Біблія українською мовою

Книга Премудрості Соломона

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 4
1: Краще бездітність із чеснотою, бо пам’ять про неї безсмертна: вона визнається й у Бога й у людей.
2: Коли вона властива, її наслідують, а коли відійде, прагнуть до неї: й у вічності увінчана вона торжествує, як та, що одержала перемогу непорочними подвигами.
3: А плодюча безліч нечестивих не принесе користи, і перелюбні паростки не дадуть коренів у глибину і не досягнуть непорушної основи;
4: і хоча на час позеленіють у гілках, але, не маючи твердости, похитнуться від вітру і поривом вітрів викоріняться;
5: неміцні гілки переламаються, і плід їх буде марний, нестиглий для їжі і ні до чого не придатний;
6: бо діти, які народяться від беззаконного співжиття, суть свідки розпусти проти батьків під час допиту їх.
7: А праведник, якщо і рано помре, буде у спокої,
8: бо не в довговічності чесна старість, і не кількістю років вимірюється:
9: мудрість є сивина для людей, і непорочне життя— вік старости.
10: Як той, що благовгодив Богу, він улюблений, і, як той, що жив серед грішників, преставлений;
11: забраний, щоб злоба не змінила розуму його, або підступність не спокусила душу його.
12: Бо вправа у нечесті затьмарює добре, і хвилювання похоті розбещує розум незлобливий.
13: Досягнувши досконалости за короткий час, він виконав довгі літа;
14: бо душа його була угодна Господу, тому і прискорив він (відхід) із середовища нечестя. А люди бачили це і не зрозуміли, навіть і не подумали про те,
15: що благодать і милість зі святими Його і промисел про обраних Його.
16: Праведник, помираючи, осудить живих нечестивих, і юність, що швидко досягла досконалости,— довголітню старість неправедного;
17: бо вони побачать кончину мудрого і не зрозуміють, що Господь визначив про нього і для чого поставив його у безпеку;
18: вони побачать і знищать його, але Господь посміється з них;
19: і після цього будуть вони безчесним трупом і ганьбою між померлими повік, бо Він повалить їх ниць безмовними і зрушить їх з основ, і вони украй запустіють і будуть у скорботі, і пам’ять їх загине;
20: усвідомлюючи гріхи свої, вони постануть зі страхом, і беззаконня їхні засудять їх у лиці їх.