Біблія українською мовою

Книга Премудрості Іісуса, сина Сираха

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 19
1: Працівник, схильний до пияцтва, не стане багатим, і той, хто ні у що ставить мале, мало-помалу прийде у занепад.
2: Вино і жінки розбестять розумних, а той, хто зв’язується з блудницями, зробиться ще нахабнішим;
3: гниль і черва успадкують його, і зухвала душа знищиться.
4: Хто швидко довіряє, той легковажний, і той, хто грішить, грішить проти душі своєї.
5: Відданий серцем задоволенням буде осуджений, а той, хто противиться похоті, увінчає життя своє.
6: Той, хто приборкує язик, буде жити мирно, і хто ненавидить балакучість, зменшить зло.
7: Ніколи не повторюй слова, і нічого ти не втратиш.
8: Ні другові ні недругові не розповідай і, якщо це тобі не гріх, не відкривай;
9: бо він вислухає тебе, і буде остерігатися тебе, і з часом зненавидить тебе.
10: Вислухав ти слово, нехай помре воно з тобою: не бійся, не розірве воно тебе.
11: Дурний від слова терпить таку ж муку, як та, що народжує,— від немовляти.
12: Що стріла, устромлена у стегно, те слово у серці дурного.
13: Розпитай друга твого, можливо, не зробив він того; і якщо зробив, то нехай надалі не робить.
14: Розпитай друга, можливо, не говорив він того; і якщо сказав, те нехай не повторить того.
15: Розпитай друга, бо часто буває наклеп.
16: Не всякому слову вір.
17: Хтось згрішає словом, але не від душі; і хто не згрішав язиком своїм?
18: Розпитай ближнього твого перше, ніж погрожувати йому, і дай місце закону Всевишнього. Усяка мудрість— страх Господній, і в усякій мудрості— виконання закону.
19: І не є мудрість— знання лихого. І немає розуму, де рада грішників.
20: Є лукавство, і це мерзота; і є нерозумний, убогий мудрістю.
21: Краще убогий знанням, але богобоязкий, ніж багатий знанням— і такий, що переступає закон.
22: Є хитрість вишукана, але вона беззаконна, і є спотворюючий суд, щоб винести вирок.
23: Є лукавий, який ходить зігнувшись, сумуючи, але всередині він повен підступу.
24: Він поник лицем і прикидається глухим, але він випередить тебе там, де і не думаєш.
25: І якщо нестача сили перешкодить йому зашкодити тобі, то він зробить тобі зло, коли знайде випадок.
26: За виглядом пізнається людина, і за виразом обличчя при зустрічі пізнається розумний.
27: Одяг і вискалювання зубів і хода людини показують властивість її.
28: Буває викриття, але невчасне, і буває, що хтось мовчить— і він розсудливий.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 20
1: Набагато краще викрити, ніж сердитися таємно; і той, кого викривають наодинці, застережеться від шкоди.
2: Як добре тому, кого викриють, показати розкаяння!
3: Бо він уникне вільного гріха.
4: Що— побажання євнуха розтлити дівчину, те— той, хто звершує суд з натяжкою.
5: Хтось мовчить— і виявляється мудрим; а інший буває ненависним за велику балакучість.
6: Хтось мовчить, бо не має, що відповідати; а інший мовчить, тому що знає час.
7: Мудра людина буде мовчати до часу; а марнославний і безрозсудний не буде чекати часу.
8: Багатомовний стане огидним, і хто захоплює собі право говорити, того зненавидять.
9: Буває успіх людині на зло, а знахідка— на втрату.
10: Є даток, який не буде тобі на користь, і є даток, за який буває подвійне воздання.
11: Буває приниження для слави, а хтось від приниження піднімає голову.
12: Інший малим купує багато і заплатить за те у сім разів більше.
13: Мудрий у слові стає люб’язним, люб’язності ж нерозумних залишаються даремними.
14: Даяння безумного не буде тобі на користь; бо у нього замість одного багато очей для прийняття.
15: Небагато дасть він, а докоряти буде багато, і розкриє вуста свої, як глашатай. Нині він у борг дає, а завтра зажадає назад: ненависна така людина Господу і людям.
16: Нерозумний говорить: «немає у мене друга, і немає вдячности за мої благодіяння. Ті, що з’їдають хліб мій, улесливі на язик».
17: Як часто і як багато хто буде насміхатися з нього!
18: Спотикання від землі краще, ніж від язика. Отже, скоро прийде падіння злих.
19: Неприємна людина— дочасна байка; вона завжди буде на вустах невігласів.
20: Притча з уст нерозумного огидна, бо він не скаже її своєчасно.
21: Інший утримується від гріха убогістю, й у цій стриманості він не буде журитися.
22: Хтось губить душу свою через несміливість, і губить її через упередженість до безумного.
23: Інший через сором дає обіцянки другові, і без причини наживає у ньому собі ворога.
24: Злий порок у людині— неправда; у вустах невігласів вона— завжди.
25: Краще злодій, ніж той, хто постійно говорить неправду; але обоє вони успадкують загибель.
26: Поведінка неправдивої людини— безчесна, і ганьба її завжди з нею.
27: Мудрий словами піднесе себе, і людина розумна сподобається вельможам.
28: Той, хто обробляє землю, збільшить свій стіг, і той, хто догоджає вельможам, одержить помилування у випадку неправди.
29: Частування і подарунки засліплюють очі мудрих і, ніби вузда в устах, відкидають викриття.
30: Прихована мудрість і утаєний скарб— яка користь від обох?
31: Краще людина, яка приховує свою дурість, ніж людина, яка приховує свою мудрість.