Псалтир

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 110
0:
1: Алілуя! Буду славити Господа з повного серця, в колі праведних та на згромадженні!
2: Великі Господні діла, вони пожадані для всіх, хто їх любить!
3: Його діло краса та величність, а правда Його пробуває навіки!
4: Він пам'ятку чудам Своїм учинив, милостивий та щедрий Господь!
5: Поживу дає Він для тих, хто боїться Його, заповіта Свого пам'ятає повік!
6: Силу чинів Своїх об'явив Він народові Своєму, щоб спадщину народів їм дати.
7: Діла рук Його правда та право, всі накази Його справедливі,
8: вони кріпкі на вічні віки, вони зроблені вірністю і правотою!
9: Послав Він Своєму народові визволення, заповіта Свого поставив навіки, святе та грізне Його Ймення!
10: Початок премудрости страх перед Господом, добрий розум у тих, хто виконує це, Його слава навіки стоїть!

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 47
1: Пісня. Псалом синів Кореєвих.
2: Великий Господь і прославлений вельми в місті нашого Бога, на святій Своїй горі!
3: Препишна країна, розрада всієї землі, то Сіонська гора, на північних околицях, місто Царя можновладного!
4: Бог у храмах Своїх, за твердиню Він знаний.
5: Бо царі ось зібрались, ішли вони разом,
6: але, як побачили, то здивувались, полякалися та й розпорошились...
7: Обгорнув їх там страх, немов біль породіллю;
8: Ти східнім вітром розбив кораблі ті Таршіські.
9: Як ми чули, так бачили в місті Господа Саваота, у місті нашого Бога, Бог міцно поставить навіки його! Села.
10: Розмишляли ми, Боже, про милість Твою серед храму Твого.
11: Як ім'я Твоє, Боже, так слава Твоя аж по кінці землі, справедливости повна правиця Твоя!
12: Нехай веселиться Сіонська гора, Юдині дочки хай тішаться через Твої правосуддя.
13: Оточіте Сіон й обступіте його, полічіть його башти,
14: зверніте увагу на вала його, високість палати його пообмірюйте, щоб розповісти поколінню наступному,
15: бо Цей Бог то наш Бог на вічні віки, Він буде провадити нас аж до смерти!

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 101
1: Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.
2: Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!
3: Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!
4: Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...
5: Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...
6: Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...
7: Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!
8: Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...
9: Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!
10: і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,
11: через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...
12: Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!
13: А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.
14: Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,
15: бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!
16: і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.
17: Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.
18: До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.
19: Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,
20: бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,
21: щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,
22: щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,
23: коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.
24: Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...
25: Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.
26: Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,
27: позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...
28: Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться!
29: Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!