Псалтир

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 138
0:
1: Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Господи, випробував Ти мене та й пізнав,
2: Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека.
3: Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш,
4: бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все!
5: Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав.
6: Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю!
7: Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця?
8: Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти!
9: Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря,
10: то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя!
11: Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене,
12: то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло!
13: Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,
14: Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!
15: і кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі!
16: Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було...
17: Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число,
18: перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою.
19: Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
20: Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються!
21: Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь:
22: повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!...
23: Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми,
24: і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!
0:
1: Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Господи, випробував Ти мене та й пізнав,
2: Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека.
3: Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш,
4: бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все!
5: Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав.
6: Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю!
7: Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця?
8: Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти!
9: Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря,
10: то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя!
11: Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене,
12: то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло!
13: Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,
14: Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!
15: і кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі!
16: Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було...
17: Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число,
18: перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою.
19: Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
20: Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються!
21: Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь:
22: повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!...
23: Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми,
24: і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 37
1: Псалом Давидів. На пам'ятку.
2: Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді,
3: бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене...
4: Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх,
5: бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої,
6: смердять та гниють мої рани з глупоти моєї...
7: Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний,
8: бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця...
9: Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого...
10: Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.
11: Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною...
12: Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль...
13: Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!
14: А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває...
15: і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,
16: бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!
17: Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!
18: Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
19: бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я!
20: А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги...
21: Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром...
22: Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
23: поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє!