Біблія українською мовою

Книга Притч Соломона

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 19
1: Краще бідний, який ходить у своїй непорочності, ніж [багатий] із неправдивими вустами, і притім нерозумний.
2: Недобре душі без знання, і хто поспішний ногами, той оступиться.
3: Глупота людини спотворює путь її, а серце її обурюється на Господа.
4: Багатство додає багато друзів, а бідного залишає і друг його.
5: Лжесвідок не залишиться непокараним, і хто говорить неправду, не врятується.
6: Багато хто запобігає перед знатними, і всякий— друг людині, яка дає подарунки.
7: Бідного ненавидять усі брати його, тим більше друзі його віддаляються від нього: женеться за ними, щоб поговорити, але і цього немає.
8: Хто здобуває розум, той любить душу свою; хто спостерігає розважливість, той знаходить благо.
9: Лжесвідок не залишиться непокараним, і хто говорить неправду, загине.
10: Непристойна нерозумному пишність, тим більше рабові панування над князями.
11: Розсудливість робить людину повільною на гнів, і слава для неї— бути поблажливою до провин.
12: Гнів царя— як ревіння лева, а благовоління його— як роса на траву.
13: Нерозумний син— руйнування для батька свого, і сварлива дружина— стічна труба.
14: Дім і майно— спадщина від батьків, а розумна дружина— від Господа.
15: Лінощі занурюють у сонливість, і недбайлива душа буде терпіти голод.
16: Хто зберігає заповідь, той зберігає душу свою, а хто не дбає про путі свої,— загине.
17: Хто благодіє бідному, дає в борг Господу, і Він воздасть йому за благодіяння його.
18: Карай сина свого, доки є надія, і не обурюйся криком його.
19: Гнівливий нехай терпить покарання, тому що, коли пощадиш його, доведеться тобі ще більше карати його.
20: Слухайся поради і приймай викривання, щоб стати тобі згодом мудрим.
21: Багато задумів у серці людини, але відбудеться тільки визначене Господом.
22: Радість людині— добродійність її, і бідна людина краще, ніж неправдива.
23: Страх Господній веде до життя, і хто має його, завжди буде задоволений, і зло не осягне його.
24: Лінивий опускає руку свою у чашу, і не хоче донести її до рота свого.
25: Якщо ти покараєш кощунника, то і простий зробиться розсудливим; і якщо викриєш розумного, то він зрозуміє наставляння.
26: Хто розоряє батька і виганяє матір,— син соромітний і безчесний.
27: Перестань, сину мій, слухати напоумлення про відхилення від висловів розуму.
28: Лукавий свідок знущається із суду, і вуста беззаконних ковтають неправду.
29: Готові суди для кощунників, і побиття— на тіло нерозумних.