Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Псалтир

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 106
0: [Аллилуия.]
1: Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його.
2: Так нехай скажуть визволені Господом, яких Він визволив із руки ворога,
3: і зібрав їх із усіх країв — зі сходу й заходу, з півночі і півдня.
4: Блукали вони по пустелі безлюдними шляхами і не знаходили міста заселеного.
5: Голод і спрагу терпіли вони, знемагала в них душа їхня.
6: Тоді взивали до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх із біди їхньої.
7: І привів їх прямою дорогою до міста заселеного.
8: Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських,
9: бо Він наситив душу спраглу і душу голодну сповнив добром.
10: Вони сиділи в темряві і тіні смертній, сковані скорботою та залізом,
11: бо не скорилися словам Божим і зневажали вони Всевишнього.
12: Він же смирив серця їхні стражданнями, вони падали, і не було кому допомогти їм.
13: Тоді взивали вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх від бід їхніх,
14: вивів їх із темряви і тіні смертної і кайдани їх розірвав.
15: Нехай же прославляють Господа за милість Його і дивні діла Його для синів людських:
16: бо розбив Він брами мідні і замки залізні зламав.
17: Непокірні страждали через беззаконне життя своє і за неправди свої терпіли.
18: Душа їхня відверталася від усякої поживи, і наблизилися вони до воріт смерти.
19: Тоді взивали вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх від бід їхніх,
20: послав їм слово Своє і зцілив їх, і з могил їхніх вивів їх.
21: Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських.
22: Нехай приносять Йому жертви хвали, і піснями радости нехай сповіщають про діла Його.
23: Ті, що на кораблях плавають по морю і виконують роботу свою на водах великих,
24: вони бачать діла Господні і чудеса Його на глибині:
25: скаже Він — і здійметься буйний вітер, який високо підносить хвилі, —
26: піднімає їх до неба, і опускає в безодню, і від страху мліє душа людей.
27: Кружляють вони і хитаються, наче п’яні, — зникає вся мудрість їхня.
28: Тоді взивають вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволяє їх від біди.
29: Він повелів бурі, і настала тиша, і хвилі затихли.
30: І радіють вони, що море втихло, а Він приводить їх до бажаної пристані.
31: Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських.
32: Нехай вихваляють Його в зібранні людей і прославляють Його на зборах старійшин.
33: Він перетворює ріки на пустелю і джерела води на безводну землю,
34: землю родючу на солончаки за беззаконня тих, що живуть в ній.
35: Він перетворює пустелю на озера, і землю засохлу — на джерела води.
36: І оселяє там голодних; вони будують міста — оселі собі,
37: засівають поля, насаджують виноградники, що приносять їм великий урожай.
38: Він благословляє їх, і вони швидко розмножуються, і тварин у них не зменшується.
39: Вони занепадали від гноблення, біди і скорботи,
40: тоді Він посилав безчестя на князів їхніх і залишав їх блукати по пустелі, де немає шляхів.
41: Убогого Він спасав від біди і примножував рід його, як отари овець.
42: Бачать це праведники і радіють, а беззаконні замикають уста свої.
43: Хто мудрий, той помітить це і зрозуміє милості Господні.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 32
0: [Псалом Давида.]
1: Радуйтеся, праведні, у Господі; праведним подобає похвала.
2: Прославляйте Господа на гуслях, співайте Йому на десятиструнній псалтирі.
3: Співайте Йому пісню нову, співайте радісно, з піднесенням.
4: Бо слово Господнє праве і всі діла Його праведні.
5: Господь любить правду і праведний суд, милости Його повна земля.
6: Словом Господнім сотворено небеса, і духом уст Його — вся сила їх.
7: Він зібрав, наче в міх, води морські, утворив у глибині їх безодні.
8: Нехай боїться Господа вся земля, нехай тремтять перед Ним усі, що живуть на світі.
9: Бо Він сказав — і сталося, Він повелів — і створилося.
10: Господь нищить змови народів, відкидає злі задуми людей, [розбиває змови князів].
11: Рада ж Господня стоїть вічно, і думки серця Його — з роду в рід.
