Святе Письмо

Псалми

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 88
1: Навчальна пісня Етана езрахеяннина.
2: Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!
3: Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім.
4: Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові:
5: Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки! Села.
6: і небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих,
7: бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
8: Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє!
9: Господи, Боже Саваоте, хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя на довкіллі Твоїм!
10: Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш.
11: Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів.
12: Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, Ти їх заложив!
13: Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє.
14: Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя!
15: Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують!
16: Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
17: Радіють вони цілий день Твоїм іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю,
18: бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься,
19: бо щит наш Господній, а цар наш від Святого ізраїлевого!
20: Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в об'явленні та говорив: Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу:
21: знайшов Я Давида, Свого раба, Я його намастив Своєю святою оливою,
22: щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його!
23: Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати,
24: його ворогів поб'ю перед обличчям його, і вдарю його ненависників!
25: із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться,
26: і Я покладу його руку на море, і на ріки правицю його.
27: Він Мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого!
28: Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів.
29: Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний,
30: і насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба!
31: Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх,
32: коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх,
33: тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня!
34: А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності,
35: не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню!
36: Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові:
37: повік буде насіння його, а престол його передо Мною як сонце,
38: як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі правдивий... Села.
39: А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця,
40: Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,
41: всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!...
42: Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем...
43: Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,
44: і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його...
45: Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
46: скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села.
47: Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
48: Пам'ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?
49: Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села.
50: Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
51: Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів,
52: якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять!
53: Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 76
1: Для дириґетна хору. Псалом Асафів.
2: Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!
3: В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:
4: згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.
5: Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...
6: Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,
7: свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:
8: Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?
9: Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?
10: Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.
11: і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.
12: Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,
13: і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!
14: Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?
15: Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,
16: Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.
17: Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.
18: Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.
19: Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!
20: Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп.
21: Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.
← попередній розділнаступний розділ →