Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Послання до Римлян

наступний розділ →
Розділ 1
1: Павел, раб Іісуса Христа, покликаний Апостол, вибраний для благовістя Божого,
2: яке Бог раніше обіцяв через пророків Своїх, у святих писаннях,
3: про Сина Свого, Котрий народився від сім'я Давидового по плоті
4: і відкрився Сином Божим у силі, по духу святині, через воскресіння з мертвих,– про Іісуса Христа Господа нашого,
5: через Котрого ми одержали благодать і апостольство, щоб в ім'я Його підкоряти вірі всі народи,
6: серед яких знаходитесь і ви, покликані Іісусом Христом,–
7: усім, що перебувають в Римі, улюбленим Божим, покликаним святим: благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Іісуса Христа.
8: Перш за все дякую Богові моєму через Іісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світі.
9: Свідок мені Бог, Котрому служу духом моїм у благовіствуванні Сина Його,– що безперестанно згадую про вас,
10: завжди благаючи в молитвах моїх, щоб воля Божа була сприятлива коли-небудь прийти мені до вас,
11: бо я дуже бажаю побачити вас, щоб дати вам деякий духовний дар для вашого утвердження,
12: тобто втішитися з вами спільною вірою, вашою і моєю.
13: Не хочу, браття, від вас таїти, що я багаторазово намагався прийти до вас (але зустрічав перешкоди навіть донині), щоб мати деякий плід і у вас, як і в інших народів.
14: Я винен і еллінам і варварам, мудрецям і неукам.
15: Отже, щодо мене, я готовий благовістити і вам, хто знаходитесь у Римі.
16: Бо я не соромлюсь благовістя Христового, тому що воно є сила Божа для спасіння всякому віруючому, по-перше, іудею, потім і еллінові.
17: В ньому відкривається правда Божа від віри у віру, як написано: праведний вірою живий буде (Авв. 2,4).
18: Бо відкривається гнів Божий з неба на всяке нечестя і неправду людей, які придушують істину неправдою.
19: Бо, що можна знати про Бога, явне для них, тому що Бог явив їм.
20: Бо невидиме Його, вічна сила Його і Божество, від створення світу через розглядання творіння видимі, так що нема їм виправдання.
21: А як вони, пізнавши Бога, не прославили Його, як Бога, і не подякували, а заметушилися в своїх мудруваннях, і затьмарилось нерозумне їхнє серце;
22: називаючи себе мудрими, збожеволіли,
23: і славу нетлінного Бога змінили на подобу образу тлінної людини, і птахів, і четвероногих, і плазунів,–
24: тому й віддав їх Бог у похотях сердець їхніх нечистоті, і вони самі сквернили свої тіла.
25: Вони замінили істину Божу неправдою і поклонялися, і служили тварі замість Творця, Котрий благословенний во віки, амінь.
26: За це і віддав їх Бог ганебним пристрастям: жінки їхні замінили природне використання протиприродним;
27: подібно і чоловіки, залишивши природне використання жіночої статі, розпалялися похоттю один до одного, чоловіки на чоловіках роблячи сором, одержуючи в собі самих належну відплату за своє заблудження.
28: І як вони не турбувалися мати Бога в розумі, то Бог віддав їх перекрученому розумові – чинити непотрібства,
29: так що вони сповнені всякої неправди, блуду, лукавства, користолюбства, злоби, сповнені заздрості, вбивства, чвар, обману, злих звичаїв,
30: лихомовні, наклепники, богоненависники, кривдники, самохвали, гордовиті, винахідливі на зло, неслухняні батькам,
31: безрозсудні, віроломні, нелюбі, непримиримі, немилостиві.
32: Вони знають праведний суд Божий, що хто робить такі діла, вартий смерті; однак не тільки їх роблять, але й тих, що роблять, схвалюють.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 15
1: Ми, сильні, повинні терпіти немочі безсильних і не собі догоджати.