12: Блаженний народ, у якого Бог є Господом, — люди, яких обрав Господь у насліддя Собі.
13: Господь з неба дивиться і бачить усіх синів людських.
14: Дивиться з Престолу, на якому сидить, і бачить усіх, що живуть на землі.
15: Він створив серця всіх їх і знає всі діла їхні.
16: Не захистить царя велике військо його, і велетня не спасе велика сила його.
17: Ненадійний кінь для спасіння, не спасе він великою силою своєю.
18: Бо ось очі Господні на тих, що бояться Його, і на тих, що надіються на милість Його.
19: Він спасе душі їхні від смерти, і в часи голоду наситить їх.
20: Душа ж наша нехай уповає на Господа, бо Він поміч і захист наш.
21: Ним звеселиться серце наше, бо ми надіємося на святе ім’я Його.
22: Милість Твоя, Господи, нехай буде над нами, бо ми уповаємо на Тебе.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 118
0: [Аллилуия.]
1: Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.
2: Блаженні ті, що додержують свідчення Його і всім серцем шукають Його.
3: Вони не чинять беззаконня і путями Його ходять.
4: Ти наказав виконувати заповіти Твої пильно.
5: О, коли б дороги мої вели мене до виконання постанов Твоїх!
6: Тоді б не осоромився я, зважаючи на всі заповіді Твої.
7: Буду славити Тебе в правоті серця, навчаючись судів правди Твоєї.
8: Буду сповняти повеління Твої, не покидай мене.
9: Як юнакові додержати в чистоті дорогу свою? Тільки додержанням слів Твоїх.
10: Всім серцем моїм я шукаю Тебе, не дай мені відхилитися від заповідей Твоїх.
11: Слово Твоє заховав я в серці моїм, щоб не згрішити перед Тобою.
12: Благословен єси, Господи, навчи мене заповітів Твоїх.
13: Устами моїми сповіщав я суди уст Твоїх.
14: Дорогами свідчень Твоїх я втішався, як найбільшим багатством.
15: Заповідям Твоїм навчаюся я і буду пильнувати путі Твої.
16: Заповіти Твої — утіха моя; не забуду я слова Твого.
17: Яви милість Твою рабу Твоєму, я буду жити і додержуватися слова Твого.
18: Відкрий очі мої, і зрозумію чуда закону Твого.
19: Я подорожній на землі, не приховуй від мене заповідей Твоїх.
20: Стомилася душа моя від щоденного бажання зрозуміти суди Твої.
21: Ти упокорив гордих, проклятих, що відхилилися від заповідей Твоїх.
22: Зніми з мене сором і зневагу, бо я додержувався заповітів Твоїх.
23: Бо князі сидять і змовляються проти мене, я ж, раб Твій, роздумую про постанови Твої.
24: Свідчення Твої — втіха моя, [і накази Твої] — радники мої.
25: В землю никне душа моя, оживи мене за словом Твоїм.
26: Розповів я про дороги мої, і Ти вислухав мене, навчи ж мене заповітів Твоїх.
27: Дай мені зрозуміти дорогу повелінь Твоїх, і я буду розмірковувати про дивні діла Твої.
28: Ниє душа моя від скорботи, підкріпи мене за словом Твоїм.
29: Одверни від мене дорогу неправди і в законі Твоїм провадь мене.
30: Я обрав дорогу істини і поставив перед собою суди Твої.
31: Я пристав до свідчень Твоїх — Господи, не осором мене.
32: Піду дорогою заповідей Твоїх, коли Ти розшириш серце моє.
33: Покажи мені, Господи, дорогу постанов Твоїх, і я буду триматися її до кінця життя мого.
34: Врозуми мене, щоб я навчився закону Твого, і буду дотримуватися його всім серцем моїм.
35: Постав мене на стежку заповідей Твоїх, бо я бажаю її.
36: Нахили серце моє до свідчень Твоїх, а не до лихої користи.
37: Одверни очі мої, щоб не дивилися на марноту; оживляй мене на дорозі Твоїй.
38: Постав слово Твоє перед рабом Твоїм, щоб мав я страх перед Тобою.
