Книга Числа

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 10
1: Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2: Зроби собі дві срібні сурмі, куттям зробиш їх; і будуть вони тобі на скликання громади та на рушання таборів.
3: І засурмлять у них, і збереться до тебе громада при вході скинії зборів.
4: А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе начальники, голови Ізраїлевих тисяч.
5: А засурмлять на сполох, то рушать табори, що таборують на сході.
6: А засурмите на сполох удруге, то рушать табори, що таборують на півдні, будуть сурмити на сполох, щоб рушали вони.
7: А на скликання зборів засурмите, але без сполоху.
8: А сурмити в сурми будуть Ааронові сини, священики. І ці сурмлення будуть для вас на вічну постанову для ваших поколінь.
9: А коли підете війною в вашому Краю на ворога, що гнобить вас, і засурмите на сполох, то ви будете згадані перед лицем Господа, Бога вашого, і будете спасені від ваших ворогів.
10: А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите в ті сурми на ваших цілопаленнях та на мирних жертвах ваших, і вони будуть вам на пригад перед лицем вашого Бога. Я Господь, Бог ваш!
11: І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця піднялася хмара з-над скинії свідоцтва.
12: І рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на походи свої, і хмара спинилася в пустині Паран.
13: І рушили вони вперше за Господнім наказом через Мойсея.
14: І найперш рушив прапор табору синів Юдиних за своїми військовими відділами, а над військом його Нахшон, син Аммінадавів.
15: А над військом племени синів Іссахара Натанаїл, син Цуарів.
16: А над військом племени Завулонових синів Еліяв, син Хелонів.
17: І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії скинії.
18: І рушив прапор табору Рувима за своїми військовими відділами, а над військом його Еліцур, син Шедеурів.
19: А над військом племени Симеонових синів Шелуміїл, син Цурішаддаїв.
20: А над військом племени Ґадових синів Ел'ясаф, син Деуїлів.
21: І рушили сини Кегатові, носії святині, та й поставили скинію до приходу їх, усіх інших.
22: І рушив прапор табору синів Єфремових за своїми військовими відділами, а над військом його Елішама, син Аммігудів.
23: А над військом племени синів Манасіїних Гамаліїл, син Педацурів.
24: А над військом племени Веніяминових синів Авідан, син Ґідеонів.
25: І рушив прапор табору синів Данових як задня сторожа для всіх таборів за своїми військовими відділами, а над військом його Ахіезер, син Аммішаддаїв.
26: А над військом племени Асирових синів Паґ'іїл, син Охрана.
27: А над військом племени синів Нефталимових Ахіра, син Енанів.
28: Оце походи Ізраїлевих синів за їхніми військовими відділами. І рушили вони.
29: І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіянітянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: Ми рушаємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, і ми зробимо тобі добро, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля.
30: Та той відказав йому: Не піду, але піду до краю свого та до місця своєї батьківщини.
31: А Мойсей відказав: Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборування в пустині, то будеш нам очима.
32: І станеться, коли підеш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчинимо тобі.
33: І рушили вони від Господньої гори триденною дорогою. А ковчег заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб вивідати для них місце спинитися.
34: А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табору.
35: І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: Устань же, о Господи, і хай розпорошаться Твої вороги, і хай повтікають Твої ненависники з-перед Твойого лиця.
36: А коли він ставав, то говорив: Вернися, о Господи, до десятьтисячок тисяч Ізраїля!