Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Псалтир

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 89
1: Молитва Мойсея, чоловіка Божого.
2: Господи! Пристановищем нашим був Ти з роду в рід.
3: Перше, ніж з’явилися гори і створилися Земля і Вселенна, — од віку й до віку Ти єси.
4: Ти повертаєш людину у тління і кажеш: «Верніться, сини людські!»
5: Бо тисяча літ перед очима Твоїми — як день учорашній, що пройшов, як сторожа нічна.
6: Ти, наче повінню, зносиш їх. Вони як сон, як трава, що зранку зеленіє й цвіте, а ввечері опадає, в’яне й сохне.
7: Бо ми в страху від гніву Твого, і від ярости Твоєї ми в тривозі.
8: Ти поклав перед Собою беззаконня наші і таємне наше перед світлом лиця Твого.
9: Всі дні наші минають у гніві Твоїм, і роки наші щезають, як мрії.
10: Дні віку нашого — сімдесят літ, а як при силі — вісімдесят літ, і найкраща пора їх — труд і хвороби: час швидко минає, і ми зникаємо.
11: Хто знає силу гніву Твого, щоб страхом перед Тобою виміряти ярість Твою?
12: Навчи нас так обчисляти дні наші, щоб ми придбали серце мудре.
13: Повернися, Господи, доки ж? Змилосердься над слугами Твоїми.
14: Наповни нас вранці милістю Твоєю, Господи, і зрадіємо та звеселимось.
15: Звесели нас у всі дні наші — за ті дні, коли Ти смиряв нас, за літа, коли ми бачили зло.
16: І подивись на рабів Твоїх і на діла Твої і навчи синів їх.
17: І нехай буде милість Господа Бога нашого на нас. Діла рук наших виправ і в ділах рук наших допомагай нам.
1: Молитва Мойсея, чоловіка Божого.
2: Господи! Пристановищем нашим був Ти з роду в рід.
3: Перше, ніж з’явилися гори і створилися Земля і Вселенна, — од віку й до віку Ти єси.
4: Ти повертаєш людину у тління і кажеш: «Верніться, сини людські!»
5: Бо тисяча літ перед очима Твоїми — як день учорашній, що пройшов, як сторожа нічна.
6: Ти, наче повінню, зносиш їх. Вони як сон, як трава, що зранку зеленіє й цвіте, а ввечері опадає, в’яне й сохне.
7: Бо ми в страху від гніву Твого, і від ярости Твоєї ми в тривозі.
8: Ти поклав перед Собою беззаконня наші і таємне наше перед світлом лиця Твого.
9: Всі дні наші минають у гніві Твоїм, і роки наші щезають, як мрії.
10: Дні віку нашого — сімдесят літ, а як при силі — вісімдесят літ, і найкраща пора їх — труд і хвороби: час швидко минає, і ми зникаємо.
11: Хто знає силу гніву Твого, щоб страхом перед Тобою виміряти ярість Твою?
12: Навчи нас так обчисляти дні наші, щоб ми придбали серце мудре.
13: Повернися, Господи, доки ж? Змилосердься над слугами Твоїми.
14: Наповни нас вранці милістю Твоєю, Господи, і зрадіємо та звеселимось.
15: Звесели нас у всі дні наші — за ті дні, коли Ти смиряв нас, за літа, коли ми бачили зло.
16: І подивись на рабів Твоїх і на діла Твої і навчи синів їх.
17: І нехай буде милість Господа Бога нашого на нас. Діла рук наших виправ і в ділах рук наших допомагай нам.
← попередній розділнаступний розділ →