Послання до Римлян

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 2
1: Отже, нема тобі виправдання, всякий чоловіче, що судиш іншого, бо тим же судом, яким судиш іншого, осуджуєш себе, бо, судячи іншого, робиш те саме.
2: А ми знаємо, що воістину є суд Божий на тих, що роблять такі діла.
3: Невже думаєш ти, чоловіче, що втечеш від суду Божого, засуджуючи тих, що роблять такі діла, і роблячи те саме?
4: Або зневажаєш багатство милосердя, лагідності і довготерпіння Божого, не розуміючи, що милосердя Боже веде тебе до покаяння?
5: Але, через упертість твою і нерозкаяне серце, ти сам собі збираєш гнів на день гніву і явлення праведного суду від Бога,
6: Котрий воздасть кожному за вчинки його:
7: тим, які постійністю в доброму ділі шукають слави, честі й безсмертя, – життя вічне;
8: а тим, що противляться і не підкоряються істині, але віддаються неправді, – лютість і гнів.
9: Скорбота і тіснота всякій душі людини, яка чинить зло, по-перше, іудея, потім і елліна!
10: Навпаки, слава і честь і мир всякому, хто робить добро, по-перше, іудею, потім і елліну!
11: Бо Бог не зважає на особу.
12: Ті, які, не маючи закону, согрішили, поза законом і загинуть; а ті, які під законом согрішили, за законом осудяться
13: (бо не слухачі закону праведні перед Богом, а виконавці закону виправдані будуть,
14: бо коли язичники, що не мають закону, з природи законне роблять, то, не маючи закону, вони самі собі закон:
15: вони показують, що справа закону в них написана в серцях, про що свідчить їхня совість і думки їхні, які то звинувачують, то виправдовують одна одну)
16: в той день, коли, за моїм благовістям, Бог буде судити таємні діла людей через Іісуса Христа.
17: Ось, ти звешся іудеєм, і заспокоюєш себе законом, і хвалишся Богом,
18: і знаєш волю Його, і розумієш те, що краще, навчаючись із закону,
19: і впевнений в собі, що ти провідник сліпих, світло для тих, що в темряві,
20: наставник неуків, учитель немовлят, той, що має в законі взірець знання і правди:
21: як же ти, навчаючи іншого, не навчаєш самого себе?
22: Проповідуючи не красти, крадеш? кажучи: не перелюбствуй, перелюбствуєш? цураючись ідолів, святотатствуєш?
23: Хвалишся законом, а, порушуючи закон, безчестиш Бога?
24: Бо, як написано, через вас ім'я Боже ганьблять язичники (Іс. 52,5; Ієз. 36,20).
25: Обрізання корисне, коли виконуєш закон; а коли ти порушник закону, то обрізання твоє стало необрізанням.
26: Отже, коли необрізаний дотримується постанови закону, то його необрізання чи не вміниться йому за обрізання?
27: І необрізаний з природи, який виконує закон, чи не осудить тебе, порушника закону з Писанням і обрізанням?
28: Бо не той іудей, хто має такий вигляд, і не те обрізання, що зовні, на тілі;
29: але той іудей, хто в душі такий, і те обрізання, яке в серці, за духом, а не за буквою: йому і похвала не від людей, а від Бога.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 14
1: Немічного у вірі приймайте без суперечок про погляди.
2: Бо один вірить, що можна їсти все, а немічний їсть овочі.
3: Хто їсть, не зневажай того, хто не їсть; і хто не їсть, не осуджуй того, хто їсть, тому що Бог прийняв його.
4: Хто ти, що осуджуєш чужого раба? Перед своїм Господом стоїть він, або падає. І буде поставлений, бо Господь має силу поставити його.
5: Один відрізняє день від дня, а другий судить про всякий день однаково. Кожен роби за свідченням свого розуму.
6: Хто розрізняє дні, для Господа розрізняє; і хто не розрізняє днів, для Господа не розрізняє. Хто їсть, для Господа їсть, бо дякує Богові; і хто не їсть, для Господа не їсть, і дякує Богові.
7: Бо ніхто з нас не живе для себе, і ніхто не вмирає для себе;
8: а чи живемо – для Господа живемо; чи вмираємо – для Господа вмираємо; і тому чи живемо, чи вмираємо, – завжди Господні.
9: Бо Христос для того і помер, і воскрес, і ожив, щоб владарювати і над мертвими і над живими.
10: А ти чого осуджуєш брата твого? Або й ти, чого зневажаєш брата твого? Усі ми станемо перед судом Христовим.
11: Бо написано: живу Я, говорить Господь, переді Мною схилиться усяке коліно, і всякий язик буде сповідувати Бога (Іс. 45,23).
12: Отож кожен з нас дасть за себе відповідь Богові.
13: Не станемо більш судити один одного, а краще думайте про те, як би не давати братові приводу до спотикання або спокуси.
14: Я знаю і впевнений в Господі Іісусі, що нема нічого в собі самому нечистого; тільки тому, хто визнає що-небудь нечистим, тому нечисте.
15: Коли ж за їжу засмучується брат твій, то ти вже не по любові дієш. Не губи твоєю їжею того, за кого Христос помер.
16: Хай не ганьбиться ваше добре.
17: Бо Царство Боже не їжа і пиття, а праведність і мир і радість у Святому Дусі.
18: Хто цим служить Христу, той угодний Богові і гідний схвалення від людей.
19: Отож будемо шукати те, що служить до миру і взаємного повчання.
20: Заради їжі не руйнуй діла Божого. Усе чисте, але зле чоловікові, котрий їсть для спокуси.
21: Краще не їсти м'яса, не пити вина і не чинити нічого такого, від чого брат твій спотикається, або спокушується, або знемагає.
22: Ти маєш віру? май її сам у собі, перед Богом. Блаженний, хто не осуджує себе в тому, що вибирає.
23: А хто вагається, то коли їсть, осуджується, бо не по вірі, а все, що не по вірі, гріх.
24: Тому, Хто може вас утвердити за моїм благовістям і проповіддю Іісуса Христа, за одкровенням тайни, про яку від вічних часів було замовчано,
25: але яка нині явлена, і через пророчі писання, за велінням вічного Бога, сповіщена усім народам для підкорення їх вірі,
26: Єдиному Премудрому Богові, через Іісуса Христа, слава на віки. Амінь.