Послання до Римлян

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 6
1: Що ж скажемо? чи залишатися нам у гріхові, щоб примножилась благодать? Зовсім ні.
2: Ми померли для гріха: як же нам жити в ньому?
3: Невже не знаєте, що всі ми, що хрестилися в Христа Іісуса, у смерть Його хрестилися?
4: Отож ми погреблися з Ним хрещенням у смерть, щоб, як Христос воскрес з мертвих славою Отця, так і нам ходити в оновленому житті.
5: Бо якщо ми з'єднані з Ним подобою смерті Його, то повинні бути з'єднані подобою воскресіння,
6: знаючи те, що давній наш чоловік був розп'ятий з Ним, щоб знищене було тіло гріховне, щоб нам не бути вже рабами гріха;
7: бо померлий звільнився від гріха.
8: Коли ж ми померли з Христом, то віруємо, що й жити будемо з Ним,
9: знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже не вмирає: смерть уже не має над Ним влади.
10: Бо, що Він помер, то помер один раз для гріха, а що живе, то живе для Бога.
11: Так і ви вважайте себе мертвими для гріха, живими ж для Бога у Христі Іісусі, Господі нашому.
12: Отож хай не панує гріх у смертному вашому тілі, щоб вам коритися йому в похотях його;
13: і не віддавайте членів ваших гріхові в знаряддя неправди, але віддайте себе Богові, як таких, що ожили з мертвих, і члени ваші Богові в знаряддя праведності.
14: Гріх не повинен над вами панувати, бо ви не під законом, а під благодаттю.
15: Що ж? чи станемо грішити, тому що ми не під законом, а під благодаттю? Зовсім ні.
16: Невже ви не знаєте, що кому ви віддаєте себе в раби на послух, того ви і раби, кому підкоряєтесь: чи раби гріха на смерть, чи послуху на праведність?
17: Дяка Богові, що ви, будучи раніше рабами гріха, від серця стали слухняні тому образу вчення, якому віддали себе,
18: та звільнившись від гріха, ви стали рабами праведності.
19: Кажу за людським міркуванням задля немочі плоті вашої. Як віддавали ви члени ваші в раби нечистоті і беззаконню для діл беззаконних, так нині представте члени ваші в раби праведності для діл святих.
20: Бо, коли ви були рабами гріха, тоді були вільні від праведності.
21: Який же плід ви мали тоді? Такі діла, яких тепер самі соромитесь, бо кінець їхній – смерть.
22: А нині, коли ви звільнилися від гріха і стали рабами Богові, плід ваш є святість, а кінець – життя вічне.
23: Бо відплата за гріх – смерть, а дар Божий – життя вічне у Христі Іісусі, Господі нашому.
1: Що ж скажемо? чи залишатися нам у гріхові, щоб примножилась благодать? Зовсім ні.
2: Ми померли для гріха: як же нам жити в ньому?
3: Невже не знаєте, що всі ми, що хрестилися в Христа Іісуса, у смерть Його хрестилися?
4: Отож ми погреблися з Ним хрещенням у смерть, щоб, як Христос воскрес з мертвих славою Отця, так і нам ходити в оновленому житті.
5: Бо якщо ми з'єднані з Ним подобою смерті Його, то повинні бути з'єднані подобою воскресіння,
6: знаючи те, що давній наш чоловік був розп'ятий з Ним, щоб знищене було тіло гріховне, щоб нам не бути вже рабами гріха;
7: бо померлий звільнився від гріха.
8: Коли ж ми померли з Христом, то віруємо, що й жити будемо з Ним,
9: знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже не вмирає: смерть уже не має над Ним влади.
10: Бо, що Він помер, то помер один раз для гріха, а що живе, то живе для Бога.
11: Так і ви вважайте себе мертвими для гріха, живими ж для Бога у Христі Іісусі, Господі нашому.
12: Отож хай не панує гріх у смертному вашому тілі, щоб вам коритися йому в похотях його;
13: і не віддавайте членів ваших гріхові в знаряддя неправди, але віддайте себе Богові, як таких, що ожили з мертвих, і члени ваші Богові в знаряддя праведності.
14: Гріх не повинен над вами панувати, бо ви не під законом, а під благодаттю.
15: Що ж? чи станемо грішити, тому що ми не під законом, а під благодаттю? Зовсім ні.
16: Невже ви не знаєте, що кому ви віддаєте себе в раби на послух, того ви і раби, кому підкоряєтесь: чи раби гріха на смерть, чи послуху на праведність?
17: Дяка Богові, що ви, будучи раніше рабами гріха, від серця стали слухняні тому образу вчення, якому віддали себе,
18: та звільнившись від гріха, ви стали рабами праведності.
19: Кажу за людським міркуванням задля немочі плоті вашої. Як віддавали ви члени ваші в раби нечистоті і беззаконню для діл беззаконних, так нині представте члени ваші в раби праведності для діл святих.