2: Кожен з нас повинен догоджати ближньому на благо, для повчання.
3: Бо й Христос не Собі догоджав, але, як написано: лихослів'я тих, що лихословили Тебе, впали на Мене (Пс. 68,10).
4: А все, що написано було раніше, написано нам на повчання, щоб ми терпінням і втіхою з Писання зберігали надію.
5: Бог же терпіння і втіхи хай дарує вам бути в однодумстві між собою, за вченням Христа Іісуса,
6: щоб ви однодушно, єдиними устами славили Бога і Отця Господа нашого Іісуса Христа.
7: Тому приймайте один одного, як і Христос прийняв вас до слави Божої.
8: Розумію те, що Іісус Христос став служителем для обрізаних – заради істини Божої, щоб виконати обітниці отцям,
9: а для язичників – з милості, щоб славили Бога, як написано: за те буду славити Тебе (Господи) між язичниками і буду співати імені Твоєму (Пс. 17,50).
10: І ще сказано: звеселіться, язичники, з народом Його (Втор. 32,43).
11: І ще: хваліть Господа, всі язичники, і прославляйте Його, усі народи (Пс. 116,1).
12: Ісаія також говорить: буде корінь Ієссеїв, і встане володіти народами; на Нього язичники надіятися будуть (Іс. 11,10).
13: Хай же Бог надії наповнить вас усякою радістю і миром у вірі, щоб ви, силою Духа Святого, збагатилися надією.
14: І сам я впевнений за вас, браття мої, що і ви повні благості і усякого пізнання, і можете повчати один одного;
15: але писав вам, браття, з деякою сміливістю, частково ніби для нагадування вам, за даною мені від Бога благодаттю
16: бути служителем Іісуса Христа у язичників і виконувати священнодійство благовістя Божого, щоб ця жертва язичників, освячена Духом Святим, була благоприємна Богові.
17: Отож я можу похвалитися в Іісусі Христі в тому, що стосується Бога,
18: бо не наважуюсь сказати що-небудь таке, чого не сотворив Христос через мене, в підкоренні язичників вірі, словом і ділом,
19: силою знамень і чудес, силою Духа Божого, так що благовістя Христове розповсюджено мною від Ієрусалима і околиць до Іллірику.
20: Притому я старався проповідувати не там, де вже було відоме ім'я Христове, щоб не створювати на чужій основі,
21: але, як написано: ті, кому не звіщалось про Нього, побачать, і ті, що не чули, дізнаються (Іс. 52,15).
22: Саме це багато разів і перешкоджало мені прийти до вас.
23: Тепер же, не маючи такого місця в цих країнах, а з давніх літ маючи бажання прийти до вас,
24: як тільки вирушу в дорогу до Іспанії, прийду до вас. Бо надіюсь, що, проходячи, побачусь з вами і що ви проведете мене туди після того, як я натішусь, хоча б частково, спілкуванням з вами.
25: А тепер я йду до Ієрусалима, щоб послужити святим,
26: бо Македонія і Ахаія стараються зібрати деяке подаяння для бідних між святими в Ієрусалимі.
27: Стараються, але й боржники вони перед ними. Бо коли язичники стали учасниками в їхньому духовному, то повинні і їм послужити в тілесному.
28: Виконавши це і вірно вручивши їм цей плід старанності, я вирушу через ваші місця до Іспанії,
29: і впевнений, що коли прийду до вас, то прийду з повним благословінням благовістя Христового.
30: Тим часом благаю вас, браття, Господом нашим Іісусом Христом і любов'ю Духа, подвизатися зі мною в молитвах за мене до Бога,
31: щоб позбутися мені невіруючих в Іудеї і щоб служіння моє для Ієрусалима було приємне святим,
32: щоб мені в радості, якщо Богові угодно, прийти до вас і заспокоїтись з вами.
33: Бог же миру хай буде з усіма вами. Амінь.
← попередній розділнаступний розділ →