Псалтир

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 18
1: Для дириґетна хору. Псалом Давидів.
2: Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід.
3: Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку,
4: без мови й без слів, не чутний їхній голос,
5: та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю вселенної їхні слова! Для сонця намета поставив у них,
6: а воно, немов той молодий, що виходить із-під балдахину свого, воно тішиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!
7: Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.
8: Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє.
9: Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.
10: Страх Господа чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом,
11: дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий,
12: і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика.
13: А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,
14: і від свавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очищений.
15: Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 103
0:
1: Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу!
2: Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу.
3: Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових!
4: Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг.
5: Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,
6: безоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами,
7: від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона,
8: виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї.
9: Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.
10: Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами,
11: напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.
12: Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок.
13: Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься.
14: Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,
15: і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.
16: Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив,
17: що там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його.
18: Гори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам.
19: і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.
20: Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна,
21: ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи.
22: Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.
23: Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.
24: Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!
25: Ось море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!
26: Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі.
27: Вони всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав.
28: Даєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром насичаються.
29: Ховаєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.
30: Посилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.
31: Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!
32: Він погляне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони!
33: Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!
34: Буде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти!
35: Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 144
0:
1: Хвала Давидова. Я буду Тебе величати, о Боже мій, Царю, і благословлятиму Ймення Твоє повік-віку!
2: Я кожного дня Тебе благословлятиму, і хвалитиму Ймення Твоє повік-віку!
3: Великий Господь і прославлений вельми, і недослідиме величчя Його!
4: Рід родові буде хвалити діла Твої, і будуть могутність Твою виявляти!
5: Про пишну славу величчя Твого, про справи чудовні Твої розповім!
6: Будуть казати про силу грізних Твоїх чинів, а про велич Твою розповім я про неї.
7: Пам'ять про добрість велику Твою сповіщатимуть, і будуть співати про правду Твою!
8: Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий й многомилостивий,
9: Господь добрий до всіх, а Його милосердя на всі Його творива!
10: Тебе, Господи, славити будуть усі Твої творива, а святі Твої Тебе благословлятимуть,
11: про славу Царства Твого звіщатимуть, про могутність Твою говоритимуть,
12: щоб людським синам об'явити про могутність Його та про славу величчя Царства Його!
13: Царство Твоє царство всіх віків, а влада Твоя по всі роди!
14: Господь підпирає всіх падаючих, усіх зігнутих Він випростовує!
15: Очі всіх уповають на Тебе, і Ти їм поживу даєш своєчасно,
16: Ти руку Свою відкриваєш, і все, що живе, Ти зичливо годуєш!
17: Господь справедливий на кожній дорозі Своїй, і милостивий у всіх Своїх учинках,
18: Господь близький всім, хто взиває до Нього, хто правдою кличе Його!
19: Волю тих, хто боїться Його, Він сповняє, і благання їх чує та їм помагає,
20: Господь береже тих усіх, хто любить Його, а безбожних усіх Він понищить!
21: Славу Господню уста мої будуть звіщати, і благословлятиме кожне тіло святе Його Ймення на віки віків!