Книга Притч Соломона

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 10
1: Син мудрий потіха для батька, а син нерозумний то смуток для неньки його.
2: Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визволює.
3: Не допустить Господь голодувати душу праведного, а набуток безбожників згине.
4: Ледача рука до убозтва веде, рука ж роботяща збагачує.
5: Хто літом збирає син мудрий, хто ж дрімає в жнива син безпутній.
6: Благословенства на голову праведного, а уста безбожним прикриє насильство.
7: Пам'ять про праведного на благословення, а ймення безбожних загине.
8: Заповіді мудросердий приймає, але дурногубий впаде.
9: Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде виявлений.
10: Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногубий впаде.
11: Уста праведного то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
12: Ненависть побуджує сварки, а любов покриває всі вини.
13: В устах розумного мудрість знаходиться, а різка на спину безтямного.
14: Приховують мудрі знання, а уста нерозумного близькі до загибелі.
15: Маєток багатого місто твердинне його, погибіль убогих їхні злидні.
16: Дорібок праведного на життя, прибуток безбожного в гріх.
17: Хто напучування стереже той на стежці життя, а хто нехтує картання, той блудить.
18: Хто ненависть ховає, в того губи брехливі, а хто наклепи ширить, той дурноверхий.
19: Не бракує гріха в многомовності, а хто стримує губи свої, той розумний.
20: Язик праведного то добірне срібло, а розум безбожних мізерний.
21: Пасуть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з нерозуму.
22: Благословення Господнє воно збагачає, і смутку воно не приносить з собою.
23: Нешляхетне робити забава невігласа, а мудрість людині розумній.
24: Чого нечестивий боїться, те прийде на нього, а прагнення праведних сповняться.
25: Як буря, яка пронесеться, то й гине безбожний, а праведний має довічну основу.
26: Як оцет зубам, і як дим для очей, так лінивий для тих, хто його посилає.
27: Страх Господній примножує днів, а роки безбожних вкоротяться.
28: Сподівання для праведних радість, а надія безбожних загине.
29: Дорога Господня твердиня невинним, а загибіль злочинцям.
30: Повік праведний не захитається, а безбожники не поживуть на землі.
31: Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
32: Уста праведного уподобання знають, а уста безбожних лукавство.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 11
1: Обманливі шальки огида для Господа, а повна вага це Його уподоба.
2: Прийде пишність, та прийде і ганьба, а з сумирними мудрість.
3: Невинність простосердих веде їх, а лукавство зрадливих їх вигубить.
4: Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визволює.
5: Справедливість невинного дорогу йому випростовує, безбожний же падає через безбожність свою.
6: Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захоплені будуть своєю захланністю.
7: При смерті людини безбожної гине надія, зникає чекання людини нікчемної.
8: Виривається праведний з утиску, і замість нього безбожний іде.
9: Свого ближнього нищить лукавий устами, а знанням визволяються праведні.
10: Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні співає.
11: Благословенням чесних підноситься місто, а устами безбожних руйнується.
12: Хто погорджує ближнім своїм, той позбавлений розуму, а розумна людина мовчить.
13: Виявляє обмовник таємне, вірнодухий же справу ховає.
14: Народ падає з браку розумного проводу, при численності ж радників спасіння буває.
15: Зле робить, як хто за чужого поручується, хто ж поруку ненавидить, той безпечний.
16: Жінка чеснотна осягує слави, і пильні багатства здобудуть.
17: Людина ласкава душі своїй чинить добро, а жорстока замучує тіло своє.
18: Чинить діло безвартне безбожний, хто ж праведність сіє заплату правдиву одержує.
19: Отак праведність є на життя, хто ж женеться за злом, той до смерти зближається.
20: Серцем лукаві огида для Господа, а хто в неповинності ходить Його уподоба.
21: Ручаюсь: не буде невинним лихий, а нащадок правдивих захований буде.
22: Золотая сережка в свині на ніздрі це жінка гарна, позбавлена розуму.
23: Жадання у праведних тільки добро, надія безбожних то гнів.
24: Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє.
25: Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він.
26: Хто задержує збіжжя, того проклинає народ, хто ж поживу випродує, тому благословення на голову.
27: Хто прагне добра, той шукає вподобання, хто ж лихого жадає, то й прийде на нього воно.
28: Хто надію кладе на багатство своє, той впаде, а праведники зеленіють, як листя.
29: Хто неряд уносить до дому свого, той вітер посяде, а дурноголовий розумному стане рабом.
30: Плід праведного дерево життя, і мудрий життя набуває.
31: Коли праведний ось надолужується на землі, то тим більше безбожний та грішний!