Біблія українською мовою

Книга Притч Соломона

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 10
1: Притчі Соломона. Син мудрий радує батька, а син нерозумний— засмучення для його матері.
2: Не приносять користи скарби неправедні, правда ж рятує від смерти.
3: Не допустить Господь терпіти голод душі праведного, надбання ж нечестивих вивергне.
4: Лінива рука робить бідним, а рука старанна збагачує.
5: Хто збирає влітку— син розумний, а хто спить під час жнив— син безпутний.
6: Благословення— на голові праведника, вуста ж беззаконних загородить насильство.
7: Пам’ять праведника буде благословенна, а ім’я нечестивих мерзотним.
8: Мудрий серцем приймає заповіді, а нерозумний устами спотикнеться.
9: Хто ходить у непорочності, той ходить безпечно; а хто спотворює путі свої, той буде покараний.
10: Хто мигає очима, той викликає досаду, а нерозумний устами спотикнеться.
11: Вуста праведника— джерело життя, вуста ж беззаконних загородить насильство.
12: Ненависть збуджує розбрати, але любов покриває всі гріхи.
13: У вустах розумного знаходиться мудрість, але на тілі нерозумного— різка.
14: Мудрі зберігають знання, але вуста нерозумного— близька загибель.
15: Майно багатого— міцне місто його, біда для бідних— убогість їх.
16: Труди праведного— до життя, успіх нечестивого— до гріха.
17: Хто зберігає настановлення, той на путі до життя; а той, хто відкидає викривання,— блукає.
18: Хто приховує ненависть, у того вуста неправдиві; і хто розголошує наклепи, той нерозумний.
19: При багатослів’ї не минути гріха, а той, хто стримує вуста свої,— розумний.
20: Добірне срібло— язик праведного, серце ж нечестивих— нікчемність.
21: Уста праведного пасуть багатьох, а нерозумні помирають від нестачі розуму.
22: Благословення Господнє— воно збагачує і печалі з собою не приносить.
23: Для нерозумного злочинне діяння ніби забава, а людині розумній властива мудрість.
24: Чого страшиться нечестивий, те й осягне його, а бажання праведників виконається.
25: Як проноситься вихор, так немає більше нечестивого; а праведник— на вічній основі.
26: Що оцет для зубів і дим для очей, те лінивий для тих, хто посилає його.
27: Страх Господній додає днів, літа ж нечестивих скоротяться.
28: Очікування праведників— радість, а надія нечестивих загине.
29: Путь Господня— твердиня для непорочного і страх для тих, що чинять беззаконня.
30: Праведник повіки не завагається, нечестиві ж не будуть жити на землі.
31: Вуста праведника виточують мудрість, а язик зловредний відсічеться.
32: Вуста праведного знають благоприємне, а вуста нечестивих— розбещене.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 11
1: Невірні терези— мерзота перед Господом, але правильна вага угодна Йому.
2: Прийде гордість, прийде і посоромлення; але зі смиренними— мудрість. [Праведник, помираючи, залишає жаль; але несподівана і радісна буває погибель нечестивих.]
3: Непорочність прямодушних буде керувати ними, а лукавство підступних погубить їх.
4: Не допоможе багатство у день гніву, правда ж урятує від смерти.
5: Правда непорочного рівняє путь його, а нечестивий упаде від нечестя свого.
6: Правда прямодушних спасе їх, а беззаконники будуть уловлені беззаконням своїм.
7: Зі смертю чоловіка нечестивого зникає надія, і чекання беззаконних гине.
8: Праведник спасається від біди, а замість нього потрапляє у неї нечестивий.
9: Устами лицемір губить ближнього свого, а праведники прозорливістю спасаються.
10: При благоденстві праведників веселиться місто, і при погибелі нечестивих буває торжество.
11: Благословенням праведних звеличується місто, а вустами нечестивих руйнується.
12: Бідний на розум висловлює презирство до ближнього свого; але розумна людина мовчить.
13: Хто ходить як пліткар, той відкриває таємницю; але вірна людина таїть справу.
14: При нестачі піклування падає народ, а при багатьох радниках благоденствує.
15: Зло заподіює собі той, хто дає запоруку за стороннього; а хто ненавидить запоруку, той безпечний.
16: Доброзвичайна дружина здобуває славу [чоловіку, а дружина, що ненавидить правду, є верх нечестя. Лінивці бувають убогі], а працелюбні, здобувають багатство.
17: Чоловік милосердий благодіє душі своїй, а жорстокосердий руйнує плоть свою.
18: Нечестивий робить справу ненадійну, а тому, хто сіє правду,— нагорода певна.
19: Праведність веде до життя, а той, хто прагне до зла, прагне смерти своєї.
20: Мерзота перед Господом— підступні серцем; але благоугодні Йому непорочні в путі.
21: Можна ручитися, що порочний не залишиться непокараним; сім’я ж праведних спасеться.
22: Що золоте кільце в носі у свині, те жінка красива і— нерозсудлива.
23: Бажання праведних є одне добро, очікування нечестивих— гнів.
24: Хтось сипле щедро, і йому ще додається; а інший надміру ощадливий, і однак же убожіє.
25: Благодійна душа буде насичена, і хто напуває інших, той і сам напоєний буде.
26: Хто утримує в себе хліб, того кляне народ; а на голові того, хто продає,— благословення.
27: Хто прагне добра, той шукає благовоління; а хто шукає зла, до того воно і приходить.
28: Той, хто надіється на багатство своє, упаде; а праведники, як лист, будуть зеленіти.
29: Той, хто розладнує дім свій, отримає у наділ вітер, і нерозумний буде рабом мудрого серцем.
30: Плід праведника— древо життя; і мудрий привертає душі.
31: Так праведнику воздається на землі, тим більше нечестивому і грішному.