Біблія українською мовою

Псалтир

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 30
1: Начальнику хору. Псалом Давида. [Під час повстання].
2: На Тебе, Господи, уповаю. Не дай мені осоромитися повіки, правдою Твоєю спаси мене.
3: Прихили до мене вухо Твоє, поспіши визволити мене; будь мені Богом Заступником і Домом пристановища, щоб спасти мене.
4: Бо Ти сила моя і пристановище моє. Заради імені Твого наставляєш мене і насичуєш мене.
5: Виведи мене з сіті, яку таємно поставили на мене, бо Ти Заступник мій, Господи.
6: В руки Твої віддаю дух мій — Ти визволив мене, Господи, Боже істини.
7: Я ненавиджу тих, що надіються на ідолів, я ж на Господа уповаю.
8: Возрадуюсь і звеселюся милістю Твоєю, бо Ти зглянувся на смирення моє і визволив з недолі душу мою.
9: Не віддав мене в руки ворогів, а поставив на просторі ноги мої.
10: Помилуй мене, Господи, бо я у скорботі; висохло від горя око моє, і душа моя і все нутро моє.
11: Бо виснажилося у недузі життя моє, і роки мої в зітханнях. У стражданнях моїх знемогла сила моя, і кості мої висохли.
12: Від нападів ворогів моїх я став посміховиськом навіть у сусідів моїх і страхіттям для знайомих моїх; ті, що бачать мене, геть тікають від мене.
13: Я забутий у серцях, як мертвий; я став наче посуд розбитий.
14: Бо я чую, як мене ганьблять ті, що живуть навколо мене, коли вони збираються та радяться, щоб взяти душу мою.
15: Але я на Тебе, Господи, уповаю і кажу: «Ти — Бог мій».
16: У руці Твоїй доля моя. Визволи мене з рук ворогів моїх, від гонителів моїх.
17: Просвіти лице Твоє на раба Твого, спаси мене милістю Твоєю, Господи.
18: Нехай не осоромлюся тим, що призиваю Тебе, нехай осоромляться нечестиві і зійдуть у пекло.
19: Нехай замовкнуть уста улесливі, що говорять беззаконня проти праведного, гордовито і зневажливо.
20: Яке велике множество благости Твоєї, Господи, яку зберігаєш Ти для тих, що бояться Тебе, яку наготував Ти для тих, що уповають на Тебе перед синами людськими!
21: Ти сховаєш їх у сяйві лиця Твого від заколотів людських, укриєш їх під покровом Твоїм від ворожнечі народів.
22: Благословенний Господь, Який явив мені дивну милість Свою у місті захищеному.
23: Я ж сказав у відчаї моїм: «Відкинутий я від очей Твоїх». Але почув Ти голос молитви моєї, коли я взивав до Тебе.
24: Любіть Господа, всі преподобні Його, бо Господь охороняє вірних Своїх і з лишком відплачує гордовитим.
25: Будьте мужні, і нехай кріпиться серце ваше, всі, хто уповає на Господа.