Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Премудрості Іісуса, сина Сираха

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 43
1: Велич висоти, твердь чистоти, вигляд неба у славному явленні!
2: Сонце, коли воно являється, звіщає про них при сході: дивне створіння, діло Всевишнього!
3: У полудень воно висушує землю, і перед жаром його хто встоїть?
4: Розпалюють горнило для робіт плавильних, але утричі сильніше сонце палить гори: дихаючи полум’ям вогню і блискаючи промінням, воно засліплює очі.
5: Великий Господь, Який створив його, і за словом Його воно поспішно пробігає путь свою.
6: І місяць усім у свій час служить вказівкою часів і знаменням віку:
7: від місяця— вказівка свята; світло його зменшується після досягнення ним повноти;
8: місяць називається за ім’ям його; він дивно зростає у своїй зміні;
9: це— глава вишніх устроїв; він сяє на тверді небесній;
10: краса неба, слава зірок, блискуча прикраса, владика на висотах!
11: За словом Святого зірки стоять за чином і не втомлюються на варті своїй.
12: Глянь на веселку, і прослав Творця її: прекрасна вона в сяйві своєму!
13: Величним кругом своїм вона обіймає небо; руки Всевишнього розпростерли її.
14: Повелінням Його швидко сиплеться сніг, і миттєво блискають блискавки суду Його.
15: Відкриваються скарбниці і вилітають з них хмари, як птахи.
16: Могутністю Своєю Він зміцнює хмари, і розбиваються камені граду;
17: від погляду Його стрясаються гори, і з волі Його віє південний вітер.
18: Голос грому Його приводить у тремтіння землю, і північна буря і вихор.
19: Він сипле сніг подібно до того, як летять униз крилаті, і спадання його— як опускається сарана;
20: красі білизни його дивується око, і паданню його дивується серце.
21: І як сіль, розсипає Він по землі іній, який, замерзаючи, стає гострим.
22: Подме північний холодний вітер,— і з води робиться лід: він розстилається на всякому вмістилищі вод, і вода одягається ніби у лати;
23: покриває гори, і спалює пустелю, і, як вогонь, обпалює траву.
24: Але швидким зціленням усьому служить туман; роса, яка з’являється, прохолоджує від спеки.
25: Повелінням Своїм Господь приборкує безодню і насаджує на ній острови.
26: Ті, що плавають по морю, розповідають про небезпеку на ньому, і ми дивуємося тому, що чуємо вухами нашими:
27: бо там надзвичайні і дивні діла, різноманітність усяких тварин, роди чудовиськ.
28: Через Нього усе успішно досягає свого призначення, і усе тримається словом Його.
29: Багато чого можемо ми сказати, і однак же не осягнемо Його, і кінець слів: Він є усе.
30: Де візьмемо силу, щоб прославити Його? бо Він вище за всі діла Свої.
31: Страшний Господь і дуже великий, і дивна могутність Його!
32: Прославляючи Господа, звеличуйте Його, скільки можете, але і потім Він буде величнішим;
33: і величаючи Його, додайте сили: але не трудіться, тому що не осягнете.
34: Хто бачив Його, і пояснить? і хто прославить Його, як Він є?
35: Багато приховано, що набагато більше за це; бо ми бачимо малу частину діл Його.
36: Усе створив Господь, і благочестивим дарував мудрість.
← попередній розділнаступний розділ →