...

Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
       Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Премудрості Іісуса, сина Сираха

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 11
1: Мудрість смиренного піднесе голову його і посадить його серед вельмож.
2: Не хвали людину за красу її, і не май відрази до людини за зовнішність її.
3: Мала бджола між тими, що літають, але плід її— найкращий із солодощів.
4: Не хвалися пишністю одягу і не величайся у день слави: бо дивні діла Господа, і таємні діла Його між людьми.
5: Багато хто з володарів сидів на землі, той же, про кого не думали, носив вінець.
6: Багато хто із сильних піддався крайньому нечестю, і славні віддані були у руки інших.
7: Перше, ніж дослідиш, не осуджуй; довідайся раніше, і тоді дорікай.
8: Перше, ніж вислухаєш, не відповідай, і серед розмови не перебивай.
9: Не сперечайся про справу, для тебе непотрібну, і не сиди на суді грішників.
10: Сину мій! не берися за безліч справ: при безлічі справ не залишишся без провини. І якщо будеш гнатися за ними, не досягнеш, і, тікаючи, не втечеш.
11: Хтось трудиться, напружує сили, поспішає, і тим більше відстає.
12: Інший млявий, потребує допомоги, слабкосилий і багатіє убогістю;
13: але очі Господа звернені на нього на благо йому, і Він підняв його від приниження його і підніс голову його, і багато хто дивувався, дивлячись на нього.
14: Добре і зле, життя і смерть, бідність і багатство— від Господа.
15: Даяння Господа надано благочестивим, і благовоління Його буде благоуспішним для них повік.
16: Хтось робиться багатим від обачливости й ощадливости своєї, і це частина нагороди його,
17: коли він скаже: «я знайшов спокій і тепер насолоджуюся моїми благами».
18: І не знає він, скільки мине часу до того, коли він залишить їх іншим і помре.
19: Твердо стій у завіті твоєму і перебувай у ньому і постарій у справі твоїй.
20: Не дивуйся ділам грішника, віруй Господу, і перебувай у труді твоєму:
21: бо легко в очах Господа— швидко і раптово збагатити бідного.
22: Благословення Господа— нагорода благочестивого, і невдовзі процвітає він благословенням Його.
23: Не говори: «що мені ще потрібно? і які віднині можу мати ще блага?»
24: Не говори: «достатньо у мене, і яке віднині можу я потерпіти зло?»
25: У дні щастя буває забуття про нещастя, й у дні нещастя не згадається про щастя.
26: Легко для Господа— у день смерти воздати людині за ділами її.
27: Хвилинне страждання спричиняє забуття утіх, і під час кончини людини відкриваються діла її.
28: Раніше смерти не називай нікого блаженним; людина пізнається у дітях своїх.
29: Не всяку людину вводь у дім твій, бо багато замірів у підступного.
30: Як мисливський птах у пастці, таке серце гордовитого: він, як вивідувач, підглядає падіння;
31: перетворюючи добро на зло, він будує підступи і на людей обраних кладе пляму.
32: Від іскри вогню примножуються вуглини, і людина грішна будує підступи на кров.
33: Остерігайся лиходія,— бо він будує зло,— щоб він коли-небудь не поклав на тобі плями повік.
34: Осели у домі твоєму чужого, і він розладнає тебе смутами і зробить тебе чужим для твоїх.
← попередній розділнаступний розділ →