20: Бо, коли ви були рабами гріха, тоді були вільні від праведності.
21: Який же плід ви мали тоді? Такі діла, яких тепер самі соромитесь, бо кінець їхній – смерть.
22: А нині, коли ви звільнилися від гріха і стали рабами Богові, плід ваш є святість, а кінець – життя вічне.
23: Бо відплата за гріх – смерть, а дар Божий – життя вічне у Христі Іісусі, Господі нашому.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 8
1: Отож нема нині ніякого осудження тим, котрі в Христі Іісусі живуть не за плоттю, а за духом,
2: тому що закон духу життя в Христі Іісусі звільнив мене від закону гріха і смерті.
3: А як закон, ослаблений плоттю, був безсилий, то Бог послав Сина Свого в подобі плоті гріховної в жертву за гріх і осудив гріх у плоті,
4: щоб виправдання закону здійснилося в нас, які живуть не за плоттю, а за духом.
5: Бо ті, що живуть за плоттю, думають про тілесне, а ті, що живуть за духом,– про духовне.
6: Помисли плотські є смерть, а помисли духовні – життя і мир,
7: тому що помисли плотські є ворожнеча проти Бога; бо законові Божому не підкоряються, і не можуть.
8: Тому ті, що живуть за плоттю, Богові угодити не можуть.
9: Але ви не за плоттю живете, а за духом, якщо тільки Дух Божий живе у вас. Коли ж хто Духу Христового не має, той і не Його.
10: А коли Христос у вас, то тіло мертве для гріха, але дух живий для праведності.
11: Якщо ж Дух Того, Хто воскресив з мертвих Іісуса, живе у вас, то Той, Хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом Своїм, Який живе у вас.
12: Отже, браття, ми не боржники плоті, щоб жити за плоттю;
13: бо, коли живете за плоттю, то помрете, а коли духом умертвляєте діла плотські, то живі будете.
14: Бо всі, що Духом Божим ведені, є сини Божі.
15: Тому що ви не прийняли духа рабства, щоб знову жити в страсі, але прийняли Духа усиновлення, Яким кличемо: «Авва, Отче!»
16: Цей самий Дух свідчить духові нашому, що ми – діти Божі.
17: А якщо діти, то і спадкоємці, спадкоємці Божі, співспадкоємці ж Христу, коли тільки з Ним страждаємо, щоб з Ним і прославитися.
18: Бо думаю, що нинішні тимчасові страждання нічого не варті порівняно з тією славою, яка відкриється в нас.
19: Бо творіння з надією чекає одкровення синів Божих,
20: тому що творіння підкорилося суєті не добровільно, а з волі Того, Хто його підкорив, у надії,
21: що й саме творіння буде визволене від рабства тлінню на свободу слави дітей Божих.
22: Бо знаємо, що все творіння сукупно стогне і мучиться донині;
23: і не тільки воно, але й ми самі, маючи початок Духа, і ми в собі стогнемо, чекаючи усиновлення, відкуплення тіла нашого.
24: Бо ми спасені в надії. Надія ж, коли бачить, не є надією; бо коли хто бачить, то чого йому і надіятися?
25: Але, коли надіємось того, чого не бачимо, тоді чекаємо в терпінні.
26: Також і Дух підкріплює нас у немочах наших: бо ми не знаємо, про що молитися як слід, але Сам Дух просить за нас зітханнями невимовними.
27: А Той, Хто випробовує серця, знає, яка думка в Духа, тому що Він піклується за святих з волі Божої.
28: До того знаємо, що тим, які люблять Бога, покликаним з Його волі, усе сприяє для блага.
29: Бо кого Він передбачив, тим і наперед визначив бути подібними до образу Сина Свого, щоб Він був первородним між багатьма браттями.
30: А кого Він наперед визначив, тих і покликав; а кого покликав, тих і виправдав; а кого виправдав, тих і прославив.
31: Що ж сказати на це? Якщо Бог за нас, хто проти нас?
32: Той, Котрий Сина Свого не пощадив, а видав Його за всіх нас, як з Ним не дарує нам і всього?
33: Хто буде звинувачувати вибраних Божих? Бог виправдовує їх.
34: Хто осуджує? Христос Іісус помер, але й воскрес: Він і праворуч Бога, Він і ходатайствує за нас.
35: Хто відлучить нас від любові Божої: скорбота, чи утиски, чи гоніння, чи голод, чи нагота, або небезпека, чи меч? як написано:
36: за Тебе умертвляють нас кожен день; вважають нас за овець (приречених) на заколення (Пс. 43,23).
37: Але все це переборюємо силою Того, Хто полюбив нас.
38: Бо я впевнений, що ні смерть, ні життя, ні Ангели, ні Начала, ні Сили, ні теперішнє, ні майбутнє,
39: ні висота, ні глибина, ні інше яке творіння не може відлучити нас від любові Божої в Христі Іісусі, Господі нашому.