...

Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
       Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Премудрості Соломона

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 8
1: Вона швидко поширюється від одного кінця до іншого й усе влаштовує на користь.
2: Я полюбив її і знайшов від юности моєї, і побажав узяти її за наречену собі, і став любителем краси її.
3: Вона піднімає своє благородство тим, що має співжиття з Богом, і Владика усіх полюбив її:
4: вона таїнниця розуму Божого і виборниця діл Його.
5: Якщо багатство є жадане придбання у житті, то що багатше за премудрість, яка все робить?
6: Якщо ж розсудливість робить багато чого, то який художник краще за неї?
7: Якщо хто любить праведність,— плоди її є чесноти: вона навчає цнотливости і розважливости, справедливости і мужности, корисніше за які нічого немає для людей у житті.
8: Якщо хто бажає великої досвідчености, мудрість знає давноминуле і вгадує майбутнє, знає тонкощі слів і відповіді на загадки, дізнається наперед знамення і чудеса і наслідки років і часів.
9: Тому я розсудив прийняти її у співжиття із собою, знаючи, що вона буде мені радницею на добре й утішенням у турботах і печалі.
10: Через неї я буду мати славу у народі і честь перед старійшинами, будучи юнаком;
11: виявлюся проникливим на суді, і в очах сильних заслужу подив.
12: Коли я буду мовчати, вони будуть очікувати, і коли почну говорити, будуть слухати, і коли продовжу бесіду, покладуть руку на вуста свої.
13: Через неї я досягну безсмертя і залишу вічну пам’ять майбутнім після мене.
14: Я буду керувати народами, і племена підкоряться мені;
15: убояться мене, коли почують про мене, страшні тирани; у народі явлюся добрим і на війні мужнім.
16: Увійшовши у дім свій, я заспокоюся нею, бо у спілкуванні її немає суворости, ні у співжитті з нею скорботи, але веселощі і радість.
17: Розмірковуючи про це сам у собі й думаючи у серці своєму, що у спорідненні з премудрістю— безсмертя,
18: й у співдружності з нею— благе насолодження, і в трудах рук її— багатство, яке не зменшується, й у співбесіді з нею— розум, і в спілкуванні слів її— добра слава,— я ходив і шукав як би мені взяти її собі.
19: Я був юнак обдарований і душу одержав добру;
20: притім, будучи добрим, я увійшов і в тіло чисте.
21: Пізнавши ж, що інакше не можу оволодіти нею, тільки якщо дарує Бог,— і що вже було справою розуму, щоб пізнати, чий цей дар,— я звернувся до Господа і молився Йому, і говорив від усього серця мого:
← попередній розділнаступний розділ →