Книга Притч Соломона

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 2
1: Сину мій, якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш,
2: щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму,
3: якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,
4: якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів,
5: тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання,
6: бо Господь дає мудрість, з Його уст знання й розум!
7: Він спасіння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,
8: щоб справедливих стежок стерегти, і береже Він дорогу Своїх богобійних!
9: Тоді ти збагнеш справедливість та право, і простоту, всіляку дорогу добра,
10: бо мудрість увійде до серця твого, і буде приємне знання для твоєї душі!
11: розважність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме,
12: щоб тебе врятувати від злої дороги, від людини, що каже лукаве,
13: від тих, хто стежки простоти покидає, щоб ходити дорогами темряви,
14: що тішаться, роблячи зло, що радіють крутійствами злого,
15: що стежки їхні круті, і відходять своїми путями,
16: щоб тебе врятувати від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова,
17: що покинула друга юнацтва свого, а про заповіт свого Бога забула,
18: вона бо із домом своїм западеться у смерть, а стежки її до померлих,
19: ніхто, хто входить до неї, не вернеться, і стежки життя не досягне,
20: щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки справедливих беріг!
21: Бо замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній,
22: а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні!