Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Послання до Филипійців

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 2
1: Отже, коли є яке втішання у Христі, коли є яка відрада любові, коли є яке єднання духу, коли є яке милосердя і співчутливість,
2: то доповніть мою радість: майте одні думки, майте ту ж любов, будьте однодушні та однодумні;
3: нічого не робіть з любові до суперечок або чванливості, але в смиренномудрості вважайте один одного вищим за себе.
4: Не про себе тільки кожен турбуйся, але кожний і про інших,
5: бо у вас повинні бути ті самі почування, які і у Христі Іісусі:
6: Він, будучи образом Божим, не вважав за посягання бути рівним Богові;
7: але принизив Себе Самого, прийнявши образ раба, зробившись подібним до людей, і з вигляду став як чоловік;
8: смирив Себе, був слухняним аж до смерті, і смерті хресної.
9: Тому і Бог звеличив Його і дав Йому ім'я вище над усяке ім'я,
10: щоб перед іменем Іісуса схилилося всяке коліно небесних, земних і преісподніх,
11: і всякий язик сповідував, що Господь Іісус Христос у славу Бога Отця.
12: Отже, улюблені мої, як ви завжди були слухняні, не тільки в присутності моїй, але значно більше тепер, під час моєї відсутності, зі страхом і трепетом звершуйте своє спасіння;
13: тому що Бог створює в вас і хотіння, і діяння за Своїм благоволінням.
14: Усе робіть без нарікання й сумніву,
15: щоб вам бути бездоганними й чистими, дітьми Божими, непорочними серед непокірного й розбещеного роду, в якому ви сяєте, як світила у світі,
16: зберігаючи слово життя, на похвалу мені в день Христа, що я не марно подвизався і не марно трудився.
17: Але якщо я і стаю жертвою за жертву і служіння віри вашої, то радуюсь і співрадію усім вам.
18: Про це саме і ви радійте і співрадійте мені.
19: Надіюсь же в Господі Іісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я, довідавшись про ваші обставини, утішився духом.
20: Бо я нікого не маю такого старанного, хто б так щиро турбувався про вас.
21: Бо всі шукають свого, а не того, що угодно Іісусу Христу.
22: А його вірність вам відома, бо він, як син батькові, служив мені у благовіствуванні.
23: Отож я маю надію послати його негайно, як тільки дізнаюсь, що буде зі мною.
24: Я впевнений у Господі, що й сам скоро прийду до вас.
25: А втім, я вважав за потрібне послати до вас Єпафродіта, брата і співробітника та сподвижника мого, а вашого посланника і служителя в потребі моїй,
26: бо він дуже бажав бачити всіх вас і тяжко тужив за тим, що до вас дійшла чутка про його хворобу.
27: Бо він був хворий при смерті, але Бог помилував його, і не його тільки, але й мене, щоб не додалась мені печаль до печалі.
28: Тому я скоріше послав його, щоб ви, побачивши його знову, зраділи, і я був менше засмучений.
29: Прийміть же його в Господі з усякою радістю, і таких майте в повазі,
30: бо він за діло Христове близький був до смерті, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити недостаток ваших послуг мені.
1: Отже, коли є яке втішання у Христі, коли є яка відрада любові, коли є яке єднання духу, коли є яке милосердя і співчутливість,
2: то доповніть мою радість: майте одні думки, майте ту ж любов, будьте однодушні та однодумні;
3: нічого не робіть з любові до суперечок або чванливості, але в смиренномудрості вважайте один одного вищим за себе.
4: Не про себе тільки кожен турбуйся, але кожний і про інших,
5: бо у вас повинні бути ті самі почування, які і у Христі Іісусі:
6: Він, будучи образом Божим, не вважав за посягання бути рівним Богові;
7: але принизив Себе Самого, прийнявши образ раба, зробившись подібним до людей, і з вигляду став як чоловік;
8: смирив Себе, був слухняним аж до смерті, і смерті хресної.
9: Тому і Бог звеличив Його і дав Йому ім'я вище над усяке ім'я,
10: щоб перед іменем Іісуса схилилося всяке коліно небесних, земних і преісподніх,
11: і всякий язик сповідував, що Господь Іісус Христос у славу Бога Отця.
12: Отже, улюблені мої, як ви завжди були слухняні, не тільки в присутності моїй, але значно більше тепер, під час моєї відсутності, зі страхом і трепетом звершуйте своє спасіння;
13: тому що Бог створює в вас і хотіння, і діяння за Своїм благоволінням.
14: Усе робіть без нарікання й сумніву,
15: щоб вам бути бездоганними й чистими, дітьми Божими, непорочними серед непокірного й розбещеного роду, в якому ви сяєте, як світила у світі,
16: зберігаючи слово життя, на похвалу мені в день Христа, що я не марно подвизався і не марно трудився.
17: Але якщо я і стаю жертвою за жертву і служіння віри вашої, то радуюсь і співрадію усім вам.
18: Про це саме і ви радійте і співрадійте мені.
19: Надіюсь же в Господі Іісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я, довідавшись про ваші обставини, утішився духом.
20: Бо я нікого не маю такого старанного, хто б так щиро турбувався про вас.
21: Бо всі шукають свого, а не того, що угодно Іісусу Христу.
22: А його вірність вам відома, бо він, як син батькові, служив мені у благовіствуванні.
23: Отож я маю надію послати його негайно, як тільки дізнаюсь, що буде зі мною.
24: Я впевнений у Господі, що й сам скоро прийду до вас.
25: А втім, я вважав за потрібне послати до вас Єпафродіта, брата і співробітника та сподвижника мого, а вашого посланника і служителя в потребі моїй,
26: бо він дуже бажав бачити всіх вас і тяжко тужив за тим, що до вас дійшла чутка про його хворобу.
27: Бо він був хворий при смерті, але Бог помилував його, і не його тільки, але й мене, щоб не додалась мені печаль до печалі.
28: Тому я скоріше послав його, щоб ви, побачивши його знову, зраділи, і я був менше засмучений.
29: Прийміть же його в Господі з усякою радістю, і таких майте в повазі,
30: бо він за діло Христове близький був до смерті, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити недостаток ваших послуг мені.
← попередній розділнаступний розділ →