Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Псалтир

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 32
0:
1: Співайте із радістю, праведні в Господі, бо щирим лицює хвала!
2: Хваліть Господа гуслами, співайте Йому з десятиструнною арфою,
3: заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком сурем,
4: бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
5: Правду та суд Він кохає, і Господньої милости повна земля!
6: Словом Господнім учинене небо, а подихом уст Його все його військо.
7: Воду морську збирає Він, мов би до міху, безодні складає в коморах.
8: Буде боятися Господа ціла земля, всі мешканці всесвіту будуть лякатись Його,
9: бо сказав Він і сталось, наказав і з'явилось.
10: Господь раду поганів понищить, понівечить мислі народів,
11: а задум Господній навіки стоятиме, думки Його серця на вічні віки!
12: Блаженний той люд, що Богом у нього Господь, блаженний народ, що Він вибрав його на спадок Собі!
13: Господь споглядає з небес, і бачить усіх синів людських,
14: приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
15: Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла!
16: Немає царя, що його многість війська спасає, не врятується велетень великістю сили,
17: для спасіння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже,
18: ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто надію на милість Його покладає,
19: щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
20: Душа наша надію складає на Господа, Він наша поміч і щит наш,
21: бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо!
22: Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли покладаємо надію на Тебе!
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 98
0:
1: Царює Господь, і народи тремтять, сидить на Херувимах, і трясеться земля!
2: Великий Господь на Сіоні, і піднесений Він над усіма народами!
3: Хай ім'я Твоє славлять, велике й грізне воно!
4: А сила Царя любить право, справедливість Ти міцно поставив, Ти Якову право та правду вчинив!
5: Звеличуйте Господа, нашого Бога, і вклоняйтесь підніжкові ніг Його, Він бо Святий!
6: Мойсей й Аарон серед священиків Його, а Самуїл серед тих, що кличуть імення Його. Вони кликали до Господа, і Він вислухав їх,
7: у стовпі хмари до них говорив. Вони зберігали свідоцтва Його й постанови, що Він дав був для них.
8: Господи, Боже наш, Ти вислуховував їх, Ти був для них Богом вибачливим, але мстився за їхні діла.
9: Звеличуйте Господа, нашого Бога, і вклоняйтеся перед горою святою Його, бо Святий Господь, Бог наш!
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 43
1: Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний.
2: Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:
3: Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!
4: Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!
5: Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:
6: Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,
7: бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,
8: але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!
9: Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,
10: та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:
11: Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...
12: Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,
13: Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!
14: Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,
15: Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...
16: Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,
17: через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...
18: Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,
19: не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!
20: Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,
21: чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?
22: Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,
23: що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...
24: Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!
25: Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?
26: Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі...
27: Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 16
0:
1: Молитва Давидова. Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє! Почуй молитву мою із уст необлудних!
2: Від Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!
3: Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. і роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,
4: а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.
5: Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!
6: Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,
7: покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.
8: Хорони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене
9: від безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!
10: Товщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.
11: Вороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю...
12: із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті...
13: Устань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,
14: від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.
15: А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!
← попередній розділнаступний розділ →