірними і не здатними ні до якого доброго діла.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 2
1: Ти ж говори те, що згідно із здоровим вченням:
2: щоб старі чоловіки були пильні, поважні, доброчесні, здорові у вірі, в любові, в терпінні;
3: щоб старі жінки також одягались як личить святим, не були обмовницями, не підневолювались п'янству, вчили добру;
4: щоб наставляли молодих любити чоловіків, любити дітей,
5: бути доброчесними, чистими, дбайливими про дім, добрими, покірними своїм чоловікам, щоб не зневажалося слово Боже.
6: Юнаків також навчай бути доброчесними.
7: У всьому показуй в собі взірець добрих діл, в учительстві чистоту, статечність, непошкодженість,
8: слово здорове, недокірливе, щоб противник був осоромлений, не маючи нічого сказати про нас поганого.
9: Рабів навчай коритися своїм господарям, догоджати їм у всьому, не перечити,
10: не красти, але виявляти всю добру вірність, щоб вони в усьому були прикрасою вчення Спасителя нашого Бога.
11: Бо явилась благодать Божа, спасительна для всіх людей,
12: яка вчить нас, щоб ми, відкинувши нечестя і мирські похоті, доброчесно, праведно і благочестиво жили в нинішньому віці,
13: очікуючи блаженного уповання і явлення слави великого Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа,
14: Котрий дав Себе за нас, щоб визволити нас від усякого беззаконня і очистити Собі людей вибраних, ревних до добрих діл.
15: Це говори, наставляй і викривай зі всякою владою, щоб ніхто не зневажав тебе.

← попередній розділ

Розділ 3
1: Нагадуй їм, щоб слухалися і корилися начальству і властям, були готові на всяке добре діло,
2: нікого не лихословили, були не сварливі, а тихі, і виявляли всяку лагідність до всіх людей.
3: Бо і ми були колись нерозумні, непокірні, заблудші, раби похотей і різних розкошів, жили в злобі та в заздрощах, були огидні, ненавиділи один одного.
4: Коли ж явилась благодать і людинолюбство Спасителя нашого, Бога,
5: Він спас нас не за діла праведності, які б ми сотворили, а з Своєї милості, через купіль відродження і оновлення Святим Духом,
6: Якого щедро вилив на нас через Іісуса Христа Спасителя нашого,
7: щоб, виправдавшись Його благодаттю, ми за упованням стали спадкоємцями вічного життя.
8: Слово це вірне; і я хочу, щоб ти підтверджував це, щоб ті, які увірували в Бога, старались бути ревними до добрих діл: це добре і корисне людям.
9: Нерозумних же змагань і родоводів, і суперечок, і чвар про закон уникай, бо вони некорисні і марні.
10: Єретика, після першого і другого напоумлення, цурайся,
11: знаючи, що такий розбестився і грішить, будучи самозасудженим.
12: Коли пришлю до тебе Артема чи Тихика, поспіши прийти до мене в Нікополь, бо я вирішив там провести зиму.
13: Законника Зину та Аполлоса потурбуйся відправити так, щоб у них ні в чому не було недостатку.
14: Хай і наші вчаться дбати про добрі діла, в задоволенні необхідних потреб, щоб не були безплідні.
15: Вітають тебе всі, що знаходяться зі мною. Вітай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з усіма вами. Амінь.