Послання до Филипійців

наступний розділ →

Розділ 1
1: Павел і Тимофій, раби Іісуса Христа, всім святим у Христі Іісусі, перебуваючим у Филипах, з єпископами і дияконами:
2: благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Іісуса Христа.
3: Дякую Богові моєму при всякому спомині про вас,
4: завжди у кожній молитві моїй за всіх вас, приносячи з радістю молитву мою,
5: за вашу участь у благовіствуванні від першого дня аж донині,
6: будучи впевнений у тому, що той, хто почав у вас добре діло, вершитиме його аж до дня Іісуса Христа,
7: як і належить мені думати про всіх вас, бо я маю вас у серці в кайданах моїх, при захисті та утвердженні благовістя, вас усіх, як співучасників моїх у благодаті.
8: Бог – свідок, що я люблю всіх вас любов'ю Іісуса Христа;
9: і молюся за те, щоб любов ваша ще більше і більше зростала в пізнанні та всякому почутті,
10: щоб, пізнаючи те, що краще, ви були чисті і без вини в день Христа,
11: наповнені плодами праведності Іісусом Христом, на славу і похвалу Божу.
12: Бажаю, браття, аби ви знали, що мої обставини послужили більшому успіху благовістя,
13: так що моє ув'язнення за Христа стало відомим усій преторії та всім іншим,
14: і більша частина з братів у Господі, підбадьорившись кайданами моїми, почали сміливіше, безбоязно проповідувати слово Боже.
15: Деякі, правда, через заздрість і любов до суперечок, а інші з добрим бажанням проповідують Христа.
16: Одні з любові до суперечок проповідують Христа не чисто, думаючи збільшити тягар кайданів моїх,
17: а інші – з любові, знаючи, що я поставлений захищати благовістя.
18: Але що до того? Як би не проповідували Христа, удавано чи щиро, я й тому радію і радітиму,
19: бо знаю, що це послужить мені до спасіння за вашою молитвою і сприянням Духа Іісуса Христа,
20: при впевненості й надії моїй, що я ні в чому не буду посоромлений, але при всякому дерзанні і тепер, як і завжди, возвеличиться Христос у тілі моєму, чи то життям, чи смертю.
21: Бо для мене життя – Христос, і смерть – придбання.
22: Якщо ж життя у плоті дає плід моєму ділу, то не знаю, що вибрати,
23: вабить мене те і інше: маю бажання визволитися і бути з Христом, бо це незрівнянно краще;
24: а залишатися в плоті потрібніше для вас.
25: І я вірно знаю, що залишусь і буду з усіма вами для вашого успіху й радості у вірі,
26: щоб похвала ваша у Христі Іісусі примножилася через мене, при моєму другому приході до вас.
27: Тільки живіть достойно благовістя Христового, щоб мені, чи прийду я і побачу вас, чи не прийду, чути про вас, що ви стоїте в одному дусі, подвизаючись однодушно за віру євангельську.
28: І не страшіться ні в чому противників; це для них ознака погибелі, а для вас – спасіння. І це від Бога,
29: тому що вам дано заради Христа не тільки вірувати в Нього, але й страждати за Нього,
30: таким же подвигом, який ви бачили в мені і нині чуєте про мене.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 2
1: Отже, коли є яке втішання у Христі, коли є яка відрада любові, коли є яке єднання духу, коли є яке милосердя і співчутливість,
2: то доповніть мою радість: майте одні думки, майте ту ж любов, будьте однодушні та однодумні;
3: нічого не робіть з любові до суперечок або чванливості, але в смиренномудрості вважайте один одного вищим за себе.
4: Не про себе тільки кожен турбуйся, але кожний і про інших,
5: бо у вас повинні бути ті самі почування, які і у Христі Іісусі:
6: Він, будучи образом Божим, не вважав за посягання бути рівним Богові;
7: але принизив Себе Самого, прийнявши образ раба, зробившись подібним до людей, і з вигляду став як чоловік;
8: смирив Себе, був слухняним аж до смерті, і смерті хресної.
9: Тому і Бог звеличив Його і дав Йому ім'я вище над усяке ім'я,
10: щоб перед іменем Іісуса схилилося всяке коліно небесних, земних і преісподніх,
11: і всякий язик сповідував, що Господь Іісус Христос у славу Бога Отця.
12: Отже, улюблені мої, як ви завжди були слухняні, не тільки в присутності моїй, але значно більше тепер, під час моєї відсутності, зі страхом і трепетом звершуйте своє спасіння;
13: тому що Бог створює в вас і хотіння, і діяння за Своїм благоволінням.
14: Усе робіть без нарікання й сумніву,
15: щоб вам бути бездоганними й чистими, дітьми Божими, непорочними серед непокірного й розбещеного роду, в якому ви сяєте, як світила у світі,
16: зберігаючи слово життя, на похвалу мені в день Христа, що я не марно подвизався і не марно трудився.
17: Але якщо я і стаю жертвою за жертву і служіння віри вашої, то радуюсь і співрадію усім вам.
18: Про це саме і ви радійте і співрадійте мені.
19: Надіюсь же в Господі Іісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я, довідавшись про ваші обставини, утішився духом.
20: Бо я нікого не маю такого старанного, хто б так щиро турбувався про вас.
21: Бо всі шукають свого, а не того, що угодно Іісусу Христу.
22: А його вірність вам відома, бо він, як син батькові, служив мені у благовіствуванні.
23: Отож я маю надію послати його негайно, як тільки дізнаюсь, що буде зі мною.
24: Я впевнений у Господі, що й сам скоро прийду до вас.
25: А втім, я вважав за потрібне послати до вас Єпафродіта, брата і співробітника та сподвижника мого, а вашого посланника і служителя в потребі моїй,
26: бо він дуже бажав бачити всіх вас і тяжко тужив за тим, що до вас дійшла чутка про його хворобу.
27: Бо він був хворий при смерті, але Бог помилував його, і не його тільки, але й мене, щоб не додалась мені печаль до печалі.
28: Тому я скоріше послав його, щоб ви, побачивши його знову, зраділи, і я був менше засмучений.
29: Прийміть же його в Господі з усякою радістю, і таких майте в повазі,
30: бо він за діло Христове близький був до смерті, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити недостаток ваших послуг мені.