Біблія українською мовою

Псалтир

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 71
0: О Соломоне. [Псалом Давида.]
1: Боже, Суд Твій цареві дай і синові царя — правду Твою.
2: Щоб судив справедливо народ Твій, і вбогих Твоїх — судом праведним.
3: Щоб гори принесли мир людям, і пагорби — правду.
4: Щоб судив убогих у народі, спасав синів бідних та смирив гнобителя.
5: Він раніше сонця, раніше місяця з роду в рід.
6: Він зійде, як дощ на траву, і як роса, що падає на землю.
7: В часи днів його засяє правда і буде великий мир, аж доки світить місяць.
8: І заволодіє від моря до моря, і від ріки* — до краю землі.
9: Скоряться перед ним жителі пустелі, і вороги його перед ним уклоняться до землі.
10: Царі фарсійські з островів дари піднесуть, царі Аравії і Сави дари принесуть.
11: І вклоняться Йому всі царі землі, і всі народи будуть служити йому.
12: Бо він визволить безсилого від сильного, і убогого, що не мав захисника.
13: Буде милостивий до вбогих і бідних, і душі їхні спасе.
14: Від кривди і від насильства спасе душі їхні, і кров їхня буде дорогоцінна перед очима його.
15: І буде він жити, і принесуть йому золото Аравії; будуть молитися за Нього, завжди і щодня будуть благословляти його.
16: Буде достаток хліба на землі і на верхах гір; плоди його піднесуться вище Ливану, і розмножаться люди, як трава на землі.
17: Нехай буде ім’я його [благословенне] навіки; раніше сонця перебуває ім’я його, і в ньому благословляться [всі покоління землі] і всі народи будуть прославляти його.
18: Благословен Господь, Бог Ізраїлів, що творить чудеса єдиний.
19: І благословеніне ім’я слави Його повіки. Славою Його буде повна вся земля. Амінь. Так буде. Амінь.
20: Закінчилися молитви Давида, сина Ієссеєвого.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 76
1: Начальнику хору Ідифумового. Псалом Асафа.
2: Голосом моїм до Господа я буду взивати. Голос мій до Бога, і Він почує мене.
3: В день скорботи моєї шукав я Господа, вночі підносив руки мої і не опускав їх — душа моя не мала втіхи.
4: Згадував я Бога і тремтів, став роздумувати, і знемагав дух мій.
5: Не змикалися очі мої вночі, я сумував і не міг говорити.
6: Я роздумував про дні давні, пригадував роки віків минулих.
7: Вночі роздумувало серце моє і допитувався дух мій:
8: невже навіки відкинув мене Господь і не виявить більше до мене милости Своєї?
9: Невже назавжди спинилася милість Його і скінчилося слово Його з роду в рід?
10: Невже забув милувати Бог і в гніві Своїм зачинив щедроти Свої?
11: І я сказав: «Ось, горе мені — це зміна правиці Всевишнього».
12: Буду згадувати про діла Господні, згадувати від початку чудеса Твої.
13: Буду вдумуватися в усі діла Твої, роздумувати про всі діяння Твої.
14: Боже! Свята путь Твоя. Хто бог великий, як Бог [наш]?!
15: Ти єси Бог, що твориш чудеса. Ти показав між народами силу Твою.
16: Ти визволив силою Твоєю народ Твій — синів Якова та Йосифа.
17: Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й убоялися, затремтіли безодні.
18: З хмар лилися води, гриміли громи і стріли блискавиць летіли.
19: Голос грому Твого котився по небу, і блискавки Твої освітили всю піднебесну, земля захиталася й тряслася.
20: Шляхи Твої в морі, і стежки Твої — у водах великих, а сліди Твої недовідомі.
21: Як стадо, вів Ти народ Твій рукою Мойсея і Аарона.