Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Послання до Римлян

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 4
1: Що ж, скажемо, Авраам, отець наш, здобув через плоть?
2: Якщо Авраам виправдався ділами, він має похвалу, але не перед Богом.
3: Бо що говорить Писання? Повірив Авраам Богові і це вмінилося йому у праведність (Бут. 15,6).
4: Нагорода тому, хто робить, дається не з милості, а за обов'язком.
5: А тому, хто не робить, але вірує в Того, Хто виправдовує нечестивого, віра його вміняється у праведність.
6: Так і Давид називає блаженним чоловіка, якому Бог вміняє праведність незалежно від діл;
7: блаженні ті, чиї беззаконня прощені, і чиї гріхи відпущені.
8: Блаженний чоловік, якому Господь не вмінить гріха (Пс. 31,1–2).
9: Блаженство це належить до обрізання, чи до необрізання? Ми говоримо, що Авраамові віра вмінилася у праведність.
10: Коли вмінилась? після обрізання чи до обрізання? Не після обрізання, а до обрізання.
11: І знак обрізання він одержав, як печать праведності через віру, яку мав у необрізанні, так що став отцем усіх віруючих у необрізанні, щоб і їм вмінилась праведність.
12: І отцем обрізаних, не тільки тих, що прийняли обрізання, але і тих, що ходять по слідах віри отця нашого Авраама, яку він мав у необрізанні.
13: Бо не законом дарована Авраамові чи нащадкам його обітниця – бути спадкоємцем світу, але праведністю віри.
14: Якщо спадкоємцями є ті, що стверджуються законом, то даремна віра, обітниця недіюча;
15: бо закон викликає гнів, тому що, де нема закону, нема і злочину.
16: Отож по вірі, щоб було по милості, щоб обітниця була непорушна для всіх, не тільки за законом, а й за вірою нащадків Авраама, котрий є отець усім нам
17: (як написано: Я поставив тебе отцем багатьох народів) перед Богом, Котрому він повірив, Котрий оживляє мертвих і називає неіснуюче, як існуюче (Бут. 17,5).
18: Він, зверх надії, повірив з надією, через що став отцем багатьох народів, за сказаним: таке численне буде сім'я твоє (Бут. 15,5).
19: І, не знемігшись вірою, він не помишляв, що тіло його, майже сторічного, вже омертвіло, і утроба Саррина в омертвінні;
20: не похитнувся в обітниці Божій невірою, а перебував стійким у вірі, віддавши славу Богові
21: і будучи цілком упевнений, що Він сильний і виконати обіцяне.
22: Тому і вмінилося йому у праведність.
23: А втім не тільки щодо нього одного написано, що вмінилося йому,
24: але й відносно нас; вміниться і нам, віруючим в Того, Хто воскресив з мертвих Іісуса Христа, Господа нашого,
25: Котрий був виданий за гріхи наші і воскрес для виправдання нашого.
← попередній розділнаступний розділ →