39: Одверни від мене зневагу, якої боюся я, бо суди Твої милостиві.
40: Ось я жадаю наказів Твоїх, оживляй мене Правдою Твоєю.
41: І нехай прийде на мене милість Твоя, Господи, спасіння Твоє за словом Твоїм.
42: І я дам відповідь тим, що ганьблять мене, бо уповаю на слова Твої.
43: Не відбери слова правди від уст моїх, бо на суди Твої надія моя.
44: Буду додержуватися закону Твого повсякчас і на віки віків.
45: Буду ходити простором широким, бо прагну до виконання заповідей Твоїх.
46: Перед царями буду говорити про свідчення Твої і не посоромлюся.
47: Буду втішатися заповідями Твоїми, бо я їх дуже люблю.
48: Руки мої буду простягати до заповідей Твоїх, які я люблю, і розмірковуватиму про накази Твої.
49: Згадай слова [Твої] до раба Твого, на які Ти звелів мені уповати.
50: Це — втіха моя в горі моїм, що слово Твоє оживляє мене.
51: Горді тяжко знущалися з мене, але я не відхилився від закону Твого.
52: Згадую, Господи, присуди Твої одвічні і втішаюся.
53: Сум огортає мене за грішників, що відкинули закон Твій.
54: Постанови Твої — то пісня моя на місці блукання мого.
55: Вночі поминав я ім’я Твоє, Господи, і тримався закону Твого.
56: Він став рідним мені, бо я дотримуюся наказів Твоїх.
57: Я сказав: Господи! Щастя моє в тому, щоб сповняти слова Твої.
58: Молю Тебе всім серцем моїм: помилуй мене за словом Твоїм.
59: Думав я про дороги мої, і ось повернув стопи мої до заповітів Твоїх.
60: Поспішав я і не затримувався виконувати заповіді Твої.
61: Сіті безбожних оточили мене, але не забув я закону Твого.
62: Опівночі вставав я прославляти Тебе за праведні суди Твої.
63: Я спільник тим, що бояться Тебе і шанують повеління Твої.
64: Милости Твоєї, Господи, повна земля; навчи мене заповітів Твоїх.
65: Благо зробив Ти, Господи, слузі Твоєму за словом Твоїм.
66: Доброго розуміння та знання навчи мене, бо заповідям Твоїм я вірю.
67: Як ще не був я упокореним, я блукав, а нині я тримаюся слова Твого.
68: Благий Ти, [Господи], і благістю Твоєю навчи мене заповідей Твоїх.
69: Примножили на мене неправду горді, але я всім серцем моїм схиляюся до заповідей Твоїх.
70: Загрубіло серце їх, як сир з молока, я ж утішаюся в законі Твоїм.
71: Благо мені, що Ти упокорив мене, щоб я навчився заповітів Твоїх.
72: Благий для мене закон уст Твоїх, більше за тисячі золота й срібла.
73: Руки Твої створили мене і впорядкували мене; врозуми мене, і навчуся заповідей Твоїх.
74: Ті, що бояться Тебе, побачать мене і звеселяться, що я уповаю на слово Твоє.
75: Знаю, Господи, що суди Твої праведні, і що Ти справедливо покарав мене.
76: Нехай же буде милість Твоя втіхою мені за словом Твоїм до раба Твого.
77: Нехай зійде на мене милосердя Твоє, і я буду жити, бо закон Твій — повчання моє.
78: Нехай будуть посоромлені горді, бо вони безвинно нападають на мене; а я буду навчатися в повеліннях Твоїх.
79: Нехай прийдуть до мене ті, що бояться Тебе і знають свідчення Твої.
80: Нехай буде серце моє непорочним у законі Твоїм, щоб не осоромився я.
81: Умліває душа моя за спасінням Твоїм; я покладаюся на слово Твоє.
82: Плачуть очі мої за словом Твоїм; я кажу: «Коли Ти втішиш мене?»
83: Я став як той міх у диму, але наказів Твоїх не забув.
84: Скільки ще днів для раба Твого? Коли вчиниш гонителям моїм суд?
85: Яму викопали для мене горді наперекір закону Твоєму.
