Біблія українською мовою

Псалтир

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 108
0: Начальнику хора. Псалом Давида.
1: Боже хвали моєї! Не мовчи.
2: Бо відкрилися на мене уста нечестиві й уста підступні; говорять про мене слова неправди.
3: Словами ненависти звідусіль оточують мене і повстають проти мене без причини;
4: за любов мою вони ворогують проти мене, я ж молюся;
5: віддають мені злом за добро, і ненавистю — за любов мою.
6: Постав над ним нечестивого, і диявол нехай стане праворуч нього.
7: Коли стане на суд, хай він вийде осудженим, і молитва його буде йому за гріх.
8: Нехай дні його будуть короткими і достоїнство його перейме інший.
9: Діти його хай будуть сиротами і дружина його — вдовою.
10: Будуть вони блукати та просити хліба і будуть вигнані із домів їх.
11: Хай позичкодавець його забере в нього все, і чужі розтягнуть добро його.
12: Хай не буде йому заступника, і ніхто не приголубить сиріт його;
13: нехай згинуть усі нащадки його, і вже в наступному поколінні ніхто не згадає й імені його.
14: Нехай згадаються перед Господом беззаконня батьків його, і гріх матері його не буде очищений.
15: Нехай будуть вони повсякчас перед Господом, і Він знищить і спомин про них на землі,
16: за те, що не виявив він милости, а переслідував людину бідну, беззахисну, засмучену серцем, щоб убити її.
17: Він полюбив прокляття, воно і прийде на нього; не побажав благословення, — і воно одійшло від нього.
18: Нехай він одягнеться в прокляття, наче в одежу, і нехай увійде воно, як вода, в утробу його і, як олива, в кості його;
19: і нехай буде воно йому як одіж, в яку він одягається, і як пояс, яким він завжди підперізується.
20: Ось така відплата від Господа ворогам моїм і тим, що говорять зло на душу мою!
21: Ти ж, Господи, Господи, захисти мене заради імені Твого, бо блага милість Твоя.
22: Спаси мене, бо я знеможений і вбогий, і серце моє поранене в мені.
23: Я зникаю, як та тінь, що відхиляється; стрясаюся, як та сарана, що гонять її.
24: Коліна мої знесиліли від посту, і тіло моє сохне без поживи.
25: І став я посміховиськом для них: ті, що дивляться на мене, похитують головами.
26: Допоможи мені, Господи, Боже мій! Спаси мене з милости Твоєї.
27: Нехай пізнають, що це — Твоя рука і що це Ти, Господи, вчинив.
28: Вони проклинають, а Ти благослови. Вони нападають, але нехай будуть посоромлені; а раб Твій нехай возрадується.
29: А ворогів моїх нехай покриє безчестя і, як одежею, нехай вони покриються соромом своїм.
30: А я голосно буду славити Господа устами моїми і серед багатьох буду прославляти Його,
31: бо Він стоїть праворуч бідного, щоб спасти його від тих, що шукають душу мою.
0: Начальнику хора. Псалом Давида.
1: Боже хвали моєї! Не мовчи.
2: Бо відкрилися на мене уста нечестиві й уста підступні; говорять про мене слова неправди.
3: Словами ненависти звідусіль оточують мене і повстають проти мене без причини;
4: за любов мою вони ворогують проти мене, я ж молюся;
5: віддають мені злом за добро, і ненавистю — за любов мою.
6: Постав над ним нечестивого, і диявол нехай стане праворуч нього.
7: Коли стане на суд, хай він вийде осудженим, і молитва його буде йому за гріх.
8: Нехай дні його будуть короткими і достоїнство його перейме інший.
9: Діти його хай будуть сиротами і дружина його — вдовою.
10: Будуть вони блукати та просити хліба і будуть вигнані із домів їх.
11: Хай позичкодавець його забере в нього все, і чужі розтягнуть добро його.
12: Хай не буде йому заступника, і ніхто не приголубить сиріт його;
13: нехай згинуть усі нащадки його, і вже в наступному поколінні ніхто не згадає й імені його.
14: Нехай згадаються перед Господом беззаконня батьків його, і гріх матері його не буде очищений.
15: Нехай будуть вони повсякчас перед Господом, і Він знищить і спомин про них на землі,
16: за те, що не виявив він милости, а переслідував людину бідну, беззахисну, засмучену серцем, щоб убити її.
17: Він полюбив прокляття, воно і прийде на нього; не побажав благословення, — і воно одійшло від нього.
18: Нехай він одягнеться в прокляття, наче в одежу, і нехай увійде воно, як вода, в утробу його і, як олива, в кості його;
19: і нехай буде воно йому як одіж, в яку він одягається, і як пояс, яким він завжди підперізується.
20: Ось така відплата від Господа ворогам моїм і тим, що говорять зло на душу мою!
21: Ти ж, Господи, Господи, захисти мене заради імені Твого, бо блага милість Твоя.
22: Спаси мене, бо я знеможений і вбогий, і серце моє поранене в мені.
23: Я зникаю, як та тінь, що відхиляється; стрясаюся, як та сарана, що гонять її.
24: Коліна мої знесиліли від посту, і тіло моє сохне без поживи.
25: І став я посміховиськом для них: ті, що дивляться на мене, похитують головами.
26: Допоможи мені, Господи, Боже мій! Спаси мене з милости Твоєї.
27: Нехай пізнають, що це — Твоя рука і що це Ти, Господи, вчинив.
28: Вони проклинають, а Ти благослови. Вони нападають, але нехай будуть посоромлені; а раб Твій нехай возрадується.
29: А ворогів моїх нехай покриє безчестя і, як одежею, нехай вони покриються соромом своїм.
30: А я голосно буду славити Господа устами моїми і серед багатьох буду прославляти Його,
31: бо Він стоїть праворуч бідного, щоб спасти його від тих, що шукають душу мою.