Біблія українською мовою

Книга Притч Соломона

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 3
1: Сину мій! повчання мого не забувай, і заповіді мої нехай зберігає серце твоє;
2: бо довготи днів, літ життя і миру вони додадуть тобі.
3: Милість і істина нехай не залишають тебе: обв’яжи ними шию твою, напиши їх на скрижалі серця твого,
4: і знайдеш милість і благовоління в очах Бога і людей.
5: Уповай на Господа всім серцем твоїм, і не покладайся на розум твій.
6: У всіх путях твоїх пізнавай Його, і Він направить стежки твої.
7: Не будь мудрецем в очах твоїх; бійся Господа і віддаляйся від зла:
8: це буде здоров’ям для тіла твого і споживою для кісток твоїх.
9: Шануй Господа від майна твого і від початків усіх прибутків твоїх,
10: і наповняться скарбниці твої до надлишку, і точила твої будуть переливатися новим вином.
11: Покарання Господнього, сину мій, не відкидай, і не тяготися викриванням Його;
12: бо кого любить Господь, того карає і благоволить до того, як батько до сина свого.
13: Блаженний муж, який здобув мудрість, і людина, яка придбала розум,—
14: тому що надбання її краще за придбання срібла, і прибутку від неї більше, ніж від золота:
15: вона дорожче за дорогоцінне каміння; [ніяке зло не може противитися їй; вона добре відома всім, хто наближається до неї,] і ніщо з бажаного тобою не зрівняється з нею.
16: Довголіття— у правиці її, а в лівій (руці) у неї— багатство і слава; [з уст її виходить правда; закон і милість вона на язиці носить;]
17: путі її— путі приємні, і всі стежки її— мирні.
18: Вона— древо життя для тих, які здобувають її,— і блаженні, які зберігають її!
19: Господь премудрістю заснував землю, небеса утвердив розумом;
20: Його премудрістю розкрилися безодні, і хмари кроплять росою.
21: Сину мій! не випускай їх з очей твоїх; зберігай розсудливість і розважливість,
22: і вони будуть життям для душі твоєї і прикрасою для шиї твоєї.
23: Тоді безпечно підеш шляхом твоїм, і нога твоя не спіткнеться.
24: Коли ляжеш спати,— не будеш боятися; і коли заснеш,— сон твій приємним буде.
25: Не убоїшся несподіваного страху і пагуби від нечестивих, коли вона прийде;
26: тому що Господь буде упованням твоїм і збереже ногу твою від уловлення.
27: Не відмовляй у благодіянні нужденному, коли рука твоя в силі зробити його.
28: Не говори другові твоєму: «піди і прийди знову, і завтра я дам», коли ти маєш при собі. [Тому що ти не знаєш, що принесе прийдешній день.]
29: Не замишляй проти ближнього твого зла, коли він без побоювання живе з тобою.
30: Не сварися з людиною без причини, коли вона не зробила зла тобі.
31: Не змагайся з людиною, яка чинить насилля, і не обирай жодного зі шляхів її;
32: тому що мерзота перед Господом розпусний, а з праведними у Нього спілкування.
33: Прокляття Господнє на домі нечестивого, а житло благочестивих Він благословляє.
34: Якщо з кощунників Він насміхається, то смиренним дає благодать.
35: Мудрі успадковують славу, а нерозумні— ганьбу.