86: Всі заповіді Твої — істина. Безвинно переслідують мене; поможи мені.
87: Ледве не знищили мене на землі, я ж не покинув заповідей Твоїх.
88: Оживи мене за милістю Твоєю, і буду берегти свідчення вуст Твоїх.
89: Навіки, Господи, слово Твоє перебуває на небесах.
90: З роду в рід істина Твоя. Ти поставив землю, і вона стоїть твердо.
91: З волі Твоєї все стоїть аж до цього дня, бо все служить Тобі.
92: Коли б не закон Твій був утіхою мені, то я б загинув у біді моїй.
93: Повік не забуду повелінь Твоїх, бо ними Ти оживив мене.
94: Твій — я, спаси мене, бо я сповняв веління Твої.
95: Нечестивці підстерігають, щоб погубити мене, я ж заглиблююсь у свідчення Твої.
96: Я бачив кінець всього досконалого, але заповідь Твоя широка безмірно.
97: О, як люблю я закон Твій! Цілий день думки мої про нього.
98: Ти зробив мене мудрішим від ворогів моїх заповітами Твоїми, бо вони завжди зі мною.
99: Я зрозумів більше за всіх учителів моїх, бо я вдумуюсь у свідчення Твої.
100: Став я мудрішим за старших, бо дотримуюся заповітів Твоїх.
101: Від усякої стежки лукавої я стримував ноги мої, щоб берегти слово Твоє.
102: Від судів Твоїх я не відхилявся, бо Ти, Боже, навчив мене.
103: Які солодкі слова Твої в устах моїх! Вони солодші за мед на язиці моїм.
104: Ти зробив мене мудрим заповітами Твоїми, тому зненавидів я всяку дорогу неправди.
105: Закон Твій — світильник для ніг моїх і світло на стежках моїх.
106: Я поклявся і постановив додержуватися праведних судів Твоїх, і додержусь.
107: Дуже знеможений я, Господи! Оживи мене за словом Твоїм.
108: Прийми ж милостиво, Господи, добровільну жертву мою і навчи мене судів Твоїх.
109: В небезпеці завжди душа моя, та не забув я закону Твого.
110: Богопротивні поставили сіті для мене, але я від наказів Твоїх не відхилився.
111: Свідчення Твої я прийняв, як насліддя вічне, бо вони — радість серця мого.
112: Я нахилив серце моє сповняти накази Твої вічно, до кінця життя мого.
113: Тих, що противляться закону, я зненавидів, закон же Твій полюбив.
114: Ти — моя поміч і захист мій; я уповаю на слово Твоє.
115: Відійдіть від мене, беззаконники, я буду навчатися в заповідях Бога мого.
116: Заступи мене, Господи, за словом Твоїм, і я буду жити; не осором мене в надії моїй.
117: Поможи мені, і я спасуся, і безперестанно буду навчатися заповітів Твоїх.
118: Ти на ніщо обернув тих, що відступили від закону Твого, бо хитрощі їхні — неправда.
119: Як попіл, Ти відгортаєш нечестивців землі, тому полюбив я свідчення Твої.
120: Від страху перед Тобою тремтить тіло моє; судів Твоїх я боюся.
121: Я чинив суд і справедливість, не віддай мене до рук ворогів моїх.
122: Захисти раба Твого на добро йому, щоб не гнобили мене горді.
123: Знесилились очі мої виглядати спасіння Твоє і слова правди Твоєї.
124: Яви милість Твою слузі Твоєму і постанов Твоїх навчи мене.
125: Я — раб Твій, дай мені розуміння, щоб я зрозумів свідчення Твої.
126: Прийшов час відплати Твоєї, Господи, бо безбожні зневажили закон Твій.
127: Я ж полюбив заповіді Твої більше, аніж золото і дороге каміння.
128: Всі повеління Твої визнаю справедливими, а дорогу неправди ненавиджу.
129: Дивні свідчення Твої, Господи, тому й додержується їх душа моя.
130: Об’явлене слово Твоє просвітлює і врозумляє немовлят.
131: Відкриваю уста мої і, як повітря, втягую в себе заповіді Твої, бо так їх жадаю.
