Книга Притч Соломона

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 14
1: Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.
2: Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.
3: На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.
4: Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.
5: Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.
6: Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.
7: Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.
8: Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.
9: Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.
10: Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11: Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.
12: Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
13: Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.
14: Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.
15: Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.
16: Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.
17: Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.
18: Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.
19: Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.
20: Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.
21: Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.
22: Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.
23: Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.
24: Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.
25: Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.
26: У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.
27: Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.
28: У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.
29: Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.
30: Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.
31: Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.
32: Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33: Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.
34: Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.
35: Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 15
1: Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає.
2: Язик мудрих то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють.
3: Очі Господні на кожному місці, позирають на злих та на добрих.
4: Язик лагідний то дерево життя, а лукавство його заламання на дусі.
5: Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший.
6: Дім праведного скарб великий, а в плоді безбожного безлад.
7: Уста мудрих знання розсівають, а серце безглуздих не так.
8: Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба.
9: Господеві огида дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
10: Люта кара на того, хто путь оставляє, а хто осторогу ненавидить, той умирає.
11: Шеол й Аваддон перед Господом, тим більше серця синів людських!
12: Насмішник не любить картання собі, він до мудрих не піде.
13: Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений.
14: Серце розумне шукає знання, а уста безумних глупоту пасуть.
15: Нужденному всі дні лихі, кому ж добре на серці, у того гостина постійно.
16: Ліпше мале у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому.
17: Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому.
18: Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот.
19: Дорога лінивого то терновиння, а путь щирих дорога гладка.
20: Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір'ю своєю.
21: Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить.
22: Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться.
23: Радість людині у відповіді його уст, а слово на часі своєму яке воно добре!
24: Путь життя для премудрого угору, щоб віддалюватись від шеолу внизу.
25: Дім пишних руйнує Господь, але ставить межу для вдови.
26: Думки злого огида для Господа, але чисті для Нього приємні слова.
27: Зажерливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити.
28: Серце праведного розмірковує про відповідь, а уста безбожних вибризкують зло.
29: Далекий Господь від безбожних, але справедливих молитву Він чує.
30: Світло очей тішить серце, добра звістка підкріплює кості.
31: Ухо, що навчання життя вислуховує, буде перебувати між мудрими.
32: Хто напучування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається остороги, здобуде той розум.
33: Страх Господній навчання премудрости, а перед славою скромність іде.