Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Псалтир

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 43
1: Начальнику хору. Повчання синам Кореєвим.
2: Боже, вухами нашими почули ми, і отці наші сповістили нам про діла, які вчинив Ти в часи їхні, часи давні.
3: Рукою Твоєю Ти знищив народи, а їх оселив, знищив племена, а їх розмножив.
4: Не мечем вони придбали землю і не їхня сила спасла їх, а Твоя рука і Твоя сила й світло лиця Твого, бо Ти благоволив до них.
5: Боже, Ти — Цар мій! Ти Той, що даєш спасіння Якову.
6: З Тобою, як рогами, поб’ємо ми ворогів наших і в ім’я Твоє потопчемо тих, що повстали проти нас.
7: Бо не на лук мій я надіюся, і меч мій не спасе мене,
8: а Ти спасеш нас від ворогів наших і осоромиш тих, що повстали проти нас.
9: Тобою, Боже, будемо хвалитися кожен день, і ім’я Твоє будемо славити повіки.
10: Нині ж Ти відкинув і осоромив нас, і не виходиш, Боже, з військом нашим.
11: Ти попустив, щоб ми втікали від ворогів, і ненависники наші грабують нас.
12: Ти, як овець, віддав нас на заколення і розсіяв нас поміж народами.
13: Ти задарма віддав народ Свій і не підвищив ціни на нього.
14: Ти на глум віддав нас сусідам нашим, на посміх і зневагу всім, що навкруги нас.
15: Ти зробив нас притчею між народами, покиванням голови між людьми.
16: Щодня сором мій переді мною, і посоромлення вкриває лице моє
17: від голосу ганьбителя й наклепника, від погляду ворога й месника.
18: Все це прийшло на нас, але ми не забули Тебе і не порушили завіту Твого.
19: Не відхилилося від Тебе серце наше, і кроки наші не зійшли з дороги Твоєї,
20: коли Ти смирив нас у землі злостраждань і тінню смерти покрив нас.
21: Бо якби ми забули ім’я Бога нашого і простягнули руки свої до бога чужого,
22: то чи не покарав би нас Бог? Бо Він знає таємниці серця.
23: Але за Тебе, Господи, вбивають нас кожен день, ми стали як вівці, що призначені на заколення.
24: Встань, Господи, чого спиш Ти? Прокинься і не відкидай нас назавжди.
25: Навіщо ховаєш лице Твоє? Забуваєш скорботу та біду нашу?
26: Бо душа наша принижена до пороху, і серце наше в землю втоптане.
27: Воскресни, Господи, поможи нам і визволи нас імені Твого ради.
← попередній розділнаступний розділ →