132: Зглянься на мене і помилуй мене, як милуєш тих, що люблять ім’я Твоє.
133: Стопи мої направ за словом Твоїм, і нехай не оволодіє мною ніяке беззаконня.
134: Спаси мене від наклепів людських, і я буду сповняти заповіді Твої.
135: Осяй раба Твого світлом лиця Твого і навчи мене заповітів Твоїх.
136: Потоки сліз течуть з очей моїх, бо люди не додержують закону Твого.
137: Праведний Ти, Господи, і справедливі суди Твої.
138: Свідчення Твої, що їх заповідав Ти, — правда і чиста істина.
139: Ревність моя за Тебе сушить мене, бо вороги мої забули слова Твої.
140: Розпалене й чисте слово Твоє, і я — раб Твій — полюбив Його.
141: Малий я і принижений, але повелінь Твоїх я не забув.
142: Правда Твоя — правда вічна, і закон Твій — істина.
143: Скорбота й горе прийшли на мене, та заповіді Твої — утіха моя.
144: Правда свідчень Твоїх — вічна; дай мені зрозуміти їх, і я буду жити.
145: Від усього серця [мого] взиваю я; почуй мене, Господи, заповіти Твої я сповнятиму.
146: Взиваю до Тебе: спаси мене, буду сповняти накази Твої. 147 Раніше світанку взиваю я; на слово Твоє я уповаю.
147: Предваряю рассвет и взываю; на слово Твое уповаю.
148: Раніше ранку відкриті очі мої, щоб навчатися слів Твоїх.
149: Почуй, Господи, голос мій з милости Твоєї і за судом Твоїм оживи мене.
150: Наблизилися до мене ті, що замислили зло; від закону Твого вони далеко стали.
151: Ти ж, Господи, близько від мене, і всі заповіти Твої — істина.
152: Віддавна я знаю свідчення Твої, що їх навіки встановив Ти.
153: Зглянься на горе моє і визволи мене, бо я закону Твого не забув.
154: Розсуди справу мою і захисти мене; за словом Твоїм оживи мене.
155: Далеко від нечестивців спасіння, бо вони не визнають закону Твого.
156: Велика щедрість Твоя, Господи; оживи мене праведним судом Твоїм.
157: Багато в мене напасників і гнобителів, але я від свідчень Твоїх не відхилився.
158: Бачу я безбожних і тяжко мені, що вони відступили від слова Твого.
159: Глянь, як люблю я заповіді Твої; з милости Твоєї, Господи, оживи мене.
160: Основа слів Твоїх — істина, і вічні всі суди правди Твоєї.
161: Князі безвинно гонять мене, але серце моє боїться слова Твого.
162: Радію я від слів Твоїх, як той, що одержав велике багатство.
163: Неправду я зненавидів і гидую нею, закон же Твій я люблю.
164: Семикратно кожного дня я прославляю Тебе за суди правди Твоєї.
165: Великим миром утішаються ті, що люблять закон Твій, і не спотикаються вони.
166: Я уповаю на спасіння Твоє, Господи, і сповняю заповіді Твої.
167: Душа моя додержує свідчень Твоїх, бо вельми люблю їх.
168: Я охороняю заповіді Твої і свідчення Твої, бо всі дороги мої перед Тобою, Господи.
169: Нехай дійде молитва моя до Тебе, Господи, за словом Твоїм врозуми мене.
170: Нехай прийде благання моє до Тебе, Господи, за словом Твоїм визволи мене.
171: Висловлять уста мої пісню хвали, коли навчиш мене заповітів Твоїх.
172: Язик мій буде голосно провіщати слова Твої, бо всі заповіді Твої — правда.
173: Нехай стане рука Твоя на поміч мені, бо я обрав собі повеління Твої.
174: Я жадаю спасіння Твого, Господи, і закон Твій — утіха моя.
175: Нехай живе душа моя і славить Тебе, і суди Твої нехай допоможуть мені.
176: Я блукаю, наче ягня загублене. Знайди раба Твого, бо я заповідей Твоїх не забув.
← попередній розділнаступний розділ →