Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Премудрості Соломона

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 5
1: Тоді праведник із великою сміливістю стане перед лицем тих, які ображали його і зневажали подвиги його;
2: вони ж, побачивши, зніяковіють великим страхом і здивуються несподіваності спасіння його
3: і, розкаюючись і зітхаючи від стиснення духу, будуть говорити самі у собі: «це той самий, який був у нас колись посміховиськом і притчею наруги.
4: Безумні, ми вважали життя його божевіллям і смерть його безчесною!
5: Як же він прилічений до синів Божих, і жереб його— зі святими?
6: Отже, ми заблукали від путі істини, і світло правди не світило нам, і сонце не осявало нас.
7: Ми сповнилися ділами беззаконня і погибелі і ходили непрохідними пустелями, а путі Господнього не пізнали.
8: Яку користь принесла нам зарозумілість, і що дало нам багатство з марнославством?
9: Усе це минуло як тінь і як поголоска швидкоплинна.
10: Як після проходження корабля, що йде по воді, яка хвилюється, неможливо знайти ні сліду, ні стежки дна його у хвилях;
11: або як від птаха, який пролітає по повітрю, ніякого не залишається знаку його путі, але легке повітря, по якому вдаряють крила і яке розсікається швидкістю руху, пройдене крилами, що рухаються, і після того не залишилося ніякого знаку проходження по ньому;
12: або як від стріли, пущеної у ціль, розділене повітря миттєво знову сходиться, так що не можна дізнатися, де пройшла вона;
13: так і ми народилися і померли, і не могли показати ніякого знаку чесноти, але виснажилися у беззаконні нашому».
14: Бо надія нечестивого зникає, як порох, який відносить вітер, і як тонкий іній, що разноситься бурею, і як дим, що розсіюється вітром, і проходить, як пам’ять про одноденного гостя.
15: А праведники живуть повік; нагорода їх— у Господі, і піклування про них— у Вишнього.
16: Тому вони одержать царство слави і вінець краси від руки Господа, бо Він покриє їх правицею і захистить їх силою.
17: Він візьме всезброю— ревність свою, і творіння озброїть для помсти ворогам;
18: облачиться у броню— у правду, і покладе на Себе шолом— неупереджений суд;
19: візьме непереможний щит— святість;
20: суворий гнів Він вигострить, як меч, і світ ополчиться з Ним проти безумців.
21: Понесуться влучні стріли блискавок із хмар, як із туго натягнутого лука, полетять у ціль.
22: І, як із каменометного знаряддя, із люттю посиплеться град; обуриться проти них вода морська і ріки люто потоплять їх;
23: повстане проти них дух сили і, як вихор, розвіє їх.
24: Так беззаконня спустошить усю землю, і злодіяння зруйнують престоли сильних.
1: Тоді праведник із великою сміливістю стане перед лицем тих, які ображали його і зневажали подвиги його;
2: вони ж, побачивши, зніяковіють великим страхом і здивуються несподіваності спасіння його
3: і, розкаюючись і зітхаючи від стиснення духу, будуть говорити самі у собі: «це той самий, який був у нас колись посміховиськом і притчею наруги.
4: Безумні, ми вважали життя його божевіллям і смерть його безчесною!
5: Як же він прилічений до синів Божих, і жереб його— зі святими?
6: Отже, ми заблукали від путі істини, і світло правди не світило нам, і сонце не осявало нас.
7: Ми сповнилися ділами беззаконня і погибелі і ходили непрохідними пустелями, а путі Господнього не пізнали.
8: Яку користь принесла нам зарозумілість, і що дало нам багатство з марнославством?
9: Усе це минуло як тінь і як поголоска швидкоплинна.
10: Як після проходження корабля, що йде по воді, яка хвилюється, неможливо знайти ні сліду, ні стежки дна його у хвилях;
11: або як від птаха, який пролітає по повітрю, ніякого не залишається знаку його путі, але легке повітря, по якому вдаряють крила і яке розсікається швидкістю руху, пройдене крилами, що рухаються, і після того не залишилося ніякого знаку проходження по ньому;
12: або як від стріли, пущеної у ціль, розділене повітря миттєво знову сходиться, так що не можна дізнатися, де пройшла вона;
13: так і ми народилися і померли, і не могли показати ніякого знаку чесноти, але виснажилися у беззаконні нашому».
14: Бо надія нечестивого зникає, як порох, який відносить вітер, і як тонкий іній, що разноситься бурею, і як дим, що розсіюється вітром, і проходить, як пам’ять про одноденного гостя.
15: А праведники живуть повік; нагорода їх— у Господі, і піклування про них— у Вишнього.
16: Тому вони одержать царство слави і вінець краси від руки Господа, бо Він покриє їх правицею і захистить їх силою.
17: Він візьме всезброю— ревність свою, і творіння озброїть для помсти ворогам;
18: облачиться у броню— у правду, і покладе на Себе шолом— неупереджений суд;
19: візьме непереможний щит— святість;
20: суворий гнів Він вигострить, як меч, і світ ополчиться з Ним проти безумців.
21: Понесуться влучні стріли блискавок із хмар, як із туго натягнутого лука, полетять у ціль.
22: І, як із каменометного знаряддя, із люттю посиплеться град; обуриться проти них вода морська і ріки люто потоплять їх;
23: повстане проти них дух сили і, як вихор, розвіє їх.
24: Так беззаконня спустошить усю землю, і злодіяння зруйнують престоли сильних.
← попередній розділнаступний розділ →