Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Пісні пісень Соломона

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 2
1: Я нарцис саронський, лілея долин!
2: Що лілея між тернами, те кохана моя між дівчатами.
3: Що яблуня між лісовими деревами, те коханий мій між юнаками. У тіні її люблю я сидіти, і плоди її солодкі для гортані моєї.
4: Він увів мене у дім бенкету, і знамено його наді мною— любов.
5: Підкріпіть мене вином, освіжіть мене яблуками, бо я знемагаю від любови.
6: Ліва рука його у мене під головою, а права обіймає мене.
7: Заклинаю вас, дочки єрусалимські, сарнами або польовими ланями: не будіть і не тривожте коханої, доки їй угодно.
8: Голос любого мого! ось, він іде, скаче по горах, стрибає по пагорбах.
9: Друг мій схожий на сарну або на молодого оленя. Ось, він стоїть у нас за стіною, заглядає у вікно, мигтить крізь ґрати.
10: Любий мій почав говорити мені: встань, кохана моя, прекрасна моя, вийди!
11: Ось, зима вже минула; дощ закінчився, перестав;
12: квіти показалися на землі; час співу настав, і голос горлиці чутний у країні нашій;
13: смоковниці розпустили свої бруньки, і виноградні лози, розквітаючи, виточують пахощі. Встань, люба моя, прекрасна моя, вийди!
14: Голубице моя в ущелині скелі під покрівлею стрімкої кручі! покажи мені лице твоє, дай мені почути голос твій, тому що голос твій солодкий і лице твоє приємне.
15: Ловіть нам лисиць, лисенят, які псують виноградники, а виноградники наші у цвітінні.
16: Любий мій належить мені, а я йому; він пасе між лілеями.
17: Доки день дихає прохолодою, і втікають тіні, повернися, будь подібним до сарни або молодого оленя на розпадинах гір.
← попередній розділнаступний розділ →