Святе Письмо

Біблія українською мовою

Псалтир

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 49
0:
1: Псалом Асафів. Прорік Бог над Богами Господь, і землю покликав від схід сонця і аж до заходу його.
2: із Сіону, корони краси, Бог явився в промінні!
3: Приходить наш Бог, і не буде мовчати: палючий огонь перед Ним, а круг Нього все буриться сильно!
4: Він покличе згори небеса, і землю народ Свій судити:
5: Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною.
6: і небеса звістять правду Його, що Бог Він суддя. Села.
7: Слухай же ти, Мій народе, бо буду ось Я говорити, ізраїлеві, і буду свідчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
8: Я буду картати тебе не за жертви твої, бо все передо Мною твої цілопалення,
9: не візьму Я бичка з твого дому, ні козлів із кошар твоїх,
10: бо належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір,
11: Я знаю все птаство гірське, і звір польовий при Мені!
12: Якби був Я голодний, тобі б не сказав, бо Моя вся вселенна й усе, що на ній!
13: Чи Я м'ясо бичків споживаю, і чи п'ю кров козлів?
14: Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому,
15: і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!
16: А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш?
17: Ти ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув.
18: Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав.
19: Свої уста пускаєш на зло, і язик твій оману плете.
20: Ти сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголоски пускаєш про сина своєї матері...
21: Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти. Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої!
22: Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопив, бо не буде кому рятувати!
23: Хто жертву подяки приносить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважає, Боже спасіння йому покажу!
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 85
0:
1: Молитва Давидова. Нахили, Господи, ухо Своє і вислухай мене, бо я бідний та вбогий!
2: Бережи мою душу, бо я богобійний, спаси Ти, мій Боже, Свого раба, що на Тебе надію кладе!
3: Змилосердься до мене, о Господи, бо я кличу до Тебе ввесь день,
4: потіш душу Свого раба, бо до Тебе підношу я, Господи, душу мою,
5: бо Ти, Господи, добрий і вибачливий, і многомилостивий для всіх, хто кличе до Тебе!
6: Почуй же, о Господи, молитву мою, і вислухай голос благання мого,
7: в день недолі своєї я кличу до Тебе, бо Ти обізвешся до мене!
8: Нема, Господи, поміж богами такого, як Ти, і чинів нема, як чини Твої!
9: Всі народи, яких Ти створив, поприходять і попадають перед лицем Твоїм, Господи, та ім'я Твоє славити будуть,
10: великий бо Ти, та чуда вчиняєш, Ти Бог єдиний!
11: Дорогу Свою покажи мені, Господи, і я буду ходити у правді Твоїй, приєднай моє серце боятися Ймення Твого!
12: Я буду всім серцем своїм вихваляти Тебе, Господи, Боже Ти мій, і славити буду повіки ім'я Твоє,
13: велика бо милість Твоя надо мною, і вирвав Ти душу мою від шеолу глибокого!
14: Боже, злочинці повстали на мене, а натовп гнобителів прагне моєї душі, і перед собою не ставлять Тебе...
15: А Ти, Господи, Бог щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, і справедливий,
16: зглянься на мене, й помилуй мене, подай же Своєму рабові Свою силу, і спаси сина Своєї невільниці!
17: Учини мені знака на добре, і нехай це побачать мої ненависники, і хай засоромлені будуть, бо Ти, Господи, мені допоміг та мене звеселив!
← попередній розділнаступний розділ →