Біблія українською мовою

Книга Притч Соломона

наступний розділ →

Розділ 1
1: Притчі Соломона, сина Давидового, царя Ізраїльського,
2: щоб пізнати мудрість і наставляння, зрозуміти слова розуму;
3: засвоїти правила розсудливости, правосуддя, суду і правоти;
4: простим дати розважливість, юнаку— знання і розсудливість;
5: послухає мудрий— і примножить пізнання, і розумний знайде мудрі поради;
6: щоб розуміти притчу і хитромудру мову, слова мудреців і загадки їхні.
7: Початок мудрости — страх Господній; [добре розуміння в усіх, кого воно водить; а благоговіння до Бога— початок розуміння;] нерозумні тільки нехтують мудрість і наставляння.
8: Слухай, сину мій, повчання батька твого і не відкидай заповіту матері твоєї,
9: тому що це— прекрасний вінок для голови твоєї і прикраса для шиї твоєї.
10: Сину мій! якщо будуть схиляти тебе грішники, не погоджуйся;
11: якщо будуть говорити: «йди з нами, зробимо засідку для убивства, підстережемо непорочного без вини,
12: живих проковтнемо їх, як пекло, і— цілих, як тих, що сходять у могилу;
13: наберемо всякого дорогоцінного майна, наповнимо доми наші здобич чю;
14: жереб твій ти будеш кидати разом з нами, склад один буде в усіх нас»,—
15: сину мій! не ходи в путь з ними, утримай ногу твою від путі їх,
16: тому що ноги їхні біжать до зла і поспішають на пролиття крови.
17: У очах усіх птахів даремно розставляються тенета,
18: а роблять за сідку для їхньої крови і підстерігають їхні душі.
19: Такі путі кожного, хто жадає чужого добра: воно віднімає життя у того, хто заволодів ним.
20: Премудрість виголошує на вулиці, на площах підносить голос свій,
21: у головних місцях зібрань проповідує, біля входів у міські ворота говорить промову свою:
22: «доки, невігласи, будете любити неуцтво? доки буйні будуть тішитися буйством? доки нерозумні будуть ненавидіти знання?
23: Зверніться до мого викривання: ось, я виллю на вас дух мій, сповіщу вам слова мої.
24: Я кликала, і ви не послухалися; простягала руку мою, і не було того, хто слухає;
25: і ви відкинули всі мої поради, і викривань моїх не прийняли.
26: За те і я посміюся з вашої загибелі; порадію, коли прийде на вас жах;
27: коли прийде на вас жах, як буря, і лихо, як вихор, принесеться на вас; коли осягнуть вас скорбота і тиснява.
28: Тоді будуть кликати мене, і я не почую; зранку будуть шукати мене, і не знайдуть мене.
29: За те, що вони зненавиділи знання і не обрали для себе страху Господнього,
30: не прийняли поради моєї, знехтували усі викривання мої;
31: за те і будуть вони споживати від плодів шляхів своїх і насичуватися від помислів їх.
32: Тому що впертість невігласів уб’є їх, і безтурботність нерозумних погубить їх,
33: а той, хто слухає мене, буде жити безпечно і спокійно, не боячись зла».